17 липня о 18:00Вебінар: Відеоуроки: як створювати якісний контент для Ютубу

Охорона здоровя захворювання серцевосудиної системи

Про матеріал
В данійій роботі представлені матеріали у вигляді статі з "охорони здоров'я захворювання серцевосудиної системи " статистка захворюванності підлягає для серднього віку населення це 45-65,67-77років .Вони більш за все підлягають під такий ризик. Ребілітація пацієнтів після перенесениї гострих заворювань серцево судиної захворьваності шо викликани не здоровим способом життя, шкідливими звичками. Такі питання дуже актуальні на цей час.
Перегляд файлу

 

 

Міністерство освіти та науки

Житомтирський медичний інститут

Магістр

Данилова ІВ

 

ТЕМА

 Громадьське здоров'я

"Організація охорони здоро'я КОРОНАВІРУСНА ІНФЕКЦІЯ

COVID-19"

 

Ключові слова:охорона здоров'я, організація, лікування,статистика, вірусна інфекція,коронавірус ,запобігання ліування , достовірнсть даних.,профілактика.

Анотація:

На сьгоддні існує велика нерівність у доступі до охорони здоров'я та ініціатив у сфері охорони здоров'я між розвиненими країнами і країнами, що розвиваються. У останніх інфраструктура громадського охорони здоров'я все ще формується.

 

Громадське здоров'я, через місцеві системи охорони здоров'я та недержавні організацій  інститутвідіграє важливу роль у зусиллях по профілактиці хвороб у країнах, що розвиваються і в розвинених країнах. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) — міжнародне агентство, яке координує і працює з глобальними питаннями громадського здоров'я. Більшість країн для реагування на внутрішні проблеми зі здоров'ям мають свої власні державні органи у сфері громадського здоров'я, які іноді називають міністерствами здоров'я. Наприклад у Канаді є Агенція з громадського здоров'я — національна агенція, що відповідає за громадське здоров'я, готовність до надзвичайних заходів та відповідь на них, контроль та попередження інфекційних та хронічних хвороб. В Україні є управління громадського здоров'я в Міністерстві охорони здоров'я.

Актуальність даної теми:

Сучасна практика 

Мета: Програми громадського здоров'я, що більшість урядів визнають важливість програм громадської охорони здоров'я в зниженні захворюваності, інвалідності, а також ефектів старіння та інших фізичних і психічних станів здоров'я, хоча громадське здоров'я в цілому отримує значно менше державного фінансування в порівнянні з медициною[6].

Державні програми громадського здоров'я по проведенні вакцинації досягли успіхів у зміцненні здоров'я, у тому числі ліквідації віспи — хвороби, від якої людство страждало протягом тисяч років.

 

 

Три колишніх директора Всесвітньої програми з ліквідації віспи читають новину, що віспу було ліквідовано в усьому світі, 1980

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) визначає основні функції програм громадського здоров'я, серед яких:[7]

 

забезпечення лідерства з питань, важливих для здоров'я, і участь у партнерствах, коли необхідні спільні дії;

формування порядку денного наукових досліджень і стимулювання збору, освоєння і поширення цінних знань;

встановлення норм і стандартів, сприяння та контроль за їх виконанням;

формулювання етичних і заснованих на доказах варіантів політики;

моніторинг ситуації та оцінка тенденцій в галузі охорони здоров'я.

Зокрема, програми нагляду у сфері громадського здоров'я можуть[8]:

 

слугувати системою раннього попередження про можливі надзвичайні ситуації у сфері громадського здоров'я;

документувати вплив втручання або відслідковувати прогрес щодо зазначених цілей;

здійснювати моніторинг та уточнення епідеміології проблем зі здоров'ям, що дозволяє визначати пріоритети, а також розробляти політики і стратегій в галузі охорони здоров'я;

проводити діагностику, дослідження і моніторинг проблем зі здоров'ям і небезпек для здоров'я спільноти.

Наприклад, ВООЗ повідомляє, що щонайменше 220 мільйонів людей у світі хворіють на цукровий діабет. Його частота швидко зростає, по розрахункам до 2030 року кількість смертей від діабету подвоїться[9]. У червні 2010 редакційній статті медичного журналу «Ланцет», автори висунули думку: «Той факт, що цукровий діабет 2 типу, захворювання, якому у значній мірі можна запобігти, досягнуло пропорції епідемії — приниженням громадського здоров'я»[10]. Ризик діабету 2 типу тісно пов'язаний із проблемою ожиріння. Оцінки ВООЗ вказують, що на глобальному рівні приблизно 1,5 мільярда дорослих людей мали надлишкову вагу в 2008 році і майже 43 мільйонів дітей у віці до п'яти років мали надлишкову вагу в 2010 році[11]. Сполучені Штати попереду з 30,6 % населення із ожирінням. Слідом Мексика із 24,2 % і Велика Британія з 23 %. Колись це було проблемою країн з високим рівнем доходу, а зараз ожиріння зростає в країнах з низьким рівнем доходів, особливо в містах. Багато програм громадської охорони здоров'я в усі більшою мірою скеровують увагу і ресурси до проблеми ожиріння, з метою усунення основних причин. Серед методів попередження є передусім здорове харчування та фізичні вправи.

 

Деякі програми та напрямки, пов'язані з просуванням у сфері охорони здоров'я і профілактики можуть бути суперечливими. Одним з таких прикладів є програми по попередженню передачі ВІЛ через кампанії по безпечному сексу і програми обміну голок. Іншим прикладом є контроль тютюнопаління. Зміна поведінки куріння вимагає довгострокових стратегій, на відміну від боротьби з інфекційними захворюваннями, яка зазвичай займає коротший період для відповідних ефектів. Багато країн здійснили великі ініціативи, щоб скоротити куріння, такі як збільшення податків і заборон на куріння в деяких або у всіх громадських місцях.

 

Так склалось історично, що інфекційні захворювання були на вершині глобального пріоритету в галузі охорони здоров'я. Неінфекційні захворювання і поведінкові фактори ризику, що їх зумовлюють, були на дні. Це, однак, змінюється, на що вказує проведення у вересні 2011 року Організацією Об'єднаних Націй першого спеціального саміту Генеральної Асамблеї з проблеми неінфекційних захворювань[12].

 

Багато проблем зі здоров'ям зумовлені неадекватною особистою поведінкою. З точки зору еволюційної психології, надмірне споживання нових речовин, які шкідливі через активацію сформованої системи винагороди для таких речовин як наркотики, тютюн, алкоголь, очищена сіль, жири та вуглеводи. Нові технології на кшталт сучасного транспорту також приводять до зниження фізичної активності. Дослідження показують, що поведінку можна більш ефективно змінити беручи до уваги еволюційні мотивації, а не лише надаючи інформацію про вплив на здоров'я. Тож широкому використанню мила та миттю рук для запобігання діареї набагато ефективніше можна сприяти, якщо пов'язувати відсутність його використання з емоціями огиди. Відраза — це вдосконалена система для запобігання контакту з речовинами, які поширюють інфекційні захворювання. Прикладами можуть бути фільми, у яких показано, як фекалії забруднюють їжу. В індустрії маркетингу вже давно відомо про важливість пов'язування продуктів з високим статусом і привабливістю для інших. У той же час було висловлено думку, що підкреслення шкідливих і небажаних наслідків куріння тютюну на інших осіб і введення заборони на куріння в громадських місцях, були особливо ефективними в зниженні куріння тютюну[13].

 

Області застосування в охороні здоров'я 

Громадське здоров'я не лише поліпшує здоров'я населення шляхом реалізації специфічних заходів на популяційному рівні, але й виявляє та оцінює потреби населення у медичному забезпеченні, включаючи[14][15][16][17]:

 

оцінку поточних медичних послуг та визначення чи вони відповідають цілям системи охорони здоров'я;

з'ясування вимоги відповідно до думки фахівців в області охорони здоров'я, представників громадськості та інших зацікавлених сторін;

визначення найбільш доречних втручань;

врахування потреби в ресурсах для запропонованих втручань та оцінка їх економічної ефективності;

підтримку прийняття рішень у охороні здоров'я та плануванні медичних послуг, включаючи будь-які необхідні зміни.

Реалізація ефективних стратегій покращення .

З інших наведених даних можна сказати що,

одна з найважливіших стратегій покращення громадського здоров'я — це пропагування сучасної медицини та наукової нейтральності. Про це вказувала на прикладі компанії проти нематод у Мексиці у 1920-х: громадське здоров'я не може лише стосуватись політиків чи економістів. Політичні чинники, наприклад вибори, можуть змусити урядовців приховати справжні цифри хворих у їх регіоні людей. Тому наукова нейтральність вкрай важлива для формування політики у галузі громадського здоров'я. Вона може забезпечити те, що потреби у лікуванні будуть задовольнятись незалежно від політичних та економічних умов[18].

На 10:00 2 квітня в Україні лабораторно підтверджено 804 випадки COVID-19, зокрема 20 летальних, а 13 людей одужали.

 

Розподіл підтверджених випадків за областями Розподіл підтверджених випадків за віковими групами

Вінницька — 51

 

Волинська — 10

 

Дніпропетровська — 10 (1 одужав)

 

Донецька — 7

 

Житомирська — 6 (1 летальний)

 

Закарпатська — 1

 

Запорізька — 19 (3 одужали)

 

Івано-Франківська — 74 (5 летальних)

 

м. Київ — 160

 

Київська — 64 (3 летальні, 1 одужав)

 

Кіровоградська — 7

 

Луганська — 3

 

Львівська — 11 (1 одужав)

 

Одеська — 14

 

Полтавська — 5

 

Рівненська — 19 (3 летальні)

 

Сумська — 26 (2 летальні)

 

Тернопільська — 106 (1 летальний)

 

Харківська — 1

 

Херсонська — 4

 

Хмельницька — 6

 

Черкаська — 54

 

Чернівецька — 143 (5 летальних, 7 одужали)

 

Чернігівська — 3

 

Від 0 до 9 років — 4,76%

 

Від 10 до 19 років — 3,76%

 

Від 20 до 29 років — 11,9%

 

Від 30 до 39 років — 19,55%

 

Від 40 до 49 років — 18,55%

 

Від 50 до 59 років — 22,56%

 

Від 60 до 69 років — 14,29%

 

Від 70 до 79 років — 3,88%

 

Від 80 до 89 років — 0,63%

 

Від 90 до 100 років — 0,13%

 

52% підтверджених випадків — жінки.

 

Дослідження здійснювали вірусологічна референс-лабораторія Центру громадського здоров’я України, а також обласні лабораторії. Усього з початку 2020 року до Центру громадського здоров’я надійшло 3 834 повідомлення про підозру на COVID-19. Вірусологічна референс-лабораторія ЦГЗ досліджує зразки не тільки людей із підозрою інфікування, а і визначених контактних осіб.

 

 

У світі на 7:00 2 квітня зареєстровано 937 567 випадків захворювання на COVID-19, зокрема 47 256 летальних, а 194 311 людей одужали.

 

На території Європейського регіону ВООЗ станом на 10:00 (UTC+1) 2 квітня зареєстровано 464 859 випадків захворювання на COVID-19, зокрема 30 098 летальних (Італія — 105 792, Іспанія — 94 417, Німеччина — 67 366, Франція — 52 128, Великобританія — 25 150, Швейцарія — 16 108, Туреччина — 13 531, Бельгія — 12 775, Нідерланди — 12 595, Австрія — 10 182, Португалія — 7 443, Ізраїль — 5 129, Норвегія — 4 447, Швеція — 4 435, Чехія — 3 308, Ірландія — 3 235, Данія — 2 860, Російська Федерація — 2 337, Польща — 2 311, Румунія — 2 245, Люксембург — 2 178, Фінляндія — 1 384, Греція — 1 314, Ісландія — 1 135, Сербія — 900, Хорватія — 867, Словенія — 814, Естонія — 745, Україна — 804, Литва — 533, Вірменія — 532, Угорщина — 492, Боснія і Герцеговина — 413, Болгарія — 399, Латвія — 398, Андорра — 376, Словаччина — 363, Республіка Молдова — 353, Казахстан — 348, Північна Македонія — 329, Азербайджан — 298, Кіпр — 262, Албанія — 243, Сан-Марино — 236, Узбекистан — 173, Мальта — 167, Білорусь — 152, Грузія — 115, Киргизстан — 111, Чорногорія — 105, Ліхтенштейн — 68, Монако — 52, Ватикан — 6).

 

Країни з місцевим передаванням вірусу SARS-CoV-2, за даними ВООЗ на 10:00 (UTC+1) 31 березня: Австралія, Австрія, Азербайджан, Албанія, Алжир, Ангілья, Андорра, Аргентина, Аруба, Афганістан, Багами, Бангладеш, Барбадос, Бахрейн, Беліз, Бельгія, Бермудські Острови, Білорусь, Болгарія, Болівія, Боснія і Герцеговина, Бразилія, Бруней, Буркіна-Фасо, Великобританія, Венесуела, В’єтнам, Вірменія, Гана, Гаяна, Гватемала, Гвінея, Гернсі, Гібралтар, Гондурас, Гренада, Греція, Грузія, Гуам, Данія, Демократична Республіка Конго, Джерсі, Джибуті, Домініканська Республіка, Еквадор, Екваторіальна Гвінея, Естонія, Ефіопія, Єгипет, Замбія, Зімбабве, Ізраїль, Індія, Індонезія, Ірак, Іран, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Йорданія, Камбоджа, Камерун, Канада, Катар, Кенія, Киргизстан, Китай, Кіпр, Колумбія, Коста-Рика, Кот д’Івуар, Куба, Кувейт, Лаос, Латвія, Литва, Ліберія, Ліван, Люксембург, Маврикій, Майотта, Малайзія, Малі, Мальдіви, Мальта, Марокко, Мексика, Мозамбік, Монако, М’янма, Нігер, Нігерія, Нідерланди, Німеччина, Нова Зеландія, Нова Каледонія, Норвегія, Об’єднані Арабські Емірати, Оман, Острів Мен, Пакистан, Палестина, Панама, Парагвай, Перу, Південно-Африканська Республіка, Північна Македонія, Польща, Португалія, Республіка Корея, Республіка Косово, Республіка Молдова, Республіка Фіджі, Реюньйон, Російська Федерація, Руанда, Румунія, Сальвадор, Сан-Марино, Саудівська Аравія, Сенегал, Сент-Люсія, Сербія, Сінгапур, Словаччина, Словенія, Співдружність Домініки, Сполучені Штати Америки, Таїланд, Теркс і Кайкос, Того, Тринідад і Тобаго, Туніс, Туреччина, Уганда, Угорщина, Узбекистан, Україна, Уругвай, Фарери, Філіппіни, Фінляндія, Франція, Французька Гвіана, Французька Полінезія, Хорватія, Чехія, Чилі, Чорногорія, Швейцарія, Швеція, Шрі-Ланка, Ямайка, Японія, міжнародні перевезення (Diamond Princess).

13 березня генеральний директор ВООЗ оголосив, що Європа стала епіцентром пандемії: тут реєструють більше випадків і смертей, ніж у решті світу, за винятком Китаю. Зараз щоденно реєструють більше випадків, ніж у Китаї в розпал епідемії.

 

11 березня ВООЗ охарактеризувала спалах COVID-19 у світі як пандемію. Організація визначила чотири сценарії розвитку подій у країнах для COVID-19 і розробила рекомендації щодо забезпечення готовності та реагування для кожного сценарію: Critical preparedness, readiness and response actions for COVID-19.

 

Також ВООЗ оновила настанови для клініцистів «Клінічне ведення тяжкої гострої респіраторної інфекції (SARI) за підозри на захворювання COVID-19»: Clinical management of severe acute respiratory infection when novel coronavirus (nCoV) infection is suspected.

 

16 березня ВООЗ, Міжнародна федерація Червоного Хреста (IFRC) і ЮНІСЕФ спільно випустили Посібник щодо плану дій з ризикових комунікацій і залучення громадськості стосовно готовності й відповіді на COVID-19: Risk Communication and Community Engagement (RCCE) Action Plan Guidance COVID-19 Preparedness and Response.

 

З 29 березня Україна працює за новими стандартами надання медичної допомоги хворим на COVID-19, зокрема, оновлено алгоритми амбулаторно-поліклінічної допомоги пацієнтам з підозрою на COVID-19 (Наказ МОЗ України від 28.03.2020 № 722 «Організація надання медичної допомоги хворим на коронавірусну хворобу (COVID-19)»).

 

25 березня Кабінет Міністрів України запровадив режим надзвичайної ситуації на всій території України на 30 днів, до 24 квітня 2020 року.

 

17 березня Верховна Рада України ухвалила законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

 

З 14 березня 2020 року, з метою координації дій у період складної епідеміологічної ситуації, у Центрі громадського здоров’я України працює внутрішній Оперативний штаб, який займається виключно питаннями COVID-19, відповідями на запити, збиранням, обробкою та наданням аналітичних висновків, що будуть основою для прийняття рішень на рівні країни. До складу Оперативного штабу увійшли представники ЦГЗ, міжнародних та інших організацій, які працюють у режимі ненормованого робочого дня.

 

14 березня РНБО ухвалила рішення про закриття державного кордону України через загрозу поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19: з 00:00 16 березня до 00:00 3 квітня 2020 року припинено в’їзд на територію України для іноземців та осіб без громадянства. Заборона на в’їзд може бути скасована чи продовжена залежно від ситуації із поширенням коронавірусу в світі. Детальніше про новий порядок перетину кордону: роз’яснення від МЗС України.

 

11 березня Уряд видав Постанову № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

 

Міністерство охорони здоров’я України інформує населення про заходи боротьби з коронавірусом за допомогою СМС-повідомлень.

 

У зв’язку із поширенням COVID-19 у світі громадянам України рекомендовано тимчасово утриматися від поїздок до країн чи окремих територій держав, найбільш уражених вірусом. Зокрема до Іспанії, північних регіонів Італії, Франції, В’єтнаму, Республіки Корея, Японії, Ірану. Відповідні рекомендації щодо кожної з таких країн: https://bit.ly/2wFYj4O.

 

За даними МЗС, станом на 7 березня 2020 року інформація про наявність громадян України серед інфікованих коронавірусом на території КНР до нашого посольства не надходила.

 

У Посольстві України в КНР цілодобово працює оперативна група з надання допомоги громадянам України, що у режимі реального часу опрацьовує звернення наших співвітчизників, здійснює комунікацію з громадянами України, які перебувають у Китаї. Особливу увагу надають трьом громадянам України, яким китайський санітарно-епідеміологічний контроль через підвищену температуру тіла відмовив у посадці на український евакуаційний літак 20 лютого. В однієї громадянки зафіксовано захворювання нирок, в іншого громадянина — ускладнення після запалення легень. Стан здоров’я третього громадянина повністю задовільний. Усі вони перебувають у м. Ухань в умовах загального безстрокового карантину, який запроваджено у провінції.

 

Станом на 7 березня 2020 року дипустанові відомо про 41 громадянина України в м. Ухань та інших містах провінції Хубей, на які поширюються карантинні заходи.

 

На консульському обліку Посольства України в КНР, а також Генеральних консульств України в Шанхаї та Гуанчжоу перебувають 592 громадянина України. За офіційними даними китайської влади, в КНР проживають 4 803 українських громадянина.

 

28 лютого по всій Україні у визначених медичних закладах почалися навчання (симуляційні вправи) на випадок фіксації коронавірусу. У них беруть участь медики, рятувальники, представники поліції та органів місцевої влади.

 

На засіданні Кабінету Міністрів України 11 березня запропоновано обмежити проведення масових заходів, у яких запланована участь 200 та більше осіб. Але це не стосується заходів державної необхідності. Проведення спортивних заходів можливе з дозволу міжнародних організацій, без глядачів. Також заплановано карантин у навчальних закладах на три тижні.

 

Крім того, ухвалено рішення закупити інфрачервоне обладнання для скринінгу на відстані в Міжнародному аеропорті Бориспіль, а також засоби індивідуального захисту для поточних потреб міністерств, відомств, служб і для поповнення держрезерву. Водночас, до 1 червня заборонено експорт товарів протиепідемічного призначення, щоб гарантувати забезпечення необхідними засобами захисту населення.

 

Медична система повністю готова на випадок фіксації коронавірусу. В Україні є близько 12 000 ліжок в інфекційних стаціонарах, 2 000 лікарів-інфекціоністів та 5 000 інших медичних працівників, які працюють в інфекційних лікарнях та боксах.

 

ЦГЗ за підтримки ВООЗ організував дводенний тренінг, учасники якого отримали вичерпну інформацію про новий коронавірус, останні рекомендацій ВООЗ, а також алгоритми роботи у лабораторіях з випадком, що відповідає визначенню COVID-19. Окрім цього, тренінг включає сесію з комунікації: як працювати з інформацією під час кризової ситуації, пов’язаної зі спалахом COVID-19 у світі.

 

У тренінгу взяло участь понад 70 лікарів — епідеміологів та вірусологів з Києва та регіонів України.

 

В Україні зареєстрували швидкі тести на SARS-CoV-2 (вірус, що спричиняє COVID-19). Можливе їх використання вже на 4 добу після появи симптомів. Результат готовий за 10 хвилин.

 

У 8 регіонів України додатково спрямовано німецькі тест-системи для виявлення коронавірусу COVID-19. Зокрема, тести вже доставлено або буде доправлено найближчим часом до Житомира, Тернополя, Дніпра, Вінниці, Києва, Рівного, Львова, Запоріжжя. Триває прийом замовлення на закупівлю тест-систем від інших областей. Усі тести сертифіковані ВООЗ. Набори розроблені з максимально можливим профілем виявлення для достовірного визначення зазначеного виду коронавірусу.

 

​​МОЗ України закупило швидкі тести для виявлення нового коронавірусу: швидкі тести на грип А+В (для виключення грипу та переходу на дослідження коронавірусу), набір реагентів для виявлення коронавірусу і швидкі тест-системи на SARS-CoV-2, які дають змогу здійснювати дослідження безпосередньо біля ліжка хворого. 19 600 пачок таких тестів вистачить для перевірки понад 90 000 людей.

 

Нагадаємо, що 24 лютого розпочався скринінг температури у людей, які в’їжджають на територію України. Наразі такий контроль здійснюють в усіх контрольно-пропускних пунктах і в аеропортах країни. Тут працюють епідеміологи, бригади екстреної допомоги. За даними Держприкордонслужби, станом на 6 березня було перевірено близько 540 000 осіб.

 

За підсумками позачергового засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яке відбулося 10 березня, Кабінет Міністрів України обмежив кількість активних пунктів пропуску через державний кордон та посилив на них контроль.

 

Крім того, в Україні може бути запроваджено облік осіб, які в’їжджають з епідемічно небезпечних країн, а в разі ускладнення епідемічної ситуації за ними може бути організовано медичний нагляд.

Який може бути  новий коронавірус SARS-CoV-2 (2019-nCoV).

Новий коронавірус 2019 року (SARS-CoV-2, або 2019-nCoV) — це новий вірус, який спричиняє розвиток респіраторних захворювань у людей (зокрема гострої респіраторної хвороби COVID-19) та може передаватися від людини до людини. Цей вірус уперше був ідентифікований під час розслідування спалаху в м. Ухань, Китай, у грудні 2019 року.

 

Симптоми

У людини, інфікованої SARS-CoV-2, розвивається респіраторне захворювання різної тяжкості із такими основними симптомами:

 

гарячка;

кашель;

задишка (ускладнене дихання).

Симптоми можуть проявитися через 2–14 днів після зараження новим коронавірусом. У багатьох пацієнтів SARS-CoV-2 спричиняє запалення обох легень.

Вакцинація

Наразі немає вакцини для захисту від SARS-CoV-2. Найкращий спосіб запобігти зараженню — уникнути впливу цього вірусу.

Лікування

Не існує специфічного противірусного лікування від COVID-19. Люди, інфіковані новим коронавірусом, можуть звернутися по медичну допомогу, щоби полегшити симптоми.

 

Як захиститися від інфікування:

уникайте близького контакту з тими, хто має гарячку або кашель;

не торкайтеся обличчя немитими руками;

часто мийте руки з милом чи обробляйте дезінфекційними засобами;

ретельно готуйте їжу, зокрема м’ясо і яйця;

уникайте незахищеного контакту з дикими та свійськими тваринами.

Як запобігти поширенню інфекції:

якщо відчуваєте симптоми респіраторного захворювання, обмежте контакти з іншими людьми і використовуйте захисну маску для обличчя (її слід регулярно заміняти/знезаражувати);

якщо ви відвідували країни, де зафіксовано випадки COVID-19, і протягом 2 тижнів після цього у вас виникли симптоми респіраторного захворювання, негайно зверніться по медичну допомогу;

під час кашлю та чхання прикрийте рот і ніс зігнутим ліктем чи одноразовою серветкою, після чого викиньте серветку та вимийте руки;

необхідно дезінфікувати поверхні, яких торкалася інфікована людина.

 

Отже висновок

Насьогоднішній день  можна проаналізувати що дана вірусна інфекція є основною проблемою для всего людства та може нести негативні наслідки .

Але можна подивитись з іншої сторони ,що дана інфекція є виліковною .

Перш за все потрібно остирігатись тварин бо вони можуть бути зразними,по друге обов'язково дотримання всіх правил том числі і гігієни.

Оборязково мити руки ,проводити дезинфекцію ,приміщень ,ходити в масках ,мати при собі всі засоби для профілактики з іфекцією, дезинфікуючи засоби,провіряти себе та близьких ,або краще звернутись до лікаря, якщо є підозра .

Тільки з дозволу лікаря продовжити лікувпння.

Тому  самолікування є небеспечним для життя.Бережить себе.

 

Список літератури:

 

Berridge, Virginia. Public Health: A Very Short Introduction (Oxford University Press, 2016).

Berridge, Virginia, et al. Public Health in History (2011).

Encyclopedia of Public Health. New York: Macmillan Reference USA. 2002. ISBN 978-0-02-865354-9.

Garrett, Laurie (2000). Betrayal of Trust: the Collapse of Global Public Health. New York: Hyperion. ISBN 0-7868-6522-9.

Control of Communicable Diseases Manual. Washington, D.C.: American Public Health Association. 2008. ISBN 978-0-87553-189-2.

International Encyclopedia of Public Health. Amsterdam Boston: Elsevier/Academic Press. 2008. ISBN 978-0-12-227225-7.

Jalil, Hanni. «Curing a Sick Nation: Public Health and Citizenship in Colombia, 1930—1940.» PhD dissertation, University of California, Santa Barbara, 2015.

La Berge, Ann F. Mission and Method: The Early Nineteenth-Century French Public Health Movement. New York: Cambridge University Press 1992.

Novick, Lloyd F; Cynthia B Morrow; Glen P Mays (2008). Public Health Administration: Principles for Population-Based Management (вид. 2nd). Sudbury, MA: Jones and Bartlett Pub. ISBN 978-0-7637-3842-6.

Pacino, Nicole. «Prescription for a Nation: Public Health in Post-Revolutionary Bolivia, 1952—1964.» PhD dissertation, University of California, Santa Barbara 2013.

Schneider, Dona; David E Lilienfeld (2008). Public Health: the Development of a Discipline. New Brunswick, NJ: Rutgers University Press. ISBN 978-0-8135-4231-7.

Rosen, George. A History of Public Health. New York: MD Publications 1958.

Stokols, D.; Hall, K.L.; Vogel, A.L. (2013). Transdisciplinary public health: Research, methods, and practice. San Francisco: Jossey-Bass. с. 3–30.

Turnock, Bernard (2009). Public Health: What It Is and How It Works (вид. 4th). Sudbury, MA: Jones and Bartlett Publishers. ISBN 978-0-7637-5444-0.

Oxford Textbook of Public Health (вид. 5th). Oxford and New York: Oxford University Press. 2009. ISBN 978-0-19-921870-7

docx
Додано
4 травня
Переглядів
46
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку