Конкурс «Вчительська десятка». Розробки додавай – подарунки вигравай!
Ви додали 0 з 10 розробок у період з 11 по 20 серпня для участі у розіграші, який відбудеться 21 серпня.

Опи проблеми "формування мотивації до навчання молодших школярів"

Про матеріал

Мотивації до навчання у педагогіці завжди приділялося та приділяється багато уваги. Бо це один із найважливіших компонентів навчання, фундамент для здійснення всебічного розвитку особистості.Усі сходяться до висновку, що мотив (мотив фр. – спонукальна причина, привід до дії) є формою потреби. Мотиви спрямовують, організовують пізнання, надають йому особистісного значення. (додаток 1). Мотиви, які безпосередньо не пов'язані з діяльністю, але впливають на її успішність, є зовнішніми. До них можна віднести:

-Позитивне ставлення до школи, допитливість, довіру до вчителя, прагнення бути дорослим, прагнення мати шкільні речі.

Перегляд файлу

 

 

 

 

« Формування мотивації до навчання у молодших школярів».

 

 

 

 

 

 

 

 

Актуальність

 Он взрослым досаждал вопросом «Почему?»

                                         Его прозвали – маленький философ,

                                           Но только он подрос, как начали ему

                                        Преподносить ответы без вопросов.

                                  И с той поры он больше никому

Не задавал вопроса «Почему?».

С. Маршак

 Ці слова великого дитячого російського письменника С.Маршака, що написані багато років тому дуже чітко передають, нашу систему освіти.  Наші діти приходять до початкової школи маленькими чомучками. Вони, такі допитливі у перші дні навчання, поступово перестають задавати питання та шукати на них відповіді. Зникає живильна сила навчання – бажання дізнаватися щось нове кожного дня, бажання вчитися. Тобто, зникає мотив, спонукання до діяльності.

Що ж робити? Як підтримати яскравий вогник у дитячих очах? У своїй роботі я кожен день  намагаюся знайти відповіді на ці запитання. І дійшла висновку, що поживні сили для всього навчання йдуть, насамперед, від почуттів маленького школяра, від того, з яким настроєм він йде до школи, що він сподівається знайти на уроках, чи довіряє він учителю та своїм однокласникам, чи цікаво йому навчатися.

1 вересня у перший клас до нас приходять такі різні діти. І всі вони завмерли від передчуття невідомого, цікавого та бажаного, але й страшного. А нам, учителям початкових класів, необхідно швидко зорієнтуватися у цьому різноманітті характерів, бажань, особистостей. Щоб усі сподівання кожної дитини на шкільне життя справдилися, щоб виник інтерес до навчання, який є сильним мотивом до навчання.

Наукові концепції та теорії

 Мотивації до навчання у педагогіці завжди приділялося та приділяється багато уваги. Бо це один із найважливіших компонентів навчання, фундамент для здійснення всебічного розвитку особистості.

 Із вітчизняних дидактів, психологів, педагогів - практиків, що займалися цією проблемою можна назвати К.Д. Ушинського, В.О. Сухомлинського, О.Я. Савченко,  Л.В. Занкова, В.О. Онищука, І.М. Соловйова, М. Проць та інших. Серед зарубіжних цим питанням займалися Джоно Дьюї, Ш.О. Амонашвілі та інші.

 Усі вони сходяться до висновку, що мотив (мотив фр. – спонукальна причина, привід до дії) є формою потреби. Мотиви спрямовують, організовують пізнання, надають йому особистісного значення. (додаток 1). Мотиви, які безпосередньо не пов’язані з діяльністю, але впливають на її успішність, є зовнішніми. До них можна віднести:

  • Позитивне ставлення до школи, допитливість, довіру до вчителя, прагнення бути дорослим,  прагнення мати шкільні речі.

Внутрішні мотиви пов’язані безпосередньо із самим процесом учіння, його результатами. Це - пізнавальний інтерес, бажання вчитися, допитливість, прагнення до самоосвіти.

Внутрішня мотивація учіння у молодшого школяра нестійка, інтерес виявляється переважно до результату. Вольові зусилля до подолання інтелектуальних труднощів, наполегливість у досягненні навчальної мети молодші учні виявляють залежно від ситуації: цікаве завдання, змагальність, підтримка дорослих, товариша.

Якщо надії дитини на радість шкільного життя справджуються, зміцнюється допитливість, виникає інтерес, який і є сильним мотивом учіння. Коли ж мотив, заради якого учень вчиться, змінюється, це принципово позначається і на усій його навчальній діяльності.

 Роботи вчених, дидактів , педагогів та психологів свідчать про актуальність проблеми  формування позитивного ставлення (внутрішніх мотивів) до навчання молодших школярів. Адже від того яка основа з цього напрямку буде закладена в початковій ланці залежить результативність навчання в основній та старшій ланці школи.

Основна ідея. Новизна

В.А. Крутецький зазначав: «…навчання, як творче засвоєння знань, залежить від трьох основних факторів – від того, чого навчають, від того, хто і як навчає, і від того, кого навчають…».  Тобто ефективність навчання залежить від доступності для дітей змісту освіти, особи самого вчителя (характер, педагогічний такт, культура, ерудованість тощо), методів та прийомів навчання та самих учнів, їх прагнення до навчання.

Перечитавши багато педагогічної та психологічної літератури, познайомившись із працями педагогів – практиків, дійшла висновку, що якщо я хочу щоб мої учні навчалися із бажанням, то повинна будувати навчальний процес так, щоб навчатися їм було цікаво, щоб до школи вони йшли з радістю. Тобто необхідно за 4 роки навчання в початкових класах сформувати стійкі внутрішні мотиви для навчання.  При цьому орієнтуватися необхідно не на клас взагалі, а на кожного конкретного учня.

Технологія реалізації ідеї

 З чого ж почати?

По – перше,  із глибокого вивчення дітей, які приходять до першого класу.

  За спостереженням першокласників умовно можна розділити на 5 груп із різним ставленням до навчання: діти – добрі виконавці; діти з інтелектуальною ініціативою;  діти, які по іншому виявляють своє ставлення до навчання; діти, що не можуть працювати самостійно; діти, що засмучуються від помилки та стараються заховатися, стати непомітними.  Але усі вони прийшли до школи, усіх їх комісія визнала функціонально готовими до навчання у школі. І навчати ми повинні їх усіх і одразу.

Із цього  виникає наступна дія вчителя – до дітей із різних груп, що мають різний рівень розвитку та різні мотиви для навчання, необхідно створити для  всіх учнів передумови для виховання позитивних рис характеру, бажання та вміння навчатися, тобто спрямувати роботу на формування позитивних мотивів навчання.

Загалом є декілька класифікацій мотивів (додаток 3). Основним же завданням вчителя початкових класів, виходячи із усіх цих класифікацій, на мою думку, є створення передумов для виховання позитивних рис характеру, бажання і вміння вчитися.

Для формування позитивної мотивації учнів початкових класів необхідно забезпечити такі умови: утверджувати справжнє гуманне ставлення до всіх учнів, бачити в кожній дитині особистість; задовольняти потреби дитини у спілкуванні із учителем та однолітками; збагачувати зміст навчання цікавим матеріалом; збагачувати мислення інтелектуальними почуттями; формувати допитливість та пізнавальний інтерес; формувати адекватну самооцінку своїх можливостей; утверджувати прагнення до саморозвитку та самовдосконалення ;використовувати різні способи педагогічної та психологічної підтримки дитини, прогнозувати ситуації успіху; виховувати відповідальне ставлення до навчання, зміцнювати почуття обов’язку, раціональна організація навчального процесу тощо.

Це і є третє завдання (дія) вчителя початкових класів. Реалізація кожного із цих пунктів, на мій погляд, забезпечить необхідні умови для формування мотивів для навчання, а отже – підвищить ефективність навчання.                           

Форми, методи, прийоми, засоби навчання

 Все вищезазначене вимагає від учителя початкових класів переосмислення власного підходу до організації навчально – виховного процесу в класі.

Пройдемо по кожній умові окремо.

Перша - утверджувати справжнє гуманне ставлення до всіх учнів, бачити в кожній дитині особистість. З цією метою завжди називаю дітей по імені, при оцінюванні обов’язково підкреслюю кращі досягнення, використовую вирази «Сьогодні Максим відповів краще ніж учора.»,« Сергійко написав красивіше, працював активніше», «Маринка дуже добре, виразно читала» та інші.

Друга - задовольняти потреби дитини у спілкуванні із учителем та однолітками означає дати дитині можливість висловлювати свої думки, зробити малечу розкутою. Вчитель повинен бути завжди в тісному контакті зі своїми вихованцями. Тому на наших уроках присутні наступні види роботи: гра «Телевізор» для закріплення навички читання виразно, вправи «Мікрофон» та «Спитай у товариша», коментоване письмо тощо.

Третя - збагачувати зміст навчання цікавим матеріалом. Підвищують ефективність уроку та рівень засвоєння знань учнями пошукові завдання, учнівські конференції, робота над проектами. Наприклад, на уроці природознавства з  теми «Рослини наших лісів» учні робили короткі повідомлення про- лікарські рослини, дерева, рослини яких залишилось мало, рослини – символи.

Четверта - збагачувати мислення інтелектуальними почуттями. Активізація мислительної   діяльності підвищує ефективність процесу пізнання і значно прискорює його. Більшість лінгвістичних визначень і правил створюються на основі узагальнення, яке є продуктом роботи думки. Тому при вивченні їх необхідно виділяти істотні і неістотні ознаки, створювати проблемні ситуації, показувати протиріччя між відомим і невідомим і т.д. Наприклад на уроці розвитку зв’язного мовлення з теми «Опис квітки» діти із задоволенням розгадували загадки, виділяли істотні ознаки, що допомогли їм вгадати рослину, вказували на відмінності тощо.

П’ята - формувати допитливість та пізнавальний інтерес. При вивченні будь-якого мовного матеріалу діти повинні повністю проявити свої пізнавальні здібності; а тому завдання полягає в постійній активізації розумової діяльності учнів; у формуванні вмінь і навичок самостійної роботи.

Шоста - формувати адекватну самооцінку своїх можливостей. З перших днів намагаюсь навчати дітей правильно оцінювати свої можливості. Це дає можливість уникнути психологічних розладів в поведінці дитини. Тому на наших уроках дуже часто проводиться самоперевірка, взаємоперевірка та само оцінювання.

Сьома - утверджувати прагнення до саморозвитку та самовдосконалення. З цією метою використовую такий прийом як міні – твір «Яким я хочу бути» чи проводжу анкетування «Чого я хочу найбільше». Такі вправи допомагають краще пізнати бажання дитини, її плани на майбутнє тощо.

Вищою формою прояву свідомості й активності школярів є їх самостійність. Самостійна діяльність учнів завжди складається із мислительних операцій і практичних дій, а тому її необхідно здійснювати як для набуття знань, так і для закріплення знань, умінь і навичок. При цьому важливо дбати про те, щоб діти навчилися спостерігати мовні явища, робити висновки і узагальнення.

Восьма - використовувати різні способи педагогічної та психологічної підтримки дитини, прогнозувати ситуації успіху. Використання ситуації успіху має сприяти підвищенню робочого тонусу, збільшенню продуктивності навчальної праці, а також допомогти учням усвідомити себе повноцінною особистістю. Активізувати учнів до роботи на уроці  допомагають ситуації успіху, цікаві творчі завдання ( додаток 4) самостійні роботи із проблемними та пошуковими елементами (які числа заховались, вставчисла, творчі роботи над задачами, тестові завдання, словотворчі вправи) тощо. Всі вони спрямовані на розширення здобутих знань, їх використання на практиці та пошук нової інформації.

 Дев’ята - виховувати відповідальне ставлення до навчання, зміцнювати почуття обов’язку. Відповідальне ставлення до навчання характеризується глибоко усвідомленою та внутрішньо вмотивованою готовністю до діяльності, спрямованою на виконання свого особистісного та громадянського обов’язку в навчанні Воно тісно пов’язане з інтересами людини, її мотивами, здібностями, світосприйманням, емоціями тощо. Формування відповідального ставлення до навчання є одним з аспектів морального виховання дітей, оскільки будь-який вид діяльності, в тому числі й навчання, містить моральний компонент, який ототожнюється із ставленням людини до цієї діяльності.

Уже з перших днів стараюся організувати навчальний процес так, щоб діти виступали рівноправними активними учасниками уроку. Це дає можливість залучити до пізнання чуття дитини, перейти від конкретного (поданого у цікавій формі) до абстрактного та свідомо засвоїти матеріал. Формування позитивної мотивації молодших школярів до навчання відбувається в основному на уроках. Тому до нього завжди були великі вимоги. У сучасних умовах (під час реформування освіти) ця форма навчання набуває нового змісту, нової структури. Тому посилюється вимога до активізації навчально – пізнавальної діяльності всіх учнів на уроках, а разом з цим до вміння учителя врахувати всі особливості класу. Головне – урок повинен розвивати та навчати дітей, сприяти їх розвитку. Я впевнена, що ефективність навчання залежить від мотивації навчання кожної дитини. А це, в свою чергу, від творчого підходу вчителя до своєї праці. А для цього необхідно бути творчим, позитивно налаштованим на діяльність, любити дітей.

Результативність застосування

 Зараз, після 12  років роботи у школі, я вже можу говорити про певні досягнення . Мої випускники вміють мислити, орієнтуються в різних життєвих ситуаціях, формулюють та відстоюють власну думку, вміють здобувати інформацію та працювати з нею, вони комунікабельні, мають певний багаж знань. А найголовніше – бажають навчатися. Ілюструє думку народна мудрість: «Не навчайте дітей так, як навчали нас. Вони народилися в інший час». Саме використання інноваційних технологій передбачає розв’язання цього питання. Звичайно, що впровадження таких технологій не є легкою справою навіть для досвідченого педагога і потребує ґрунтовної підготовки. Але той вчитель, який прагне розкрити всі здібності і таланти своїх учнів, навчити їх вчитися ,знаходити істину, обов’язково буде шукати шляхи вдосконалення своєї методики. Адже застосування новітніх технологій на              уроках читання та рідної мови сприяє мотивації до навчання, дає змогу створити навчальне середовище, що допомагає учням формувати характер, розвивати світогляд ,логічне мислення, зв’язне мовлення, виявляти і реалізувати індивідуальні можливості.

Як і в кожної людини так і в учителя є проблеми і труднощі, але наполеглива праця, любов до дітей, до своєї професії все долає. Головне знайти спільну мову з учнями ,з батьками і стати для маленьких розумників найріднішою для них людиною-другою мамою. Я вважаю що від того яка основа з мотивації до навчання буде закладена в початковій ланці залежить результативність навчання в основній та старшій ланці школи.

 

 

 

 

 

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
docx
Додано
6 лютого
Переглядів
272
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку