Презентація "Птахи: загальна характеристика та екологія"

Класптахи(AVES)Голуб Р. А. ВП НУБіП України “Немішаївський агротехнічний коледж”

Чисельність представників Класу Птахи

Око. Дзьоб. Шия. Хвіст. Крило. Тулуб. Задні кінцівки. Голова. Зовнішня будова птахів

Типи пер. Контурне перо. Пухове перо. Пух. Ниткоподібне перо. Щетинкоподібне перо

Будова контурного пера. Борідки ІІпорядку. Опахало. Стрижень. Очин. Гачки. Борідки Іпорядку

Забарвлення пір'язумовлене особливостями мікроскопічної структури пера та пігментами меланіни – пігменти, що зумовлюють чорне, сіре та буре забарвленняліпохроми – пігменти, що зумовлюють червоне, зелене та жовтезабарвлення. Металічний блиск пір'я пояснюється інтерференцією світла в зовнішніх оболонках пера

Ділянки поверхні тіла літаючих птахів. ПтериліїАптерії

Травна та видільна системи птахів. Клоака. Печінка. Підшлункова залоза. Воло. Стравохід. Глотка. Залозистий шлунок. Тонка кишка. Нирка. Задня кишка. М'язовий шлунок. Сечоводи

легеніВдих. Видихлегенілегеніпередніповіт-рянімішкизадніповіт-рянімішки. Повітряні мішки. ЛегеніГортань. Дихальна система птахів. ЛегеніПовітряні мішкитрахея

Кровоносна система птахів. Капілярна сітка. Сонна артерія. Легенева артерія. Легенева вена. Капіляри1 – серце, 2 – сонна артерія, 3 – права дуга аорти, 4 – спинна аорта, 5 – задня порожниста вена, 6 – передня порожниста вена, 7 – легенева артерія, 8 – легенева вена, 9 – капілярна сіткаліве передсердялівий шлуночокправий шлуночокправе передсердядо органіввід органівдо легеньвід легень

Сечостатева система птахів. Самець. Самка. Нир-ки. Сім'яники. Сім'я-проводи. Яєчник. Яйце-провід. Клоака. Рудимент правогояйцепровода

Статева система курки1 – яєчник, 2 – лійка фалопієвої труби,3 –розширена частина фалопієвої труби, 4 -вузька частина фалопієвої труби, 5 – матка, 6 – піхва

Будова яйцеклітини птахів. Халаза. Білкова оболонка. Зародковий диск. Жовткова оболонка. Жовток. Повітряна камера. Підшкаралупнаоболонка. Шкаралупа

Головний мозок птахів. Передній мозок. Середній мозок. Мозочок. Довгастиймозок

Органи чуття. Найкраще розвинуті очі. Очні яблука великі, у деяких птахів більші за головний мозок. Поле зору кожного ока становить 150-360о. У ділянці гострого зору ока птахів на 1мм сітківки знаходиться 500тис.-1млн. фоторецепторів (у людини лише 200тис.). Птахам властивий кольоровий зір. Добре розвинутий слух. Є зачаток зовнішнього слухового проходу. Нюх у птахів розвинений гірше, ніж слух, сприймання запахів обмежене. Органи смаку містяться на язиці та в стінках ротової порожнини

Групи птахів за способом живлення. Трупоїдні (грифи, сипи, стерв'ятники, кондори) – живляться падаллю. Хижі (соколоподібні, сови) – живляться іншими пернатими, звірами. Рибоїдні (пінгвіни, крохалі, гагари, пелікани, баклани, мартини, чаплі, рибалочки) – живляться рибою. Пінгвіни хапають рибу міцним гострим дзьобом, утримують її за допомогою язика та піднебіння, на яких є рогові сосочки спрямовані назад. Пилкоподібні зазубрини по краях дзьоба у крохаля і гострий гачок на його кінці у баклана допомагають схоплювати і міцно тримати здобич. У пеліканів є шкіряний мішок на нижній щелепі, що виконує роль сачка. Комахоїдні (стрижі, дрімлюги, частково дятли, більшість горобиних та осоїд із ряду Соколоподібних) – живляться комахами. Зерноїдні (Куроподібні, Голубоподібні, родина В'юркові із Горобцеподібних) – живляться переважно насінням рослин, хоча пташенят багато з них вигодовують комахами. Плодоїдні (папуги, носороги, тукани) – харчуються плодами. Всеїдні (воронові) – живляться різноманітною їжею

Екологічні групи птахів. Чагарниково-лісові (дятли, синиці, повзики, пищухи, шишкарі, дрозди) – типово лісові птахи Степно-пустельні (страуси, стрепет, дрохва, саджа, рябки) – населяють відкриті простори Птахи-жителі водойм добре плавають , а окремі й пірнають. Оперення у них щільне, добре розвинені пух, куприкова залоза. Пальці з'єднані плавальною перетинкою або оторочені шкірястими лопатями, що збільшують гребну поверхню. Повітряні птахи (ластівки, стрижі)Болотяно-лучні птахи населяють болота, вологі луки або ж мілководні узбережжя водойм

Болотяно-лучні птахи населяють болота, вологі луки або ж мілководні узбережжя водойм. Голінасті бродні птахи (чаплі, журавлі, лелеки) – населяють заболочені луки, мохові болота. Вони мають довгі ноги, шию, дзьоб, пальці. Корм дістають переважно із води. Болотніптахи (деркач, погонич, мала курочка, пастушок, водяна курочка) – легко пересуваються серед легких заростей рослин. Живуть на болотах чи вологих луках, порослих густою травою, ноги у них коротші ніж у голінастих, пальці довгі(лазять по заломах густих трав). Їжу збирають з поверхні землі і рослин. Кулики мілководдя (травник, шилодзьобка, ходуличник та інші представники Куликових) – живуть на мілководді, дзьоб у них довгий, ноги теж більш-менш довгі тому корм дістають із дна водойми або поверхні води.

Птахи-жителі водойм добре плавають, а окремі й пірнають. Оперення у них щільне, добре розвинені пух, куприкова залоза. Пальці з'єднані плавальною перетинкою або оторочені шкірястими лопатями, які збільшують гребну поверхню. Нирці(пірникози, пінгвіни, кайри) – найкраще пристосовані до життя у воді – добре пірнають, літають погано, гніздяться біля води. Повітряно-водні (мартини, крячки, буревісники) – добре плавають, але більшу частину дня проводять у повітрі над водною поверхнею. Тіло легке, струнке, крила довгі, гострі, ноги короткі, пальці з'єднані плавальними перетинками. Наземно-водні птахи(качки, гуси, лебеді) – гніздяться часто далеко від водойм, хоча корм здобувають переважно у воді.