На сцену виходить Ельза, прикрашає кімнату та ялинку.

Мелодія вступна

Голос за кулісами: Свято наближалося. Всі були в передчутті новорічних чудес. На вулиці йшов лапатий сніг та пощипував щічки морозець. Зима стала повноправною господинею. А принцеса Ельза готувала подарунки та прикрашала ялинку. 

Ельза: Добрий день, мої любі дітки! Я так рада бачити всіх вас у цій залі!
Я приготувала багато-багато подаруночків для всіх діток нашого ліцею. Вони вже чекають на вас під нашою чарівною ялинкою… ще мить — і справжнє диво розпочнеться!

А зараз, щоб розбудити казку та зарядити зал чарівною енергією, давайте разом потанцюємо! Повторюйте рухи за мною!

(Танець, діти повторюють рухи за Ельзою JINGLE BELLS українською)

Ельза: (після танцю)
— Які ви молодці! Танцювали просто неймовірно!
А тепер залишилися лише останні приготування… і ми зовсім скоро відкриємо двері до справжнього новорічного дива.

Голос за кулісами: Ніщо не віщувало біди. Але всім відомо, що завжди поряд із добром крокує зло.

Мелодія Грінча

На сцену виходить Грінч. Оглядає кімнату.

ГР.:  Фу, як я не люблю всі ці новорічні свята. Всі навколо такі щасливі, подарунки готують, пісні співають, танцюють. Фе… Та цього разу все буде по-іншому. Всі ці подаруночки будуть моїми. Так, потрібно якось непомітно їх винести звідси. Бачить зірку. Ось яка гарна зірка – але… була ваша, а стане наша. (Гукає міньйона) Гей, міньйон!

Міньйон:  Біжу, лечу, ваша нікчемносте.

ГР: Так, жовтку, а ну швидко збирай подарунки.

Міньйон:  Я не жовток, я – міньйон!

ГР: Та хай хоч так. Винось все швидко, бо зараз Ельза прийде.

(Міньйон збирає подарунки, але постійно їх  упускає.)

ГР: Тихіше, ти, криворукий бульйоне!

Міньйон:  Я не бульйон, я – міньйон

ГР: Шухер, Ельза йде.!

(Ховаються за ширмою. До кімнати заходить Ельза з Сніговиком)

Сніговик:  Ой, який безлад у кімнаті. Хтось розкидав усі подарунки.

Ельза: Сніговику, швидше збирай усі подарунки, нам уже час до дітей. Вони вже чекають, а ми ще не все приготували. До речі, десь тут я залишала чарівну зірку, ти її не бачив?

Сніговик: Ой, недавно вона була тут. Але мені все ж здається, що у нас побували злодії.

Ельза: Усе пропало.

Сніговик:         Що саме?

Ельза: Без цієї різдвяної зірки ми не запалимо ялинки і це означає, що свята не буде і новий рік не настане. Ох, як же нам дізнатися,  хто вкрав зірку? Ооо, а може твої подружки-сніжинки щось бачили, адже вони скрізь літають? Ходімо пошукаємо їх.

Сніговик: Ходімо.

(Ідуть  зі сцени. На сцену виходить злодій та міньйон. У злодія в руці зірка)

Грінч: Так ось, що це за зірка така. То ж  без неї свята не буде. У мене з'явився злющий план, потрібно її десь заховати так, щоб вони цю зірку ніколи не знайшли.

Мін: Ваша жахливосте, може мені її з'їсти?

Грінч: Послухай, шиньйоне…

Мін:  Я не шиньйон, я – міньйон

Грінч:  Хай так! Так от, скажи мені: вона що, схожа на банан? Ні!! Тому я її зараз розділю та заховаю по всьому  королівству. (злісно сміється)

(Починає ламати зірку. На сцену виходять сніжинки і починають кружляти. На фоні вже лунає мелодія пісні)

Грінч: Треба швидко звідси тікати, бо зараз як замете, не виберемося.

 Сніжинка 1:
— Ми — веселі сніжиночки, легкі, мов пух!

 Сніжинка 2:
— Танок наш чарівний літає навкруг!

 Сніжинка 3:
— Хочете з нами у веселий хоровод?

Разом:
Тоді повторюйте за нами!

(СНІЖИНКИ танцюють  разом з дітьми в хороводі)

(Після танцю На сцену виходить Ельза та Сніговик)

Сніговик: Сніжинки, подружки мої любі, чи не бачили ви, хто поцупив чарівну зірку?

Сніжинка: Бачили, бачили. З твого будинку виходив злодюга Грінч. Він розділив її та й зібрався заховати по всьому королівству.

Сніговик: Ой, Ельзо. Що ж нам тепер робити?

Ельза: Я знаю, хто нам допоможе. Подолати хитрощі та підступні задуми злодюги може тільки справжній український герой та богатир!

Сніговик: Та годі, невже ми гукнемо Олександра Усика?

Ельза: Та ні! Це – Котигорошко! Але де нам його знайти?

 

(На сцену виходить Котигорошко)

Котигорошко:  не потрібно мене шукати, я вже тут.

Ельза: Котигорошку, любчику! Рятуй Україну! Діти без подарунків! Нового року нема! Усе пропало! Усе про-па-ло!

Котигорошко: Стій, не поспішай. А тепер детальніше розказуйте, що у вас сталося?

Ельза: Злодій украв чарівну зірку, й тепер свято під загрозою! Діти залишаться без подарунків.

Котиг: Так, а я тут до чого? Це ви до поліції телефонуйте, вони злодіями займаються.

Сніговик: Так її вкрав Грінч зі своїм посіпакою.

Котиг: Хто? От розбійник, вже й до нашої країни дістав. Я давно хочу з ним поквитатися. Ну що ж, знайду зірку, буде вам свято. Це кажу вам я – Котигорошко.

Ельза: Котигорошку, вся надія тільки на тебе.

Котигорошко: Але щоб мені вистачило сил в дорогу, мені потрібна підтримка всіх присутніх у цій залі.

Сніговик: Діти, допоможемо Котигорошку?

(Конкурс на спритність виконують бажаючі)

(Усі  йдуть зі сцени. На сцену виходить злодій Грінч, міньйон)

ГР:                     О, супер! Ось у цьому лісі я і заховаю шматочок.                  

                           Але спочатку треба потоваришувати з отим дядьком, аби він  

                           прикрив мене.

На сцену виходить Король темного лісу

Король лісу: Хто насмілився ступити до Темного Лісу без дозволу?

ГР:                      О, привіт, я Грінч, а ти ще хто такий?

Король лісу: Я — Король Темного Лісу, володар тіней і нічних стежок. Кажи, чого прийшов сюди, зелений чужинцю.

Грінч: Чуєш, а де тут є надійне місце, щоб сховати дорогоцінну річ? 

Король лісу:         Ну навіть не знаю… А сильно цінна річ?

ГР:                      А ти нікому не розповіси?(звісно ні) Це шматочок Різдвяної ЗІРКИ.

Король лісу:    ОГО, так а навіщо вона тобі?! Без неї ж не почнеться новий

                             рік!!

ГР:                       Це не твоя справа!!! Не хочеш допомагати – не допомагай!!!

Король лісу:    Добре, добре, допоможу тобі. Тут неподалік є банк, думаю там

  можна сховати зірку в сейфі. Давай зірку – я заховаю.

Гр:                       (передає частину зірки) Ось це зовсім інша справа. Приємно з вами співпрацювати.

(У  той час на сцену виходить Котигорошко)

Котиг: Ось ти де, негіднику!

Мін: Ну так, я тут.

Котиг: та не ти, жовтку.

ГР: Ну привіт, Котигорошку, передусім хочу зробити оголошення – Ці руки нічого не крали!!

Котиг: не бреши, віддавай зірку.

Грінч:                   я ж сказав – у мене нічого нема…і тут нічого нема, може там шо є, я зараз побіжу подивлюся.             

(Король підходить до Котигорошка)

Король лісу: Мені цей тип відразу не сподобався. У мене є частинка зірки, але я так просто її тобі не віддам. Ти повинен розгадати мої загадки!

Котиг: Та без питань. Друзі, ви ж допоможете мені?

Король лісу: Ну то слухайте:

З неба падають сніжинки,
Люди всі несуть ялинки.
Рік старий кудись утік –
Так приходить…

(Новий рік)

Має повно колючок,
Мов зелений їжачок,
А в зимові гарні свята
Має ще й прикрас багато.

(Ялинка)

Беруть з гори вони розгін,
Коли немає хуртовин.
А вгору їх на мотузку
Тягти потрібно по сніжку.

(Санчата)

Рано-вранці увесь світ
Вбрався в білий оксамит.
А як вітер нападе
Оксамит цей пропаде.

(Іній)

Невеличкі дві хатини,
В них м'які і теплі стіни.
По п'ять братиків малих
Прожива в хатинах тих.

(Рукавиці)

З неба зірочки летять,

Землю укривають,

А коли прийде весна –

Всі вони розтануть.

(Сніжинки)

Король лісу: Ну і розумні ж всі ви тут…я вже тиждень розгадую і розгадати нічого не зміг! Тримайте свою зірку, ви заслужили на свято!

Котигорошко: Дякую, Королю!

(На сцену виходить злодій)

Гр: Щось я стомився та зголоднів. Слухай, лосьйон, ану знайди чогось смачненького.

Мін: Я не лосьйон, а міньйон

Грінч:                   Ну так-так.

Мін:                       Банана?

Гр: Та хоча б і банана, мені однаково. (вихоплює банан)

(Вилітає Баба-Яга. Починає кружляти навколо Злодія.)

Б-Я: О привіт, зелененький. А чого це ти вештаєшся нашим лісом? Чому в таку погоду дома тобі не сидиться?

Грінч: Привіт, Бабусю.

Б-Я:                       я тобі зараз дам «Бабуся». То мене тільки кличуть так Бабою Ягою, а насправді я ще молода жіночка, в самому розквіті сил.

Грінч:                   хто? ти? Ну, хай і так! Чуєш, тут така справа, треба сховати одну цінну річ. Але швидко та надійно, бо на хвості в мене цей пронира Котигорошко.

Б-Я Хто?! Ну то я і не проти. Я заховаю так, що жоден Кот, та жоден Горошко не знайде.

Грінч: От і добренько. (віддає частину зірки Бабі Язі) Покемон, за мною.

Мін:                      Я не покемон, а міньйон.

(Грінч іде зі сцени)

Котигорошко: Привіт, бабуню! Давно не бачились!

Б-Я:                      Ага, давно, дідуню.

Котигорошко: Та чого ти ображаєшся. Тебе ж усі так називають. Я бачив від тебе Грінч вибігав зі своїм міньйоном.

Б-Я: який такий Грінч, та ще й із шампіньйоном? У нашому лісі такі не водяться!

Котигорошко: Та я теж так думав! Але завелися. І я точно знаю, що вони в тебе були і залишили частину зірки! Віддавай негайно її сюди!

Б-Я: а ти спробуй знайди, я сама тут нічого знайти не можу. Дивись. (висипає на підлогу «стаканчики»)

Котигорошко: Так дійсно тут у тебе бардак. Діти, без вашої допомоги я тут не справлюся!

(Конкурс з мітлами)

Б-Я: О, та ви дійсно заслуговуєте на свято. Я віддам вам частинку зірки!

Котигорошко: Дякую.

Виходять на сцену Грінч з міньйоном!

Грінч: Ну все, ніяких більше свят, ніяких подарунків! Це ви тут на свято чекаєте? (звертається до дітей) Ніяких свят більше. Може вам цікаво чому я такий злий? От вас вітають з Різдвом, Новорічними святами? Подарунки дарують? А мене жодного разу не вітали і подарунків не дарували. От ти мені щось приготував? А ти? Хоть хтось? Бачите, ніхто не думає про Грінча! Не буду святкувати я, то й ви всі залишитесь без свята!

Котиг:      Нарешті наздогнав. Віддавай останній фрагмент зірки!

Грінч: як останній, ти що вже всі зібрав? Нікому довіряти в цьому лісі не можна.

Котиг: Віддавай по хорошому, бо я можу і булаву в хід пустити!

Грінч: а вона взагалі не в мене, то її лимон забрав!

Міньйон: та я не лимон, а міньйон! І взагалі я втомився постійно тебе виправляти! І ти з’їв мій останній банан! Я  теж хочу свята. Тримайте свою зірку. І подарунки я покажу, де він заховав. (віддає частинку зірки Сніговику)

Грінч: ех ти, невдячний балабон!

Ельза: Грінче, але ж ти також можеш святкувати з нами. Подарунок я готувала і для тебе.

Грінч: Ти готувала подарунок для мене? Я ж не знав. А я оце так… Вибачте мене. Я більше так не буду. Візьміть мене до себе.

Ельза: Ну що, візьмемо його до нас? (так)

(Сніговик з міньйоном виносять зірку і чіпляють на ялинку. Ялинка загорається.)

Танці

Грінч: Дякую, що прийняли мене. Тепер хочу віддячити. Я винайшов банкомат новорічних подарунків! Тож тепер він для всіх вас! Кидаєш сніжку — і отримуєш подаруночок!