Обласна науково-практична конференція учнівської та студентської молоді «Біологічні дослідження та винахідництво» 2026 р. ТРУТОВИКИ ЗВИЧАЙНИЙ ТА ДУХМЯНИЙ В КОНСОРЦІЯХ ЛИСТЯНИХ ДЕ

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки Донецької облдержадміністрації

Донецький обласний еколого-натуралістичний центр

Управління освіти Краматорської міської ради

Краматорська загальноосвітня школа І-ІІІ ст.№ 26 Краматорської міської ради Донецької області

Обласна науково-практична конференція учнівської та студентської молоді «Біологічні дослідження та винахідництво» 2026 р.

ТРУТОВИКИ ЗВИЧАЙНИЙ ТА ДУХМЯНИЙ

В КОНСОРЦІЯХ ЛИСТЯНИХ ДЕРЕВ

М. КРАМАТОРСЬКА (ДОНЕЦЬКА ОБЛАСТЬ)

Роботу виконала:

Кривобок Надія Виталіївна

учениця 8-Б класу Краматорської

ЗОШ І-ІІІ ст. № 26  Краматорської міської ради Донецької області;

Вихованка гуртка ДОЕНЦ «Основи генетики та селекції»

Науково-педагогічний керівник:

Капітанова Людмила  Миколаївна,

учитель біології Краматорської  ЗОШ І-ІІІ ступенів № 26 Краматорської міської ради, керівник гуртка ДОЕНЦ «Основи генетики та селекції»

м. Краматорськ

2026 р.

ЗМІСТ

Вступ . . . . . . . . . . . 3

Розділ 1. Трутовики звичайний та духмяний у деревних

насадженнях степової зони України (огляд джерел) . . . 4

Розділ 2. Консорції як вища форма міжвидових відносин . . . 5

Розділ 3.  Огляд фізико-географічних умов міста Краматорська . . 6

Розділ 4. Матеріал і методика досліджень . . . . .         7

Розділ 5. Трутовик справжній як консорт 1-го порядку

в консорціях листяних дерев зелених насаджень м. Краматорська  .         8

Розділ 6. Трутовик духмяний як консорт 1-го порядку

в консорціях листяних дерев зелених насаджень м. Краматорська .       10

Висновки . . . . . . . . . .        .       12

Список джерел . . . . . . . . .        .       14

Додатки

ВСТУП

У деякому наближенні місто можна порівняти з єдиним складно влаштованим організмом, який активно обмінюється речовиною та енергією з оточуючими його природними комплексами.

В даний час багато питань, пов'язаних з екологією міста, асоціюються зі станом міського озеленення.

Зелені насадження не тільки покращують мікроклімат, змінюють тепловий режим, зволожують і очищають повітря, збагачують його киснем, вбивають хвороботворні мікроби, але і надають сприятливий вплив на людей.

Дерева з широкими кронами і кущі, посаджені вздовж тротуарів, покращують мікроклімат вулиць. Багато рослини виділяють фітонциди. Зелене листя, барвиста гама квітучих рослин, їх аромат, химерна гра світла і тіні, заспокійливий шелест листя – все це створює у людини приємне відчуття спокою, знімає нервову напругу, покращує настрій.

Різні типи консорцій, концентрами яких є дерева у нечисленних ділянках байрачних і заплавних лісів степової зони України, вивчені ще в недостатній мірі. Консортивні зв`язки грибів-ксилотрофів з листяними деревами степової зони України зокрема майже не вивчались. Тому наші дослідження є дуже актуальними.

Мета досліджень – надати опис консорцій грибів-трутовиків звичайного (Phomes fomentarius) та духмяного (Trametes suaveolens (L.) Fr., 1838) як консортів І порядку у консорціях з листяними деревами зелених насадженнях м. Краматорська.

Завдання досліджень – зібрати матеріал та визначити зібрані зразки, нанести на карту місця локалізацій консорцій, проаналізувати ступінь впливу трутовиків звичайного та духмяного на стан зелених насаджень у м. Краматорську.

РОЗДІЛ 1

ТРУТОВИКИ ЗВИЧАЙНИЙ ТА ДУХМЯНИЙ У ДЕРЕВНИХ НАСАДЖЕННЯХ СТЕПОВОЇ ЗОНИ УКРАЇНИ (ОГЛЯД ДЖЕРЕЛ)

Видовий склад грибів-ксилотрофів дуже добре описаний у збірці «Высшие базидиомицеты степной зоны Украины» [1].

За даними С.П. Вассера та І.М. Солдатової, у степовій зоні України трутовик звичайний Fomes fomentarius знайдений виключно у деревних насадженнях штучного походження, а саме: у штучних дубових та змішаних лісах, у дендрологічних парках та ботанічних садах, а також у штучно створених полезахисних лісосмугах.

За даними І.О. Дудки із співаторами [2], Fomes fomentarius належить до звичайних грибів-ксилотрофів у лісах відділення «Крейдова флора» УСПЗ, яке розташоване у Слов`янському та Лиманському районах Донецької області. У відділенні «Хомутовський степ» УСПЗ не знайдений. У дібровах відділення «Придінцівська заплава» Луганського природного заповідника є фоновим видом, у соснових насадженнях, осокорових та вербових лісах не виявлений.

У різних типах лісів у НПП «Святі Гори» (дубово-кленові, дубові, ясено-дубові, березово-вільхові, вільхові, соснові) серед звичайних видів грибів-ксилотрофів не зазначений. [2]

РОЗДІЛ 2

КОНСОРЦІЇ ЯК ВИЩА ФОРМА МІЖВИДОВИХ ВІДНОСИН

Консорція (від англ. consortium – співучасть, співтовариство) – структурна одиниця біоценозу, що об'єднує автотрофні і гетеротрофні організми на основі просторових (топічних) і харчових (трофічних) зв'язків [3]. В якості ядра консорції зазвичай виступає та чи інша автотрофна рослина-едифікатор, а компонентами (консортами) служать безпосередньо пов'язані з ним організми.

Взаємозв'язки між організмами в межах консорції надзвичайно різноманітні. В одних випадках консорти пов'язані з автотрофною рослиною безпосередньо (прямо), в інших – опосередковано (побічно) через інших консортів. Включення в консорцію сапротрофів, які не мають безпосереднього контакту з живими рослинами, як ядром консорції, значно розширило й змінило обсяг поняття консорції. [4]

Консорція складається з центру та двох-чотирьох кіл концентрів.

Центр консорції являє собою популяція будь-якої вищої автотрофної рослини. До складу консортів 1-го порядку входять види, безпосередньо пов'язані з центральним видом. Консорти 2-го порядку являють собою види, існуючі за рахунок консортів 1-го порядку: тварини-зоофаги, зоопаразити, тварини-сапрофаги, некрофаги, копрофаги. До складу консортів 3-го і наступних порядків входять популяції, існуючі за рахунок попередніх. [5]

Згідно Мазингу, консорція може включати в себе «центральну групу видів» і пов'язані з ними види-консорти. Тобто, однакові за своїм складом концентри можуть формуватись навколо різних за своєю видової приналежністю едифікаторів. [6]

Найбільш важливою формою міжвидових відносин, безсумнівно, є трофічні зв'язки організмів. Згідно з Т.О. Работновим (1969, 1973), однією з форм прояву таких зв'язків у консорциях є сапротрофія, або використання відмерлих частин тіла. [7]

РОЗДІЛ 3

ОГЛЯД ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ УМОВ МІСТА КРАМАТОРСЬКА

3.1. Рельєф. Район Краматорська являє собою величне горбисте плато, сильно порізане річковими долинами, балками, ярами. Територія розташована на західному схилі Донецького кряжу, який представляє собою пластоподібну степову рівнину, розчленовану долинами річок. Тут зустрічаються вузькі, глибокі, малогіллясті промоїни з прямовисними стінами (крутий схил річки 2-а Біленька), а також карстові воронки, заповнені більш пізніми нашаруваннями.

3.2. Клімат. У кліматичному відношенні район Краматорська має континентальний клімат з помірною кількістю атмосферних опадів. Середня температура повітря дорівнює 7-6°С. Найбільш теплим місяцем є липень (+21,2°С), найбільш холодним – січень (–6,2°С). Середньорічна кількість опадів зменшується з півночі на південь від 500 до 400 мм. Перший сніг зазвичай випадає в листопаді місяці, потужність снігового покриву не перевищує 15 см.

3.3. Грунти. Для м. Краматорська характерні цінніші родючі ґрунти – чорноземи. Територія міста під час утворення ґрунтового покриву була з дуже теплим, але сухим кліматом. У таких умовах добре ростуть різноманітні трави, надземні і підземні частини яких відмирають щорічно (крім багаторічних).

3.4. Водойми. На території міста Краматорська знаходяться 28 водних об'єктів. Головною водною артерією м. Краматорська є річка Казенний Торець – один із значних правих притоків річки Сіверський Донець. Ширина русла річки біля м. Краматорська становить 10-15 м.

3.5. Рослинний світ. Первісна степова рослинність збереглася лише вздовж берегів річок, давніх балок, на узліссях уцілілих гаїв, по обидва боки залізничних і шосейних доріг. Цілинні степові ділянки зберегли типовий трав'яний покрив південних українських степів. В окрузі м. Краматорська є також кілька байрачних дубово-ясеневих лісів,

РОЗДІЛ 4

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Матеріалом досліджень в даній роботі була колекція плодових тіл трутовика справжнього (Fomes fomentarius) та трутовика духмяного (Trametes suaveolens (L.) Fr., 1838), зібраних в м. Краматорську Донецької області у 2017-2020 рр. Також були використані деякі відомості попередніх зборів 2013-2016 рр. Збір грибів здійснювався в основному, в центральних районах міста. Він проводився згідно з загальноприйнятою методикою Бондарцева-Зінгера. В даній роботі використана система Index Fungorum. Назви таксонів подані згідно з ресурсом SEARCH ON: MYCOBANK. [8]

Збір плодових тіл здійснювали у всі періоди року. Кожен зібраний зразок упаковували в паперовий пакет і маркували. Після збору зразки плодових тіл очищали від залишків субстрату за допомогою пластикового ножа, при потребі вимивали водою та висушували при температури 40-50ºС. Висушені зразки поміщали у в картонні коробки. У нашій колекції понад 40 зразків плодових тіл трутовика звичайного, зібраних у 3 (з 4) консорціях, та близько 10 зразків плодових тіл трутовика духмяного, зібраних у 2 консорціях. Перед збором виготовляли світлини цієї консорції з віддаленої, середньої відстані та упритулок до гриба. Нами виготовлено понад 100 світлин консорцій трутовиків звічайного та духмяного у різних консорціях.

Визначення видової приналежності проводили з використанням визначників наступних авторів: О.С. Бондарцев (1953), М.О. Бондарцева (1998) та ін. Допомогу у визначенні грибів надав відомий міколог, к. б. н., доцент кафедри мікології та фітоімунології біологічногоо факультету Харківсько національного університету Акулов Олександр Юрійович, за що ми виражаємо йому свою вдячність. На карту м. Краматорська наносили місця локалізацій консорцій листяних дерев з трутовиком звичайним.

Для систематизації знайдених локалітетів нами розроблений спеціальний код, який присвоюється кожному локалітету.

РОЗДІЛ 5

ТРУТОВИК СПРАВЖНІЙ ЯК КОНСОРТ 1-ГО ПОРЯДКУ В КОНСОРЦІЯХ ЛИСТЯНИХ ДЕРЕВ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ М. КРАМАТОРСЬКА

Трутовик справжній (Fomes fomentarius (L.) Fr.). Поширений дуже широко, в Європі зустрічається повсюдно на листяних породах дерев (береза, осика, вільха, дуб, бук і на інших). Найчастіше з'являється на сухих, загиблих деревах і пнях, але може вражати і ослаблені живі дерева. Завдає шкоди лісовому та парковому господарству при ураженні живих дерев. [9]

Вважається грибом-сапротрофом, але за нашими спостереженнями у м. Краматорську гриб є факультативним паразитом, фітопатогеном. Розвивається на живих деревах (окрім берези) – стовбурах та гілках, що призводить до їх всихання. При цьому сухі гілки дерев зламуються або зрізаються людиною, а плодові тіла гриба, які з`являються після цього, можуть ще дуже довгий час існувати за рахунок поживних речовин, які ідуть від стовбура по клітинах живої частини дерева. Такі випадки ми спостерігали у консорції гіркокаштану звичайного (додаток Ж, рис. 14).

У м. Краматорську живі плодові тіла трутовика справжнього також неодноразово знайдені нами на відносно свіжих пеньках недавно спиляних дерев верби білої. На нашу думку, це не є доказом сапротрофності гриба, а навпаки, є підтвердженням факультативної паразитності трутовика справжнього. Після зрізання людиною стовбура дерева, ураженого інфекцією, плодові тіла гриба, які з`явились на пеньку, є проявом того, що міцелій гриба дуже глибоко вразив дерево – до самих коренів. Ці плодові тіла гриба можуть довго існувати на вже мертвій, здавалося б, деревині, отримуючи поживні речовини від кореня, який ще довгий час залишається здатним до їх проведення до плодового тіла гриба (додаток А, рис. 1).

У деревних насадженнях м. Краматорська нами знайдено 4 типи консорцій листяних дерев з трутовиком справжнім.

5.1. Консорція з вербою білою. Зараженість верби трутовиком справжнім у м. Краматорську дуже висока – більше 60 %. Розповсюдження гриба на території міста також достатньо широке – його можна зустріти майже у всіх місцях, де росте верба. Поселяється в різних частинах дерев – від нижньої, прикореневої, до середньої, зрідка у верхній частині стовбура, а також на бокових скелетних гілках, іноді на товстих гілках, які ростуть паралельно поверхні землі. Вже в молодому віці має чітку диференціацію за кольором гіменофору та верхньої частини гриба, які різняться забарвленням і характером верхньої частини плодового тіла – вона гладенька і має приємне забарвлення каштанового кольору (додаток Б, рис. 4). У зрілому віці каштанове забарвлення верхньої частини зберігається, але вкрите численними тріщинками, тому не має характерного блиску (додаток Б, рис. 3).

5.2. Консорція з кленом гостролистим.

5.3. Консорція з гіркокаштаном звичайним. Знайдена 15.10.2019 р. на сухому дереві гіркокаштану звичайного, яке зростало на території міської лікарні № 3 (вул. Героїв України, 17). Дерево мало висоту близько 6 м., діаметр стовбура в прикорні близько 30 см. Плодове тіло гриба розташовувалось в основі однієї з скелетних гілок на висоті близько 1,5 м. Велике (ширина близько 15 см), копитоподібне, мало вік декілька років (?), є сліди попереднього зривання першого плодового тіла. Білувате, з світло-оранжевими стрічками вздовж краю. На дотик вологе, живе (додаток Е, рис. 12). Взяте нами в колекцію. У 2020 р. на тому ж самому місці почало розвиватись нове плодове тіло гриба (додаток Ж, рис. 13) и станом на 31.12.2020 р. воно мало розміри (до 15 см завширшки), як і передостаннє, взяте нами у колекцію.

5.4. Консорція з березою повислою. Знайдена у 2013 р. (?) біля входу до терапевтичного корпусу міської лікарні № 2 по вул. Дніпровській, 4 («Станкострой»). Дерево сухе (один стовбур), заввишки 4-5 м, діаметр у прикорні 15 см. Плодове тіло знаходилось на висоті близько 0,8 від р. з., його характеристики не виявлені. Не існує з 2015 (?) р.

РОЗДІЛ 6

ТРУТОВИК ДУХМЯНИЙ ЯК КОНСОРТ 1-ГО ПОРЯДКУ В КОНСОРЦІЯХ ЛИСТЯНИХ ДЕРЕВ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ М. КРАМАТОРСЬКА

Трутовик духмяний (Trametes suaveolens (L.) Fr.) має пористе однорічне, але іноді дворічне зимуюче плодове тіло, з корковою, дуже волокнистою щільною м'якоттю, у вигляді сидячих, щільно прирослих капелюшків, округлої форми, трикутного перетину.

Вважається грибом-сапротрофом, але за нашими спостереженнями у м. Краматорську гриб є факультативним паразитом, фітопатогеном.

Розвивається на живих деревах, за нашими спостереженнями у м. Краматорську – тільки на стовбурах дерев на висоті від 1 до 8 м н.р.з., що призводить до всихання гілок та самого стовбура, що вище розташовані. Після зрізання людиною засохлих гілок та стовбура, плодові тіла гриба продовжують розвиватись, а нові з`являються на пеньках і можуть ще дуже довгий час існувати за рахунок поживних речовин, які ідуть від кореня по клітинах живої частини дерева.

У м. Краматорську свіжі плодові тіла трутовика духмяного також неодноразово знайдені нами на сухих, розвалених пеньках тополі білої. На нашу думку, це є підтвердженням факультативної паразитності трутовика духмяного – в цих випадках від проявляє себе як сапротроф.

У деревних насадженнях м. Краматорська нами знайдено 2 типи консорцій листяних дерев з трутовиком духмяним.

6.1. Консорція з вербою білою.

Зараженість верби білої трутовиком духмяним у м. Краматорську дуже низька – нами знайдений поодинокий випадок такої консорції. Знайдена 06.10.2019 р. на живому дереві верби білої, розташованої  на березі ставка у с. Привілля Краматорської  міської ради.

6.2. Консорція з тополею білою.

Зараженість тополі білої трутовиком духмяним досить незначна – за нашими підрахунками вона становить не більше 10 %. Про це також може свідчити той факт, що при проведенні обстеження насаджень тополі білої вздовж вул. Я. Мудрого від вул. Паркової до вул. Двірцевої з обох боків проїзжої частини нами обраховано близько 200 дерев віком до 30 років і не знайдено жодного випадку зараження тополі трутовиком духмяним.

ВИСНОВКИ

1. Гриби-ксилотрофи – трутовик справжній Fomes fomentarius та трутовик духмяний Trametes suaveolens – в зелених насадження міста Краматорська є дуже небезпечними грибами-фітопатогенами, факультативними паразитами.

2. В м. Краматорську вони уражають 5 видів листяних дерев, проявляючи широкий спектр уражаючої дії. Захисні системи цих дерев не здатні протистояти зараженню цими грибами, і зараження відбувається ще на стадії живого дерева.

3. Найбільш сприятливими до зараження у зелених насадженнях м. Краматорська є верба біла – зараження їх трутовиком справжнім становить більше 60 % обстежених дерев.

4. Менш сприятливими до зараження грибом трутовиком справжнім виявилися клен гостролистий і гіркокаштан звичайний. Знайдені лише поодинокі випадки зараження цих дерев грибами.

5. Захисна система берези повислої, завдяки присутності у її деревині дуже отруйної речовини фенолу, здатна протистояти зараженню грибом, і нам не вдалось виявити заражених живих дерев берези. Виявлений тільки один випадок розвитку плодового тіла гриба на вже всохлому стовбурі берези.

6. Руйнівна дія гриба по відношенню до різних видів дерев є різною. Якщо тополя біла, клен гостролистий та гіркокаштан звичайний під дією гриба всихають на корню, то верба біла може довго існувати з живими зеленими гілочками, в той час як вся деревина стовбура вигниває зсередини.

7. Якщо вражені дерева верби білої, тополі білої, клена гостролистого зрізають, то гриб довгий час здатний існувати на пеньках, використовуючи поживні речовини, які ще можуть надходити від кореня зрізаних дерев. Існування плодових тіл гриба трутовика справжнього у зелених насадженнях м. Краматорська на пеньках гіркокаштану звичайного не виявлені, зафіксовано тільки розвиток плодових тіл на сухому дереві, яке, імовірно, було заражене живим.

8. Трутовики справжній та духмяний здатні розвиватись на старих, відмерлих пеньках дерев, перетворюючи їх на розкладену деревину, в якій спостерігається біла гниль. В цьому випадку вони проявляють себе як сапротрофи і виконують важливу роботу по розкладанню дуже небезпечної речовини – фенолу. Він входить до складу лігнину, з якого складається саме деревина.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Вассер С.П. Высшие базидиомицеты степной зоны Украины / С.П. Вассер, И.М. Солдатова. – Киев: Наук. думка, 1977.

2. І.О. Дудка, В.П. Гелюта, Т.В. Андріанова, В.П. Гайова, Ю.Я. Тихоненко, М.П. Придюк, Ю.І. Голубцова, Т.І. Кривомаз, В.В. Джаган, Д.В. Леонтьєв, О.Ю. Акулов, О.В. Сивоконь. Гриби заповідників та національних природних парків Лівобережної України. – К.: Арістей, 2009. – Т. І. – 306 с.

3. https://ru.wikipedia.org/wiki/Консорция_(биология)

4. http://biofile.ru/bio/6740.html

5. http://biofile.ru/bio/8854.html

6. Озерский П. В. Консорция как фрактал / В. Озерский // Функциональная морфология, экология и жизненные циклы животных. Научный журнал. – 2014. – Том 14. № 1. – С. 20-26. Электронный ресурс. Режим доступа к журналу: http://www.ievbras.ru/ecostat/Kiril/ Article/A39/Paper/13_Oz2014.pdf

7. Селиванов И. А. Консорции в системе биотических взаимоотношений в биогеоценозах / И. А. Селиванов. Электронный ресурс. Режим доступа: http://www.activestudy.info/konsorcii-v-sisteme-bioticheskix-vzaimootnoshenij-v-biogeocenozax/

8. http://www.mycobank.org

9. https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D1%83%D1%82% D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BA_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8F%D1%89%D0%B8%D0%B9

10. Губанов И. А. и др. Дикорастущие полезные растения СССР / отв. ред. Т. А. Работнов. – М.: Мысль, 1976. – С. 76-78. – 360 с.  (Справочники-определители географа и путешественника).

11. Charles B. Beck. An introduction to plant structure and development: plant anatomy for the twenty-first century. – Cambridge University Press, 2005. – 431 с.

12.  M. Г. Николаева, M. В. Разумова, В. Н. Гладкова. Справочник по проращиванию покоящихся семян. Л.: Наука, Ленинградское отделение, 1985.

13.  Проскурякова Г. Клён. // Наука и жизнь, 1987, № 10, с. 158–160.

14. I. Colin Prentice; Harry Helmisaari. Silvics of north European trees: compilation, comparisons and implications for forest succession modelling. Forest Ecology and Management, 1991, р. 79-93.

15. Комаров В. Л. Род 357. Тополь — Populus L. // Флора СССР : в 30 т. / гл. ред. В. Л. Комаров. — М. ; Л. : Изд-во АН СССР, 1936. — Т. 5 / ред. тома В. Л. Комаров. — С. 225—226. — 762, XXVI с. — 5175 экз.

16. Соколов С. Я., Шипчинский Н. В., Ярмоленко А. В. Род 3. Populus L. — Тополь // Деревья и кустарники СССР. Дикорастущие, культивируемые и перспективные для интродукции. / Ред. тома С. Я. Соколов. — М.—Л.: Изд-во АН СССР, 1951. — Т. II. Покрытосеменные. — С. 187—188. — 612 с. — 2500 экз.

17. Атлас медоносних рослин України / Боднарчук Л. І., Соломаха Т. Д., Ілляш А. М. та ін. — К.: Урожай, 1993. — С.212.