нтегрований позакласний захід з географії та хімії у 8 класі Тема: «Україно! Ти для мене - диво!»

Про матеріал

Інтегрований позакласний захід з географії та хімії у 8 класі

Тема: «Україно! Ти для мене - диво!»

В. Симоненко

Рослини рідного краю.

Мета:

-поглибити знання учнів про рослинний світ України;

-звернути увагу на хімічний склад рослин;

-ознайомити учнів з лікувальними властивостями запропонованих рослин;

-продовжувати знайомити з українськими народними символами, з рослинами-оберегами, поглибити знання традицій, звичаїв, обрядів українського народу, пов'язаних із рослинною символікою України;

-розвивати вміння та навички виконання хімічного експерименту;

-формувати почуття приналежності до великого українського народу, яким ми є, гордості і любові до нашої культури і традицій;

-сприяти формуванню екологічної культури учнів, бережного ставлення до рослинних ресурсів України;

-розвивати вміння та навички пошукової роботи;

-збагачувати словниковий запас і розвивати мовлення;

-виховувати інтерес до народних обрядів, до одвічних людських символів, виховувати почуття господаря своєї землі;

- виховувати любов та бережливе ставлення до природи рідного краю; бережливе відношення до історії та народних традицій; виховувати справжніх українців з почуттям патріотизму, гордості та любові до своєї країни.

Тип уроку: інтегрований інформаційно – дослідницький проект

Обладнання: виставка українських оберегів; обереги-рослини, фотоілюстрації рослин символів України; мультимедійний комплекс, кольорові плакати із зображенням рослин, фізична карта України; ягоди шипшини, калини; листя верби; хімічний посуд; індикатор; хлоридна кислота.

Тільки той може бути патріотом своєї Батьківщини,

хто вміє цінувати і любити природу рідного краю.

Л.М. Толстой

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап

1. Привітання «Я рада тебе бачити».

2. Повідомлення теми, представлення груп.

- Наше позакласне заняття направлене на поглиблення знань з географії, хімії, екології, народознавства у вигляді дослідницького проекту на тему: «Україно! Ти для мене - диво!». Рослини рідного краю.

- Працюватимемо під гаслом: «Тепло своїх сердець і душ рослинам віддамо».

«Сьогодні ми – дослідники рідної Землі».

-Учні були об'єднанні у дослідницькі групи: І - географи-дослідники, ІІ – хіміки-фармацевти, ІІІ – народознавці. Вони отримали випереджальні завдання, про які сьогодні будуть звітувати.(У пошуках горщика «скарбів»)

ІІ. Мотиваційний етап

Прийом «Уявіть собі»


Чистим берегом заросяним

Йду в ранковій сизій млі,

Мну траву ногами босими,

Дух вбираю від землі.

Сила струменем вливається,

Кропить тіло прохолодою.

Тут душа моя вінчається

Вічним шлюбом із природою.


-Що ви уявили?

-Ми сьогодні поговоримо про рослини.

Світ рослин життєво необхідний людині. Протягом тисячоліть багато рослин використовуються в найрізноманітніших сферах господарської діяльності.

ІІІ. Актуалізація знань

Прийом «Асоціативний кущ»

Вчитель географії:

-Яке значення мають рослини для РОСЛИНИ

живих організмів?

Користь для людей: Одяг, кисень, краса, ліки, їжа для людей тварин, меблі, технічної і лікарської сировини, будівельних матеріалів. Це не тільки матеріальне, а й духовне задоволення для людей, що надихає поетів – до віршів, музикантів – до написання музичних композицій, художників – до малювання картин.

«Хвилинка ерудита»

Прийом «Чи знаєте ви, що…?» Що загальна роль рослин колосальна.

1.Процес фотосинтезу.

Задумайтесь! За 1 день - 1 гектар лісу виділяє 200 кг. кисню, при цьому поглинає 220 – 280 кг вуглекислого газу.

Немає кисню – немає життя!

2. Рослини утворюють рослинні угрупування - це середовища життя тварин і різних організмів.

Знищимо рослини– знищимо тварин!

3. Оздоровча роль рослин.

Багаті на вітаміни та виділяють специфічні речовини – фітонциди, які можуть пригнічувати розвиток шкідливих хвороботворних бактерій, мікроорганізмів.

Вчитель: використовуючи знання, отримані на уроках природознавства, біології, географії,хімії давайте згадаємо на які групи діляться рослини


Вчитель географії: На уроках географії ми з вами вивчали основні типи рослинного покриву України; видовий склад рослинності; закономірності поширення основних типів рослинності в Україні. І сьогодні на уроці ми поглибимо та узагальнимо знання про рослинний світ України.

Вчитель хімії: Під час нашого заняття ми зануримся у хімічний склад рослин, ознайомимося із цілющими властивостями деяких з них.

Вчитель: Ми спробуємо дізнатися більше про походження рослин, незрівнянну красу і значення для людини, про необхідність їх оберігати.

Рослинна символіка є єдиним із важливих виражальних засобів в усіх жанрах усної словесності.

Робота в групах:

Учитель: У кожної групи на парті лежить гроно калини, на якій ви повинні записати свої очікування від уроку, та прикріпити на кущ калини.

IV. Основна частина

Презентація інформаційно - дослідницького проекту .

Вчитель: Ми сьогодні не просто поговоримо про квіти та інші рослини. Любов кожного українця до рослин має дуже глибоке коріння. Колись наші предки вірили, що кожне природне явище, кожна рослина має душу, і тому з такою пошаною ставились до них. Без потреби ніхто не зривав квіти, а щоб зірвати для лікування рослину потрібно було спочатку прочитати певну молитву заклинання, щоб квітка сама віддалась у руки і принесла користь.

Учень: Є багато квіток запашних,

Кожна квітка красу свою має,

Та гарніш завжди поміж них

Ті, що квітнуть у рідному краю.

Проблемне питання : «Чи може рослина бути символом держави?»

Учитель: Це питання досліджували учні – народознавці.

Захист презентації.

У кожного народу є свої улюблені рослини: для канадця — це клен, для росіянина — берізка, для ….

Мікрофон.

Скажеш одне тільки слово «Україна» — і в уяві постають…Які символи постають в уяві? (Діти відповідають)

Так, спалахують у пам'яті чорнобривці, розкішні мальви, трепетний барвінок, червона рута… Вони віддавна уособлюють красу нашої землі, духовну міць її народу, засвідчують повагу до Батьківщини.

Учень-географ: З давніх-давен говорять, що квітка — усмішка природи. Щедро вітає нас земля усмішками ромашок і жоржин, айстр і троянд. Вони зовсім не схожі між собою: кожна квітка має свою неповторну красу. Без квітів в Україні не обходиться жодне свято чи весілля, чи хрестини. Та навіть, коли проводжають людину в останню путь, на могилі завжди яскравіють квіти.

Учитель:

-Яка ознака надає змогу правильно визначити організм як рослину? (хлорофіл)

-Що це за речовина?

Учень-хімік: Хлорофіл - особливий пігмент, що надає рослинам зелене забарвлення і є найважливішим і необхідним елементом у процесі фотосинтезу. Хімічний склад хлорофілу являє собою атом магнію, оточений атомами гідрогену, нітрогену, оксигену і карбону - C55H72O5N4Mg. За схожістю з гемоглобіном людини його стали називати «кров'ю рослин».

Хлорофіл активно використовується як харчова добавка (відома як Е 140) для заміни синтетичних барвників у виробництві кондитерських виробів.

Учень –народознавець: Рослинні мотиви та образи широко представлені і в українському фольклорі. Майже в усіх жанрах усної словесності рослинна символіка є одним із важливих виражальних засобів.

В дитинстві ми з цікавістю слухаємо «Казку про барвінок», «Корінці та вершки», сміємося над піснями-забавляннями «Ходить гарбуз по городу», «Буряк», «Бараболя», «Морквяний вояка». Нам здається, що мова йде про живих істот — так українці поетично змалювали прості, звичайні рослини.

Учень –народознавець:

Це знаходимо ми і у загадках, у прислів'ях та приказках, у повір'ях, у народних порівняннях («У землі червоне, під землею зелене. Борщ виходить добрий з мене». — Буряк. «Де волошки — там хліба трошки». «Не ламайте калину, бо накличете мороз». «У хустині дівчина, як у лузі калина»).

Вчитель: Наші предки обожнювали квіти. Квіти - постійні супутники нашого життя. Вони - на клумбах, у кімнаті, на газонах. Вони на вишиваних рушниках, скатерках. Ними розмальовують печі, стіни осель, квіти на рукавах сорочки оберігають від хвороби, злого ока. (демонстрація народознавчого куточка)

Прийом «Відгадай мелодію» (Чорнобривці насіяла мати). (Сл. М. Сингаївського, муз. В. Верменича).

-Про яку рослину пісня? (Чорнобривці).

Учень –географ: Немає України без білої хати і чорнобривців, які милують око до сивих морозів. Чорнобривці — трав'яниста рослина, її є 20 видів. Є високі й низькі, зі своєрідним запахом і без нього. В Україні поширені декоративні чорнобривці, їх також висівають майже на всій території України.

Учень -хімік: Надземна частина рослини багата ефірними маслами, що володіють специфічним ароматом, завдяки яким запах чорнобривців відрізняється дивовижною палітрою. Крім ефірної олії в складі чорнобривців виявлені макро-і мікроелементи, вітаміни та інші біологічно активні речовини.

Учень-фармацевт:

Водні настої чорнобривців надають сприятливу дію на травний тракт, на функції підшлункової залози, від порушення роботи якої можуть виникати такі захворювання, як панкреатит і цукровий діабет.

Лікувальні напої з використанням чорнобривців допомагають впоратися з респіраторними захворюваннями в період їх масового спалаху.

Тому букетики із чорнобривців, свіжих чи сухих, завжди прикрашали українські хати. Для українців чорнобривці символізують дитинство, рідну матір і батька, рідну оселю.

Вчитель:

-Відгадайте загадку:

У городі, на доріжці,

Під моїм віконцем,

Зацвіло сьогодні сонце

На тоненькій ніжці. (Соняшник).

Вчитель: Чорнобривці й соняшник — прибульці з далекої Америки. Вперше насіння соняшника потрапило в Україну на початку XVII століття. І чорнобривці, і соняшники вирощували в той час у садах як прикрасу. А зараз не можна уявити собі український двір без червонувато-жовтих чорнобривців біля хати, а наші рідні поля — без золотоголових соняшників. А сіяти соняшники треба по-особливому: або до схід Сонця, або після його заходу, тоді і врожай буде багатшим, і птахи не так клюватимуть.

Учень – географ: Соняшник - символ Сонця, праці й достатку, сили і добробуту. Він - чи не найсильніший серед квітів... Соняшник знайшов своє місце під Сонцем. І не міг не знайти, бо постійно орієнтується на небесне Світило - повертає за ним свою схожу на Сонце голову. Тож Сонце його не засліплює, а це означає, що він не боїться осліпнути від успіхів чи досягнень...

Учень -хімік: Насіння соняшнику містить вітаміни А, В, Е, РР. За кількістю вітаміну D, насіння соняшника перевершують жир печінки тріски. Велика користь насіння і в тому, що міститься в ньому вітамін Е, що є дуже цінним для людської шкіри, слизових оболонок і для нормалізації кислотно-лужного балансу організму. Вітаміни А, Д, Е розчиняються тільки в жирах, а вміст олії в насінні становить 47-52%.

Учень -хімік: Довести, що насіння має олію – дуже просто. Необхідно роздавити несмажене насіння на чистому аркуші і ми побачимо жирну пляму.

Також соняшникове насіння містить в собі макро- та мікроелементи - залізо, магній, кальцій, калій, натрій, селен.

Учень-народознавець: Крім цього соняшник символізує Батьківщину: як соняшник повертає за Сонцем свою голову, так і людина думкою, словом і ділом звернена до своєї Вітчизни. Як Сонце для соняшника - єдиний і незамінний орієнтир, так і для людини Батьківщина - єдина і найвища цінність.

«Таємниці рослин» . Прийом «Чи знаєте ви, що…?»

1.Яке дерево вважають патріархом наших лісів і найбільш небезпечним деревом під час грози?

(Дуб. Зі 100 ударів блискавки на дуб припадає -54, тополю -24, сосну -6. А ось береза не зазнала жодного удару.)

2.Дерево, яке називають природним пилососом?

(В'яз, його листя затримує в декілька разів більше пилу, ніж листя тополі, клена, липи.

3.«Весільний кущ» (Калина).

4.Кущ, який називають «фабрикою вітамінів» (Шипшина - містить вітаміни С,Р,В2, К,Е)

Учень –географ: Шипшина звичайна, або як її ще називають, собача троянда, — це чагарник з сімейства розоцвітих, висотою від 1 до 2 м. Квітки красиві, поодинокі, рожеві, з приємним запахом. Цвіте у червні – липні. Шипшина зустрічається на території нашої країни практично повсюдно.

Учні-народознавці:

Шипшина важко віддає плоди.

Вона людей хапає за рукава.

Вона кричить: - Людино, підожди!

О, підожди, людино, будь ласкава.

Не всі, не всі, хоч ягідку облиш!

Одна пташина так мене просила!

Я ж тут для всіх, а не для тебе лиш.

І просто осінь щоб була красива.

Ліна Костенко

Учень – хімік: За хімічним складом і харчовою цінністю плоди шипшини перевершують усі дикорослі плоди та ягоди. У природі немає жодного продукту, настільки багатого вітаміном С, як плоди шипшини. У сушеній шипшині вітамін С майже не руйнується. Достатньо з'їсти 10-15 плодів, щоб задовольнити добову потребу у вітаміні С.

Крім вітаміну С, плоди шипшини багаті каротином (вітамін А), чимало й вітаміну Р, який має капілярозміцнювальну дію. Крім того, до складу плодів входять вітаміни К, B1, B2, PP. Приморожені плоди втрачають вітамін С.

Учитель: Любов до рідної землі починається з отчого дому, краю, де ти народився.

Чи можна уявити наш край без верби над ставками, калини в лузі, тополі край дороги, соняшника в городі? Звичайно, ні. Верба, калина, тополя, соняшники — це одвічні українські символи.

-Згадайте, про що говорить народна мудрість «Без верби….» («… і калини нема України»

Презентація на тему- 'Без верби й калини нема України'(гей у лузі червона калина похилилася…)

Учень-народознавець:

З давніх-давен оспівують співвітчизники калину у думах, піснях, складають про неї легенди, вірші, повір'я, приказки, афоризми тощо. Бо калина — споконвічний яскравий символ України, вірна супутниця людини від народження до останніх днів; не було, здається, хатини в Україні, біля якої б вона не кущувала. Жодна рослина не опоетизована так ніжно і трепетно у літературі, як калина. У піснях вона — це, перш за все, символ дівочої вроди.

При долині кущ калини – українська народна пісня

Учень-географ: Калина — кущ або невелике дерево заввишки до 3 метрів. Росте у лісах і майже у кожному дворі України. Ця рослина цвіте білим суцвіттям, має яскраво-червоні плоди з кісточкою, гіркі й терпкуваті на смак. Це харчова, лікарська і медоносна рослина. В калини гіркі ягоди, як і доля дівчини. Але вони живлять і дають силу і здоров'я тим, хто любить і шанує рідну землю.

Учитель:

-Ви всі їли ягоди калини, а скажіть, ви зможете їх відрізнити від інших? За якими характеристиками?

-Що придає такий смак ягодам? (кислоти, в даному випадку аскорбінову)

-Як ми можемо довести, що до складу ягоди калини входять кислоти? (зміна кольору індикатору)

Учень – хімік: Проведемо дослід. Візьмемо декілька ягід калини та розітремо в ступці товкачиком і змочимо індикаторний папірець в утвореному соку. Спостерігаємо зміну кольору на червоний – це говорить, що ягода містить кислоту.

Учень – хімік: Кора і ягоди калини мають лікувальні властивості. Відвар цієї рослини — добрий кровоспинний засіб, також потогінний, послаблюючий. Ягоди з медом їдять при простуді та хворобах печінки. Соком калини очищають обличчя, щоб рум'янилось. Калина крім кислот містить багато вітамінів, мінералів та інших корисних речовин. Ягоди калини містять на 70% більше вітаміну C, ніж лимон.

Учні-народознавці: Існує легенда, що кущ калини назвали на честь мужньої української дівчини — Килини. Вона, тікаючи з полону від турецьких загарбників і несучи звістку своїм односельцям, ранила босі ноги. На тому місці, де пролилася кров дівчини, виростали прекрасні кущі калини з червоними кетягами ягід. З тих пір народ прославляє калину, складає про неї вірші та пісні.

Учні-народознавці:

У калини китиці червоні,

У калини білі—білі квіти.

Я тримаю гілочку чудову,

А здається усміх України.

А ще калина — символ боротьби нашого народу за свою національну незалежність. В цьому символі — глибокий зміст: це наш духовний світ, наша спадщина, яка означає потяг до рідної землі, свого берега, своїх традицій.

Пантоміма. Метод емпатії (вживання, відчуття людиною іншого об'єкту допомагає передати відчуття, стан, переживання об'єкта) .

Показати: І група - рослини навесні, ІІ група - рослини влітку, ІІІ група – рослини восени.

Вчитель:Про яку рослину далі піде мова, здогадаєтесь, якщо вставите пропущене

слово у рядки знайомого вірша Т.Г. Шевченка.

Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива,

Додолу... гне високі,

Горами хвилі підійма.

Вчитель:Так, мова піде про вербу. Ранньою весною всі дерева ще голі, а вона вже

вкрита ніжними листочками і радує око своїм світло-зеленим вбранням. Послухаємо, що підготували нам учні про цю рослину.

Учень-географ: Здавна у нашому народі найбільш шанованим деревом є верба. Важко уявити нашу землю без верби. На всій Землі існує 500 видів верби, з них 30 припадає на Україну.

Говорять: „Де вода, там і верба”. Вона своїми коренями скріплює береги, очищає воду. Коли копали криницю, то кидали шматок вербової колоди для очищення води. У відро з водою клали вербову дощечку, а на неї ставили кухлик для пиття води. Це була своєрідна народна гігієна.

Учень –хімік: Верба не тільки красиве, але й корисне дерево. Квіти верби дають багато нектару і пилку, коли ще нічого не цвіте. У вербових вуликах бджоли ніколи не хворіють, бо верба є природним фільтром усіляких домішок. Настій з кори знижує температуру. Відвар вживають при грипі, вірусних захворюваннях.

Основним діючим компонентом є саліцилова кислота. Аспірин можна знайти в аптечці кожного будинку. Проте до його створення наші предки з успіхом користувалися відваром з кори верби, з якої і було вилучено головна діюча речовина аспірину. Верба — природний аспірин.

Не рекомендується використовувати відвар вербової кори при виразковій хворобі, гастритах з підвищеною секрецією кислоти, при вірусних інфекціях і дітям до 16 років.

Учень –народознавець: Про тиху, скромну вербу народ склав багато пісень. У багатьох творах згадує вербу І Т. Шевченко. Перебуваючи на засланні у пустелі біля Каспійського моря, Шевченко посадив вербову гілку. Він поливав, доглядав її і виросла бона йому на Втіху. Росте верба Шевченкова і досі. У нашій вербі живе і добра душа Левиної Мавки. Похилені вербові гілки викликають зажуру і смуток.

Інсценізація

Тиждень перед Великоднем називається вербним. Тоді освячують вербу. У багатьох селах України садили гілочку свяченої верби. Вважалося, що така верба є особливо цілющою.

Не я б'ю, верба б'є,

За тиждень Великдень,

Будь великий, як верба,

А здоровий, як вода,

А багатий, як земля.

Учитель: Посадіть і ви ніжну вербову гілочку. У сирій землі вона швидко пустить корінчики і виросте гарне дерево. Не можна допустити, щоб зникли вербові насадження на нашій Україні.

Учень - народознавець: ВЕРБА - універсальний символ прадерева життя, а Великодня верба- його живий вираз. Уособлення працездатності й родючої сили. Вона - образ весни, Батьківщини, України і, разом з цим, жіночого смутку та вдівства.

Плакуча верба - символ журби..

• Де верба, там і вода.

• Гнучка, як лоза.

• Зігнувся, як верба над водою.

Учитель: Незабутні слова В. Симоненка з вірша "Виростеш ти сину, вирушиш в дорогу..."

Поет не випадково сказав: "Прийдуть з України верби і тополі". Тополя також є нашим народним символом. Про тополю написано багато пісень, складено легенди. Т. Г. Шевченко написав поему "Тополя".

Учень-хімік: У бруньках чорної тополі виявлені ефірні масла, віск, гіркі смоли, кислоти, пігменти. У корі знаходяться дубильні речовини, алкалоїди.

Тополя містить і виділяє фітонциди, тому під цим деревом легко дихати. Крім цього, за рахунок ефірних масел, бруньки тополі можуть розріджувати мокроту в бронхах і полегшувати її виведення. Якщо людина хоче пити, треба посмоктати гілочку тополі — і спрага мине. Мазі та відвари з бруньок тополі мають цілющі властивості. Вони допомагають під час лікування ран, порізів, ударів. Фітонциди, витягнуті з бруньок, мають властивості антибіотиків, можуть надавати згубну дію на найпростіші мікроорганізми.

Учень – народознавець: Тополя - символ дівочої краси, а також жіночого й дівочого суму, їх самотності. Тополя край дороги - це образ жінки чи дівчини, котрі чекають своєї долі чи свого судженого...

Учитель: І якщо узагальнити у калині весь рослинний скарб нашої землі, то мені б хотілося повторити слідом за поетом Ю. Рибчинським слова пісні «Три поради»:

Не рубай калини, не рубай калини,

Бо вона в тебе єдина!

Звучить пісня. «Три поради...»

Учитель географії: Рослинний покрив є найбільш уразливим природ­ним компонентом, тому що його розміщення і формування залежать від складу гірських порід, рельєфу, клімату, ґрунтів, водних ресурсів, тваринного світу, людської діяльності

Екологічна хвилинка.

Рослинний світ — це жива істота, яку щиро люблять і бережуть українці.

Учень-народознавець: Ми, члени гуртка «Зелений патруль», також дбаємо про збереження природи рідного краю: неодноразово проводили рейди по прибиранню території лісу, доглядали за квітами на клумбах, вивчали видовий склад зелених насаджень мікрорайону школи та прикмети, які пов'язані з ними.

Ось деякі з них:

-Там криниця – де вербиця.

-Барвінок рясно зацвів – улітку розкошуватиме трава.

-Тополя пізно розвивається – літо буде прохолодне.

-Калина рано зачервоніла – на ранню і люту зиму.

Топоніміка. Кожна група протягом 3 хв. має назвати й показати на фізичній карті України географічні назви, що походять від назви рослин.

1.У назві яких міст віддзеркалені назви рослин?

2.Прийом «Картографічна хвилинка». Показати на карті міста.

(Тростянець, Мелітополь, Ясинувата, Просяне, Березань, Сосниця, Дубровиця, Діброва, Яблунів, Хмельницький, Верба, Оріховське, Лозова, Хмільник, , Виноградів).

Перегляд відеоролику про рослини-символи України.

V. Рефлексія

- Чи справдилися ваші очікування, які висять на гронах калини? Якщо так, то плесніть в долоні.

- Якою б ви хотіли бачити Україну, виходячи з теми нашого уроку? Квітучою.

- Тож прикрасимо нашу країну квітами.

«Вінок України»

Ірина Федіш «Україна – це моя земля»

Перегляд файлу

1

 

Інтегрований позакласний захід з географії та хімії у 8 класі

    Тема:               «Україно!  Ти  для  мене - диво!»

В. Симоненко

                                    Рослини  рідного краю.

Мета:

  • поглибити знання учнів про рослинний світ України;  
  • звернути увагу на хімічний склад рослин;
  • ознайомити учнів з лікувальними властивостями запропонованих рослин;
  • продовжувати знайомити з українськими народними символами, з рослинами-оберегами, поглибити знання традицій, звичаїв, обрядів українського народу, пов‘язаних із рослинною символікою України;
  • розвивати вміння та навички виконання хімічного експерименту;
  • формувати  почуття приналежності до великого українського народу, яким ми є, гордості і любові до нашої культури і традицій;
  • сприяти формуванню екологічної культури учнів, бережного ставлення до рослинних ресурсів України;
  • розвивати вміння та навички пошукової роботи;
  • збагачувати словниковий запас і розвивати мовлення;
  • виховувати інтерес до народних обрядів, до одвічних людських символів, виховувати почуття господаря своєї землі;

 -   виховувати любов та бережливе ставлення до природи рідного краю; бережливе відношення до історії та народних традицій; виховувати справжніх українців з почуттям патріотизму, гордості та любові до своєї країни.

    Тип  уроку:    інтегрований  інформаційно – дослідницький  проект

 

    Обладнання: виставка українських оберегів; обереги-рослини, фотоілюстрації рослин символів України; мультимедійний комплекс, кольорові плакати із зображенням  рослин, фізична карта України; ягоди шипшини, калини; листя верби; хімічний посуд; індикатор; хлоридна кислота.

 

                                              Тільки  той  може  бути  патріотом  своєї  Батьківщини,

 хто  вміє цінувати  і  любити  природу  рідного  краю.

                                                                  Л.М. Толстой

 

                                                     ХІД  УРОКУ

     І. Організаційний етап

1.  Привітання «Я рада тебе бачити».

2. Повідомлення теми, представлення  груп.

- Наше позакласне заняття направлене на поглиблення знань з географії, хімії,   екології, народознавства у вигляді дослідницького проекту на тему: «Україно!  Ти  для  мене - диво!». Рослини  рідного краю. 

- Працюватимемо під гаслом: «Тепло своїх сердець і душ рослинам віддамо».

«Сьогодні ми – дослідники рідної Землі».

  • Учні були об’єднанні у дослідницькі групи: І - географи-дослідники, ІІ – хіміки-фармацевти, ІІІ – народознавці.  Вони отримали випереджальні завдання, про які сьогодні будуть звітувати.(У пошуках горщика «скарбів»)

 

     ІІ. Мотиваційний етап

Прийом «Уявіть собі»


Чистим берегом заросяним

Йду в ранковій сизій млі,

Мну траву ногами босими,

Дух вбираю від землі.

Сила струменем вливається,

Кропить тіло прохолодою.

Тут душа моя вінчається

Вічним шлюбом із природою.


 

  • Що ви уявили?
  • Ми сьогодні поговоримо про рослини.

Світ рослин життєво необхідний людині. Протягом тисячоліть багато рослин використовуються в найрізноманітніших сферах господарської діяльності.

 

     ІІІ. Актуалізація знань

  Прийом «Асоціативний кущ»

Вчитель географії:

  •       Яке значення мають рослини для    РОСЛИНИ

живих організмів?   

 

Користь для людей: Одяг, кисень, краса, ліки, їжа для людей тварин, меблі,  технічної і лікарської  сировини, будівельних матеріалів. Це не тільки матеріальне, а й духовне задоволення для людей, що надихає поетів – до віршів, музикантів – до написання  музичних композицій, художників – до малювання картин.  

«Хвилинка ерудита»

Прийом «Чи знаєте ви, що…?»   Що загальна роль рослин  колосальна.

   1.Процес фотосинтезу. 

  Задумайтесь!  За 1 день - 1 гектар лісу виділяє 200 кг. кисню, при цьому поглинає 220 – 280 кг вуглекислого газу.

                  Немає кисню – немає життя!

     2.    Рослини утворюють рослинні угрупування  - це середовища життя тварин і різних організмів.

                  Знищимо рослини– знищимо тварин!

    3. Оздоровча роль рослин.

Багаті на вітаміни та виділяють специфічні речовини – фітонциди, які можуть пригнічувати розвиток шкідливих хвороботворних бактерій, мікроорганізмів.

 

Вчитель: використовуючи знання, отримані на уроках природознавства, біології, географії,хімії  давайте згадаємо на які групи діляться рослини

 

 

 

 

Вчитель географії: На уроках географії  ми з вами вивчали основні типи рослинного покриву України; видовий склад рослинності; закономірності поширення основних типів рослинності в Україні. І сьогодні на уроці ми поглибимо   та узагальнимо знання про рослинний світ України.

 

Вчитель хімії: Під час нашого заняття ми зануримся у хімічний склад рослин, ознайомимося із цілющими властивостями деяких з них.

 

Вчитель: Ми спробуємо дізнатися більше про  походження рослин, незрівнянну красу і значення для людини, про необхідність їх оберігати.

  Рослинна символіка є єдиним із важливих виражальних засобів в усіх жанрах усної словесності.

 

Робота в групах:

Учитель: У кожної групи на парті лежить гроно калини, на  якій  ви повинні записати свої очікування від уроку, та прикріпити на кущ калини.

 

                                        IV. Основна частина

            Презентація  інформаційно - дослідницького  проекту .

 

Вчитель: Ми сьогодні не просто поговоримо про  квіти та інші рослини. Любов кожного українця до рослин має дуже глибоке коріння. Колись наші предки вірили, що кожне природне явище, кожна рослина має душу, і тому з такою пошаною ставились до них. Без потреби ніхто не зривав квіти, а щоб зірвати для лікування рослину потрібно було спочатку прочитати певну молитву заклинання, щоб квітка сама віддалась у руки і принесла користь.

 

Учень:        Є багато квіток запашних,

Кожна квітка красу свою має,

Та гарніш завжди поміж них

Ті, що квітнуть у рідному краю.

 Проблемне питання : «Чи може рослина бути символом держави?»

Учитель: Це питання досліджували учні – народознавці.

Захист презентації.

  У кожного народу є свої улюблені рослини: для канадця — це клен, для росіянина — берізка, для ….

 Мікрофон.

  Скажеш одне тільки слово «Україна» — і в уяві постають…Які символи постають в уяві? (Діти відповідають)

  Так, спалахують у пам’яті чорнобривці, розкішні мальви, трепетний барвінок, червона рута… Вони віддавна уособлюють красу нашої  землі, духовну міць її народу, засвідчують повагу до Батьківщини.

Учень-географ: З давніх-давен говорять, що квітка — усмішка природи. Щедро вітає нас земля усмішками ромашок і жоржин, айстр і троянд. Вони зовсім не схожі між собою: кожна квітка має свою неповторну красу. Без квітів в Україні не обходиться жодне свято  чи  весілля,   чи  хрестини.  Та навіть, коли проводжають людину в останню путь, на могилі завжди яскравіють квіти.

Учитель:

  • Яка ознака надає змогу правильно визначити організм як рослину? (хлорофіл)
  • Що це за речовина?

Учень-хімік: Хлорофіл - особливий пігмент, що надає рослинам зелене забарвлення і є найважливішим і необхідним елементом у процесі фотосинтезу. Хімічний склад хлорофілу являє собою атом магнію, оточений атомами гідрогену, нітрогену, оксигену і карбону - C55H72O5N4Mg. За схожістю з гемоглобіном людини його стали називати «кров'ю рослин».

  Хлорофіл активно використовується як харчова добавка (відома як Е 140) для заміни синтетичних барвників у виробництві кондитерських виробів.

Учень –народознавець: Рослинні мотиви та образи широко представлені і в українському фольклорі. Майже в усіх жанрах усної словесності рослинна символіка є одним із важливих виражальних засобів.

  В дитинстві ми з цікавістю слухаємо «Казку про барвінок», «Корінці та вершки», сміємося над піснями-забавляннями «Ходить гарбуз по городу», «Буряк», «Бараболя», «Морквяний вояка». Нам здається, що мова йде про живих істот — так українці поетично змалювали прості, звичайні рослини.

 Учень –народознавець:

 Це знаходимо ми і у загадках, у прислів’ях та приказках, у повір’ях, у народних порівняннях («У землі червоне, під землею зелене. Борщ виходить добрий з мене». — Буряк. «Де волошки — там хліба трошки». «Не ламайте калину, бо накличете мороз». «У хустині дівчина, як у лузі калина»).

Вчитель: Наші предки обожнювали квіти. Квіти - постійні супутники нашого життя. Вони - на клумбах, у кімнаті, на газонах. Вони на вишиваних рушниках, скатерках. Ними розмальовують печі, стіни осель, квіти на рукавах сорочки оберігають від хвороби, злого ока. (демонстрація народознавчого куточка)

Прийом «Відгадай  мелодію» (Чорнобривці насіяла мати). (Сл. М. Сингаївського, муз. В. Верменича).

  • Про яку рослину пісня? (Чорнобривці).

Учень –географ: Немає України без білої  хати і чорнобривців, які милують око до сивих морозів. Чорнобривці — трав'яниста рослина, її є 20 видів. Є високі й низькі, зі своєрідним запахом і без нього. В Україні поширені декоративні чорнобривці, їх також висівають майже на всій території України.

 

Учень -хімік: Надземна частина рослини багата ефірними маслами, що володіють специфічним ароматом, завдяки яким запах чорнобривців відрізняється дивовижною палітрою. Крім ефірної олії в складі чорнобривців виявлені макро-і мікроелементи, вітаміни та інші біологічно активні речовини.

Учень-фармацевт:

  Водні настої чорнобривців надають сприятливу дію на травний тракт, на функції підшлункової залози, від порушення роботи якої можуть виникати такі захворювання, як панкреатит і цукровий діабет.

  Лікувальні напої з використанням чорнобривців допомагають впоратися з респіраторними захворюваннями в період їх масового спалаху.

  Тому букетики із чорнобривців, свіжих чи сухих, завжди прикрашали українські хати. Для українців чорнобривці символізують дитинство, рідну матір і батька, рідну оселю.

Вчитель:

-Відгадайте загадку:

У городі, на доріжці,

Під моїм віконцем,

Зацвіло сьогодні сонце

На тоненькій ніжці. (Соняшник).

Вчитель:  Чорнобривці й соняшник — прибульці з далекої Америки. Вперше насіння соняшника потрапило в Україну на початку XVII століття. І чорнобривці, і соняшники вирощували в той час у садах як прикрасу. А зараз не можна уявити собі український двір без червонувато-жовтих чорнобривців біля хати, а наші рідні поля — без золотоголових соняшників.  А сіяти соняшники треба по-особливому: або до схід Сонця, або після його заходу,  тоді і врожай буде багатшим, і птахи не так клюватимуть.

Учень – географ: Соняшник - символ Сонця, праці й достатку, сили і добробуту. Він - чи не найсильніший серед квітів... Соняшник знайшов своє місце під Сонцем. І не міг не знайти, бо постійно орієнтується на небесне Світило - повертає за ним свою схожу на Сонце голову. Тож Сонце його не засліплює, а це означає, що він не боїться осліпнути від успіхів чи досягнень...

Учень -хімік: Насіння соняшнику містить вітаміни А, В, Е, РР. За кількістю вітаміну D, насіння соняшника перевершують жир печінки тріски. Велика користь насіння і в тому, що міститься в ньому вітамін Е, що є дуже цінним для людської шкіри, слизових оболонок і для нормалізації кислотно-лужного балансу організму.  Вітаміни А, Д, Е розчиняються тільки в жирах, а  вміст олії в насінні становить 47-52%.

Учень -хімік:   Довести, що насіння має олію – дуже просто. Необхідно роздавити несмажене насіння на чистому аркуші і ми побачимо жирну пляму.

  Також соняшникове насіння містить в собі макро- та мікроелементи - залізо, магній, кальцій, калій, натрій, селен.

Учень-народознавець: Крім цього соняшник символізує Батьківщину: як соняшник повертає за Сонцем свою голову, так і людина думкою, словом і ділом звернена до своєї Вітчизни. Як Сонце для соняшника - єдиний і незамінний орієнтир, так і для людини Батьківщина - єдина і найвища цінність.

 «Таємниці рослин» . Прийом «Чи знаєте ви, що…?»

  1. Яке дерево вважають патріархом  наших лісів і найбільш небезпечним деревом під час грози?

(Дуб. Зі 100 ударів  блискавки на дуб припадає -54, тополю -24, сосну -6. А ось береза не зазнала жодного удару.)

  1. Дерево, яке називають природним пилососом?

(В’яз, його листя затримує в декілька разів більше пилу, ніж листя тополі, клена, липи.

  1. «Весільний кущ» (Калина).
  2. Кущ, який називають «фабрикою вітамінів» (Шипшина  - містить вітаміни С,Р,В2, К,Е)

Учень –географ: Шипшина звичайна, або як її ще називають, собача троянда,  — це чагарник з сімейства розоцвітих, висотою від 1 до 2 м. Квітки красиві, поодинокі, рожеві, з приємним запахом. Цвіте у червні – липні. Шипшина  зустрічається на території нашої країни практично повсюдно.

Учні-народознавці:

Шипшина важко віддає плоди.

Вона людей хапає за рукава.

Вона кричить: - Людино, підожди!

О, підожди, людино, будь ласкава.

Не всі, не всі, хоч ягідку облиш!

Одна пташина так мене просила!

Я ж тут для всіх, а не для тебе лиш.

І просто осінь щоб була красива.

                                 Ліна Костенко

Учень – хімік: За хімічним складом і харчовою цінністю плоди шипшини перевершують усі дикорослі плоди та ягоди. У природі немає жодного продукту, настільки багатого вітаміном С, як плоди шипшини. У сушеній шипшині вітамін С майже не руйнується. Достатньо з’їсти 10-15 плодів, щоб задовольнити добову потребу у вітаміні С.

  Крім вітаміну С, плоди шипшини багаті каротином (вітамін А), чимало й вітаміну Р, який має капілярозміцнювальну дію. Крім того, до складу плодів входять вітаміни К, B1, B2, PP. Приморожені плоди втрачають вітамін С.

  Учитель: Любов до рідної землі починається з отчого дому, краю, де ти народився.

  Чи можна уявити наш край без верби над ставками, калини в лузі, тополі край дороги, соняшника в городі? Звичайно, ні. Верба, калина, тополя, соняшники — це одвічні українські символи.

  • Згадайте, про що говорить народна мудрість «Без верби….» («… і калини нема України»

Презентація на тему- 'Без верби  й калини  нема  України'(гей у лузі червона калина похилилася…)

Учень-народознавець:

  З давніх-давен оспівують співвітчизники калину у думах, піснях, складають про неї легенди, вірші, повір’я, приказки, афоризми тощо. Бо калина — споконвічний яскравий символ України, вірна супутниця людини від народження до останніх днів; не було, здається, хатини в Україні, біля якої б вона не кущувала. Жодна рослина не опоетизована так ніжно і трепетно у літературі, як калина. У піснях вона — це, перш за все, символ дівочої вроди.

 

При долині кущ калини – українська народна пісня

Учень-географ: Калина — кущ або невелике дерево заввишки до 3 метрів. Росте у лісах і майже у кожному дворі України. Ця рослина цвіте білим суцвіттям, має яскраво-червоні плоди з кісточкою, гіркі й терпкуваті на смак. Це харчова, лікарська і медоносна рослина. В калини гіркі ягоди, як і доля дівчини. Але вони живлять і дають силу і здоров’я тим, хто любить і шанує рідну землю.
Учитель:

  • Ви всі їли ягоди калини, а скажіть, ви зможете їх відрізнити від інших? За якими характеристиками?
  • Що придає такий смак ягодам? (кислоти, в даному випадку аскорбінову)
  • Як ми можемо довести, що до складу ягоди калини входять кислоти? (зміна кольору індикатору)

Учень – хімік: Проведемо дослід. Візьмемо декілька ягід калини та розітремо в ступці товкачиком і змочимо індикаторний папірець в утвореному соку. Спостерігаємо зміну кольору на червоний – це говорить, що ягода містить кислоту.

Учень – хімік: Кора і ягоди калини мають лікувальні властивості. Відвар цієї рослини — добрий кровоспинний засіб, також потогінний, послаблюючий. Ягоди з медом їдять при простуді та хворобах печінки. Соком калини очищають обличчя, щоб рум'янилось.  Калина крім кислот містить багато вітамінів, мінералів та інших корисних речовин. Ягоди калини містять на 70% більше вітаміну C, ніж лимон.

   Учні-народознавці: Існує легенда, що кущ калини назвали на честь мужньої української дівчини — Килини. Вона, тікаючи з полону від турецьких загарбників і несучи звістку своїм односельцям, ранила босі ноги. На тому місці, де пролилася кров дівчини, виростали прекрасні кущі калини з червоними кетягами ягід. З тих пір народ прославляє калину, складає про неї вірші та пісні.

Учні-народознавці:

У калини китиці червоні,

У калини білі—білі квіти.

Я тримаю гілочку чудову,

А здається усміх України.

А ще калина — символ боротьби нашого народу за свою національну незалежність. В цьому символі — глибокий зміст: це наш духовний світ, наша спадщина, яка означає потяг до рідної землі, свого берега, своїх традицій.

Пантоміма. Метод емпатії (вживання, відчуття людиною  іншого об’єкту  допомагає передати відчуття, стан, переживання об’єкта) .

Показати: І група -  рослини навесні, ІІ група -  рослини влітку, ІІІ група – рослини восени.

Вчитель:Про яку рослину далі піде мова, здогадаєтесь, якщо вставите пропущене

слово у рядки знайомого вірша Т.Г. Шевченка.

Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива,

Додолу... гне високі,

Горами хвилі підійма.

Вчитель:Так, мова піде про вербу. Ранньою весною всі дерева ще голі, а вона вже

вкрита ніжними листочками і радує око своїм світло-зеленим вбранням. Послухаємо, що підготували нам учні про цю рослину.

Учень-географ: Здавна у нашому народі найбільш шанованим деревом є верба. Важко уявити нашу землю без верби. На всій Землі існує 500 видів верби, з них 30 припадає на Україну. 

 Говорять: „Де вода, там і верба”. Вона своїми коренями скріплює береги, очищає воду. Коли копали криницю, то кидали шматок вербової колоди для очищення води. У відро з водою клали вербову дощечку, а на неї ставили кухлик для пиття води. Це була своєрідна народна гігієна.

Учень –хімік: Верба не тільки красиве, але й корисне дерево. Квіти верби дають багато нектару і пилку, коли ще нічого не цвіте. У вербових вуликах бджоли ніколи не хворіють, бо верба є природним фільтром усіляких домішок. Настій з кори знижує температуру. Відвар вживають при грипі, вірусних захворюваннях.

  Основним діючим компонентом є саліцилова кислота. Аспірин можна знайти в аптечці кожного будинку. Проте до його створення наші предки з успіхом користувалися відваром з кори верби, з якої і було вилучено головна діюча речовина аспірину. Верба — природний аспірин.

  Не рекомендується використовувати відвар вербової кори при виразковій хворобі, гастритах з підвищеною секрецією кислоти, при вірусних інфекціях і дітям до 16 років.

Учень –народознавець: Про тиху, скромну вербу народ склав багато пісень. У багатьох творах згадує вербу І Т. Шевченко. Перебуваючи на засланні у пустелі біля Каспійського моря, Шевченко посадив вербову гілку. Він поливав, доглядав її і виросла бона йому на Втіху. Росте верба Шевченкова і досі. У нашій вербі живе і добра душа Левиної Мавки. Похилені вербові гілки викликають зажуру і смуток.

Інсценізація

Тиждень перед Великоднем називається вербним. Тоді освячують вербу. У багатьох селах України садили гілочку свяченої верби. Вважалося, що така верба є особливо цілющою.

Не я б'ю, верба б'є,

За тиждень Великдень,

Будь великий, як верба,

А здоровий, як вода,

А багатий, як земля.

Учитель:  Посадіть і ви ніжну вербову гілочку. У сирій землі вона швидко пустить корінчики і виросте гарне дерево. Не можна допустити, щоб зникли вербові насадження на нашій Україні.

Учень - народознавець: ВЕРБА - універсальний символ прадерева життя, а Великодня верба- його живий вираз. Уособлення працездатності й родючої сили. Вона - образ весни, Батьківщини, України і, разом з цим, жіночого смутку та вдівства.

Плакуча верба - символ журби..   

          • Де верба, там і вода.

          • Гнучка, як лоза.

          • Зігнувся, як верба над водою.

 Учитель: Незабутні слова В. Симоненка з вірша "Виростеш ти сину, вирушиш в дорогу..."

Поет не випадково сказав: "Прийдуть з України верби і тополі". Тополя також є нашим народним символом. Про тополю написано багато пісень, складено легенди. Т. Г. Шевченко написав поему "Тополя".

Учень-хімік: У бруньках чорної тополі виявлені ефірні масла, віск, гіркі смоли, кислоти, пігменти. У корі знаходяться дубильні речовини, алкалоїди.

 Тополя містить і виділяє фітонциди, тому під цим деревом легко дихати. Крім цього, за рахунок ефірних масел, бруньки тополі можуть розріджувати мокроту в бронхах і полегшувати її виведення. Якщо людина хоче пити, треба посмоктати гілочку тополі — і спрага мине. Мазі та відвари з бруньок тополі мають цілющі властивості. Вони допомагають під час лікування ран, порізів, ударів. Фітонциди, витягнуті з бруньок, мають властивості антибіотиків, можуть надавати згубну дію на найпростіші мікроорганізми.

Учень – народознавець: Тополя - символ дівочої краси, а також жіночого й дівочого суму, їх самотності. Тополя край дороги - це образ жінки чи дівчини, котрі чекають своєї долі чи свого судженого...

Учитель: І якщо узагальнити у калині весь рослинний скарб нашої землі, то мені б хотілося повторити слідом за поетом Ю. Рибчинським слова пісні «Три поради»:

Не рубай калини, не рубай калини,

Бо вона в тебе єдина!

                                      Звучить пісня.  «Три поради...» 

 

Учитель географії: Рослинний покрив є найбільш уразливим природ­ним компонентом, тому що його розміщення і формування залежать від складу гірських порід, рельєфу, клімату, ґрунтів,  водних ресурсів, тваринного світу, людської діяльності

Екологічна хвилинка.

Рослинний світ — це жива істота, яку щиро люблять і бережуть українці.

Учень-народознавець: Ми, члени гуртка  «Зелений  патруль», також дбаємо про збереження природи рідного краю: неодноразово проводили рейди по прибиранню території лісу, доглядали за квітами на клумбах, вивчали видовий склад  зелених насаджень мікрорайону школи та прикмети, які пов’язані з ними.

Ось деякі з них:

  • Там криниця – де вербиця.
  • Барвінок рясно зацвів – улітку розкошуватиме трава.
  • Тополя пізно розвивається – літо буде прохолодне.
  • Калина рано зачервоніла – на ранню і люту зиму.

Топоніміка. Кожна група  протягом 3 хв. має назвати й показати на фізичній карті України географічні назви, що походять від назви рослин.

  1. У назві яких міст віддзеркалені назви рослин?
  2. Прийом «Картографічна хвилинка». Показати на карті міста.

(Тростянець, Мелітополь, Ясинувата, Просяне, Березань, Сосниця, Дубровиця, Діброва, Яблунів, Хмельницький, Верба, Оріховське, Лозова, Хмільник, , Виноградів).

                        Перегляд відеоролику про рослини-символи України.

                                                 V. Рефлексія

- Чи справдилися ваші очікування, які висять на гронах калини? Якщо так, то плесніть в долоні.

- Якою б ви хотіли бачити Україну, виходячи з теми нашого уроку? Квітучою.

- Тож прикрасимо нашу країну квітами.

«Вінок України»

Ірина Федіш «Україна – це моя земля»

 

doc
Додав(-ла)
Удод Мария
Додано
11 січня
Переглядів
211
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку