Одноклітинні організми на прикладі хламідомонади, представників діатомових водоростей, евглени

Урок № ____

Біологія 6 клас

Дата ­­­­__________

Тема: Одноклітинні організми на прикладі хламідомонади, представників діатомових

           водоростей, евглени

Мета: вивчити будову одноклітинних організмів на прикладі евглени зеленої , хламідомонади та діатомових водоростей; способи життєдіяльності та пристосування способу життя, розглянути роль одноклітинних в екосистемі та житті людини; розвивати логічне мислення та пошук інформації; виховувати концепцію конструктивного екологічного лідерства та бережливе ставлення до природи.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Хід уроку

І. Організаційний етап

Привітання. Перевірка присутніх та готовності до уроку.

ІІ. Актуалізація та мотивація навчання

Перевірка домашнього завдання: по прочитаному параграфі з книги.

Оголошення теми та запис її в робочі зошити

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Хламідомонада - рід одноклітинних рослин із відділу зелені водорості. Даний рід об'єднує понад 500 видів, переважна більшість з яких мешкають у прісних водоймах. Найчастіше це дрібні, добре прогріті, брудні водойми. Деякі форми хламідомонади можуть існувати в грунті, на поверхні снігового покриву, льоду, провокуючи їх цвітіння (наприклад, хламідомонада сніжна). У країнах СНД зустрічається близько 100 видів.

Будова. Типовий представник роду - це одноклітинна водорість частіше видовженої грушоподібної форми, іноді округлої або овальної. До переднього, кілька витягнутого краю клітини прикріплюються два джгутики, завдяки яким клітина здатна пересуватися в товщі води. Водорість покрита відносно міцною пектиновою оболонкою. У цитоплазмі є фоторецептор - світлочутливе вічко. Характерна наявність двох скоротливих вакуолей. Основною функцією їх є видалення надлишку води, яка постійно надходить у клітину з навколишнього простору, з метою регуляції внутрішньоклітинного тиску. Більшу частину клітини займає хроматофор у вигляді чаші. Крім здійснення фотосинтезу, його важлива функція - відкладення запасної органічної речовини - крохмалю.

Харчування водоростей даної групи може бути як атотрофне, так і гетеротрофне. Так, в умовах достатньої освітленості в процесі фотосинтезу поглинається сонячна енергія, і синтезуються органічні речовини у клітині водорості. Найбільш сприятливі умови для фотосинтезу хламідомонада знаходить за допомогою вічка, постійно пересуваючись. За нестачі світла водорість здатна всмоктувати розчинені у воді органічні речовини через клітинну оболонку, переходячи на гетеротрофний тип харчування.

Розмноження хламідомонади відбувається статевим і безстатевим способом. Переважає вегетативне розмноження, яке здійснюється діленням на 2-8 так званих зооспор. Статевий процес - частіше ізогамія, рідше оогамія і гетерогамія. Сформована зигота по закінченні періоду спокою і декількох послідовних поділів дає початок 4-32 новим клітинам.

Ізагамія - це форма статевого процесу, при якому утворюються та зливаються дві однакові за будовою гамети.

Оогамія – це форма анізогамії, при якій жіноча гамета (яйцеклітина) утворюється великою та нерухомою, а чоловіча — значно дрібнішою і рухомою (сперматозоїд, спермій).

Гетерогамія – це тип статевого процесу, під час якого між собою зливаються гамети різного розміру та форми (наприклад — деяких водоростей чи грибів);

Діатомові водорості  – відділ водоростей, характерною особливістю яких є наявність кремнистого панциру. Відділ Діатомові водорості налічує понад 20 тисяч виді .У природі – це найважливіші продуценти органічних речовин. На їхню долю приходиться близько 25% від всієї світової маси цих сполук, яка створюється рослинами планети. Діатомові водорості є головним джерелом їжі для прісноводних і морських тварин. Крім того, відмираючи, вони дають поживні речовини для живлення бактерій і найпростіших тварин. Встановлено, що поживна цінність діатомових не поступається поживній цінності картоплі та хлібних злаків, а вміст білків і жирів у них навіть вищий. Наземні діатомові водорості відіграють помітну роль у ґрунтоутворенні.

Евглена зелена - одноклітинний найпростіший організм з роду евглен класу жгутикові типу саркомастігофори. На думку зоологів, евглена зелена входить до групи тварин - рослинних джгутиконосців. Інші вчені вважають, що евглена зелена є широко поширеним в природі представником евгленових водоростей.                                                                          Ці найпростіші живуть в сильно забруднених водоймах - канавах, болотах, калюжах, дрібних загниваючих прісних водоймах. Іноді евглена зелена зустрічається в чистих водоймах, як прісних, так і солоних. Свою назву евглена отримала за зелений колір, який надають організму хроматофори. Якщо розглядати евглену зелену під мікроскопом, то помітно, що клітина евглени зеленого забарвлення має веретеноподібну довгасту форму, її розміри менше, ніж амеби звичайної (0,05-0,06 мм). Під оболонкою знаходиться цитоплазма з органоїдами та одним великим ядром. Зовнішній шар цитоплазми ущільнений, завдяки чому форма клітини може змінюватися тільки в певних межах - незначно стискатися, при цьому клітина стає трохи коротше і ширше. У тілі особини чітко помітне червоне світлочутливе вічко у її переднього краю. Поруч з ним у поглибленні розташований джгутик, за допомогою обертальних рухів якого евглена зелена пересувається. До світлочутливого вічка прилягає скорочувальна вакуоль, основна функція її осморегуляторна. Особливістю евглени зеленої є те, що в її будові і життєдіяльності об'єднані риси як рослини, так і тварини. Це вказує на спільне походження рослинних і тваринних організмів у процесі еволюції. Так, для евглени характерно міксотрофне харчування, тобто вона здатна до автотрофного і гетеротрофного типу харчування у зв'язку з наявністю в клітині хлоропластів із хлорофілом. Фотосинтез здійснюється в умовах гарної освітленості в хлоропластах. Але при тривалому знаходженні евглени зеленої в місцях з поганим освітленням її клітина ніби «знебарвлюється» через руйнування хлорофілу в хлоропластах. Евглена стає блідо-зеленою або прозорою. Найпростіше переходить до гетеротрофного типу харчування, поглинаючи розчинені у воді органічні речовини. При попаданні евглени в освітлені місця всі процеси автотрофного харчування відновлюються.Таким чином, в організмі евглени зеленої здійснюються такі функції, як харчування, дихання, виділення, фотосинтез, розмноження. Розмноження організмів даного виду евглен безстатеве - розподілом клітини навпіл, на відміну від інфузорії-туфельки, для якої характерний ще й статевий процес. При швидкому розмноженні величезної кількості особин евглени зеленої спостерігається коричневе, червоне або зелене «цвітіння» водойм.

ІV. Узагальнення знань

Яку користь чи шкоду принося одноклітинні організми  в природі та житті людини?

 V. Домашнє завдання

§______ ст.. _______ дати відповідь на запитання після параграфа