НУШ. Виховна година "Життя людини – найвища цінність"

ВИХОВНА ГОДИНА

ТЕМА:

Життя людини – найвища цінність

МЕТА:     дати дітям поняття про те, що життя має найбільшу цінність, і

кожна людина – неповторна. Розвивати вміння жити в мирі і злагоді, уникати шкідливих звичок. Виховувати активний спосіб життя, інтерес до творчості.

ОБЛАДНАННЯ:    малюнки із зображенням дітей, які граються,

займаються спортом, навчаються; репродукції картин довоєнної тематики; картини, де зображені усміхнені діти різних рас і народів і т.п.

Учитель.

Дзвенить дзвінок, до школи всіх скликає,

Канікули скінчились, вчитись час!

Щасливі усмішки, скрізь музика лунає,

І поспішають діти в рідний клас.

Стомились парти і книжки в чеканні,

Старенький глобус весело крутнувсь.

Дерева гілочками шлють вітання,

І клас привітно учням усміхнувсь.

Яке це щастя в білім світі жити

І усміхатися, співати і любить!

Стрічати ранки, з усіма дружити…

Яке це щастя – на Землі цій жить!

• Діти, сьогодні у нас дуже цікава тема «Життя людини – найвища цінність». Як ви гадаєте, що для кожного з нас найдорожче?

(Відповіді дітей.)

• Звичайно, є чимало цінностей, але найголовніша – це життя. Його не стане і все втратить сенс. Тому сьогодні ми поговоримо, яким воно має бути, як необхідно поводитися, щоб життя було цікавим і змістовним, багатим на великі події і добрі вчинки. Як ви гадаєте, для чого людина приходить у цей світ?

(Відповіді дітей.)

• Так, вона приходить для добра. Творити добро в міру своїх обдарувань і здібностей повинен кожний, адже це високе покликання людини. А кожна людина – неповторна особистість. На цілій планеті немає двох однакових людей, навіть близнята, котрі зовні дуже схожі, насправді – різні, бо у кожного є свої відчуття, своє бачення подій, власне життя. Тому в кожної людини життя складається по-різному, і не можна його прожити за когось.

Учениця.

Бо ти на Землі – Людина,

Весела, чудна чи сумна.

На цілому світі – єдина,

Така неповторна, одна.

Й життя проживи без скверни.

А втратиш, то що не кажи,

Ніщо вже його не верне,

Тому ти життя бережи.

  Учень.

Один раз життя нам дається,

Дарунок прекрасний з небес.

Як сонечко гарно сміється!

А скільки на світі чудес!

І стільки безмежного дива

Щодня, лише очі відкрив.

І так на Землі красиво,

Що жив би на ній і жив.

Учениця.

Життя – це найкраща казка,

У ній, що завгодно, завжди.

Та ти не пасуй, будь ласка,

А сміло по нім іди,

Бо ти на Землі – Людина

Й тобі відкривати світ.

І ти неповторна, єдина

З маленьких дитячих літ.

Учень.

Й повинна добро творити –

Для того у світ прийшла.

Та праведно, чесно жити…

А стежечка вдаль лягла

І кличе тебе до себе,

І сипле росу до ніг.

Веде на до мрії, в небо

Й великих земних доріг.

Учитель. Маленька дитина йде у світ, і вона повинна знати, що життя – це найвища цінність. Воно дається нам один раз і його треба гідно прожити. А для цього не потрібно набувати шкідливих звичок, які призводять до втрати найдорожчого – життя. Які ви знаєте шкідливі звички?

(Відповіді дітей.)

    Так шкідливих звичок є багато: паління, пияцтво, наркоманія, вдихання отруйних парів і газів і т.д. Як ви гадаєте, для чого діти починають це робити?

(Відповіді дітей.)

Так, спочатку копіюють дорослих, щоб хизуватися перед іншими дітьми й виглядати дорослими. А ще тому, що не розуміють, якої шкоди завдають ці звички здоров’ю молодого організму. Діти не усвідомлюють того, що цих звичок неможливо позбутися, і стають їхніми рабами. Щоб не бути залежними від них, не треба їх набувати. Тоді життя буде цікавим і радісним, бо у світі є ще чимало непізнаного. Воно чекає саме на вас, щоб ви зробили відкриття. Можливо, хтось із вас повинен це відкриття зробити, а  якщо ви цього не зробите, людство не зможе рухатися вперед, щоб жити краще. Тепер ви розумієте, яке важливе завдання чекає на вас, тому не піддавайтеся поганому впливові вулиці, не набувайте поганих звичок. Пригадайте, що треба знати, щоб вберегти своє життя в повсякденних ситуаціях.

(Відповіді дітей.)

    Ще треба знати і виконувати Правила дорожнього руху, протипожежної безпеки, вміти поводитися в екстремальних ситуаціях і не показувати «безглуздого геройства», яке може призвести до трагічних наслідків. А що таке «безглузде геройство»?

(Відповіді дітей.)

    Це нерозумні вчинки деяких дітей, коли дитина вважає, що вона «герой». Наприклад, коли вилазить на височезне дерево просто так, щоб показати, що не боїться висоти, а потім зривається і падає. Або лізе на дах будинку, в підвал чи перебігає дорогу перед самісінькою машиною або перед потягом, або лізе на будівництво, де складені будматеріали. Або пірнає у невідомих місцях, а потім ламає шию. Скажіть, кому таке «геройство» потрібне? Це свідчить про те, що дитина не розуміє того, що життя – найвища цінність. І ніщо не може зрівнятися з ним.

Учень.

Бережи свій одяг з нову, а життя весь час,

Бо воно одне у світі й неповторне в нас.

І не думай, що у світі ти на все мастак.

Втратити життя так легко, повернути ж як?

Учениця.

Не геройствуй так безглуздо, бережи

себе.

Бач, яке гаряче сонце й небо голубе!

А навкруг рожеві мрії і стежки у світ.

І природа-чарівниця шле тобі привіт!

Учитель. А ще дуже важливо для кожної людини жити в гармонії з природою. Бо хто любить природу, той перебуває завжди у гарному настрої, горить бажанням допомагати братам нашим меншим, плекає у своєму серці доброту, любов, ласку, щедрість і щирість, турбується про інших. І з людьми також треба жити у мирі та злагоді, тоді завжди у світі буде мир і спокій, не будуть розпалюватися війни, що несуть смерть і горе та забирають людські життя.

    У світі зараз неспокійно: палають війни, гинуть люди. Людське життя втрачає цінність, бо на перше місце ставляться нафта, газ, золото для збагачення невеликої групи людей, а інші гинуть. Від того, що не завжди люди вміють домовитися між собою, від того, що не навчилися жити у злагоді, вони втрачають мир і спокій.

Учень.

Війна, війна… Страшні ті роки,

Як дибилась свята земля.

Солдат робив останні кроки,

Й пливли з-під ніг його поля…

І кров’ю червоніли маки,

А ріками лилася кров…

Десь гавкали, як смерть, собаки,

Зникала між людьми любов/

Учениця.

Війна все набирала хід,

І до людей яке їй діло?

Вона все йшла і йшла на схід.

Лиш гори трупів за собою

Війна лишала кожен раз.

Вінчала все і всіх з бідою,

Але прийшов й на неї час.

Учень.

І захлинулась, захлинулась…

Час перемоги йшов здаля,

І доля людям усміхнулась,

Зітхнула з легкістю земля!

І лише мати у чеканні

Край поля вигляда синів,

Йде на дорогу на світанні,

З своїх чарівних, дивних снів,

Де діти, де її хлоп’ята,

Веселі, ніжні молоді?

Тепер горить душа розп’ята…

Зарадить хто її біді?

Учениця.

Була війна… І стало тихо,

Повсюди мир запанував.

Немає шість десятків лиха –

І відблиску страшних заграв.

Війна ж усе навкруг руйнує

І забира життя вона.

Як добре, коли мир панує,

І на зелі цвіте весна.

Учитель.

• Отже, ви зрозуміли, що життя – це найголовніша цінність для людини. Коли його втрачають, назад уже ніхто не поверне. А тепер підсумуємо вищесказане.

1. Життя у кожного одне і другого не буде.
2. Кожна людина неповторна у світі.
3. Не можна набувати поганих звичок.
4. Треба жити в гармонії з природою.
5. Треба жити з людьми у мирі та злагоді.
6. Не можна допускати війни на планеті.