Оберіг для захисника Вітчизни. Майстер–клас по виготовленню оберега для захисника Вітчизни

Тема уроку:  Оберіг для захисника Вітчизни.

                        Майстер–клас по виготовленню оберега для захисника Вітчизни

Мета уроку:

• Поглибити знання учнів про історію виникнення оберегів та їх магічну силу. Послідовністю створення оберегу; ознайомлення з технологією виготовленняоберегу; розширення та поглиблення знань про значення оберегів в житті людини;
• удосконалення навичок виконання ручних швів; формування художнього смаку; навичок роботи в групах;
• розвиток творчих здібностей учнів під час складання композицій, навичок зв’язного мовлення, логічного мислення під час виготовлення виробу, естетичного смаку, фантазії, уяви;
• виховування любові до прекрасного, охайності.

 Наочні посібники:

• Презентація «Майстер-клас по виготовленню оберега для захисника Вітчизни».
• ілюстрації з журналів;
• зразки оберегів;

 Інструменти та матеріали:

• інструкційні картки;
• нитки;
• голка;
• ножиці;
• клей;
• шпилька;
• тканина.

Тип уроку: практична робота.

Хід уроку

1. Організаційна частина.

 Перевірка присутності учнів, та наявності необхідних матеріалів.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

«Наш оберег ішов з землі,   (СЛАЙД 3)
Коли нас скіфами ще звали. 
І талісман той берегли, 
І щастя в доленьці шукали. 
Або коли була війна, 
І ворог йшов на схил Дніпровий, 
Чи то котилася чума, 
Чи хтось був дуже тяжко хворий...»  

                                           О. Онищенко

Такими словами я б хотіла відкрити сьогоднішній урок

- Чи знаєте ви що таке оберіг?

- Хто вдома має оберіг?

- Чому люди використовували обереги?

    ІІІ. Повідомлення теми уроку і завдань майстер-класу.

(СЛАЙД 4)

Обері́г —предмет, що призначений захищати свого власника.

Для наших прабабусь і бабусь хрест, молитва, великодня крашанка, як і рушник, паляниця, вогонь у печі, обручка, пучечок певного зілля, пов'язаного навхрест, а також слова «добрий день!», «з Богом!», «бувайте здорові!», як і «не убий», «не украдь»,— були не просто предметами і словами, а знаками добра і сили, заступниками від нещасть, були — оберегами.

У давнину людина відчувала тісніші зв'язки з силами природи і вже за часів палеоліту (10—5 тис. до н. е.) диференціювала їх на добрі та злі, причому добрі обереги були захистом від злих. Але їх треба було періодично задобрювати, звертатись до них з магічними заклинаннями, приносити їм жертви.

Проте людина відчувала потребу ще і в матеріалізованих захисниках — оберегах.

Оберег на шиї, біля серця або на поясі був дуже поширеним. Контакт із тілом, а відтак постійне нагадування про себе, мали неабиякий психологічний ефект: це заспокоювало, надавало сили, впевненості, а при віддаленні від домівки — ще й зігрівало спогадами про батьківщину, про рідних.

- Які ви знаєте обереги?

Рушник — один із найдавніших оберегів у різних народів. Сама смуга полотна має насичене символічне значення — дороги, долі, захисту. А коли ця смуга ще й містить на собі виткані чи вишиті знаки-обереги — захисна сила її, відповідно, більшає.
По всій Україні рушником накривали хліб на столі. Накривали ним і хлібну діжу після випікання хліба, ставлячи її під образами на покуті. Коли син вирушав у далеку дорогу, мати дарувала йому рушник — як оберіг від лиха. Хлібом-сіллю й досі зустрічають гостей.

Вишиванка – національна святиня, бо символізує собою і несе в собі духовне багатство, високу мудрість і традиційний зв’язок багатьох поколінь-зв’язок, що не переривається віками. Вишиванку передають з роду в рід, зберігають як безцінну реліквію. За формою – це біла вишита сорочка, виготовлена з лляного чи конопляного полотна домашньої роботи.

Вона – символ здоров’я і краси, щасливої долі і родинної пам’яті, любові і вірності. Візерунок на вишиванці залежить від того, кому вона призначається: батькові чи братові, нареченому чи другові, парубку чи одруженому – кожному вручалась вишита сорочка з візерунком відповідної символіки.

Вишиванка – це й оберіг людини від лихого ока та злих духів.

Писанка. У дохристиянські часи писанка виконувала роль оберега. Ця традиційна функція, як і найдавніший орнамент, частково збереглася й досі: трикутники, спіралі, клинці, трироги і свастики – все це знаки різних ритуалів і священих магічних чисел, котрі в свідомості сучасників не втратили оберегового значення. 
Раніше розписувати писанки можна було лише у чітко визначений час, з певними замовляннями. Чарівні знаки писалися відповідними кольорами. І нині частково збереглася символіка знаку і кольору. Символічних малюнків виявлено понад сотню різновидів. На писанці за допомогою символічних знаків, які дійшли до нас із глибини віків, та символічної абетки можна зашифрувати будь-яке повідомлення, а також день тижня, число, місяць та рік, коли було написано писанку. 

Намисто. Не було а Україні дівчини, котра хоч би в якій скруті жила, не мала власного намиста (коралів). Віддавна побутував звичай, що пишніше в дівчини намисто, то більшу увагу й повагу викликала вона у односельців. Що зумовлювало цей давній звичай: мода, традиція? Намисто мало подвійну функцію: магічну й естетичну. Роз’єднувати їх – означало б нехтувати давньою національною традицією; магічні й естетичні чинники настільки взаємопов’язані, що важко, , а то й неможливо розмежувати їх. І все ж первісно головною роллю була оберегова. Майже кожен атрибут повсякденного побуту мав охоронні функції. Це стосується й намиста. За українським звичаєм, кожна дівчина й жінка постійно носила намисто, особливо коли виходили на люди

Вінок. Більшість із нас вірять, що певні речі приносять удачу, тобто є своєрідним оберегом. Для українського народу здавна таким традиційним оберегом був вінок. Не лише дівчата прикрашали ним себе, а й досить часто його використовували як елемент декорування будинку.    

Вінок також символ жіночого начала, дівування та дівочої цнотливості. Загалом, вінок — знак життя, долі, життєвої сили, досконалості й перемоги життя над смертю. В Україні вважали, що вінок-оберіг захищає дівчину від недоброго ока, від нечистої сили. Іноді між квітами у вінок вплітали часник, любисток та полин , вважалося, що від цього зела чимдуж тікала всіляка чортівня.

Лялька-мотанка багата на символіку, адже недарма її ставили в хаті як оберіг. Крім того, її передавали від матері до доньки. Це був своєрідний символ великої матері та непереривного зв’язку між поколіннями. Завжди, коли починали робити такі ляльки, – нитки намотували за спіраллю. Спіраль – символ безкінечності. Та найголовніше в ляльці – хрест, ще його називають солярний. У вигляді хреста роблять поперечні та повздовжні лінії на голові та тулубі ляльки. Сам хрест є оберегом і якщо лялька має цей символ,  то душа людини, в якої ця лялька є, буде спокійною. Такі тканинні забавки добре класти в дитячій кімнаті, щоб відвернути від дітей небезпеку, хоча лялька може бути в хаті у будь-якому місці. Також ляльки-мотанки робили вагітні жінки. Вони вкладали в неї всю доброту та найкращі побажання для своєї майбутньої дитини. У давнину матері замотували в ляльки шматочок хліба – символ того, що дитина не буде голодна. У цих забавках є позитивне магнітне поле – саме така енергетика в них закладена.

(СЛАЙД 5)

Отже тема нашого уроку «Створення оберегу для захисника вітчизни»

IV. Практична робота по виготовленню оберега для захисника Вітчизи.

У ці тяжкі для нашої країни часи, я вважаю, що найбільше потребують наших оберегів наші воїни-захисники. І тому сьогодні ми зробимо з вами для них квіти-обереги.   

(СЛАЙД 6)

Створюючи обереги, треба дотримуватися деяких правил:

1. Обереги виготовляються лише з доброї волі і від чистої душі.

2. Найсильніші обереги - ті, які виготовлені, зроблені для вас вашими кровними родичами: батьком, матір'ю, братом, дітьми.

3. У процесі створення оберега ви повинні постійно думати про ту людину, для кого ви його робите.

Якщо ви будете неухильно дотримуватися цих правил, ймовірно, зроблений вами оберіг дійсно зуміє захистити свого господаря від безлічі бід і негод.

Тож переходимо до практики.

Насамперд ми повторимо правила техніки безпеки під час користування голкою (СЛАЙД 7) ,ножицями (СЛАЙД 8) та електроприладами (СЛАЙД 9).

(СЛАЙД 10-15)

Для виготовлення нашого оберегу нам потрібні по 3кружечки з тканини жовтого і блакитного кольору, ножиці, голка, нитка та шпилька для одягу, а також гарячий пістолет за допомоги якого ми приклеємо серцевину квітки та шпильку.

Для декорування серединки нашої квітки можна взяти намистину або ґудзик оздоблений пофарбованою манкою. Також ми будемо користуватися клеєм для прикріплення шпильки.

Це і є всі потрібні матеріали для того, аби наш оберіг  набув вигляд квітки.

Перегляд « Майстер-класу» по виготовленню оберега.

Після повторення правил техніки безпеки при роботі з інструментами і тканинами, вчитель показує етапи виконання оберегу.

Виготовлення квітки-оберегу.

VI. Підсумок практичної роботи, оцінювання учнівських робіт.

(СЛАЙД 16)

1. Що ми робили на цьому уроці?
2. Які відчуття у вас були  під час виготовлення оберегу?
3. Які побажання ви хочете надіслати нашим захисникам разом з оберегом?

Оцінювання виробів

VII. Домашнє завдання

Винести тканину, голку, нитки, гарячий пістолет