Оцінка токсичності водних джерел та ґрунтів за допомогою ростового тесту

Практичне заняття. Оцінка токсичності водних джерел та ґрунтів за допомогою ростового тесту

Мета роботи: навчитися оцінювати токсичні властивості об’єктів довкілля за допомогою «Ростового тесту».

Завдання: оцінити найближче водне джерело (річку, ставок) чи ґрунт антропогенно-зміненої (або техногенної) ділянки за допомогою ростовий тест із застосуванням індикаторних культур. Схарактеризувати особливості їхнього росту у порівнянні із контрольною водою або ґрунтом.

Пророщування тест-культур у чашках Петрі

Хід роботи

1. При оцінці токсичності водних зразків (стічних та природних вод, питної  води тощо) в чашку Петрі кладуть аркуш фільтрувального паперу, зволожують його 5−7 мл водної проби і висаджують по 30−50 насінин. Через кожні шість годин проводять провітрювання чашок шляхом відкривання на декілька хвилин. Дослід триває 72−96 годин. Контрольним субстратом є кип’ячена відстояна питна вода.

Спостереження впродовж 96 годин

24 години

48 годин

72 години

96 годин

2. Після закінчення експерименту рослини обережно виймають з чашок Петрі (при необхідності змивають з них ґрунт) та вимірюють довжину кореневої і стеблової системи паростків.

Висновок: рослини – це найбільш зручні індикатори забруднення навколишнього середовища, тому що вони є первинними ланками трофічних ланцюгів і відіграють головну роль у поглинанні різного роду забруднювачів. Унаслідок цього, за допомогою рослин можна достатньо точно оцінити екологічну ситуацію на досліджуваній території. Виходячи з результатів практичного заняття №2 «Вимірювання рН, Еh води, атмосферних опадів, донних осадків» зразків води представлені мною у роботі, за 96 годин зерна пшениці добре проросли. Тому можна зробити висновок, що відібрані зразки води не забруднені та не токсичні.