Огляд будови травної системи. Процес травлення.

Урок № 11

Огляд будови травної системи. Процес травлення.

2.Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

1. Фронтальне опитування:

1.Які особливості будови шлунка?

2.Які типи залоз має шлунок? Які функції вони виконують?

3.Які процеси відбуваються у шлунку?

4.Які речовини всмоктуються в шлунку?

2.Гра «Сніжний ком»

Учитель пише на дошці вивчений термін або поняття, а учні називають по одному слову, що його стосується. Повторювати слова не можна.Слова записують проти терміна, а потім один з учнівузагальнюють  їх.

Наприклад: шлунковий сік, муцин, пепсин, ліпаза, пілоричний сфінктер.

3. Скласти сенкан на тему «шлунок»

Наприклад:                                                  шлунок

М’язовий, мішкоподібний

Перемішує, пересуває, розщеплює

Найрозширеніша частина травного каналу

кислота

4.Засвоєння нового матеріалу

1.Будова тонкого кишечника. Роль підшлункової залози та печінки у травленні.

Розповідь вчителя:

Частково перетравлена в шлунку їжа, яку називають хімусом, завдяки скороченню мязів шлунка через пілоричний сфінктер надходить порціями до наступного  відділу травного каналу – тонкого кишечнику.

Робота в групах

Завдання учням:

1 група – Які особливості будови і функції тонкого кишечнику?

2 група – Які особливості будови і функції підшлункової залози?

3 група – Які особливості будови і функції печінки?

4 група – Що таке пристінкове травлення і всмоктування?

Презентація результатів групової роботи учнів:

1 група – Особливості будови і функції тонкого кишечнику

Утонкому кишечнику відбуваються найбільш істотні процеси розщеплення поживних речовин і всмоктування продуктів розщеплення у кров і лімфу. Хімічні перетворення їжі втонкому кишечнику відбуваються під впливом ферментів, що містяться в підшлунковому і кишковому соку, за участю жовчі.  У дорослої людини тонкий кишечник завдовжки 5-6 м. Його поділяють на три відділи:

1) дванадцятипала кишка,

2) порожниста

 3) клубова.

      Дванадцятипала кишка — початковий відділ тонкого кишечника. У людини вона розташована одразу після шлунку. Характерна назва пов'язана з тим, що її довжина становить приблизно дванадцять поперечників пальця руки.

Дванадцятипала кишка тісно анатомічно і функціонально пов'язана з підшлунковою залозою і жовчовидільною системою. Саме у неї відкриваються загальна жовчна протока і головна протока підшлункової залози.Під впливом цих соків відбувається розщеплення білків, жирів і вуглеводів. Хімічне перетворення в дванадцятипалої кишці мають найважливіше значення для травлення, тому що тут утворюються продукти, що легко всмоктуються в кров.

Дванадцятипала кишка має особливу гістологічну будову слизової оболонки, що робить її епітелій стійкішим до агресивності як шлункової кислоти і пепсину, так і концентрованої жовчі і панкреатичних ферментів, ніж епітелій інших відділів тонкого кишечнику.

У людини залози слизової оболонки тонкого кишечника утворюють кишковий сік, загальна кількість якого за добу сягає 2,5 л. Кишковий сік містить більше 20 різних травних ферментів. Значне виділення рідкої частини соку спостерігається при механічному подразненні слизової оболонки кишечника. Виділення соку, багатого ферментами, стимулюють продукти перетравлення їжі.

Складання опорної схеми:

2 група – Особливості будови і функції підшлункової залози

Підшлункова залоза розташовується позаду шлунка, біля задньої черевної стінки і складається з голівки, тіла і хвоста. Підшлункова залоза є складною трубчасто-альвеолярних залозою часточкової будови. Залозисті клітини продукують підшлунковий сік, який через систему вивідних проток надходить у головний вивідний протік, що йде уздовж залози і відкривається в дванадцятипалу кишку. У товщі підшлункової залози є групи клітин, так звані острівці Лангерганса. Вони виділяють гормон інсулін безпосередньо в кров. Отже, ця залоза відноситься до залоз змішаної секреції.

Підшлунковий сік являє собою безбарвну, прозору рідину лужної реакції.  У підшлунковому соку містяться такі ферменти: трипсин (розщеплює білки до амінокислот),  амілаза (розщеплює крохмаль до глюкози),  ліпаза (розщеплює жири на гліцерин і жирні кислоти)

Відносний вміст різних ферментів у підшлунковому соку може змінюватися в залежності від характеру прийнятої їжі. При прийомі жирної їжі, збільшується кількість ліпази, при вуглеводної - амілази, а при білковій вміст трипсину.

Складання опорного конспекту:

Роль ферментів підшлункової залози у травленні:

• Розщеплення білків до амінокислот;
• Розщеплення жирів на гліцерин і жирні кислоти
• Розщеплення полісахаридів (крохмалю) на глюкозу

3 група – Особливості будови і функції печінки

  Печінка найбільша залоза тіла людини. Її маса становить близько 1500г. Вона виконує кілька головних функцій: секреторну, захисну, кровотворну, приймає участь в обміні речовин.

Печінка розташована у верхній частині черевної порожнини, займаючи все праве підребер'я і частково переходячи в ліву сторону. У печінці розрізняють дві поверхні: передньоверхню опуклу, відповідно увігнутою діафрагмі і нижню плоску, стикається з нутрощами. Печінка ділиться на дві частки: велику праву і ліву меншу. Межею між ними є серповидна зв'язка. На нижній поверхні правої частки печінки лежить жовчний міхур грушоподібної форми. Він має дно, тіло і шийку. Шийка міхура переходить у вузький протоки міхура. Від злиття міхура і печінкового проток утворюється загальна жовчна протока, що впадає в дванадцятипалу кишку. У місці впадання його в стінці протоки розташовується кільцева м'яз - сфінктер протоки.Жовч утворюється в клітинах печінки безперервно, але надходить у дванадцятипалу кишку тільки під час травлення. Коли травлення припиняється жовч збирається в жовчний міхур. Тому розрізняють жовч печінкову, що надходить безпосередньо з печінки в кишечник, і жовч міхурову, що виливається з міхура.

За добу у людини утворюється 500 - 700 мл жовчі. До складу жовчі входять жовчні кислоти, пігменти, холестерин, білки, вітаміни, неорганічні речовини тощо.

Жовч емульгує жири, збільшуючи тим самим поверхню, на якій здійснюється їх гідроліз ліпазою. Незважаючи на те, що в жовчі не міститься травних ферментів, вона полегшує процес травлення, активуючи панкреатичні і кишкові ферменти і нейтралізуючи кислу реакцію хімуса. Крім того, у ній розчиняються продукти гідролізу жирів, що сприяє їхньому наступному всмоктуванню. Жовч має бактерицидну дію, активує моторну і секреторну діяльність тонкої кишки і впливає на шлункове травлення. Важлива роль належить жовчі в обмінних процесах організму.

Складання опорних конспектів

Функції печінки в організмі:

• Бар’єрна ( захисна);
• Бере участь в обміні жирів, білків, вуглеводів вітамінів та мікроелементів
• Бере участь у кровотворенні
• Утилізує зруйновані еритроцити
• Утворення жовчі
• Бере участь в окисненні жирів
• Утворення гемоглобіну, протромбіну, фібриногену, гепарину, вітаміну К.

Роль жовчі в процесах травлення:

• Емульгує жири;
• Активує ліпазу;
• Сприяє всмоктуванню продуктів розщеплення жирів
• Посилює дію ферментів підшлункового і кишкового соків;
• Підвищує тонус і посилює перистальтику кишок;
• Виводить з організму продукти обміну;
• Має бактерицидні властивості

Це цікаво:

• Вага печінки дорослої людини складає 1/40 маси тіла людини, а у новонародженого – 1/20. На 8-10-му тижні внутрішньоутробного життя печінка досягає половини ваги тіла ембріона.

4 група – Пристінкове травлення і всмоктування поживних речовин

У тонкому кишечнику відбувається два види перетравлення їжі: порожнинне і мембранне (пристінкове). Перше здійснюється безпосередньо кишковим соком, друге – ферментами, адсорбованими з порожнини тонкого кишечника, а також кишковими ферментами, що синтезуються в кишкових клітинах вбудованими в мембрану. Початкові стадії травлення відбуваються виключно в порожнині шлунково-кишкового тракту. Дрібні молекули, які утворюються в результаті порожнинного розщеплення, надходять у зону щіткової облямівки, де відбувається їх подальше розщеплення. Внаслідок мембранного розщеплення утворюються переважно мономери, які транспортуються в кров. Таким чином засвоєння поживних речовин здійснюється в три етапи: порожнинне травлення – мембранне (пристінкове) травлення – всмоктування.

Всмоктування – це складний фізіологічний процес проникнення поживних речовин у кров і лімфу завдяки активній діяльності ворсинок.

Будова ворсинок тонкого кишечника: 1 – ворсинка; 2 – капіляри; 3 – лімфатична судина; 4 – слизова порожнина; 5 – вена; 6 – артерія; 7 – м’язова оболонка

Слизова оболонка тонкого кишечника має характерний рельєф завдяки наявності складок, ворсинок і крипт, що збільшує її загальну поверхню. Складки проходять циркулярно і утворені слизовою оболонкою і підслизової основою. Кишкові ворсинки представляють собою випинання слизової оболонки. Їх число дуже велике і в їх утворенні беруть участь всі шари слизової оболонки. Поверхня ворсинки вкрита мікроворсинками, завдяки яким усмоктувальна поверхня тонкої кишки збільшується в 30-40 разів по відношенню до її розмірам. Продукти розщеплення білків – амінокислоти й вуглеводів – глюкоза всмоктуються в кров, а жирів – (гліцерин і жирні кислоти – переважено в лімфу.

2.Будова і функції товстого кишечника 

Розповідь вчителя:

Одиниці з всієї багатомільйонної маси людей по справжньому знають про роль товстого кишечника  в справі підтримання міцного, стабільного здоров'я. Мудреці древності, йоги, єгипетські лікарі давним-давно знали істину, що товстий кишечник повинен підтримуватись в ідеальному порядку, якщо людина хоче бути здоровою.

Товстий кишечник- кінцева ділянка шлунково-кишкового тракту людини.Загальна довжина кишечника дорівнює 1.5-2 м. Складається зі сліпої, ободової, сигмоподібної  і прямої кишок.Його слизова оболонка не має ворсинок.

Запитання до учнів:

• Чому у товстому кишечнику відсутні ворсинки? (обговорення відповідей учнів)

Травлення в товстому кишечнику практично відсутнє. Низький рівень ферментативної активності пов’язаний з тим, що надходить у цей відділ травного тракту хімус бідний неперетравленими поживними  речовинами. Однак товстий кишечник, на відміну від інших відділів кишечника, багатий мікроорганізмами.

Пригадайте:

• Яку роль відіграють мікроорганізми у травлення ссавців? (обговорення відповідей учнів)

     Під впливом бактеріальної флори відбувається руйнування залишків неперетравленої їжі і компонентів травних секретів, в результаті чого утворюються органічні кислоти, гази та токсичні для організму речовини. Частина цих речовин знешкоджується в печінці, інша – виводиться з каловими масами. Велике значення мають ферменти бактерій, що розщеплюють целюлозу, гемицелюлозу і пектини на які не діють травні ферменти. Ці продукти гідролізу всмоктуються товстою кишкою і використовуються організмом. У цьому відділі кишечнику інтенсивно всмоктується вода. У товстому кишечнику мікроорганізмами синтезуються вітаміни групи В і вітамін К. Наявність у кишечнику нормальної мікрофлори захищає організм людини і підвищує імунітет. Залишки неперетравленої їжі і бактерії, склеєні слизом соку товстої кишки, утворюють калові маси. При певній мірі розтягування прямої кишки виникає позив до дефекації і відбувається довільне спорожнення кишечника; рефлекторний мимовільний центр дефекації знаходиться в крижовому відділі спинного мозку.

Складання опорного конспекту

Функції товстого кишечнику:

• Всмоктування води;
• Містить мікроорганізми (синтезують вітаміни групи В і вітамін К; розщеплюють целюлозу, гемицелюлозу і пектини);
• Виділяє слиз, який полегшує просування і виведення неперетравлених решток; захищає кишечник від хвороб;
• Формування калових мас

Повідомлення учня:

Апендицит

Червоподібний відросток (апендикс) – це відросток сліпої кишки, яка являється частиною товстого кишечника. В середньому червоподібний відросток довжиною від 5 до 7 см, діаметром близько 2 см, має власні судини. В апендиксі міститься багато лімфатичної тканини, а тому його основна функція – знешкодження тих токсичних речовин, які потрапили в кишечник. Після видалення апендикса його функцію повністю перебирають на себе інші відділи шлунково-кишкового тракту.

Апендицит – це гостре запалення червоподібного відростка сліпої кишки, яке відбувається внаслідок дії на червоподібний відросток різноманітних факторів. Дана хвороба відноситься до ургентної (екстреної) хірургічної патології, безпосередньо загрожує життю хворого та потребує негайного хірургічного втручання.

Хвороба наскільки поширена, що операція по видаленню червоподібного відростка виконується найчастіше в загальних хірургічних відділення і складає за даними різних авторів від 60 до 70%, хоча останнім часом спостерігається зниження кількості випадків гострого апендициту. Хворіють як жінки, так і чоловіки однаково. Хвороба також зустрічається і в дітей.

Безпосередньою причиною запалення червоподібного відростка являється розвиток інфекції в його стінці. До основних причин, які до цього призводять, належать потрапляння та застій кишкового вмісту в просвіті відростка, потрапляння в просвіт відростка так званих калових каменів, тощо. Не останню роль відіграють різноманітні запальні, інфекційні захворювання, тощо. Нерідко гострий апендицит розвивається після нещодавно перенесених хвороб на фоні загального ослаблення організму.

Основною скаргою хворих на гострий апендицит являється біль справа в низу живота, так звана права здухвинна ділянка. В переважної більшості хворих спочатку біль починається в верхніх відділах живота, а потім поступово спускається в низ та локалізується (знаходиться) в правій здухвинній ділянці (низ живота справа). Біль спочатку приступоподібний, але з розвитком хвороби набуває постійного характеру. Інколи біль віддає в праву ногу, в праву підреберну ділянку, тощо.До інших симптомів відносять нудоту, а інколи і блювання. При цьому дані симптоми можуть виникати як один раз, так і бути множинними.Як правило в хворих підвищується температура тіла, до 38 градусів і вище. Хворі неспокійні, їх загальне самопочуття різко погіршується, що пояснюється швидким розвитком хвороби та постійно наростаючим больовим синдромом.

При такій клінічній картині слід негайно викликати карету швидкої допомоги або самостійно звертатися до лікаря, адже дорога кожна хвилина – чим раніше встановлено діагноз та виконана операція, тим легше та швидше пацієнта видужує. І навпаки, в разі пізнього звернення та з розвитком ускладнень хвороба протікає значно важче і операцію виконати вже значно складніше.

5.Узагальнення і закріплення знань

1.«Закінчить речення»

• Тонкий кишечник у дорослої людини досягає…( 5-6 метрів)
• Його поділяють на три відділи: …,…,… (дванадцятипала, порожниста, клубова кишки)
• До дванадцятипалої кишки відкриваються протоки…(підшлункової залози та жовчного міхура)
• За добу у людини виділяється жовчі …(500-700 мл)
• Венозна кров, що відтікає від кишечнику і шлунка по кровоносних судинах, надходить до печінки через…(ворітну вену)
• Безбарвна, прозора рідина лужної реакції, яка містить трипсин, амілазу і ліпазу  - це…(травний сік підшлункової залози)
• Зеленкувато – жовта, гіркувата на смак рідина – це.. (жовч)

2.«Біологічна задача»

• Травний канал ворота для інфекції. Крім того, тут могли б відбуватися  гнилісні процеси. Чому ж цього не відбувається?

Заповніть таблицю: