НУШ 1 клас "Розвиток комунікативної компетенції учнів Нової Української школи за допомогою складання казок побутового характеру"
НУШ Розвиток мовленнєвої компетентності учнів шляхом складання казок побутового характеру
Мета полягає в тому, щоб навчити дітей складати тексти морально – етичного плану й виводити життєве правило; створити педагогічні умови для засвоєння моделі казки морально - етичного типу.
Сюжети казок можуть мати яскраво виражену етичну спрямованість. На основі опису цілей і вчинків героїв таких казок легко виводиться життєве правило, яке можна виразити прислів’ям або приказкою. Даний тип казок близький за змістом байці. Оповідання носить побутовий характер і представлений у прозі («Каша із сокири», «Вершки й корінці», «Лисиця і журавель») Для того, щоб навчити учнів складати такі казки, необхідно познайомити їх з моделлю створення казок морально – етичного плану.
Алгоритм складання казок морально – етичного типу
1.Визначення місця, де будуть розвертатися ці події і позначення цього місця (кухня). 2. Перерахування неживих об’єктів, типових для цього місця (холодильник, газова плита, фіранки, кран, раковина,ящик з посудом, цебро й віник; не більше семи об’єктів. 3. Наділення об’єктів властивостями або рисами характеру людини (фіранка – байдужа, плита – зла, посуд – балакучий, віник – трудівник, холодильник – мудрий). 4. Опис життя цих об’єктів у даному місці за умови, що вони виконують свої функції. Єдина їхня особливість у тому, що вони вміють думати й відчувати як люди (Фіранка закривала кухню від променів сонця, але їй було абсолютно однаково, як вона це робить. Плита робила свою справу, але дуже злилася, незалежно від того, що вона робила або розігрівала. Трудівник віник любив робити свою справу, йому бракувало часу на порожні розмови. Холодильник холодив , але при цьому філософськи ставився до навколишнього світу). 5. Поява й вибір випадку (футбольний м’яч потрапив у вікно й лежить на столі). Випадком може бути оголошене наступне : - невідомо звідки поява незвичайного об’єкта (футбольний м’яч); - явище природи (увірвався порив вітру) ; --активний прояв своїх якостей одним з героїв (посуд став так голосно говорити, що це стало заважати навколишньому). 6. Складання монологічного від імені кожного героя стосовно Випадку (Зла плита: «І так тут багато всіх зібралося, ще один примчав . Життя немає». Працьовитий віник: «Тепер ще доведеться зібрати скло, що розбилося, але нічого, я і з цим впораюся». Фіранка «Мені абсолютно однаково. Тут м’яч, скло, мені від цього ні холодно, ні жарко»). 7. Виведення життєвих правил, які вкладаються у вуста мудрого об’єкта (Холодильник дивився на все, що відбувається , думав і готовий був дати ради всім. Байдужій фіранці: «Якщо лихо трапляється, то не можна бути байдужим, треба допомогти іншому». Трудівникові вінику: «Працьовитому й море по коліно». Злій плиті: «Не злися на інших, самому від цього гірше стає»). 8. Складання загального правила, яке б підходило в даній ситуації для всіх героїв (Якщо лихо з ким – небудь трапиться, то треба поспішати на допомогу! Не смійтеся чужому лихові – своє може бути не за горами). 9. Придумування назви казки. 10. Відтворення базових кроків складання казки.
Складання казкових текстів морально – етичного плану можливо з дітьми 7-річного віку. Попередня робота вчителя зводиться до обговорення з дітьми прислів’їв і приказок, виявленню різниці рис характеру різних героїв. При підготовці до складання таких текстів необхідно навчити дітей використовувати вигуки, характерні для певної властивості характеру. «О – хо - хо» - говорить про сумний настрій героя або його утому; фиркання показує невдоволення героя; часте хихикання після яких – небудь фраз – безглузда веселість. Діти повинні бути знайомі з деякими прийомами театральної техніки. Назва казки може бути такою: «Історія, підслухана…», «Історія, що відбувалася там – то…», «Як хтось … вчився мудрості». Портрети героїв складаються на основі різнопланових характеристик. Обов’язково повинен бути виділений герой, особистісні якості якого дозволяють йому підбити підсумок діяльності всіх героїв і сформулювати життєве правило. Опис Випадку може починатися зі слів «І от одного разу…». У процесі створення тексту казок доцільно використати прийоми емпатії, які дозволять дитині перетворитися в героя і від його імені скласти текст. Вчитель має створити умови для того, щоб діти використали для побудови сюжету казки різноманітні місця дії з типовими для них об’єктами. Діалог оживших предметів може розгортатися в портфелі (герої – шкільне приладдя); у ванній кімнаті (герої – туалетні приналежності).
Очікувані результати
Освоєння моделі складання текстів казкового змісту морально – етичного плану. Уміння самостійно складати на її основі текст.
Практикуємо складання казок. Діти дуже люблять цей вид роботи. Це розвиває їх фантазію, творче мислення, мовленнєву компетентність.
Непроханий гість
Жили, були на кухні холодильник, стіл, плита, посуд, фіранка, віник, відро для сміття. Фіранка закривала кухню від променів сонця, але їй було абсолютно однаково як вона це робить. Плита робила свою справу, але дуже злилася, незалежно від того, що вона варила або розігрівала. Трудівник віник любив робити свою справу, йому бракувало часу на порожні розмови. Холодильник холодив, але при цьому філософськи ставився до навколишнього світу. Раптом у вікно залетів футбольний м’яч. Скло посипалося на підлогу. М’яч зупинився на столі. Зла плита розсердилася: «І так тут багато всіх зібралося, ще один примчав. Життя немає.» Працьовитий віник промовив: «Тепер ще доведеться зібрати скло, що розбилося, але , нічого, я і з цим впораюся» . Зашумів невдоволено посуд. А фіранка говорить: «А мені абсолютно однаково. Тут м’яч, скло, мені від цього ні холодно, ні жарко» . Холодильник подивився на все, що відбувається і сказав: «Не можна бути байдужим, треба допомагати іншим».
Заглянуло сонечко у віконечко
- Місце, де відбувається подія – спальня.
- Неживі об’єкти: ліжко, одіяло, простирадло, подушка, тумбочка, кватирка, штори, дзеркало.
- Ліжко – сердите, подушка – завжди чимось незадоволена, простирадло – завжди без настрою, одіяло – добре, мовчазне, тумбочка – байдужа, штори – турботливі, кватирка – трудівниця, дзеркало – спокійне, врівноважене, мудре.
- Опис життя об’єктів.
Штори закривали вікно, щоб промені сонця не будили того, хто спить.
Кватирка – то закривалась, то відкривалась, щоб пустити в спальню свіже повітря.
Ліжко тримало на собі цілу ніч того, хто спав.
Подушка тримала на собі чиюсь голову цілу ніч.
Простирадло постійно бурчало, що на ньому соваються.
Одіяло гріло того, хто спав і мовчало.
Байдужій тумбочці було все одно, що там відбувається.
Мудре дзеркало мовчки спостерігало за тим, що відбувалося в спальні і думало.
- Поява й вибір випадку. Знявся сильний вітер, відчинив кватирку, відхилив штору.
- Монолог від кожного героя.
Маленький промінчик сонця ніжно погладив Андрійка по щічці і прошепотів:
- Прокидайся, а то до школи запізнишся.
Андрійко скочив з ліжка і швидко почав збиратися до школи.
Ліжко з полегшенням зітхнуло.
Подушка сказала: «Ой, на скільки легше стало».
Ковдра зігнулася вдвоє і мовчала.
Простирадло бурчало: «Знову мене залишив зім’ятим».
Тумбочці було все одно.
А мудре дзеркало спостерігало за всім, що відбувається і робило висновки.
- Придумування назви казки.
- Відтворення базових кроків складання казки.
Заглянуло сонечко у віконечко
Одного літнього дня знявся сильний вітер. Відчинив кватирку в спальні, відхилив штору. Сонечко послало в спальню свого маленького ніжного промінчика. Він ніжно погладив Андрійка, що спав у ліжку, по щічці і прошепотів: «Прокидайся, Андрійку, а то в школу запізнишся». Хлопчик скочив з ліжечка і побіг до мами. Простирадло дуже образилося: «От нечепура, побіг і навіть не розправив мене». Подушка: «І мене не розпушив». Ліжко з полегшенням зітхнуло: «Аж легше стало, а то тримай його цілу ніч на собі». Тумбочка мовчала, їй було все одно що там відбувається. А мудре дзеркало вислухало всіх і сказало: «Негарно поступив Андрійко, треба застеляти своє ліжечко»
про публікацію авторської розробки
Додати розробку