Мета: продовжувати знайомство з творами В.О. Сухомлинського; формувати у дітей уявлення про те, що добра, чуйна людина завжди допомагає іншим; вдосконалювати навички правильного свідомого читання, збагачувати активний словник слів; навчати учнів оцінювати вчинки головних героїв оповідань, наслідувати їх позитивні риси, прагнути до самовдосконалення; виховувати віру в силу любові, дружби, добра і справедливості.
Хід уроку
Сьогодні у нас урок не звичайний,
Та вчить багато нас тому,
Хай буде він для нас повчальний,
За це подякуємо йому,
А що ми будемо робити,
Про кого будемо говорити.
Так, звичайно про казку.
Сьогодні до нас завітала казочка – чарівниця. Почути може той, хто уважно слухатиме і активно працюватиме на уроці.
Гра « Передай посмішку»
Наш урок принесе радість спілкування, наповнить серце тільки добрими почуттями. Посміхнутися один одному, подумки побажайте успіху та вдалої роботи на уроці.
- Яке сьогодні число та день тижня? Який зараз урок? Яка зараз пора року? Назви зимові місяці? Які особливості є у зими?
Заповнюємо асоціативну павутинку (до слова зима підпираємо відповідні малюнки, приклеюємо та описуємо за зразком).
На сьогоднішнім уроці ми продовжуємо вивчати творчість Василя Сухомлинського. Обговорення та аналіз прочитаної казки.
Сніжинка і сонце
Високо в небі, у білій хмарі, народилася Сніжинка. Красива, блискуча, мов срібне мереживо. Спустилася вона тихенько на ялинову гілку, огляділася навколо. Бачить – засніжене поле, зелені віти ялин. А на синьому небі – Сонечко. Кругле, сліпуче, яскраве.
Посміхнулася Сніжинка:
Усміхнулося Сонечко, але нічого не сказало. Наступного дня воно піднялося раненько. І зараз же стало гаряче – гаряче.
Не стало Сніжинки. А Сонечко сяє, іскриться. Пробудився ліс від зимового сну. Заспівав, заграв. Потекли струмки. Сніжинка стала маленькою краплинкою. А Сонечко як було – так і лишилося Сонечком. І завжди буде Сонечком.
Ознайомлення з біографією відомого письменника
Василь Олександрович Сухомлинський народився у 1918 році у селі Василівка на Кіровоградщині у заможній родині.
Батько – Олександр, працював столярем і теслярем, майстрував колеса і музичні інструменти. Мати – Оксана, працювала у колгоспі, а зимовими довгими вечорами дітям читала казки.
У сім'ї, крім Василя, було ще троє дітей: Іван, Сергій, Меланія. Василь ріс жвавим і допитливим хлопчиком, змалку любив малювати. Але зошити, пензли та фарби можно було придбати за лікарські рослини, та бажання малювати було сильніше, тому він часто ходив до лісу та збирав лікарські рослини, спілкувався з природою. Усі четверо, коли виросли, стали вчителями. Василь з сімнадцяти років став учителем і залишився ним до кінця життя. Присвятив тридцять два роки своєму педагогічнему щоденнику, а потім його роздуми у щоденнику ставали книгами. Для наймолодших він написав понад 1500 казок, новел і легенд, і ми їх читаємо залюбки.
3. Створення «асоціативного куща»
- А що таке «добро»? З чим воно асоціюється?
Перед вами слова:
( надруковані на смужках паперу, по центру дошки слово «Добро», навколо приклеювати слова)
Уважність, ненависть ,співчуття, злість ,байдужість, піклування,
заздрість, милосердя, жадібність, любов, чуйність, хитрість.
Знайдіть слова, які символізують добро.
Зробити добро – вважається допомогти людині, яка цього потребує. Як кажуть у народі «Добро завжди повертається добром». Дні проходять, а у людину, якій ти зробив добро, воно завжди залишається в пам’яті. Добро – це приємна справа, яка дарує посмішку та приносить радість, не тільки людям, яким допомагаєш, але й самому собі.
4. Головні герої казки
Із неба диво золоте
І світить нам, і гріє
Ні що без нього не росте,
І всяк йому радіє. (Сонце)
Сонце – небесне світило, величезна вогняна куля. Воно знаходиться від нас дуже далеко. Якби до нього можна було доїхати швидкісним потягом, то на це б життя не вистачило. Сонце неприривно посилає нам на землю світло і тепло, необхідно все для життя на Землі.
Сонце – кругле, гаряче, грайливе, лагідне, веселе, спекотне, сліпуче, яскраве.
Гарна зірка сніжно – біла
На рукав мій залетіла
Поки ніс її сюди
Стала краплею води ( Сніжинка)
Сніжинка починає своє життя у хмарі, коли навколо маленькі порошинки утворюються кристаликами льоду. Кристалики мають форму шестикутника. Саме через це більшість Сніжинок мають форму шестикутної зірочки. Далі цей кристалик починає зростати, та утворюється на білосніжну Сніжинку. Вважається, що в природі немає двох однакових білосніжних красунь.
Сніжинка – пухнаста, легенька, срібляста, маленька, чарівна, білосніжна, блискуча, хвалькувата.
5. Творче завдання
За цими ознаками ми повинні з вами скласти відповідності головних героїв.
6. Фізкультхвилинка
Білесенькі сніжинки родились ми з води,
Легенькі, як пушинки, спустилися сюди.
Ми хмарою носилися, від подиху зими
І весело крутилися метелицею ми.
7. Гра «Так» чи «Ні»
1. Високо в небі, у білій хмарині народилося Сонце? (Ні)
2. Побачила Сніжинка Сонечко? (Так)
3. Привіталася Сніжинка до Сонечка? (Ні)
4. А Сонечко їй посміхнулося? (Так)
5. Сніжинка перетворилася на лід? (Ні, на воду)
6. Після зими прийде весна? (Так)
7. Сонце світить і завжди світитиме? (Так)
- Яку казку ми читали на уроці? (На уроці читали казку Василя Сухомлинського «Сніжинка і Сонце».)
- Хто з героїв казки пихатий, хвалькуватий, а хто – вихований, чемний?
- Що сталося з хвалькуватою Сніжинкою?
- Що вчить нас казка?
Хоч наша Сніжинка була трішки хвалькуватою, але вона все зрозуміла і не буде більше ображати Сонечко, адже казка в нас повчальна. Головна думка казки « Сніжинка і Сонце» вчить нас бути толерантними, вихованими, співчутливими.