Обертіння. Викликання птахів з вирію

Тема: Обертіння. Викликання птахів з вирію .

Мета: Розширити знання учнів про весняний обряд викликання птахів з вирію. Поглибити знання учнів у галузі українського образотворчого мистецтва, зокрема кераміки; удосконалювати навички та вміння образотворчої діяльності. Розвивати спостережливість, зорову пам’ять, уяву, окомір, образне мислення, асоціативну пам’ять.                                           Стимулювати творчий потенціал дітей та виховувати любов до мистецтва рідного краю, ознайомити з обрядами «обертіння», показати його красу,  відроджувати народні звичаї, виховувати повагу до традицій старших поколінь.

Обладнання та матеріали: глина, стеки, дощечка для ліплення, керамічні іграшки різних регіонів України, пташки з тіста(печиво), малюнки (Додаток К), схеми (Додаток Ж, З), фотографії (Додаток К, Л).

Обладнання:  слайд-шоу «Види  й  жанри скульптури», уривок із мультфільму «Пластилінова ворона», глиняні іграшки, глина (або пластилін), картон, стеки, дидактичний матеріал для  індивідуальної роботи учнів

Тип уроку: засвоєння й закріплення нового матеріалу

Методи:  бесіда, розповідь, метод емоційного впливу, порівняння

Терміни: скульптура, статика, динаміка, рельєф, дрібна пластика, художник-мультипликатор

Структура уроку

І. Організаційний момент       1хв

ІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності  4хв

ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу 11хв

ІV. Практична робота      23хв

V. Рефлексія         5хв

VІ. Домашнє завдання       1хв

      Хід уроку

I. Організація учнів.

II. Вступна бесіда.

 У давні часи в Україні рік починався березнем. З ХVІ століття було введено початок року з січня. Березнем називається в народі небесний місяць, який народжувався у великий піст. Про нього кажуть, що назву взяв від білокорої берези, яка в цей час плаче солодким соком. 1 березня (14-го за новим стилем) свято Явдохи, що є вісником весни. Якщо на Євдокії ясний день – буде гарний рік, якщо похмурий – поганий. Якщо ж віє теплий вітер, то й літо буде тепле. Якщо грім загримить на голе дерево – чекай неврожаю.

Годі, діточки, вам спать!

Час давно вже вам співать!

Гляньте: сонечко сміється,

В небі жайворонок в’ється,

В’ється, радісно співає, –

Він весну вам сповіщає!

А весна та чарівниця.

Щиро вам несе гостинця,

Пташка, рибка, звір на волі,

Божа пчілка, квітка в полі, –

Всі весною оживають.

Весну красну прославляють.

(Олена Пчілка)

 9 березня, в день весняного рівнодення, дітям печуть і роздають пшеничних жайворонків, символи пташок, які оспівують прихід весни. „Обертіння” – Івана Предтечі (9 березня). У цей день птахи повертаються з вирію і шукають собі місць для гнізд. Якщо бачили журавлів ( веселиків ), то рахували: скільки їх у небі, стільки злотих коштуватиме «корець жита» (мірка для зерна).

 Якщо жайворонки летять високо, то «це вони до бога летять молотити», а коли низько – «не донесли ціпа, і він упав, а тому й птахи поприпадали додолу».

Кажуть, що на Обертіння птиця обертається до гнізда, діти – до хліба, а чоловіки – до жінок та роботи. У цей день не можна прати білизну.

 Ще подекуди лежав сніг, а природа вже пробуджувалась. І дівчата розпочинали обряд закликання весни. Збереглася найдавніша пісня, яка розпочинала обряд закликання весни.

Благослови, мати,

Весну закликати!

Весну закликати,

Зиму проводжати!

Зимочка в возочку,

Літечко в човничку.

Після того як співали цю пісню всі йшли на високу гору, за село, до річки чи до лісу, там відбувалися різні дії, які сприяли приходу весни. Що це були за дії? Насамперед, викликали птахів з вирію. Для цього дівчата випікали печиво у формі птахів-жайворонків, голубів, зозуль, журавлів. Ходили з ними по селу і співали заклички до птахів. Я знаю одну давню карпатську веснянку, яка звертається до зозулі. Давайте її зараз вивчимо і прикличемо птахів.

Ку-ку, ку-ку! –

     Чути в ліску.

Радо співаймо,

Радо вітаймо.

Божу, божу, божу весну.

Ку-ку, ку-ку!

Чуємо все.

Гаєм-лісочком,

Бором-поточком,

Голос, голос, голос іде!

Ку-ку! Ку-ку!

Пташка мала,

Ти нам співала,

Щезла, щезла, щезла зима!

Правду сказала.

III. Оголошення теми і мети заняття.

IV. Практична робота.

 Тож ми з вами спробуємо виліпити жайворонків, зозуль та журавлів для   викликання птахів з вирію. От тільки наші пташки будуть з глини.

 Вчитель демонструє ілюстрації готових іграшок та іграшок інших майстрів, і з допомогою дітей визначає, з яких частин складається іграшка, які вона має особливості (Додатки Ж,З,К,Л).

Етапи  виготовлення  пташки:

 - Беремо шматочок глини, видділяємо невеликий шматочок глини;

 - З великого шматка будемо ліпити тулуб пташки. Для цього скачаємо між долонями заготовку, яка буде нагадувати товстеньку морквину (Додатки Ж, З);

- Згинаємо морквину навпіл;

 - Починаємо формувати голівку, придавивши шию двома пальцями;

- Виділяється невелика голова;

 - На голові прищіплюємо гребінець, дзьоб, борідку за бажанням і уявою. Гребінцю надаємо незвичну стилізовану форму;

 - Приступаємо до роботи по формуванню хвостика. Він теж має казкову форму, незвичайний, тому що це іграшка казкова;

 - Всю фігуру пташки загладжуємо за допомогою пальців чи губки змочуючи їх водою;

 - Тепер можна зліпити підставку. Вона може бути у вигляді стовпчика або конусоподібна;

 - Приліплюємо пташку до підставки способом примазування;

 Залишилось нанести візерунок за допомогою стека. Візерунки можуть бути різноманітними. Діти виявляють творчість і самостійність.

 Кожна пташка є стилізованою іграшкою, яка має індивідуальні  особливі риси (Додаток Л).

 V.  Підсумок заняття.

Тож пташки ми вже зліпили залишилося тільки викликати їх з вирію.

Благословляю вас, діти,

Весну закликати.

Весну закликати,

Зиму проводжати,

З веселою посмішкою,

Із жайворон-пташкою,

З водою свяченою,

З колоском хліба.

Та добром у серці.

 Вітайте з весною один одного, і бажайте добра, сонця, хліба, пісні, миру, на всій землі нашій!

 VI. Прогнозовані результати.

 Це заняття спрямоване, в основному, на те, щоб навчити дітей працювати з глиною і визначити, які навички діти мають, наскільки розвинена їхня фантазія і уява. А оскільки діти вправно працюють з глиною, то наступні заняття слід будувати так, щоб пояснення вчителя було зведене до мінімуму, а основними стали практичні підготовчі вправи.

Учні повинні знати:

 Народні традиції зустрічі весни. „Обертання”. Особливості ліпних форм, виготовлених з тіста чи глини.

Учні повинні вміти:

 Виготовити з глини найпростішу іграшку – пташку.

Синиця. Снігур.

  Синицю ліпимо пластичним способом. Глину ділимо на 3 частини. З першої частини ліпимо тулуб у формі овоїда. Відтягуємо пальцями рук частину глини і утворюємо голову. В основі ліплення голови – куля, з неї відтягуємо дзьоб. З другого кінця форми відтягуємо хвостик. Пальцями приплющуємо його, щоб він був плоский (мал. 1). Другу частину глини ділимо на 2 однакові частини і робимо крила (мал. 2). В основі їх ліплення – конусоподібна форма, яку розплющуємо. Крила з’єднуємо з тулубом. Потім ліпимо лапки пташки. Глину ділимо на 2 рівні частини і утворюємо кульки, розплющуючи їх, стекою робимо розрізи і отримуємо потрібну форму. Усі частини з’єднуємо (мал. 3). Висушену іграшку розфарбовуємо.

Аналогічними прийомами ліпимо снігура, тільки розфарбовуємо відповідно до забарвлення птаха.

Пташка на підставці.

    Ліпимо конструктивним способом. Глину ділимо на 3 частини. З першого шматка глини ліпимо тулуб, в основі якого – овоїд. Пальцями заокруглюємо один кінець і загострюємо другий, а потім намічаємо, виділяємо форму, утворюємо хвіст пташки. З другого шматка утворюємо кулю – це буде голова. Відтягуємо дзьоб (мал. 1). З третьої частини ліпимо підставку (мал. 2). Голову та тулуб з’єднуємо так, щоб був плавний перехід від голови до тулуба (мал. 3). Дітям можна порекомендувати розфарбувати пташку:

    Схематичне зображення іграшки

                                      Схематичне зображення іграшки                 

ЗАВЕРШЕНІ  ДИТЯЧІ  РОБОТИ

ЗАВЕРШЕНІ  ДИТЯЧІ  РОБОТИ