17 серпня о 18:00Вебінар: Новий навчальний рік – готовність до всього

охорона праці та житєдіяльності на уроках фізичної культури

Про матеріал
Однією з головних вимог до початку навчально-виховної роботи у загальноосвітніх навчальних закладах є створення належних умов праці та безпеки для проведення занять з фізичної культури та спорту
Перегляд файлу

Департамент освіти і науки, молоді та спорту

Чернівецької обласної державної адміністрації

Інститут післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області

      

                           

 

Охорона праці, безпека життєдіяльності під час проведення занять

 з фізичної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах

(методичний посібник)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Чернівці – 2014

 

Департамент освіти і науки, молоді та спорту

Чернівецької обласної державної адміністрації

Інститут післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області

 

           РОЗГЛЯНУТО                                                           СХВАЛЕНО

Методичною радою                                                      Вченою радою Кіцманського районного                                              Інституту післядипломної

  методкабінету відділу освіти                                       педагогічної освіти

  Протокол № _______                                                    Чернівецької області

від   ___________201 р.                                               Протокол №__________

  Завідуюча РМК                                                              від_____________ 2014р

  Артименко. Г.І.____________                                      Директор ІППОЧО

                                                                                       ____________  Білянін Г.І.

 

Охорона праці, безпека життєдіяльності під час проведення занять

 з фізичної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах

(методичний посібник)

     Укладачі:

Гавлюк  Вячеслав Васильович,  методист

НМЦ Виховної  роботи ІППОЧО

   Гринюк Володимир Ілліч,   вчитель

 вищої категорії   Мамаївського ЗНЗ I-III ст. №1 

                                                                           Гаврищук Володимир Олексійович,

   вчитель першої категорії,

   Мамаївського ЗНЗ I-III ст. №1

     

                              Рецензенти:

                                          Жукотинський К.К.,

                                                                 начальник  обласного управління  

                                                                 Комітету фізичного виховання та

                                                               спорту МОН України, кандидат

                                                      педагогічних наук, доцент

                                                           Бирка М.Ф., доцент кафедри

                                                               педагогіки, психології та теорії

                                                                           управління  ІППОЧО, кандидат                     

                                                                           педагогічних  наук

 

 

Чернівці 2014

                                                      Зміст

Вступ……………………………………………………………………………… 6

Розділ 1 Система контролю за фізичним вихованням учнів у загальноосвітньому навчальному закладі

1.1. Відповідальність за фізичне виховання………………………………

1.2.Контроль за організацією фізичного виховання у навчальному закладі…………………………………………………………..

1.3.Внутрішньошкільний контроль…………………………………

1.4.Наказ МОЗ та МоіНУ  №518/674 від.20.07.2009 року «Про забезпечення медико-педагогічного контролю за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах»………………….

1.5.Положення  Про медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах, затверджене наказом МОЗ та МОіНУ  №518/674 від.20.07.2009 року………..

1.6.Контроль керівника закладу за професійною діяльністю вчителя фізичного виховання………………………………………………………

 

Розділ 2 Організація безпечного проведення занять з фізичної культури у загальноосвітньому навчальному закладі

 

2.1. Основні  складові  безпечного  проведення занять…………………

2.2. Форма акту готовності спортивного залу до нового навчального року………

2.3. Форма акту випробування і перевірки на надійність встановлення та

кріплення  спортобладнання……………………………………………………

2.4. Методи випробування гімнастичних приладів ……………………

2.5.Граничні норми піднімання і переміщення важких речей неповнолітніми….

2.6. Журнал перевірки на надійність встановлення та кріплення спортобладнання……………………………………13

2.7. Правила  страхування учнів. Додаткові вимоги безпеки під час проведення занять з фізичної  культури  і спорту …………………………

2.8. Правила поведінки учнів у спортивному залі та на спортивних майданчиках………………………………………

2.9. Види і порядок проведення інструктажів для учнів………………………

2.10. Журнал реєстрації інструктажів з питань безпеки життєдіяльності для учнів………………………………………………………………………….

2.11.Навчально-матеріальна база………………………………………… 

 

 

Розділ 3 Нормативно-правове забезпечення викладання фізичної культури

 

3.1. Перелік нормативних та локальних документів з безпеки життєдіяльності у кабінеті фізичної культури……………………………………………………

3.2. Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах, (витяг)………

3.3.Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці

відповідно до Кримінального кодексу України……………………………….

3.4.Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням

здоровя неповнолітньої особи відповідно до Цивільного кодексу України…

3.5.Правила безпеки під час проведення занять з фізичної культури

і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах. Затверджено наказом МОіНУ  від 01.06.2010 №521…………

3.6.Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу. ДСанПіН 5.5.2.008-01 (витяг)……

3.7. Інструкції для працівників кабінету фізичної культури посадові:

3.8.старшого викладача фізичної культури…………………

3.9.вчителя фізичної культури………………………………………………..

3.3.Інструкції з охорони праці:

3.10.Інструкція з безпеки під час проведення навчальних занять у спортивному залі та на спортивних майданчиках……………………

3.11.При проведенні спортивно-масових заходів……………………………

3.12.Під час занять легкою атлетикою………………………………………..

3.13.Під час занять гімнастикою………………………………………………

3.14. Під час занять лижною підготовкою (ковзанами)………………………

3.15.Під час занять спортивними іграми………………………………………

3.16.Надання першої медичної допомоги при одержанні травм……………

3.17.Про заходи пожежної безпеки в спортивному залі……………………..

3.18.Пам’ятка з пожежної безпеки……………………………………………..

3.19. План евакуації……………………………………………………………… 

3.20. Граничні норми піднімання і переміщення важких речей неповнолітніми………………………………………………………………….

4. Література………………………………………………………………

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Фізичне виховання учнів загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів є невід'ємною складовою освіти. Воно забезпечує можливість набуття кожною дитиною необхідних науково обґрунтованих знань про здоров'я і засоби його зміцнення, методики організації змістовного дозвілля і спрямоване на формування  фізичного, соціального та духовного здоров'я, вдосконалення фізичної та психічної підготовки до активного довготривалого життя та професійної діяльності.

Фізичне виховання забезпечується відповідними сучасними науковими досягненнями, медичним обслуговуванням, педагогічними кадрами, матеріально-технічною, правовою, нормативною, інформаційною базою та бюджетним фінансуванням.

Однією з головних вимог до початку навчально-виховної роботи у загальноосвітніх навчальних закладах є створення належних умов праці та безпеки для проведення занять з фізичної культури та спорту.

Організація і зміст фізичного виховання в загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від типів, форм власності та підпорядкованості регламентуються Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про фізичну культуру і спорт», нормативно-правовими й іншими актами Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства охорони здоров'я України тощо.

Фізичне виховання дітей та учнівської молоді реалізується через систему дидактичних компонентів, а саме:

             -  через обов'язковий компонент (урок, фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі навчального дня), що формує основи фізичної культури особистості відповідно до Державних стандартів освітньої галузі «Фізичне виховання»;

             - через позаурочний компонент (заняття у секціях та гуртках спортивного спрямування навчального закладу, участь у фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходах), що доповнює обов'язковий компонент з урахуванням індивідуальних мотивів, інтересів і потреб, природних здібностей та стану здоров'я особистості.

У звязку з тим, що учні на уроках фізкультури займаються в спортивних і гімнастичних залах, на спортмайданчиках, виконують різні вправи, вчителю фізкультури необхідно звертати увагу на знання та дотриманя учнями вимог охорони праці, гігієни праці та протипожежної безпеки, а також навчити учнів надавати необхідну першу медичну допомогу потерпілому при різних видах травм. Особиста безпека учня залежить і від нього самого, а тому кожен повинен добре знати і дотримуватись вимог та правил з безпеки життєдіяльності. Незважаючи на те, що профілактиці дитячого травматизму приділяється значна увага, питома вага його ще поки залишається високою. Тому знання вимог охорони праці, безпеки життєдіяльності необхідні вчителю не тільки для повноцінного проведення занять, позакласних та позашкільних заходів, а й для того, щоб створити учням умови для праці, навчання та відпочинку, при яких повинні  виключатися будь-які випадки травматизму.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. Система  контролю за  фізичним вихованням  учнів у  навчальному  закладі

 

Відповідальність за фізичне виховання

На керівника загальноосвітнього навчального закладу покладається відповідальність за стан фізичного виховання, фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи в закладі та особистий контроль за станом здоров'я та фізичним розвитком учнів. У загальноосвітньому навчальному закладі безпосереднє керівництво фізичним вихованням здійснює його керівник.

На нього, зокрема, покладається:

  •                відповідальність за стан фізичного виховання, фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи у навчальному закладі;
  •                створення необхідних умов для проведення уроків фізичного виховання; занять з учнями, віднесеними за станом здоров'я до спеціальної медичної групи; фізкультурно-оздоровчих заходів у режимі навчального дня, «годин» рухової активності в групах продовженого дня; «Днів здоров'я і фізичної культури»; позаурочних форм роботи з фізичного виховання (проведення фізкультурно-оздоровчих і спортивно-масових заходів, функціонування спортивних клубів, секцій, гуртків);
  •                забезпечення необхідним спортивним інвентарем та обладнанням відповідно до типового переліку, визначеного  наказами Державного комітету України з питань фізичної культури і спорту від 28 травня 2003 р. №1364 та Міністерства освіти і науки України від 30 травня 2003 р. № 340;
  •                відповідальність за особистий контроль за станом здоров'я та фізичним розвитком учнів;
  •                організація щорічних поглиблених медичних оглядів учнів у встановлений термін;
  •                відповідальність за дотримання правил техніки безпеки під час роботи з учнями та ефективне використання навчально-спортивної бази;
  •                забезпечення систематичного контролю за здійсненням навчально-виховного процесу з фізичного виховання та спорту.

Для того, щоб охопити всі поставлені завдання, необхідно створити у навчальному закладі систему фізичного виховання та систему контролю за фізичним вихованням.

 

Контроль за організацією фізичного виховання у навчальному  закладі

Головним пріоритетом в організації навчально-виховного процесу з фізичної культури в школі має бути збереження та зміцнення здоровя дитини.

Для успішного вирішення цього завдання адміністрація навчального закладу разом із учителями фізичної культури, медичними працівниками повинна забезпечити постійний контроль за фізичним вихованням учнів.

Внутрішньошкільний контроль організації спортивно-масової та фізкультурно-оздоровчої роботи в навчальному закладі здійснює адміністрація закладу. Це насамперед всебічне вивчення та психолого-педагогічний аналіз навчально-виховного процесу з фізичної культури і спорту. На основі отриманих результатів визначаються головні завдання організації навчально-виховного процесу з фізичної культури, спрямовані на забезпечення сприятливих умов навчання та виховання школярів, їх фізичного загартування.

Внутрішньошкільний контроль організації спортивно-масової та фізкультурно-оздоровчої роботи в навчальному закладі складається з таких етапів.

1.Інформаційно-аналітичний етап передбачає вивчення шкільної робочої документації:

                 - з питань медико-педагогічного контролю (розподіл учнів за медичними групами відповідно до стану здоров'я);

                 - з предмета «Фізична культура і здоров'я» (розділ річного плану школи, накази по навчальному закладу, планування навчальної, позакласної та спортивно-масової роботи, матеріали внутрішньошкільного контролю за викладанням предмета тощо);

                 - з організаційно-методичного забезпечення та фахової підготовки вчителів фізичного виховання (результати курсової підготовки, робота методичного об'єднання тощо).

2.Діагностичний етап передбачає вивчення:

                  - стану фізичного розвитку та здоров'я учнів, рівня їхньої фізичної підготовки;

                  - стану організації навчально-виховного процесу з фізичної культури та спортивно-масової роботи (якість і результативність проведення уроків, фізкультурно-оздоровчих заходів, позакласної та спортивно-масової роботи).

3.Управлінсько-коригувальний етап спрямовано на створення оптимальної моделі організації навчально-виховного процесу з фізичної культури та спортивно-масової роботи, що дасть змогу зміцнити здоров'я кожного учня.

 

Медико-педагогічний контроль (розподіл учнів за медичними групами відповідно до стану здоров’я).

Дані про фізичний стан отримуються під час систематичних лікарсько-педагогічних спостережень, які проводяться відповідно до вимог чинного законодавства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ,  МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Н А К А З

20.07.2009  №518/674

 

Про забезпечення медико-педагогічного контролю за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах

Відповідно до частини десятої статті 19 Закону України «Про охорону дитинства», на виконання рішення колегій Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 11 листопада 2008р. № 13/1-2/10/11/1 та з метою впорядкування питання щодо медико-педагогічного контролю за фізичним вихованням дітей у загальноосвітніх навчальних закладах України

НАКАЗУЄМО:

1. Затвердити:

  1.   Положення про медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах (додається).
  2.   Інструкцію про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури (додається).

2. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, Міністру освіти і науки Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій:

  1.   Довести цей наказ до відома керівників лікувально-профілактичних закладів і загальноосвітніх навчальних закладів та забезпечити контроль за впровадженням положень цього наказу.
  2.   Заповнити кадрами існуючі вакансії посад медичних працівників лікувально-профілактичних закладів з організації медичної допомоги учням у загальноосвітніх навчальних закладах.

2.3. Забезпечити проведення навчання медичних та педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів та перевірку знань з питань організації та здійснення медико-педагогічного контролю за фізичним вихованням дітей в загальноосвітніх навчальних закладах.

2.4. Вжити заходів щодо покращення оснащення медичних блоків (кабінетів) відповідно до діючих вимог та подальшого впровадження їх в діяльність загальноосвітніх навчальних закладів.

3.Директору Українського центру спортивної медицини МОЗ, головному позаштатному спеціалісту МОЗ зі спеціальності «Спортивна медицина та лікувальна фізкультура» Дехтярьову Ю.П. надавати організаційно-методичну і консультативну допомогу медичним працівникам в організації та проведенні медико-педагогічного контролю за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах.

       4.Директору Департаменту кадрової політики, освіти і науки Банчуку М. В., ректорам і директорам вищих медичних навчальних закладів І–IV рівнів акредитації та закладів післядипломної освіти забезпечити внесення доповнень до навчальних програм підготовки і підвищення кваліфікації лікарів та молодших медичних спеціалістів і бакалаврів щодо медико-педагогічного контролю за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах.

 5.Ректорам та директорам вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації та закладів післядипломної педагогічної освіти, що здійснюють підготовку та підвищення кваліфікації вчителів фізичної культури, забезпечити внесення доповнень до навчальних програм підготовки і підвищення кваліфікації педагогічних працівників щодо проведення медико-педагогічного контролю за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах.

6.Департаменту материнства, дитинства та санаторного забезпечення МОЗ забезпечити подання наказу  на державну реєстрацію до Міністерства юстиції.

7. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра охорони здоров'я України Лазоришинця В.В. та заступника Міністра освіти і науки України Полянського П.Б.

8.Наказ набуває чинності з дня офіційного опублікування.

 

Міністр охорони здоров'я                                                            В.М.Князевич

 

Міністр освіти і науки                                                                 І.О.Вакарчук

 

ПОГОДЖЕНО:

В. о. Голови Федерації профспілок України

Генеральний директор

Федерації роботодавців України                                                        Ю.М.Кулик

В.о. президента

Спілки підприємців малих, середніх

і приватизованих підприємств України                                            В.Надрага

В.о. президента

Всеукраїнської асоціації роботодавців                                             В.Биковець

Президент

Спілки орендарів і підприємців України                                         В.Хмільовський

Голова Державного комітету України

з питань регуляторної політики та підприємництва                      О.Кужель

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Міністерства охорони

здоров'я України,

Міністерства освіти і науки України

від 20 липня 2009 р. № 18/674

ПОЛОЖЕННЯ

про медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах

1. Загальні положення

1.1.Медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням – невід'ємна частина навчального процесу та медичного обслуговування учнів у загальноосвітньому навчальному закладі (далі – навчальний заклад), що включає заходи, спрямовані на оптимізацію, безпеку та ефективність фізичної культури.

1.2.Медико-педагогічний контроль є необхідним компонентом педагогічного процесу, що забезпечує своєчасне визначення рівня функціональних можливостей організму учнів, адекватність фізичних навантажень та раннє виявлення ознак хвороб і ушкоджень.

1.3.Організація і зміст медико-педагогічного контролю в навчальних закладах незалежно від підпорядкування та форм власності регламентуються Законами України «Про охорону дитинства», «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про фізичну культуру і спорт», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», Основами законодавства України про охорону здоров'я, цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами.

1.4.Медико-педагогічний контроль здійснюється медичним персоналом лікувально-профілактичних закладів, медичними та педагогічними працівниками навчального закладу.

1.5.Оздоровчий ефект занять фізичною культурою забезпечується за умови повної відповідності фізичного навантаження функціональним можливостям організму. У свою чергу, функціональний стан організму характеризує ефективність і раціональність організації фізичного виховання у навчальному закладі.

2. Мета і завдання медико-педагогічного контролю

2.1.Метою медико-педагогічного контролю є:

           - визначення стану здоров'я, фізичного розвитку і функціонального стану організму учнів, які займаються фізичною культурою;

            - оптимізація рухової активності учнів;

            - вирішення питань щодо відповідності фізичних навантажень стану здоров'я та функціональним можливостям учнів навчальних закладів.

  1.    Завдання медико-педагогічного контролю:
  •           визначення рівня фізичного розвитку, стану здоров'я, функціональних можливостей організму та рівня розвитку рухових навичок учня з метою диференціації засобів і форм фізичного виховання та дозування фізичного навантаження;
  •           систематичне спостереження за динамікою показників фізичного розвитку, стану здоров'я та розвитку локомоторної функції учня під впливом фізичних вправ, загартування та інших засобів біокорекції для оцінки їх оздоровчого ефекту;
  •           виявлення функціональних відхилень і ранніх симптомів хвороб, що виникають під час занять фізичною культурою;
  •           профілактика шкільного, в тому числі спортивного, травматизму;

     - проведення санітарно-просвітницької роботи та гігієнічного виховання учнів.

3. Організація медико-педагогічного контролю за фізичним вихованням учнів та порядок проведення медико-педагогічного спостереження на заняттях з фізичного виховання

3.1. Організацію медико-педагогічного контролю в навчальному закладі забезпечує його керівник.

3.2.Оцінку стану здоров'я учнів з подальшим розподілом їх на групи для занять фізичною культурою здійснює медичний працівник навчального закладу за результатами:

       - обов'язкових медичних профілактичних оглядів (рівень та гармонійність фізичного розвитку, наявність захворювань чи вад розвитку, травм, гострих хронічних захворювань, частота та тривалість захворювань, патологічна враженість);

       - функціональних проб з дозованим фізичним навантаженням (визначення рівня функціонального стану організму);

       - медико-педагогічних спостережень за різними формами фізичного виховання у навчальному закладі.

3.3. Основними формами медико-педагогічного контролю є:

       - медико-педагогічні спостереження під час уроків з фізичного виховання, динамічної перерви, занять спортивних секцій, змагань та інших форм фізичного виховання;

       - диспансерний облік учнів, які за станом здоров'я займаються в підготовчій та спеціальній групах;

       - оцінка санітарно-гігієнічного стану місць проведення уроків та інших форм фізичного виховання;

        - медико-педагогічні консультації з питань фізичного виховання;

        - медичний супровід змагань, туристичних походів тощо;

        - профілактика шкільного, в тому числі спортивного, травматизму;

        - санітарно-просвітницька робота;

        - контроль за ефективністю організації фізичного виховання у навчальних закладах.

3.4.Обов'язки педагогічних працівників щодо фізичного виховання учнів у навчальних закладах визначено нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки України.

3.5.Загальне керівництво організацією медичного контролю за станом здоров'я дітей у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюють місцеві органи охорони здоров'я та освіти і науки відповідно до чинного законодавства України.

3.6.Медико-педагогічний контроль входить до обов'язкових функцій медичних і педагогічних працівників навчального закладу. Медико-педагогічне спостереження здійснюється згідно з кратністю проведення спеціалістами медико-педагогічного спостереження за уроками фізичного виховання у 1-12-х класах загальноосвітнього навчального закладу та спеціалістами, визначеними в додатку 1.

3.7.Медико-педагогічне спостереження проводиться медичним працівником (лікарем, медсестрою) разом із учителем безпосередньо під час уроків з фізичної культури, динамічної перерви, занять спортивних секцій, змагань та інших форм фізичного виховання.

3.8.Під час медико-педагогічного спостереження вирішуються такі завдання:

            - ознайомлення з навчально-методичною документацією (класний журнал, календарно-тематичний план, конспект уроку);

            - контроль за навантаженням учнів, віднесених за станом здоров'я до основної, підготовчої та спеціальної груп, під час проведення уроків із фізичної культури;

            - оцінка методики проведення уроків із фізичної культури та фізкультурно-оздоровчих заходів, матеріально-технічного забезпечення, відповідність нормативам щодо забезпечення обладнанням та інвентарем, їх справність;

            - оцінка гігієнічних умов місць проведення уроків фізичної культури (температура та вологість повітря, ефективність вентиляції, рівень освітленості, якість і своєчасність вологого прибирання приміщень, дотримання правил техніки безпеки, наявність засобів першої медичної допомоги тощо);

            - контроль за відповідністю одягу та взуття умовам проведення занять;

            - контроль за відповідністю фізичного навантаження статі учнів;

           - вивчення реакції організму дітей на фізичне навантаження, хронометраж уроку.

3.9.Під час проведення уроку враховуються основні зовнішні ознаки втоми:  колір шкіри обличчя, пітливість, характер дихання і рухів, міміка, увага і самопочуття учнів за схемою візуального визначення втоми учнів під час фізичного навантаження (додаток 2).

3.10.Для оцінки ефективності уроку використовуються хронометражні спостереження, які дозволяють обчислити моторну щільність (далі – МЩУ), загальну щільність уроку (далі – ЗЩУ) за розрахунком, визначеним у додатку 3. Відповідно до гігієнічних вимог величина ЗЩУ має становити не менше 80-90%.

3.11.Графічним зображенням реакції серцевосудинної системи (пульсу) у відповідь на фізичне навантаження є фізіологічна крива оцінки реакції учня на фізичне навантаження (додаток 4).

3.12.За результатами медико-педагогічного спостереження у разі необхідності проводиться корекція планування процесу фізичного виховання та дозування фізичних навантажень учнів.

 

 

 

Директор Департаменту материнства,

дитинства та санаторного забезпечення МОЗ                Р. О. МОІСЕЄНКО

 

Директор Департаменту загальної середньої

та дошкільної освіти МОН                                                      О. В. ЄРЕСЬКО

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Орієнтовна кратність проведення спеціалістами

медико-педагогічного спостереження за уроками фізичної культури  у 1-11-х класах загальноосвітнього навчального закладу

 

Посада котролюючого

Мінімальна кількість разів

Мета перевірки

На місяць

Протягом семестру

Протягом навчального року

Директор школи*

-

1

2-3

Адміністративне інспектування

Заступник директора

 з НВР*

-

1

2-3

Методичне інспектування

Заступник директора

 з ВР*

1

4

8

Оздоровчо-виховна робота

Класні керівники**

1

4

8

Відвідування учнями уроків, дисциплінованість,

успішність учнів

Медичний персонал**

1

3

6

МПК*** за змістом і методами проведення уроків фізичної культури, за відповідністю фізичного навантаження функціональним можливостям учнів

*    Для одного потоку класів.

** Для кожного класу.

*** МПК – медико-педагогічний контроль.

Питання щодо ефективності організації шкільного фізичного виховання розглядається на педагогічній раді 2 рази на рік.

 

 

 

Додаток 2

до Положення про медико-педагогічний

 контроль за фізичним вихованням учнів у

загальноосвітніх навчальних закладах

 

Схема візуального визначення втоми учнів під час фізичного навантаження

Об'єкти спостереження

Ознаки втоми

Колір шкіри обличчя

значне почервоніння

Міміка

вираз обличчя напружений

Пітливість

виразна у верхній половині тіла

Дихання

сильно прискорене, уривчасте дихання через рот

Рухи

хитання, нетвердий крок

Самопочуття

скарги на втому, біль у м'язах, серцебиття, задуху, шум у вухах, запаморочення

Увага

помилки при виконанні команд, нечітке їх виконання

 

Розрахунок загальної щільності уроку,

показника моторної щільності уроку

 

1.Загальна щільність уроку визначається відношенням доцільно витраченого часу з точки зору педагогічної діяльності до загальної тривалості уроку:

сума раціонально витраченого часу х 100%

ЗЩУ = ----------------------------

45

Загальна щільність включає:

  • виконання учнями вправ (стройові, загальнорозвивальні вправи, вправи на увагу, підвідні, основні вправи, ігри, перевірка домашнього завдання);
  • сприйняття (повідомлення і закріплення теоретичної інформації, інструктаж, спостереження за виконанням вправ, керівництво, використання наочних та технічних засобів);
  • відпочинок (відпочинок між підходами, очікування черги до спортивного снаряда);
  • допоміжні дії (страховка, корекція, перестроювання, перехід до інших снарядів, підготовка до уроку, прибирання обладнання);
  • простій з вини вчителя і учнів (передчасне закінчення уроку, пошук інвентарю, тривале переодягання учнів).

2. Показник моторної (рухової) щільності уроку розраховується за формулою:

сума часу, витраченого однією дитиною на виконання різних рухів х 100%

МЩУ=-------------------------------------

45

Так, наприклад, якщо за 45 хв. уроку загальна тривалість занять фізичними вправами однією дитиною становила  30 хв., то МЩУ становитиме:

30 хв. х 100%  +  45 хв. = 66% (при гігієнічній нормі не менше 60%).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4

Фізіологічна крива оцінки реакції учня на фізичне навантаження

Одночасно з хронометражем складових частин уроку фізичного виховання у 2-3 учнів різної статі, які обираються об'єктами спостереження за критеріями достатньої активності, дисциплінованості та середньої фізичної підготовленості, проводять пульсометрію. За стандартом підрахунок проводять протягом 10 с. Обов'язковим є вимір пульсу до уроку та після його закінчення.

Пульс вимірюють до початку занять, після ввідної частини уроку, після проведення загальних вправ, після рухової гри, після заключної частини уроку та через 3-5 хв. після закінчення уроку.

Графічне зображення кривої фізичного навантаження будується з дотриманням таких умов: по осі абсцис (по горизонталі) від вихідної точки відкладають час уроку із зазначенням його частин, по осі ординат (по вертикалі) – пульс за 1 хв., починаючи шкалу осі із вихідної точки «60». За умови правильної побудови уроку фізіологічна крива повинна мати двовершинну (або одновершинну) параболічну форму.

       А

 

                              200

100

                              150

                              50

 

 

 

                                

                              

                              

                               А– відповідає гігієнічним вимогам

                             –■– низька інтенсивність фізичного навантаження

                              –•– висока інтенсивність фізичного навантаження

Інтенсивність фізичного навантаження (ЧСС, уд./хв.)

до 140 уд./хв. – легке фізичне навантаження;

141 -160 уд./хв. – середнє фізичне навантаження;

більше 160 уд./хв. – значне фізичне навантаження;

ЧСС – частота серцевих скорочень.

Структура уроку (залежить від навчальної програми і теми уроку):

 

3-5 хв. – вступна частина;

35 хв. – основна частина (розминка, навчання основним рухам, рухові ігри);

3-5 хв. – заключна частина.

Директор Департаменту материнства,

дитинства та санаторного забезпечення МОЗ                       Р. О. Моісеєнко

 

Директор Департаменту загальної середньої

та дошкільної освіти МОН                                                            О.В.Єресько

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2 Організація безпечного проведення занять з фізичної культури у загальноосвітньому навчальному закладі

Основні  складові  безпечного  проведення  занять.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зразок

АКТ

перевірки готовності спортивного залу (спортивного майданчика) до 201_ / 201_ навчального року

 

 

Складений «_____» ________ 201_ р.

 

знз №___________________________________________________

 

Відповідно до наказу по закладу від «____» _____________ 201_ р. перевірку проводила комісія у складі

представник рай(міськ) відділу освіти___________________________________

представник рай(міськ)СЕС____________________________________________

директор школи _____________________________________________________

заступник директора, який відповідає

за організацію роботи з БЖД ___________________________________________

голова профкому закладу ______________________________________________

керівник фізичної культури (вчитель фізкультури) _________________________

склали цей акт в тому, що:

1. У спортивному залі школи організовані місця занять, які відповідають вимогам охорони праці, правилам  безпеки, шкільної гігієни та санітарії, а також віковим особливостям учнів.

2. Керівник фізичної культури, вчителі фізкультури пройшли навчання та перевірку знань з безпечної організації роботи та проведення навчальних, позаурочних (секційних) занять й масових спортивних заходів у спортивному залі та на спортивному майданчику.

3. Все нестандартне обладнання спортивного залу в справному технічному стані, випробуване, про що складено акт від ___________ 201_ р.

4. Спортивний зал укомплектовано спортивним інвентарем, медичною аптечкою, ношами, первинними засобами пожежогасіння.

5. Спортивний зал укомплектований необхідними інструкціями з правилами безпеки занять під  час  проведення  занять  з фізичної культури і спорту в загальноосвітніх школах, надання першої долікарської допомоги в разі нещасного випадку,  інструкцією з пожежної безпеки.

 

Підписи:________________

  ________________

                                                                                                         ________________

                                                                                                       ________________

 

М. П.         Дата складення акта


Зразок

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом директора ЗНЗ №___

від «__»_____201__ № ______

А К Т

випробування і перевірки на надійність встановлення та кріплення спортінвентарю, спортобладнання

 

Ми, комісія в складі:

Голови комісії: заступника директора, що відповідає за охорону праці_______

Членів комісії: відповідального за електропожежну безпеку _______________

                         представника  профспілкового  комітету  з питань охорони праці ____________________________________________________

                         завідувача спортзалу____________________________________

склали цей акт про те, що в спортзалі і на спортивному майданчику було проведено випробування і перевірку на надійність встановлення та кріплення спортінвентарю, спортобладнання.

Дані випробувань занесені в таблицю:

№ з/п

Назва спортінвентарю і спортобладнання

Інвентари-заційний №

Дані випробувань (прогин) 

Закріплено надійно чи ненадійно

Примітка

  1.                

Бруси

 

 

 

 

  1.                

Перекладина

 

 

 

 

  1.                

Колода

 

 

 

 

  1.                

Ворота: футбольні

              гандбольні

 

 

 

 

  1.                

Гімнастична стінка

 

 

 

 

  1.                

Щити баскетбольні

 

 

 

 

  1.                

Канат

 

 

 

 

  1.                

Споруди на гімнастичному містечку

 

 

 

 

 

Висновки комісії:

Спортінвентар і спортобладнання, що знаходяться у спортзалі і на спортивному майданчику, придатні (непридатні) до використання.

(потрібне підкреслити)

Голова комісії:__________________________________________

                      ……………….      (підпис)(ініціали, прізвище)

Члени комісії:__________________________________________

         …………….       (підпис)(ініціали, прізвище)

«___» _______________ 201__ р.

Примітка: Акт складається перед початком навчального року.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методи випробовування гімнастичних приладів

бруси

Відстань по довжині між стояками – 2300 мм. Відстань по ширині між стояками – 1300-2100 мм. Висота жердин від підлоги – 520 мм.

Міцність встановлення  брусів визначається дією вантажу 1,35 кН (135 кгс), прикладеного посередині жердини, встановленої на висоті 1400 мм. Еластичність жердини повинна відповідати прогину жердини в межах 60+6 мм.

Бруси%20(Волинець)

 

перекладина

Висота стержня від підлоги – 1450-2550 мм. Довжина стержня перекладини – 2400 мм. Діаметр стержня перекладини – 28 мм. Площа для встановлення перекладини – 9000-4500 мм.

Міцність встановлення перевіряють так: до середини грифа на висоті 2500мм підвішують вантаж, що дорівнює 2,2 кН (220 кгс), прогин повинен бути в межах 100-+10 мм. Після зняття навантаження гриф перекладини повинен набути початкового положення.

 

 

Перекладина%20(Волинець)

Колода

Висота колоди по верхній кромці від підлоги – 750-1200 мм.

Довжина колоди – 5000 мм.

Ширина опорної поверхні – 100 мм.

Товщина колоди – 160 мм.

Міцність встановлення перевіряють так: до середини колоди, встановленої на висоті 1200 мм, підвішують вантаж 1,35 кН (135 кгс).

Прогин колоди не повинен перевищувати 8 мм.

 

 

Колода%20(Волинець)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зразок

 

 

Титульний аркуш журналу

___________________________________________

навчальний заклад

 

 

 

 

Ж У Р Н А Л*

перевірки на надійність встановлення

та кріплення спортобладнання

 

 

 

 

 

Розпочато «__» _____________ 201_р.

Закінчено «__» _____________ 201_р.

 

 

 

 

*До журналу перевірки заносяться

щорічні акти перевірки на надійність спортобладнання.

ПРАВИЛА СТРАХУВАННЯ УЧНІВ

Додаткові вимоги безпеки під час проведення занять з фізичної культури і спорту (за розділами навчальної програми)

 

До розділу „Гімнастика”

Гімнастичний зал повинен бути підготовлений до уроку відповідно до завдань, що випливають з вимог навчальної програми. Під час занять у гімнастичному залі треба використовувати магнезію або каніфоль, які зберігаються в спеціальних укладках або ящиках, що виключають розпилювання. Під час розучування й виконання найскладніших гімнастичних вправ на брусах необхідно застосовувати такі методи і способи страхування залежно від вправи:

Розмахування в упорі (розучується на брусах)

Під час розмахування в упорі на передпліччях треба однією рукою тримати учня за руку біля плеча (обов’язково спереду), а другою, підводячи знизу під жердиною, підштовхувати вперед під спину, не забуваючи своєчасно прибирати руку. Під час розмахування в упорі спочатку треба підтримувати учня двома руками знизу  жердин (однією під груди, другою під спину), підсилюючи махи, а надалі підстраховувати накладанням долоні на руку учня вище ліктя (удержуючи її на жердині).

Підіймання махом назад з розмахуванням в упорі на передпліччях

Стоячи збоку, однією рукою захопити учня за руку ближче до плеча, а другою махом назад підштовхнути від стегна знизу (під жердинами). Якщо підіймання виконується на кінцях брусів, можна підсилювати мах двома руками (однією під живіт, а другою – під стегна).

Підіймання махом уперед з упору на руках

Допомогу подають знизу під спину (рука знизу між жердинами). Можливе падіння вперед, коли після підіймання махом назад плечі залишаються спереду. У цьому випадку треба підтримати учня за руку (вище ліктя) або бути напоготові підхопити під груди (знизу).

Перевертання вперед із сіду ноги нарізно

Спочатку допомагають так: однією рукою підштовхують під спину учня, а другою тримають за ногу (за гомілку). Надалі допомогу подають двома руками, підкладаючи їх під спину.

Підіймання розгинанням з упору на руках

Коли підіймання виконується сидячі ноги нарізно, допомагають легким поштовхом під спину; однією рукою тримають біля лопаток, а другою – біля таза, тримаючи учня перед розгинанням над жердинами. Під час підіймання в упор тримають учня однією рукою за руку біля плеча (зверху), а другу підкладають під спину і допомагають легким поштовхом.

З розмахуванням в упорі на кінцях, обличчям назовні, зіскок з перемахом через жердину і поворотом на 90 градусів

Стоячи з боку опорної руки, треба тримати її однією рукою вище від ліктя (обов’язково спереду), а другою – за передпліччя, допомагаючи в момент перемаху і зіскоку виконати рух плечем уперед-вбік.

З вису, присівши на нижній жердині, поштовхом під підйом в упор на верхню жердину

Підклавши долоні під поперек, енергійним натисканням угору-вперед за ходом руху (відносно тулуба) допомогти наблизити таз до верхньої жердини і вийти в упор. Стояти треба під верхньою жердиною збоку, обличчям до учня і в кінці поштовху ногами другою рукою захопити спереду за гомілку, допомагаючи утримувати в упорі.

З вису, лежачи на нижній жердині, підіймання переворотом в упор на верхню жердину

Допомогу подають двома руками, тримаючи однією за поперек, а другою – за плече, стоячи збоку в середині брусів. Під час виходу в упор притримати учня за носок ноги.

Опускання й підіймання  зависанням з перехватом за верхню жердину

Допомагати учневі за ходом руху, притримуючи двома руками (під спину). Стоячи збоку в середині брусів. Спочатку доцільно допомогти натисканням на стегна махової ноги.

Зіскок з поворотом назад

Стоячи зовні, однією рукою тримати за руку вище від ліктя, а другою натисканням збоку з середини допомогти виконати зіскок. Можна підтримувати учня ззаду двома руками за поперек. Якщо учень не може правильно виконати перемах, краще стояти в середині брусів і тримати його однією рукою за руку біля плеча, а другою підштовхнути (під стегно) ноги вбік. Під час розучування і виконання найскладніших гімнастичних вправ на перекладині треба застосовувати такі методи і способи страхування залежно від вправ:

Вис прогнувшись (розучується на низькій перекладині)

Слід однією рукою тримати учня за зап’ясток, другою підтримувати за ноги, допомагаючи прийняти потрібне положення. Страхувати можна також накладанням долоні зверху на кисть, притискаючи її до снаряда, щоб вона не зісковзнула.

Мах дугою з упору

Під час розучування вправи на низькій перекладині для допомоги під час страхування ставлять двох чоловік (з обох боків від того, хто виконує мах). Вони стоять перед перекладиною плечем до неї і підводять руки під снаряд, щоб на початку руху підхопити тіло знизу – однією рукою (тією, що далі від снаряда) під ноги, а другою – під спину. Під час розучування вправи на високій перекладині вчитель стоїть під грифом збоку від учня і намагається утримати від передчасного опускання вниз (підтримуючи під таз і спину), спрямовуючи рухи вперед по дузі. Особливо уважним треба бути в момент закінчення маху вперед і першого маху назад, підхопити учня двома руками.

Вис на зігнутих ногах

Рукою притримувати за гомілки ближче до ступень, запобігаючи зісковзуванню ніг зі снаряда. Під час виконання зіскоку в упор присівши підтримувати учня знизу, підводячи одну руку під плече, а другою, підтримуючи тіло під живіт, щоб допомогти вчасно зігнути ноги і м’яко приземлитися, уберігти від падіння плиском.

Перемахи в упорі

На низькому снаряді підтримувати за руки, стоячи спереду – збоку від учня; тією рукою, що ближче, міцно обхопити руку учня вище ліктя, а другою підтримувати за передпліччя (а не навпаки), регулюючи рух тіла в потрібний бік. Під час перемахів з упору верхи, в упор ззаду або перемахів на високому снаряді доцільно допомагати зберігати рівновагу, міцно тримаючи учня за носок ноги.

 

 

Підіймання зависанням

Допомогу подають за ходом руху натисканням зверху на стегно махової ноги, другою рукою підтримують учня під спину. Стояти збоку махової ноги.

Підіймання переворотом

У момент маху ногою підштовхувати учня знизу під стегно, допомагаючи притиснутися животом до перекладини, а другою рукою підтримувати під плече (або під спину). Коли учень ляже животом на перекладину, треба підтримувати його за ногу, щоб утримувати в потрібному положенні під час розгинання тіла. Під час підіймання переворотом на високому снаряді допомагають у момент згинання ніг (після попереднього підтягування) поштовхом  знизу під поперек, підтримуючи другою рукою під плече, щоб не дати передчасно зігнути руки, допомогти зробити переворот. Після виходу в упор притримувати за носок ноги.

Розмахування у висі на низькій перекладині та зіскоки махом назад і махом уперед

Притримувати учня за зап’ясток, супроводжуючи рух до закінчення вправи. Стояти з того боку перекладини, куди виконуватиметься зіскок.

Розмахування у висі на високій перекладині та зіскоки

Стоячи під перекладиною збоку, супроводжувати рух тіла учня за ходом маху і бути напоготові підтримувати його під груди або під спину.

Учні повинні знати і сумлінно виконувати вимоги інструкції з безпеки для учнів під час занять гімнастикою

До розділу „Легка   атлетика”

Під час сильного вітру, низької температури і підвищеної вологості треба збільшувати час, відведений на розминку перед виконанням легкоатлетичних вправ (розминка повинна бути інтенсивнішою). Взуття учнів має бути на підошві, що виключає ковзання, щільно облягати ногу і не заважати кровообігу. Під час проведення занять з метання не можна перебувати в зоні кидка, перетинати цю зону. Перебуваючи поблизу зони метання, не можна повертатися спиною до напряму польоту об’єкта  метання. Забороняється виконувати довільні кидання, залишати без нагляду спортивний інвентар для поштовхів і метання, зокрема інвентар, який не використовується в даний момент на уроці. Зберігати і переносити спортивний інвентар для метання треба в спеціальних укладках.

 

Учні повинні знати і сумлінно виконувати вимоги інструкції з безпеки для учнів під час занять з легкої атлетики.

До розділу „Лижна   підготовка   (ковзани)”

Одяг для занять на лижах або ковзанах повинен бути легким, теплим, не заважати рухам. Уроки з лижної підготовки треба проводити в тиху погоду або при слабкому (із швидкістю не більше 1,5 – 2 м/с) вітрі, при температурі не нижчій за  мінус 20 градусів. Якщо сильний мороз, необхідно доручати учням стежити один за одним і повідомляти викладачеві про перші ознаки обмороження. Якщо учень втомився або у нього погіршилося самопочуття, його треба відправити на базу тільки в супроводі дорослого або старшого товариша. Перед кожним уроком викладач перевіряє стан лижні або траси. Кріплення лиж до взуття повинно бути зручним ддя користування, міцним і надійним. Перед виходом з бази до місця занять викладач повинен пояснити правила переміщення з лижами в умовах, які можуть бути на шляху переміщення – рух у строю з лижами і т.п. Під час переміщення до місця занять і назад повинні бути спеціально призначені учні, які ведуть і замикають колону. Групу учнів дозволяється водити з лижами тільки тротуаром або по лівому узбіччю дороги не більше, ніж у два ряди. Попереду і позаду колони повинні бути супроводжуючі. Вони повинні мати червоні прапорці, а з настанням темряви і в тумані – запалені ліхтарі: попереду – білого кольору, позаду – червоного. Спускатися з гір треба тільки за сигналом викладача, строго по черзі. Між лижниками, які спускаються, необхідно додержувати таких інтервалів часу, що виключають будь-яку можливість наїзду лижників один на одного.

Учні повинні знати і сумлінно виконувати вимоги інструкції з безпеки для учнів під час занять з лижної підготовки.

Іти до катка, розміщеного на природному водоймищі, можна тільки  прокладеними стежками; не можна збиратися на льоду великими групами. Під час руху по ковзанярській доріжці забороняється різко зупинятися, а також відпочивати, стоячи на біговій доріжці. Під час навчання на льоду новачків потрібно страхувати кожного, хто виконує самостійний рух, використовуючи для цього бар’єри, поручні. Забороняється кататися на катках і ковзанярських доріжках одночасно на бігових і звичайних ковзанах.

 

 

До розділу «Плавання»

Допуск учнів у воду (видача пропусків у басейн) проводиться у присутності тільки того вчителя, прізвище якого зазначене в розкладі. Будь-яка заміна одного вчителя іншим дозволяється тільки з дозволу директора школи. Заняття з навчання плавання проводять тренери. Учителі фізичної культури в цьому випадку стають безпосередніми помічниками тренерів, виконують різні організаційні функції і беруть участь у самому процесі навчання. Проводити заняття в природних водоймищах дозволяється тільки в спеціально відведених і обладнаних з цією метою місцях, які відповідають санітарним вимогам. Місця для купання (навчання плавання) дітей, їх обладнання повинні бути до початку занять узгоджені з місцевими радами, органами ТСВОДу і районними санепідемстанціями. Вибираючи місця для навчання в природних водоймищах, треба керуватися вказівками, що викладені в Рекомендаціях щодо навчання учнів плавання, затверджених Головним управлінням шкіл Міністерства освіти СРСР у 1973 р.:

Природне дно водоймища в місці, виділеному для купання, або днище купальні, обладнаної на природному водоймищі, повинне бути рівними.

Глибина води в них має бути не більшою ніж 1,2 м.

Швидкість течії (руху) води – не більша за 0,3 м/с.

Дно природного водоймища повинне бути піщаним і очищеним від корчів, каміння, водоростей, металевих та інших предметів, що є небезпечними для дітей.

Місця для купання повинні бути огороджені; варіанти огорож мають відповідати схемам і вимогам.

Під час проведення занять треба мати рятувальні засоби (рятувальні круги, мотузки, жердини, у необхідних випадках – рятувальні човни тощо).

Якщо немає умов, необхідних для проведення занять з плавання, вчитель повинен вжити заходів щодо усунення факторів, які заважають їх проведенню, а в разі неможливості зробити це – відмінити заняття.

Учні повинні знати і сумлінно виконувати вимоги інструкції з безпеки для учнів  під час навчання їх плавання.

 

 

П Р А В И Л А

поведінки учнів у спортивному залі та на спортивних майданчиках

1.Усі учні зобов'язані пройти медичний ог

- Учні, які не пройшли медичний огляд, до уроків фізичної культури не допускаються.

- Учні, тимчасово звільнені від занять, зобов'язані бути присутніми на уроках фізичної культури.

- Після перенесення хвороби учень повинен взяти у лікаря дозвіл на відвідування уроків фізичної  культури .

 

2.Учням   забороняється:

- Заходити до спортивного залу і перебувати там без дозволу вчителя.

- Заходити до спортивного залу, виходити на спортивний майданчик без спортивного взуття та спортивної форми. Заходити до спортивного залу у брудному взутті.

- Без дозволу вчителя користуватися спортивним обладнанням та інвентарем.

- Виконувати вправи на спортивних знаряддях за відсутності вчителя і без страхування.

- Переходити без команди вчителя від одного знаряддя до іншого.

- Користуватися несправним спортивним інвентарем та обладнанням.

- Приносити речі, які не потрібні на уроці і заважають його проведенню.

- Мати на собі різного виду прикраси (в т.ч. пірсинг).

- Вживати жувальну гумку. Приносити харчові продукти у спортзал.

 

3.Учні зобов'язані берегти шкільне спортивне обладнання та     

спортінвентар, не псувати його, не смітити в місцях проведення занять.

 

4.Учні зобов'язані попередити вчителя:

- про наявність документів щодо звільнення від занять після хвороби;

- про погане самопочуття;

- про несправність спортивного обладнання;

- про травмування під час уроку.

 

5.Після  закінчення уроку учні прибирають робоче місце, переодягаються й організовано виходять зі спортивного залу.

 

6.Учні зобов'язані підтримувати чистоту та порядок у спортзалі, роздягальнях, на спортмайданчику.

Види і порядок проведення інструктажів для учнів

Вчитель фізичної культури або особа, яка проводить заняття з фізичної культури і спорту, відповідно до Положення про організацію охорони праці і розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах, несе відповідальність за безпечне проведення навчання та охорону життя і здоров’я учнів.

З цією метою вчитель проводить навчання з безпеки у формі інструктажів.

Первинний інструктаж

Інструктаж з правил безпеки під час проведення навчальних занять у спортивному залі, проводиться на першому занятті після канікул.

Запис про проведення первинного інструктажу робиться в окремому журналі реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності, що зберігається у  спортзалі. Рекомендована форма журналу наведена в додатку №2 наказу МОіНУ №563.

Учні і вихованці, які інструктуються, розписуються в журналі, починаючи з 9-го класу.

Первинний (тематичний) інструктаж

Інструктаж з правил безпеки під час проведення навчальних занять (спортивні ігри, легка атлетика, гімнастика тощо) проводиться перед початком кожного уроку з фізичної культури.

Запис про проведення первинного (тематичного) інструктажу робиться  у журналі обліку навчальних занять на сторінці предмета в розділі про запис змісту уроку.

Учні, які інструктуються, не розписуються про такий інструктаж.

Первинний  інструктаж під час проведення позакласних і позашкільних занять з фізкультури і спорту

Інструктаж з правил безпеки під час проведення позакласних і позашкільних занять фіксується в журналі  встановленого зразка (додаток №2 наказу МОіНУ №563).

Учні і вихованці, які інструктуються, розписуються в журналі, починаючи з 9-го класу.

Позаплановий інструктаж з  учнями проводиться у разі порушення ними вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що може призвести чи призвело до травм, при зміні умов виконання навчальних завдань, у разі нещасних випадків у навчальному закладі.

Реєстрація позапланового інструктажу проводиться в журналі реєстрації інструктажів (додаток 2 наказу МОіНУ №563 ).

Цільовий інструктаж проводиться з учнями навчального закладу у разі організації позанавчальних заходів (туристичні походи, спортивні змагання тощо). Реєстрація проведення цільового інструктажу здійснюється у журналі реєстрації  інструктажів (додаток 2 наказу МОіНУ №563). Обов'язково вказується причина проведення цільового інструктажу (назва заходу, дата та номер наказу про його проведення).

Нумерація здійснюється на ту групу дітей, з якою проводиться інструктаж. Рядочок, що залишається не заповненим, обов'язково погашається.


ЖУРНАЛ

реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів

С П О Р Т И В Н И Й  З А Л

(кабінет, лабораторія, цех, майстерня, спортзал тощо)

з/п

Прізвище,

імя та по батькові особи, яку

інструктують

Дата

прове-дення

інструктажу

Клас,

група

Назва інструктажу, номер інструкції

Призвище,

імя та по батькові особи, яка проводила

інструктаж

Підпис особи, яка

проводила

інструктаж

Підпис особи,

яку інструктують

1

2

3

4

5

6

7

8

 

Інструкція з ОП при проведенні занять з фізичного виховання в спортивному залі

та на спортивному майданчику

1

Артюх С.І.

03.09.

2011

10-А

Первинний,

інстр.№1-ФК

 

Чуб В.С.

 

підпис

підпис

2

Бутенко М.Г.

Відсутній

-

Чуб В.С.

підпис

-

 

30

Ярошенко В.В.

 

03.09.

2011

10-А

Первинний

інстр.№1-ФК

Чуб В.С.

 

підпис

підпис

-

-

-

-

-

-

-

-

 

Інструкція з ОП при проведенні спортивно-масових заходів, наказ №44 від 7.09.09.

1

Артюх С.І.

08.9.

2011

10-А

Цільовий,

інстр.№2-ФК

Чуб В.С.

 

підпис

підпис

2

Бутенко М.Г.

08.9.

2009

10-А

Цільовий,

інстр.№2-ФК

Чуб В.С.

 

підпис

підпис

 

….

30

Ярошенко В.В.

 

08.9.

2009

10-А

Цільовий,

інстр.№2-ФК

Чуб В.С.

 

підпис

підпис

(*) Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності на уроках фізичного виховання (далі - журнал) повинен бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою навчального закладу. Учні розписуються у журналі інструктажу, починаючи з 9-го класу.

Навчально-матеріальна база

Відповідно до рішення колегій Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту «Про реформування фізичного виховання учнів та студентської молоді у навчальних закладах України» від 11 листопада 2008 р. № 13/1-2/10/11/1 з метою реформування та удосконалення системи фізичного виховання передбачається забезпечити навчальні заклади сучасним спортивним інвентарем та обладнанням, міні-стадіонами та діючими ігровими спортивними комплексами для учнів початкової школи. Також рекомендується при будівництві нових навчальних закладів проектувати в них не менше двох спортивних залів (ігровий та гімнастичний, загальною площею не менше 162 м2 кожний, і одного басейну.

Ефективність організації навчально-виховного процесу з фізичного виховання залежить від стану навчально-матеріальної бази. Сучасний загальноосвітній навчальний заклад повинен мати такі структурні компоненти навчально-матеріальної бази з фізичної культури:

  • спортивні зали;
  •               басейни;
  • кімнати для зберігання спортивних снарядів  та інвентарю;
  •               кабінет для вчителів фізичної культури;
  •               роздягальні;
  •               душові;
  •               тренажерний зал, майданчик із тренажерним обладнанням, що розташований на території фізкультурно-спортивної зони навчального закладу;
  •               спортивний майданчик.

Якщо можливості навчального закладу не відповідають вищезазначеним вимогам, то керівник закладу може раціонально використовувати для занять фізичною культурою вивільнені класні приміщення, обладнавши їх відповідно до вимог Державних санітарних правил і норм по устаткуванню, утриманню загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПІН 5.5.2.008-01).

 

Спортивний зал

Організація роботи спортивного залу забезпечує оптимальні умови для здійснення навчально-виховного процесу, спортивно-масової роботи та реалізації завдань відповідно до вимог Державного стандарту базової і повної середньої освіти в освітній галузі «Здоров'я і фізична культура», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. № 24.

Спортивним залом вважається приміщення із створеним навчально-методичним середовищем, оснащене спортивним обладнанням та інвентарем, загальною площею не менше як 162 м2 (розміром 9 х 18 м). У загальноосвітніх навчальних закладах можуть створюватись такі типи спортивних залів:

  • гімнастичний;
  • ігровий;
  • комбінований.

Також можна створити й інші приміщення для фізкультурно-оздоровчих занять відповідно до умов і потреб навчального закладу.

Обладнання спортивного залу та організація навчально-виховного процесу мають відповідати вимогам ДСанПіН 5.5.2.008-01.

Роботою спортивного залу керує його завідувач, якого призначає директор з числа досвідчених учителів фізичного виховання наказом по загальноосвітньому навчальному закладу.

 

Навчальне обладнання для уроків фізичної культури

Наказами Державного комітету України з питань фізичної культури і спорту від 28 травня 2003 р. № 1364 і Міністерства освіти і науки України від 30 травня 2003 р. № 340 визначено перелік типових навчально-наочних посібників та обладнання з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів. Кількість одиниць обладнання у цьому переліку розрахована на такий навчальний заклад, який має один клас на паралелі.

Керівникам ЗНЗ при організації навчально-виховного процесу з фізичного виховання слід орієнтуватись на запропонований перелік, враховуючи при цьому специфіку навчального закладу. Цей перелік є орієнтовним і розробленим на основі чинної навчальної програми «Основи здоров'я і фізична культура», відповідно до якої передбачається матеріально-технічне забезпечення навчально-виховного процесу при вивченні таких тем:

  • рухливі та народні ігри й забави;
  •               гімнастика;
  •               основні поняття та елементи спортивних ігор (баскетбол, гандбол, волейбол, футбол тощо);
  •              легка атлетика;
  •              плавання;
  •               кросова та лижна (ковзанярська) підготовка;
  •               туризм;
  •                  атлетизм, загальна й спеціальна фізична підготовка;
  •                  професійно-прикладна фізична підготовка.

На жаль, не в усіх навчальних закладах навчально-матеріальна база для проведення уроків фізкультури може задовольнити вивчення всіх складових програми. Тому вчитель фізкультури складає свій календарно-тематичний план роботи відповідно до навчальних програм, враховуючи можливості навчального закладу та кліматичні особливості регіону. При цьому загальна кількість годин, що відведені на проведення уроків фізкультури, залишається сталою.

 

Розділ 3 Нормативно-правове забезпечення викладання фізичної культури

 

Перелік нормативних документів з безпеки життєдіяльності у кабінеті фізичної культури

 

  1.       Конституція України.
  2.       Закон України “Про охорону праці”.
  3.       Закон України „Про освіту”.
  4.       Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти i науки України від 01.08.2001р. № 563 (зі змінами, затвердженими наказом від 20.11.2006 р. №782).
  5.       Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України, затвердженого наказом Міністерства освіти i науки України від 18.04.2006 р. № 304.
  6.       Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти i науки України від 31.08.2001 р. № 616.
  7.       Положення про організацію фізичного виховання і масового спорту в дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 02.08.2005 № 458.
  8.       Наказ Міністерства освіти і науки України від 06.11.2008р. № 1008 «Про невідкладні заходи щодо  збереження здоров’я учнів  під час проведення занять з фізичної культури, захисту Вітчизни та позакласних спортивно-масових заходів».
  9.       Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01.
  10.   Правила безпеки під час проведення занять з фізичної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 01.06.2010 № 521.
  11.   НПАОП 0.00-4.15-98 Положення про розробку інструкцій з охорони праці.
  12.   ДНАОП 0.03-3.29-96 Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми.
  13.   ДНАОП 0.03-8.07-94 Перелік важких робіт та робіт із шкідливими та небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх.

14. Наказ МОЗ та МОіНУ від 20.07.2009 року №518/674 «Про забезпечення медико-педагогічного контролю за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах».

15. Положення про медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого наказом МОЗ та МОіНУ від 20.07.2009 року №518/674.

16. Інструкція про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури, затверджена наказом МОЗ та МОіНУ від 20.07.2009 року №518/674.

 

Перелік локальних документів з безпеки життєдіяльності у кабінеті фізичної культури

 

Календарно-тематичний план роботи вчителя фізичного культури.

План-конспект уроку фізичної культури.

План-роботи методичного обєднання вчителів фізичного культури.

Акт готовності спортивного залу та перевірки готовності спортивного інвентарю до нового навчального року.

Журнал перевірки на надійність встановлення та кріплення спортобладнання.

Журнал реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності на уроках фізичної культури.

Список учнів, які за станом здоровя віднесені до основної, підготовчої та спеціальної медичних груп (складається на підставі наказу по навчальному закладу).

Календарний план спортивно-масових заходів.

Розклад занять спортивних секцій та гуртків.

Накази по навчальному закладу: «Про проведення планового медичного огляду учнів», «Про розподіл учнів за медичними групами для занять фізичною культурою».

 

 

 

 

 

 

 

Положення

про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах (витяг)

(Затверджено наказом МОіНУ від 31.08.2001р. №616)

2. Загальні положення

2.1. Розслідуванню підлягають нещасні випадки, які трапилися з вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, аспірантами і призвели до погіршення стану здоров’я (втрати працездатності) не менше ніж на один день згідно з медичним висновком, а саме: раптові погіршення здоров’я, травми, у тому числі травми через нанесення тілесних пошкоджень, нанесених іншою особою тощо (далі – нещасні випадки).

2.2. Розслідуванню підлягають нещасні випадки, що сталися:

під час проведення навчальних занять, у тому числі лекцій, уроків, занять з допризовної підготовки, лабораторних занять, спортивних, гурткових, позааудиторних, позакласних, позашкільних заходів, інших занять та в перервах між ними відповідно до навчальних, виробничих і наукових планів;

під час проведення позакласних, позашкільних, позааудиторних та інших заходів у вихідні, святкові та канікулярні дні, якщо ці заходи здійснюються під безпосереднім керівництвом працівника даного навчального закладу (викладача, вчителя, вихователя, класного керівника, майстра виробничого навчання тощо) або особи, яка призначена наказом керівника навчального закладу за його згодою;

під час занять з трудового і професійного навчання, проведення професійних, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, виробничої та навчальної практики, які проводяться відповідно до навчальних планів у навчальних закладах або на дільницях (територіях), що їм належать;

під час перебування (відпочинку) у студентських загонах, таборах праці та відпочинку (оздоровчих), шкільних лісництвах, на навчально-дослідних ділянках тощо;

під час проведення спортивних змагань, тренувань, оздоровчих заходів, екскурсій, походів, експедицій, організованих навчальних закладом у встановленому порядку;

під час перевезень вихованців, учнів, студентів, курсантів, слухачів, аспірантів до місця проведення заходів і назад, а також у разі організованого прямування їх на запланований захід на транспорті або пішки.

2.3. Погіршення стану здоров’я (втрата працездатності) унаслідок нещасного випадку встановлює та засвідчує лікувально-профілактичний заклад.

2.4. За результатами розслідування нещасного випадку під час навчально-виховного процесу складається акт за формою Н-Н (додаток 1).

2.5. Відповідальність за правильне і своєчасне розслідування і облік нещасних випадків, складання акта за формою Н-Н, розроблення і виконання заходів щодо усунення причин нещасного випадку несе керівник навчального закладу.

2.6. У випадках відмови адміністрації навчального закладу від складання акта за формою Н-Н, а також у разі незгоди потерпілого (його батьків або особи, яка представляє інтереси потерпілого) зі змістом акта за формою Н-Н конфлікт розглядає орган управління освітою вищого рівня у термін не більше десяти днів з моменту подання письмової заяви.

2.7. Лікувально-профілактичний заклад, куди доставлено вихованця (учня, студента, курсанта, слухача, аспіранта), постраждалого внаслідок нещасного випадку, що стався під час навчально-виховного процесу, зобов’язаний на запит керівника навчального закладу видати медичний висновок про характер ушкоджень.

3. Повідомлення про нещасні випадки, їх розслідування та облік

3.1. Про кожний нещасний випадок, який стався з вихованцем, учнем, студентом, курсантом, слухачем, аспірантом, потерпілий або свідок нещасного випадку негайно сповіщає безпосередньо керівника навчального закладу, який зобов’язаний:

терміново організувати першу долікарську медичну допомогу потерпілому, у разі необхідності – його доставку до лікувально-профілактичного закладу;

до прибуття комісії з розслідування зберегти обстановку на місці в тому стані, в якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров’ю тих, хто оточує, і не призведе до більш тяжких наслідків).

Про нещасний випадок, що трапився під час далеких походів, екскурсій або інших заходів поза територією району (міста), керівник заходу, що проводиться, негайно повідомляє також орган управління освітою за місцем події.

3.2. Керівник навчального закладу зобов’язаний негайно вжити заходів щодо усунення причин, що викликали нещасний випадок, повідомити батькам потерпілого (особі, яка представляє його інтереси) і зробити запит висновку з лікувально-профілактичного закладу про характер і тяжкість ушкодження потерпілого (додаток 2).

3.3. Керівник навчального закладу, одержавши повідомлення про нещасний випадок, наказом призначає комісію з розслідування у такому складі:

голова – заступник керівника навчального закладу;

члени:

представник служби охорони праці навчального закладу або особа, на яку наказом керівника покладено ці обов’язки;

представники відповідного профспілкового органу або уповноважені трудового колективу, якщо потерпілий не є членом профспілки.

3.4. Комісія з розслідування нещасного випадку зобов’язана:

протягом трьох діб провести розслідування нещасного випадку, з’ясувати обставини і причини, розробити заходи щодо усунення причин нещасного випадку, визначити відповідальних за це осіб;

виявити і опитати свідків та осіб, які допустили порушення нормативних актів, отримати пояснення у потерпілого;

скласти акт про нещасний випадок за формою Н-Н (додаток 1) у п’яти примірниках і направити на затвердження керівнику навчального закладу.

До акта додаються пояснення свідків, потерпілого та інші документи, що характеризують стан місця, де стався нещасний випадок, наявність шкідливих і небезпечних факторів, медичний висновок про стан здоров’я потерпілого в результаті нещасного випадку тощо.

3.5. Керівник навчального закладу протягом 3-х діб після закінчення розслідування затверджує акти форми Н-Н, з яких по одному примірнику направляє:

потерпілому або особі, яка представляє його інтереси;

до підрозділу, де стався нещасний випадок;

начальнику служби охорони праці або особі, на яку покладено ці обов’язки (відповідальному);

до архіву навчального закладу;

до органу управління освітою за місцем навчання потерпілого (копія – міністерству, засновнику /власнику/, до сфери управління якого належить навчальний заклад).

3.6. Акт форми Н-Н підлягає зберіганню в архіві органу управління освітою, навчального закладу протягом 55 років. Інші примірники акта та його копії зберігаються до здійснення всіх запланованих у ньому заходів, але не менше ніж п’ять років.

3.7. Нещасний випадок, про який потерпілий за відсутності свідків не повідомив керівника навчального закладу або наслідки від якого виявилися не одразу, розслідується протягом місяця з дня одержання письмової заяви потерпілого (його батьків або особи, яка представляє його інтереси). У цьому разі питання про складання акта за формою Н-Н вирішується комісією з розслідування після всебічної перевірки заяви про нещасний випадок, що стався, з урахуванням усіх обставин, медичного висновку про характер травми, можливої причини її походження, свідчень учасників та інших доказів. Одержання медичного висновку покладається на керівника навчального закладу.

3.11. Усі нещасні випадки, оформлені актами за формою Н-Н, реєструються органом управління освітою, навчальним закладом у журналі реєстрації нещасних випадків, що сталися з вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, аспірантами (додаток 3).

ЗРАЗКИ ЗАПОВНЕННЯ АКТУ ПРО НЕЩАСНИЙ ВИПАДОК

 

 

 

 

 

Додаток 1

Форма Н-Н

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор Мамаївського ЗНЗ

_________________Т.Ф.Дячук  

«____»_______________201___ року

 

АКТ № 43

про нещасний випадок, що стався з вихованцем, учнем,

студентом, курсантом, слухачем, аспірантом навчального закладу

(складається у п'яти примірниках)

 

  1.          Прізвище, ім'я та по батькові потерпілого: Журавльов Олександр Іванович
  2.          Стать: чоловіча, жіноча
  3.          Рік народження: 2000
  4.          Навчальний заклад, клас, група, де навчається, виховується потерпілий: Мамаївський загальноосвітній навчальний заклад, №1 8-А кл.
  5.          Підпорядкованість (належність) навчального закладу: управління освіти
  6.          Поштовий індекс та адреса навчального закладу: _______________________________
  7.          Місце, де стався нещасний випадок: спортивний зал загальноосвітнього навчального закладу
  8.          Прізвище, ім'я та по батькові вихователя, вчителя, викладача, керівника навчального    закладу, у класі (групі) якого стався нещасний випадок Гринюк Володимир Ілліч
  9.          Дата проведення інструктажу, навчання з охорони праці, безпеки життєдіяльності:
  • інструктаж вступний: 1 вересня 2013 року (див. пояснення);
  • інструктаж первинний: 3 вересня 2013 року (див. пояснення)
  1.     Дата і час нещасного випадку: 27 квітня 2013 року, 10:15
  2.     Обставини, за яких стався нещасний випадок: на початку уроку фізичної культури вчитель провів підготовчу частину, яка передбачає повідомлення теми і мети уроку, проведення інструктажу, організацію учнів. Виконуючи під час розминки вправу «Вітрила», потерпілий зачепив рукою однокласника Останця М. В., той у відповідь ударив потерпілого ногою по його нозі. Подія розгорталася надто швидко і призупинити її вчитель не зміг, хоча він повинен був запобігти цій ситуації. Учитель знав, що діти не ладять між собою, і якби під час уроку вони не стояли поруч, конфлікту можна було б уникнути
  3.     Подія, що призвела до нещасного випадку: травма, заподіяна іншою особою (див. пояснення)
  4.     Причини нещасного випадку:

організаційні:

неякісно проведено інструктаж учителем, (див. пояснення);

невиконання посадових обов'язків учителем (див. пояснення);

психофізичні:

травмування внаслідок протиправних дій  Останця М.В. (див. пояснення)

  1.     Наслідки нещасного випадку: не смертельний
  2.     Перебування потерпілого в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння: не перебував.

16. Заходи щодо усунення наслідків нещасного випадку:

№ з/п

Зміст заходу

Термін виконання

Виконавець (посада, прізвище, ініціали)

Відмітка про виконання

1

Провести позаплановий інструктаж з учителями фізичної культури

22.04.2013

Заступник директора з навчально-виховної роботи Рибак. О.Д.

Виконано

2

Провести позаплановий інструктаж з класними керівниками

23.04.2013

Заступник директора з виховної роботи Рибак. О.Д.

Виконано

3

Провести позаплановий інструктаж з учнями

1 - 11 - х класів

Згідно

з розкладом

уроків

Учителі фізичної культури

 

4

Обговорити на педагогічній раді питання профілактики дитячого травматизму

Травень 2013 року

Директор навчального закладу

Дячук.Т.Ф.

 

 

  1.     Особи, які допустили порушення законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці: Гринюк Володимир Ілліч, учитель фізичної культури ЗНЗ, порушив підпункти 4.6.1, 4.6.2, 4.6.3, 4.6.4, 4.6.6 Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 1 серпня 2001 р. № 563
  2.     Свідки нещасного випадку: учні 8-А кл.
  3.     Висновки лікувально-профілактичного закладу:

Діагноз за довідкою лікувально-профілактичного закладу

Звільнений від навчання (відвідування) у навчальному закладі

Число днів невідвідування навчального закладу

Перелом кістки стегна правої ноги

з 22 квітня 2013 року

 

 

Акт складено: 23 квітня 2013 року

 

 

Голова комісії:

заступник директора

з навчально-виховної роботи:                ____________________________ Н.В.Лисиця

 

Члени комісії:

відповідальний за стан охорони праці та безпеки

життєдіяльності в навчальному закладі                _____________________Л.Д.Кряшко

учитель фізики, голова методоб'єднання              _____________________М.Я.Луговик

 

Пояснення щодо складання та зберігання акту форми Н-Н:

1. Пункт 9, інструктаж вступний – дата та порядок проведення, програма інструктажу, реєстрація інструктажу повинна відповідати підпунктам 4.2, 4.6, 8.2, 8.3 Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 1 серпня 2001 р. № 563.

Пункт 9, первинний інструктаж – термін та порядок проведення, програма інструктажу, реєстрація інструктажу повинна відповідати підпунктам 4.2, 4.6, 8.4, 8.5 Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 1 серпня 2001 р. № 563.

2.Пункт 11 – слід детально описати, як розгорталися події.

3.Пункти 12, 13 – слід користуватися формулюваннями Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 4 липня 2007 р. № 370.

4.Пункт 19 – таблиця заповнюється відповідно додатку 2  «Повідомлення про наслідки нещасного випадку, що стався з потерпілим».

5.Керівник навчального закладу протягом трьох діб після закінчення розслідування затверджує акт про нещасний випадок, що стався з вихованцем, учнем, студентом за формою Н-Н та направити його примірники:

  • батькам потерпілого або особі, яка представляє його інтереси;
  • до архіву навчального закладу;
  • особі, яка відповідає за стан охорони праці та безпеки життєдіяльності у навчальному закладі;
  • до органу управління освітою за місцем навчання потерпілого;
  • до органу управління освітою вищого рівня.

6. Акт форми Н-Н підлягає зберіганню в архіві органу управління освітою, навчальному закладі протягом 55 років. Зберігати необхідно не тільки сам акт, але й документи, на підставі яких він складений:

  • пояснення свідків;
  • пояснення потерпілого;
  • пояснення особи, яка допустила порушення законодавчих та інших
    нормативних актів з охорони праці;
  • медичну довідку про стан здоров'я на момент травмування;
  • ескіз місця події;
  • витяги із журналів реєстрації інструктажів; а також медичну довідку, що засвідчує одужання потерпілого, та повідомлення про наслідки нещасного випадку (додаток 2).

Інші примірники акта та його копії зберігаються до здійснення всіх запланованих у ньому заходів, але не менше п'яти років.

7.Нещасний випадок, про який потерпілий за відсутності свідків не повідомив керівника навчального закладу або наслідки від якого виявилися не одразу, розслідується протягом місяця з дня одержання письмової заяви потерпілого (його батьків або особи, яка представляє його інтереси). У цьому разі питання про складання акта за формою Н-Н вирішується комісією з розслідування після всебічної перевірки заяви про нещасний випадок, що стався, з урахуванням усіх обставин, медичного висновку про характер травми, можливої причини травмування, свідчень учасників та інших доказів. Одержання медичного висновку покладається на керівника навчального закладу.

  1. Нещасний випадок, який стався під час проведення далеких походів, екскурсій, експедицій, розслідується комісією, створеною органом управління освітою, на території якого стався нещасний випадок. До складу цієї комісії має бути включено представника навчального закладу, в якому навчається потерпілий. У разі неможливості прибути на місце пригоди представника навчального закладу замість нього до складу комісії включається представник однієї з установ, підвідомчих органу управління освітою, що проводить розслідування. Матеріали розслідування, у т. ч. акти за формою Н-Н, направляються до органу управління освітою за місцезнаходженням навчального закладу або засновнику (власнику) навчального закладу.

Усі нещасні випадки, оформлені актами за формою Н-Н, реєструються органом управління освітою, навчальним закладом у журналі реєстрації нещасних випадків, що сталися з вихованцями, учнями.

9.Нещасні випадки, що сталися внаслідок уживання потерпілим алкоголю, наркотичних або інших психотропних речовин, а також унаслідок їх дії (асфікція, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин у навчально-виховному процесі або порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання та транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від навчання; під час скоєння крадіжок або інших злочинів, якщо ці дії зафіксовано та на них є офіційний висновок суду або прокуратури, а також у разі природної смерті або самогубства потерпілого, не розслідуються та не беруться на облік.

  1.     Після закінчення лікування потерпілому медичною установою видається довідка про те, що він може відвідувати навчальний заклад. Ця довідка додається до всього пакета документів, які було складено під час розслідування, та на її підставі заповнюється друга і третя колонка «Повідомлення про наслідки нещасного випадку, що стався з потерпілим» (додаток 2 до п.2.8. Положення).

 

 

 

Повідомлення про наслідки нещасного випадку, що стався з потерпілим

Журавльовим Олександром Івановичем,

який навчається у  Мамаївському ЗНЗ  ,  у 8-А класі,

за актом форми    Н-Н № 43 від 23 квітня 2013 р.

Наслідки нещасного випадку  (відповідно до п. 19 акта за формою Н-Н) : потерпілий одужав

 

Діагноз за довідкою лікувально-профілактичного закладу

Звільнений від навчання (відвідування) у навчальному закладі

Число днів невідвідування навчального закладу

Перелом кістки стегна правої ноги

з     22 квітня 2013 року

по 22 травня 2013 року

20 днів

 

Директор школи ___________________________________________ 

23 травня 2013 року

 

  Додаток 3

                                                                                                 Головному лікарю

                                                                                                 травмпункту

 

Прошу надати медичний висновок про характер ушкоджень, які отримав учень (вказати прізвище, ім'я, по батькові потерпілого, вік, дату пригоди, назву закладу).

 

Підпис керівника. М.П.

 

 

Додаток 4

(орієнтовно для зразка)

Журнал

реєстрації нещасних випадків, що сталися з вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, аспірантами

 ________________________________________________________________

(назва навчального закладу)

Витяг із журналу реєстрації нещасних  випадків з учнями та вихованцями

 

з/п

Дата події

Прізвище, ім'я, по батькові потерпілого, рік народження

Клас, група

Місце події

Короткі обставини та причини нещасного випадку

Дата складання,

номер акта за формою Н-Н

Діагноз та наслідки

нещасного випадку

Примітка

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1

18.01

2009

Бондаренко Євген Петрович 1993 р. н.

9-В

кл.

Спортивний зал, урок фізкультури

Потерпілий сидів на лаві, однокласник схопив його за ноги і скинув на підлогу. Внаслідок цього потерпілий отримав травму голови

18.01.

2009

№2

Забій голови

Акт

отримав 18.01. 2009

Із змістом акта погоджуюсь. Бондаренко П.Д.

2

21.04

2009

Журавльов Олександр Іванович 1996 р. н.

6-А

кл.

Спортивний зал, урок фізкультури

Виконуючи під час розминки вправу «Вітрила», потерпілий зачепив рукою однокласника Останця М.В., який у відповідь вдарив потерпілого ногою. Внаслідок цього потерпілий отримав травму нижньої кінцівки

22.04.

2009 №21

Перелом

стегнової

кістки

правої

ноги

Акт

отримав 24.04. 2009.

Із змістом акта погоджуюсь.

Журавльова Л.Д.

 

Відповідальність посадових осіб за охорону праці, життя і здоров'я учасників навчально–виховного процесу

Відповідальність керівництва за охорону праці, життя і здоров'я всіх учасників навчально–виховного процесу, окреслена Законами України «Про освіту», «Про охорону праці» та Положенням про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах,  затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 1 серпня      2001 року  № 563 (із змінами і доповненнями наказ МОН України від 20.11.2006 року №782).

Відповідальність роботодавця за порушення вимог щодо ОП

Дотримання законодавства України про охорону праці є обов’язком не тільки для посадових осіб, а й для всіх працюючих.

Якщо працівник закладу освіти не виконує або виконує неналежним чином правила і норми з охорони праці, він несе відповідальність  відповідно до чинного законодавства.

Закон України «Про охорону праці» передбачає

Стаття 44. Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці

За порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об’єднань винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законом.

Види відповідальності:

Дисциплінарна (КЗпП України ст.147). Встановлено такі види дисциплінарного стягнення: догана, звільнення з роботи. Наказом по закладу освіти працівники зобов’язуються дотримуватися правил техніки безпеки, організовувати, виконувати різні роботи з охорони праці. Особи, визначені наказом, обов’язково повинні бути ознайомлені з ним під розпис. Якщо в результаті внутрішнього контролю виявилось, що працівник порушив покладені на нього нормативними актами обов’язки з охорони праці, не виконав наказ по закладу, то згідно з вимогами КЗпП України керівник закладу накладає стягнення (догана, звільнення). Працівник обов’язково знайомиться з наказом про стягнення під розпис.

Адміністративна. Встановлюється за порушення, які не носять кримінального характеру. В даному випадку на винних працівників накладається штраф. Право штрафувати мають органи Державного нагляду за охороною праці (державний інспектор). Штраф оформляється постановою, один екземпляр якої видається потерпілому працівникові, який в установлений термін повинен через централізовану касу сплатити штраф. У іншому випадку за кожен день затримки виплати штрафу нараховується пеня.

Відповідальність учителя за збереження життя і здоров'я вихованців, учнів, під час навчально-виховного процесу

Кримінальна відповідальність. Якщо невиконання вимог охорони праці може потягти за собою нещасні випадки або інші тяжкі наслідки, які вже сталися з вини посадової особи, прокуратура може порушити питання про відкриття кримінальної справи.

Кримінальна відповідальність настає згідно з  кримінальним кодексом України.

КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Зі змінами, внесеними згідно із Законом № 3571-VI (3571-17) від 05.07.2011)

Стаття 120. Доведення до самогубства

1. Доведення  особи  до  самогубства   або   до   замаху   на  самогубство,  що є наслідком жорстокого з нею поводження, шантажу, примусу до  протиправних  дій  або  систематичного  приниження  її людської гідності, - карається обмеженням   волі  на  строк  до  трьох  років  або позбавленням волі на той самий строк.

2. Те саме діяння,  вчинене  щодо  особи,  яка  перебувала  в матеріальній  або  іншій залежності від винуватого,  або щодо двох або більше осіб, - карається обмеженням  волі  на  строк  до  п'яти  років   або позбавленням волі на той самий строк.

3. Діяння,  передбачене  частинами  першою  або  другою  цієї статті, якщо воно було вчинене щодо неповнолітнього, - карається позбавленням волі  на  строк  від  семи  до  десяти років.

Стаття 137. Неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей

1. Невиконання   або   неналежне   виконання  професійних  чи службових обов'язків щодо охорони життя та здоров'я  неповнолітніх внаслідок  недбалого  або  несумлінного до них ставлення,  якщо це спричинило істотну шкоду здоров'ю потерпілого, - карається  штрафом  від  ста  до  трьохсот  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк  до  трьох років,  або  позбавленням волі на той самий строк,  з позбавленням права обіймати певні посади  чи  займатися  певною  діяльністю  на строк до трьох років або без такого (Абзац другий частини першої статті   137   в  редакції  Закону    2556-VI  (  2556-17  )  від 23.09.2010).

2.Ті   самі   діяння,   якщо   вони   спричинили   смерть неповнолітнього або інші тяжкі наслідки, - караються обмеженням волі на строк від трьох до  п'яти  років або  позбавленням  волі  на той самий строк,  з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на  строк  до трьох років або без такого. ( Частина друга статті 137 в редакції Закону № 2556-VI (2556-17) від 23.09.2010).

Матеріальна відповідальність. До цього виду відповідальності притягаються особи, з вини яких у результаті порушення вимог з охорони праці, безпеки життєдіяльності учневі нанесено шкоду, завдану каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я .

Матеріальна відповідальність учителя фізичної культури (закладу) перед учнем настає у разі ушкодження здоров’я останнього. Виплата матеріальних компенсацій проводиться за рішенням суду у відповідності з цивільним кодексом України.

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

Зі змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом № 3610-VI (3610-17) від 07.07.2011

Стаття 1199. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або  іншим ушкодженням здоров'я малолітньої або неповнолітньої особи.

1. У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я малолітньої особи   фізична  або  юридична  особа,  яка  завдала  цієї  шкоди, зобов'язана відшкодувати витрати на  її  лікування,  протезування, постійний догляд, посилене харчування тощо.

Після досягнення   потерпілим  чотирнадцяти  років  (учнем  - вісімнадцяти років) юридична або фізична особа, яка завдала шкоди, зобов'язана  відшкодувати  потерпілому  також шкоду,  пов'язану із втратою або зменшенням його  працездатності,  виходячи  з  розміру встановленої законом мінімальної заробітної плати.

2. Якщо на момент ушкодження здоров'я неповнолітня особа мала заробіток,  шкода має бути відшкодована їй виходячи з  розміру  її заробітку,  але не нижче встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати.

3. Після початку трудової діяльності відповідно до  одержаної кваліфікації  потерпілий  має  право  вимагати  збільшення розміру відшкодування шкоди,  пов'язаної із  зменшенням  його  професійної працездатності  внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, виходячи з розміру заробітної плати працівників його кваліфікації, але  не нижче встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати.

4. Якщо потерпілий не має професійної  кваліфікації  і  після досягнення    повноліття   продовжує   залишатися   непрацездатним внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я,  завданого йому до повноліття, він має право вимагати відшкодування шкоди в обсязі не нижче  встановленого  законом  розміру  мінімальної  заробітної плати.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

освіти і науки України

01.06.2010 №521

 

Правила безпеки

під час проведення занять з фізичної культури і спорту

в загальноосвітніх навчальних закладах

 

І. Загальні положення

  1.       Ці Правила поширюються на загальноосвітні та позашкільні навчальні заклади (далі – навчальні заклади) незалежно від форм власності та підпорядкування, які проводять заняття з фізичної культури і спорту.
  2.   Правила встановлюють вимоги безпеки під час проведення занять з фізичної культури і спорту на уроках, в гуртках, спортивних секціях тощо, які є обов'язковими для виконання учнями, вихованцями навчальних закладів (далі – учні). Заняття з фізичної культури і спорту проводяться під керівництвом педагогічних, медичних працівників навчальних закладів, інших осіб, які проводять фізкультурно-масову, спортивну, фізкультурно-оздоровчу роботу (тренери, керівники гуртків, груп, центрів тощо).
  3.   Заняття з фізичної культури і спорту в навчальних закладах проводяться відповідно до навчальних програм освітньої галузі «Здоров'я і фізична культура» Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 № 1717, та Держстандарту базової і повної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2004 № 24. Заняття з фізичної культури і спорту в навчальних закладах проводяться вчителем фізичної культури або особою, яка має спеціальну освіту та кваліфікацію: тренер, керівник гуртка, групи, спортивної секції тощо (далі – фахівець з фізичної культури і спорту) і пройшла обов'язковий профілактичний медичний огляд відповідно до Правил проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.07.2002 № 280, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.08.2002 за № 639/6927.

1.4.До занять з фізичної культури і спорту допускаються учні, які пройшли обов'язковий медичний профілактичний огляд відповідно до Положення про медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти і науки України від 20.07.2009 № 518/674, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.2009 за № 772/16788, не мають протипоказань щодо стану здоров'я, у яких визначені рівень фізичного розвитку і група для занять фізичною культурою.Організація медичного обслуговування учнів здійснюється відповідно до чинного законодавства.

1.5. Учні повинні бути присутніми на уроках  фізичної культури незалежно від рівня фізичного розвитку і групи для занять фізичною культурою, а також тимчасово звільнені від занять.

Допустиме навантаження на уроці для тих учнів, які за станом здоров'я належать до підготовчої та спеціальної груп і відвідують уроки фізичної культури, встановлює вчитель фізичної культури.

  1.               Загальне керівництво організацією медичного контролю за станом здоров'я учнів у навчальних закладах здійснюють місцеві органи охорони здоров'я та органи управління освітою відповідно до чинного законодавства України.
  2.               Списки учнів, які належать до підготовчої та спеціальної груп відповідно до Інструкції про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти і науки України від 20.07.2009 № 518/674, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.2009 за №773/16789, затверджуються наказом керівника навчального закладу на поточний рік і доводяться до відома класного керівника, учителя фізичної культури. На підставі цього наказу класний керівник спільно з медичним працівником навчального закладу веде «Листок здоров'я», який знаходиться в журналі обліку навчальних занять на окремій сторінці, де зазначаються група та особливості щодо фізичного навантаження для підготовчої та спеціальної груп.

1.8.Учитель фізичної культури проводить уроки з фізичної культури для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів окремо для хлопців і дівчат відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.2002 за № 229/6517.

За умови неможливості розподілу вчитель фізичної культури може давати окремо фізичні навантаження для хлопців і дівчат.

1.9.Під час занять з фізичної культури і спорту учні повинні користуватися спеціальним спортивним одягом та спортивним взуттям, а під час занять на відкритому повітрі взимку – бути вдягнені в повітрозахисні куртки, шапочки, рукавички, мати відповідне взуття. Проводити заняття без спортивного одягу і спортивного взуття не дозволяється.

  1. На кожному уроці з фізичної культури учні ознайомлюються з правилами поведінки в спортивному залі і на майданчику, розробленими відповідно до цих Правил учителем фізичної культури або фахівцем з фізичної культури і спорту.
  2. До початку занять з фізичної культури і спорту учні (за потреби) мають повідомити вчителя або фахівця з фізичної культури і спорту:
  •   про наявність документа про тимчасове звільнення від занять після хвороби;
  •   про погане самопочуття.

1.12. Місця для занять з фізичної культури і спорту обладнуються аптечкою (відкриті спортивні майданчики – переносною аптечкою) з набором медикаментів, перев'язувальних засобів і приладь, згідно з орієнтовним переліком, наведеним у додатку 1, та інформацією про місцезнаходження і номер телефону найближчого лікувально-профілактичного закладу, де можуть надати кваліфіковану медичну допомогу.

1.13.Про всі випадки несправності спортивного обладнання та травмування під час занять з фізичної культури і спорту необхідно повідомити вчителя фізичної культури або фахівця з фізичної культури і спорту.

 

II. Вимоги безпеки до місць проведення навчально-виховного процесу та їх обладнання

2.1. Приміщення спортивних залів та розміщення в них обладнання повинні відповідати вимогам:

  •        Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.2.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 №63 (далі– ДСанПіН 5.2.2.008-01);
  •        Правил пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти України, Головного управління Державної пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України від 30.09.98 № 348/70, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.12.98 за № 800/3240 (далі – НАПБВ.01.050-98/920).
  1.               Відповідно до ДСанПіН 5.2.2.008-01 спортивний зал має розміщуватися на першому поверсі. У навчальному закладі розміри фізкультурно-спортивного залу повинні бути не менше ніж 18x9 м відповідно до кількості учнів. У спортивному залі розміром до 288 м2 допускається одночасне заняття не більше ніж одного класу.
  2.               Освітленість спортивного залу має відповідати вимогам ДСанПіН 5.2.2.008-01.

Природне і штучне освітлення закритих спортивних споруд має забезпечувати достатнє освітлення спортивного залу. Коефіцієнт природної освітленості спортивних залів повинен бути не нижчим за 2,0%.

  1.               Під час уроків температура повітря в спортивному залі має бути 15-17 °С, у роздягальнях при спортивному залі – 19-23 °С, у душових – 25 °С.
  2.               Електрична мережа, що забезпечує спортивний зал електроенергією, повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів з охорони праці.
  3.               На всіх штепсельних розетках мають бути встановлені запобіжні заглушки і зроблені написи про величину напруги.
  4.               У приміщеннях основних спортивних споруд на видному місці слід розмістити план евакуації учнів на випадок пожежі згідно з НАПБ В.01.050-98/920 зі схемою виведення учасників навчально-виховного процесу з території та усіх приміщень і місць проведення занять з фізичної культури і спорту, в тому числі з усіх допоміжних приміщень.
  5.               Відповідно до НАПБ В.01.050-98/920 спортивний зал у прилеглих до нього рекреаціях має бути обладнаний пінними або порошковими вогнегасниками у кількості не менше двох на приміщення.

2.9.Рішення про неможливість проведення занять з фізичної культури і спорту на відкритому повітрі в зв'язку з несприятливими метеорологічними умовами виносять учителі фізичної культури, фахівці з фізичної культури і спорту, організатори фізкультурно-спортивних заходів тощо. У разі неможливості проведення таких занять на відкритому повітрі вони проводяться в приміщенні навчального закладу.

  1. Усі спортивні снаряди, спортивне обладнання та інвентар, які використовуються під час проведення занять з фізичної культури і спорту згідно з чинним переліком типових навчально-наочних посібників та обладнання з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів, що визначається Міністерством освіти і науки, повинні бути справними і надійно закріпленими.
  2. Лижний інвентар необхідно підбирати відповідно до зросто-вікових даних учнів. Поверхня лиж має бути без перекосів і бічних викривлень, тріщин, задирок і відколів. Палиці повинні бути легкими, міцними і зручними, мати петлі для захвату руками, вістря для упору й обмежувальне кільце.
  3. Металеві конструкції, які прикріплюють обладнання на спортивних майданчиках (волейбольні сітки, баскетбольні щити, гандбольні, футбольні ворота тощо), мають бути жорстко закріплені і не повинні мати пристроїв, небезпечних для гравців.

 

III. Вимоги безпеки під час проведення занять з фізичної культури і спорту

3.1. Вимоги безпеки під час проведення занять з гімнастики

  1. Спортивний зал має бути підготовлений відповідно до вимог навчальної програми.
  2. Обладнання необхідно розміщувати так, щоб навколо кожного гімнастичного снаряда була безпечна зона.
  3. Перед кожним заняттям потрібно перевіряти стан снарядів:
  •   міцність кріплення;
  •   міцність розтяжок та ланцюгів;
  •   кріплення канатів, жердин, гімнастичних стінок тощо.

3.1.4.Для запобігання травматизму під час занять з гімнастики слід дотримуватись таких вимог:

  • виконувати гімнастичні вправи на снарядах тільки в присутності вчителя або фахівця з фізичної культури і спорту;
  • укладати гімнастичні мати таким чином, щоб їх поверхня була рівною;
  • перевозити важкі гімнастичні снаряди за допомогою спеціальних візків і пристроїв;
  • виконувати складні елементи і вправи під наглядом учителя або фахівця з фізичної культури і спорту, застосовуючи методи і способи страхування відповідно до вправи;
  • змінюючи висоту брусів, обидва кінці жердини піднімати одночасно;
  • висовувати ніжки в стрибкових снарядах по черзі з кожного боку, піднявши снаряд;
  • для змащення рук треба використовувати магнезію, яка зберігається в спеціальних ящиках, що виключають розпилювання.

3.1.5. Під час виконання учнями гімнастичних вправ поточним способом (один за одним) слід дотримуватися необхідних інтервалів, які визначає вчитель або фахівець з фізичної культури і спорту.

 

3.2. Вимоги безпеки під час проведення занять із легкої атлетики

  1. Взуття учнів має бути на підошві, що унеможливлює ковзання; воно повинно щільно облягати ногу і не заважати кровообігу. На підошві спортивного взуття дозволяється мати шипи.
  2. Вправи з метання дозволяється виконувати тільки за командою вчителя фізичної культури. Кидки снарядів слід виконувати в напрямку розміченого сектора. Зустрічні кидки та кидки у напрямку бігової доріжки не дозволяються. Перебуваючи поблизу зони метання, не можна повертатися спиною до напряму польоту об'єкта метання.

3.2.3.При виконанні вправ фронтальним методом учні повинні розташовуватися в одну шеренгу на відстані не менше ніж 2 м один від одного. Під час поточного виконання вправ з метання учні, які мають взяти снаряди в секторі, повинні переміщуватися за вчителем або фахівцем з фізичної культури і спорту безпечним маршрутом (як правило, з лівого боку на безпечній відстані від сектора).

3.2.4. Брати снаряди в руки, іти за снарядами можна тільки з дозволу вчителя або фахівця з фізичної культури і спорту. Не дозволяється виконувати довільні кидання, залишати без нагляду спортивний інвентар для метання, зокрема інвентар, який не використовується в цей час.

3.2.5. Спортивний снаряд назад до кола або місця метання слід переносити, ні в якому разі не кидати. Зберігати і переносити спортивний інвентар для метання треба в спеціальних укладках або ящиках.

 

3.3. Вимоги безпеки під час проведення занять із лижної підготовки і ковзанярського спорту

  1. Одяг учнів для занять з лижної підготовки або навчання з ковзанярського спорту має відповідати погодним умовам, бути легким, теплим, не заважати рухам.
  2. Уроки з лижної підготовки треба проводити в тиху погоду або при слабкому вітрі. Температурні норми, за яких можна проводити заняття із зимових видів спорту, наведені в додатку 2.
  3. Перед кожним заняттям з фізичної культури слід перевіряти стан лижні або траси.
  4. Кріплення лиж до взуття учня має бути зручним для користування, міцним, надійним і відрегульованим так, щоб можна було без сторонньої допомоги прикріпити лижі до черевиків.
  5. Перед виходом до місця занять учні повинні знати правила переміщення з лижами: рух у строю з лижами тощо. Під час переміщення до місця занять і назад повинні бути спеціально призначені учні, які ведуть і замикають колону. Групу учнів дозволяється вести з лижами тільки тротуаром або лівим узбіччям дороги не більше ніж у два ряди. Попереду і позаду колони мають бути супроводжувачі. Вони повинні мати вдень червоні прапорці, а з настанням темряви і в тумані – запалені ліхтарі: попереду – білого кольору, позаду – червоного.
  6. Спускатися з гір треба за сигналом учителя або фахівця з фізичної культури і спорту, строго за чергою.
  7. Під час пересування на лижах дистанцією потрібно дотримуватися інтервалу 3-4 м, при спусках –- не менше ніж 30 м, не виставляти вперед лижні палки. При потребі швидко зупинитися необхідно, присідаючи, падати на бік, обов'язково тримаючи при цьому палки позаду. Не дозволяється пересікати лижню, якою пересуваються інші лижники, що спускаються зі схилу.
  8. Під час руху ковзанярською доріжкою учням не дозволяється різко зупинятися, а також відпочивати, стоячи на біговій доріжці, щоб не створювати умови для травмування інших.
  9. Під час навчання учнів на льоду потрібно використовувати бар'єри, поручні, а також проводити навчання з кожним, хто виконує перші самостійні рухи. У тих випадках, коли на одній ковзанці поєднується масове катання з навчальним процесом, необхідно відгородити бігову доріжку канатами, залишивши для масового катання зовнішню велику доріжку.
  1.                    За морозної погоди необхідно доручати учням стежити один за одним і повідомити вчителя або фахівця з фізичної культури і спорту про перші ознаки обморожування.
  2.                    При погіршенні самопочуття учня необхідно відправити на базу тільки в супроводі дорослого або старшого за віком товариша.
  3.                    При пошкодженні лижного чи ковзанярського спорядження учневі необхідно попередити про це вчителя або фахівця з фізичної культури і спорту.

 

3.4. Вимоги безпеки під час занять з плавання

3.4.1. Допуск учнів у воду (видача пропусків у басейн) проводиться в присутності тільки того вчителя фізичної культури, прізвище якого зазначено в розкладі, будь-яка заміна одного вчителя іншим проводиться лише з дозволу керівника навчального закладу. Заняття з навчання плавання проводять тренери. Учителі фізичної культури в цьому разі виконують функцію помічника тренера і беруть участь у процесі навчання та організації занять. Для участі в навчанні з плавання в басейні учні повинні мати медичну довідку про стан здоров'я для допуску до занять у басейні.

3.4.2. Склад груп для навчання з плавання у відкритих водоймищах – 8-10 осіб, у штучних басейнах група не повинна перевищувати 10-12 осіб на одного тренера.

  1. Заняття з тими учнями, хто не вміє плавати, тренер проводить індивідуально на мілкому місці. Усі вправи, а також перші спроби самостійного плавання треба виконувати в напрямку до берега чи мілкого місця.
  2. Проводити заняття в природних водоймищах дозволяється тільки в спеціально відведених і обладнаних місцях, які відповідають санітарним вимогам чинного законодавства і Правил охорони життя людей на водних об'єктах України, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 03.12.2001 № 272, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01.02.2002 за № 95/6383. Облаштування таких місць для купання (навчання з плавання) повинно бути до початку занять узгоджено з відповідними санітарно-епідеміологічними службами, які здійснюють санітарний нагляд за цими водоймищами.

3.4.5. У разі наявності факторів, які заважають проведенню заняття з плавання, учитель фізичної культури повинен вжити заходів щодо їх усунення, а в разі неможливості – відмінити заняття.

3.5. Вимоги безпеки під час занять із спортивних ігор (футбол, волейбол, баскетбол, гандбол)

  1. Під час занять із спортивних ігор учні мають виконувати вказівки вчителя фізичної культури або фахівця з фізичної культури і спорту, дотримуватись послідовності проведення занять – поступово давати навантаження на м'язи з метою запобігання травматизму.
  2. Перед початком гри учні проводять розминку: відпрацьовують техніку ударів і ловіння м'яча, правильну стійку і падіння під час приймання м'яча, персональний захист.
  3. Одяг учнів, які займаються спортивними іграми, має бути легкий, не утруднювати рухів, взуття у гравців – баскетболістів, волейболістів, гандболістів – на гнучкій підошві типу кедів, кросівок, у футболістів – на жорсткій підошві.

Гравцям не слід носити на собі будь-які предмети, небезпечні для себе та інших гравців (сережки, ланцюжки, браслети, амулети тощо).

Під час проведення занять на відкритому повітрі у сонячну спекотну погоду учням необхідно мати легкі головні убори, по периметру поля для ігрових видів спорту необхідно розставити пляшки з водою.

3.5.4. Учням, які грають у футбол, слід мати індивідуальні захисні пристрої: наколінники, захисні щитки під гетри; воротарям –- рукавички.

IV. Надання допомоги потерпілому і порядок розслідування й обліку нещасних випадків з учнями

  1.       Першу допомогу потерпілому може надати вчитель фізичної культури, фахівець з фізичної культури і спорту, інші особи, що проводять фізкультурно-спортивні заходи і пройшли навчання з безпеки життєдіяльності відповідно до Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 01.08.2001 № 563, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.11.2001 за №969/6160.
  2.       Під час надання першої допомоги слід використовувати всі необхідні наявні препарати, ліки, інструменти тощо.
  3.       Після надання першої допомоги слід направити потерпілого до медичного працівника навчального закладу. У разі потреби після надання першої допомоги необхідно викликати невідкладну медичну допомогу або направити потерпілого до територіального лікувально-профілактичного закладу.
  4.       Розслідування й облік нещасних випадків з учнями під час навчально-виховного процесу проводяться відповідно до Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 31.08.2001 № 616, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.12.2001 за №1093/6284.

 

 

Директор департаменту загальної

середньої та дошкільної освіти

Міністерства освіти і науки України                                      О.В.ЄРЕСЬКО

 

 

 

Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу     ДСанПіН 5.5.2.008-01   (витяг)

2. Земельна ділянка

2.11. Фізкультурно-спортивну зону слід розміщувати поруч з навчальною, але не з боку вікон приміщень для початкових класів.

Майданчики для ігор з м’ячем та метання спортивних снарядів розміщуються на відстані не меншій ніж 25м від вікон навчальних та навчально-допоміжних приміщень будинків (при наявності огорожі 3м заввишки і не менше 15м завдовжки), майданчики для інших видів фізкультурних занять – на відстані не меншій ніж 10 м.

Спортивні майданчики повинні мати тверде покриття.

Спортивні майданчики доцільно розміщувати по довжині з півночі на південь.

Бігова доріжка влаштовується навколо футбольного поля, доріжка довжиною 100 м входить до складу бігової.

Ями для стрибків у довжину і висоту заповнюються піском, змішаним з тирсою.

При будівництві бігових доріжок і спортивних майданчиків (волейбольних, баскетбольних, гри у ручний м’яч) необхідно використовувати дренаж.

Комбінований майданчик можна асфальтувати (бетонувати), футбольне поле повинно мати трав’яне покриття. З метою попередження травм майданчики повинні мати рівну поверхню.

Забороняється проводити заняття на зволожених майданчиках.

Борти ям для стрибків, крім переднього, оббиваються гумою.

Наливні льодові катки для катання, хокею та швидкісного бігу на ковзанах повинні мати товщину льоду 5-6 см, гладку поверхню без розколин і виямок.

Штучне освітлення катка повинно бути рівномірним на всій льодовій поверхні і повинно становити не менше 100 лк.

Майданчики для учнів 1-4 класів повинні бути обладнані тіньовими навісами, ліанами, гірками для спуску, гойдалками, бетонованою стіною для ігор з м’ячем і малювання, лавками, доріжками з твердим покриттям для катання на роликових ковзанах та велосипедах, плескальним басейном.

Займатися на спортивних майданчиках дозволяється тільки у спортивному одязі та взутті.

Діти повинні бути ознайомлені з правилами користування спортивним інвентарем і обладнанням.

Фізкультурні майданчики необхідно відгороджувати один від одного зеленими насадженнями.

Ігрові майданчики, розміщені біля будівлі школи, засівають невисокою травою.

3. Основні приміщення

3.7. Спортивний зал розміщується на першому поверсі. Його розміри передбачають виконання програм з фізичного виховання і можливості організації позаурочних спортивних занять, актовий зал розміщується на другому поверсі.

Найбільша кількість людей, які одночасно перебувають на поверсі в будівлі школи, визначається наповнюваністю навчальних приміщень, приміщень для трудового навчання, спортивного, актового залів, що розміщуються на цьому ж поверсі (для розрахунку шляхів евакуації).

Використовувати актовий зал як спортивний не рекомендується.

Вхід в спортивний зал слід передбачити через роздягальню безпосередньо або через відокремлений коридор. Інвентарна для спортивного інвентарю (обладнання) повинна з’єднуватись із спортивним залом через двері або відкритий отвір розмірами (2 х 2,2м2). Довжина цього приміщення повинна бути не менша 5м, а підлога на одному рівні з підлогою спортивного залу (без порогу). Із інвентарної або спортивного залу слід передбачити додатковий вихід на земельну ділянку. Висота спортивних залів площею 162м2 повинна бути не меншою 6м. У спортивному залі площею до 288м2 допускається одночасне заняття не більше ніж з одним класом.

4. Природне та штучне освітлення. Організація і вимоги до зорової роботи учнів

4.2. Штучне освітлення.

Оптимальний рівень штучного освітлення спортивного залу складає 400 лк на рівні підлоги. Освітлювальна арматура, вікна та опалювальні прилади у спортивному залі повинні бути закриті металевими сітками.

Світильники миються не рідше 1 разу на три місяці, вікна – 1 раз у півріччя.

5. Повітряно-тепловий режим

5.5.У приміщеннях шкіл відносна вологість повітря має бути 40-60%; температура повітря в класах і кабінетах 17-20C, в майстернях по обробці металу і дерева 16-180C,  в спортивному залі 15-170C,  в роздягальнях при спортивному  залі 19-230C, в актовому залі 17-200C, в бібліотеці 16-180C, в медичних кабінетах 21-230C, в рекреаціях 16-180C, в спальних приміщеннях 18-200C; в умивальних 20-230C; у вестибюлі, гардеробі 16-190C; в туалетах 17-210C; в душових не нижче 250C.

6. Вентиляція та опалення

6.7. Опалювальні прилади (радіатори) в навчальних приміщеннях слід закривати легкою дерев’яною або металевою решіткою. Не допускається використання дерев’яно-стружкових та дерев’яно-волокнистих плит.

6.8. Пічне опалення допускається тільки в одноповерхових приміщеннях шкіл з малою кількістю учнів (у сільській місцевості), яке повинно бути обладнане в коридорі.

Забороняється встановлювати залізні печі.

Щоб не забруднювати повітря приміщень окисом вуглецю, пічні труби закриваються не раніше повного згорання палива і не пізніше, як за дві години до приходу учнів.

7. Санітарно-гігієнічна освіта учнів, формування здорового способу життя, самообслуговування

У процесі самообслуговування учні можуть виконувати прибирання класів, кабінетів, лабораторій:

- наприкінці кожного дня (учні 5-11кл.);

- генеральне прибирання кожного тижня і місяця (учні 9-11 кл.).

Тривалість самообслуговування для учнів 2-4 класів у загальноосвітньому навчальному закладі не повинна перевищувати 1 години на тиждень, а для учнів 5-11 класів – 2 години на тиждень. Одноразова тривалість роботи із самообслуговування не повинна перевищувати для учнів 2-4 класів 30 хвилин, 5-9 класів – 45 хвилин, 10-11 класів – 1,5 години. Роботу необхідно проводити у спеціальному одязі. Усі види прибирання здійснюються лише вологим методом з наступним провітрюванням приміщень. У навчальному приміщенні необхідно передбачити місце для зберігання прибирального інвентарю, спецодягу та мила. Миття підлоги дозволяється школярам з 10 років при обов’язковому використанні швабри.

Допускається участь учнів (чергові класи) в накриванні обідніх столів (при використанні санітарного одягу). Перебування учнів у виробничих приміщеннях харчоблоку забороняється.

Учні не допускаються до виконання робіт, що небезпечні для їх життя та здоров’я, створюють загрозу зараження інфекційними хворобами:

- робота із значним фізичним навантаженням (допустима вага вантажу п. 8.4);

- робота з електроприладами;

- миття вікон, очищення даху і проїжджих частин вулиць від снігу, льоду;

- очищення освітлювальної апаратури, вентобладнання та витяжних шаф;

- перенесення скла та виробів із нього;

-прибирання санвузлів, умивальних та кімнат гігієни, медичних та допоміжних приміщень, сходів, рекреаційних приміщень, майстерень, спортивних приміщень, актового залу, харчоблоку, роздаткової, буфету, обіднього залу;

- прання постільної білизни;  винесення та вивезення відходів;  догляд за дорослими і хворими тваринами, птахами;  догляд за дітьми, хворими на інфекційні хвороби;  робота з хімічними речовинами (крім уроків хімії);  робота у котельнях;  проведення нічних чергувань.

Учні 2-4 класів можуть брати участь у прибиранні території школи, доглядати за квітами, учні 5-12 класів – у генеральному та щодобовому поточному прибиранні ділянки (підмітати, очищувати від снігу, саджати дерева).

Прибирання класів, майстерень, навчальних кабінетів проводиться після закінчення останнього уроку, а спортивних залів – після кожного уроку і після закінчення уроків, занять секцій. Мати в спортивному залі чистять пилососом не рідше одного разу на тиждень, вологе протирання чохлів здійснюють щоденно.

До спортивного залу учні допускаються тільки в спортивному одязі і взутті.


ДОДАТКИ

(орієнтовно для зразка)

 

З А Т В Е Р Д Ж Е Н О

Директор Мамаївського ЗНЗ 

№_ _______________________________

«____»___________________201__р

 

 

ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ №__

старший учитель фізичної культури

____________________________________________________________

1. Загальні положення

1.1. Ця посадова інструкція розроблена на підставі тарифно-кваліфікаційної характеристики вчителя фізичної культури, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 31.08.1995р. № 463/1268 за погодженням з Міністерством праці та Міністерством юстиції України.

1.2. Старший учитель фізичної культури призначається і звільняється з посади Управлінням освіти за поданням директора школи.

1.3. Старший учитель фізичної культури повинен мати вищу освіту та стаж не менше 5 років педагогічної роботи.

1.4. У своїй діяльності старший учитель фізичної культури керується Конституцією України і законами України, указами Президента України, рішеннями Кабінету Міністрів України, органів управління освіти всіх рівнів з питань освіти і виховання учнів; правилами і нормами охорони праці, техніки безпеки і протипожежного захисту, а також Статутом і локальними правовими актами школи (в тому числі Правилами внутрішнього трудового розпорядку, наказами і розпорядженнями директора школи, цією посадовою Інструкцією), трудовою угодою, контрактом.

1.5. Старший учитель фізичної культури дотримується у роботі Конвенції про права дитини.

2. Завдання та обов'язки

Основними завданнями та обов'язками діяльності старшого вчителя фізичної культури є:

2.1. Проводити на високому методичному і науковому рівні навчання учнів відповідно до програм та методик фізичної культури.

2.2. Визначати завдання і зміст занять з урахуванням віку, підготовленості, індивідуальних, психофізичних особливостей учнів.

2.3. Надавати допомогу учням, учителям в оволодінні навичками і технікою виконання вправ.

2.4.  Завідувач кабінетом, старший вчитель:

2.4.1 Несе безпосередню відповідальність за безпечний стан робочих місць, обладнання,  інвентарю тощо.

2.4.2. Не допускає до проведення навчальних занять або робіт учасників навчально-виховного процесу без передбаченого спортивного одягу, спортивного взуття.

2.4.3. Забезпечує повну безпеку учнів, виконання вимог безпеки під час проведення уроків та фізкультурно-оздоровчих заходів.

2.4.4. Відповідно до Положення розробляє і переглядає (один раз на 5 років) інструкції з безпеки під час проведення занять у спортивних залах.

2.4.5. Дозволяє використання обладнання, встановленого в спортивному залі, на спортивному майданчику, що передбачене чинними типовими переліками, затвердженими Міністерством освіти і науки України.

2.4.6. Контролює дотримання здорових і безпечних умов проведення спортивних змагань, спортивних ігор з вихованцями, учнями.

2.4.7. Проводить інструктажі з охорони праці під час навчального процесу.

2.4.8. Проводить або контролює проведення викладачем, учителем, вихователем інструктажів з безпеки життєдіяльності вихованців, учнів (первинний, позаплановий, цільовий), з обов'язковою реєстрацією в журналі встановленого зразка.

2.4.9. Бере участь у розробленні окремого розділу з охорони праці, безпеки життєдіяльності колективного договору (угоди).

2.4.10. Терміново повідомляє керівника та службу охорони праці, безпеки життєдіяльності навчального закладу про кожний нещасний випадок, що трапився з учасником навчально-виховного процесу, організовує за потреби надання потерпілому першої долікарської допомоги, бере участь у розслідуванні та здійсненні заходів щодо усунення причин, що призвели до нещасного випадку.

2.5. Організовує проведення навчальних, факультативних і позаурочних занять з фізичної культури.

2.6. Здійснює керівництво роботою вчителів фізичної культури.

2.7. Організовує позакласну фізкультурно-оздоровчу  і спортивно-масову роботу в школі, залучаючи максимальну кількість учнів до фізкультурних гуртків, груп загальної фізичної підготовки (ЗФП), секцій за видами спорту і туризму.

2.8. Надає організаційну і методичну допомогу вихователям груп продовженого дня у проведенні занять з фізичної культури.

2.9. Спрямовує роботу колективу фізичної культури, а також готує громадських інструкторів і суддів із числа учнів та залучає їх до проведення фізкультурно-оздоровчих заходів у школі й за місцем проживання.

2.10. Організовує  змагання і фізкультурні свята за програмою дитячих спортивних ігор «Старти надій».

2.11. Контролює облік успішності й відвідування занять учнями.

2.12. Удосконалює навчально-виховну роботу, впроваджує ефективні форми, методи і засоби фізичного виховання.

2.13. Забезпечує контроль за станом здоров'я і фізичної підготовки учнів протягом усього періоду навчання.

2.14. У період канікул організовує спортивно-оздоровчі заходи.

2.15. Здійснює контроль за станом та експлуатацією спортивних споруд і приміщень, за збереженням і правильним використанням спортивної форми, інвентарю та обладнання, за раціональним використанням фінансових коштів, виділених на придбання спортивного обладнання.

2.16. Допомагає установам охорони здоров’я організовувати проведення медичного обстеження і тестування учнів з фізкультури.

2.17. Складає звіти за встановленою формою.

2.18. Проходить періодичні медичні обстеження.

2.19. Працювє над підвищенням педагогічної майстерності і фаховим рівнем.

2.20. Дотримується етичних норм поведінки у школі, побуті, громадських місцях, які відповідають суспільному статусу педагога.

2.21. Розміщує та встановлює спортивне обладнання відповідно до правил і норм безпеки й санітарії.

2.22. Складає і переглядає один раз на п’ять років інструкції з охорони праці,  виробничої санітарії, протипожежної безпеки та здійснює нагляд за їх дотриманням відповідно до типових інструкцій.

2.23. Допускає у визначеному порядку на заняття представників дирекції школи.

2.24. Замінює на уроках тимчасово відсутніх учителів згідно з розпорядженням заступника директора з навчально-виховної роботи.

2.25. Бере участь у роботі педагогічної ради школи і нарадах, які проводяться дирекцією школи.

3. Права

Старший учитель фізичної культури має право:

3.1. Брати участь в управлінні школою в порядку, визначеному Статутом закладу.

3.2. Захищати професійну честь і гідність.

3.3. Знайомитись зі скаргами та іншими документами, що містять оцінку його діяльності, давати свої пояснення.

3.4. Захищати свої інтереси самостійно або через представника, в тому числі адвоката, у разі дисциплінарного чи службового розслідування, пов'язаного з порушенням педагогом норм професійної етики.

3.5. На конфіденційність дисциплінарного (службового) розслідування за винятком випадків, передбачених законом.

3.6. Вільно вибирати і використовувати методи навчання й виховання, навчальні посібники і матеріали, підручники, методи оцінки знань та умінь.

3.7. Підвищувати свою кваліфікацію.

3.8. Атестуватися добровільно на відповідну кваліфікаційну категорію і отримати її у разі успішного проходження атестації.

3.9. Давати учням під час занять і перерв обов'язкові розпорядження, які стосуються організації занять і дотримання дисципліни, притягувати учнів до дисциплінарної відповідальності у випадку і в порядку, що визначені Статутом і Правилами про нагородження учнів школи та стягнення.

4.Відповідальність

4.1. У встановленому законодавством України порядку старший учитель фізичної культури несе відповідальність за:

  • реалізацію в повному обсязі освітньої програми відповідно до навчального плану і графіка навчального процесу;
  • життя і здоров'я учнів під час навчального процесу;
  • порушення прав і свобод учнів;
  • додержання вимог нормативно–правових актів з охорони праці.

4.2. За дотримання правил і норм техніки безпеки, охорони життя і здоров'я учнів, складання й перегляд один раз на три роки інструкцій з техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної та електробезпеки, систематичне проведення первинного, позапланового й цільового інструктажів з учнями і відповідне оформлення їх у журналі реєстрації інструктажів для учнів встановленого зразка (форма журналу додаток 2 до наказу МОіНУ №563) та класних журналах.

4.3. За невиконання чи неналежне виконання без поважних причин Статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядку школи, законних розпоряджень директора школи та інших нормативних актів, посадових обов'язків, встановлених даною посадовою Інструкцією, старший учитель фізичної культури несе дисциплінарну відповідальність у порядку, визначеному трудовим законодавством.

4.4. За використання, в тому числі одноразове, методів виховання, пов'язаних із фізичним чи психічним насильством над особистістю учня, а також здійснення іншого аморального вчинку старший учитель фізичної культури може бути звільнений із посади відповідно до трудового законодавства і Закону України «Про освіту». Звільнення за такий вчинок не є заходом дисциплінарної відповідальності.

4.5. За спричинення школі чи учасникам освітнього процесу збитків у зв'язку з виконанням (невиконанням) своїх посадових обов'язків старший учитель фізичної культури несе матеріальну відповідальність у порядку і в межах, визначених трудовим і цивільним законодавством.

5. Повинен знати

Старший учитель фізичної культури повинен знати:

5.1. Нормативні документи з питань безпеки життєдіяльності учасників навчально-виховного процесу.

5.2. Правила внутрішнього трудового розпорядку школи.

5.3. Правила безпечної експлуатації спортобладнання, правила пожежної та електробезпеки, надання першої медичної допомоги.

5.4. Правила виробничої санітарії та гігієни праці.

5.5. Правила користування засобами пожежогасіння та індивідуального захисту.

5.6. Шляхи евакуації на випадок екстремальних ситуацій.

5.7. Учительські функції:        

– зміст програм, підручників, учнівських посібників;

– сучасні методики навчання фізичної культури;

– найновіші дослідження теоретичних основ, досягнень науки, пов'язаних із викладанням фізичної культури;

– основну і додаткову літературу, першоджерела з фізичної культури;

– форми і методи вдосконалення педагогічної майстерності, узагальнення педагогічного досвіду.

5.8. Норми оцінювання знань, умінь і навичок учнів.

5.9. Вимоги до ведення навчальної документації.

5.10. Основні методи навчання, їхню класифікацію.

5.11. Зміст і засоби оптимізації процесу навчання.

5.12. Психологічні основи диференційованого навчання.

5.13. Суть уроку як основної форми процесу навчання і виховання.

5.14. Підходи до вибору форм, засобів і методів навчання з урахуванням конкретних умов.

5.15. Основи формування системності знань учнів.

5.16. Особливості функціонування учнівського колективу як засобу виховання школярів.

5.17. Педагогічні основи учнівського самоврядування у школі.

5.18. Методику підготовки, проведення й аналізу виховних заходів та роботи з батьками.

5.19. Державну мову в обсязі, необхідному для виконання професійних обов’язків.

6. Кваліфікаційні вимоги

6.1. Вчитель має відповідну педагогічну освіту, професійно компетентний, забезпечує нормативні рівні й стандарти виховання та навчання, відповідає загальним етичним і культурним вимогам до педагогічних працівників.

6.2.Вчитель із кваліфікаційною категорією «спеціаліст» має повну вищу педагогічну освіту з предмета, який викладає (за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра). Він здатний забезпечувати засвоєння учнями навчальних програм; знає основи педагогіки, психології, дитячої та вікової фізіології; знає теоретичні основи та сучасні досягнення науки з предмета, який викладає; використовує інформаційно-комунікаційні технології, цифрові освітні ресурси у навчально-виховному процесі; вміє розв’язувати педагогічні проблеми, установлювати контакт з учнями, батьками, колегами; дотримується педагогічної етики, моральних норм.

6.3.Вчитель із кваліфікаційною категорією «спеціаліст другої категорії» відповідає вимогам, встановленим до працівників з кваліфікаційною категорією «спеціаліст», та постійно вдосконалює свій професійний рівень; використовує диференційований та індивідуальний підхід до учнів; володіє сучасними освітніми технологіями, методичними прийомами, педагогічними засобами, різними формами позаурочної роботи та ефективно застосовує їх; впроваджує інноваційні технології у навчально-виховному процесі; обізнаний з основними нормативно-правовими актами про освіту; користується авторитетом серед колег, учнів та їхніх батьків.

6.4. Вчитель із кваліфікаційною категорією «спеціаліст першої категорії» відповідає вимогам, встановленим до працівників з кваліфікаційною категорією «спеціаліст другої категорії», та використовує методи компетентнісно орієнтованого підходу до організації навчального процесу; володіє технологіями творчої педагогічної діяльності з урахуванням особливостей навчального матеріалу і здібностей учнів; упроваджує перспективний педагогічний досвід; формує в учнів навички самостійно здобувати знання й застосовувати їх на практиці; лаконічно, образно і виразно подає матеріал; уміє аргументувати свою позицію та володіє ораторським мистецтвом.

6.5. Вчитель із кваліфікаційною категорією «спеціаліст вищої категорії» відповідає вимогам, встановленим до працівників з кваліфікаційною категорією «спеціаліст першої категорії», та володіє інноваційними освітніми методиками й технологіями, активно використовує та поширює їх у професійному середовищі; володіє широким спектром стратегій навчання; продукує оригінальні, інноваційні ідеї; застосовує нестандартні форми проведення уроку; активно впроваджує форми та методи організації навчального процесу, що забезпечують максимальну самостійність навчання учнів; вносить пропозиції щодо вдосконалення навчально-виховного процесу в навчальному закладі.

6.6. Вчитель постійно підвищує педагогічну майстерність і фаховий рівень. Раз на 5 років проходить навчання на курсах підвищення кваліфікації з предмета і раз на 3 роки – з питань безпеки життєдіяльності з наступною атестацією.

7. Взаємовідносини

Старший учитель фізичної культури для виконання своїх обов’язків взаємодіє із:

7.1. Керівництвом навчального закладу щодо питань організації навчально-виховного процесу, режиму роботи.

7.2. Керівником методичного об’єднання вчителів.

7.3. Педагогічними працівниками навчального закладу.

7.4. Батьками учнів або особами, які їх замінюють.

7.5. Отримує від директора школи інформацію нормативно-методичного характеру, ознайомлюється з відповідними документами.

7.6. Систематично обмінюється інформацією з питань, які належать до його компетенції, з адміністрацією та педагогічними працівниками школи.

Розроблено:

Керівник структурного підрозділу

 

Погоджено:

заступник директора, що відповідає

за організацію роботи з питань

безпеки життєдіяльності

 

Інструкцію отримав (ла)

і з її змістом ознайомлений(на)_______

 

 

З А Т В Е Р Д Ж Е Н О

Директор Мамаївського ЗНЗ  №_ _______________________________

«____»___________________201__р.

 

 

ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ №__

вчителя фізичної культури

____________________________________________________________

1. Загальні положення

1.1. Ця посадова інструкція розроблена на підставі тарифно-кваліфікаційної характеристики вчителя фізичної культури, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 31.08.1995 р. № 463/1268 за погодженням з Міністерством праці та Міністерством юстиції України.

1.2. Вчитель фізичної культури призначається і звільняється з посади управлінням освіти з подання директора школи.

1.3. Вчитель фізичної культури повинен мати вищу або середню спеціальну освіту без вимог до стажу педагогічної роботи.

1.4. У своїй діяльності вчитель фізичної культури керується Конституцією України і законами України, указами Президента України, рішеннями Кабінету Міністрів України, органів управління освіти всіх рівнів з питань освіти і виховання учнів, правилами і нормами охорони праці, техніки безпеки і протипожежного захисту, Статутом школи (правилами внутрішнього розпорядку, наказами і розпорядженнями директора школи, посадовою інструкцією), трудовою угодою, контрактом. Дотримується у роботі Конвенції про права дитини.

2. Завдання та обов'язки

Основні завдання та обов'язки діяльності вчителя фізичної культури:

2.1. Проводить на високому методичному і науковому рівні навчання учнів відповідно до програм та методик фізичної культури, використовуючи найефективніші прийоми, методи і засоби навчання.

2.2. Визначає завдання і зміст занять з урахуванням віку, підготовленості, індивідуальних, психофізичних особливостей учнів.

2.3. Надає допомогу учням в оволодінні навичками і технікою виконання вправ.

2.4. Несе відповідальність за збереження життя і здоров'я вихованців, учнів, під час навчально-виховного процесу.

2.4.1 Забезпечує повну безпеку учнів, виконання вимог техніки безпеки під час проведення уроків та фізкультурно-оздоровчих заходів.

2.4.2 Забезпечує проведення навчально-виховного процесу, що регламентується чинними законодавчими та нормативно-правовими актами з охорони праці, безпеки життєдіяльності.

2.4.3 Організовує вивчення вихованцями, учнями, правил і норм з охорони праці, безпеки життєдіяльності.

2.4.4 Проводить інструктажі з вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, аспірантами:

2.4.4.1 З безпеки життєдіяльності під час проведення навчальних занять, позакласних, позашкільних заходів:

• первинний, позаплановий, цільовий інструктажі – з реєстрацією в спеціальному журналі (додатки 1,2);

• інструктажі перед початком заняття  - з реєстрацією в журналі обліку навчальних занять на сторінці предмета в рядку про зміст уроку;

2.4.5 Здійснює контроль за виконанням вихованцями, учнями правил (інструкцій) з безпеки.

2.4.6 Проводить профілактичну роботу щодо запобігання травматизму серед вихованців, учнів під час навчально-виховного процесу.

2.4.7 Проводить профілактичну роботу серед вихованців, учнів щодо вимог особистої безпеки у побуті (дії у надзвичайних ситуаціях, дорожній рух, участь у масових заходах, перебування в громадських місцях, об'єктах мережі торгівлі тощо).

2.4.8 Терміново повідомляє керівника та службу охорони праці, безпеки життєдіяльності навчального закладу про кожний нещасний випадок, що трапився з вихованцем, учнем, організовує надання першої долікарської допомоги потерпілому, викликає медпрацівника.

2.4.9 Бере участь у розслідуванні та здійсненні заходів щодо усунення причин, що призвели до нещасного випадку.

2.5. Разом із медичними працівниками контролювати стан здоров'я дітей і регулювати  їхнє фізичне навантаження.

2.6. Проводить консультації для батьків, вихователів груп продовженого дня з методики фізичного виховання дітей і профілактики нещасних випадків.

2.7. Проводить позакласну роботу з учнями.

2.8. Веде облік успішності й відвідування уроків.

2.9.Турбується про збереження навчально-матеріальної бази фізичного виховання, обладнання та інвентарю, прийнятого на відповідальне збереження згідно з відповідними документами.

2.10. Бере участь у роботі методоб’єднання та внутрішньошкільних змаганнях.

2.11. Проходить періодичні медичні обстеження.

2.12. Дотримується етичних норм поведінки які відповідають суспільному статусу педагога в школі, побуті, громадських місцях.

2.13. Розміщує та установлює спортінвентар відповідно до правил і норм з техніки безпеки, виробничої санітарії.

2.14. Складає й переглядає один раз на три роки інструкції з техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки та здійснюває нагляд за їхнім дотриманням відповідно до типових інструкцій.

2.15. Систематично проводить інструктажі з учнями з правил безпеки праці під час навчальних занять з обов'язковою реєстрацією в класному журналі та журналі реєстрації інструктажів учнів.

2.16. Проводить ретельну перевірку та своєчасне розслідування та облік нещасних випадків, пов’язаних з роботою учнів.

2.17. Допускає у визначеному порядку на заняття представників дирекції школи.

2.18. Замінювє на уроках тимчасово відсутніх учителів згідно з розпорядженням заступника директора з навчально-виховної роботи.

2.19. Бере участь у роботі педагогічної ради школи й нарадах, які проводяться дирекцією школи.

3. Права

Вчитель фізичної культури має право:

3.1. Брати участь в управлінні школою в порядку, передбаченому Статутом школи.

3.2. Захищати професійну честь та гідність.

3.3. Ознайомлюватись зі скаргами та іншими документами, що містять оцінку його діяльності, і давати свої пояснення.

3.4. Захищати свої інтереси самостійно або через представника, у тому числі через  адвоката, у випадку дисциплінарного чи службового розслідування, пов'язаного з порушенням педагогом норм професійної етики.

3.5. На конфіденційність дисциплінарного (службового) розслідування за винятком випадків, передбачених законом.

3.6. На вільний вибір форм, методів, засобів навчання, методів оцінювання знань учнів.

3.7. На підвищення кваліфікації і перепідготовку.

3.8. Атестуватися на добровільній основі на відповідну кваліфікаційну категорію та здобувати її в разі успішного проходження атестації.

3.9. Давати учням під час занять і перерв обов'язкові розпорядження, які стосуються організації занять і дотримання дисципліни, притягувати учнів до дисциплінарної відповідальності у випадку і в порядку, визначених Статутом і Правилами про нагородження учнів та стягнення.

4. Відповідальність

4.1.У встановленому законодавством України порядку вчитель фізичної культури несе відповідальність за:

  • життя і здоров’я учнів під час навчального процесу;
  • реалізацію в повному обсязі навчальних програм відповідно до навчального плану і розкладу навчального процесу;
  • порушення прав і свобод учня;
  • додержання вимог нормативно – правових актів з охорони праці.

4.2. За невиконання чи неналежне виконання без поважних причин Статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядку школи, законних розпоряджень директора школи та інших нормативних актів, посадових обов'язків, встановлених даною посадовою інструкцією, вчитель фізичної культури несе дисциплінарну відповідальність у порядку, визначеному трудовим законодавством.

4.3. За застосування, у тому числі одноразове, як методу виховання фізичного чи психологічного насильства над учнем, а також скоєння іншого аморального вчинку вчитель може бути звільнений з посади відповідно до трудового законодавства і Закону України «Про освіту». Звільнення за такий вчинок не є заходом дисциплінарного покарання.

4.4. За спричинення школі чи учасникам освітнього процесу збитків у зв'язку з виконанням (невиконанням) своїх посадових обов'язків учитель фізичної культури несе матеріальну відповідальність у порядку і в межах, визначених трудовим і цивільним законодавством.

5. Повинен знати

Вчитель фізичної культури повинен знати:

5.1. Закон України «Про освіту», інші законодавчі і нормативно-правові акти та документи з питань навчання та виховання, державну мову відповідно до чинного законодавства про мови України. Нормативні документи з питань безпеки життєдіяльності учасників навчально-виховного процесу.

5.2. Правила внутрішнього розпорядку школи.

5.3. Правила безпечної експлуатації спортобладнання, протипожежної безпеки, енергобезпеки, надання першої медичної допомоги в разі нещасних випадків.

5.4. Правила виробничої санітарії та гігієни праці.

5.5. Правила користування засобами пожежогасіння та індивідуального захисту.

5.6. Шляхи евакуації учнів на випадок екстремальних ситуацій.

5.7. Особливості змісту навчальних програм з фізичної культури.

5.8. Норми оцінювання знань, умінь і навичок учнів.

5.9. Вимоги до ведення навчальної документації школи.

5.10. Основні методи навчання, їхню класифікацію.

5.11. Зміст і засоби оптимізації процесу навчання.

5.12. Психологічні основи диференційованого навчання.

5.13. Суть уроку як основної форми процесу навчання і виховання.

5.14. Підходи до вибору форм, засобів і методів навчання з урахуванням конкретних умов.

5.15. Основи формування системності знань школярів.

5.16. Особливості функціонування учнівського колективу як засобу виховання учнів.

5.17. Педагогічні основи учнівського самоврядування в школі.

5.18. Методику підготовки, проведення й аналізу виховних заходів та роботи з батьками.

5.19. Сучасні методики навчання фізичної культури.

5.20. Основну й додаткову літературу, програму з фізичної культури.

5.21. Форми і методи удосконалення педагогічної майстерності, узагальнення педагогічного досвіду.

5.22. Державну мову в обсязі, необхідному для виконання професійних обов’язків.

6. Кваліфікаційні вимоги

6.1. Вчитель має відповідну педагогічну освіту, професійно компетентний, забезпечує нормативні рівні й стандарти виховання та навчання, відповідає загальним етичним і культурним вимогам до педагогічних працівників.

6.2.Вчитель із кваліфікаційною категорією «спеціаліст» має повну вищу педагогічну освіту з предмета, який викладає (за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра). Він здатний забезпечувати засвоєння учнями навчальних програм; знає основи педагогіки, психології, дитячої та вікової фізіології; знає теоретичні основи та сучасні досягнення науки з предмета, який викладає; використовує інформаційно-комунікаційні технології, цифрові освітні ресурси у навчально-виховному процесі; вміє розв’язувати педагогічні проблеми, встановлювати контакт з учнями, батьками, колегами; дотримується педагогічної етики, моральних норм.

6.3.Вчитель із кваліфікаційною категорією «спеціаліст другої категорії» відповідає вимогам, встановленим до працівників з кваліфікаційною категорією «спеціаліст», та постійно вдосконалює свій професійний рівень; використовує диференційований та індивідуальний підхід до учнів; володіє сучасними освітніми технологіями, методичними прийомами, педагогічними засобами, різними формами позаурочної роботи та ефективно застосовує їх; впроваджує інноваційні технології у навчально-виховному процесі; обізнаний з основними нормативно-правовими актами про освіту; користується авторитетом серед колег, учнів та їхніх батьків.

6.4. Вчитель із кваліфікаційною категорією «спеціаліст першої категорії» відповідає вимогам, встановленим до працівників з кваліфікаційною категорією «спеціаліст другої категорії», та використовує методи компетентнісно орієнтованого підходу до організації навчального процесу; володіє технологіями творчої педагогічної діяльності з урахуванням особливостей навчального матеріалу і здібностей учнів; упроваджує перспективний педагогічний досвід; формує в учнів навички самостійно здобувати знання й застосовувати їх на практиці; лаконічно, образно і виразно подає матеріал; уміє аргументувати свою позицію та володіє ораторським мистецтвом.

6.5. Вчитель із кваліфікаційною категорією «спеціаліст вищої категорії» відповідає вимогам, встановленим до працівників з кваліфікаційною категорією «спеціаліст першої категорії», та володіє інноваційними освітніми методиками й технологіями, активно використовує та поширює їх у професійному середовищі; володіє широким спектром стратегій навчання; продукує оригінальні, інноваційні ідеї; застосовує нестандартні форми проведення уроку; активно впроваджує форми та методи організації навчального процесу, що забезпечують максимальну самостійність навчання учнів; вносить пропозиції щодо вдосконалення навчально-виховного процесу в навчальному закладі.

6.6. Вчитель постійно підвищує педагогічну майстерність і фаховий рівень. Раз на 5 років проходить навчання на курсах підвищення кваліфікації з предмета і раз на 3 роки – з питань безпеки життєдіяльності з наступною атестацією.

7. Взаємовідносини

Старший учитель фізичної культури для виконання своїх обов’язків взаємодіє із:

7.1. Керівництвом навчального закладу щодо питань організації навчально-виховного процесу, режиму роботи.

7.2. Керівником методичного об’єднання вчителів.

7.3. Педагогічними працівниками навчального закладу.

7.4. Батьками учнів або особами, які їх замінюють.

7.5. Отримує від директора школи інформацію нормативно-методичного характеру, ознайомлюється з відповідними документами.

7.6. Систематично обмінюється інформацією з питань, які належать до його компетенції, з адміністрацією та педагогічними працівниками школи.

 

Розроблено:

Керівник структурного підрозділу

 

Погоджено:

заступник директора, що відповідає

за організацію роботи з питань

безпеки життєдіяльності

 

Інструкцію отримав (ла)

і з її змістом ознайомлений(на)_______

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

З А Т В Е Р Д Ж Е Н О :

Наказом директора       

Мамаївського ЗНЗ  І-ІІІ ст.

 № ___

від «__»____ 201_ року № ___

 

ІНСТРУКЦІЯ З  ОХОРОНИ  ПРАЦІ   № ___

ВЧИТЕЛЯ ФІЗКУЛЬТУРИ навчального закладу    

1.  ЗАГАЛЬНІ  ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Дія інструкції поширюється на всі підрозділи навчального закладу.

Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці". Дана інструкція встановлює вимоги щодо охорони праці в кабінеті фізичної культури (спортзалі, спортмайданчику тощо).

1.2. Інструкція встановлює порядок безпечного ведення робіт на робочому місці  в приміщеннях, на території навчального закладу та інших місцях, де вчитель фізкультури  виконує доручену йому роботу безпосереднім керівником або керівником навчального закладу.

1.3. Інструкція з охорони праці  є обов’язковою для виконання відповідно до Закону України «Про охорону праці» і Кодексу законів про працю України. За невиконання даної інструкції вчитель фізкультури  несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

1.4. Адміністрація навчального закладу здійснює  страхування вчителя фізкультури  від нещасних випадків та професійних захворювань. У разі ушкодження здоров'я працівника на виробництві він має право на відшкодування заподіяної йому шкоди. Відшкодування здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві відповідно до чинного законодавства.

1.5. Перед призначенням на роботу вчитель фізкультури  навчального закладу повинен пройти  медичний огляд. Для своєчасного виявлення і лікування хронічних захворювань працівники не рідше одного разу на рік підлягають плановому обстеженню. На кожного працівника навчального закладу заводиться санітарна книжка встановленого зразка.

1.6. Вчителі фізкультури  періодично, один раз на три роки, проходять навчання з питань охорони праці, яке проводиться у вигляді складової частини безпеки життєдіяльності з наступною атестацією і присвоєнням I кваліфікаційної групи з електробезпеки. Перевірка знань  працівників навчальних закладів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності проводиться за нормативно–правовими актами з охорони праці, електро-, пожежної безпеки тощо, додержання яких входить до їхніх функціональних обов’язків.

1.7. Всі новоприйняті працівники повинні пройти вступний інструктаж. Вступний інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони праці. Запис про проведення інструктажу робиться в «Журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці», який зберігається службою охорони праці, а також у наказі про прийняття працівника на роботу. Після цього проводиться остаточне оформлення новоприйнятого працівника і направлення його до місця роботи.

1.8. До початку роботи безпосередньо на робочому місці кожен новоприйнятий на роботу працівник повинен пройти первинний інструктаж з охороні праці. Всі працівники загальних професій проходять повторний інструктаж не рідше одного разу на 6 місяців. Результати інструктажу фіксуються в журналі інструктажів на робочому місці.

1.9. Вчитель фізкультури  зобов'язаний дотримуватись  правил внутрішнього трудового розпорядку, виконувати режими праці й відпочинку.

1.10. Під час роботи жінок забороняється їх залучення до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

Підіймання і переміщення вантажів при чергуванні з іншою роботою становить: до 2 разів на годину – 10 кг.; підіймання і переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни – 7 кг. Сумарна вага вантажу, який переміщується протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати: з робочої поверхні – 350 кг; з підлоги – 175 кг.  У вагу вантажу, що переміщується, включається  вага тари і упаковки. При переміщенні вантажу на візках або у  контейнерах докладене зусилля не повинно перевищувати 10 кг. Рівнем робочої поверхні вважається робочий рівень стола, верстата тощо згідно з ГОСТами 12.2.032-78 та 12.2.033-78.

1.11.На робочому місці можуть бути такі небезпечності:

- травмування під час проведення занять з фізкультури (виконання гімнастичних вправ, занять із спортивних ігор тощо);

- ураження предметами, що відлітають;

- падіння під час переміщення працівника територією та в приміщенні закладу;

- ураження електрострумом;

- термічні опіки;

- отруєння.

1.12. У разі виконання робіт, які не передбачені трудовою угодою або на які не оформлюються розпорядження чи інші документи, працівник повинен одержати цільовий інструктаж на робочому місці.

1.13. Вчитель фізкультури  повинен знати правила пожежної безпеки і вміти користуватися первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) та мати навички в наданні першої (долікарської) допомоги.

1.14. Вчитель фізкультури  повинен знати і дотримуватися правил особистої гігієни. Перед початком роботи і після перерв в роботі необхідно мити руки з милом.  Взуття, спортивний одяг вчителя повинні бути зручними в користуванні  і мати охайний вигляд.

 1.15. Вчитель працює під безпосереднім керівництвом заступника директора школи з навчальної роботи i вiдповiдно виконує всі розпорядження, накази, вказівки щодо питань охорони праці.

1.16. Робоче місце обладнується i утримується у вiдповiдностi до вимог безпеки життєдiяльностi.

1.17 Вчитель несе персональну вiдповiдальнiсть за невиконання або неналежне виконання правил безпеки життєдiяльностi, що визначені інструкціями, наказами, розпорядженнями, вказівками вищестоячого керівника.

 

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Одягнути спортивний костюм, кросівки.

2.2. Оглянути своє робоче місце,  приміщення кабінету, спортивного залу, (спортивного майданчика, приміщення роздягалень тощо) з метою усунення  виявлених небезпечних для життя та здоров’я факторів.

2.3. Перевірити надійність установлення та закріплення спортивного обладнання, його справність.

2.4. Прийняти рішення про можливість або неможливість проведення спортивних заходів на відкритому повітрі у зв’язку з несприятливими метеорологічними умовами.

2.5. У разі виявлення порушень або несправностей вжити заходів щодо їх усунення, а за потреби – повідомити керівника навчального закладу або особу яка його замінює.

 

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПIД ЧАС РОБОТИ

3.1. Вчитель фізкультури повинен дотримуватись на робочому місці діючих інструкцій з охорони праці.

3.2. Роботу виконувати згідно зі своїми функціональними обов’язками,  дотримуючись вимог «Правил безпеки під час проведення занять з фізичної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах».

3.3. На уроках користуватися тільки справним спортивним обладнанням. Дотримуватися правил безпечного виконання вправ під час особистого показу учням.

3.4. Дотримуватися правил електро-, пожежної безпеки для спортивних залів.

3.5. Вчителю фізкультури ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

- виконувати вправи без спортивного одягу;

- проводити ігрові види спорту в спортивних залах при знаходженні в них спортивних снарядів (колода, паралелі, перекладина тощо);

- застосовувати спортивний інвентар й обладнання, що не відповідають вимогам охорони праці;

- без розпорядження керівника закладу виконувати роботу, яка не передбачена обов’язками, визначеними в посадових інструкціях, а саме :

- користуватися несправними, нестiйкими драбинами;

- використовувати випадковi предмети, пiдставки для роботи на висоті;

- залишати в кабiнетi ввiмкненi електроприлади без нагляду;

- отруйні речовини, легкозаймисті та горючі рідини;

- користуватися саморобними електроприладами; 

- відкривати та самому виконувати ремонт в силових електрошафах, самостiйно виконувати ремонт електроприладiв, заміну електролампи;

- користуватися несправними електророзетками, вимикачами, електрошнурами;

- нагромаджувати на шафах (зверху) речі різного призначення (прилади, планшети, вазони тощо);

- захаращувати проходи сторонніми предметами;

- самовільно пересувати меблі, спортивні снаряди;

- залучати до виконання своїх трудових обов’язків сторонніх осіб незалежно від того, є  вони працівниками навчального закладу чи ні;

- прибирати проїзну частину вулиць без застосування відповідних заходів безпеки (встановлення відповідних дорожніх знаків).

3.6. Про всі випадки порушень безпеки життєдіяльності під час проведення занять з фізкультури і спорту вчитель фізкультури доповідає керівництву закладу.

3.7. Якщо трапився нещасний випадок  з працівником навчального закладу необхідно:

  •                                                           терміново організувати надання першої медичної допомоги потерпілому, забезпечити в разі необхідності його доставку до лікувально-профілактичного закладу;
  •                                                           повідомити про це керівництву закладу та вимагати розслідування у відповідності до діючого Положення;
  •                                                           зберегти до прибуття комісії з розслідування нещасного випадку обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків.

3.8. У разі нещасного випадку з учнем школи потерпілий або свідок нещасного випадку негайно сповіщає безпосереднього керівника навчального закладу, який зобов’язаний:

  •                                                           терміново організувати першу долікарську медичну допомогу потерпілому,  у разі необхідності - його доставку до лікувально-профілактичного закладу;
  •                                                           повідомити про те, що сталося,  керівництву закладу;
  •                                                           повідомити батькам потерпілого (особі, яка представляє його інтереси);
  •                                                           зробити запит висновку з лікувально-профілактичного закладу про характер і тяжкість ушкодження потерпілого;
  •                                                           до прибуття комісії з розслідування нещасного випадку зберегти обстановку на місці в тому стані, в якому вона була на момент події  (якщо це не загрожує життю і  здоров’ю тих, хто оточує, і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків.

3.9. Запобігайти проникненню в навчальний заклад сторонніх осіб під час навчально–виховного процесу.

 

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПIСЛЯ ЗАКIНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1.Перевірте своє робоче місце.

4.2.Зніміть спортивний одяг і вимийте руки та обличчя.

4.3. Відімкніть від електромережі електрообладнання.

4.4. Вимкніть освітлення.

4.5.Закрийте вікна.

4.6.Перевірте санітарний стан спортивного залу, наявність ключів від кабінетів, наявність засобів пожежогасіння.

 

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. У випадку будь-якої аварійної ситуації слід негайно повідомити керівництво навчального закладу та виконати наступні дії:

- у разі відключення електроенергії терміново вимкнути все електрообладнання, яке знаходилося в роботі;

- у разі аварії в системі водопостачання чи каналiзацiї необхідно терміново перекрити крани водопостачання i викликати аварійну службу водоканалу;

- у разі виникнення пожежі (чи загоряння) необхідно вжити заходів щодо евакуації дітей з приміщення вiдповiдно до плану евакуації, а у разі потреби звернутися за допомогою до інших працiвникiв; негайно повідомити пожежну охорону за телефоном 101; приступити до лiквiдацiї пожежі згідно з діючою в закладі iнструкцiєю з пожежної безпеки;

-  у разі травмування працівника закладу або дитини (учня, вихованця) необхідно надати першу долікарську допомогу і якнайшвидше відправити потерпілого до медпункту.

Перша (долікарська) медична допомога у разі нещасних випадків, надзвичайних подій тощо

При нещасних випадках дуже важливо до приїзду лікаря своєчасно надати першу долікарську допомогу потерпілому. Контроль за організацією надання першої долікарської допомоги, наявністю та укомплектованістю аптечок, справністю пристосувань та засобів надання першої допомоги, а також навчання учасників навчально-виховного процесу покладається на медичних працівників та адміністрацію навчального закладу.

Схема послідовності дій при наданні першої долікарської допомоги:

1. Вивести потерпілого з оточення, де стався нещасний випадок.

2.  Вибрати потерпілому найбільш зручне положення, що забезпечує спокій.

3. Визначити вид травми (перелом, поранення, опік тощо).

4. Визначити загальний стан потерпілого, встановити, чи не порушені функції життєво важливих органів.

5. Розпочати проведення необхідних заходів:

  зупинити кровотечу;

  зафіксувати місце перелому;

  зробити штучне дихання, зовнішній масаж серця;

  обробити ушкоджені частини тіла.

6. Одночасно з наданням долікарської допомоги необхідно викликати швидку допомогу або підготувати транспорт для відправки потерпілого до найближчої медичної установи.

7. Повідомити адміністрацію навчального закладу про те, що трапилось.

Важливо знати обставини, за яких сталася травма, умови, які спонукали до її виникнення, та час (годину і навіть хвилини, особливо коли потерпілий втратив свідомість).

У разі різкого порушення або відсутності дихання, зупинки серця негайно зробити штучне дихання та зовнішній масаж серця, викликати за телефоном 103 швидку медичну допомогу.

Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом:

  • якнайшвидше звільнити потерпілого від дії струму;
  • вимкнути рубильник або викрутити запобіжник;
  • вимкнути мережу живлення;
  • сухою палицею відкинути від потерпілого провід, який знаходиться під напругою, відтягти потерпілого від електричних проводів, від струмопровідних частин установки. При напрузі в установках до 1000 В можна взятися за сухий одяг потерпілого, не торкаючись відкритих частин тіла. Слід користуватися гумовими рукавичками або намотати на руку шарф, прогумований плащ і т. п. Рекомендується стати на ізольований предмет (на суху дошку, на згорток сухого спецодягу).

У випадку судорожного обхвату потерпілим електричного проводу, який знаходиться під напругою, розгорнути руки потерпілому, відриваючи його від проводу послідовним відгинанням окремих пальців. При цьому працівник, який надає допомогу, повинен бути у діелектричних рукавицях і знаходитись на ізолюючій від землі основі.

При напрузі в електричних установках понад 1000 В рятівник повинен одягти діелектричні боти, рукавиці і діяти діелектричною штангою. Якщо потерпілий не втратив свідомості, його треба відвести або віднести в зручне для відпочинку місце, накрити ковдрою і забезпечити спокій до прибуття лікаря.

Якщо після звільнення від дії струму у потерпілого відсутнє дихання, то потрібно негайно зробити штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця. Найбільш ефективним методом штучного дихання є «з рота в рот» або «з рота в ніс». Робиться це таким чином: стають з лівого боку від потерпілого, підкладають під його потилицю ліву руку, а правою тиснуть на його лоб. Це забезпечить вільну прохідність гортані. Під лопатки потерпілому кладуть валик зі скрученого одягу, а рот витирають від слизу. Зробивши 2–3 глибоких вдихи, особа, яка надає допомогу, вдуває через марлю або хустку повітря із свого рота в рот або ніс потерпілого. При вдуванні повітря через рот особа, яка надає допомогу, закриває пальцями ніс потерпілого; при вдуванні через ніс потерпілому закривають рот.

Після закінчення вдування повітря в рот чи ніс потерпілому дають можливість вільного видиху. Частота вдування повітря потерпілому повинна бути 12–13 разів на хвилину.

За відсутності у потерпілого дихання і пульсу йому потрібно разом зі штучним диханням зробити масаж серця. Виконується він так: потерпілого кладуть на спину на підлозі, звільняють грудну клітку від одягу. Особа, яка надає допомогу, знаходиться з лівого боку від потерпілого, долонями двох рук натискує на нижню частину грудної клітки потерпілого із силою, щоб змістити її на 3–4 см. Після кожного натискування потрібно швидко забирати руки з грудини, щоб дати можливість їй випростатись. У такій ситуації операції чергуються. Після 2–3 вдувань повітря роблять 4–6 натискань на грудну клітку. Для перевірки появи пульсу масаж припиняють на 2–3 секунди. Перші ознаки того, що потерпілий приходить до свідомості: поява самостійного дихання, зменшення синюватості шкіри та поява пульсу.

Констатувати смерть має право лише лікар.

Надання першої допомоги при пораненні й кровотечі:

 перша допомога при пораненні та кровотечі зводиться до обережного накладання на рану індивідуального пакета. При цьому мити рану водою, змивати кров з рани забороняється.

Якщо індивідуального пакета немає, для перев'язування використовуйте чисту носову хустинку. У цьому випадку приготовлену для перев'язування тканину змочіть йодом так, щоб пляма йоду трохи перебільшувала розміри рани.

При кровотечі необхідно підняти поранену кінцівку, закрити рану перев'язувальним матеріалом і притиснути ділянку біля неї на 4–5 хв, не торкаючись рани пальцями. Після цього рану треба забинтувати. Якщо кровотеча продовжується, слід вдатися до здавлювання кровоносних судин за допомогою згинання кінцівки у суглобах, притискування кровоносних судин пальцями, джгутом чи закруткою.

При накладанні джгута спочатку місце накладання обгортають м'яким матеріалом (тканиною, ватою тощо). Потім джгут розтягують і туго перетягують ним попередньо обгорнуту ділянку кінцівки доти, поки не припиниться кровотеча.

За відсутності гумової трубки або стрічки, що розтягується, використовують інші матеріали (мотузку, ремінь, рушник тощо). У цьому випадку такий джгут зав'язують вузлом на зовнішньому боці кінцівки і використовують як закрутку. У вузол просувають важіль (паличку, металевий стержень), яким закручують закрутку до припинення кровотечі. Через 1 годину після накладання джгута його попускають на 5–10 хв, щоб не виникла небезпека омертвіння знекровленої кінцівки. При пораненні великих судин шиї і верхньої частини грудної клітки джгут не накладається. Кровотеча зупиняється при натисканні пальцем на поражену судину у самому місці поранення; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

Перша допомога при переломах, вивихах, розтягу зв'язок, суглобів, ударах:

При переломах, вивихах необхідно надати потерпілому зручне положення, яке виключає рухи пошкодженої частини тіла. Це досягається шляхом накладання шини, а за її відсутності можна використати палиці, дошки, фанеру і т. д. Шина повинна бути накладена так, щоб були надійно іммобілізовані два сусідні з місцем ушкодження суглоби (вище і нижче), а якщо перелом плеча чи стегна, – то три суглоби. Накладають шину поверх одягу або кладуть під неї що-небудь м'яке – вату, шарф, рушник. Шина повинна бути накладена так, щоб центр її знаходився на рівні перелому, а кінці накладалися на сусідні суглоби по обидва боки перелому. Фіксація відкритого перелому вимагає дотримання додаткових умов. З метою попередження забруднення рани, необхідно змастити поверхню шкіри навколо рани йодом, попередньо зупинивши кровотечу, і накласти стерильну пов'язку.

Особливо небезпечні травми хребта. У таких випадках необхідно обережно, не піднімаючи потерпілого, підсунути під його спину дошку, щит, двері тощо.

При переломі ребер необхідно міцно забинтувати груди або стягнути їх рушником під час видиху. При ушкодженні тазу обережно стягнути його широким рушником, покласти на тверді ноші, а під зігнуті і розведені колінні суглоби підкласти валик.

При переломах і вивихах ключиці у підм'язову западину кладуть вату або інший матеріал, згинають руку в лікті під прямим кутом і прибинтовують її до тулуба. Рука нижче ліктя повинна перебувати у косинці, яку підв'язують до шиї.

При переломах і вивихах кисті та пальців рук роблять так: кисть руки з вкладеним у долоню жмутом вати, бинта (пальці зігнуті) прикладають до шини, яка повинна починатися біля середини передпліччя і закінчуватися біля кінців пальців, і перебинтовують.

При розтягу зв'язок суглобів – підняти хвору кінцівку догори, накласти холодний компрес та тісну пов'язку, створити спокій до прибуття лікаря.

При ударах забезпечити потерпілому повний спокій, накласти на місце удару холодний компрес. При ударах із синцями не слід класти примочки, місце удару змастити йодом і накласти пов'язку.

Перша допомога при опіках, теплових ударах:

при наданні першої допомоги при опіках, теплових ударах слід швидко припинити дію високої температури. Це має особливо велике значення при займанні одягу і при опіках рідиною через одяг. У першому випадку необхідно загасити полум'я, негайно накинувши на потерпілого будь-яку цупку тканину, щільно притиснувши її до тіла. Тліючий одяг знімають або обливають його водою.

При промоканні одягу гарячою водою його також необхідно облити холодною водою або зірвати. Швидке занурення обпеченого лиця у холодну воду зменшує біль і тяжкість опіку.

Місце опіків кислотами ретельно промивають струменем води протягом 10–15 хв. Обпечене місце промити 5 % розчином перманганату калію або 10 % розчином питної соди (одна чайна ложка на склянку води). На місце опіку накладають бинт. Місце опіків їдкими лугами (каустичною содою, негашеним вапном) промивають проточною водою протягом 10–15 хв, потім слабким розчином оцтової кислоти. Місце опіків накривають марлею.

Опіки бувають трьох ступенів. При опіках першого ступеня з'являється почервоніння, припухлість шкіри. Уражені місця обробляють спиртом, прикладають примочки з розчину перманганату калію і забинтовують. При більш тяжких опіках (II і III ступенів) обпечені місця спочатку звільняють від одягу, накривають стерильним матеріалом, зверху накладають шар вати і забинтовують. Після перев'язування потерпілого направляють у лікарню. При опіках не слід розрізати пухирів, видаляти смолистих речовин, що прилипли до обпеченого місця, віддирати шматки одягу, які прилипли до рани.

При появі різних ознак теплового або сонячного удару потерпілого негайно виводять на свіже повітря або в тінь, потім його кладуть, розстібають одяг, що стискує, на голову і на серце кладуть холодні компреси, дають пити у великій кількості холодну воду, у тяжких випадках потерпілого обливають холодною водою.

При припиненні дихання або його утрудненні до прибуття лікаря потерпілому роблять штучне дихання.

Перша допомога при обмороженні, переохолодженні:

обмороження виникає при місцевій дії холоду на тіло. Холод, діючи на судини, спричиняє їх звуження, внаслідок цього відбувається недостатнє кровопостачання певної ділянки тіла, що проявляється у зблідненні шкіри. Якщо вчасно не буде надано першу допомогу, то це може спричинити відмирання тканини.

Розрізняють три ступені обмороження: І – побіління і втрата чутливості; II – почервоніння і поява «пухирів»; III – омертвіння тканин, які набувають буро-червоного кольору.

При обмороженні І ступеня слід розтерти обморожені місця тіла сухою теплою тканиною до почервоніння. При обмороженні II і III ступенів – накласти стерильні сухі пов'язки і забезпечити негайну доставку потерпілого у лікарню.

При легкому ступені переохолодження тіло розігрівають розтиранням, дають випити кілька склянок теплої рідини. При середньому і тяжкому ступенях – тіло енергійно розтирають вовняною тканиною до почервоніння шкіри, дають багато пити.

Перша допомога при отруєнні:

причиною отруєння є проникнення в організм людини різних токсичних речовин. Захворювання починається через 2–3 год, інколи через 20–26 год.

При харчовому отруєнні потерпілому кілька разів промивають шлунок (примушують випити 1,5–2 л води, а потім викликають блювання подразненням кореня язика) до появи чистих промивних вод. Можна дати 8–10 таблеток активованого вугілля. Потім дають багато чаю, але не їжу. Якщо після отруєння пройшло 1–2 год і отрута надходить вже із шлунку до кишечника, то викликати блювання даремно. У такому випадку необхідно дати потерпілому проносне (2 столові ложки солі на 1 склянку води). Для зменшення всмоктування отрути слизовою оболонкою шлунково-кишкового тракту потерпілому можна дати розведені крохмаль або молоко.

Щоб запобігти зупинці дихання і кровообігу, необхідне постійне спостереження за потерпілим.

Як діяти при харчовому отруєнні:

  за перших ознак харчового отруєння треба звернутися до лікаря або викликати швидку допомогу;

  якщо є підозра, що отруєння спричинили гриби, негайно викликати швидку допомогу – кожна хвилина дорога;

  до прибуття лікарів бажано промити шлунок, а потім випити води або несолодкого чаю.

Перша допомога при ураженні хімічними речовинами:

  якщо хімічна речовина рідка, її треба негайно змити проточною водою протягом 15–30 хв;

  якщо хімічна речовина потрапила в очі, слід промивати їх холодною водою протягом 15–30 хв. Око треба розплющити, а струмінь води спрямовувати до його внутрішнього куточка;

  якщо речовина суха, її треба струсити чи зняти сухою ганчіркою (і ніколи не здувати, щоб порошинка не потрапила в очі);

  тільки після цього уражене місце промивають водою;

  дію деяких хімічних речовин можна знешкодити. Місце, обпечене оцтовою есенцією, можна обробити мильною водою чи слабким розчином харчової соди (1 чайна ложка на склянку води). А якщо опік спричинено засобом для чищення каналізаційних труб, знадобиться розчин лимонної кислоти (1/2 чайної ложки на склянку води) чи розведений наполовину харчовий оцет;

• діти і люди похилого віку потребують негайної госпіталізації навіть при незначному ураженні хімічними речовинами;

  за перших ознак отруєння слід викликати швидку допомогу;

• до лікарні треба взяти посуд та етикетку від хімічної речовини, яка викликала отруєння.

 

Розроблено:

Керівник структурного підрозділу

 

Погоджено:

заступник директора, що відповідає

за організацію роботи з питань

безпеки життєдіяльності

 

 

 

Інструкцію отримав (ла)

і з її змістом ознайомлений(на)_______

 

 

З А Т В Е Р Д Ж Е Н О :

Наказом директора       

Мамаївського ЗНЗ  І-ІІІ ст. № ___

від «__»____ 201_ року № ___

 

 

ІНСТРУКЦІЯ З  ОХОРОНИ  ПРАЦІ   № ___

ВЧИТЕЛЯ ФІЗКУЛЬТУРИ навчального закладу    

1.  ЗАГАЛЬНІ  ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Дія інструкції поширюється на всі підрозділи навчального закладу.

Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці". Дана інструкція встановлює вимоги щодо охорони праці в кабінеті фізичної культури (спортзалі, спортмайданчику тощо).

1.2. Інструкція встановлює порядок безпечного ведення робіт на робочому місці  в приміщеннях, на території навчального закладу та інших місцях, де вчитель фізкультури  виконує доручену йому роботу безпосереднім керівником або керівником навчального закладу.

1.3. Інструкція з охорони праці  є обов’язковою для виконання відповідно до Закону України «Про охорону праці» і Кодексу законів про працю України. За невиконання даної інструкції вчитель фізкультури  несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

1.4. Адміністрація навчального закладу здійснює  страхування вчителя фізкультури  від нещасних випадків та професійних захворювань. У разі ушкодження здоров'я працівника на виробництві він має право на відшкодування заподіяної йому шкоди. Відшкодування здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві відповідно до чинного законодавства.

1.5. Перед призначенням на роботу вчитель фізкультури  навчального закладу повинен пройти  медичний огляд. Для своєчасного виявлення і лікування хронічних захворювань працівники не рідше одного разу на рік підлягають плановому обстеженню. На кожного працівника навчального закладу заводиться санітарна книжка встановленого зразка.

1.6. Вчителі фізкультури  періодично, один раз на три роки, проходять навчання з питань охорони праці, яке проводиться у вигляді складової частини безпеки життєдіяльності з наступною атестацією і присвоєнням I кваліфікаційної групи з електробезпеки. Перевірка знань  працівників навчальних закладів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності проводиться за нормативно–правовими актами з охорони праці, електро-, пожежної безпеки тощо, додержання яких входить до їхніх функціональних обов’язків.

1.7. Всі новоприйняті працівники повинні пройти вступний інструктаж. Вступний інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони праці. Запис про проведення інструктажу робиться в «Журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці», який зберігається службою охорони праці, а також у наказі про прийняття працівника на роботу. Після цього проводиться остаточне оформлення новоприйнятого працівника і направлення його до місця роботи.

1.8. До початку роботи безпосередньо на робочому місці кожен новоприйнятий на роботу працівник повинен пройти первинний інструктаж з охороні праці. Всі працівники загальних професій проходять повторний інструктаж не рідше одного разу на 6 місяців. Результати інструктажу фіксуються в журналі інструктажів на робочому місці.

1.9. Вчитель фізкультури  зобов'язаний дотримуватись  правил внутрішнього трудового розпорядку, виконувати режими праці й відпочинку.

1.10. Під час роботи жінок забороняється їх залучення до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

Підіймання і переміщення вантажів при чергуванні з іншою роботою становить: до 2 разів на годину – 10 кг.; підіймання і переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни – 7 кг. Сумарна вага вантажу, який переміщується протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати: з робочої поверхні – 350 кг; з підлоги – 175 кг.  У вагу вантажу, що переміщується, включається  вага тари і упаковки. При переміщенні вантажу на візках або у  контейнерах докладене зусилля не повинно перевищувати 10 кг. Рівнем робочої поверхні вважається робочий рівень стола, верстата тощо згідно з ГОСТами 12.2.032-78 та 12.2.033-78.

1.11.На робочому місці можуть бути такі небезпечності:

- травмування під час проведення занять з фізкультури (виконання гімнастичних вправ, занять із спортивних ігор тощо);

- ураження предметами, що відлітають;

- падіння під час переміщення працівника територією та в приміщенні закладу;

- ураження електрострумом;

- термічні опіки;

- отруєння.

1.12. У разі виконання робіт, які не передбачені трудовою угодою або на які не оформлюються розпорядження чи інші документи, працівник повинен одержати цільовий інструктаж на робочому місці.

1.13. Вчитель фізкультури  повинен знати правила пожежної безпеки і вміти користуватися первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) та мати навички в наданні першої (долікарської) допомоги.

1.14. Вчитель фізкультури  повинен знати і дотримуватися правил особистої гігієни. Перед початком роботи і після перерв в роботі необхідно мити руки з милом.  Взуття, спортивний одяг вчителя повинні бути зручними в користуванні  і мати охайний вигляд.

 1.15. Вчитель працює під безпосереднім керівництвом заступника директора школи з навчальної роботи i вiдповiдно виконує всі розпорядження, накази, вказівки щодо питань охорони праці.

1.16. Робоче місце обладнується i утримується у вiдповiдностi до вимог безпеки життєдiяльностi.

1.17 Вчитель несе персональну вiдповiдальнiсть за невиконання або неналежне виконання правил безпеки життєдiяльностi, що визначені інструкціями, наказами, розпорядженнями, вказівками вищестоячого керівника.

 

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Одягнути спортивний костюм, кросівки.

2.2. Оглянути своє робоче місце,  приміщення кабінету, спортивного залу, (спортивного майданчика, приміщення роздягалень тощо) з метою усунення  виявлених небезпечних для життя та здоров’я факторів.

2.3. Перевірити надійність установлення та закріплення спортивного обладнання, його справність.

2.4. Прийняти рішення про можливість або неможливість проведення спортивних заходів на відкритому повітрі у зв’язку з несприятливими метеорологічними умовами.

2.5. У разі виявлення порушень або несправностей вжити заходів щодо їх усунення, а за потреби – повідомити керівника навчального закладу або особу яка його замінює.

 

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПIД ЧАС РОБОТИ

3.1. Вчитель фізкультури повинен дотримуватись на робочому місці діючих інструкцій з охорони праці.

3.2. Роботу виконувати згідно зі своїми функціональними обов’язками,  дотримуючись вимог «Правил безпеки під час проведення занять з фізичної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах».

3.3. На уроках користуватися тільки справним спортивним обладнанням. Дотримуватися правил безпечного виконання вправ під час особистого показу учням.

3.4. Дотримуватися правил електро-, пожежної безпеки для спортивних залів.

3.5. Вчителю фізкультури ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

- виконувати вправи без спортивного одягу;

- проводити ігрові види спорту в спортивних залах при знаходженні в них спортивних снарядів (колода, паралелі, перекладина тощо);

- застосовувати спортивний інвентар й обладнання, що не відповідають вимогам охорони праці;

- без розпорядження керівника закладу виконувати роботу, яка не передбачена обов’язками, визначеними в посадових інструкціях, а саме :

- користуватися несправними, нестiйкими драбинами;

- використовувати випадковi предмети, пiдставки для роботи на висоті;

- залишати в кабiнетi ввiмкненi електроприлади без нагляду;

- отруйні речовини, легкозаймисті та горючі рідини;

- користуватися саморобними електроприладами; 

- відкривати та самому виконувати ремонт в силових електрошафах, самостiйно виконувати ремонт електроприладiв, заміну електролампи;

- користуватися несправними електророзетками, вимикачами, електрошнурами;

- нагромаджувати на шафах (зверху) речі різного призначення (прилади, планшети, вазони тощо);

- захаращувати проходи сторонніми предметами;

- самовільно пересувати меблі, спортивні снаряди;

- залучати до виконання своїх трудових обов’язків сторонніх осіб незалежно від того, є  вони працівниками навчального закладу чи ні;

- прибирати проїзну частину вулиць без застосування відповідних заходів безпеки (встановлення відповідних дорожніх знаків).

3.6. Про всі випадки порушень безпеки життєдіяльності під час проведення занять з фізкультури і спорту вчитель фізкультури доповідає керівництву закладу.

3.7. Якщо трапився нещасний випадок  з працівником навчального закладу необхідно:

  •                                                           терміново організувати надання першої медичної допомоги потерпілому, забезпечити в разі необхідності його доставку до лікувально-профілактичного закладу;
  •                                                           повідомити про це керівництву закладу та вимагати розслідування у відповідності до діючого Положення;
  •                                                           зберегти до прибуття комісії з розслідування нещасного випадку обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків.

3.8. У разі нещасного випадку з учнем школи потерпілий або свідок нещасного випадку негайно сповіщає безпосереднього керівника навчального закладу, який зобов’язаний:

  •                                                           терміново організувати першу долікарську медичну допомогу потерпілому,  у разі необхідності - його доставку до лікувально-профілактичного закладу;
  •                                                           повідомити про те, що сталося,  керівництву закладу;
  •                                                           повідомити батькам потерпілого (особі, яка представляє його інтереси);
  •                                                           зробити запит висновку з лікувально-профілактичного закладу про характер і тяжкість ушкодження потерпілого;
  •                                                           до прибуття комісії з розслідування нещасного випадку зберегти обстановку на місці в тому стані, в якому вона була на момент події  (якщо це не загрожує життю і  здоров’ю тих, хто оточує, і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків.

3.9. Запобігайти проникненню в навчальний заклад сторонніх осіб під час навчально–виховного процесу.

 

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПIСЛЯ ЗАКIНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1.Перевірте своє робоче місце.

4.2.Зніміть спортивний одяг і вимийте руки та обличчя.

4.3. Відімкніть від електромережі електрообладнання.

4.4. Вимкніть освітлення.

4.5.Закрийте вікна.

4.6.Перевірте санітарний стан спортивного залу, наявність ключів від кабінетів, наявність засобів пожежогасіння.

 

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. У випадку будь-якої аварійної ситуації слід негайно повідомити керівництво навчального закладу та виконати наступні дії:

- у разі відключення електроенергії терміново вимкнути все електрообладнання, яке знаходилося в роботі;

- у разі аварії в системі водопостачання чи каналiзацiї необхідно терміново перекрити крани водопостачання i викликати аварійну службу водоканалу;

- у разі виникнення пожежі (чи загоряння) необхідно вжити заходів щодо евакуації дітей з приміщення вiдповiдно до плану евакуації, а у разі потреби звернутися за допомогою до інших працiвникiв; негайно повідомити пожежну охорону за телефоном 101; приступити до лiквiдацiї пожежі згідно з діючою в закладі iнструкцiєю з пожежної безпеки;

-  у разі травмування працівника закладу або дитини (учня, вихованця) необхідно надати першу долікарську допомогу і якнайшвидше відправити потерпілого до медпункту.

Перша (долікарська) медична допомога у разі нещасних випадків, надзвичайних подій тощо

При нещасних випадках дуже важливо до приїзду лікаря своєчасно надати першу долікарську допомогу потерпілому. Контроль за організацією надання першої долікарської допомоги, наявністю та укомплектованістю аптечок, справністю пристосувань та засобів надання першої допомоги, а також навчання учасників навчально-виховного процесу покладається на медичних працівників та адміністрацію навчального закладу.

Схема послідовності дій при наданні першої долікарської допомоги:

1. Вивести потерпілого з оточення, де стався нещасний випадок.

2.  Вибрати потерпілому найбільш зручне положення, що забезпечує спокій.

3. Визначити вид травми (перелом, поранення, опік тощо).

4. Визначити загальний стан потерпілого, встановити, чи не порушені функції життєво важливих органів.

5. Розпочати проведення необхідних заходів:

  зупинити кровотечу;

  зафіксувати місце перелому;

  зробити штучне дихання, зовнішній масаж серця;

  обробити ушкоджені частини тіла.

6. Одночасно з наданням долікарської допомоги необхідно викликати швидку допомогу або підготувати транспорт для відправки потерпілого до найближчої медичної установи.

7. Повідомити адміністрацію навчального закладу про те, що трапилось.

Важливо знати обставини, за яких сталася травма, умови, які спонукали до її виникнення, та час (годину і навіть хвилини, особливо коли потерпілий втратив свідомість).

У разі різкого порушення або відсутності дихання, зупинки серця негайно зробити штучне дихання та зовнішній масаж серця, викликати за телефоном 103 швидку медичну допомогу.

Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом:

  • якнайшвидше звільнити потерпілого від дії струму;
  • вимкнути рубильник або викрутити запобіжник;
  • вимкнути мережу живлення;
  • сухою палицею відкинути від потерпілого провід, який знаходиться під напругою, відтягти потерпілого від електричних проводів, від струмопровідних частин установки. При напрузі в установках до 1000 В можна взятися за сухий одяг потерпілого, не торкаючись відкритих частин тіла. Слід користуватися гумовими рукавичками або намотати на руку шарф, прогумований плащ і т. п. Рекомендується стати на ізольований предмет (на суху дошку, на згорток сухого спецодягу).

У випадку судорожного обхвату потерпілим електричного проводу, який знаходиться під напругою, розгорнути руки потерпілому, відриваючи його від проводу послідовним відгинанням окремих пальців. При цьому працівник, який надає допомогу, повинен бути у діелектричних рукавицях і знаходитись на ізолюючій від землі основі.

При напрузі в електричних установках понад 1000 В рятівник повинен одягти діелектричні боти, рукавиці і діяти діелектричною штангою. Якщо потерпілий не втратив свідомості, його треба відвести або віднести в зручне для відпочинку місце, накрити ковдрою і забезпечити спокій до прибуття лікаря.

Якщо після звільнення від дії струму у потерпілого відсутнє дихання, то потрібно негайно зробити штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця. Найбільш ефективним методом штучного дихання є «з рота в рот» або «з рота в ніс». Робиться це таким чином: стають з лівого боку від потерпілого, підкладають під його потилицю ліву руку, а правою тиснуть на його лоб. Це забезпечить вільну прохідність гортані. Під лопатки потерпілому кладуть валик зі скрученого одягу, а рот витирають від слизу. Зробивши 2–3 глибоких вдихи, особа, яка надає допомогу, вдуває через марлю або хустку повітря із свого рота в рот або ніс потерпілого. При вдуванні повітря через рот особа, яка надає допомогу, закриває пальцями ніс потерпілого; при вдуванні через ніс потерпілому закривають рот.

Після закінчення вдування повітря в рот чи ніс потерпілому дають можливість вільного видиху. Частота вдування повітря потерпілому повинна бути 12–13 разів на хвилину.

За відсутності у потерпілого дихання і пульсу йому потрібно разом зі штучним диханням зробити масаж серця. Виконується він так: потерпілого кладуть на спину на підлозі, звільняють грудну клітку від одягу. Особа, яка надає допомогу, знаходиться з лівого боку від потерпілого, долонями двох рук натискує на нижню частину грудної клітки потерпілого із силою, щоб змістити її на 3–4 см. Після кожного натискування потрібно швидко забирати руки з грудини, щоб дати можливість їй випростатись. У такій ситуації операції чергуються. Після 2–3 вдувань повітря роблять 4–6 натискань на грудну клітку. Для перевірки появи пульсу масаж припиняють на 2–3 секунди. Перші ознаки того, що потерпілий приходить до свідомості: поява самостійного дихання, зменшення синюватості шкіри та поява пульсу.

Констатувати смерть має право лише лікар.

Надання першої допомоги при пораненні й кровотечі:

 перша допомога при пораненні та кровотечі зводиться до обережного накладання на рану індивідуального пакета. При цьому мити рану водою, змивати кров з рани забороняється.

Якщо індивідуального пакета немає, для перев'язування використовуйте чисту носову хустинку. У цьому випадку приготовлену для перев'язування тканину змочіть йодом так, щоб пляма йоду трохи перебільшувала розміри рани.

При кровотечі необхідно підняти поранену кінцівку, закрити рану перев'язувальним матеріалом і притиснути ділянку біля неї на 4–5 хв, не торкаючись рани пальцями. Після цього рану треба забинтувати. Якщо кровотеча продовжується, слід вдатися до здавлювання кровоносних судин за допомогою згинання кінцівки у суглобах, притискування кровоносних судин пальцями, джгутом чи закруткою.

При накладанні джгута спочатку місце накладання обгортають м'яким матеріалом (тканиною, ватою тощо). Потім джгут розтягують і туго перетягують ним попередньо обгорнуту ділянку кінцівки доти, поки не припиниться кровотеча.

За відсутності гумової трубки або стрічки, що розтягується, використовують інші матеріали (мотузку, ремінь, рушник тощо). У цьому випадку такий джгут зав'язують вузлом на зовнішньому боці кінцівки і використовують як закрутку. У вузол просувають важіль (паличку, металевий стержень), яким закручують закрутку до припинення кровотечі. Через 1 годину після накладання джгута його попускають на 5–10 хв, щоб не виникла небезпека омертвіння знекровленої кінцівки. При пораненні великих судин шиї і верхньої частини грудної клітки джгут не накладається. Кровотеча зупиняється при натисканні пальцем на поражену судину у самому місці поранення; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

Перша допомога при переломах, вивихах, розтягу зв'язок, суглобів, ударах:

При переломах, вивихах необхідно надати потерпілому зручне положення, яке виключає рухи пошкодженої частини тіла. Це досягається шляхом накладання шини, а за її відсутності можна використати палиці, дошки, фанеру і т. д. Шина повинна бути накладена так, щоб були надійно іммобілізовані два сусідні з місцем ушкодження суглоби (вище і нижче), а якщо перелом плеча чи стегна, – то три суглоби. Накладають шину поверх одягу або кладуть під неї що-небудь м'яке – вату, шарф, рушник. Шина повинна бути накладена так, щоб центр її знаходився на рівні перелому, а кінці накладалися на сусідні суглоби по обидва боки перелому. Фіксація відкритого перелому вимагає дотримання додаткових умов. З метою попередження забруднення рани, необхідно змастити поверхню шкіри навколо рани йодом, попередньо зупинивши кровотечу, і накласти стерильну пов'язку.

Особливо небезпечні травми хребта. У таких випадках необхідно обережно, не піднімаючи потерпілого, підсунути під його спину дошку, щит, двері тощо.

При переломі ребер необхідно міцно забинтувати груди або стягнути їх рушником під час видиху. При ушкодженні тазу обережно стягнути його широким рушником, покласти на тверді ноші, а під зігнуті і розведені колінні суглоби підкласти валик.

При переломах і вивихах ключиці у підм'язову западину кладуть вату або інший матеріал, згинають руку в лікті під прямим кутом і прибинтовують її до тулуба. Рука нижче ліктя повинна перебувати у косинці, яку підв'язують до шиї.

При переломах і вивихах кисті та пальців рук роблять так: кисть руки з вкладеним у долоню жмутом вати, бинта (пальці зігнуті) прикладають до шини, яка повинна починатися біля середини передпліччя і закінчуватися біля кінців пальців, і перебинтовують.

При розтягу зв'язок суглобів – підняти хвору кінцівку догори, накласти холодний компрес та тісну пов'язку, створити спокій до прибуття лікаря.

При ударах забезпечити потерпілому повний спокій, накласти на місце удару холодний компрес. При ударах із синцями не слід класти примочки, місце удару змастити йодом і накласти пов'язку.

Перша допомога при опіках, теплових ударах:

при наданні першої допомоги при опіках, теплових ударах слід швидко припинити дію високої температури. Це має особливо велике значення при займанні одягу і при опіках рідиною через одяг. У першому випадку необхідно загасити полум'я, негайно накинувши на потерпілого будь-яку цупку тканину, щільно притиснувши її до тіла. Тліючий одяг знімають або обливають його водою.

При промоканні одягу гарячою водою його також необхідно облити холодною водою або зірвати. Швидке занурення обпеченого лиця у холодну воду зменшує біль і тяжкість опіку.

Місце опіків кислотами ретельно промивають струменем води протягом 10–15 хв. Обпечене місце промити 5 % розчином перманганату калію або 10 % розчином питної соди (одна чайна ложка на склянку води). На місце опіку накладають бинт. Місце опіків їдкими лугами (каустичною содою, негашеним вапном) промивають проточною водою протягом 10–15 хв, потім слабким розчином оцтової кислоти. Місце опіків накривають марлею.

Опіки бувають трьох ступенів. При опіках першого ступеня з'являється почервоніння, припухлість шкіри. Уражені місця обробляють спиртом, прикладають примочки з розчину перманганату калію і забинтовують. При більш тяжких опіках (II і III ступенів) обпечені місця спочатку звільняють від одягу, накривають стерильним матеріалом, зверху накладають шар вати і забинтовують. Після перев'язування потерпілого направляють у лікарню. При опіках не слід розрізати пухирів, видаляти смолистих речовин, що прилипли до обпеченого місця, віддирати шматки одягу, які прилипли до рани.

При появі різних ознак теплового або сонячного удару потерпілого негайно виводять на свіже повітря або в тінь, потім його кладуть, розстібають одяг, що стискує, на голову і на серце кладуть холодні компреси, дають пити у великій кількості холодну воду, у тяжких випадках потерпілого обливають холодною водою.

При припиненні дихання або його утрудненні до прибуття лікаря потерпілому роблять штучне дихання.

Перша допомога при обмороженні, переохолодженні:

обмороження виникає при місцевій дії холоду на тіло. Холод, діючи на судини, спричиняє їх звуження, внаслідок цього відбувається недостатнє кровопостачання певної ділянки тіла, що проявляється у зблідненні шкіри. Якщо вчасно не буде надано першу допомогу, то це може спричинити відмирання тканини.

Розрізняють три ступені обмороження: І – побіління і втрата чутливості; II – почервоніння і поява «пухирів»; III – омертвіння тканин, які набувають буро-червоного кольору.

При обмороженні І ступеня слід розтерти обморожені місця тіла сухою теплою тканиною до почервоніння. При обмороженні II і III ступенів – накласти стерильні сухі пов'язки і забезпечити негайну доставку потерпілого у лікарню.

При легкому ступені переохолодження тіло розігрівають розтиранням, дають випити кілька склянок теплої рідини. При середньому і тяжкому ступенях – тіло енергійно розтирають вовняною тканиною до почервоніння шкіри, дають багато пити.

Перша допомога при отруєнні:

причиною отруєння є проникнення в організм людини різних токсичних речовин. Захворювання починається через 2–3 год, інколи через 20–26 год.

При харчовому отруєнні потерпілому кілька разів промивають шлунок (примушують випити 1,5–2 л води, а потім викликають блювання подразненням кореня язика) до появи чистих промивних вод. Можна дати 8–10 таблеток активованого вугілля. Потім дають багато чаю, але не їжу. Якщо після отруєння пройшло 1–2 год і отрута надходить вже із шлунку до кишечника, то викликати блювання даремно. У такому випадку необхідно дати потерпілому проносне (2 столові ложки солі на 1 склянку води). Для зменшення всмоктування отрути слизовою оболонкою шлунково-кишкового тракту потерпілому можна дати розведені крохмаль або молоко.

Щоб запобігти зупинці дихання і кровообігу, необхідне постійне спостереження за потерпілим.

Як діяти при харчовому отруєнні:

  за перших ознак харчового отруєння треба звернутися до лікаря або викликати швидку допомогу;

  якщо є підозра, що отруєння спричинили гриби, негайно викликати швидку допомогу – кожна хвилина дорога;

  до прибуття лікарів бажано промити шлунок, а потім випити води або несолодкого чаю.

Перша допомога при ураженні хімічними речовинами:

  якщо хімічна речовина рідка, її треба негайно змити проточною водою протягом 15–30 хв;

  якщо хімічна речовина потрапила в очі, слід промивати їх холодною водою протягом 15–30 хв. Око треба розплющити, а струмінь води спрямовувати до його внутрішнього куточка;

  якщо речовина суха, її треба струсити чи зняти сухою ганчіркою (і ніколи не здувати, щоб порошинка не потрапила в очі);

  тільки після цього уражене місце промивають водою;

  дію деяких хімічних речовин можна знешкодити. Місце, обпечене оцтовою есенцією, можна обробити мильною водою чи слабким розчином харчової соди (1 чайна ложка на склянку води). А якщо опік спричинено засобом для чищення каналізаційних труб, знадобиться розчин лимонної кислоти (1/2 чайної ложки на склянку води) чи розведений наполовину харчовий оцет;

• діти і люди похилого віку потребують негайної госпіталізації навіть при незначному ураженні хімічними речовинами;

  за перших ознак отруєння слід викликати швидку допомогу;

• до лікарні треба взяти посуд та етикетку від хімічної речовини, яка викликала отруєння.

 

Розроблено:

Керівник структурного підрозділу

 

Погоджено:

заступник директора, що відповідає

за організацію роботи з питань

безпеки життєдіяльності

 

 

Інструкцію отримав (ла)

і з її змістом ознайомлений(на)_______

 

З А Т В Е Р Д Ж Е Н О :

Наказом директора

Мамаївського ЗНЗ  І-ІІІ ст. №__

від «__» ____ 201_ року № __

 

 

ІНСТРУКЦІЯ З ОП  №___

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ УЧНІВ ПІД ЧАС НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ У СПОРТИВНОМУ ЗАЛІ ТА НА СПОРТИВНИХ МАЙДАНЧИКАХ

  1.        ЗАГАЛЬНІ  ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Всі учні зобов’язані пройти медичний огляд. На підставі даних про стан здоров’я і фізичний розвиток учнів розподіляють для занять фізичними вправами на медичні групи: а) основну; б) підготовчу; в) спеціальну.

1.2. Учнів, які не пройшли медичного огляду, до уроків фізичної культури не допускають.

1.3. Учні, які тимчасово звільнені від занять, зобов’язані бути присутніми на уроках фізичної культури. При цьому допускається їх залучення вчителем до підготовки занять. Тимчасове звільнення від занять фізичними вправами допускається з дозволу медичного персоналу школи.

1.4. Після перенесення хвороб учнем необхідно взяти у лікаря дозвіл на відвідування уроків фізичної культури.

  1.    ПЕРЕД ПОЧАТКОМ  ЗАНЯТЬ

2.1.Одягни спортивний одяг  та спортивне взуття.

2.2.Без дозволу вчителя учням забороняється заходити у спортзал і перебувати у ньому.

2.3.Учні заходять у спортивний зал, виходять на спортивний майданчик у спортивному взутті та спортивній формі відповідно до пори року і погодних умов.

2.4.Заходити у спортивний зал у брудному взутті забороняється.

  1.        ПІД  ЧАС  ЗАНЯТЬ

3.1.Після дзвінка на урок за командою вчителя учні шикуються в спортивному залі, на спортмайданчику.

3.2.Без дозволу вчителя учням забороняється користуватися спортивним обладнанням та інвентарем.

3.3.Не дозволяється учням виконувати вправи на спортивних приладах (снарядах) за відсутності вчителя і без страхування, а також маючи на собі різного виду прикраси.

3.4.Не дозволяється приносити речі, які не потрібні на уроці або заважають його проведенню.

3.5.Учні зобов’язані попередити вчителя:

1) про наявність документів про звільнення після хвороби;

2) про погане самопочуття;

3) про спортивне обладнання, що вийшло з ладу;

4) про травмування під час уроку.

3.6.Виконуй тільки ті  вправи, які передбачені завданням, або задані вчителем.  Вправи виконуються тільки  за командою  вчителя. Уважно ознайомся зі змістом завдання та порядком виконання спортивної вправи.

3.7.До вправи приступай після того, як впевнишся у відсутності небезпечних та шкідливих виробничих факторів.

3.8.Під час виконання вправ на спортивних приладах (снарядах) учні зобов’язані бути дисциплінованими, уважними, точно виконувати вказівки вчителя.

3.9.Без команди вчителя не переходити від одного приладу (снаряда) до іншого.

3.10.При виконанні вправ потоком необхідно дотримуватися належного інтервалу, не штовхатися, не зупинятися, не ставити підніжок.

3.11.Під час проведення занять з метання не можна перебувати в зоні кидка, перетинати цю зону. Не можна повертатися спиною до напрямку польоту об’єкта метання. Забороняється виконувати метання без дозволу і відома вчителя.

3.12.При виконанні вправ на спортивних приладах (снарядах) необхідно знаходитися на безпечній відстані від місця виконання, не заважаючи один одному, дотримуватися правил техніки безпеки та санітарно-гігієнічних вимог.

3.13.Забороняється користуватися несправним спортивним інвентарем та обладнанням.

3.14.Учні повинні вміти правильно виконувати і страхувати один одного під час виконання фізичних вправ та елементів.

3.15.Про всі  порушення  вимог безпеки життєдіяльності – негайно сповісти вчителя.

 

4. ПІСЛЯ  ЗАКІНЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ

4.1.Учні зобов’язані берегти шкільне спортивне обладнання та спортінвентар, не псувати його, не смітити, не приносити харчові продукти у спортзал, підтримувати чистоту та порядок у спортзалі, роздягальнях, на спортмайданчику.

4.2.Після закінчення уроку учні прибирають робоче місце, переодягаються і організовано виходять із спортивного залу з   дозволу   вчителя.

4.3.Перевдягнися,  приведи себе в порядок.  

4.4.Під час, та після  занять в спортивному залі,  на спортивному майданчику дотримуйтеся правил особистої гігієни. Тримайте руки в чистоті. При неохайному стані рук під нігтями можуть нагромаджуватися шкідливо діючі речовини, які, потрапляючи з їжею в організм, призводять до отруєння.

 

5.ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1.При поломці обладнання, пристосувань негайно припиніть виконання вправ та повідомте про те, що сталося, вчителя.

5.2.У випадку отримання травми необхідно попередити вчителя, надати медичну допомогу.

5.3. У разі необхідності викликати швидку медичну допомогу за телефоном 103. а у випадку пожежі - викликати пожежну службу за телефоном 101.

 

 

Розроблено:

вчитель фізкультури__________________________________

                                                              ( підпис    прізвище, ініціали)

 

 

 

Погоджено:

заступник директора, що відповідає

за організацію роботи з питань безпеки життєдіяльності__________________

                                                                               (підпис    прізвище, ініціали)

 

 

 

 

 

 

 

З А Т В Е Р Д Ж Е Н О :

Наказом директора

Мамаївського ЗНЗ  І-ІІІ ст. №__

від «__» ____ 201_ року № __

 

ІНСТРУКЦІЯ З ОП  №___

ПРИ ПРОВЕДЕННІ СПОРТИВНО-МАСОВИХ ЗАХОДІВ

 

1. Загальні положення

1.1. Відповідальний за проведення спортивно-масових заходів (спортивних свят, змагань, конкурсів) дотримується гігієнічних норм і вимог з охорони праці, пожежної та електробезпеки.

1.2. Заступник директора з виховної роботи і відповідальний за електро- і пожежну безпеку проводять інструктаж з відповідальними за проведення спортивно-масового заходу, черговими вчителями, класними керівниками, класоводами, а ті, в свою чергу, з учнями про заходи пожежної безпеки і правила евакуації дітей з приміщень на випадок пожежі та правилами поведінки учнів в залі та на спортмайданчику.

1.3. У приміщенні основних спортивних споруд (спортивний зал, тренажерний зал, басейн, тир) на видному місці повинні бути вивішені правила поведінки та техніки безпеки, план евакуації учнів на випадок пожежі або стихійного лиха.

1.4. На час проведення спортивно-масових заходів необхідно обов’язково організувати чергування членів добровільної пожежної дружини закладу, а приміщення забезпечити необхідною кількістю первинних засобів пожежогасіння. Використовувати засоби пожежогасіння для господарських та інших потреб, що не пов’язані з пожежогасінням, категорично заборонено.

1.5. Приміщення, в яких проводяться спортивно-масові заходи, повинні мати не менш як два виходи назовні. Відстань від найвіддаленішої точки підлоги до дверей, що ведуть до евакуаційного виходу, не повинна перевищувати 27 м. Двері, призначені для евакуації, повинні відчинятися у напрямку виходу з приміщення. Спортивне обладнання майданчиків повинно бути надійно закріплене і відповідати вимогам безпеки.

1.6. Кількість місць у спортивному залі під час проведення спортивно-масових заходів та змагань треба встановлювати з розрахунку 0,7 - 1 м2 на одного учня. Заповнювати зал понад установлену норму забороняється. Забороняється проводити спортивно-масові заходи та змагання в приміщеннях, на спортивних майданчиках, які не відповідають цим нормам. Коридори, проходи і виходи з будівель, призначених для евакуації людей, повинні бути вільними. Двері з приміщень під час проведення спортивно-масових заходів забороняється замикати на замок або запори, які важко відкриваються.

1.7. Біля кожних дверей повинен невідлучно перебувати черговий з числа педагогів або учнів старших класів.

 

2. Вимоги безпеки перед початком проведення спортивно-масових заходів

2.1. Перед початком спортивно-масових заходів зал повинен бути ретельно провітрений. Припливно-витяжні системи повинні знаходитись у робочому стані. Повинно бути забезпечено достатнє природне та штучне освітлення.

2.2. Відповідальний за проведення спортивно-масових заходів перед початком їх проведення повинен ретельно оглянути спортивні майданчики, приміщення, запасні виходи, особисто переконатись в повній готовності їх у протипожежному відношенні та в забезпеченні приміщення первинними засобами пожежогасіння, перевірити справність електроапаратури, задіяної на масових заходах, надійність спортивного обладнання.

 

3. Вимоги безпеки під час проведення спортивно-масових заходів

3.1. Під час проведення спортивно-масових заходів з учнями повинні невідлучно перебувати класний керівник чи класовод. Вони зобов’язані стежити за точним виконанням заходів безпеки під час проведення заходів. Необхідна також обов’язкова присутність медичного працівника для надання у разі потреби першої медичної допомоги.

 

4. Вимоги безпеки після закінчення спортивно-масових заходів

4.1. Відключити від електромережі електроапаратуру. Класоводи і класні керівники організовують виведення школярів з приміщень. Вимкнути освітлення і закрити приміщення на ключ.

 

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. У випадку пожежі керівник заходу зобов’язаний:

а)негайно повідомити про пожежу у найближчу пожежну частину за телефоном 101, дати сигнал тривоги для місцевої добровільної пожежної частини;

б) вжити всіх залежних від нього заходів щодо евакуації дітей з приміщень (дітей молодшого віку евакуювати в першу чергу). Евакуацію дітей треба починати з приміщення, де виникла пожежа, а також з приміщень, яким загрожує небезпека поширення пожежі;

в) направити евакуйованих дітей у безпечне місце (будівлю);

г) негайно приступити до гасіння пожежі своїми силами й наявними в установі засобами пожежогасіння;

д) для зустрічі викликаної пожежної частини (дружини) треба виділити особу, яка повинна чітко проінформувати начальника частини (дружини), що прибула, про те, чи всі діти евакуйовані з будівлі, яка горить або задимлена, і в яких приміщеннях ще залишилися люди.

5.2. В разі необхідності надати першу медичну допомогу потерпілим і викликати швидку медичну допомогу за телефоном 103.

 

 

 

Розроблено:

вчитель фізкультури________________________________________

                                                 (підпис прізвище, ініціали)

 

 

 

 

Погоджено:

заступник директора, що відповідає

за організацію роботи з питань

безпеки життєдіяльності________________________

                                     ( підпис    прізвище, ініціали)

 


З А Т В Е Р Д Ж Е Н О :

Наказом директора

Мамаївського ЗНЗ  І-ІІІ ст. №__

від «__» ____ 201_ року № __

Інструкція З ОП № ___

ПІД ЧАС ЗАНЯТЬ ЛЕГКОЮ АТЛЕТИКОЮ

1. Загальні положення

1.1. Відкриті спортивні майданчики повинні бути розміщені в спортивній зоні на відстані не менше як 10 м від навчальних корпусів.

1.2. Спортивна зона пришкільної ділянки повинна мати огорожу по периметру заввишки 0,5 - 0,8 м. Дозволяється як огорожу використовувати кущі з неотруйними, неколючими і незапиленими плодами.

1.3. Майданчики для ігор повинні бути стандартних розмірів, рівними, очищеними від каміння та інших сторонніх предметів.

1.4. Майданчики не можна огороджувати канавами, влаштовувати дерев’яні або цегляні бровки. Не менше ніж на 2 м від майданчика не повинно бути дерев, стовпів, парканів та інших предметів, що можуть спричинити травму.

1.5. Бігові доріжки повинні бути спеціально обладнаними, не мати бугрів, ям, слизького ґрунту. Доріжка повинна продовжуватися не менше 15 м за фінішну позначку.

1.6.Ями для стрибків повинні бути заповнені піском, розпушеним на глибину 20-40см. Пісок повинен бути чистим,  поверхня – розрівняною.

1.7. Місця, призначені для метання спортивних снарядів, розміщуються на такій місцевості, яка добре проглядається і знаходиться на значній відстані від громадських місць (тротуарів, доріг, майданчиків для дітей).

1.8. Під час сильного вітру, низької температури і підвищеної вологості треба збільшувати час, відведений на розминку перед виконанням легкоатлетичних вправ.

1.9. Взуття учнів має бути на підошві, що виключає ковзання, щільно облягати ногу і не заважати кровообігу.

1.10. Під час проведення занять з метання не можна перебувати в зоні кидка, перетинати цю зону. Перебуваючи поблизу зони метання, не можна повертатися спиною до напрямку польоту об’єкта метання.

1.11. Забороняється виконувати довільні кидання, залишати без нагляду спортивний інвентар для поштовхів і метання, зокрема інвентар, який не використовується в даний момент на уроці.