Урок "Окупаційний режим в Україні"

Тема: Окупаційний режим в Україні.

Мета:  Показати суть нацистського «нового порядку» в Україні;     охарактеризувати процес розчленування України;  з’ясувати основні завдання нацистського окупаційного режиму; довести до студентів увесь жах методів фашистського керівництва; вміти працювати з підручником, уривками художнього твору, робити висновки; виховувати студентів в дусі патріотизму, національної свідомості та гідності.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, уривки з твору О. Довженко «Україна в огні» відеофільм, на стінах розвішані вислови фашистських катів. 

Основні поняття: план «Ост», «Новий порядок», колабораціонізм, остарбайтери, Голокост.

1. Організаційний момент

2.   Кросворд:

По горизонталі:

1. Місто, яке оборонялося 73 дні.
2. План наступу на СРСР.
3. Одночасно з боями в Криму, розгорнулися бої під… .
4. Політика запровадження в усіх сферах життя радянської моделі тоталітаризму.
5. Лідер націонал-соціалізму в Німеччині.
6. Каральні заходи, вжиті державними органами.
7. Головою Ставки вверховного головнокомандування був… .

По вертикалі:

1.   Тимчасове захоплення збройними силами однієї держави території іншої держави.

План заняття

1.План «Ост». Розчленування України.

2.Основні завдання нацистського режиму.

3.Масові вбивства в Києві. Трагедія Бабиного Яру.

І.    Після загарбання фашистськими військами України, її територія була    

    розділена на чотири частини. Влада в них перейшла до гітлерівської  

    адміністрації.

    Землі Східної Галичини в складі Львівської, Дрогобицької, Станіславської,     

    Тернопільської областей були приєднані до генерал-губернаторства (яке

    склалося з центральних і південних районів Польщі) під назвою дистрикт  

    «Галичина».

З більшої частини українських земель був утворений рейхскомісаріат «Україна» в складі Рівненської, Волинської, кам’янець-Подільської, Житомирської областей, північних районів Тернопільської, Вінницької, східних районів Миколаївської, Київської, Полтавської, Чернігівської, Сумської, Дніпропетровської та Кримської областей, а також південних територій Білорусії та РРФСР. Рейхскомісаріат поділявся на шість генеральних округів з центрами в Рівному, Житомирі, Києві, Дніпропетровську, Миколаєві та Мелітополі.

Райони Чернігівщини, Сумщини, Харківщини та Донбасу, як прифронтові, підпорядковувались безпосередньо військовому командуванню. Чернігівська, Ізмаїльська, Одеська, південні райони Вінницької та західні райони Миколаївської областей були приєднані до Румунії під назвою «Трансністрія».

    Нацистський «новий порядок» означав фізичний і моральний терор проти так званих, расово-неповноцінних народів: євреїв, циган, українців, росіян, а також представників радянської влади і комуністів. Найгіршим було становище євреїв і циган, яких чекало поголовне запитання.

Ще до початку війни з Радянським Союзом за наказом Гітлера та Гіммлера були створені спеціальні каральні підрозділи – айнзацгрупи СС, на які покладалося завдання масового фізичного знищення мирного населення. Із чотирьох айзацгруп, «А», «В», «С» і «D», дві останні діяли в Україні.

ІІ. Нацистський окупаційний режим в Україні ставив перед собою три основні питання:

Робота з уривком художнього твору О.Довженка „Україна в огні”

• забезпечити продовольством, матеріальними та людськими ресурсами потреби третього рейху й армії;
• вивільнити від українського населення шляхом фізичного його знищення, депортацій та вивезення на роботу до Німеччини землі України і заселити їх німецькими переселенцями
• вивезти на роботу до Німеччини якомога більше працездатного населення.

Робота з уривком художнього твору О. Довженка „Україна в огні”

21 червня 1943р. рейхскомісар Кох прийняв чотирнадцять німецьких журналістів, що приїхали в Україну, яким повідомив, що завдання рейхскомісаріату «Україна» полягає в тому, щоб зібрати стільки робітників і продовольства, скільки це можливо. На той час комісаріат вже відправив до рейху мільйон робітників.

Одним із заходів «нового порядку» стало тотальне привласнення культурних цінностей УРСР. Грабувалися музеї, картинні галереї, бібліотеки, храми. До Німеччини вивозились коштовності, шедеври живопису, історичні цінності, книги.

Справжньою трагедією для України стало вивезення людей, в першу чергу молоді, на роботу до Німеччини. У вересні 1942р. німецькі адміністрації на окупованих територіях УРСР одержали вказівку з Берліна: «Фюрер розпорядився про негайну відправку до Німеччини 400-500 тис. українських жінок віком від 15 до 35 років для використання їх у домашньому господарстві. Проведення цієї кампанії, що повинна бути завершена протягом трьох місяців, фюрер доручив генеральному уповноваженому з використання робочої сили».

Яке становище склалося в окупованих країнах? Чи постраждала Одеса під час окупації?

Заслуховування доповідей „Одеса в роки окупації”

Перегляд фільму «Голокост в Одеській області»

ІІІ. Однією з антилюдських справ нацистів стали масові вбивства в Києві. З першого ж дня окупації столиці України гітлерівськими військами розпочався тотальний терор. Не без допомоги зрадників окупанти виявили київських підпільників, радянських і партійних керівників, активістів. 20-22 вересня вони були розстріляні в Бабиному Яру (так називались велетенські яри завдовжки 3000 м і глибиною понад 50м, що пролягли на околиці міста).

Наступними жертвами терору стали чотири циганські табори, яких війна привела до міста.

З 29 вересня по 2 жовтня 1941 р. В Бабиному Яру було розстріляно близько 100 тис. мирних жителів Києва, більшість з них були євреї. Масові вбивства єврейського населення відбулися також у Львові, Бердичеві, Харкові, Одесі й інших містах України.

Єврейська громада України за роки нацистської окупації втратила близько 1.8 млн. чоловік (до війни вона налічувала 2,5 млн. чоловік). Це було складовою частиною трагедії Голокосту – знищення 6 мільйонів євреїв Європи нацистами та їх поплічниками в роки Другої світової війни.

Закріплення знань у вигляді творчої роботи. Студентам  пропонується на різнокольорових смужках записати висновки і наклеїти на плакаті „Візерунок думок”

Домашнє завдання: Опрацювати параграф підручника, підготувати доповіді „Діяльність С.Бандери і А.Мельника в роки  війни”.

Література:

1. Світлична С.В. Історія України. Львів: "Каравела", 2004.

2. Бойко О.Д. Історія України. Київ, 2003.

3. Дещинський Д.В. Історія України та її державності. Львів, 2006.

4. Чугуєнко М. Україна, яка шокує. Харків,2005.

5. Турченко Ф.Г. Новітня історія України. Київ: "Генеза", 2004.

6. Шевчук В.П. Історія України. Запоріжжя: Прем'єр, 2001.