Олена Пчілка (Ольга Петрівна Драгоманова)

Олена Пчілка (Ольга Петрівна Драгоманова, в одруженні — Косач) народилася 29 червня 1849 року в м. Гадячі на Полтавщині. Батько її, дрібний поміщик Петро Якимович Драгоманов, мав і літературний хист — писав оповідання і вірші російською мовою.

Майже п’ятдесят літ трудилася Олена Пчілка на ниві української культури і літератури, виступаючи як прозаїк, поет, драматург, перекладач, літературний критик, фольклорист, етнограф, видавець, редактор. А крім того вона мала двоє синів і чотири доньки, красивих, розумних, талановитих, які пішли у широкий світ з Косачівського дому. Мудрим і доброзичливим дороговказом, люблячим і строгим поводирем для своїх дітей була мати — Олена Пчілка.

Ольга Петрівна вчила своїх дітей малюванню (у неї самої був хист живописця), музики, історії. Подружжя Косачів виховувало і навчало своїх дітей самотужки: Ользі Петрівні здавалося, що школа зруйнує її намагання виховати дітей «в українській мові». З гордістю і вдячністю Леся Українка називала свою матір найкращою, найрозумнішою, найталановитішою жінкою світового рівня. А Олена Пчілка по-материнськи пишалась своїми дітьми, турбувалася про кожного з них, з любов’ю розповідала про всіх.

Померла Олена Пчілка 4 жовтня 1930 року в місті Києві, переживши свою доньку Лесю Українку на 17 років.

1. Коли народилася Олена Пчілка?
2. Де вона народилась?
3. Ким був її батько?
4. Чим захоплювалась письменниця?
5. Скільки було у неї дітей?
6. Які вірші чи байки поетеси ви раніше читали?

   Отже, сьогодні на уроці ми ознайомимось із байкою Олени Пчілки, яка називається «Котова наука».

Виразне читання байки вчителем

Котик Мурко находився,
десь там лазив, наморився —
скочив на диван.
Ох, та й пишно ж як розлягся!
Як розкішненько простягся,
мов великий пан!
Зирк малий Петрусь на нього,
на пустунчика отого,
і сказав йому:
— Ах ти ж, Мурку, ах, ледащо.
Чи тобі робить нема що
у дворі всьому?
А глядіть в коморі, в хижі
та ловить шкідливі миші,
стерегти добра?
Розпустився, розманіживсь,
тільки спав би все та ніживсь!
Глянь, яка пора! —
Так Петрусик лихословив.
Мурко вислухав і мовив:
— Правда, далебі!
Вже ж недобре лінуватись,
до роботи не прийматись —
це скажу й тобі:
он книжки твої ще в схові
і завдання не готові,
що на завтра вчить.
Поки ходиш, ґави ловиш
та мені докори мовиш,
міг би все зробить:
міг би вивчить байку "Хмару"
чи зробить задачок з пару,
а хоч би і п'ять.
І що треба написати,
все гарненько посправляти —
не байдикувать!
Часто так і в нас буває:
хтось там судить, дорікає,
іншого займа;
а на себе озирнутись
та швиденько схаменутись,—
то цього нема!

Словникова робота

   Які слова вам були незрозумілими?

Розманіживсь – розслабивсь.

Лихословив – вживати грубі, дошкульні слова.

Далебі — справді, правду кажучи.

Аналіз змісту вірша. Читання вірша учнями

1. Про що розповідається у байці “Котова Наука”?
2. Чого вчить ця байка?
3. Де ходив кіт?
4. Як він відпочивав?
5. З ким його порівнює автор?
6. За що Петрусь Мурка сварив?
7. Що на це відповів кіт?
8. У чому він погодився з Петрусем?
9. За що докоряв хлопчикові?
10. Які людські вади засуджує автор?
11. Чому байка називається “Котова наука”?
12. З якою інтонацією, силою голосу і яким тоном будете читати слова Петруся?
13.  Слова котика?
14. Яким у байці зображено котика, а яким — Петруся?
15. У яких рядках міститься мораль байки?

   Отже, можна зробити висновок, що у цій байці автор засуджує такі людські вади як лінь, лицемірство, байдикування, безпричинну сварливість, брехню. Найлегше — дати пораду іншому, найважче — собі.