«Кожен пізнає лише те, що сам намагається зробити».
І.Песталоцці
Актуальність досвіду. Серед важливих педагогічних завдань, які поставило життя перед сучасною школою є розробка нових педагогічних ідей та підходів до навчально – виховного процесу, в центрі яких - особистість дитини з її потребами, інтересами та життєвими проблемами. Державний стандарт початкової освіти затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87 передбачає реформування освіти в Україні з урахуванням можливостей навчального середовища, сприятливого для задоволення фізичних, соціокультурних і пізнавальних потреб учнів.
Сутність змін пов’язана з необхідністю впровадження компетентнісно спрямованої освіти. Реалізувати завдання, виголошені у стандартах, можна за умови, якщо навчально-виховний процес в школі буде спрямовано на розвиток активності, самостійності, творчих можливостей кожного школяра. Сучасні вимоги освітніх стандартів змушують, нас, учителів, не тільки насичувати учнів інформацією, а й шукати шляхи практичного застосування її у повсякденному житті.
Працюючи вчителем початкових класів у загальноосвітній школі, я прийшла до висновку: неможливо використовувати лише ті методики, які склалися декілька десятків років назад і є загальноприйнятими. Школа сьогодні нестримно змінюється. В даний час головна мета освіти – навчити дітей вчитися. Ми, вчителі, повинні створити умови, які допомагають сучасному учню творчо застосовувати отримані знання на практиці. Але як це зробити? Як зробити урок цікавішим і насиченим? Ці питання задають собі багато творчих вчителів, що застосовують на практиці різні сучасні методики і інноваційні освітні педагогічні технології, щоб втілити цю ідею в життя.
Тема узагальнення даного педагогічного досвіду: «Метод «Прес» та метод «Есе», як засіб формування та розвитку творчих здібностей молодшого школяра»
Методичне підґрунтя досвіду роботи та його практична реалізація спирається на Національну доктрину розвитку освіти, Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Концепцію загальної середньої освіти».
Досвід роботи дозволяє оцінити потенціал інтерактивної та інноваційних педагогічних технологій навчання з позиції їх адекватності завданню, а саме використання методів критичного мислення, як умови формування навчальної мотивації та самореалізації учня на уроках
Об’єктом досвіду виступає процес формування компетентної особистості учня, націленого на досягнення життєвого успіху.
Предмет досвіду - інноваційні методи критичного мислення.
Методи дослідження проблеми:
Відповідно обраній проблемі мною були визначені такі цілі та завдання:
Гіпотеза досвіду Якщо систематично використовувати на уроках методи критичного мислення, зокрема метод «Прес» та метод «Есе», то можна очікувати якісного формування комунікативної компетентності в учнів, що в свою чергу сприятиме:
Провідна ідея досвіду стимулювання інтересу учнів до певних проблем, набуття нових знань та вмінь і демонстрація практичного застосування надбаних знань.
Практична значущість досвіду полягає в тому, що його матеріали можуть бути використані вчителями початкової школи при плануванні та здійсненні навчально-виховного процесу з предмету, в організації роботи з обдарованими учнями, в діяльності творчих груп тощо.
Основні принципи даного досвіду:
Різноманітність методик дає можливість підвищувати інтерес до вивчення предметів, робити процес пізнання привабливим. Використання методів критичного мислення дає можливість невпевненим учням ділитися своїми знаннями з іншими, розвиває їх самостійність у процесі навчання, допомагає розвитку творчих здібностей, підвищує рівень спілкування і культури, розвиває мовлення.
У своїй роботі намагаюсь активно використовувати методи критичного мислення з молодшого шкільного віку. Формування творчих та пізнавальних здібностей учнів з використанням технології розвитку критичного мислення має безліч стратегій, але вікові особливості молодших школярів не дають змоги працювати за окремими з них. Як показує досвід моєї роботи, достатньо ефективним для формування критичного мислення молодших школярів є методичні прийоми, які роблять навчальний процес більш творчим, вчать учнів мислити, виділяти головне, висловлювати й аргументувати власні думки. Одним із таких методичних прийомів є метод "Прес". ( Додаток 1)
Метод "Прес" використовую на своїх уроках у тих випадках, коли виникають суперечливі думки з певної проблеми і учням потрібно зайняти та аргументувати чітко визначену позицію із суспільної проблеми, що обговорюється. Це надає можливість навчитися формулювати та висловлювати свою думку з дискусійного питання аргументовано в чіткій та стислій формі.(Додаток 2, 3, 4)
Роботу за методом "Прес" на уроках з використанням методів критичного мислення організовую так:
1. Прикріплюю на дошці таблицю, у якій зазначено 4 етапи методу «Прес».
·Позиція. Пропоную дітям висловити свою думку, пояснити, у чому полягає їхня точка зору.
Почніть так: «Я вважаю, що…»
· Обґрунтування. Пропоную пояснити, чому вони так вважають, та на чому ґрунтуються їхні докази на підтримку позиції.
Почніть так: «Тому що,…»
· Приклад. На цьому етапі діти наводять приклад, додаткові аргументи на підтримку їхньої позиції, називають факти, які демонструють докази.
Почніть так: «Наприклад…»
· Висновки. Діти узагальнюють свою думку, роблять висновок, починаючи словами: «Отже…», «Таким чином…».(Додаток 7)
2. Далі пояснюю механізм етапів «Прес» - методу і даю відповідь на можливі запитання дітей. Наводжу приклади до кожного з етапів.
3. Пропоную бажаючим спробувати застосувати цей метод до будь-якої проблеми на їхній вибір.
4. Перевіряю, чи розуміють діти механізм застосування методу.
5. Коли формула уже зрозуміла усім дітям пропоную спробувати самим, виділяючи такі етапи роботи ( Додаток 5,6):
1. Позиція.
Я вважаю, що...
2. Обґрунтування ...тому, що...
3. Приклад ...наприклад...
4. Висновки.
Також серед усіх методів критичного мислення систематично на своїх уроках використовую метод «Есе» тому що, саме цей метод припускає вираження своєї точки зору, особистої суб'єктивної оцінки предмета міркування, та дає можливість нестандартного (творчого), оригінального висвітлення матеріалу; часто це розмова вголос, вираження емоцій та образність. Це також вільний стиль з можливими елементами імпровізації, певного пафосу, іронії, що дає можливість висловити власну думку. Цілі, які я ставлю перед собою на уроці при застосуванні методу «Есе» це перш за все викладення самостійного бачення учнем проблеми, питання теми на підставі опрацьованого матеріалу (Додаток 8).
Спочатку намагаюсь навчити учнів виділяти головну ідею і висловити її в першому реченні абзацу, а далі подати факти й приклади цієї ідеї. Звертаю увагу учнів на те, що кожний пункт має бути пов’язаний з головним реченням і стосуватися головної ідеї. Але наголошую на тому, що в есе не існує жорсткої регламентації, системності викладу, аргументованих висновків, учень може, вільно використовувати свої особисті враження, роздуми, асоціації.
Аналізуючи досвід застосування есе на моїх уроках , можна говорити про імовірні чотири форми використання його, а саме (Додаток 9) :
1) есе — самостійна творча робота із запропонованої теми (виконується, як домашня робота);
2) есе — 30-хвилинна контрольна (або самостійна) робота з вивченого навчального матеріалу;
3) есе — 10—15-хвилинний вільний твір для закріплення й опрацювання нового матеріалу (звичайно, пишеться наприкінці уроку );
4) есе — 5-10-хвилинний вільний твір з метою підведення підсумків уроку й фіксування сформованих на занятті думок і висновків по темі (найчастіше дається завдання написати, що учні довідалися по новій темі, або сформувати одне питання, на яке вони так і не отримали відповіді).
Зрозуміло, есе як вид роботи з розвитку мовлення не слід змішувати з методичним прийомом розвитку критичного мислення. Суть прийому «написання есе» в такій технології можна сформулювати так: «Я пишу для того, щоб зрозуміти, що я про це думаю». Це «вільне» письмо на запропоновану тему, у якому найбільше цінується самостійність, аргументованість, оригінальність вирішення проблеми, дискусійність. Таке есе зазвичай пишуть у класі впродовж 5-10 хвилин після обговорення певної проблеми. Цей прийом часто застосовую, як підсумкову рефлексію, коли на усну рефлексію бракує часу. (Додаток 10)
Есе дійсно ідеально підходить до навчання школярів критично мислити. Робота над есе не потребує вигадування сюжету та персонажів, як це необхідно, скажімо, для роботи над оповіданням. Проте як і оповідання, есе дає дітям можливість «увімкнути» уяву й фантазію. (Етап рефлексії, актуалізації)
Алгоритм «Есе»:
- Збирання інформації за проблемою.
- Аналіз інформації.
- Виявлення власної точки зору.
- Викладання власної точки зору.
Висновки
Застосування технології розвитку критичного мислення на уроках в початкових класах створює додаткову мотивацію до навчання. Учні ефективініше засвоюють матеріал, тому що це їм цікаво. Системне формування творчих та пізнавальних здібностей учнів з використанням технології розвитку критичного мислення призводить до того, що усі учні навчаються самостійно вчитися, критично мислити, використовувати набуті знання у повсякденному мовленні та житті. Бо саме початкова ланка є фундаментом формування критичного мислення, як пріоритетного напрямку розвитку комунікативної компетентності сучасної особистості.
Список використаних джерел
1. Вукіна Н. В. Критичне мислення : як цього навчати /Н. В. Вукіна, Н. П. Дементієвська. – Х. : “Основа”, 2007. – 108 с.
2. Кроуфорд А. Технології розвитку критичного мислення учнів /А.Кроуфорд, В. Саул, С. Метьюз, Д. Макінстер; [наук. ред., передм. О.І.Пометун]. – К. : Плеяда, 2006. – 220 с.
3. Пометун О.І., Пироженко Л. В. та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посіб. /За ред. О. І. Пометун. – К.І.А.С.К., 2003. – 192 с.
4. Формування критичного мислення на уроках мови : монографія /В.Ф.Дороз, Л. Я. Романова, О. Б. Ярова, В. А. Нищета, Г. А. Удовиченко;
передмова К. О. Баханова [за заг. ред. В. Ф. Дороз]. – К. : “Освіта України”,
2008. – 336 с.
5. Ярош Г.О., Седова Н.М. Сучасний урок у початковій школі. 33 уроки з використанням технології розвитку критичного мислення. – Х.: Основа, 2005. – 240 с.
6. Жежера В. Та ін. Авторська колонка. Збірка /Жежера В., Пиркало С., Бондар А., Рябчик М. – К.: Нора-Друк, 2007.
7. Лесин В.М. Літературознавчі терміни: довідник. – К.: Рад.шк, 1885.
8. Літературознавчий словник-довідник /Р.Т.Гром’як, Ю.І.Ковалів та ін. – К.: ВЦ «Академія», 1997.
9. Скиргайло Т.О. Методика навчання роботі над творами нетрадиційних жанрів. Посібник для вчителів. ― Москва: «Русское слово», 2006. С. 352
10. Шендеровський К. С. Як написати успішне есе. Методичні рекомендації до написання есе. http://journlib.univ.kiev.ua/ese_gol_2.doc
11. Вукіна Н. В. Критичне мислення : як цього навчати /Н. В. Вукіна, Н. П. Дементієвська. – Х. : “Основа”, 2007.
12. Кроуфорд А. Технології розвитку критичного мислення учнів /А.Кроуфорд, В. Саул, С. Метьюз, Д. Макінстер; [наук. ред., передм. О.І.Пометун]. – К. : Плеяда, 2006.
13. Пометун О.І., Пироженко Л. В. та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посіб. /За ред. О. І. Пометун. – К.І.А.С.К., 2003.
14. Ярош Г.О., Седова Н.М. Сучасний урок у початковій школі. 33 уроки з використанням технології розвитку критичного мислення. – Х.: Основа, 2005.