Опис досвіду "Робота з фразеологізмами на уроках української мови в початковій школі"

Навчально-методична проблема:

 «Робота з фразеологізмами на уроках української мови»

Із досвіду роботи

вчителя початкових класів

Ганієвої Світлани Олексіївни

                                                "Мова вдосконалює серце і розум народу,

                                                          розвиває їх"

                                                                                                           Олесь Гончар        

    Одним із найголовніших завдань початкового навчання рідної мови  є збагачення словника учнів. Успішне його виконання має велике значення для розвитку мовлення і мислення дітей молодшого шкільного віку. Розширення лексичного запасу учнів є необхідною умовою засвоєння не лише мови, а й інших предметів.

      Фразеологія – це окраса мови і водночас могутній стилістичний засіб влучної і дохідливої передачі думки. Знання фразеологічних скарбів української мови, розуміння їх, правильне вживання є безсумнівним показником емоційного мовлення.                

          Фразеологізми несуть не тільки предметну, а й естетичну інформацію. Тому необхідно виробляти навички вмілого вживання фразеологізмів у повсякденній мовній практиці.

         Формування і удосконалення навчально-пізнавального інтересу школярів до уроків мови та читання, до слова як мовної одиниці, до художніх творів та поезії, до навчальної творчості, яка є фундаментом розвитку особистості молодшого школяра, є складною і актуальною проблемою. По-справжньому прищеплювати любов до рідної мови, викликати захоплення багатством і різноманітністю її виражальних засобів, розвивати чуття любові і виховувати високу культуру мовлення неможливо, якщо не брати до уваги мовних перлин – фразеологізмів. Вивчення фразеологізмів у школі є невід’ємною частиною роботи над розвитком мовлення учнів, над формуванням та удосконаленням їх пізнавального інтересу. Тому я і обрала для опрацювання тему «Робота з фразеологізмами на уроках української мови».

            Фразеологічні звороти належать до найяскравіших засобів мовлення. Вони становлять невід’ємну частину українського фольклору і складають національне багатство мови, точно, влучно, образно характеризують або називають усі прояви навколишнього світу. Вважаю важливим своїм завданням допомогти учням вміло користуватися цим багатством. Адже розуміння фразеологізмів під час читання художніх творів, правильне вживання їх в усному і писемному мовленні є одним із показників високого рівня оволодіння рідною мовою. Це, у свою чергу, сприяє активізації творчої й самостійної роботи школярів на уроках.

 Під час добору фразеологізмів для опрацювання керуюся такими критеріями:

• доступність фразеологізмів для дітей молодшого шкільного віку;
• значення фразеологізмів в етичному вихованні;
• вживання фразеологізмів у різних життєвих ситуаціях;
• врахування сфери їх вживання;
• відповідність фонетичних, лексичних, синтаксичних особливостей фразеологізмів граматичному матеріалу, який вивчається  на уроці.

 У систему тренувальних вправ з фразеології включаю завдання, які б формували вміння учнів знаходити в тексті і доречно використовувати в мовленні фразеологізми, пояснювати їх значення,  будувати синонімічні ряди, антонімічні пари тощо.

При цьому вчу з'ясовувати різницю між поняттями фразеологічні звороти, прислів'я та приказки. Фразеологічні звороти позначають поняття, явища, тобто виконують номінативну функцію, а прислів'я, приказки є знаками ситуацій чи відношень між речами; смисл, що ними виражається співвідносний із судженням.

 Первинне ознайомлення з фразеологізмом проводжу, використовуючи малюнок (якщо це можливо), або у контексті, який найкраще допомагає усвідомити його значення.

 Наприклад на уроці навчання грамоти при вивченні букви «Ґ» учні читають слово ґава. Я пропоную їм скласти речення із цим словом за малюнком. (На малюнку хлопчик ловить птахів ґав). Потім пропоную дітям послухати моє речення і пояснити, як вони його розуміють: «На уроці читання хлопчик ловить ґав». (Відповіді учнів). Уточнюю або самостійно пояснюю значення виразу.

  На наступному уроці пропоную послухати вірш про ґаву і ґедзя:

 Що за ґвалт зчинився на подвір’ї зранку?

 Загубила ґудзик ґава біля ґанку.

 З дерева за нею ґедзь спостерігав.

 І порадив ґаві не ловити ґав. (І. Січовик)

  Запитую: - Яку пораду дав ґедзь ґаві? Що означає ця порада?

 Щоб дитина добре засвоїла фразеологізм, недостатньо лише ознайомити  із його значенням. Потрібно спрямувати роботу на використання цих висловів у мовленні. Адже практичне оволодіння мовними засобами визнається найголовнішим завданням шкільного курсу вивчення мови. Тому на наступному етапі роботи над цим фразеологізмом проводжу гру «Продовж речення» (при цьому ставлю умову, що кожне речення доповнюється словосполученням «ловить ґав»): Тато пояснює Федькові задачу, а хлопчик … . Мама каже, що треба купити в магазині, а Ліда в цей час … . Вже світлофор моргає зеленим оком, а діти стоять і  … . Назар не накреслив відрізок, тому що … .

 Вже у другому класі, виконуючи вправу 182, крім завдання підручника ( «Про кого так говорять?»), додаю своє:- Складіть і запишіть речення із даними словосполученнями. (1. Гострий на язик. 2. Може гори перевернути. 3. Ґав ловить. 4. Крутиться дзиґою.)

 В третьому класі, при вивченні теми «Слова, близькі за значенням (синоніми)», підручник пропонує вправу 144. Завдання до вправи:

1. Замініть вислови одним словом – синонімом.

 Байдики бити; взяти ноги на плечі; набрати води в рот; викинути з голови; вертітися під ногами; пекти раків.

 С л о в а   д л я   д о в і д к и: заважати, побігти, почервоніти, лінуватися, забути, замовкнути.

2. Складіть речення з одним висловом, а потім – із словом-синонімом. Порівняйте, де виразніше висловлено думку. 

 Вважаю, що ці завдання є досить легкими для активних, допитливих учнів, які люблять долати труднощі у пізнанні нового. Тому роботу  над вправою проводжу диференційовано. Клас ще на початку уроку поділений на групи. Кожна група виконує роботу в парах:

 група «Старанні» виконує лише завдання 1;

 група «Розумні» - завдання 1 і 2;

 група «Кмітливі» - завдання, яке записане на дошці.

(1. Запишіть вислови і слова-синоніми до них.

 Дути губи, ловити ґав, дерти горло, робити з мухи слона, брати верх, битися об заклад.

2. Усно складіть діалог, використавши у ньому хоча б один із запропонованих висловів і синонім до нього.)

Наприклад:

- Привіт, Петрику! Чому відвертаєшся? На кого губи надув?

- Привіт, Остапе! Ні на кого я не ображаюся. Домашню задачу не розв’язав. Така складна виявилася. Знову двійку поставлять.

- Не панікуй і не роби з мухи слона. Зараз поясню, сам швидко все напишеш.

- Спасибі! І справді, не така вже й складна ця задача.

- Звичайно не складна. Та й вчителька на уроці пояснила, як її розв’язувати.

- Пояснила? А я щось не чув.

- Не треба ґав ловити, Петрику!

- Сьогодні уважно слухатиму урок.

- А ось і дзвінок.

- Спасибі, Остапе, за допомогу.

 У четвертому класі завдання ускладнюється. При вивченні теми «Неозначена форма дієслова» даю дітям завдання записати з пам’яті словосполучення-фразеологізми, вживаючи дієслово в неозначеній формі. Після перевірки виконаної роботи пропоную скласти усну розповідь за даною кінцівкою. На дошці записано кілька варіантів: 

 « … Івась вирішив, що ніколи вже не буде ловити ґав на уроках.»

 «… З того часу Славко вже не пік раків біля дошки.»

 «… Ця історія навчила Грицька тримати себе в руках.»

 «… Перш ніж битися об заклад, потрібно добре усе обдумати.» тощо.

 Вважаю, що на даному прикладі я достатньо розкрила принцип послідовності і наступності, який так майстерно відображений у прислів’ї  «Не все одразу, а потроху та помалу, то буде користі чимало». Цей принцип я використовую не тільки у роботі над фразеологізмами.

 Але «ніщо не дійде до голови, як не побуває в серці» вчить інша народна мудрість. Тому різними засобами намагаюсь збудити інтерес дитини.  Бо саме інтерес до навчання викликає у дітей позитивні емоції, дарує дитячому серцю радість творчості, радість пізнання. Постійне створення умов, за яких виникає зацікавленість, забезпечує розвиток глибокого пізнавального інтересу, що значною мірою гарантує успіх у навчанні.

 Класична педагогіка минулого стверджувала – ” Смертельний гріх вчителя – бути нудним”.  Це твердження актуальне і сьогодні.  Цікава робота полегшує її виконання, вчить краще працювати.

 Сучасні діти приходять до школи з бажанням діяти, до того ж, діяти успішно. Їм подобається не просто слухати, а ставити запитання, обговорювати проблеми, брати інтерв’ю, приймати рішення, придумувати, фантазувати тощо. Щоб навчання було успішним, а здобуті знання – якісними, намагаюся працювати творчо, застосовувати найрізноманітніші види інтелектуальної діяльності. При цьому враховую вікові особливості учнів, рівень розвитку їх мислення, загальну теоретичну і практичну підготовку та індивідуальні особливості. Для мене дуже важливо, щоб на уроці учні співпрацювали з вчителем і один з одним, вільно висловлювали свої думки.

 Вважаю, що найцікавішими є ті завдання, які максимально розвивають самодіяльність дітей, будять їхню думку. В реалізації цього завдання особливої уваги заслуговує ігрова діяльність.

 Використання інтерактивних дидактичних ігор на уроках, зокрема при вивченні фразеологізмів, сприяє позитивному ставленню до навчання, потребує від дітей кмітливості, уваги, вчить витримки, виробляє вміння швидко орієнтуватись і знаходити правильні рішення. Проводжу різноманітні ігри: «Влучно в ціль», «Відніми, додай і правильно прочитай», «Роз’єднай і прочитай», «Знайди пару», «Блискавка», «Плутанка», «Стрілка підкаже»  та інші. (Додаток 1)             

  Для розвитку пізнавальних інтересів дітей у роботі над фразеологізмами використовую систему інтерактивних вправ, а саме: «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Незакінчені речення», «Обери позицію», «Робота в малих групах», «Читання з передбаченням», «Асоціативний кущ»,  «Ромашка Блюма», «Абетковий суп», «Тестування», «Акваріум», «Кубування», «Рюкзак»  та інші.

 Урізноманітнити навчальну діяльність мені допомагають нестандартні уроки: інтегровані, урок – знайомство,  урок-казка, урок – концерт, урок – змагання, урок «Брейн – ринг», урок –подорож,  урок «Що?, Де?, Коли?» , урок - інсценізація тощо.

 Діти люблять все пізнавати. Важливо не погасити, не зруйнувати це природне бажання, а зміцнити, розвинути. У роботі над фразеологізмами (і не тільки) намагаюсь пробуджувати у дітей емоційне задоволення, радість від отримання знань і від самого процесу їхнього засвоєння, тому що слова    Василя Сухомлинського «У серце може увійти лише те, що йде від серця» вже давно стали моїм переконанням.

 Результативністю роботи вважаю підготовку лауреата Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика. Мої учні є переможцями багатьох шкільних олімпіад і конкурсів мовного спрямування; ініціаторами й активними учасниками заходів, присвячених рідній мові. З метою популяризації фразеологізмів, розвитку інтересу до цих перлин народної мудрості і пробудження бажання вживати їх у мовленні мною був проведений мовознавчий турнір для учнів третіх класів, КВК «Рідна мова українська», в якому змагались команди учнів четвертого класу, де важливе місце було відведено ігровим вправам з метою зацікавлення школярів фразеологізмами.

 Щоб підвищити пізнавальний інтерес до багатств рідної мови та вмілого використання їх у мовленні я розробила вправи для каліграфічних хвилинок, в основу яких покладено фразеологічні звороти (Додаток 2 ).

 Доповідь про використання фразеологізмів для розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів  була представлена на засіданні методичного об’єднання.

          Своєю щоденною працею намагаюся розвивати у кожної дитини бажання глибше вивчати рідну мову, краще знати історію свого народу, прагну виховати творчу, ініціативну, свідому людину.

Додаток 1

Гра "Влучно в ціль"

Доповніть кожне речення одним із написаних у стовпчику висловів.

Я дуже хочу купити тобі цей годинник, але він нам...( не по кишені).

Ходімо додому, бо там мама...( місця собі не знайде).

Не встигли хлопці отямитися, як Петрика, мов...( вітром здуло).

Поки билися лев з ведмедем, а лисиці й...(слід пропав)

Ми так боялися дядька Матвія, що його хату обходили...(десятою дорогою)

Гра "Так чи ні?"

Яке з цих словосполучень є стійким, тобто фразеологізмом, а яке — ні?

Пекти картоплю              пекти раків

накрити ковдрою           накрити мокрим рядном     

пасти корів                     пасти задніх

замилювати очі              замилювати пляму  

крутити носом                крутити парасолькою 

мама радіє                      душа радіє

замовити словечко         замовити товар

дзвонити зубами            дзвонити дзвоником 

Гра "Знайди пару"

До поданих висловів доберіть синонімічні, скориставшись довідкою.

                                                          Довідка:

золоті руки                                        лікоть в лікоть

заплющувати очі                              майстер на всі руки

плечем до плеча                                дивитися крізь пальці

одним словом                                    кіт наплакав

один на один                                     сам на сам

крапля у морі                                     ганяти вітер вулицями

бити байдики                                     коротше кажучи

 До висловів з лівої колонки доберіть антоніми з правої.

закачувати рукави                                   у найгіршому випадку

у кращому випадку                                  в останню чергу

у першу чергу                                           спустивши рукав

Гра"Блискавка"

Швидко,як блискавка замініть у поданих висловах прикметники антонімами. Як ви розумієте їх зміст?

Низька (висока) оцінка, вузьке (широке) коло, легка (важка) задача, добра (погана) новина, холодна (тепла) зустріч, з важким (легким) серцем, міцне (слабке) здоров'я.

 Замініть вислови словами, які відповідають на питання як?

Крапля у морі (мало), день за днем (поступово), як сніг на голову (несподівано), в одну хвилину (швидко),, всією душею (щиро), як зіницю ока (турботливо), як вдома (вільно), як по маслу (легко), рука в руку (разом), на швидку руку (швидко), битий час (довго), крок за кроком (поступово), як заячий хвіст (мало), ніс до носа (близько).

 Замініть вислови близькими за змістом дієсловами.

Брати за душу (хвилювати), тримати, у голові (пам'ятати), бити тривогу (турбуватися), тремтіти як осиковий лист (лякатися), скласти голову (загинути), продавати зуби (сміятися), продавати душу (зраджувати), накивати п'ятами (втікати), ревіти білугою (плакати), ні живий ні мертвий (перелякатися), ламати голову (обдумувати), зуб на зуб не попадає (змерзнути), мов у воду впасти (зникнути), вкладати всю душу (старатися), крутити носом (вередувати).

Гра "Стрілка підкаже"

З'єднайте подані вислови з близькими за значенням словами і словосполученнями.

Знати як своїх п ять пальців                      дуже темно

Не бачити як своїх вух                               повільно

Надворі хоч в око стрельни                       ніколи

Працює як віл у ярмі                                  невідомо коли 

Дав як кіт наплакав                                     добре

Говорить як сонна муха                             багато

Прийде як рак свисне                                 мало

Під час добору фразеологізмів для такого виду вправ необхідно враховувати вікові можливості учнів. На мою думку у 2 класі кількість фразеологізмів, які розглядаються, не повинна перевищувати два, а в 4 – чотири, щоб така робота не стомлювала школярів, а фразеологізми запам' ятовувалися. 

Додаток 2  

Хвилинки каліграфії на уроках української мови

4 клас

( на основі фразеологізмів)

1.

Аби день до вечора.               Аж до ніг.                                          

Дуже низько.                          Недбало, без великого завзяття.    

Аж кипить у руках.               Швидко щось робить.  

2.

Без толку.                               Відчувати задоволення, піднесення.

Аж душа радіє.                      Переживати за щось.                                                     

Брати близько до серця.       Так, що не можна зрозуміти.

3.

Викинути з голови.                 Назавжди забути.

Водити за ніс.                         Працювати.

Гнути спину.                           Бути нещирим, приховувати щось.

4.

Грати першу скрипку.         Не так, як слід, як повинно бути.

Дати маху.                            Бути лідером у якійсь справі.

Догори ногами.                     Помилитись.

5.

Душі не чути.                            Створювати проблеми.

Заварити кашу.                         Робити щось дуже якісно.

Комар носа не підточить.       Захоплюватися кимось.

6.

Кури не клюють.                    Бути жорстоким.

Мати кам’яне серце.             Дуже веселий, задоволений.

На сьомому небі.                    Дуже багато.

7.

Мухи не зачепить.                 Неговіркий, небалакучий.

Не видавиш і слова.               Не реагувати ні на що.

Ні кує, ні меле.                       Про спокійну людину.                                                      

8.

Пасти задніх.                           Багато чого знати.

Собаку з’їсти.                          Хитра людина.

Старий лис.                              Відставати у чомусь.

9.

Темний ліс.                             Говіркий, балакучий.

Язик без кісток.                    Дуже швидко з’являтися.

Як гриби після дощу.             Щось незрозуміле, заплутане.

10.

Березова каша.                      Центральна дорога.

Битий шлях.                          Заставити вивчити.

У голову втовкти.                Покарання різками.

11.

За царя Гороха.                      У давні часи.

Рукою подати.                       Дуже багато.

Сила-силенна.                         Дуже близько.

12.

Накивати п'ятами.                  Залишитися ніз чим.

Пекти раків.                              Почервоніти від сорому. 

Облизня спіймати.                    Дуже швидко бігти, тікати

13.

Падати з ніг.                                Почуватися вільно, невимушено. 

Танцювати під чиюсь дудку.      Діяти відповідно до чужих бажань. 

Як риба у воді.                              Дуже стомитися.

14.

Жити чужим розумом.              Наскрізь змокнути.

До нитки промокнути.              Дотримуватись чужих поглядів і правил.

Закарбувати на носі.                 Добре, надовго зпам'ятати.

15.

І комар носа не підточить.           Про когось байдужого.

Моя хата скраю.                             Мовчати.

Набрати в рот води.                      Зробити щось старанно. 

16.

Ще й кіт не валявся.                      Дуже темно.

Як рак свисне.                                 Нічого не зроблено, не підготовлено.

Хоч в око стрель.                            Ніколи не буде.

17.

Як у воду опущений.                    Подавати сигнал про небезпеку.

Бити на сполох.                           Спритно уникнути покарань, виправдатись.

Вийти сухим із води.                   Дуже сумний, похмурий.

18.

На сьомому небі.                             Покарати когось, поставити на місце.

Втерти носа.                                  Посваритись.

Глек розбити.                                  Бути дуже задоволеним.

19.

Муха вкусила.                                       Уважно слухати.

Ловити кожне слово.                          Улесливо говорити.

Мазати медом.                                     Про того, хто в поганому настрої,

гнівається.

20.

Пасти задніх.                                      Залишитися ні з чим  ( на що сподівався).

Облизня спіймати.                              Відставати, бути позаду всіх.

Рукою подати.                                     Дуже близько.                                   

Використана література

1. Авскентеєв Л.Г. Сучасна українська мова. Фразеологія. – Харків, 1983. –

264 с.

2. Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. – Харків, 1987. – 198 с.

3. Лунько Н. Вживання фразеологізмів в усному і писемному мовленні                школярів // Початкова школа. - 2006. - №2. - С. 13-14.

4. Соловець Л.О. Фразеологізми як засіб залучення школярів до витоків української культури //Початкова школа. – 2001. – № 3. – С.38-40.

5. Соловець Л.О. Фразеологізми як засіб залучення школярів до витоків української культури (продовження) //Початкова школа. – 2001. – № 4. –

С.26-28.

6. Соловець Л.О. Фразеологізми як засіб залучення школярів до витоків української культури (продовження) // Початкова школа. – 2001. – № 5. –

С.12-15.