Олімпійські ігри в Стародавній Греції

Про матеріал
Теоретині відомості з фізичної культури для учнів 6х класів : відомості про походження Олімпійських ігор, де і коли вони відбувались.
Перегляд файлу

 

 

Теоретичний матеріал

з фізичної культури

для учнів 6х класів

 

 

 

Олімпійські ігри у Стародав­ній Греції.

 

 

 

/Files/images/olmpysk_gri/карта.jpg

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Підготувала : вчитель

  фізичної культури

 Матейчук Н.Л.


Легенди про походження Олімпії.

 

Найвідоміша легенда свідчить, як цар Еллади Іфіт, бачивши, що його народ втомився від нескінченних воєн, відправився в Дельфи, де жриця Аполлона передала йому веління богів: влаштувати бажані їм загальнийгрецькі атлетичні святкування. Після чого Іфіт, спартанський законодавець Лікург і афінський законодавець і реформатор Кліосфен встановили порядок проведення таких ігор і уклали священний союз. Олімпію, де належало проводити це святкування, оголосили священним місцем, а будь-якого, хто увійде до її меж озброєним, – злочинцем.

Згідно іншому міфу, син зевса Геракл привіз в Олімпію священну оливкову гілку і заснував ігри атлетів в ознаменування перемоги зевса над його лютим батьком Кроном.

 

/Files/images/olmpysk_gri/Геракл.jpg

 

Ігри проводилися на честь бога Зевса

/Files/images/olmpysk_gri/Зевс.jpg

 

Олімпія

/Files/images/olmpysk_gri/Олімпія стародавня.jpg

Олімпія. Розташована в північно-західній частині Пелопонесського півострова. Тут знаходився Алтіс (Альтіс) – легендарний священний гай зевса і храмово-культовий комплекс, що остаточно сформувався приблизно в 6 в. до н.е. На території святилища розташовувалися культові будівлі, монументи, спортивні споруди і удома, де в період проведення змагань проживали атлети і гості. Олімпійське святилище залишалося осереддям грецького мистецтва аж до 4 в. до н.е.

Олімпійське літочислення.

З Олімпійських ігор 776 до н.е. (найраніші Ігри, згадка про яких дійшла до нас, – за підрахунками деяких фахівців,
Олімпійські ігри стали проводитися на 100 з гаком років раніше) у греків йшов відлік особливого «олімпійського літочислення», введеного істориком Тімєєм.
Олимпийске свято відзначали в «священний місяць», що починається з першого повного місяця після літнього сонцестояння.
Він повинен був повторюватися через кожні 1417 днів, що складали Олімпіаду – грецький «олімпійський» рік.
І ось Нарешті в 2004 році ігри пройшли на своїй батьківщині – в Греції.

Олімпійські Ігри в Стародавній Греції.

Олімпійські Ігри були найбільшим святом світу, який, як і у наш час, влаштовувався один раз в чотири роки. На час проведення Ігор припинялися всі військові дії між ворогуючими грецькими державами. Перемир'я було знаком шани і пошани священного духу олімпійської єдності. Встановлювалася екехірія — священне перемир’я.

/Files/images/olmpysk_gri/1.jpg

На початку олімпійські змагання продовжувалися всього один день і проводився тільки один вид змагань— біг на дистанцію однієї «стадії» (192.27м). Стадія була умовною мірою довжини, рівної, згідно легенді, 60-кратній довжині ступні великого Геракла, або відстані, яку він міг пробігти на одному диханні.

/Files/images/olmpysk_gri/Борци.jpg

З часом в олімпійські змагання були включені нові види спорту — метання диска, списи, боротьба, кулачний бій, біг зі зброєю і гонки на колісницях, запряжених четвірками коней.
З IVстоліття до нашої ери на Олімпійських Іграх окрім спортсменів стали виступати поети, оратори, драматурги, музиканти, актори.

Переможець і види спорту

Перша Олімпіада в стародавній Греції була проведена в 776 році до н.е. Тоді в її програму не входили змагання по боротьбі. Але незабаром вона стала складовою частиною пентатлона (п'ятиборства), потім - панкратіона (бокс і боротьба), потім боротьба була виділена в самостійний вид програм.
Мілон Кратонській - один з популярних героїв стародавньої Греції. Історія донесла до нас ім'я шестикратного переможця стародавніх Олімпіад. Шість його перемог розтягнулися в часі майже на три десятиліття. Закінчив він виступати у віці 45 років.

Всюди в Греції розповідали про подвиги Полідама. Цей атлет однією рукою утримував за колесо колісницю, запряжену четвіркою коней.

Найславнішим серед борців був Мілон. Ще підлітком він щодня піднімав теля і носив його на своїх плечах. Згодом теля замінив бик, а Мілон став першим силачем Еллади.

Знаменитий бігун і кулачний боєць Феаген уже в дитинстві був не за роками сильним. Повертаючись зі школи, він відніс із ринкової площі бронзову статую, що сподобалася йому. Хлопчика покарали, примусивши віднести важку статую на колишнє місце, а поговір про це поширився по всій Греції.

Олімпійські ігри з часом стали подією всегречеського масштабу. На Ігри з'їжджалася безліч людей не тільки з самої Греції, але і з її міст-колоній від Середземного до Чорного моря.
Ігри продовжувалися і тоді, коли Еллада потрапила в підпорядкування до Риму (в середині 2 в до н.е.), унаслідок чого був порушений один з основоположних олімпійських принципів, що допускав участь в Олімпійських іграх виключно грецьких громадян, а в числі переможців опинилися навіть деякі римські імператори (у тому числі і Нерон, що «виграв» скачки на колісницях, запряжених десятьма кіньми).

Позначався на Олімпійських іграх і що почався в 4 столітті до н.е. загальний занепад грецької культури: вони поступово втрачали минуле значення і суть, перетворюючись із спортивного змагання і значущої суспільної події в суто розважальний захід, в якому брали участь переважно атлети-професіонали.

/Files/images/olmpysk_gri/4.jpg

З усіх усюд до Олімпії валив люд: хто діставався пішки, хто — верхи, а дехто навіть плив кораблем за тридев’ять земель, аби лиш одним оком глянути на величних грецьких атлетів. Навколо міста виростали цілі наметові поселення. Щоб поспостерігати за спортсменами, глядачі вщент заповнювали схили пагорбів навколо долини річки Алфей.

Існувала досить цікава традиція: переможець Олімпіади урочисто в’їжджав в місто на колісниці, але не через головні ворота, а через отвір в стіні, який відразу після цього закривали, щоб не випустити з міста переможний дух Олімпіади. Переможець був одягнений у червоний плащ, а на голові у нього був вінок з листя лавра, який був символом перемоги.

Після урочистої перемоги та церемонії нагородження ( вручення вінка зі священної маслини та пальмової гілки) олімпіонік жив, як вареник у маслі.
На його честь влаштовували свята, співали гімни, виготовляли статуї, в Афінах — звільняли від податків та обтяжливих громадських обов’язків. А ще переможцеві завжди лишали найкраще місце в театрі.
Подекуди особливими привілеями користувались навіть діти олімпійця.

Цікаво, що жінок на Олімпійські змагання не пускали під страхом смертельної кари.

Відважні елліни змагалися з бігу, кулачного бою (переможцем якого одного разу став Піфагор), стрибків, кидання списа тощо. Проте найбільш небезпечними були перегони колісниць. Ти не повіриш, але переможцем кінних змагань вважали власника коней, а не бідного візника, який ризикував життям заради виграшу.

/Files/images/olmpysk_gri/5.jpg

Археологічні розкопки свідчать, що в Олімпії спеціально для змагань було зведено 5 стадіонів прямокутної або підковоподібної форми з трибунами для уболівальників.

1168 років поспіль тривали Олімпійські ігри.
В 394 р. н. е. Римський імператор Феодосій 1 видав наказ забороняючий проведення Олімпійських ігор.
Імператор прийняв християнство и вирішив викорінити антихристиянські ігри.

/Files/images/olmpysk_gri/Імператор_ Феодосій 1.png

Спортивні споруди були значно пошкоджені, а два землетруси VІ ст. зруйнували Олімпію. Ігри були забуті на 1000 років.

 

doc
Додано
15 березня 2020
Переглядів
1890
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку