Обірване життя , обірвана струна.....

Володимир Івасюк(1949-1979)Обірване життя…. Обірвана струна….

Дитинство1949, 4 березня — народився у м. Кіцмані Чернівецької області в родині учителів Михайла і Софії Івасюків.

Хата в якій народився В. Івасюк.

Кіцманська музична школа в якій навчався Володимир Івасюк.

У 15 років у рідній школі створив вокально-інструментальний ансамбль «Буковинка». 1965 — ансамбль «Буковинка» за перемогу в республіканському конкурсі нагороджено поїздкою по Дніпру.

Юність1966 — сім'я переїжджає до Чернівців. Вступив до Чернівецького державного медичного інституту, але відрахований з нього за участь у «політичному інциденті». Влаштувався працювати на завод «Легмаш», де керував заводським хором. Під псевдонімом Весняний надіслав на обласний конкурс пісні «Відлітали журавлі» на вірш В. Миколайчука та «Колискова для Оксаночки» на власний вірш. За пісню «Відлітали журавлі» удостоєний першої премії. 1967–1972 — повертається до навчання у медичному інституті. Ансамбль Чернівецького університету

Малюнки Володимира Івасюка

1971рік.“ Червона рута”

1971 — режисер Роман Олексів зняв у селищі Яремча український музичний фільм «Червона рута», в якому головні ролі виконали Софія Ротару й соліст ансамблю «Смерічка» Василь Зінкевич. У фільмі звучить багато пісень Івасюка. «Червона рута» перемогла на першому всесоюзному фестивалі «Пісня-71». На завершальному концерті в Останкіно її виконали солісти ансамблю «Смерічка» Назарій Яремчук, Василь Зінкевич і автор Володимир Івасюк у супроводі естрадно-симфонічного оркестру під керівництвом Юрія Силантьєва. Текст і ноти «Червоної рути» опублікував тижневик «Україна».

1974, вересень — розпочав навчання на композиторському відділенні Львівської консерваторії в класі А. Кос-Анатольського.1974–1975 — робота над музикою до вистави «Прапороносці» за однойменним романом О. Гончара. Режисер вистави — Сергій Данченко.1975, 19 березня — прем'єра вистави «Прапороносці». Музику В.Івасюка високо оцінили критики.

Загадкова смерть. Оскільки пісні Івасюка співали вдома, грали на танцях, крутили по радіо й телевізору, така популярність не могла залишитись поза увагою радянської влади – ним зацікавився КДБ. За однією з версій, саме спецслужби КДБ у 1979 році повісили музичного генія у Брюховицькому лісі поблизу Львова. Та правоохоронці говорили лише одне – це було самогубство. Та обличчя Володимира було понівечене, а пальці – поламані. Кримінальне провадження так і залишилось нерозкритим.

Акт непокори. На похорон 30-річного Володимира Івасюка прийшли понад 10 тисяч осіб. На його могилі були стоси квітів і вінків. Того ж дня міліція усе викинула, але наступного дня люди принесли ще більше квітів. Так тривало протягом місяця. За часів СРСР це було своєрідним актом громадянської непокори. Володимир Івасюк пішов з життя таким молодим. Та якби він досі був живим, то неодмінно написав би ще не один легендарний хіт. Та попри це він залишається феноменом української культури!

Пам’ятник Володимиру Івасюку. На Личаківському цвинтаріБрюховецький ліс. Дерево, на якому було знайденo було знайдено тіло композитора.

Кожна пісня – це перлина. Я не розумію, як можна вважати себе музикантом, або просто культурною людиною і не знати українського фольклору. Мрію стати композитором, тому визбирую все прекрасне, створене народом, щоб мати в душі якусь основу для своїх творів. Без народного грунту- я ніщо. Для мене український фольклор - підручник, написаний геніальним автором».