" Обряди рідного краю "

Обряди рідного краю

(Звучить музика. На сцені дід і онук)

Дід.  Нарешті вже весна! Вже квітне і оживає наша благословенна земля, пробуджується від зимового сну матінка природа. Дякую богу, що дав сили діждати в добрім здравії ще одну весу! Вже й 95 рік мені минув, хвала господи!

Онук.  Так, дуже гарно дідусю. Такий яскравий день і сонечко так ніжно гріє, і пташки так весело співають!  Діду, то мабудь вже вас і довгожителем будуть називати?

Дід. ( сміючись)  Мабуть, онучку, мабуть. А скільки тих літ минуло, хто зна? Я їх ніколи не лічив.

Онук. То ви хочете сказати, дідусю, що ви навіть день свого народження не пам ятаєте? А як же привітання, подарунки?

Дід. Мій любий онучку, найкращий  дарунок, це рідна сторона, міцне здоров’я і любов та підтримка .

Онук. Я з вами згоден,  дідусю. Але ж день народження, це таке чудове свято, як на мене!

Дід. В народі, мій хлопчику, існує безліч чудових свят, а скільки традицій пов’язаних з ними і не злічити. От і завтра велике свято Благовіщеня Пресвятої Богородиці. Завжди у народі це свято було у пошані.

Онук. Діду, а розкажіть мені про нього.

Дід.  У цей день Архангел Гавриїл повідомив Діві Марії благу вість про народження у неї божественного дитяти, спасителя роду людського. Звідси і назва – Благовіщення.

Онук.  Діду, а як святкують це свято у народі?

Дід.  На Благовіщення не можна працювати. Старенькі бабусі кажуть, що в цей день навіть пташка гніздо не в’є. От як ти думаєш, чому зозуля свої яйця у чужі гнізда підкидає?

 Онук.  І чому ж?

Дід.  Бо на Благовіщення ніхто з птахів не працював, а зозуля поспішала своє гніздо облаштувати. От господь її і покарав.

Онук.  Дивина та й годі! То це насправді так було?

Дід  ( усміхаючись)  така легенда у народі ходить. А ще до Благовіщення не годиться працювати на землі, бо вона відпочиває, сил набирається. А на Благовіщення сам Бог благословляє і відкриває її для сівби. Землероби поспішають освятити зерно для посіву у цей день.

Онук. ( до діда) І ти теж зерно освячував?

Дід. І зерно освячував, і весну красну з друзями та подружками закликав. А ще ми топтали ряст.

Онук.  Ряст??? То такі пахучі квіточки , що в лісі ростуть? Але навіщо ж ви його топтали? Адже нищити природу не можна: про це нам і в школі, і вдома розповідають.

Дід.  Топтання рясту, то є давній обряд. Якщо потоптати ряст у цьому році, то і в наступному топтатимеш. Топтати - значить жити. Ряст тобі свою силу аж на рік дає.

Онук. То от чого ви, діду, стільки літ на землі прожили! Я теж хочу сили набратися. Розкажіть мені, як то все відбувалося!?

( Звучить мелодія )

Дід. Спогади, спогади,  вже розправили свої кольорові крила і несуть мене знову у той день, де я ще зовсім юним хлопчиком босоніж  мчав до лісу весну закликати і ряст топтати!!!

(Звучить мелодія. Кує зозуля. На сцені гурт дітей. Сміються)

Хлопець 1. Зозуле,  зозуле,  скільки мені літ життя накуєш?

(Кує зозуля, діти слухають)

Дівчина.  Ой, багато ще літ тобі на землі божій жити!

Хлопець 2. А ти , Наталко, мабуть заздриш, що сама в зозулі не спитала, бо стільки тобі не накує ( Сміючись,показує дівчині  язика)

Хівчина.

Ах ти ж Іван – шалабан,

Повів коня на баштан,

Аз баштану в ярину,

Порвав собі штанину!!!!!

          ( Діти голосно сміються)

Хлопець 3  Он ти, Наталко, як? Ну то і  від мене дарунок маєш. Ось слухай:

Наталка, Наталка !

Під пічкою росла, там яєць нанесла

На базар понесла.

На базарі не купили,

Лиш Наталку одлупили!

(  Хлопці знову сміються. Наталка намагається догнати і стукнути Івана)

Хлопець 2

Годі вам! Вже скоро сонце буде сідати, а у нас іще багато справ. Ви що забули навіщо ми сюди прийшли? Лише погляньте, яка краса навколо!!!!

Хлопець 1

А мені батько вчора сопілочку змайстрував, щоб її ніжна мелодія весну пробудила, а зиму проводила.

( Дістає сопілку, грає під ніжну мелодію. Діти зачаровано слухають )

Дівчина. Молодець, Андрію, прийшов час нам усім за руки братись, весну закликати       

(Діти беруться за руки і промовляють разом.Звучить пісня про весну, діти водять хоровод)

• Весна, весна красна,
• Що ти нам принесла!
• Зима ти наша біла
• Вже ти нам надоїла!
• Весно, весно,
• Що ти нам принесла?
• Мужикам по ціпочку,
• Бабам по платочку
• Дівчаткам по віночку,
• Хлопчатам по пряничку!!!

Хлопець 3 Ну от ми весну й запросили. А зараз давайте у землі – матінки та рясту,  сили попросимо!!!

Дівчина.  (захоплено)

Ой, як рясно він квітне,

Ой, як солодко він пахне.

Дай Бог діждати,

Щоб і на той рік топтати!

( Звучить музика, танок з різнокольоровими тканинами. Всі разом виконують обрядову закличку декілька разів:

Топчу, топчу ряст, ряст

Бог здоров’я дасть, дасть,

Дай Бог діждати,

Щоб і на той рік топтати!

(Діти ідуть зі сцени. З’являється знову дід і онук)

Дід. Ось так, ми колись ряст топтали та свято зустрічали. Цей обряд зберігся і до сьогодення.

Онук.  Я  розповім про цей обряд своїм друзям, і ми обов’язково підемо  до лісу ряст топтати.

Дід.  А ще, онучку, це свято має дуже потужну силу. Говорять,  що мрії збуваються у цей день. Треба увечері вийти на подвір’я, знайти на небі найяскравішу зірку  і задумати  бажання,

(Всі виходять на сцену , беруться за руки і підводять очі до гори)

Разом:

Дай Бог усім діждати ,

І на той рік, ряст топтати!!!