Образон. Тема "Загальна характеристика частин мови"

Про матеріал
Сучасні учні перевантажені контентом, тому часто зазнають перевтоми під впливом інформації з різноманітних джерел, зокрема відеоканалів, соціальних мереж, сайтів і блогів тощо. Як же врівноважити сприйняття відомостей? Це ставить за мету біоадекватна технологія навчання. Біоадекватна технологія – одна з моделей інновацій, автором якої є Наталія Маслова, доктор психологічних наук, кандидат історичних наук, член-кореспондент РАПН. Над розробленням біоадекватної технології навчання (БАТ) та її застосуванням в освітньому процесі України спрямована діяльність Анни-Марії Богосвятської, доцента кафедри гуманітарної освіти Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидата філологічних наук. Упроваджують біоадекватну технологію навчання в уроки української мови та літератури словесники Донецької, Харківської, Одеської областей тощо. Що ж означає саме слово «біоадекватна»? Біоадекватна технологія, тобто біологічно адекватна (відповідна) універсальним природним законам розвитку людини У дидактиці принцип природовідповідності (за Я. А.Каменським) – це аксіома, що не потребує доказів. Отже, навчання має відбуватися відповідно до фізіологічних, психічних та вікових особливостей учнів. Образон – опорний образ, наповнений вичерпною інформацією в алгоритмічному порядку. Створення двомірного образону є візуальною допомогою думці учнів. Учитель демонструє власний образон, просить школярів порівняти зі своїм, пропоніє вдома вдосконалити графічний образ.
Перегляд файлу

Тема: Загальна характеристика частин мови.

Психофізіологічна підготовка.

  Займіть зручне положення. Розслабте обличчя, шию, плечі, руки,  ноги… Уявіть, як м’язи обличчя стають м’якими, розслабленими… Усміхніться, адже ви такі гарні, коли усміхаєтесь. Уявіть, як усміхається кожна  клітинка Вашого тіла.

     Пригадайте ваш улюблений куточок природи або якесь інше місце, де ви відчуваєте себе спокійними, де ви щасливі. Уявіть кольори, які вас заспокоюють…  Уявіть запахи навколо вас… Уявіть себе на місці спокою, який ви маєте вигляд, коли відпочили, звільнилися від непотрібних думок… Подякуйте цьому образу, вашому місцю спокою. Будьте щирі з собою.

  Введення нового матеріалу через формування мислеобразу.

      Діти, уявіть, що ми подорожуємо селом. Пройдемо через поле пшениці, потім через місток над річкою, яка заросла очеретом. Далі  незайманий степ, весною він увесь заквітчаний, а влітку вітер доносить до села духмяні пахощі степових трав. Через гори, полонини,  прямуємо до незвичайного селища.

   Дивіться, там якась невеличка ошатна хатинка. Цікаво, хто ж там живе? А  запитаймо в місцевих жителів? Ось це Петрик, саме він нам розкаже про це дивовижне село!

    «Здоровенькі були! Щиро радий вас вітати на батьківщині частин мови, - сказав Петрик і додав: - Ви хочете запитати чому це село  вважається батьківщиною частин мови? То слухайте…».

    «Колись дуже давно сталась неймовірна пригода.  

   Якось десять частин мови покинули далеку країну Морфологю. Іменник, Прикметник, Займенник, Дієслово, Прислівник, Числівник, Частка, Прийменник, Сполучник та Вигук вирішили здійснити нічну  прогулянку. На узліссі нашого села вони побачили невелику  хатину. Там проживав талановитий художник. Його, як усіх людей, у цей час огорнув міцний – міцний сон. Тому незвані гості змогли тихенько пробратись на горище. 

    Там частини мови вперше побачили справжню  картину.  На ній був зображений гарний великий замок з багатьма кімнатами. Саме про таке житло вони мріяли!

    Швидко поселенці розселились по квартирах в будинку художника.

     У першій кімнаті оселився Іменник. Саме він означає предмет, належить до певного роду, змінюється за числами й відмінками. А найголовніше-його питання- це хто? або що?

    Наступна кімната - це житло прикметника, який означає ознаку предмета та змінюється за родами, числами, відмінками. Він дуже допитливий,      тому має питання який? або  чий?

   А ось іще одна кімната. На шпалерах різнокольорові числа. Це числівник. Скільки? та котрий? – його питання .  Він  означає кількість і порядок при лічбі.

   А в четвертій кімнаті іще одна частина мови. Дієслово. Це частина-трудівниця. Відповідає на питання що робити? що зробити? Ось і ходить  по селу та допомагає по господарству.

   Наступні  дві кімнати для займенника та прислівника.  Займенник змінюється за родами та має питання хто? який? чий?, а таємниця прислівника в тому, що він ніколи не змінюється (не має ні роду, ні числа, ні відмінка), але має питання – таємниці як? де? куди? звідки?

   Шість самостійних частин мови розмістились по кімнатах.  На першому поверсі поселились прислівник біля дієслова, на другому  – прикметник з іменником, як вони найчастіше поєднуються в словосполученні. «Сусідство» на третьому поверсі поповнили числівник із займенником.

    Незмінним трьом службовим частинам мови затишно в невеликих  кімнатах.  Це  службові частини мови: прийменник, сполучник, частка. Вони не мають ні загального значення, не змінюються, не є членами речення й питань вони також не мають. Прийменник допоможе в словах закінчення змінити. Сполучник-сполучає слова в реченні. Творити нові форми  та навіть заперечувати-це робота частки.

  На розкішному зеленому дереві поселився емоційний вигук. Це десята частина мови. Він гукає, і вітає і навіть копіює звуки.

    Уранці художник вирішив домальовувати свою картину. Але що це? Він не повірив  очам! Будинок його мрії уже повністю заселений незвичайними мешканцями з Морфології. Щасливий художник показав незвичайну картину всім людям у селі. Так вони навчились розрізняти частини мови.

   Відтоді служать людям шість самостійних частин мови. Усі предмети називають іменники, а їхні ознаки – прикметники. Дієслова показують дію  предмета, а займенники вказують на особу. Числівники допомагають при лічбі, а ознаку дії підказують прислівники. А зв’язують різні слова між собою, звичайно,  три службові частини мови: частка, прийменник, сполучник. Як дзвін, щиро до всіх лунає вигук. 

  Діти, запам’ятайте ці частини мови та правильно їх використовуйте».       Сутінки вкрили наше селище, у віконцях кімнат наших друзів засвітилися вогники. Час і нам повертатися до нашого класу.

 

 

Вихід

      Відчуйте ступні ніг… Прилив сил до ніг та рук… Відчуйте спину та плечі… Поворушіть пальцями, стисніть їх… Порухайте долонями, плечима… У вас може з’явитися бажання напружити шию… Поверніть голову праворуч, ліворуч… Усміхніться та зробіть великих вдих… Не поспішаючи, доторкніться до щік, очей… Ось ви знову в нашому класі. Як ви себе почуваєте після нашої подорожі?

                                      Образон

 

C:\Users\Home\Desktop\питання (1).jpg

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
31 жовтня 2022
Переглядів
319
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку