Урок № 15
Газообмін у легенях і тканинах
2.Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів
2.1.Тестовізавдання на встановленняоднієї вірної відповіді:
1. Відділ дихальної системи, що має вид лійки:
а) легені б)трахея
в)гортань г)носоглотка
2.Укажіть з якої тканини утворені голосові зв’язки:
а)посмугованої м’язової б) непосмугованої мязової
в) сполучноїг)епітеліальної
3.Бронх, що входить у праву легеню поділяється на:
а)дві гілки б)три гілки
в)чотири гілки г) не поділяється
4.До верхніх дихальних шляхів належать:
а) носова порожнина, трахея, легені б)носова порожнина, носоглотка, глотка
в) носова порожнина,бронхи, трахея г)гортань, трахея, бронхи
5.До нижніх дихальних шляхів належать:
а) носова порожнина, трахея, легені б)носова порожнина, носоглотка, глотка
в) носова порожнина,бронхи, трахея г)гортань, трахея, бронхи
6.Носова порожнина виконує функції:
а) зігрівання, очищення, зволоження, знезараження повітря б)зігрівання, очищення, зволоження, газообміну повітря
в)зігрівання, збагачення, зволоження повітря г)зігрівання, очищення, окиснення, повітря
2.Вправа «Поміркуй»
Відповідь:Малюнок А – не правильно. Людина, яка спить з відкритим ротом, завжди прокидається з відчуттям сухості в ротовій порожнині і гортані. Через відкритий рот інфекція без перешкод потрапляє в організм людини.
4.Засвоєння нового матеріалу
1.Особливості будови легенів
Розповідь вчителя:
Легені - органи повітряного дихання наземних хребетних і у людини. Легені розташовуються у людини - в грудній порожнині, відокремленій від черевної порожнини діафрагмою. За допомогою легень здійснюється газообмін між повітрям у порожнині легень і кров'ю, що тече легеневими капілярами.
Проектування зображення на екран:
Самостійна робота з підручником, метод «Позначки»
Учні роблять позначки олівцем на полях під час самостійного опрацювання теоретичного матеріалу:
«V» – інформація підтверджує попередні знання учнів;
«+» – нова інформація для учня;
«–» – інформація суперечить знанням учнів,
«?» – інформація незрозуміла під час читання, яка потребує додаткового пояснення.
Додаткові запитання:
(в лівій частині знаходиться серце)
(це сприяє рухові легень під час вдиху і видиху)
2. Газообмін у легенях і тканинах
Демонстрація досліду:
Вчитель наливає у дві склянки воду і опускає в першу склянку шматочок свіжих легень(наприклад, свинячих), а в другу варених (учні відзначають,що варені легені опустились на дно склянки, а свіжі залишились на поверхні води)
Запитання до учнів:
(учні роблять припущення, що свіжі легені містять повітря)
Розповідь вчителя:
Повітря, яке міститься в альвеолах (легеневих пухирцях) називається альвеолярне.
Людина дихає атмосферним повітрям, яке складається із суміші газів.
(учні відмічають, що склад повітря буде різний)
Вчитель пропонує учням звернутись до підручника, таблиця «Склад видихуваного, альвеолярного і вдихуваного повітря»
Завдання:
1.Порівняйте склад:
2.Поясніть:
(обговорення відповідей учнями)
Людина дихає атмосферним повітрям з вмістом кисню 21%, вуглекислого газу — 0,03%, а видихає — 16%, вуглекислого газу — 4%. В альвеолярному повітрі кисню — 14,2%, вуглекислого газу — 5,2%. Альвеолярне повітря відрізняється від вдихуваного і видихуваного. Це пояснюється тим, що при вдихові в альвеоли надходить повітря повітроносних шляхів, а при видиху — навпаки, до видихуваного повітря домішується атмосферне повітря, яке знаходиться в тих же повітроносних шляхах.
Пояснення вчителя:
У легенях кисень із альвеолярного повітря переходить в кров, а вуглекислий газ із крові надходить у легені. Рух газів відбувається законами дифузії, згідно з якими газ поширюється із середовища з високим парціальним тиском у середовище з меншим тиском.
Пригадайте з курсу фізики:
(Парціальним тиском називають частину загального тиску, яка припадає на цей газ у газовій суміші)
Проектування зображення на екран:
Альвеоли легень обплетені густою сіткою капілярів. Стінки капілярів дуже тонкі, що сприяє проникненню газів із легень у кров і навпаки. Газообмін залежить від поверхні, через яку здійснюється дифузія газів і різниці парціального тиску дифундуючих газів. Встановлено, що від різниці тиску кисню в 1 мм рт.ст. у дорослої людини, яка знаходиться в стані спокою, в кров надходить 25-69 см3 кисню за хвилину. Різниця тисків кисню в 70 мм рт.ст. достатня для забезпечення організму киснем за різних умов його діяльності.
У крові кисень сполучається з гемоглобіном, утворюючи оксигемоглобін. 1 г гемоглобіну зв'язує 1,34 см3 кисню. В альвеолярному повітрі парціальний тиск кисню 100-110 мм рт.ст. За цих умов 97% гемоглобіну крові з'єднується з киснем.
Що ж до вуглекислого газу, то вміст, а отже і парціальний тиск його в альвеолярному повітрі менший, ніж у венозній крові, яка рухається по капілярах легень. У венозній крові, яка надходить до легень, парціальний тиск вуглекислого газу дорівнює47 мм рт.ст., а в альвеолярному повітрі — 40 мм рт. ст.. Цієї різниці цілком досить для забезпечення дифузії вуглекислого газу з крові в альвеолярне повітря.
Запитання до учнів:
Учні висловлюють свої припущення, а потім вчитель рекомендує звернутись до тексту підручника і перевірити правильність своїх висловлювань
У тканинах безперервно відбуваються окислювальні процеси, в яких сполучається кисень. Перехід кисню з крові в тканини зумовлюється різницею парціальних тисків його в крові і тканинах. В артеріальній крові парціальний тиск кисню 96 мм рт.ст., в тканинній рідині — 20-46 мм рт.ст. Різниця тиску кисню забезпечує енергійний перехід кисню з плазми крові через стінку капіляра в тканинну рідину.
Газообмін між тканинною рідиною і клітинами відбувається завдяки різниці тиску кисню: в тканинній рідині — 20-46 мм рт.ст., а в клітинах — близько до нуля. Парціальний тиск вуглекислого газу становить 60 мм рт.ст. внаслідок утворення його в мітохондріях. Таким чином, вуглекислий газ переходить у тканинну рідину і кров, а кисень — в клітини. Збідніла на кисень кров поступає в легені, де цикл обміну газів повторюється.
Крім різниці парціального тиску, на ступінь віддачі кисню оксигемоглобіном впливає величина тиску вуглекислого газу. Чим більше його в крові, тим слабший зв'язок гемоглобіну з киснем. Навіть незначне порушення реакції у бік кислої спричиняє посилення віддачі кисню. Міцність зв'язку гемоглобіну з киснем залежить також і від температури: при підвищенні температури зв'язок слабший, при зниженні — сильніший.
Це цікаво:
Заповнити таблицю:
|
Що потрапляє в кров? |
Що виходить з крові? |
Фізична причина |
В якому колі кровообігу відбувається? |
Яка кров, у яку перетворюється? |
Газообмін в легенях |
|
|
|
|
|
Газообмін в тканинах |
|
|
|
|
|
Повідомлення учня:
«Вплив зниженого атмосферного тиску на організм людини»
Вплив зниженого атмосферного тиску людина відчуває при підніманні на висоту в літаку, в горах. Патологічні зміни, які виникають при цьому, зумовлені двома основним чинниками: зменшенням парціального тиску кисню у повітрі, що вдихається, і зниженням атмосферного тиску (декомпресією). Брак кисню спричиняє стан гіпоксії. Комплекс проявів, пов'язаних із зникненням атмосферного тиску, дістав назву синдрому декомпресії. При зниженні атмосферного тиску гази, що містяться в організмі, розширюються, знижується їх розчинність у рідкому середовищі. Точка кипіння крові та інших рідин настільки знижується, що вони можуть «закипіти» при температурі тіла. Характер цих явищ залежить від швидкості декомпресії та її ступеня.
В разі швидкого перепаду атмосферного тиску розвивається синдром вибухової декомпресії. В його розвитку відіграє важливу роль баротравма легень, серця і великих судин внаслідок різкого підвищення внутрішньолегеневого тиску. Розрив альвеол і судин легень призводить до проникнення газових пухирців у кровоносну систему (газова емболія). У випадку розгерметизації космічного корабля чи висотного літака наступає миттєва смерть внаслідок «закипання» крові та інших рідин організму, а також в результаті блискавичної форми гіпоксії.
У разі поступового переходу людини в умови зниженого барометричного тиску розвивається гірська, або висотна, хвороба.
5.Узагальнення і закріплення знань
Скласти діаграму Вена «Порівняльна характеристика процесу газообміну в легенях і тканинах»
В лівому колі учні записують особливості газообміну у легенях, в правому - газообміну у тканинах. В місцях перекривання сусідніх кіл учні записують спільні ознаки відповідних процесів.
(подібність виявляється в тому, що в обох випадках газообмін здійснюється через стінки капілярів за рахунок дифузії. Відмінність становить в тому, що під час газообміну у тканинах гемоглобін віддає кисень в клітини, забирає вуглекислий газ, і кров стає венозною, а в легенях відбувається зворотний процес - вуглекислий газ із венозної крові через стінки альвеол потрапляє в дихальні шляхи і зовнішнє середовище, а кисень тим же шляхом потрапляє в кров, яка стає артеріальною)