Олімпійський урок "Україна олімпійська"

Олімпійський  урок

Україна Олімпійська

Мета: розширення кругозору, виховання учнів інтересу до занять з фізичної культури. Розвивати пам`ять, увагу, самостійність; більше дізнатися про Олімпійські ігри, досягнення українських спортсменів, історію олімпіад.

Обладнання: святково прибраний клас або спортивний зал, на стінах портрети Українських Олімпійців. Олімпійський прапор, фотографії давньогрецьких спортсменів, Олімпійський девіз: вище, сильніше, швидше.

1.в. Доброго дня шановні друзі. Сьогодні в нашому залі буде проходити свято присвячене Олімпійським іграм, на якому ви зможете поповнити багаж знань та прийняти участь у вікторині.

2.в У Стародавній Греції фізичному розвитку, загартуванню та особистій гігієні надавали особливого значення. Греки вважали, що людина, яка не вміє писати та плавати, є тілесною та розумовою калікою. Тому починаючи з дитячого віку батьки дбали про здоров`я своїх дітей. Вони віддавали їх у приватні школи, де їх навчали грамоти, музиці, і фізичним вправам (бігати, стрибати, плавати, виконувати акробатичні вправи).

1.в. Перші, відомі нам Олімпійські ігри почали проводити з 776 року до нашої ери у Стародавній Греції у місті Олімпія – звідси й назвали «Олімпіада». Жінки до участі не допускалися. Серед знаменитих грецьких філософів переможцями у кулачних боях ставав Піфагор.

2.в. Під впливом християнства у 394 році олімпійські ігри закінчили свою ходу.

1.в. Сучасні Олімпійські ігри відновилися з ініціативи французького реформатора в галузі освіти П`єра    де Кубертена.

2.в. 6 квітня 1896 року в Афінах зібралося 80 тисяч глядачів які вітали 311 атлетів – учасників відкриття Ігор першої Олімпіади сучасності.

          Ось такими були найкращими результати з де-яких дисциплін легкої атлетики: біг 100 м. Т. Берк. США, 12,0 сек; стрибки у висоту Е Кларк, США, 1,81; стрибки у довжину Е Кларк, США, 6,35; Стрибки з жердиною У. Хойт, США 3,30; штовхання ядра Р. Геррет, США, 11,22; метання диску Р. Геррет, США, 29,15; З того часу відбулося 32 Олімпіади, а саме: 1900 рік Париж ( Франція ),  1904 рік Сент-Луіс ( США),  1908 рік Лондон ( Великобританія),  1912 рік Стокгольм (Швеція),  у 1916 році не проводилися, 1920 рік Антверпен(Бельгія),  1924 рік Париж (Франція),  1928 рік Амстердам (Нідерланди), 1932 рік Лос-Анжелес (США), 1936 рік Берлін (Германія), у 1940 і 1944 роках Олімпійські Ігри не проводилися, 1948 рік Лондон (Великобританія), 1952 рік Хельсінкі (Фінляндія), 1956 рік Мельбурн (Австралія), 1960 рік Рим (Італія), 1964 рік Токіо (Японія), 1968 рік Мехіко ( Мексика), 1972 рік Мюнхен ( ФРГ), 1976 рік Монреаль (Канада), 1980 рік Москва (СРСР), 1984 рік Лос- Анджелес (США), 1988 рік Сеул (Корея), 1992 рік Барселона (Іспанія), 1996 рік Атланта (США), 2000 рік Сідней (Австралія), 2004 рік  Афіни (Греція),  2008 рік Пекін ( Китай ), 2012рік Лондон (Велика Британія),  2016 рік Ріо-де Жанейро (Бразилія), 2020 рік  Токіо ( Японія). Відбулися у 2021 році. 2024 Париж ( Франція )           

1.в. Україна дала світові чимало непересічних імен, котрі свого часу активно впливали на хід соціально - політичних, військових, спортивних та інших міжнародних подій. Серед них виділяється видатний міжнародний спортивний діяч, один із ініціаторів відродження сучасних Олімпійських ігор, член першого складу міжнародного Олімпійського комітету, генерал - лейтенант Олексій Дмитрович Бутовський. Будучи почесним членом міжнародного атлетичного конгресу 1894 р. учасником перших Олімпійських ігор 1896 р. Греції другої сесії Міжнародного олімпійського комітету (МОК), (Афіни 1896), третього Олімпійського конгресу (Брюссель 1905), він багато зробив для відродження сучасного Олімпійського руху, створення теорії і методики фізкультурної освіти, історії спорту, системи підготовки фахівців із фізичного виховання для військових і цивільних навчальних закладів. Народився Олексій Бутовський 9 червня 1838 р. у П`ятигір`ях Лубенського повіту, Полтавської губернії.

2.в. Для кожного любителя українського спорту закономірною є зацікавленість участю наших земляків у всесвітніх спортивних форумах сучасності ,Олімпійських іграх.

       Вони неодмінно переймаються питанням із якого часу та чи є прізвище розпочинає відлік виступів українських спортсменів на змаганнях найвищого рівня кінця ХІХ початку ХХ ст. До недавнього часу ця проблема була білою плямою в історії Олімпійського Спорту України. В останні роки зусиллями вчених, істориків спорту вдалося достовірно виявити , що дійсним учасником І Олімпійських ігор 1896 р. був київський спортсмен Микола Рітнер, який самостійно поїхав до Афін для участі в олімпійських спортивних змаганнях. Виступав у змаганнях з греко-римської боротьби, стрільби з карабіна і фехтування на рапірах. Народився Микола Сергійович в 1865 року в Полтавській губернії.

1.в. Чи замислювалися ви над тим, чому, а скоріше, як сталося, що вже на першій своїй олімпіаді в 1952 році спортсмени СРСР посіли друге місце в неофіційному командному заліку, а через чотири роки вийшли вперед? Мало того представники України (якби вони виступали національною командою) завоювали стільки медалей, що одразу ввійшли до першої п’ятірки країн-лідерів.

2.в. Але ж країна після жорстокої війни практично лежала в руїнах, було зруйновано і всі спортивні споруди. Достатньо згадати, що навіть через десять років після закінчення війни в Києві був один закритий 25-метровий плавальний басейн, а гімнастики тренувалися у спортивному залі.

1.в. Проте у спорті див не буває: результат приходить лише як наслідок тренувань, завзятості, віри у свої сили і моральної підтримки суспільства, тобто, тих звичайних вболівальників, котрі бачили в чемпіонах гордість нації, приклад гідний наслідування юним поколінням.

Учень 1.

Володимир Петрович Куц чемпіон ХVІ Олімпійських ігор в Мельбурні на дистанції 10 000 та 5 000 метрів, чемпіон Європи (1954), рекордсмен світу (1954-1960),чемпіон СРСР (1953-1957). У 1956-1957 роках був визнаний кращим спортсменом світу. Учасник Великої Вітчизняної війни. Родом з Олексиного що на Сумщині.

Усі чекали від Куца чогось схожого на тактику десятикілометрівки, але він одразу взяв темп, яким звичайно бігають середньовики. Суперник вимушений був наздоганяти лідера. І ось він – фініш. Ось воно золото олімпіади.

Куц став улюбленцем Мельбурна: тоді не було телебачення, і кожен хотів запросити чемпіона до себе. Куц охоче зустрічався з українцями, яких багато з’їхалися до Мельбурна.

Місцева газета «Сан» писала тоді: «цей моряк з України зробив для поліпшення відносин між Австралією та СРСР більше, ніж усі дипломати.

Учень 2.

Голубничий Володимир Степанович Олімпійський чемпіон зі спортивної ходьби на дистанції 20 км.(1960, 1968 р.р. Рим, Мехіко). Завоював срібну медаль на Іграх 1972 р. (Мюнхен), бронзу у 1964 році (Токіо). Чемпіон Європи 1974 рік. СРСР – 1960, 1964 –1965, 1968, 1972, 1974 роки.

Голубничий обов’язково потрапив би на ХVІ Олімпійські ігри в Мельбурні, хоч саме з ходьби конкуренція була страшенна, про що свідчить потрійний успіх радянських скороходів – чемпіоном став москвич Леонід Спирін, другим прийшов литовець Антанас Мікенас і третім естонець Бруно Юнк.

А Володя, який жив бідно і часто харчувався тільки гнилою картоплею, одержав запалення печінки, спортивну стипендію з нього зняли, як з безперспективного. Він узяв відпустку в інституті фізкультури і якимось дивом вилікувався в себе в Сумах на березі річки Сож.

З дитинства Володя не дочував на праве вухо – під час окупації його вдарив німецький солдат. Цікаво, що через це Володя не чув попереджень голосом, які давали раніше судді за порушення стилю ходьби ( нині показують прапорець, або спеціальні таблички), і його знімали з дистанції, поки він не виробив бездоганний стиль пересування.

1960 року на своїх перших серйозних міжнародних змаганнях в Римі він одразу стає олімпійським чемпіоном і заслуженим майстром спорту. 

Володимир Голубничий переможе ще раз в 1968 року в Мехіко, буде третім у 1964 р. в Токіо, другим 1972 р. у Мюнхені, сьомим у 1976 р. в Монреалі.

У 38 років він приїде на чемпіонат Європи до Рима і знову переможе. Він збирався змагатися ще й на Олімпіаді в Москві у 1980 р. Та Держкомспорт Союзу не підтримав прохання сорокарічного скорохода, а МОК забув його запросити як VIP-персону.

Голубничий, один з не багатьох в Україні одержав Олімпійський орден МОК, президентську стипендію.

Учень 3

Жаботинський Леонід Іванович , олімпійський чемпіон 1964 – 1968 р. з важкої   атлетики , неодноразовий рекордсмен світу , чемпіон світу 1965 – 1966 р. чемпіон Європи 1966 – 1968 р. Чемпіон СРСР 1964 – 1965, 1967 – 1969рр. Прапороносець олімпійської команди на іграх 1964 та 1968рр.

Після Олімпійських ігор у Римі 1960року кумиром містових шанувальників «залізної гри у світі став Юрій Власов». До Токіо він прибув у разі Світового чемпіона та рекордсмена. У новій блискучій перемозі якого мало хто сумнівався.

Правда ,був ще хлопець із Запоріжжя , теж міцної статури Леонід Жаботинській , колишній токар з Харківського тракторного , він зумів заявити про себе несподівано на початку Олімпійського року. Відібравши Світові рекорди в самого Власова.

Вже у першому виді жимі Власов встановлює новий світовий рекорд 197.5кг у Жаботинського на 10кг менше. Жаботинський вириває штангу 160кг у Власова 162.5кг.

Починається заключна дуель українця та росіянина.

Жаботинський починає з 200кг. Власов 200.5кг. Далі Юрій замовляє 210 і виявлено фіксує штангу над головою. Розрив сягає 15кг. Судді починають корегувати вагу  до 217.5кг це вище за світове досягнення Власова. У залі неголосно лунає слух: українець вирішив на остаток грюкнути дверима? Але куди йому – він не дотягнув штангу навіть до плечей!

Не встиг Жаботинський піти зі сцени, як упевненою ходою виходить Власов. Без вагань бере на груди, розніжка і … штанга грюкає об сцену. Зал аплодує чемпіону, навіть забувши, що Жаботинський має ще одну спробу.

І тут відбувається чудо. Леонід Жаботинський підходить до непокірної штанги, легко, навіть з якоюсь усмішкою, бере на груди, так само легко штовхає над головою. Вже судді дали сигнал, а Льоня стоїть собі, красується, у залу поглядає – ну що, бачили? А в залі така тиша, що муху було б чутно. Та раптом наче гірський обвал, крики, рев, оплески і блідний як стіна Юрій тисне Жаботинському руку.

Пізніше багато років поспіль московські журналісти, згадуючи цю дуель, обов’язково бідкалися: «Обдурив ваш Льоня Власа, обдурив, коли не взяв вагу у другій спробі, приспав його пильність». І чомусь забули, що у спорті, крім голої сили, є ще й тактика боротьби.

До Мехіко на Олімпійські ігри – 68 Леонід уже прибув неперевершеним авторитетом, незаперечним претендентом №1 на олімпійське золото і виграв його.

Учень №4

Брумель Валерій Миколаєвич, олімпійський чемпіон (1964), срібний призер олімпійських ігор (1960) – стрибки у висоту. Рекордсмен світу (1961-1971), чемпіон Європи (1962), чемпіон СРСР (1961-1963). У 1961, 1962, 1963рр., було визнано кращим спортсменом світу.

До висоти 214 сантиметрів ті, хто претендував на медалі, йшли рівно. Та перша спроба для двох американців, шведа і Брумеля із Шавлакадзе була невдалою Валерію довелося навіть виходити на третю спробу. Як з’ясувалося підступний швед непомітно відсунув позначку, від якої Валерій починав розбіг. Трохи пізніше Петерссон ще й заявив суддям, що Брумель має спеціальну пружину у кросівках. Доки перевіряли Валерій сидів під ковдрою. Японці принесли його взуття і довго кланялися, вибачаючись.

Коли планку встановили на позначці 218 сантиметрів, у секторі для стрибків залишились два американці та Брумель. Дев’ятигодинний марафон наближався до розв’язки. Глядачі купчилися на трибунах, журналісти висіли на огорожі. Розігрувалася, може, найпрестижніша золота медаль у легкій атлетиці. Валерій подолав висоту з першої спроби, Томас – з другої, а Рамбо взагалі не взяв її. Золото олімпіади було виграно.

Рівно через рік у Москві мотоцикл з Валерієм, на слизькій дорозі, врізається в стовп. Остаточний вирок лікарів – інвалід на все життя, одна нога коротша за другу на кілька сантиметрів. Таке не виліковують. Кінець усьому у двадцять три? Ніхто не вірить, що він повернеться у сектор для стрибків. А спортсмен упевнений у цьому, та минають місяці болю і сумнівів. В одному з листів хтось написав, що десь у Казахстані є молодий лікар, який може допомогти. Він летить туди. Операція, знову операція. Три роки нелюдських випробувань перш ніж він подолав 208 сантиметрів.

Його історія пролунала на весь світ, як символ людської волі, віри у власні сили. Валерій домагається, щоб про лікаря нарешті згадали і визнали його винахід.. і саме завдяки олімпійському чемпіону Єлізаров отримав клініку, став Героєм Соціалістичної праці, його методика врятувала тисячі загублених життя.

Учень 5

Віктор Іванович Чукарін український гімнаст - 7 разовий олімпійський чемпіон Гельсінки (1952 рік 4-золота, 2- срібла), Мельбурн (1956 рік 3-золота, 1- срібло, та бронза).

Народився Віктор Іванович у Донецькій області. Закінчив Київський технікум фізкультури. У 19 років чемпіон України. Потім на заваді стала німецько-радянська війна. Віктор Чукарін пішов добровольцем.

Після важкого поранення потрапив у німецький полон. Три з половиною роки провів Віктор у концтаборах. Чукарін побував у 17 в’язницях. Наприкінці війни полонених разом з Віктором зігнали на заміновану баржу і відправили в море. На щастя їх помітили англійці та врятували бранців.

 Після війни Віктор вступив до Львівського інституту фізкультури. Головною метою було повернутися у великий спорт. Найулюбленіша вправа спортсмена це бруси. За що і отримав прізвисько – Брусевич. Спочатку стає абсалютним чемпіоном, а далі олімпіада у Гельсінки 1952 році. Віктору на той момент було вже 30 років. Чукарін здивував усіх- чотири золота та два срібла. На ЧС у Римі     у 1954 році стає абсолютним чемпіоном світу.

 1956 рік, літні Олімпійські ігри у Мельбурні ( Австралія ). Головними суперниками радянських гімнастів були японці. У командній першості перемогу здобула наша збірна СРСР. Але справжня драма була попереду. Чукарін найслабіше володів вільними вправами, а його суперник Такасі Оно був вправним в цій техніці. Щоб перемогти Віктору потрібно було отримати за вправу мінімум 9.55 бала. Доклавши максимум зусиль, українець здобув такі бажані оцінки, рівно 9.55. У підсумку Віктор обійшов японця. Той здивований від потрясіння сказав лише одне: « У нього неможливо виграти». У підсумку Віктор привіз з  Мельбурна 5 медалей: три золота, срібло та бронзу.  

Учень 6

Пункін Яків Григорович перший український борець – чемпіон олімпійських ігор (Гельсінкі, 1952). 

Прозуменщикова Галина Миколаївна, перша українська олімпійська чемпіонка з плавання ( 1964 ), дві срібні медалі та дві бронзові на іграх 1968, 1972рр. Рекордсменка світу 1964 – 1967 рр.

Колчинський Олександр Леонідович. Дворазовий олімпійський чемпіон із класичної боротьби, у важкій вазі, Монреаль – 1976, Москва – 1980р.

Авілов Микола Вікторович – олімпійський чемпіон 1972р., бронзовий медаліст Олімпіади 1976 року у Монреалі з десятиборства.

Шапоренко Олександр Максимович, олімпійський чемпіон веслування на байдарках 1968 р. Мехіко (двійка з Володимиром Морозовим ), 1972 Мюнхен ( одиночка). Срібна медаль на байдарці-одиночці в Мехіко.

Сєдих Юрій Георгійович – олімпійський чемпіон у метанні молота, Монреаль (1976), Москва (1980).

Манкін Валентин Григорович, олімпійський чемпіон з вітрильного спорту 1968, 1972 рр. срібний призер 1976 р.

Подкопаєва Лілія Олександрівна – дворазова олімпійська чемпіонка з гімнастики Атланта (США)1996р

Клочкова Яна Олександрівна – чотириразова олімпійська чемпіонка з плавання Сідней (Австралія) 2000р. Афіни ( Греція) 2004,

Рустам Халімджанович Шаріпов – дворазовий олімпійський чемпіон з гімнастики Барселона (Іспанія0 1992 р, Атланта (США)1996р

Ломаченко Василь Анатолієвич – дворазовий олімпійський чемпіон з боксу Пекін (Китай) 2008р. Лондон ( Велика Британія) 2012р.

Чебан Юрій Володимирович – дворазовий олімпійський чемпіон веслування на байдарках і каноє  Лондон ( Велика Британія) 2012р.Ріо-де-Жанейро 2016р.

 Харлан Ольга Геннадіївна – дворазова олімпійська чемпіонка з фехтування 2008р.Пекін ( Китай), 2024 р. Париж ( Франція)

Оксана Баюл – олімпійська чемпіонка з фігурного катання у Ліллегаммері 1994 року

В’ячеслав Олійник –на олімпіаді 1996 року в Атланті здобув золоту медаль, яка стала першою золотою на літніх Олімпійських іграх в історії незалежної України

Олександр Усик – здобув золото у боксі Лондон ( Англія ) 2012 р.

Жан Беленюк – боротьба Токіо ( Японія ) 2021р.

Олена Підгрушна , Юлія Джима, Валя Семеренко, Віта Семеренко– біатлон, естафетна гонка Сочі (  росія )

1.в І це ще не повний перелік наших видатних Українських олімпійців.

2.в. Статистика  (кількість золотих медалей, особистих і командних, виграних спортсменами України ): літні Олімпійські ігри  1996 – 9, 2000 – 3, 2004- 8,

     2008- 7, 2012 – 5, 2016-2. 2020-1. 2024-3. Зимові Олімпійські ігри: 1994-1,

2014-1, 2018-1.

Національний олімпійський комітет України ( НОК України ) створено у 1990 році.

1993 року його визнав Міжнародний олімпійський комітет ( МОК ).

Сьогодні великий спорт, і особливо – олімпійський, це не тільки наймогутніший економічний пласт з багатомільярдними доходами, багато важливіший його політичний аспект, престиж держави у світовому товаристві. Мало хто у світі цікавиться, як живе народ, скажімо, Суринами чи Бурунді, але коли представник такої країни раптом стає олімпійським чемпіоном, увесь світ дізнається про існування держави з таким ім’ям.

Тому, Україна як молода держава повинна заявляти про себе гучніше, великими спортивними досягненнями в Олімпійському русі.

Запитання для учнів

1. Якого кольору олімпійський прапор.  ( білого)
2. Скільки на прапорі олімпійських кілець. ( п’ять).
3. Назвіть олімпійські гасла ( швидше, вище, сильніше).
4. Де і коли вперше відбулися відомі нам олімпійські ігри.(Стародавня Греція м. Олімпія 776р. до .н ери.)
5. У якому році олімпійські ігри завершили свою ходу.( 394 р.)
6. Хто був головним ініціатором відродження олімпійських ігор.(П’єр де Кубертен).
7. В якій країні і якому році відбулися перші олімпійські ігри сучасності.(Афіни, Греція 1896р).
8. Хто з українців був одним з ініціаторів проведення олімпійських ігор сучасності (Олексій Дмитрович Бутовський )
9. Чиє прізвище з українців розпочинає відлік виступів олімпійських іграх.(Микола Рітнер)
10. У яких видах змагань приймав участь Микола Рітнер.(греко-римська боротьба, стрільба  з карабіну, фехтування на рапірах).
11. З якого року СРСР розпочав виступи на Іграх.(1952 р. Гельсінки, Фінляндія).
12. Назвіть видатних українських спортсменів (Голубничий, Брумель, Латиніна, Жаботинський, Куц, Шахлін, Клочкова, Ломаченко,Чебан, Харлан,і. т. д.)
13. Назвіть олімпійських чемпіонів- сумчан. ( Голубничий, Куц, Кириченко,)
14. У якому виді спорту і в який дисципліні виступав В. Голубничий.(легка атлетика, ходьба 20 км.).
15. В якому виді спорту В. Куц завойовував олімпійське золото (легка атлетика, біг 5000 м. 10000 м.)
16. Скільки олімпійських нагород має В. Голубничий ( золото-2, срібло-1,

( бронза-1).

17. Яку тактичну хитрість використав Л. Жаботинський у двобої з Юрієм Власовим. (навмисне у другому підході не підняв штанги, щоб приспати пильність суперника).
18. У якому виді спорту виступав В. Брумель.(легка атлетика, стрибки у висоту).
19. Які хитрощі та провокації робили суперники у секторі для стрибків у висоту проти В. Брумеля (Відсунули позначку розбігу,та те , що Брумель має пружину у кросівках.
20. Хто з українських боксерів двічі поспіль у 2008 та 2012 рр. ставав олімпійськім чемпіоном. ( Василь Ломаченко)
21. Скільки олімпійських нагород має Яна Клочкова. (чотири)
22. В якому році Лілія Підкопаєва стала олімпійською чемпіонкою в особистому заліку 1996(році)
23.  У якому виді спорту виступає Ольга Харлан ( фехтування)
24.  З якого року Україна виступає на літніх Олімпійськіх іграх як окрема держава.

 (1996 рік )

       25 З якого року Україна виступає на зимових Олімпійськіх іграх як окрема                        держава  ( 1994 рік) 

        26 Скільки олімпійських нагород виборов Віктор Чукарін ( всього 11 медалей )