Об’єкти природно-заповідного фонду – це ділянки суші та водного простору, природні комплекси та об’єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища. Природно–заповідний фонд м. Кривого Рогу є національним надбанням, складовою частиною української системи природних територій та об’єктів, які входять до складу об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення. В межах м. Кривого Рогу розташовані 14 об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 375,45 га, з них загальнодержавного значення – 142,4 га (3 об’єкти), місцевого значення – 233,05 га (11 об’єктів). Сьогодні ми ознайомимось з природоохоронними об’єктами природо-заповідного фонду загальнодержавного значення та де якими об’єктами місцевого значення.
ОБ’ЄКТИ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ: Криворізький ботанічний сад Національної академії наук України Криворізький ботанічний сад розташований в Тернівському районі, на північній околиці міста. Фактична площа 50 га. Створений 1 серпня 1974р. Як Криворізький опорний пункт Донецького ботанічного саду. А з 10 травня 1992 р. отримав статус Криворізького ботанічного саду НАН України. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2004 року колекція деревних та чагарникових рослин ботанічного саду віднесена до таких, що становлять національне надбання України. Криворізький ботанічний сад – це єдина академічна наукова установа в гірничорудному регіоні, в якій проводяться важливі фундаментальні та прикладні наукові дослідження з екології, ботаніки, інтродукції, селекції, вивчення природної флори регіону та розробці підходів її збереження. За час свого існування ботанічний сад став провідним центром, пріоритетним напрямком діяльності якого є розвиток промислової ботаніки. Структура ботанічного саду включає відділи: оптимізації техногенних ландшафтів та інтродукції й акліматизації рослин, природної та культурної флори. В саду функціонує гербарій, насіннєва лабораторія та наукова бібліотека. Головне завдання ботанічного саду – збереження й поповнення рослинного біорізноманіття регіону. Науковцями ботанічного саду створенаунікальна, найкраща в Україні колекція ковили, яка налічує 28 видівукраїнської та 10 видів зарубіжної флори та колекція азалії індійської. Удосконалюються технології озеленення залізорудних відвалів та закріплення пилових поверхонь шламосховищ шляхом висадки рослин. Ботанічний сад відіграє важливу роль у навчально-освітній та просвітницько-виховній роботі.
Геологічна пам’ятка природи "Скелі МОДРу" Геологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення затверджена у 1969 р. Розташована на площі 62 га в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, на берегах р. Інгулець. Об’єднує природні відслонення палеопротерозойських порід на правому і лівому берегах р. Інгулець, виходи їх в затоплених кар’єрах та в прорізі дороги, що з’єднують центр міста з селищем колишнього рудника «МОДР». На лівому березі Інгульця у вигляді мальовничих скель протяжністю 2 км, починаючи від затопленого Пастуховського до повороту річки біля с. Весела Дача відслонюються зім’яті в складки і розбиті численними розломами та тріщинами залізисті кварцити, що чергуються зі сланцями. Штучне відслонення залізистих кварцитів і сланцевих порід у прорізі шосейної дороги знаходитьсяв 350 км на північний захід від колишнього Пастуховського кар’єру, воно тягнеться зі сходу на захід на 175 м з максимальною висотою 20 м. Відслонення на правому березі Інгульця під назвою «Орлине гніздо» знаходиться біля с. Цегельний. Їх довжина 25 м, а висота змінюється від 1 до 28 м. Вперше ці скелі описано у 1781 році В. Зуєвим. Розробку корисних копалин розпочато у 1899 році, а у 1908 році невеличкі кар’єри було затоплено весняним розливом річки Саксагань. В структурно-тектонічному розрізі скелі являють собою фрагмент великої Тарапаківсько-Лихманівської антикліналі, ускладненої складчастістю нижчих порядків. Більш поширені породи артемівської світи–основної продуктивної залізорудної товщі Інгулецько-Криворізької зони. Вік відслонень – 2050 млн. років. Рідкісні та зникаючі рослини представлені такими видами як: астрагал блідий, ковила волосиста, тюльпан бузький, сон український, авринія скельна, очиток Борисової, кизильник чорноплодий, таволга звіробоєлиста, жабриця Паласса, гіацинтик блідий, рястка Буше, берізка лінійнолиста, півники карликові, барвінок трав’янистий тощо. Серед рідкісних видів тварин зустрічаються: джміль лезус, метелики – Подалірій, Махаон і Поліксена, червоновуха черепаха (ця акваріумна тварина акліматизувалася на Криворіжжі), велика біла чапля. Типовими є такі птахи –водяна курочка, лиска, мартин звичайний, горлиця садова, зозуля, сова вухата,одуд, дятел сирійський, ластівка берегова, ластівка сільська, посмітюха, польовий жайворонок, щеврик польовий, плиска жовта, вивільга, шпак, сорока, ворона сіра, горихвістка чорна, соловейко східний, ремез, синиця блакитна.
Ландшафтний заказник "Балка Північна Червона". Ландшафтний заказник загальнодержавного значення. Розташований у Тернівському районі, на північно-західній околиці міста. Загальна площа 54,3га. Заказник оголошено 12 січня 1983 року. Мета: збереження і відтворення цінного природного ландшафту великої степової балки в басейні річки Саксагань з унікальними виходами гірських порід Криворізької серії – аркозових метапі-сковиків, сланців, залізистих та безрудних кварцитів (віком 2400-2100 млн. років) по їх схилах; збереження унікальних рослинних угрупувань типчаково-ковилових степів і рослинності кам’янистих відслонень, характерних для Софіївсько-Марганецького геоботанічного району; збереження біорізноманіття флори та фауни заказника; підтримки загального екологічного балансу в районі. Наукова цінність заказника полягає у наявності в його складі рідкісних видів рослин, з яких 9 занесені до "Червоної книги України": астрагал шерстистоквітковий, ковила Лессінга, горицвіт весняний, горицвіт волзький, ковила волосиста, ковила українська, тюльпан бузький, шафран сітчастий, сон лучний. З рослин, які охороняються на Дніпропетровщині, тут поширені:белевалія сарматська, астрагал пухнастоквітковий, ряст щільний, гіацинтик блідий, проліска дволиста, папороті – щитник шартрський, голокучник дубовий. В заказнику налічується 21 вид фітотрофних мікроскопічних грибів, 210 10 видів мікроміцетів – мучнисторосяних, 11 – іржистих; 13 видів макроміцетів (наприклад, монтенея кандоля, печериця польова, мухомор степовий). Зустрічається 9 видів мохів. На території балки мешкають 436 видів тварин: 3 види земноводних, 3 види плазунів, 7 видів ссавців, а 28 видів птахів занесені до списку охоронних –наприклад, болотяний лунь, жовтоногий мартин, жайворонок польовий, ластівки сільська та міська, жовта та біла плиски, соловейко східний тощо. Найбільш широко представлені комахи - 398 вид.
ОБ’ЄКТИ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ"Дерево культурної груші"Росте на вулиці Харцизькій, 138, в Саксаганському районі Кривого Рогу. Вік дерева – 228 років. Висота дерева 10 м, діаметр крони 15 м. Груша росте з 1789 року на подвір’ї приватної оселі. Посаджена міщанином Герасимом Харитоновим. За іншою версією, грушу посадили наприкінці XVIII століття предки нинішніх Харитонових, переселенців-перм’яків, які перебралися тоді на землі Запорізького козацтва. Зачинатель роду Семен Омелянович Харитонов був садівником у поміщиці Шмакової. Груша сорту лимонка. Щороку щедро плодоносить.
"Старовинна груша на Карнаватці" Росте в приватній садибі родини Кучмів на вул. Шмідта, 13. Вік дерева – 313 років. Обхват стовбура – 3,80 м. Висота дерева –13,5 м, діаметр крони – 15 м. На висоті одного метру стовбур розгалужується натроє. В цих розгалуженнях є невеличкі дупла, де в різні часи селилися одуди, сови та дятли. Плоди жовтувато-зеленого кольору, не терпкі, солодкі на смак. Ймовірно, це старовинний сорт "Магдалена зелена". Трьохсотрічна груша майже не уражається шкідниками і хворобами, тому є цінним генетичним матеріалом для селекціонерів. Ця груша має велику історичну та наукову цінність. По-перше, це рідкісний випадок "довгожительства" серед плодових дерев – зазвичайкультурні груші живуть років 50-60, а по-друге, своїм існуванням груша доводить, що справжній вік нашого міста не 243, а майже 300 років. На додаток до нових фактів про дату заснування Кривого Рогу, викладених відомими криворізькими археологами О. Мельником та І. Стеблиною в книзі "Про літочислення Кривого Рогу" (2015), трьохсотрічна груша є ще одним серйозним доказом того, що поселення Кривий Ріг існувало задовго до встановлення поштової станції на місці злиття річок Інгулець та Саксагань. Грушу посадив предок М. Х. Кучми під час заселення вулиці Української, в ті часи, коли навколо був тільки степ, а Саксагань ще була широкою і величноюрічкою. У 2006 році Вікторія Приймачук (Тротнер), викладач Криворізького професійного гірничо-металургійного ліцею та Зверковський В. М. професор, д. б. н. Дніпровського національного університету, обстежили стан груші та склали акт наукового обґрунтування, який дозволив оголосити дерево заповідним. Груша занесена до першого в країні реєстру-довідника "Старовинні дерева України", виданого Державною службою заповідної справи Мінприроди України в 2010 році. На запрошення Вікторії Тротнер у 2014 році фахівці Інститут помології імені Л. П. Симиренка НААН приїхали до Кривого Рогу і взяли живці з нашої старовинної груші для селекційних досліджень. Дерево також неодноразовоставало героєм телевізійних програм місцевих телеканалів.
"Довгинцевський дендропарк» Насадження рослин розпочато з 1955 році. Офіційна дата заснування дендрологічного парку – 1963 рік. Ініціатором створення дендропарку був перший секретар Криворізького міському партії В. С. Олейников. Автори проекту – відомий радянський дендролог С.І.Івченко та професор, завідувач кафедри ботаніки Криворізького педагогічного інституту І. А. Добровольський. Від дня заснування тут було зібрано близько 550 видів дерев та чагарників з Криму, Кавказу, Західної України та інших регіонів СРСР, які були насаджені за систематичним та зональним принципом. Сучасна дендрофлора парку представлена 98 видами, які належать до 68 родів та 32 родин. На сьогодні в парку, крім традиційних видів дерев і чагарників, збереглися ще й різноманітні екзоти, непритаманні для нашої степової зони. А саме: граб, софора японська,кизил справжній, ірга колосиста, пухирник калинолистий, міхурник деревовидний, барбарис звичайний, кизильник чорноплодий, глоди –напівм’який та "півняча шпора", калина гордовина, 2 види клематисів, жимолость Тельмана, незвичний махровий сорт барвінку малого "Rosea Plena",клен трилопатевий, 3 види спірей, сніжноягідники прирічковий та Шено, айвазвичайна та довгаста, єдине у Кривому Розі жіноче дерево маклюри яблуконосної, тамарикс, айлант високий, горіх чорний, черемха пізня, дуб червоний, мушмула германська, ліщина, хеномелес Маулея, обліпиха, ялівці – звичайний, віргінський та козацький, гліцинія китайська, бобівник анагировидний "Золотий дощ". В парку багато видів кленів – гостролистий,гіннала, явір, сріблястий, татарський, ясенелистий. Дендропарк є важливим об’єктом збереження і відтворення генофонду інтродукованих видів дендрофлори, відіграє вагому освітньо-виховну, естетичну, історико-культурну роль.
Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва "Парк імені Федора. Мершавцева" (до 2016 року - Парк ім. газети "Правда") Парк вважається першим парком Кривого Рогу. Дата відкриття 5 травня1932 року. Закладення лівобережної частини парку почалося у 1922 році, в 1927році площа парку складала 10 га. На території парку були відкриті різніатракціони, кінотеатр, зелений театр, трамвайчик, водну станцію Мости зв’язали парк з правим берегом Інгульця і лівим берегом р. Саксагані. Основними пам’ятками парку є човнова станція (своєрідна візитівка Кривого Рогу), старовинні арки, підвісні мости з яких відкривається вигляд на місце злиття річок Інгулець і Саксагань. Тут зростає 65 видів, 121 гібрид і 5 форм дерев та чагарників, серед яких зустрічаються і рідкісні види.