Обговорення проекту Конституції (Як дидактичний приклад)

Про матеріал

КОНСТИТУЦІЯ як основний закон держави має особливе призначення тому, що вона являє собою систему норм, що врегульовують найважливіші суспільні відносини, які складаються в процесі організації і здійснення державної влади.

Перегляд файлу

КОНСТИТУЦІЯ  як основний закон держави має особливе призначення тому, що вона являє собою систему норм, що врегульовують найважливіші суспільні відносини, які складаються в процесі організації і здійснення державної влади.

 Серед конституційно-правових відносин насамперед виділяють:

І. відносини, що характеризують державний і суспільний лад;

ІІ. відносини, пов”язані з визначенням основ правового статусу особи та

      його гарантій;

ІІІ. відносини, що визначають особливості організації державної влади,

     тобто саму систему, порядок формування і компетенцію його органів;

ІУ. відносини, що визначають систему, порядок організації та компетенцію

       місцевого самоврядування.

 

     Саме про ці 4 види відносин ми й поговоримо.

 

І. Державний лад характеризує державу з погляду форм:

а) правління

б) політичного режиму

в) територіального устрою

 

а) Згідно діючої Конституції, форма правління в Україні – республіка (парламентсько-президентська), тобто змішаного типу.

 

За проектом – республіка змішаного типу (я не можу взяти на себе повноважень щодо чіткого визначення: чи парламентсько-президентська, чи президентсько-парламентська).

 

б) політичний режим - фактично без змін, але у ст. 1 виключено слово “незалежна”. Відповідно ст. 1 проекту звучить наступним чином:

Україна суверенна демократична соціальна правова держава.

 

в) територіальний устрій

Ст. 133 Конституції України зазначає, що система адміністративно-територіального устрою складається з: АРК, областей, районів, міст, районів в містах, селищ, і сіл.

 

А ст. 3 проекту Конституції пропонує наступний варіант. Систему адміністративно-територіального устрою будуть складати:

громади – міста, містечка, села або об”єднання кількох населених пунктів;

райони;

області, АРК

 

Громадянство України згідно діючої та проектної норм – єдине.

 

Державна мова - українська з гарантуванням умов для розвитку російської та інших мов національних меншин  (ця норма також залишається без змін).

 

Символи держави:

Гімн, Прапор пропонується залишити без змін.

Герб пропонується залишити, той який названий у діючій Конституції Малим Гербом (без згадки про Великий герб України).

 

Нововведенням є положення про  Духовний Гімн України – “Боже великий, єдиний, нам Україну храни” на музику Миколи Лисенка зі словами Олександра Кониського.

 

ІІ. Розглянемо конституційні норми, що регулюють відносини, пов”язані з визначенням основ правового статусу та його гарантій.

 

 Основні права та свободи особи, задекларовані в Міжнародних угодах, підписаних Україною, в проекті зазначені, як такі, що гарантуються та забезпечуються, а саме: право на життя, повагу до гідності, свободу та особисту недоторканість, вільний розвиток, на сім”ю та повагу до сімейного життя,  недоторканість житла та невтручання в приватне життя та ін.

 Зміни бачимо в ст. 34, яка визначає, що термін затримання особи знижено з 72 год. до 24 год.

 ст. 41 – Засновниками політичних партій можуть бути лише громадяни України.

 ст. 43. Право обирати та бути обраними доповнюється правом здійснювати народну та місцеву ініціативу.

 ст. 36. Гарантується таємниця електронної кореспонденції.

 

ІІІ. Конституційні норми, що врегульовують відносини, пов”язані з особливостями організації державної влади, тобто саму систему, порядок формування і компетенцію його органів.

Згідно обох документів єдиним джерелом влади є народ, який здійснює її як безпосередньо, так і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування шляхом участі в референдумах та виборах, а проект називає ще один можливий шлях участі в народовладді - народну та місцеву ініціативу.

 

 В обох документах зберігається поділ державної  влади  на:

  1. законодавчу
  2. виконавчу
  3. судову

 

Специфіка організації державної влади в Україні така, що за обома варіантами окремо вирізняється глава держави – Президент.

 

а) законодавча влада належить парламенту (за діючою нормою - Верховній Раді, за новою – Національним зборам).

 

 В проекті пропонується введення двопалатний парламент:

палата депутатів - 300 чол. (4 роки).

Сенат - 100 чол. (по 3 чол. від адміністративної одиниці).

 

Кожні 2 роки повинна оновлюватись третина складу Сенату. До загального складу Сенату входитимуть також сенатори, якими довічно стають після закінчення повноважень Президенти України, крім тих, яких було усунено з поста імпічментом.

 

Недоторканість депутатів та сенаторів обмежується в проекті, а не скасовується.

 

 Ст. 91 проекту зазначає, що народні депутати або сенатор без згоди Національних зборів не можуть бути затримані чи заарештовані.

 

 Повноваження, які належать Верховній Раді в проекті розмежовуються. Так, законодавчим процесом  опікуватиметься Палата депутатів, а кадровими призначеннями - Сенат.

 До законодавчого процесу включено ще один етап, а право законодавчої ініціативи надається ще одному суб”єкту правовідносин - групі громадян (не менше 100 тис.), які мають право голосу.

 

 

 Етапи законодавчого процесу, які пропонуються в новому проекті Конституції:

  1. внесення до розгляду в Палату депутатів;
  2. прийняття закону постатейно та в цілому;
  3. схвалення або відхилення Сенатом;
  4. схвалення або відхилення Президентом;
  5. у разі, якщо повернутий Президентом проект знову буде прийнятий Палатою депутатів, то Президент змушений буде його підписати протягом 10 днів.

 

б) виконавча влада

 Процес формування персонального складу Кабінету Міністрів може зазнати суттєвих змін згідно ст. 125 проекту Конституції України.

  1. Президент доручає кандидату на посаду Прем”єр-міністра від партії, що набрала найбільшу кількість голосів на виборах сформувати уряд та Програму діяльності уряду.

2) У випадку, якщо Палата депутатів не затверджує склад Кабінету Міністрів та Прем”єр-міністра, то кандидат від партії, що набрала другу за чисельністю кількість депутатських мандатів отримує доручення від Президента провести ту ж процедуру.

3) У разі, якщо Палата депутатів не затверджує Прем”єр-міністра, Уряд та Програму діяльності Уряду, то Президент призначає кандидата і процедура повторюється.

  1. Якщо в 10-денний строк Палата депутатів не затверджує останнього

 кандидата, то Президент розпускає Палату депутатів і призначає позачергові вибори.

 

 г)  судова влада

 

Конституційні норми щодо здійснення судової влади розроблені таким чином, щоб слугувати основою для майбутньої реформи судової влади.

 

 Слід зазначити, що система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами спеціалізації, територіальності та інстранційності як  в діючій Конституції, так і в проекті.

 

 Конституційний Суд є єдиним органом конституційної юрисдикції.

 

             Верховний Суд є вищою судовою інстанцією.

 

 Президентом України згідно проекту може бути громадянин України, що досяг 35 років, має право голосу та володіє державною мовою і проживає в Україні протягом останніх 10 років. Обирається на посаду громадянами України строком на 5 років, не більше ніж на 2 строки.

 

 Згідно проекту Президент України – глава держави. Він здійснює керівництво у всіх сферах зовнішньополітичної діяльності, оброни і безпеки держави, є Верховним головокомандувачем Збройних Сил, Голова Ради національної безпеки та наділений відповідними повноваженнями.

 

 

 

 

 

 

 

ІУ. І нарешті, конституційні норми, що визначають систему, порядок та компетенцію місцевого самоврядування.

 

Згідно ст. 7 діючої Конституції, місцеве самоврядування – право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України. Ґрунтується місцеве самоврядування на засадах сформованих у Всесвітній декларації місцевого самоврядування та Європейської хартії місцевого самоврядування.

 

Ст. 155 проекту Конституції по суті повторює визначення поняття місцевого самоврядування. В проекті більш чітко подано поняття громади, одночасно, як адміністративно-територіальної одиниці, та сукупності громадян України, що проживають на її території.

 

Ст. 3 проекту пропонує технічні зміни в системі адміністративно-територіального устрою.

 

Згідно ст. 3 адміністративними одиницями визначено:

громади – міста, містечка, села або об”єднання кількох населених пунктів;

райони;

області, АРК.

 

 Міста можуть прирівнюватися до області або району.

 

Тоді як в діючій Конституції зазначені наступні одиниці: села, селища, райони, міста, райони в містах, області, АРК.

 

Рада громади є за проектом представницьким органом місцевого самоврядування. Депутати ради громади обираються строком на 4 роки жителями громади.

 

Депутатам ради громади може бути обраний житель цієї громади.

 

Голова громади обирається на строк повноважень ради громади.

 

Голова громади головує на засіданнях ради громади, очолює виконавчий орган ради громади, який формується за його поданням радою громади.

 

Депутати районної, обласної ради обираються строком на 4 роки жителями громади.

 

Порядок формування і повноваження районних, обласних рад та їх виконавчих комітетів визначаються Конституцією та законами.

 

Районна, обласна рада також здійснює повноваження передані їй за договором радою громади в порядку, передбаченому законом.

 

Органи місцевого самоврядування в межах визначених законом підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.

 

Проект потребує затвердження всеукраїнським референдумом (ст. 156 Конституції України).

 

Хочеться вірити, що прийняття і затвердження пропонованого нам законопроекту (можливо із змінами та доповненнями) забезпечить системність, повноту, чіткість і несуперечливість конституційного регулювання суспільних відносин та матиме сприятливі правові наслідки для суб”єктів правовідносин - тобто народу України.

 

doc
Додано
26 лютого
Переглядів
119
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку