Обережно –КІБЕРБУЛІНГ Година спілкування

Обережно –КІБЕРБУЛІНГ

Година спілкування

Людмила Габенко, практичний психолог, Глухівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1

Сумська обл.

Ключові слова: кібербулінг,  Інтернет, флеймінг, кіберагресія, кіберпереслідування.

КІБЕРБУЛІНГ – це новітня форма агресії, що передбачає жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити людину з використанням інформаційно-комунікаційних засобів: мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж тощо.

Актуальність проведення години психолога:

Сучасне людство – це суспільство безмежних можливостей, однією з яких є Інтернет. На сьогоднішній день швидкість передачі інформації в порівнянні з кінцем ХХ століття збільшилась у геометричній прогресії. Ми не можемо уявити себе без мобільного телефону, планшета, ноутбука, Інтернету, але не завжди те, що ми отримуємо, є позитивним. Кіберпростір несе низку небезпек.

Особливо ця проблема стосується неповнолітніх. Дитина не завжди в силу свого незначного життєвого досвіду може прийняти правильне рішення, маючи величезну кількість виборів, які дає їй кіберпростір. Тому важливо, щоб ті, хто тільки починає своє життя на теренах Всесвітньої мережі, орієнтувалися в усіх її підводних каменях.

Сьогодні батьки дозволяють своїм чадам потрапити у «світову павутину» дуже рано, купують модні ґаджети ще в дошкільному віці, навчають усім цим користуватися, але часто забувають привити малюку правила безпечної поведінки. І тоді страждають діти. Тому наше завдання – поширити знання про позитивні й негативні сторони існування в кіберпросторі серед дітей, навчити їх протидіяти кібербулінгу, поширити ці знання у своєму оточенні.

Мета: Сформувати знання учнів про насилля з використанням сучасних електронних технологій,  його основні типи та способи захисту. Виховувати повагу до особистості кожної людини, її приватного простору як основи психологічного благополуччя особистості. Розвивати вміння протистояти кіберагресії та здатність підтримати іншого в складній ситуації.

Категорія учнів: учні 8-10 класу.

Матеріали та обладнання: фломастери та маркери (за кількістю учасників), листи формату А4, стікери, журнали, ножиці, ватман – 2 шт., клей, ноутбук, проектор, відеоролик «Обережно – насилля в кіберпросторі» – відеоролик створений учнями за попередньою домовленістю, таблиця «Види насильства».

План проведення

1. Організаційний етап.

1.1.  Вступне слово.

1.2. Вправа «Асоціативний кущ».

2. Основна частина.

2.1. Вправа «Найкмітливіший».

2.2. Вправа «Нестандартне рішення».

2.3. Вправа колаж «Сам собі психолог».

3. Заключна частина

Хід години психолога

Організаційний етап

Вступне слово

Психолог: Із розвитком комунікаційних технологій у наше життя увійшли мобільні телефони та Інтернет, які дозволяють вільно спілкуватися й отримувати доступ до величезної кількості інформації. Однак є й зворотний бік доступності інформації – поширення «інформаційного бруду». На жаль, серед нашої молоді поширюється таке явище, як кібербулінг.

Що ж це таке?

Вправа «Асоціативний кущ

Мета: з’ясувати рівень розуміння учнями поняття «кібербулінг».

Діти по черзі називають свої асоціації зі словом «кібербулінг», психолог записує їх на дошці у вигляді квітки.

(Можливі варіанти)

Психолог: Дійсно, певні уявлення про це не зовсім звичайне слово ви маєте.

Кібербулінг  – це переслідування інших осіб з використанням сучасних електронних технологій: Інтернету (електронної пошти, форумів, чатів, ICQ) та інших засобів електронної техніки – мобільних телефонів, пейджера.

Основна частина

Психолог: Зараз ми познайомимося з даним видом агресії більш докладно.

Вправа «Найкмітливіший»

Мета: розширити знання учнів про кібербулінг як один з різновидів насильства.

Попередня підготовка: група учнів класу заздалегідь повідомляється про тему заняття та залучається до монтування відеоролика з проблеми насильства в кіберпросторі.

На дошці знаходиться таблиця-схема «Види насильства», знайома учням з попередніх занять. Їх завдання – віднести кібербулінг до одного з видів насильства.

Відеоролик додається (Додаток А)

Можливий коментар відеоролика:

(Типи кібербуллінгу: Американські вчені Робін Ковальскі та С’юзан Лімбер виділили вісім типів поведінки, характерних для кібербуллінгу:  

1.     Перепалки, або  флеймінг (від англ. flaming – пекучий, гарячий, полум’яний) – обмін короткими гнівними й запальними репліками між двома чи більше учасниками, використовуючи комунікаційні технології.  Частіше за все розгортається в «публічних» місцях Інтернету, на чатах, форумах, дискусійних групах, інколи перетворюється в затяжну війну (холіво – від англ. –свята війна). На перший погляд, флеймінг – це боротьба між рівними, але в певних умовах вона теж може перетворитися на нерівноправний психологічний терор. Так, неочікуваний випад може привести жертву до сильних емоційних переживань, особливо на тому відтинку часу, коли вона не знає, яку позицію займуть учасники, наскільки її позиція буде підтримана значущими учасниками.
2.     Нападки, постійні  виснажливі атаки (англ. harassment) – найчастіше – це залучення повторюваних образливих повідомлень, спрямованих на жертву (наприклад, сотні СМС-повідомлень на мобільний телефон, постійні

дзвінки) з перевантаженням персональних каналів комунікації. На відміну від перепалки, атаки більш тривалі і односторонні. В чатах чи на форумах (місця розмов у Інтернеті), нападки теж трапляються  в онлайн-іграх нападки найчастіше використовують гріфери (grieffers) – група гравців, які за мету ставлять не перемогу в певній грі, а руйнацію ігрового досвіду інших учасників.

3.     Обмовлення, зведення наклепів  (denigration) – розповсюдження принизливої неправдивої інформації з використанням комп’ютерних технологій. Це можуть бути і текстові повідомлення, і фото, і пісні, які змальовують жертву в шкідливій інколи  сексуальній манері. Жертвами можуть ставати не тільки окремі підлітки, трапляється розсилка списків, створюються спеціальні «книги для критики» (slambooks), у яких розміщуються жарти про однокласників, де також можуть бути наклепи, перетворюючи гумор на техніку «списку групи ненависті», з якого вибираються мішені для тренування власної злоби, зливання роздратування, переносу агресії тощо.
4.     Самозванство, утілення в певну особу (impersonation) – переслідувач позиціонує себе як жертву, використовуючи пароль доступу до її аккаунту в соціальних мережах, блогах, пошти, системи миттєвих повідомлень тощо, а потім здійснює негативну комунікацію. Організація «хвилі зворотних зв’язків»  відбувається, коли з адреси жертви без її відому відправляються ганебні провокаційні листи її друзям і близьким за адресною книгою, а потім розгублена жертва  неочікувано отримує гнівні відповіді. Особливо небезпечним є використання імперсоналізації проти людей, включених до «списку груп ненависті», адже наражає на реальну небезпеку їхнє життя.
5.     Ошуканство, видурювання конфіденційної інформації та її  розповсюдження (outing&trickery) – отримання персональної інформації в міжособовій комунікації і передача її (текстів, фото, відео) у публічну зону Інтернету або поштою тим, кому вона не призначалась.   
6.     Відчуження (остракізм), ізоляція. Будь-якій людині, особливо в дитинстві, притаманно сприймати себе або в якійсь групі, або поза нею. Бажання бути включеним у групу виступає мотивом багатьох вчинків підлітка. Виключення з групи сприймається як соціальна смерть. Чим більшою мірою людина виключається із взаємодії, наприклад, у грі, тим гірше вона себе почуває,  нижче падає її самооцінка. У віртуальному середовищі виключення також наражає на серйозні емоційні негаразди аж до повного емоційного руйнування дитини. Он-лайн відчуження можливе в

будь-яких типах середовищ, де використовується захист паролями, формується список небажаної пошти або список друзів. Кіберостракізм проявляється також через відсутність швидкої відповіді на миттєві повідомлення чи електронні листи.

7.     Кіберпереслідування – це дії з прихованого вистежування переслідуваних і тих, хто тиняється без діла поруч, зазвичай зроблені нишком, анонімно, з метою організації злочинних дій на кшталт спроб зґвалтування, фізичного насильства, побиття. Відстежуючи через Інтернет необережних користувачів, злочинець отримує інформацію про час, місце й усі необхідні умови здійснення майбутнього нападу.
8.     Хепіслеппінг (від англ. happyslapping – щасливе ляскання) – відносно новий вид кібербуллінгу, який починався в англійському метро, де підлітки прогулюючись пероном, раптом ляскали один одного, у той час як інший учасник знімав цю дію на мобільну камеру. У подальшому за будь-якими відеороликами, у яких записано реальні напади, закріпилася назва хепіслепінг. Ці відеоролики розміщують в Інтернеті, де його можуть продивлятися тисячі людей, зазвичай без жодної згоди жертви. Інша форма хепіслепінгу – це передавання сюжетів мобільними телефонами.  Починаючись як жарт, хепіслепінг може завершитися трагічно. З’явилося поняття «булліцид» – загибель жертви внаслідок буллінгу, вважається злочином і хепіслепінг, якщо призводить до таких трагічних наслідків.)

Рефлексія вправи.

1. Які почуття у Вас викликав цей відеоролик?
2. До якого виду насильства можна віднести кібербулінг?
3. Що нового Ви змогли дізнатись, переглянувши цей відеоролик?

Психолог:  Дійсно, кібербулінг може включати в себе всі відомі Вам види насильства, але деякі автори все-таки відносять його до психологічного насильства.

Вправа «Нестандартне рішення»

Мата:  розвивати вміння вирішувати ситуацію, що склалась, рішучість, креативність.

Учасники об’єднуються в 4 групи за принципом «Пори року»

Учні мають знайти нестандартні способи вирішення ситуації та віднести її до одного з видів кібербулінгу (групи по черзі обирають ситуації).

Ситуації:

1 Студент Георгій не може стати членом закритої групи факультету власного університету в соціальній мережі В Контакте, і тому відчуває себе ізольованим від своїх однокурсників. Що б ви порадили нашому герою.

2. Віктор, учень 7 класу, випадково став «героєм

YouTube», послизнувшись і впавши біля школи, він відчуває себе некомфортно. Що б ви порадили нашому герою.

3. Аня, учениця 11 класу, отримує погрозливі повідомлення на електронну пошту. Їй дуже страшно. Що б ви порадили нашій героїні.

4. Катя, учениця 9 класу, постійно «страждає» від негативних коментарів  її контетну в соціальних мережах, їй неприємно. Що б ви порадили нашій героїні.

Обговорення відповідей учнів.

Рефлексія вправи.

1. Які методи протидії кіберагресії ви вже використовували, а які плануєте використати в своєму он-лайн-житті?

2. Хто може допомогти жертвам кібербулінгу?

Психолог:  Дійсно, це батьки, учителі, психолог, друзі і, звичайно, ваше позитивне ставлення до ситуації.

Зараз пропоную вам наступну вправу.

Вправа-колаж «Сам собі психолог»

Мета: навчити учнів знаходити рішення в результаті ситуації кібербулінгу.

Учні об’єднуються в 2 команди за принципом «День-ніч»

І команда готує поради учням 9 класу «Як не стати жертвою кібербулінгу».

ІІ команда готує поради батькам «Як уберегти свою дитину від кібербулінгу».

Учні готують поради у вигляді колажу, якій оформлюють на ватмані.

Презентація колажів. Обговорення. 

У кінці вправи учні отримують поради психолога. (Додаток Б)

Рефлексія вправи.

1. Які методи боротьби з кібербулінгом ви вважаєте найефективнішими? Чому?
2. Спробуйте виділити основне правило боротьбі з кібербулінгом.

Заключна частина

Заключне слово:

Психолог:  Повноцінне життя, сповнене інформацією без комп’ютера, Інтернету, мобільного телефону, сьогодні неможливе. І тільки від вас залежить позитивне наповнення цього життя.

Література:

1.     Медіакультура населення України: Інформ. бюлюлетень. Червень 2008 / За ред. Л. А. Найдьонової, О. Т. Баришпольця. – К., 2008. – 51 с.
2.     Медіакультура особистості: соціально-психологічний підхід. Навчально-методичний посібник / За ред. Л. А. Найдьонової, О. Т. Баришпольця. – К.: Міленіум, 2009. –  440 с.
3.     Найдьонова Л.А. Гуманізація стосунків через подолання цькування в шкільній спільноті / Наук. студії із соц. та політ. психології: Зб. ст. / АПН України, Ін-т соц. та політ. психології. — К.: Міленіум, 2007. — Вип. 17(20). – С. 157-166.
4.     Найдьонова Л.А. Особливості медіа-культури територіальних спільнот України (регіональні особливості молодіжної віртуальності) / Психолого-педагогічні засади розвитку особистості в освітньому просторі: Матеріали методологічного  семінару АПН України, 19 березня. 2008 р. – К., 2008. – С. 382-395.