Опис досвіду роботи "Активізація пізнавальної діяльності учнів з використанням інтерактивних методів навчання"

ВСТУП

     Урок – основна форма навчально – виховного процесу. І якість навчання, і виховання – це насамперед якість уроку. Сучасна освіта стоїть перед прикрим фактом: в умовах традиційних форм та методів навчання учні, пасивно отримуючи інформацію, не вміють здобувати й самостійно застосовувати те, що знають. Для ефективності уроку потрібна детальна підготовка. Методи, які викладач використовує в процесі навчання, мають працювати на активізацію зацікавленості учнів.

     Використання різних форм проведення навчальних занять не тільки урізноманітнює навчальний процес, а й викликає в учнів задоволення від самої діяльності. Урок не може бути цікавим, якщо учень постійно включений в одноманітну за структурою  і методикою діяльність. Викладач повинен зробити, незалежно від теми , навчальний матеріал цікавим і доступним, таким , який викликав би зацікавленість. Адже нерідко матеріал, який подається в підручниках, має описовий характер, або занадто деталізований, перевантажений термінами. Звідси труднощі й у подальшому засвоєнні предмета, розумова робота над яким полягає у запам’ятовуванні і класифікацій, явищ, подій та їх словесній характеристиці. Усе це гальмує розвиток мислення учнів, загрожуючи втратою в них активних інтересів, формуються негативні емоції щодо навчального предмета.

     Урок як форма навчання постійно змінюється і наповнюється новим змістом. Вибір форми навчання залежить від мети уроку, змісту, застосування тих чи інших технологій та методів навчання.

     Сучасний урок – це урок, на якому створюються реальні умови для зростання особистості учня. Це урок, коли інформаційне навчання перетворюється на мотиваційне . Це урок, коли на першому місці свідома самостійна діяльність учнів, а викладач, спостерігаючи, тільки допомагає учням у кожній навчальній ситуації використовувати свої можливості й розвивати свої здібності. Якщо учень чітко уявляє, чого від нього хоче викладач, то він свідомо вчитиметься й активно засвоюватиме зміст матеріалу. Як досягти високої якості навчання на кожному уроці? Це питання хвилювало, хвилює і хвилюватиме кожного педагога.

      Активізація пізнавальної діяльності учнів має починатися з використання різних засобів, що забезпечують глибоке й повне засвоєння учнями матеріалу, що викладається .

      Якнайкраще сприяють цьому інтерактивні методи навчання, що активно розробляються останнім часом. Завдяки закладеним в їх суть самостійній діяльності та груповій взаємодії, вони можуть бути корисними та перспективними для викладача та учня. Застосування даних методів зобов’язує викладача  детально продумувати завдання для учнів, розраховувати час уроку, використовувати багато додаткової літератури, переглянути систему оцінювання, знайти місце відео сюжету тощо.

     Інтерактив має велике значення в спілкуванні між тими, хто навчає, і тими, кого навчають. На уроках із застосуванням  інтерактивних технологій проявляються не тільки учні, але й викладач  розкривається перед ними:  він перестає бути головним джерелом інформації, але зростає його роль в організації самостійної пізнавальної діяльності. На таких уроках учні працюють набагато активніше, намагаючись отримати якомога більше балів за запитання та відповіді. Інтерактивне навчання  спрямовує роботу учня на зв’язок навчання із повсякденним практичним життям, грамотне користування  знаннями.

     Під час підготовки до уроку не можна випускати головного: урок є урок, і кожен учень повинен одержати обов’язковий мінімум знань, передбачений програмою курсу, у повному обсязі.

Опис досвіду роботи викладача біології 

Державного навчального закладу

„ Уманський  професійний  ліцей ”

Загребнюк Наталії Анатоліївни

В Державному навчальному закладі „ Уманський професійний ліцей ” я працюю з 2002 року. Сюди прийшла працювати після закінчення Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, не маючи ніякого досвіду. Але, незважаючи на це, я почала відразу працювати над собою. Велику допомогу у викладанні предмету мені надає бібліотека та методичний кабінет. Завжди намагаюсь підтримувати рівень нашого навчального закладу.

За період педагогічної роботи накопичила чимало методичної літератури, яку постійно використовую у своїй роботі. Також постійно поповнюю тематичні папки та дидактичний  матеріал, удосконалюю їх.

Досить часто у своїй роботі використовую поради досвідчених колег. Завжди схвально ставлюсь до нових форм навчання, до необхідності вивчати передовий педагогічний досвід.

       Одне з основних завдань сучасної педагогіки – пошук оптимальних шляхів зацікавлення учнів навчанням, підвищення їх розумової активності, спонукання до творчості, виховання учня як життєво й соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях, вироблення умінь практичного і творчого застосування здобутих знань. Це означає, що я маю орієнтуватись на використання таких педагогічних технологій, з допомогою яких не просто поповнювалися б знання й уміння з навчального предмету, а й розвивалися такі якості учня, як пізнавальна активність, самостійність, уміння творчо виконувати завдання. З огляду на це, я намагаюсь не перевантажувати розумові сили, уникаю одноманітності навчальної праці, необ’єктивного оцінювання навчальної діяльності учнів.

      Біологія як предмет природничого циклу має на меті формувати цілісний світогляд, екологічний спосіб мислення, здоровий спосіб життя. Тому дуже важливо розглядати шкільну біологію як компонент у загальній системі освіти та забезпечувати на уроках  реалізацію цілей загальної середньої освіти.

       У підготовці до уроку особливу увагу приділяю психологічному настрою на вивчення нового матеріалу. Пошук того, що може здивувати, примусити замислитись , займає значне місце  в підготовці до уроку. Так, урок за темою     „ Клітинна теорія ” розпочинаю майже з детективної історії: „у 1829 році молодий адвокат Шлейден стрілявся через велике і нещасливе кохання. Випадок урятував його. Юнак не вбив себе, але дуже важко поранив! Лікарі більше року витратили на те, щоб поставити хлопця на ноги. У дні лікування Шлейден захопився книгами батька з природознавства і після одужання  все почав з початку – вступив до університету на медичний факультет, захопився фізіологією рослин, разом із Шванном створив клітинну теорію, з основними положеннями якої ми ознайомимося на уроці ”. Ефект використання таких мініатюр може перевершити усі очікування. Як правило, матеріал з таким вступом засвоюється всіма учнями.

Щоб підвищити навчальну діяльність учнів, я намагаюсь створити так звану проблемну ситуацію на початку вивчення нового матеріалу, тобто викликати в учнів запитання: Чому відбувається таке явище? Як можна пояснити цей факт? За таких умов учні протягом уроку, слухаючи мої пояснення, активно шукають відповідь на запитання.

Наприклад:

1. Чому саме вода є найважливішою хімічною сполукою у живих організмів?

2. У чому полягає відмінність одноклітинних організмів від багатоклітинних організмів?

3. У чому полягає космічна роль зелених рослин?

4. Чим мейотичний поділ відрізняється від мітотичного?

5. Яким чином регулюються життєві функції тваринного організму?

Я вважаю, що важливу роль в активізації пізнавальної діяльності відіграють самостійні роботи учнів. Для цього  я використовую інтерактивні методи навчання, які сприяють розвитку мислення, пізнавальних інтересів і здібностей, формулюванню умінь і навичок.

Під час інтерактивного навчання учень стає не об’єктом, а суб’єктом навчання, він відчуває себе активним учасником подій і власної освіти та розвитку. Це забезпечує внутрішню мотивацію навчання, що сприяє його ефективності. Завдяки ефекту новизни та оригінальності інтерактивних методів при правильній їх організації зростає цікавість до процесу навчання. На мою думку, особлива цінність інтерактивного навчання в тому, що учні навчаються ефективній роботі в колективі.

     Відповідно до змісту і завдань уроку обираємо методи їх проведення. Якщо, наприклад, з теми „Комбінативна мінливість. Мутаційна мінливість. Типи мутацій. Мутагени ”  учні мають слабкі уявлення, то доцільним є використання методу лекції з демонстрацією таблиць і біологічних об’єктів. З теми „Форми розмноження. Нестатеве розмноження організмів. Статеве розмноження організмів” учні одержали знання з попередніх класів, тому доцільно перед уроком дати їм завдання по групам повторити розмноження рослин, тварин. А урок провести із застосуванням групової форми роботи. На уроці кожна з груп має заповнити таблицю: „Розмноження рослинних (тваринних)  організмів ”      ( див. додаток 1).

Розвитку  комунікативної  компетентності  сприяє  метод  „Прес”. Цю форму роботи  використовую тоді, коли виникають спірні питання,   необхідно знати і аргументувати визначену позицію щодо проблеми, яка вирішується,  переконати   інших у своїй правоті.  Наприклад,  на  уроці  „Роль хімії в розв'язанні сировинної проблеми”  учні діляться на групи, кожна з яких отримує завдання – „Поясніть, чому  в Україні у галузі використання нафти і газу триває економічна криза”. Кожна група учнів презентує і захищає  свою позицію за таким алгоритмом:

1)…я думаю, що… (позиція);     2)…тому що… (пояснення);

3)…наприклад… (приклад);       4) таким чином… (висновок).

        З метою перевірки знань і умінь учнів застосовую різноманітні тестові завдання і біологічні диктанти. Останні являють собою ряд речень, в яких пропущені слова, що позначають біологічні терміни. Вставити ці слова повинні самі учні. Наприклад, при перевірці знань з основ селекції (див. додаток 2 ).

      Для креативного розвитку учнів певне значення має створення на уроках парадоксальних ситуацій та пошук шляхів виходу з них. Проведення старанного аналізу навчальних програм дозволяє виявити теми, які найкраще підходять для застосування такого прийому. На уроці за темою „Вплив діяльності людини на стан біосфери” пропоную учням виконати завдання: „Яким би ви хотіли бачити навколишнє середовище? Спробуйте декількома реченнями змалювати ваш ідеал”. Після обговорення ідеалів довкілля  учні виконують наступне завдання: „Який реальний стан навколишнього середовища? Коротко охарактеризуйте його сучасний стан”. Виконання завдання відкриває один з головних парадоксів сучасності – несумісність наших бажань і нашого реального життя. Пошук шляхів вирішення парадоксу сприяє досягненню мети  уроку, розвиває творчі здібності учнів.

      Максимум засвоєння матеріалу досягається в процесі дискусій. Навчальна дискусія дає змогу викладачу використати різні погляди щодо тієї чи іншої проблеми, а учням обґрунтувати свою позицію. Наприклад, на другому курсі під час вивчення основних напрямків сучасної біотехнології можна запропонувати дискусію  на тему „Трансгенні продукти: „за” і „протии”, а вивчаючи тему „Розмноження та індивідуальний розвиток організмів” – „ Медичні та етичні проблеми клонування”. На уроці „Виникнення життя на Землі” я називаю основні гіпотези виникнення життя на Землі і пропоную учням в процесі дискусії знайти відповідь на глобальне запитання: Як же виникло життя на Землі?

При перевірці знань з теми „Історичний розвиток і різноманітність органічного світу” використовую біологічний тренажер (див. додаток 3).

При перевірці знань з теми „Структурна складність і впорядкованість організмів” використовую тестові завдання (див. додаток 4).

Також я використовую на своїх уроках різні ігрові завдання. Як казав       А. Макаренко: „Гра – це та чарівна паличка, яка навіть нудне заняття вмить перетворить на цікаве і захоплююче”. На мою думку, саме ігрові моменти на уроках біології сприяють засвоєнню біологічної номенклатури, понять, законів. Адже в процесі гри запам’ятовування відбувається мимовільно.

Наприклад. Гра „Підбери пару”. На папері записується у довільному порядку дві колонки: в одній – поняття, в іншій його визначення. Учень має підібрати до кожного рядка, позначеного цифрою, відповідник, позначений літерою (див. додаток 5).

Гра „Послідовність”. Дається набір термінів, понять, характеристик. Необхідно розташувати їх у правильній послідовності.

Наприклад:

1. Позначте правильну послідовність ембріонального розвитку, починаючи з найпростішої:

А бластула;    Б гаструла;    В дробіння;    Г зигота

Відповідь: Г, В, А, Б.

2. Вкажіть послідовність стадій фагоцитозу:

А всмоктування перетравлених частин мікроба;

Б прилипання мікроба до фагоцита;

В загибель мікроба і його перетравлення клітиною;

Г захоплення мікроба клітиною-фагоцитом.

Відповідь: Б, Г, А, В.

     Гра  „ Капелюшна дискусія  „ за ” і „ проти ”. Це досить проста і цікава для учнів вправа, під час виконання якої практично кожен учень за досить короткий час повинен висловити власну думку з тієї чи іншої проблеми. Наприклад, під час вивчення теми „ Біотехнології. Генна інженерія ” учні лаконічно і чітко висловлюють думки щодо проблем клонування живих  організмів. Цікаві думки під час дискусії висловлюють учні при вивченні теми „ Докази еволюції ”.  А чи потрібні нам знання про СНІД ? Чи відбувається еволюція людини   на  сучасному історичному етапі? (тема  „ Еволюція  людини ”). Можна поставити безліч цікавих для учнів питань, дати їм 2 капелюха, на яких закріплені слова „ за ” і „ проти ” і дозволити кожному бажаючому висловитися.

Гра „ Мікрофон ”. Уявний мікрофон передається від учня до учня і вони називають, наприклад, органи клітини, особливості їх будови та функції. При вивченні питання про парниковий ефект і фізіологічний  вплив  вуглекислого  газу також застосовую даний метод. Ця форма дає можливість кожному швидко висловити свою позицію або думку. Учні називають джерела надходження вуглекислого газу в атмосферу і пропонують способи зменшення його концентрації в атмосфері.

          Гра „ Відгадай ”. Один учасник називає характерні ознаки будови рослин чи тварин, способу життя тощо, інші – відгадують.

         У наш час відбувається зміна ролі комп’ютера в навчанні: із засобу, що використовувався лише на уроках інформатики для вивчення мови програмування, комп’ютер перетворився на активного помічника викладача – предметника. Уроки в комп’ютерному класі можуть бути яскравими, цікавими, такими, що запам’ятовуються.

         Усе більше з’являється програм, призначених для вивчення біології, географії, хімії та інших предметів. Особливо актуальним питання використання інформаційних технологій стає під час підготовки та проведення лабораторних та практичних робіт. Сьогодні матеріальне забезпечення мого кабінету не дозволяє проводити такі роботи в повному обсязі з повним виконанням поставленої мети. У такому разі можуть бути використані віртуальні лабораторні роботи, призначених для візуалізації об’єктів вивчення та виконання певних дій над ними.

         Так, наприклад, під час проведення уроків хімії , які вимагають демонстрації певних дослідів, я створила  віртуальну хімічну лабораторію, яка містить так звані „ відеодосліди ”, що дають змогу учням побачити на власні очі перебіг тих чи інших хімічних реакцій. Перегляд хімічних взаємодій між моделями речовин значно спрощує  розуміння типів хімічних реакцій, механізмів взаємодій. З метою економії часу на уроці використовую такі відео  демонстрації. Звичайно, вони не можуть замінити справжні досліди, „ живий ” хімічний  експеримент, але у тих випадках, коли речовини небезпечні для здоров'я або потрібно розглянути високотемпературні процеси ,  відео демонстрація є незамінна.

         У своїй педагогічній діяльності під час вивчення нової теми я досить часто використовую урок з мультимедійною підтримкою (презентації, розроблені в Microsoft  Power Point). Подача матеріалу таким чином є набагато ефективнішою, а найголовніше – сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів. На такому уроці викладач залишається одним із головних джерел інформації, а мультимедійні технології використовуються для підсилення наочності, одночасного підключення декількох каналів отримання інформації та більш зрозумілого пояснення навчального матеріалу.

          Окрім демонстрації власних презентацій, часто ставлю перед учнями завдання створення мультимедійних презентацій, що дозволяє не тільки передавати учням знання, а й навчити здобувати ці знання самостійно з допомогою можливостей глобальної мережі  Internet.

          Уроки, які проводяться за допомогою мультимедійної дошки, дуже цікаві та динамічні. Такі уроки дозволяють здійснювати проектну діяльність, яка відкриває можливості для формування в учнів умінь, пов’язаних із самостійним освоєнням нових знань.

Сучасний стан суспільства, високі темпи його розвитку висувають все нові, вищі вимоги до людини і його здоров'я. Здоров'я як умова свободи життя є основним чинником в системі найважливіших людських цінностей. Високий рівень захворюваності учнів вказує на необхідність і важливість формування в них  на уроках і в позаурочній діяльності, на мій погляд, найважливішу ключову   еколого - валеологічну компетенцію. Наприклад, на уроці „ Хімія в побуті  ” використовую метод групової роботи „ Ажурна пилка ”, за допомогою якого учні опрацьовують велику кількість важливої для здоров'я інформації за короткий час. Вони  об'єднуються у чотири „ домашні групи ”, отримують матеріал для вивчення за такими темами: „ Побутова хімія ”,             „ Правила поводження з побутовими хімікатами ”, „ Ознаки отруєння побутовими хімікатами ”, „ Перша невідкладна допомога  у разі отруєнь і хімічних опіків ”. Після виконаної роботи формують експерті групи, в яких обмінюються інформацією і повертаються в  „ домашні групи ”. Кожна група формулює і записує висновки.

Метод спроб і помилок дозволяє учням дійти правильного висновку, коли викладач лише направляє їх думки та припущення у  вірному напрямку. Приймаються різні припущення та докази, але відбираються лише близькі до вірної відповіді і обговорення продовжується до тих пір, поки хтось з учнів не висловить правильну думку або не надасть  вичерпних доказів з проблеми, яка розглядалася. Це дає змогу учневі відчути себе розумним і піднімає його авторитет у груповому колективі, дає можливість спробувати смак хоч і маленької, але все ж таки перемоги, можливо і над самим собою.  

          Під час вивчення теми „ Гіпотези виникнення життя на Землі ”, створюємо ситуацію наукового симпозіуму. Напередодні уроку розподіляємо ролі серед учнів групи на „ вчених ” і „ експертів ”. „ Вчені ” отримують завдання познайомитися із гіпотезами виникнення життя на Землі і на уроці вміти їх обґрунтувати. „ Експерти ” вислуховують і дають оцінку кожній із гіпотез і доводять,  яка з них є найбільш науковою і  відображає процес еволюції.

          Уроки розділу „ Вплив діяльності людини на стан біосфери. Екологічна криза сучасності. Природоохоронне законодавство України. Міжнародне співробітництво у справі охорони природи ”  проводимо у формі пресконференції. Учні за допомогою підручника, додаткової літератури, рекомендованої викладачем, готуються до уроку. Одні учні виступають в ролі спеціалістів, інші – в ролі кореспондентів газет і журналів. Кожен учень за такий урок отримує оцінку.

Під час вивчення теми „ Вірусні захворювання ” я   використовую      метод „ мозковий штурм ”, за допомогою якого вирішується проблема : як впливають ті чи інші віруси на організм людини? Під час виконання завдання учні розподіляються на групи по 5-6 чоловік і працюють з енциклопедіями, довідниками, науково-популярною та додатковою літературою. Працюючи в групі, вони знайомлять з інформацією товаришів і готують виступ відповідно до отриманого завдання.

Особливе місце посідає індивідуальна робота з учнями під час підготовки до олімпіад . Розвиток інтелекту шляхом завантаження його великим обсягом матеріалу посідає не головне місце в цьому процесі. Знати все неможливо. Найважливіше – навчити активно розвивати свої розумові сили та уміння. Тому робота з обдарованими учнями  містить такі важливі елементи:

•    надання  всебічної допомоги  для поглибленого вивчення тем;
•    навчання  учнів оцінювати результати роботи за допомогою різноманітних критеріїв;
•    розвиток  критичного, системного  та абстрактно – логічного мислення.

       Результатом такої роботи є перемога моїх учнів у ІІ етапі Всеукраїнських олімпіад з базових дисциплін у номінації „ Географія ” (2010/2011 н.р.),  у номінації „ Екологія ” (2011-2012 н. р ., 2012-2013 н.р.).

        Крім обдарованих учнів, маю і учнів зі з відставанням в інтелектуальному розвитку та пониженим рівнем знань.  Це зазвичай педагогічно занедбані діти, у яких є стійкі труднощі у навчанні. Для них є характерними недостатній розвиток мислення і мовлення, звуженість та обмеженість знань і уявлень про світ. Під час роботи з такими учнями я уникаю несподіваних запитань та вимог швидкої відповіді, даю можливість формулювати відповідь у письмовому вигляді , заохочую та підтримую їх.

Велику увагу приділяю позакласній роботі з біології: складаю сценарії для проведення різноманітних  позакласних заходів на біологічну та екологічну тематику, проводжу предметні тижні, веду біологічний гурток. Ці форми позакласної роботи дозволяють мені створити оптимальні умови для реалізації обдарованих учнів, всебічного розвитку їх творчих здібностей.

Додаток  5.

Додаток 2.

Наука про теоретичні основи та методи створення нових і поліпшення вже існуючих порід тварин, сортів рослин і штамів мікроорганізмів... (селекція). Порода, сорт, характеризуються такими властивостями... (продуктивністю, особливими морфологічними і фізіологічними ознаками). Чиста культура, тобто нащадки одній клітини мікроорганізмів це... (штам). Теоретичною основою селекції є...(генетика). Основними методами сучасної селекції є... (штучний добір і гібридизація). Є такі форми штучного добору як... (масовий та індивідуальний). Вибір людиною найцінніших у господарському відношенні тварин, рослин, мікроорганізмів для одержання від них нащадків з бажаними ознаками... (штучний добір). Процес одержання гібридів, що грунтується на об'єднанні генетичного матеріалу у різних клітин або організмів називається ... (гібридизація). Гібридизація в межах одного виду називається... (внутрішньо видова), а між особинами різних видів... (міжвидова, або віддалена). Внутрішньовидове схрещування буває... (спорідненим і неспорідненим). Схрещування організмів, що мають безпосередніх спільних, предків називається... (інбридингом). Гібридизація організмів, які не мають тісних родинних зв'язків, називається... (аутбридингом). Явище, за якого перше покоління гібридів, одержане у результаті неспорідненого схрещування і має підвищені життєздатність і продуктивність порівняно з вихідними формами називається ... (гетерозисом). Схрещування особин, які належать до різних видів і навіть родів з метою поєднання гібридів цінних спадкових ознак представників різних видів називається ... (віддалена гібридизація). Гібрид пшениці та жита — це ... (тритікале). Гібрид кобили та осла — це ... (мул).

Додаток 3.

Біологічний тренажер з теми „ Історичний розвиток і різноманітність органічного світу ”

Блок І

Підберіть відповідні характеристики термінів, виберіть відповіді на питання.

Терміни

1. Систематика.

3. Допоміжні категорії.

4. Основний критерій штучної системи.

6. Біогеоценологія.

7. Абіогенез.

8. Біогенез.

9. Автори гіпотези абіогенезу.

        10. Автори гіпотези панспермії.

12.Прихильники гіпотези абіогенезу.

 Відповіді:

      3. Вивчає видову різноманітність.

      4. Вивчає різноманітність екосистем.

      7. Ступінь подібності видів.

      8. О. І. Опарін, Д. Холдейн.

     11 .Е. Геккель, К. А. Тімірязєв.

     12. С. Арреніус, В. І. Вернадський.

Блок ІІ

Виберіть відповіді на питання.

Запитання

1.Особливості   еволюції прокаріотів.

2. Особливості еволюції еукаріотів.

3 . Монофілетичне походження.

4. Автор гіпотези „ гастрея ”.

5. Автор гіпотези  „ фагоцитела ”.

7. Один з авторів біогенетичного закону.

10.               І період палеозойської ери.
11.               Період розквіту перших хребетних.

  12.  В якому періоді палеозойської     ери з'явилися перші хордові?

Відповіді:

1. Формування ядерної оболонки.

 10.Здатність до ускладнення організації.

       11. І. І. Мечников.

 12. Кишковопорожнинні.

       13. Кембрійський.

       14. Ордовицький.

Перевір себе (блок І)

Перевір себе (блок ІІ)

Додаток 1.

Розмноження рослинних організмів.

Розмноження тваринних організмів.

Додаток  4.

ВИСНОВКИ.

        На основі вище викладеного можна стверджувати, що існує багато різноманітних методів та прийомів, за допомогою яких можна активізувати пізнавальну діяльність учнів. Застосування інтерактивних методів урізноманітнює форми проведення занять,викликає зацікавленість в учнів, спонукає їх до творчої діяльності, до самостійної роботи, що сприяє популяризації предмету та розвитку пізнавальної і творчої активності учнів, а також прищеплюють любов до живої природи.

       Активна участь усіх учнів у виконанні навчально – виховних завдань має велике значення, сприяє  формуванню активної життєвої позиції учня. Використання сучасних методів навчання дозволяє формувати і розвивати креативно мислячу особистість, яка зможе розв’язувати проблеми, що виникають у житті кожної людини.

       Інтерактивні технології потребують застосування учнями складних умінь і навичок: дискутувати, висловлювати свою позицію, працювати в групі тощо. Природно виникає запитання: якими тут можуть бути критерії оцінювання? Зазвичай оцінювання кожного з таких умінь потребує визначення трьох-чотирьох відповідних критеріїв, формулюючи які викладач виходить зі своїх уявлень про ідеальні еталонні результати застосування такого вміння.

      Без доброзичливої атмосфери в колективі застосування інтерактивного навчання неможливе, тому потрібно її створити і постійно підтримувати. До кожного заняття слід сумлінно готуватися. „ Легке ” за формою інтерактивне навчання надзвичайно важке для викладача, адже добитися дисципліни і уваги за рахунок „ сидіть тихо !” неможливо. Окрім того, потрібно спланувати впровадження новизни, робити його поступово. 

    Краще ретельно підготувати кілька інтерактивних занять у навчальному році, ніж часто проводити похапцем підготовлені „ ігри ” . В роботі повинні бути задіяні в тій чи іншій мірі всі учні  . Справді, сильні учні, а також особистості з високим рівнем контактності будуть проявляти вищу активність, ніж замкнуті і слабкі. Проте слід постійно „ втягувати ” їх в роботу, створювати ситуації успіху.  Інтерактивні технології – не самоціль . Потрібно постійно контролювати процес, досягнення поставлених цілей (вони повинні бути чітко сформульовані і легко контрольовані), у випадку невдачі переглядати стратегію і тактику роботи, шукати і виправляти недоліки. Урок не повинен бути перевантаженим інтерактивною роботою. Оптимально (з практики) – 1-2 методи за урок. Слід поєднувати взаємонавчання з іншими методами роботи – самостійним пошуком, традиційними методами. Неможливо побудувати весь процес навчання виключно на інтерактивних методах. Це один з багатьох прийомів, які допомагають досягнути мети і приносять результат тільки в поєднанні з іншими.

         Для    ефективного   застосування    інтерактивних   технологій  я  намагаюсь планувати свою роботу за такими принципами:
     -   дати завдання учням для попередньої підготовки;
     -   відібрати для уроку інтерактивні вправи;
     -   під   час  уроку   дати   учням   час   подумати   над   завданням ,   щоб   вони     виконували його усвідомлено;
     -   на одному занятті використовувати одну з інтерактивних вправ;
     -   проводити  швидкі   опитування ,   самостійні ,    домашні   роботи  з різними матеріалами теми.

          За допомогою інтерактивних методів навчання я :

• максимально підвищую ефективність навчально – виховного процесу;
• створюю умови, коли всі учні залучаються до активної творчої реалізації;
• розвиваю вміння учнів працювати з різними джерелами додаткової літератури;
• сприяю активізації творчих здібностей учнів;
• створюю урок, який служить єдиній меті, а не є мозаїкою окремих картин.

Розвиток і вдосконалення біології та всіх її численних галузей на сучасному етапі, підвищення ступеня складності біологічних знань  ставлять для зацікавленого у своїй роботі викладача численні проблеми. Під час переходу до інтерактивних форм навчання в біології змінюється насамперед ставлення учнів до предмета, приводиться в дію основний закон засвоєння знань: сприйняття – осмислення – запам’ятовування  - практичне застосування. Ефективність засвоєння знань залежить від активності учасників процесу навчання. Цей принцип найкраще спрацьовує при введенні інтерактивних форм навчання на уроках. Адже коли учень не просто прослуховує матеріал, а й сам активно працює – намагається знайти логічне пояснення того чи іншого явища і пояснити своєму товаришу свою точку зору  - ось це і є найголовніша мета інтерактивного навчання. Набагато важливіше навчити учнів мислити, аналізувати, робити висновки, ніж просто розповісти їм новий матеріал.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА.

1. Блінов Л.В. Колективна пізнавальна діяльність учнів на уроках// Біологія в школі, 1988.-№6.
2. Богданова Д. К. Декілька порад вчителю щодо використання пізнавальних рольових  та комплексних ігор//Біологія. Методичний вісник,2002. - №8.
3. Богданова О. К. Сучасні форми та методи викладання біології в школі.- Х.:Основа, 2003.
4. Гін А. Прийоми педагогічної техніки. – Луганськ, 2004. – 84 с.
5. Голодюк Л. Як навчити учнів спілкуватися на уроці // Рідна школа. – 2001. - №9.
6. Гузеев В.В. Образовательная технология: от приема до философии. – М.: Сентябрь, 1996.
7. Дьяченко В.К. Сотрудничество в обучении: О коллективном способе учебной работы. – М.: Просвещение, 1991.
8. Интерактивное обучение: новые подходы // Відкритий урок. – 2002. –№5-6.
9. Інтерактивні методи навчання у підготовці спеціалістів для банківської системи України: Зб. наук. праць. – Суми – Харків, 2001. – 250 с.
10. Кондратюк В.Л., Волос М.М., Бабин І.І. Основні тенденції розвитку систем освіти та освітніх технологій у світовій педагогічній практиці. // Відкритий урок. – 2002. –№5-6.
11. Крамаренко С.Г. Інтерактивні техніки навчання як засіб розвитку творчого потенціалу учнів // Відкритий урок. – 2002. - №5/6.
12. Москальчук Н. Навчальна діяльність учнів: структура і види//Біологія. Методичний вісник.-№14-2003.
13. Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології. К, 2000. – 368 с.
14. Освітні технології. / За ред. О.М.Пєхоти. – К. – 2002. – 255 с.
15. Пасечко Н.,Сиротенко Г. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання.- Х.:Вид. група « Основа»,2003.
16. Подласый И.П. Педагогика. – М.:ВЛАДОС, 1999. – Кн. 1.: 576 с.
17. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія і практика. – К., 2002. – 136.
18. Саган О. Інтерактивні методи навчання як засіб формування навчальних умінь молодших школярів // Початкова школа. – 2002. - №3.
19. Суворова Н. Интерактивное обучение: новые подходы // Инновации в образовании. – 2001. - №5. – С.106-107.
20. Хуторской А.В. Современная дидактика: Учебник для вузов. – СПб: Питер, 2001. – 544 с.
21. Юдин В.В. Педагогическая технология. – Ярославль, 1997.
22. http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/PVSSh/2009_24/012.htm
23. http://navigator.rv.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=2092&Itemid=30
24. http://shkola.ostriv.in.ua/publication/code-103f1af92b958
25. http://vnvklicei.at.ua/metod/vykorystania.pdf
26. http://www.cpto1.vn.ua/page.php?id=64