Племена Трипільської культури на території України

Презентаціяна тему:“Племена Трипільської культури на території України”Москвіна Вікторія Олександрівна

Зміст. Заснування трипілля;Трипілля;Розквіт Трипілля;Ранній етап; Поселення; Господарство;Середній етап; Поселення;Пізній етап; Поселення;Трипільські протоміста;Заняття Трипільців;Зникнення Трипілля.

Наприкінці XIX ст. київський археолог Вікентій Хвойка поблизу села Трипілля (Київщина) відкрив археологічну культуру, яка на честь місця першого її виявлення дістала назву трипільська.

Трипілля. Село Трипілля розташоване за 50 км від Києва вниз по Дніпру. Саме тут впадають в нього відразу три річки – Стугна, Красна і Бобриця, утворюючи три поля, від чого і утворилася назва поселення

Культура набула найбільшого розквіту між 5500 та 2750 роками до н. е., розташовувалась між Карпатами та річкою Дніпро на території сучасних України. Трипільська культура є однією з основних давньоземлеробських культур мідного віку. Трипільські племена займали простори Східної Європи від Дніпра до Карпат, від Полісся до Чорного моря і Балканського півострова. Розвивалася ця культура в IV–III тис. до н. е. і пройшла в своєму розвиткові три етапи — ранній, середній та пізній. Розквіт Трипілля

У другій половині VI тисячоліття та у першій половині V тисячоліття до н. е. племена трипільської культури розселювалися в басейні Дністра і Південного Бугу. За цього періоду вони розташувалися здебільшого в низьких місцях біля річок, але виявлено також поселення, розміщені на підвищених плато. Житла будували у вигляді заглиблених землянок або напівземлянок, а також переважно наземні, підлогу і вогнище або печі з припічком зміцнювали глиною; стіни споруджували з дерева або плоту, обмазаного глиною. На ранньому етапі розвитку трипільської культури з'являються також наземні прямокутної форми будівлі на стовпах з обмазаними глиною дерев'яними плетеними стінами, що мали солом'яну або очеретяну покрівлю. Ранній етап(4000—3600 рр. до н. е.)

мали як чітке, заздалегідь продумане, так і довільне, «стихійне» планування; зводилися на надзаплавних терасах у вигляді декількох рядів споруд уздовж схилу балки; були невеликі, забудовані наземними і напівземлянковими житлами; складалися з 10 – 15 хат розмірами від 12 до 150 кв.м, де мешкали по 40-60 осіб; приклад чіткого плану - Беркашівське поселення, де 6 розміщених на відстані 15—18 м один від одного будинків охоплювали схили пагорба і творили таким чином коло діаметром понад 50 м. Поселення

Основою господарства цього періоду було  хліборобство і скотарство, полювання,  рибальство і збиральництво також мали важливе значення. Сіяли пшеницю, ячмінь, просо, жито, горох. Землю обробляли з допомогою мотик, зроблених з рогу оленя, каменю або з кістки та палиць-копалок з загостреними кінцями. Урожай збирали з допомогою серпів з кремінними вкладнями. Зерно розтирали кам'яними зернотерками. Жінка ліпила посуд, виробляла пряжу, одяг тощо і відігравала в суспільному житті значну роль. Чоловіки полювали, стерегли худобу, виробляли знаряддя з кременю, кісток та каменю. У тваринництві перше місце належало великій рогатій худобі, на другому були  свині,  вівці, кози. Для поповнення м'ясної їжі за цієї доби велике значення мало полювання .’Господарство

На середньому етапі розвитку племена трипільської культури посідали величезні простори лісостепу від Східної Трансільванії на захід до Дніпра на схід. Вони розселилися в районі сточищ Верхнього і Середнього Дністра, Прута, Серета, Південного Побужжя та Правобережжя Дніпра. Поселення цього періоду значно більші за розміром і розташовані на підвищених плато біля річок та струмків. Наземні житла в них будувалися по колу або овалом. Житла в плані мали форму видовженого прямокутника й будувалися на фундаменті з розколотого дерева, покладеного впоперек, на нього накладався товстий шар або кілька шарів глини. Плетені дерев'яні стіни на стовпах і перегородки всередині житла обмазували глиною, з глини будували печі на дерев'яному каркасі, припічки, лежанки коло печі. З глини робили ритуальні жертовники в житлах, круглі або у формі хреста. Середній етап(3600—3150 рр. до н. е.)

будувалися на зручних для оборони місцяхмали великі (багатосімейні) та малі (односімейні) житла планування відзначалося колоподібною, радіальною структуроюміж розташованими у вигляді кількох кіл будівлями пролягали кільцеві проходивходи споруд були орієнтовані на геометричний центр поселенняцентральний майдан поселення виконував ритуально-символічну, об’єднуючу функціюзовнішнє коло утворювалося з великих будинків глухими (затильними) стінами назовні, які правили за своєрідний захисний мур. Поселення

За пізнього періоду трипільської культури значно розширилася територія, заселена трипільцями: на землі східної Волині, сточища pік Случі й Горині, обидва береги Київського Придніпров'я та степи північно-західного Причорномор'я, де трипільці стикалися з носіями інших культур. Значно зросло значення скотарства. Скотарство напівкочового характеру складалося переважно з дрібної рогатої худоби. Помітного значення набув кінь. За цього періоду, складається патріархальний лад, оскільки у ранньому та середньому періоді був матріархальний лад. Під впливом контактів із племенами інших культур у культурі пізньотрипільських племен зникає багато рис, характеристичних для трипільської культури попереднього часу. Змінюється характер житлобудівництва, зникає спіральна орнаментація в мотивах розпису посуду і типові трипільські його форми, натомість з'являється новий тип посуду, орнаментованого відтисками шнура, схематизується антропоморфна пластика. Пізній етап(3150—2350 рр. до н. е.)

ще більше зростають площа поселень та чисельність їхнього населеннявони мали розвинену систему укріплень і форму, наближену до ідеального кола (діаметром понад 1 км) або еліпсу найбільші поселення виявлені на Черкащині поблизу таких сіл: Поселення

Майданецьке – 200 га. Тальянки - 450 га - у 4 !!! рази більше за Вавилон, столицю шумерів. Одночасно в ньому проживало близько 14 тис. осіб, а жител налічувалося майже 3 тис. Доброводи - 250 га, хати розміщувалися у 9 – 10 кілець, населення близько 10 – 20 тис. осіб Небелівка - 300 га

Панорама трипільського протоміста біля с. МАЙДАНЕЦЬКЕ(3600—3500 рр. до н. е. )Площа – 2 кв. км, близько 2 тисяч споруд, 6 – 9 тисяч мешканців. Трипільскі протоміста

  Судячи по зображенням на посуді та фігурках людей, тваринних і міфічних істот, культ віри трипільців був досить складним. Головною богинею трипільців була так звана «Велика мати усього сущого», богиня родючості. У образному світосприйнятті трипільців запліднення жінки дорівнювало посіву на полі; богиня ототожнювалася з годувальницею-нивою. Ймовірно, тому її статуетки робили з глини, додаючи до неї зерна і борошно. Ці статуетки, мабуть, були оберегами для жінок, а можливо – і для усіх мешканців будинку. Не забували трипільці й про домашніх тварин: археологи знайшли немало фігурок бика, свині, собаки, а також птахів.

Але у всякої культури є початок і кінець. Були вони і в Трипілля. З приводу цього є кілька гіпотез: Порушення екологічного балансу;Внутрішні протиріччя;Наслідок експансії агресивних племен, які прийшли з північного заходу і сходу.

Дякую за увагу