О.Олесь. "Ярослав Мудрий"

«Княжа Україна»: «Ярослав Мудрий»ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ

Виразне читання поезії "Ярослав Мудрий" Ярослав Мудрий Який він, давній київський князь? Чому народ нарік його Мудрим? На ці питання дає відповідь Олександр Олесь у поезії "Ярослав Мудрий" з книги "Княжа Україна".

Окаянний – який порушує моральні настанови. Небавом – незабаром, невдовзі, скоро. Берл – символ князівської влади; палиця, оздоблена коштовним камінням і різьбою. Скоморохи, штукарі – митці, які розважали гостей при дворі князя. Редедя – князь племені касогів. Боян – відомий співець Київської Русі. Попрацюй зі словником

Берло Константинополь, Костянтинополь,  Царгород, або Цар-місто – столиця Візантійської імперії, центру християнства. Нині Стамбул.

Короткий виклад твору.  Після Святополка Окаянного на престол зійшов Ярослав. У спадок князь отримав зруйновані міста й села.   Ярослав розбудував державу, підняв рівень Києва до європейського, зробив важливим торговельним центром, оточив оборонними валами, ровами, мурами. До князя приходили чужоземні посли, інші володарі прагнули побувати в столиці, поріднитися з Ярославом. За діла народ назвав свого князя Мудрим.    Правитель не хотів воювати, «щоб не нищити народу», проте зумів повернути українські етнічні землі на Заході, перемагав печенігів та черкесів, котрі  нападали на Україну.    Перед смертю зібрав синів і дав заповіт, щоб жили у злагоді й примножували славу, добуту предками.  На жаль, сини не виконали наказ батька. 

План.1. Ярослав сів на престолі.2. Усе бідувало: місто і село.3. Україна "зацвіла, як пишний сад"4. Київ - другий Царгород.5. Захист держави від ворогів.6. Ярославль - твердиня понад Сяном.7. Перемога Мстислава над Редедею.8. Боян прославляє переможця.9. Князь дає синам заповіт.10. Нащадки забули заповіт    

Цитатна характеристика Ярослава Мудрого. Риси характеру Цитати1. Князь Київської Русі Брат четвертий на престолі,  Ярослав розумний, сів2. Дбайливий господар своєї держави І усю свою увагу  Ярослав звернув на лад3. Невтомний і цілеспрямований І небавом Україна  Зацвіла, як пишний сад4. Дбає про свій народ І небавом знову люди  Багатіти почали

Цитатна характеристика Ярослава Мудрого. Риси характеру Цитати5. Передбачливий, будівничий Оточив його валами,  та захисник держави Ровом, мурами обвів… Так живий, шумливий  Київ Царгородом другим став…  Він твердиню понад Сяном —  Ярославль свій збудував6. Миролюбний Щоб не нищити народу  І народного майна,  Не хотів він воювати,  Не тягла його війна

Риси характеру Цитати7. Відважний Та ходив на печенігів  І черкесів під Кавказ,  Що на нашу Україну  Нападали раз у раз8. Мудрий державний діяч Але мудрість Ярослава  Вся була в його ділах,  У державнім будівництві,  Владі, устрою, в судах9. Величний, підтримує міжнародні зв'язки Королі, князі, царі  Поріднитись з Ярославом,  Побувати у дворі.10. Вдумливий наставник Не сваріться, жийте в згоді

Уважно перечитайте заповідь князя синам. Поміркуйте над її змістом. Чи погоджуєтесь ви із думкою, що слова Ярослава Мудрого є повчальними і для нас, його далеких нащадків?

Ярослав Мудрий — великий князь київський, син князя Володимира Великого. Наслідуючи свого батька,старався зробити Київську Русь сильною державою. Навколо Києва звів нові мури і Золоті ворота, побудував Софійський собор, бібліотеку, поширював освіту.

Записати в зошити: Жанр твору: поезія. Тема твору: зображення правління князя Ярослава Мудрого та заповіт нащадкам. Ідея вірша: уславлення будівничої, миротворчої діяльності князя Ярослава Мудрого;заклик до нащадків жити в мирі та злагоді; заклик до сучасників наслідувати приклад наших мудрих предків.

Записати в зошити: Художні засоби: Епітети: Ярослав розумний; пишний сад; живий, шумливий Київ; препишний двір; пишнім троні; грізним берлом; ситого обіду; муштрованих звірят; бивсь хоробро; Боян великий; найславніший із співців; вінок безсмертний; безсмертних слів; мудрий заповіт. Порівняння: «зацвіла, як пишний сад», «як про друга, як про сина, дбав про його Ярослав», «а незгода, наче вітер, все по полю рознесе». Метафора:  «Сплів йому вінок безсмертний Із пісень безсмертних слів»