Оцінюємо рівень розуміння мовлення дитини.
Що таке мова і мовлення?
Мовлення-це саме спілкування, вираження думки, це вербальне, мовне спілкування, самовираження.
Мова- потенційна система знаків.
Мовлення-це дія та її продукт, це діяльність людей, воно завжди мотивоване — викликане обставинами, ситуацією, завжди має певну мету.
Розуміння мовлення-це багатошаровий психічний процес сприйняття та обробки специфічної слухової інформації, який має свої закони та послідовні етапи:
▪ І етап - сприйняття звукового сигналу;
▪ ІІ етап - дешифровка слухового сигналу (розуміння).
Існує 5 рівнів розуміння мовлення:
Нульовий рівень розуміння мовлення – це коли дитина зі збереженим слухом не реагує на звернене мовлення.
Як це може виглядати?
Коли ви звертаєтеся до дитини, вона на вас не реагує, не дивиться на вас, не реагує на те, що ви кажете не виконує ваші інструкції, прохання.
Як можна вдома самостійно визначити, чи дитина перебуває на нульовому рівні розуміння мовлення? Потрібно підібрати момент, коли дитина чимось зайнята і вас не бачить, це дуже важливо, тому що ви перевіряєте зараз у неї саме розуміння мовлення на слух.
Стоячи позаду неї, так щоб вона вас не бачила, кличете дитину по імені і дивитесь на її реакцію.
Якщо дитина не обертається і не реагує на своє ім’я, тоді ви плескаєте у долоні (або видаєте будь який немовленнєвий звук). В нормі дитина має повернутися на несподіваний шум.
Якщо дитина обернулася на немовленнєвий звук. Робимо висновки, що немовленнєві звуки дитинка сприймає. Коли дитина знову відвернеться від вас, саме час покликати її по імені.
Якщо дитина не реагує на своє ім`я, а на немовленнєвий звук реагує. Це означає, що дитина перебуває на нульовому рівні розуміння мовлення. Повторіть пробу декілька разів, щоб уникнути випадковості.
Згідно вікової норми в шість місяців дитина вже повинна реагувати на мовлення.
Ситуативний рівень розуміння мовлення. Якщо дитина знаходиться на цьому рівні розуміння мовлення, то вона розуміє лише прості звичні інструкції у звичній ситуації, частіше підкріплені жестом або зоровою підказкою. Якщо ж змінюється побутова ситуація, вона губиться. Як можна вдома самостійно визначити, чи дитина перебуває на ситуативному рівні розуміння мовлення?
Потрібно поставити три предмета і просимо один з них.Важливо не підказувати дитині жестом або поглядом, який предмет потрібно взяти.
Номінативний рівень розуміння мовлення. Дитина знає назву багатьох іменників (іграшок, предметів побуту, тварин), але не завжди розуміє основні дієслова-дії. До 2 років дитина має розуміти мову на номінативному рівні.
Предикативний – дитина знає основні частини мови, розуміє питання непрямих відмінків, розуміє значення деяких прийменників. Предикативний рівень формується у дитини з 3 років (інколи раніше) і максимум до 4 років дитина має вже розуміти мовлення на предикативному рівні.
Розчленований рівень розуміння мовлення. Це коли дитина розуміє мову у повному обсязі.
Щоб оцінити рівень розуміння мовлення дитини ,дотримуємось таких правил:
1 Провести обстеження рівня розуміння мовлення.
Спочатку починаємо з простого,тобто перевіряємо розуміння окремих слів:оточення,предмети,іграшки,дії а потім переходимо до фраз і складних інструкцій.
2 Орієнтуємось на вік дитини.
Дитина 1,5 року добре розуміє прохання,похвалу,заборону,вимовляє слова з двома різними .
А трирічна дитина вже має висловлювати прості сюжети, виконувати прості інструкції. активно формується фразове мовлення. Висловлювання стають граматично оформленими. Діти в цьому віці починають засвоювати граматичну будову мовлення: засвоюють відмінкові закінчення, узгоджують прикметник з іменником, використовують деякі прийменники (на, у), оволодівають навичками використання в мовленні форм однини та множини іменників. До трьох років у дитини формуються всі основні граматичні категорії. Відбувається активне зростання словникового запасу. Дитина в цьому віці активно наслідує однолітків та грає в колективні ігри.
3 Перевіряємо дією,а не питаннями.
Стежимо,як дитина виконує інструкції.
4 Менше підказок.
Міміка,погляди,повторення, може спотворити результати.
5 Використовуємо тільки знайомі предмети.
Незнайоме може заплутати.
6 Не поспішаємо з висновками.
Дитина може бути втомлена,не зацікавлена в спілкуванні…
7 Спостерігаємо як дитина слухає.
Чи реагує на звертання,чи зосереджена на мовленні,чи є зоровий контакт.
Розуміння мовлення-це багатошаровий психічний процес сприйняття та обробки специфічної слухової інформації, який має свої закони та послідовні етапи:
▪ І етап - сприйняття звукового сигналу;
▪ ІІ етап - дешифровка слухового сигналу (розуміння).
Існує 5 рівнів розуміння мовлення:
Нульовий рівень розуміння мовлення – це коли дитина зі збереженим слухом не реагує на звернене мовлення.
Як це може виглядати?
Коли ви звертаєтеся до дитини, вона на вас не реагує, не дивиться на вас, не реагує на те, що ви кажете не виконує ваші інструкції, прохання.
Як можна вдома самостійно визначити, чи дитина перебуває на нульовому рівні розуміння мовлення? Потрібно підібрати момент, коли дитина чимось зайнята і вас не бачить, це дуже важливо, тому що ви перевіряєте зараз у неї саме розуміння мовлення на слух.
Стоячи позаду неї, так щоб вона вас не бачила, кличете дитину по імені і дивитесь на її реакцію.
Якщо дитина не обертається і не реагує на своє ім’я, тоді ви плескаєте у долоні (або видаєте будь який немовленнєвий звук). В нормі дитина має повернутися на несподіваний шум.
Якщо дитина обернулася на немовленнєвий звук. Робимо висновки, що немовленнєві звуки дитинка сприймає. Коли дитина знову відвернеться від вас, саме час покликати її по імені.
Якщо дитина не реагує на своє ім`я, а на немовленнєвий звук реагує. Це означає, що дитина перебуває на нульовому рівні розуміння мовлення. Повторіть пробу декілька разів, щоб уникнути випадковості.
Згідно вікової норми в шість місяців дитина вже повинна реагувати на мовлення.
Ситуативний рівень розуміння мовлення. Якщо дитина знаходиться на цьому рівні розуміння мовлення, то вона розуміє лише прості звичні інструкції у звичній ситуації, частіше підкріплені жестом або зоровою підказкою. Якщо ж змінюється побутова ситуація, вона губиться. Дитина розуміє деякі слова, які часто використовуються в побуті, знає назву основних іграшок, АЛЕ не може показати ту ж іграшку в магазині, в кабінеті логопеда.
Як можна вдома самостійно визначити, чи дитина перебуває на ситуативному рівні розуміння мовлення?
Потрібно поставити три предмета, щоб обов’язково був вибір. Наприклад, кладемо перед дитиною чашку, ложку та цукерку і кажемо їй: « Дай ложку». При цьому дуже важливо не підказувати дитині жестом або поглядом, який предмет потрібно взяти.
Номінативний рівень розуміння мовлення. Дитина знає назву багатьох іменників (іграшок, предметів побуту, тварин), але не завжди розуміє основні дієслова-дії. До 2 років дитина має розуміти мову на номінативному рівні.
Предикативний – дитина знає основні частини мови, розуміє питання непрямих відмінків, розуміє значення деяких прийменників. На цьому рівні малюк вже здатний розуміти загальний зміст навіть складного висловлювання, але може не розуміти окремі форми слів.
Як перевірити ? Спочатку потрібно покласти перед дитиною 3 предмета (наприклад, ложка, чашка і цукерка). Потім, запитайте у дитини: « Чим можна їсти? Із чого можна пити? Що можна їсти?»
Предикативний рівень формується у дитини з 3 років (інколи раніше) і максимум до 4 років дитина має вже розуміти мовлення на предикативному рівні.
Розчленований рівень розуміння мовлення. Це коли дитина розуміє мову у повному обсязі.