24 червня о 18:00Вебінар: Практика створення матеріалів для оформлення та зонування класного приміщення в НУШ

«Операція «Вісла» - причини і наслідки»

Про матеріал

За понад тисячолітній період українсько-польські відносини були головним чином конфронтаційними, і таким вони дісталися у спадщину нашим народам у ХХ ст., коли, з одного боку, українці і поляки на певний час відвойовували державну незалежність, але незабаром її втрачали, а з іншого, - перебували в постійному протистоянні, яке виникало переважно на грунті територіальних суперечок.

За таких обставин годі було сподіватися, що цей складний клубок українсько-польських суперечностей вдасться легко розплутати. Тепер детальніше розглянемо як вирішувалося «українське питання» на міжнародній арені, і як це впливало на налагодження українсько-польських взаємин.

Перегляд файлу

Тема уроку:  «Операція «Вісла» - причини і наслідки»

 

Мета уроку:

  • Характеризувати причини польсько-українського протистояння;
  • Показати трагічну долю  українців Закерзоння;
  • Виховувати в учнів свідоме розуміння причин народного опору західних українців в Закерзонні;
  • Формувати вміння критично оцінювати та висловлювати свою точку зору;
  • Виховувати в  учнів патріотичні почуття.

 

Форма уроку: урок-пошук істини.

 

Навчально-методичне забезпечення уроку:

  • Карта «Операція «Вісла»;
  • Презентація на тему: «Українське питання на міжнародній арені в ХХ ст..»;
  • Відео «28 квітня – операція «Вісла»;
  • Відео з Бартошиць учасників українсько-польського молодіжного обміну "Національні та етнічні меншини у Польщі та в Україні";
  • Документи з електронного архіву УКРАЇНСЬКОГО ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ;
  • Підручник з історії України, 11 клас, автор Струкевич О.К.

 

Основні поняття: депортації, репресії, операція «Вісла.

 

Епіграф

«Трагедія історії не в боротьбі правди

               проти неправди, а в боротьбі різних правд»

         

                                      Гегель

 

 

 

Хід уроку

 

I.  Організаційний момент.

ІI. Повідомлення теми і мотивація навчальної діяльності учнів

Мотивація

Учитель:

За понад тисячолітній період українсько-польські відносини були головним чином конфронтаційними, і таким вони дісталися у спадщину нашим народам у ХХ ст., коли, з одного боку, українці і поляки на певний час відвойовували державну незалежність, але незабаром її втрачали, а з іншого, - перебували в постійному протистоянні, яке виникало переважно на грунті територіальних  суперечок.

За таких обставин годі було сподіватися, що цей складний клубок українсько-польських суперечностей вдасться легко  розплутати. Тепер детальніше розглянемо як вирішувалося «українське питання» на міжнародній арені, і як це впливало на налагодження українсько-польських взаємин.

 

ІІІ. Основна частина уроку.

 

План теми.

 

1.Польсько-українські відносини в ХХ ст.

2.Переселення і депортації на західноукраїнських землях в 1944-1947 рр.

3.Операція «Вісла»: причини і наслідки.

 

Вчитель. Друга світова війна привела до значних змін у долі України. Були визнані  західні  кордони УРСР і, що найважливіше, уперше за багато століть майже всі українські землі   опинились у межах однієї  держави.. Сьогодні будемо досліджувати тему, яка тривалий час була «білою плямою» в нашій історії.

Презентація учня на тему  «Українське питання»  на міжнародній арені в ХХ ст.

 

Карта  Радянсько-німецький кордон 1939 р.», «Лінія Керзона».

Вчитель. Під час останньої світової війни Західноукраїнські землі, особливо Волинь і Закерзоння, стали ареною кривавої боротьби між поляками та українцями.

Ми не будемо заглиблюватися в деталі цього конфлікту, який сам по собі викликає осуд. Зародження й розвиток цього протистояння повинні стати предметом глибокого вивчення для українських і польських істориків. Це дозволило б краще пізнати обставини трагедії і визначити її справжні масштаби.

Сьогодні поляки, часто перебільшуючи цифри, вперто звинувачують українців, зокрема Організацію Українських Націоналістів (ОУН) та Українську Повстанську Армію (УПА), у масовому вбивстві польського населення. Польські історики замовчують той факт, що українці теж були жертвами цього конфлікту, бо прагнуть приховати участь поляків у кровопролитті, а всю відповідальність за трагедію перекласти на українських націоналістів. Однак такий погляд однобокий і суб’єктивний, а тому далекий від істини.

Сьогодні, гадаємо, настав час відкинути усі упередження й підійти до проблеми об’єктивно. Передусім треба з’ясувати, якими були вихідні позиції двох національних спільнот, що проживали на західноукраїнських землях, — корінного українського населення і польської національної меншини.

Прагнучи відновити Польську державу з кордонами 1939 року, поляки розглядали західну частину України як польську територію, що має знову відійти до Польщі після перемоги союзників над націонал-соціалістською Німеччиною.

Українці ж вважали, що ця територія належить їм і повинна увійти до складу Української держави, причому українські політичні партії, за винятком комуністів, прагнули незалежності України.

 

 

Робота з документами з електронного архіву УКРАЇНСЬКОГО ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ.

Запитання:

Який висновок про стосунки українців і поляків можна зробити, вивчивши ці документи?

 

Запитання:

  1. Що, на вашу думку, змінилося в житті людей?

 

Операція «Вісла».

Робота з терміном.

Етнічна чистка, здійснена у 1947 році (початок — 29 березня) під керівництвом Радянського Союзу, Польщі, Чехословаччини. Полягала у примусовій депортації (виселенні) з використанням збройних сил вказаних країн українців з Лемківщини, Посяння, Підляшшя і Холмщини на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині, а також у різні регіони СРСР. Замордовано тисячі українців які відмовлялись переселятись.

Робота з картою «Операція «Вісла».

  • Показати території українського Закерзоння;
  • Показати напрямки переселення українців в ході репресивної акції «Вісла».

Відео «Операція «Вісла».

 

 

 

Обговорення:

  1. Що, на вашу думку, змінилося в житті людей?

 

 

Відео з Бартошиць учасників українсько-польського молодіжного обміну "Національні та етнічні меншини у Польщі та в Україні".

 

 

ІV. Узагальнення матеріалу.

 

 

Вчитель:

А тепер повертаємось до епіграфу уроку, який прозвучав на початку уроку. Чому саме ці рядки обрано для епіграфу? Про які дві правди йде мова?

 Ліна Костенко писала:

«Кожній нації є за що посипати голову попелом. Тільки не треба ним запорошувати очі наступних поколінь».

   Ми повинні пам’ятати сторінки своєї історії, проте, аналізуючи події минулого, треба шукати  компромісу.

 

V. Домашнє завдання.

Для глибшого оволодіння темою, використати матеріал з блогу вчителя Возної І.В.

 

 

 

1

 

doc
Додано
21 квітня 2018
Переглядів
5036
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку