Оцінювання результатів мовленнєвої діяльності. Усна взаємодія. ГР1. Аудіювання

Про матеріал
Цей матеріал є одним із видів формувального оцінювання результатів мовленнєвої діяльності. Аудіювання (ГР1) включає такі завдання, щоб перевірити здатність учня сприймати на слух текст, розуміти та дати оцінку прослуханому.
Перегляд файлу

Усна взаємодія. ГР 1. Оцінювання результатів мовленнєвої діяльності

Аудіювання за повістю Андрія Чайковського «За сестрою» 


Він прокинувся вранці від того, що хтось сильно штовхнув його в бік.

Розплющив очі й побачив над собою високого чоловіка з люлькою в зубах.

Чоловік був одягнений в подерту, замазану одежу і в татарську шапку. На ногах у нього були постоли, пов'язані мотузками. Лице чорне, пожовкле та розкуйовджена чорна борода. Не було на ньому нічого, що нагадувало б козака. Вся зброя в нього — довгий ніж за поясом.

—— Вставай, козаче, пора в дорогу! — гукнув і плюнув крізь зуби...

Павлусь присів на лежанці й таки налякався. Таж: це напевно харциз, розбишака, про яких стільки від дідуся наслухався.

Одного разу у Спасівці зловили парубки такого саміського при конях. Він його бачив...

Павлусь вхопив миттю пістоль і натягнув курок...

Та заки вспів стрілити, харциз копнув його ногою по руці, і пістоль випав геть з руки.

— А диви, жаба! До пістоля береться!

Харциз одною рукою придержав Павлуся, а другою зв'язав йому мотузом руки.

— Дядечку, пустіть мене! — просився Павлусь, аж плакав. — Я так із страху, ви мене страх налякали... я далебі нічого... я за сестрою шукаю... її татари в ясир взяли.

— Ну, заспокійся! Я тобі дорогу до татарів покажу, та вибач, що тебе трохи спутав, ти кусати любиш...

Розбишака осідлав коня. Він зараз зміркував, що в сідлі є гроші, бо усміхнувся. Пістолі заткнув собі за пояс, а шаблю шпурнув геть, бо йому такої малої не треба.

Павлусь мало не розплакався за своєю шаблею.

Харциз скочив на коня і посадив Павлуся наперед себе.

— Ну, тепер поїдемо до татар!...

— Куди ж ви мене везете?

— Тобі кажуть, до татар. Однака наша дорога. Ти за сестрою шукаєш?

—— Авжеж за сестрою, за Ганною. Вона така добра, як янгол, татари набігли на нашу Спасівку, багато людей піймали й її теж.

— А ти?

— Я втік на татарськім коні та по дорозі козаків здибав. Вони відтак розгромили татар і багато наших спасівчан освободили.

— Далеко звідсіля?

— Мабуть, далеко. Десь над рікою Самарою, коли знаєте...

— Дядьку! — сказав по хвилі.

— А чого?

— Ви чоловік бувалий, поможіть мені, будь ласка, сестру віднайти і визволити. Велику заслугу в Бога матимете, до того я вам ще гарненько заплачу...

— А в тебе є гроші?

— Є, далебі, є і червінці і таляри. Усе те буде ваше, коли Ганя буде вільна...

Павлусь справді заспокоївся. Хоч як харциз йому не подобався, він собі міркував, що за гроші все зробить. Тож то зрадіє, як сестру викупить і визволить та привезе додому! Харциз відгадав думку хлопця і був певний, що він не втече, а буде його держатися.

Коло полудня натрапили на невеличку ватагу татарських купців, що вертались із Киева в Крим.

Було їх не більше, як двадцять людей. Вони сиділи то на конях, то на татарських арбах, навантажених усяким крамом. Воліклися поволі. Вони зараз спостерегли харциза і пристанули.

Харциз, в'їхавши між них, став щось по-татарськи розповідати, показуючи на Павлуся. Його взяли татари з коня і стали оглядати. Мацали за руки й ноги, повертали його головою і дивились в зуби, достоту так, як роблять купці із скотом на базарі. У Павлуся зродилось лихе прочуття. Він догадувався, що харциз продає його татарам.

Впевнився у своєму почутті, коли татарин виймав, гаманець 'з грішми і став їх числити на руку харцизові, що не злазив з коня. Він сховав гроші в кишеню і, заговоривши ще кілька слів, завернув коня й подався в степ.

— Дядьку, дядечку, чого мене лишаєте? — кричав Павлусь. Він хотів за ними бігти.

Харциз оглянувся й каже:

— Шукай, дурню, сестри; вони тобі дорогу покажуть.

Павлуся придержав татарин за руку:

— Не втікала, бо зв'язала тебе на мотузок; твій тато спродав мені тебе...

— Який він мені у чорта тато! — кричав сердито Павлусь, а наздогін харцизові гукнув:

— Продав ти мене, Юдо. Бог тебе напевно покарає!


 


 

     Тести. Дати відповіді на запитання


1.Хто такий харциз?


А) козак;  Б) татарин; В) розбишака; Г) отаман.


2. Яка зброя була в харциза?


А) шабля; Б) ніж; В) пістоль; Г) аркан .


3. У що був одягнений розбишака?


А). татарську шапку; Б) старий халат; В) новий одяг; Г) постоли.


4. Чоловік здогадався, що в сідлі є :


А) пістоль; Б) гроші; В) харчі; Г) шабля.


5. Біля якої річки розбили козаки татар ?


А) Донець; Б) Дніпро; В) Самара; Г) Десна.


6. Павлусь просить харциза, щоб той допоміг знайти  (кого?):


А) батька; Б) брата; В) козаків; Г) сестру.


7. Коло полудня натрапили на ватагу :


А) козаків;  Б) татарських купців; В) односельчан; Г) полонянок.


8. Купці поверталися звідки й куди ?


А) з Києва до Криму; б) з Криму до Києва; В) зі Спасівки до Криму; Г) із Січі до Спасівки.


9. Що оглядали в Павлуся татари?


А) руки й ноги; Б) зуби; В) чоботи; Г) шапку.


10. Що зробив харциз з Павлусем?


А) забрав із собою; Б) покинув серед степу; В) продав татарам; Г) відвіз додому.


11. Як назвав Павлусь харциза?


А) чорт; б) Юда; В) потурнак; Г) розбишака.


12. Чи був такий вчинок Павлуся, який ви не схвалюєте? Аргументуйте свою думку.


 

docx
Додано
15 грудня 2024
Переглядів
198
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку