Образа
Урок, година психолога, адаптований під дистанційне навчання.
Доброго дня всім! Рада вас бачити.
Хотілось би побачити який у вас настрій.
Якщо супер – покривляйтеся в камеру,
Якщо спокійний – потріть долоньки одна об одну,
Якщо поганий – потупотіть ніжками .
Що таке образа?
Чи можна її потрогати, понюхати, побачити?
Що ти відчуваєш, коли ображаєшся?
Що ти робиш, як себе ведеш, коли ображений?
Образа – це така маленька і дуже симпатична тваринка. З вигляду вона зовсім нешкідлива. І якщо з нею правильно поводитися, то шкоди вона вам не принесе.
Образа, якщо не намагатися її поселити в своєму будинку, прекрасно живе на волі і ніколи нікого не чіпає. Але всі спроби заволодіти образою, зробити її своєю, закінчуються завжди плачевно …
Звірятко це дуже маленьке і спритне, воно може випадково потрапити в тіло будь-якої людини. Людина це відразу відчує, тому що одразу стає прикро.
А звірятко кричить людині:
– Я ненавмисно попалося! Випусти мене! Мені тут темно і страшно! Я хочу до мами!
Але люди давно розучилися розуміти мови тваринок земних, особливо таких маленьких звіряток…
Є такі люди, які відразу відпускають образу. Але є й такі, які ні за що не хочуть її відпускати. Вони відразу називають Образу своєю і носяться з нею, як з найдорожчою іграшкою. Постійно думають про неї і навіть вночі прокидаються від великих думок про неї.
А образі все одно не подобається жити з людиною. Вона крутиться, шукає вихід, але сама вона ніколи не знайде шляху. Таке ось звірятко.
Та й людина теж стиснеться і ні за що не випускає вже свою Образу. Шкода віддавати. А звірятко то голодне і їсти йому дуже хочеться. Ось і починає воно потихеньку їсти людину зсередини. І людина відчуває це: то там заболить, то тут. Так болить, що сльози котяться з очей. Але оскільки вона не розуміє від чого це, то і не пов’язує це нездужання з образою. А далі людина звикає до неї від безвиході та Образа теж потихеньку звикає до свого господаря: їсть, росте, жиріє Образа і зовсім перестає рухатися.
Знаходить всередині людини що-небудь смачненьке, присмоктується і смокче і гризе. Так і кажуть про таких людей: «Образа гризе».
І, врешті-решт, Образа так приростає до людини, що стає її частиною. Людина з кожним днем слабшає, а Образа всередині все товстішає і товстішає.
І невтямки людині, що тільки й треба – взяти і відпустити образу!
Нехай собі живе, в своє задоволення і буде знову маленькою, спритною і худенькою!
І людині без неї легше живеться, бо від Образи вона часто плаче і хворіє.
Образа – це таке маленьке звірятко. Відпусти його, нехай собі біжить до мами!
А давайте зараз намалюємо цю тваринку на ім’я Образа. Малюйте так, як ви її собі уявляете.
В мене є склянка з чистою водою – це символ нашої душі, коли вона спокійна. Уявіть собі, що хтось сказав на мене погане слово (добавити в склянку гірчиці), а ще хтось посміявся з того, що я ходжу в окулярах ( досипати лимонної кислоти), а потім в коридорі мене навмисно штовхнула однокласниця і не вибачилася (солі), а потім мама наругала за погану оцінку і не пустила гуляти (перцю), а потім я ще й посварилася з найкращою подругою, бо вона розказала всім мою таємницю (кетчуп)…
Ось таке на душі у ображеної людини. Це і є наша образа. Не дуже гарна чи не так?
Демонструю склянку.
Який вибір зробили ви?
Який найкращий спосіб?
Висновок: виплеснути образу = позбутися її.
Сядьте зручненько. Закрийте очі. Уявіть собі, що ви йдете по вулиці. Перед вами 9-поверховий будинок. Ви заходите в під’їзд,піднімаєтеся по сходах на 1 поверх, входите в ліфт, в якому вже стоїть людина, яка вас образила.
Ліфт закривається, і ви їдете вгору. Уявіть, що свою образу на цю людину ви тримаєте у руках, але ця образа у формі черв’яка.
Подивіться який він: маленький чи великий, товстий чи тонкий, якого кольору, форми…
Ліфт піднімається на верхній поверх, ви віддаєте черв’яка своєму кривдникові або залишаєте його у ліфті і виходите.
Ви спускаєтеся по сходах, з кожним кроком вам стає легше.
Ось вже і 1 поверх.
Виходите з під’їзду.
На вулиці світить сонце, вам добре і спокійно.
Відкривайте очі. Зафіксуйте, які відчуття і почуття у вас зараз.