Опис досвіду "Педагогічна ідея"

Педагогічна ідея

                                            Якщо будемо вчити сьогодні так, як учили вчора,

То вкрадемо у наших дітей завтра …

   Джон Дьюї      

Модернізація системи освіти і поява нових освітніх орієнтирів торкнулися і шкільної математичної освіти. Останнім часом серйозно змінюються уявлення про те, якою повинна бути математична підготовка в школі.

Сучасна школа покликана зацікавити учнів навчанням, зокрема вивченням математики, і підготувати їх до повноцінного життя в соціумі. Вивчення математики в школі на світовому рівні перестає концентруватися навколо завдання формування предметних знань і вмінь. Необхідно орієнтуватися на формування інтелектуальної, дослідницької культури школярів: здатності учня самостійно мислити, самому шукати шляхи отримання знань, пізнавати ситуацію, яка вимагає застосування математики.

Важливим завданням є розвиток математичного мислення і інтуїції, творчих здібностей, які необхідні для продовження освіти і для самостійної діяльності у застосуванні математики в майбутній професії. Все це повинно формуватися на засадах компетентнісного підходу, тобто спрямувати навчальний процес на здобуття учнями комплексу знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть застосуватися на практиці.

Одне з головних завдань сучасної освіти – навчити учня вчитися, навчити самостійно здобувати знання, розвивати пізнавальну активність, творчість і креативність.

Урок математики – це педагогічний твір, і тому він повинен відрізнятися цілісністю, взаємозв’язком частин, єдиною логікою і розгортанням діяльності вчителя і учнів.

Молодій людині потрібно успішно соціалізуватися в сучасному світі, а також бути готовою працювати творчо: бачити проблеми, мати навички аналізу проблеми, мислити стратегічно і критично, приймати рішення. Сучасні учні мають навчитися жити у світі, який швидко змінюється, розуміти нову дійсність і легко в ній орієнтуватись.

Кожен школяр повинен розвивати системне, критичне і позитивне мислення, зв'язок конкретного з абстрактним. Знання повинні плавно переходити у вміння, вміння – у навички, навички – у компетентність, компетентність – в особистісний ріст, особистісний ріст – в розум, кмітливість і перспективу успішного життя.

Математична освіта визначає майбутнє у розвитку технологій, науки, національної безпеки, суспільного розвитку. Саме математика займає особливе місце серед фундаментальних наук, адже інноваційне виробництво та високотехнологічний бізнес, які є головними двигунами сучасної економіки, не будуть розвиватися в Україні без належного рівня математичної та природничої освіти. У зв’язку з підвищенням обороноздатності та забезпечення економічного зростання держави розвиток природничо-математичних наук потребує виходу на якісно новий рівень.

Проте, на жаль, інтерес до вивчення математики знижується, що в свою чергу може негативно позначитися на майбутньому розвитку нашої держави. Тому моя провідна педагогічна ідея: «Формування ключових компетентностей учнів шляхом використання практично орієнтованих завдань на уроках математики». Дану ідею намагаюся реалізувати шляхом поєднання різноманітних активних форм роботи (індивідуальних, парних, групових, колективних), частково-пошукових, пошукових, дослідницьких.

Використання прикладних задач дозволяє вдало створювати проблемні ситуації на уроці, сприяє ознайомленню учнів з роботою підприємств і галузей народного господарства, що є умовою розвитку інтересу учнів до певних професій. Такі задачі стимулюють учнів до здобуття нових знань, збагачують учнів теоретичними знаннями з технічних та інших дисциплін. На мій погляд, задачі практичного змісту переконують учнів у потребі вивчення теоретичного матеріалу і показують, що математичні абстракції виникають із задач, поставлених реальним життям. Спочатку учнів зацікавлює розв’язування окремих задач, потім вивчення окремих тем, а з часом і вся наука.

Такі задачі виконують: освітню функцію, бо їх використання спрямоване на формування у школярів системи знань, умінь та навичок на різних етапах навчання; розвиваючу функцію, бо робота з ними розвиває вміння осмислювати зміст понять, аналізувати результати, розширювати кругозір, робити відповідні узагальнення, порівняння, висновки; виховну функцію, бо міжпредметні зв’язки на уроках математики можуть здійснюватись насамперед через ці задачі.

Основну роль в розробці уроків приділяю інтерактивним методам навчання («Мозковий штурм», «Асоціативний кущ», «Продовж речення», «Мікрофон», робота в парах, робота в малих групах тощо). Це дає змогу організувати навчання так, щоб усі учні були залучені до процесу пізнання, формування висновків, досягнення певного результату, коли кожен робить індивідуальний внесок, обмінюючись знаннями, ідеями, способами діяльності з іншими.

Способом спільного розв’язання проблем є групова робота. Перевагами цього методу є :

- позитивне взаємовідношення (учні працюють разом у групі; вся група має спільну мету; всі мусять разом досягти мети, покладаючись один на одного);

- індивідуальна відповідальність (кожен допомагає іншим досягти мети);

- взаємне спілкування (кожен з повагою прислухається до інших);

- комунікативні вміння (у кожного учня важливо виробити вміння слухати інших, допомагати, з’ясовувати, перевіряти, розуміти, розпитувати; ці вміння допомагають розв’язувати конфлікти і проблеми, формують та посилюють комунікативність);

- поступове формування практичних навичок (спільне оцінювання і наміри формують навички роботи в групі).

 Актуалізацію опорних знань учнів (повторення теоретичного матеріалу) , усне розв’язування вправ, проводжу у вигляді гри: «Незакінчене речення», «Знайти помилку», «Віднови записи».

На уроках дуже часто практикую інтерактивну форму роботи «Навчаючи - учусь». Тим учням, які зрозуміли тему даного уроку, подобається пояснювати цей же матеріал своїм однокласникам, які не зрозуміли.

На етапі перевірки засвоєння матеріалу доцільними є такі вправи:

• математичний диктант;
• бліц – тест;
• математична естафета;
• математичне лото.

Я вважаю, що ефективним є метод проектів, коли в навчальному процесі поставлено певне дослідницьке, творче завдання, для розв’язування якого потрібні інтегровані знання з різних галузей.

Завдяки проектуванню на уроках математики учні вчаться:

- усвідомлювати мету;

- планувати свою роботу, попередньо прораховуючи можливі результати;

- визначати проблему, шукати шляхи її розв’язання;

- використовувати багато джерел інформації;

- самостійно збирати і накопичувати матеріал;

- аналізувати, співставляти факти, аргументувати свою думку;

- приймати рішення;

- установлювати соціальні контакти (розподіляти обов'язки, взаємодіяти один з одним);

- створювати «кінцевий продукт» - матеріальний носій проектної діяльності (доповідь, реферат, фільм, календар, журнал, сценарій);

- представляти створене перед аудиторією;

- оцінювати себе та інших.

Навчальні заняття для мене та моїх учнів – постійний пошук, спільна праця, в основі якої довіра та спільне бажання досягнути бажаний результат. А використання практично орієнтованих завдань на уроках математики дає змогу вирішити проблему формування стійкої навчальної та життєвої мотивації учнів.