Опис досвіду роботи класного керівника

Про матеріал

Опис досвіду роботи класного керівника. "Створення цілісної системи виховання в класному колективі з метою становлення та розвитку соціально активної, національно свідомої особистості гімназиста шляхом впровадження педагогіки життєтворчості"

Перегляд файлу

Зміст

Педагогічне есе …………………………………………………………........ 7

Актуальність вивчення та впровадження педагогічної проблеми

у вихованні учнівського колективу ……………………………………….. 13

Теоретична основа досвіду.………………………………………………… .14

Провідна ідея, мета, завдання виховної діяльності, спрямованої

на створення цілісної системи виховання …………………………………. 14

Виховна модель класу………………………………………………………. .17

Форми та методи виховної роботи ………………………………………… 19

Створення виховного простору . Напрямки роботи……………………...... 20

Робота з батьківським колективом. ……………….……………………….. 25

Результативність моделі виховної системи класу..……………………. …. 27

Висновки……………………………………………………………………… 29

Список використаних джерел……………………………………………….. 30

Додатки……………………………………………………………………… ..32

Учительське щастя

Учительське щастя…. Яке воно? Кажуть, що кожна людина лише піщинка, яка має поринути у безвість, частинка історії, від морального вибору якої залежить саме її хід. Тоді серед мільйонів прагнень чогось варте і моє. Я не хочу загубитися у Всесвіті, я – частина великого всесвітнього процесу, і вірю, від мене багато що залежить. Тому свій життєвий шлях і фах обрала виважено і розумію, що не помилилася. На роботу іду з радістю, більше радію успіхам своїх учнів, ніж власним. Адже з маленької душі, яку мені довірили, я намагаюсь створити Людину, і не просто Людину, а читача, митця, творця, особистість. Від того, який учитель, залежить і те, як пройдуть кращі учнівські роки. Тому своїх вихованців не тільки навчаю, а й допомагаю їм, скеровую, виховую, підказую… Намагаюсь бути відкритою, небайдужою, люблячою людиною, яка супроводжує їх у пошуку істини. Знаю: кожна дитина – це маленький всесвіт, і правильно підібраний ключик може відкрити скарбницю і виховати особистість. Для мене бути класним керівником – це значить жити, бути привабливою, харизматичною особистістю, в якій відчувається сила волі і душа. Все має свої корені. Мене колись також навчали умінню слухати себе і розуміти інших.

Інтерес до долі дитини – крок до взаєморозуміння. Сократ порівнював учителя з краплиною дощу. Дійсно, як дощ відкриває потенціал кожного зерна, так і моя мета, як педагога – виявляти «родзинку» кожного учня. Немає на світі не талановитих дітей, є глухі і сліпі дорослі, які не вірять, або бояться вірити в те, що їхня дитина – особистість. І своє завдання вбачаю у тому, щоб допомогти дитині знайти себе. З радістю віддаю всі свої ідеї дітям, і радію, коли бачу, як вони вбирають у себе всю інформацію, надану мною, настрій, який я несу їм, радість і щастя, яке мені хочеться розділити з ними.

Вірю, коли всі разом, засукавши рукави, копатимемо важку землю, перетиратимемо її в руках, щоб не загубити зернятко Істини, воно проросте великим «Щастям» для всіх нас. А рецепт учительського щастя досить простий:

візьміть чашу терпіння, налийте туди повне серце любові, вкиньте дві пригорщі щедрості, хлюпніть туди ж гумору, посипте добром, додайте якомога більше

віри, і все це добре перемішайте. Потім намастіть на шматок відпущеного вам життя і пропонуйте всім, кого зустрінете на своєму шляху.

Талант в дитині кожній, як зернятко,

Знайдіть його і дайте прорости.

Дар той у неї від матусі й татка,

А ми вже мусимо його знайти!

Він колосом могутнім в простір злине,

Порадує усіх і збагатить.

Або ж ще при корінні згине

І згуби тої вам вже не простить...

Знайдіть його і людям подаруйте,

Допоможіть пробитися на світ.

Усіх отим талантом зачаруйте

Сьогодні, завтра, через сотню літ...

А скільки серед нас талантів:

майстринь, поетів, музикантів,

знавців комп’ютерів і навіть детективів,

Бо кожен з нас – дитина – диво!

25 вихованців є у мене!

З них 19 леді і 6 джентельменів.

Вчимося разом й труднощі долаємо,

Бо один одного ми любимо і поважаємо!

Опис досвіду роботи

«Створення цілісної системи виховання в класному колективі з метою становлення та розвитку соціально активної, національно свідомої особистості гімназиста шляхом впровадження педагогіки життєтворчості».

Високий професіоналізм – обернена на професію творчість.

Л. Гінзбург

Жити – означає змінюватися, змінюватися означає добрішати, а добрішати – означає завжди творити самого себе.

Анрі Бергсон

Уміння виховувати – це все-таки мистецтво, таке ж мистецтво, як добре грати на скрипці або роялі, добре малювати картини, бути гарним слюсарем або пекарем. А важливий показник педагогічної майстерності, на мою думку - це пошук нових шляхів підходу до дітей, уміння впливати на них.

Ефективність виховного впливу на учнів значною мірою залежить від встановлення правильного контакту з класом. А справа ця нелегка. Відразу знайти спільну мову і взаєморозуміння. Для цього необхідний тривалий час. У процесі роботи неминучі й конфліктні ситуації. Тому майстерність класного керівника полягає в тому, щоб вчасно підказувати учням правильну лінію поведінки, переконати їх, розбудити їхню думку, повірити в їхні сили та можливості, підтримати їх добрим словом. А слово – це найтонший різець, здатний доторкнутися до найніжнішої рисочки людського характеру. Вміти користуватися ним – велике мистецтво. Словом можна створити красу душі, а можна й спотворити її. Слово – це ніби той місток, через який наука виховання переходить у мистецтво, майстерність. Воно потрібне дитині кожної хвилини – і тоді, коли вона втішається радощами життя, і тоді, коли її серце стискає сум.

Проблема, над якою ми працюємо, як класні керівники, в системі виховної роботи класного колективу: «Створення цілісної системи виховання в класному колективі з метою становлення та розвитку соціально активної, національно свідомої особистості гімназиста шляхом впровадження педагогіки життєтворчості».

Творче кредо: «Учень – це не посудина, яку потрібно заповнити, а факел, який потрібно запалити».

Актуальність теми

«Виховує все: люди, речі, явища», - вважав знаменитий педагог ХХ століття А. Макаренко. Тож у час перманентної трансформації політичних, економічних та соціальних умов життя виникає необхідність створення сприятливого виховного середовища для формування ціннісних орієнтирів учня, постійної нейтралізації впливів аморальних та антигуманних факторів, надання можливостей для саморозвитку та самовиховання дитини. За таких обставин значно зростає роль класного керівника.

Вважаємо, що сприяння формуванню особистості учня, розвитку його задатків, можливостей, здібностей і талантів, а також його соціалізацію, залучення до сфери суспільних відносин головним і найважливішим завданням. Цей розвиток можливо оптимізувати за умов створення для учня певного віку найсприятливішої позакласної соціокультурної ситуації як системи соціально значущих трудових, науково-технічних, громадянсько-політичних, художніх самодіяльностей. Тому модель взаємовідносин зі своїми учнями будуємо в системі особистісно орієнтованого виховання, основними постулатами якої є: співробітництво і співтворчість із учнями, партнерство в спілкуванні, визнання права дітей на власну точку зору, формування колективу, в якому кожен відчуває свою захищеність і впевненість у тому, що його почують і зрозуміють, дадуть можливість самовиразитися, а в дорослому житті – самореалізуватися як духовно зрілій конкурентоспроможній соціалізованій особистості.

Нормативно-правова база досвіду:

Закони України: «Про освіту»,«Про середню загальну освіту», «Про охорону дитинства», «Про Загальнодержавну програму «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 року»;

Національна програма «Основні орієнтири виховання» (Київ, 2011), Концепція національно – патріотичного виховання дітей та молоді, Національна програма «Діти України».

Теоретична основа досвіду:

дослідження педагогічної думки корифеїв-педагогів (Сковорода Г., Ушинський К., Ващенко Г., Грушевський М., Русова С., Огієнко І., Сухомлинський В. , Макаренко А. та інші);
положення та висновки теорій і концепцій щодо гуманістичного підходу у вихованні (Амонашвілі Ш., Сухомлинський В. та інші);
психологічні механізми розвитку особистості та формування соціальних цінностей (Вигодський Л., Леонтьєв О., Петровський А. та інші);
педагогічні основи виховання, принципи, методи, напрями та засоби формування громадянських якостей особистості (Бех І., Крицька Л., Пометун В., Поплужний В. та інші);
педагогічні ідеї сімейного виховання (Кравець В.П, Левківський М., Любар О., Стельмахович М., Кравченко Т., Кочубей Т., Сухомлинська О. та інші);
дослідження розвитку і формування особистості в процесі трудового виховання (Василенко В., Гордін Л., Євтух М.);
проблеми екологічного виховання та формування екологічної культури у школярів (Горощенко В., Жесткова Н., Іщенко Л., Кузьмінський А.);
педагогічні ідеї естетичної культури, освіти та естетичного виховання (Зязюн І., Коваль Л., Миропольська Н., Масол Л., Бутенко В.);
нові підходи до здійснення патріотичного виховання в сучасних умовах (Вишневський О., Ігнатенко П., Кононенко П.).

Провідна ідея виховної системи – формування високоморальної, життєво компетентної, конкурентно спроможної особистості, яка сповідує гуманістичні і буттєві цінності, здатна до саморозвитку, самовдосконалення, успішної самореалізації в сучасному житті та спроможна змінювати на краще себе і навколишній світ.

Учасники виховної системи: учні, класний керівник, батьки (родина), вчителі-предметники, громадськістьі, які беруть участь у виховному процесі.

Засоби виховання: виховна система класу.

Мета виховної системи – створення позитивного й гармонійного оточення, що ґрунтується на демократичних засадах, співтворчості, консолідації зусиль педагогів, сім’ї та громадськості щодо забезпечення всебічного виховання гімназистів, їхньої особистісної зрілості.

Основні завдання

1.Виховання гідного громадянина, патріота своєї держави, законослухняної та ідейної особистості, формування національної свідомості, патріотизму, людської гідності, любові до рідної землі, родини, свого народу, бажання працювати задля розквіту держави, готовності її захищати;

2.Виховання фізично й духовно здорової, високоінтелектуальної особистості, цілувальника культури й традицій свого народу, носія національної ідеї.

3.Виховання особистості, яка має на все власну думку, здатна до самовираження, самоствердження, відповідальної й принципової.

4.Виховання чесної й порядної людини, здатної жити за законами честі.

5.Створення комфортних умов для плідного саморозвитку й самовдосконалення особистості.

6.Формування активної життєвої позиції.

7.Формування прийомів самоконтролю, виховання поваги до старших, взаємоповаги, волі, альтруїзму.

8.Виховання естетичних смаків, любові до праці.

9.Залучення учнів до соціально значущої діяльності, формування в них потреби в громадській роботі.

10.Створення належних умови для особистісного зростання кожного вихованця (створення ситуацій успіху), його психолого-педагогічний супровід.

Умови реалізації:

Організація виховного процесу, де кожен з учнів зможе продемонструвати себе незалежно від рівня знань, умінь і навичок.
Створення умов для творчої реалізації і виявлення особливостей досвіду учнів.
Залучення учнів в атмосферу зацікавленості, визнання самостійності й індивідуальної позиції учня.
Готовність використовувати та поповнювати власний досвід, знання, вміння, навички.
Засвоєння учнями особливостей спілкування в соціумі, впровадження досягнень на практиці.

За інноваційним потенціалом свій досвід роботи вважаємо комбінаторно-модифікаційним, що полягає в нових конструктивних поєднаннях та раціоналізації відомих педагогічних ідей, методик виховної роботи і використання їх класним керівником, що зацікавлений у гармонійному розвитку кожного свого підопічного.

У роботі з класом, спираючись на досвід педагогічної еліти, керуємось ідейною скарбницею видатних педагогів:

В. Сухомлинського (про ідеал молодої людини – «Життя було б суцільним животінням, якби перед людиною не сяяла її провідна зірка – ідеал»),
К. Ушинського (про вплив вихователя на вихованця – «…ким людина як людина може і повинна бути»),
А. Макаренка (про необхідність врахувати при виборі методів виховання всі тонкощі й особливості особистості учня, бо вони є «інструментами доторкання до особистості),
Л. Сенеки (про формування самостійної особистості);
Я. Коменського (про віру в розквіт людської особистості – «людина є найвище, найдовершеніше…творіння»),
мудрою філософією Платона (про належне виховання – «Ніхто не стає хорошою людиною випадково»),
Плутарха (педагогічні ідеї й настанови про виховання),
Г. Сковороди (гуманістична філософія).

Виховна система класу базується на таких основних парадигмах:

на науково – теоретичній основі;
на традиційному досвіді;
альтернативному напрямку (методі спроб самоаналізу, проектних методах, компаративних спробах, бінарних заняттях тощо).

В основі пропонованої виховної системи - стимулювання до самоосвіти й самовиховання, оволодівання досвідом побудови людських стосунків, формування вміння самостійного пізнання світу при вмілій спрямованості, педагогічній підтримці й корекції, сприяння розвитку й утвердженню основних якостей особистості, що спираються на основи християнської та загальнолюдської моралі: високу моральність, патріотизм, національну свідомість й громадянську зрілість, фізичне здоров’я й духовне багатство.

Виховна система передбачає безпосереднє орієнтування на особистість в комплексній діяльності з поєднанням вільного розвитку, обдарованості дитини й виявленні у кожного вихованця своєрідної родзинки, що відрізнятиме його від інших і стверджуватиме в ньому усвідомлення власної унікальності, а також суттєво присутнє утвердження в особистості індивідуального й творчого, що поєднується з гармонізацією відношень із соціумом.

Важливим завданням є виховати багатогранну, всебічно розвинену людину, достойного громадянина України.

Виховна система складається з багатьох компонентів.

Модель виховної роботи класу включає у себе:

освітньо – виховну роботу, тренінги, анкетування тощо;
систему учнівського самоврядування класу;
участь учнів класу в роботі гуртків у гімназії та Будинку дитячої позашкільної освіти та юнацької творчості; (Додаток 1)
у науковому товаристві (підготовка до написання науково – дослідницьких робіт МАН);
у суспільно – політичному житті гімназії, селища, району;
підготовча робота вихованців до діяльності учнів – волонтерів.

Форми та методи виховної роботи

Спираючись на методичну, науково-правову базу визначили форми та методи виховної роботи, які вважаємо для себе доцільними та пріоритетними. Учнівські проекти як інтерактивна форма, що сприяє ефективному засвоєнню демократичних цінностей та навчанню вихованців вмінню визначати проблеми та знаходити шляхи їх вирішення.

Скарбничка ідей, банк добрих справ – живильне джерело в становленні особистісної зрілості й життєвої компетентності.

Тренінги, інформаційні години, інсценізації здоров’язберігаючої орієнтації. Акції милосердя в рамках класного, гімназичного та позагімназичного простору. Усвідомлена участь учнівського самоврядування у вирішенні важливих питань життя класу, гімназії.

Години спілкування, тематичні вечори, спільна підготовка та проведення заходів, клуби, зустрічі з людьми різних професій як шлях до встановлення міцних зв’язків між дітьми та дорослими і яскравий спосіб самовираження особистості.

Використання всіх видів творчої діяльності – науково-навчальних, технічних, ігрових, управлінських, мистецьких на тлі простору для прояву здібностей, стилю спілкування, розвитку ініціативності.

Під час планування заходів обов’язково враховуємо психічні та фізіологічні особливості своїх учнів. Проведена робота з класним колективом сприяла унікальній передумові для розвитку ключових компетенцій і самостійності вихованців, стимулювала їхню природну допитливість й творчий розвиток. В організації виховної роботи з учнями використовуємо індивідуально – особистісний підхід до кожної дитини. Свої відносини з вихованцями будуємо на основі взаєморозуміння, довіри, намагаюся стати на їхню позицію, подивитися на навколишній світ їх очима.

Створення виховного простору. Напрямки виховної роботи

«Колектив, який здатен виховувати особистість, складається із особистостей» - для нас це один з найважливіших принципів виховання, який не можливо реалізувати без створення певного виховного простору.

Виховний простір, на нашу думку, - це не лише середовище, а й духовне поле учня і педагога, це простір культури, що впливає на розвиток особистості, її етичних та моральних якостей, норм поведінки. Це простір соціальних життєвих виборів особистості. У гімназії успішно реалізована модель «Школа, дружня до дитини» (див. Додаток 1.), на основі якої будується модель роботи класних колективів. У формуванні виховного простору нам допомагає система учнівського самоврядування в гімназії, адже наявність обов'язків,

відповідальність за певну ланку діяльності, доручення конкретних завдань не лише стимулює до саморозвитку та самовдосконалення, але й навчає толерантності, спонукає до дії.

Гімназія – це мікромодель громадянського суспільства. Тут діти об’єднанні у Гімназичне братство (5-11 класи), де працюють у таких штабах: Знання, Інформація, Творчість, Трудові і спортивні справи. (Додатки 2,3) Щоразу, обираючи представників у той чи інший штаб, учні класу спираються на особисті якості, дисциплінованість та вміння працювати у колективі. Система учнівського самоврядування не лише сприяє нашій роботі, як класних керівників, а й стимулює до самоосвіти, глибшого пізнання закономірностей виховного процесу, розвитку вміння спілкуватися з сучасним учнем – підлітком.

Учнівське самоврядування у кожному класі є основою у розв’язанні питань планування, організації, регулювання та контролю. При виборі членів активу враховується, насамперед, бажання та індивідуальні здібності учнів. Вибори проводяться відкрито, кожен учасник ділиться своїм баченням розвитку колективу. В кінці кожного семестру актив класу звітує перед усіма учнями про виконану роботу. Така система роботи класного керівника, учнівського колективу є високо результативною та ефективною: учні активно включаються у життя є класу і гімназії, вчаться працювати разом, організовувати цікаві заходи і брати на себе відповідальність. Робота класу частково висвітлюється гімназичною газетою «Крик», стіннівками, плакатами, у класному куточку. Рівень вихованості гімназистів класу - високий.

Модель

учнівського самоврядування класу

Президент класу.

Контрольний. Помічники класного керівника «Інтелект».
Навчально – інформаційний департамент.
Художник – оформлювач. Творча група (редколегія, культмасова група) «Фантазія».
Спортивне дозвілля «Чемпіон».
Чергування «Чистюля»
Пост бережливих «Джерело».
Господарський «Майстер Золоті руки».

Центральним об’єктом і суб’єктом системи є особистість учня. У процесі виховання використовуються урочні, позаурочні та позашкільні види діяльності, в тому числі індивідуальні, колективні, творчі, проектні

форми організації роботи. В основі системи виховання лежать вісім основних напрямків, зміст яких наступний:

У виховній роботі класу функціонує модель «Клас успіху», яка складається з таких сходинок.

«Клас успіху»
*І сходинка*	Я люблю життя, свою родину, гімназію, селище, країну.
*ІІ сходинка*	Я прагну бути освіченим, ініціативним, творчим, працьовитим, наполегливим.
*ІІІ сходинка*	Я – громадянин своєї держави, прагну до активної реалізації особистості.
*ІV сходинка*	Я готовий до майбутнього самостійного життя, комунікабельний, креативний, усвідомлюю себе як самоцінність. Самокритичний, цілеспрямований, готовий до прийняття важливих рішень, конструктивного розв’язання конфліктних ситуацій, до надання допомоги, доброчинності, шанувальник Закону й Права.
*V сходинка*	Сила єдності, добра й любові зробили мене Зіркою. Я – успішний і готовий зробити відповідальний крок!

Для реалізації завдань цієї моделі проводимо ряд бесід, годин спілкування на різну тематику.

Проблему формування здорового способу життя вирішую за допомогою бесід «Вітаміни в житті людини», «Генератор життєвих сил», зустрічей з медичними працівниками, тренінгів «Скажемо курінню – ні!»,«Зупинимо СШД поки він не зупинив нас». Організовую круглий стіл до Дня здоров’я «Здоров’я потрібно цінувати», пізнавальні години, «Профілактика травматизму», «Гігієна харчування», відверті розмови «Ми дорослішаємо», «Кохання і дружба». Учні класу активно займаються спортом, мають високі досягнення з баскетболу, волейболу та футболу.

Одним із пріоритетних своїх завдань вважаємо виховання духовної культури учнів. Намагаємось збагачувати їх духовний світ, привчаємо школярів до культури спілкування. Спільно із працівниками бібліотеки організовуємо різноманітні свята. Виховуючи шанобливе ставлення до сім'ї, родини, людей, практикуємо такі заходи: тренінги, інтерактивні бесіди на різні теми: «Як поводитися в конфліктній ситуації?», «Підлітки та їх батьки. Грані взаєморозуміння»; уроки спілкування: «Як стати товариською людиною», «Як критикувати, не ображаючи». «Чи можна змінити свій характер?», « Мій клас – моя родина», «Як виховати волю», «Хочу, можу, треба у моєму житті», «Щоденник – головний документ учня», «Що означає бути справедливим?», «Самооцінка: формуємо особистість», «Як згуртувати наш учнівський колектив», «Як стати досконалішим», які сприяють формуванню в учнів необхідних комунікативних та соціальних компетентностей, вихованню моральної культури. Разом із батьками організовуємо різноманітні свята «В родинному колі».

Враховуючи екологічні проблеми сьогодення, задля виховання ціннісного ставлення до природи проводимо екологічні тренінги, бесіди «Екологічна безпека серед нас», організовуємо екскурсії, екологічні акції.

Ціннісне ставлення школярів до культури і мистецтва формуємо через знайомство із досягненнями світової та вітчизняної культури (під час екскурсій, в ході пізнавальних годин), організацію класних виставок, участь у гімназичних, районних, обласних заходах естетичного спрямування. Проводимо години спілкування «Дзеркало нашої душі», різноманітні диспути «Культура – повага до людей і до себе», конкурс «Нумо, дівчата» тощо, виховні години «День народження класу. Дім, який ми збудуємо», «Світ наших захоплень», літературно – мистецькі заходи, присвячені творчості Т. Шевченка «Вінок шани Кобзареві», Дні іменинника.

Важливою складовою змісту виховання особистості є ціннісне ставлення до праці. Вважаємо, що важливим завданням сучасної школи є виховання творчої конкурентноздатної особистості, яка усвідомлює суспільну значимість праці. З цією метою у своїй роботі використовуємо тести, години спілкування, зустрічі, екскурсії на місця роботи батьків учнів.

Усю свою роботу організовуємо так, щоб виховати національно свідомих громадян, патріотів, які б щиро любили свою Вітчизну, шанобливо ставились до історії та духовної спадщини свого народу.

З метою формування ціннісного ставлення учнів до суспільства і держави застосовуємо такі форми роботи, як круглий стіл («Наші права – щасливе дитинство», «Моральні переконання та вчинки в житті нашого колективу», «Україна – європейська держава»), віртуальна подорож («Подорож країнами Закону, Права та Моралі»), урок–реквієм («Голодомор: почути голос крізь мовчання»), усний журнал («Символи моєї Батьківщини»), флеш – гра «Україна-край козацький».

Найголовнішою умовою навчально-виховного процесу, на нашу думку, є його особистісна зорієнтованість, спрямована на те, щоб кожний вихованець став повноцінним, самодостатнім, творчим суб'єктом діяльності. Тому значну увагу приділяємо формуванню у своїх вихованців комплексу особистісних якостей і рис характеру, які є спонукальною силою їх повсякденних дій та вчинків: це чесність, порядність, принциповість, дисциплінованість та працьовитість. Нам вдається ефективно поєднувати як класичні форми організації виховної роботи, так і інтерактивні.

Робота з батьківським колективом

Виховна робота класного керівника включає в себе також роботу з батьками. В.О.Сухомлинський писав: « У наші дні немає важливішого у сфері виховання завдання, ніж навчити батька й матір виховувати своїх дітей». Сім’я – клітинка соціального організму, яка живе з ним у єдиному ритмі, відображає у своєму складі, мов краплинка води, і великі ідеї, і велику загальну мету.

Роботу з батьками будуємо на принципах творчого партнерства, педагогічного такту. Зрозуміло, що робота ґрунтується на потребі в обміні інформацією на основі педагогічно – психологічних знань. Якщо потрібно, відвідуємо родини школярів, запрошуємо батьків до гімназії. Безперечно, до зустрічі з батьками завжди готуємось психологічно, демонструючи зацікавленість, такт, повагу та доброзичливість. Важливо підкреслювати позитивні моменти в розвитку дитини, враховуючи їх вікові й індивідуальні особливості, рівень освітньої культури, формую в батьків відчуття необхідності співпраці. Ця робота вимагає великої наполегливості, зацікавленого бажання обох сторін: сім’ї і гімназії.

Серед палітри заходів авторитетом користуються родинні свята, що дозволяють класному керівнику, дітям і батькам почуватися єдиним цілим у виховному ланцюжку.

Активною формою роботи є колективні бесіди, зустрічі за «круглим» столом. З метою розв’язання родинних конфліктів, що виникають під час спілкування дітей з батьками використовуємо новинки педагогічної літератури з проблем родинної та батьківської педагогіки, моделюю педагогічні ситуації.

Основні форми проведення батьківських зборів: батьківські всеобучі, тематичні консультації, анкетування. Актуальність використаних форм і методів проведення батьківських зборів сприяють активній участі батьків, класного колективу, їх результативності.

Прогнозовані результати виховної діяльності класу:

самодостатня особистість;
високоосвічена, інтелектуальна особистість;
активний будівник власної долі та суспільного життя;
фізично здорова особистість, яка пропагує здоровий спосіб життя;
людина адекватної , виваженої поведінки за будь – яких умов;
особистість, наділена усіма чеснотами, високою моральністю, людина –

гуманіст, толерантна, чуйна співчутлива;

ініціативна, законослухняна особистість, патріотична й сповнена

національної гідності;

креативна, творча, висококультурна, якій притаманні естетичний смак і

почуття любові до життя.

РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ

моделі виховної системи класу

Будь – яке суспільство будує своє життя відповідно до цінностей, які приймає і якими керується. Сучасне виховання базується на системі цінностей, які через культуру, традиції, філософію, релігію формують виховний ідеал.

Особистість, набуваючи життєвої компетентності, стає носієм цінностей нашого суспільства завдяки консолідації співпраці й співтворчості багатьох людей, на що й спрямована була мета виховної системи, а саме:

Створено цілісну систему виховання в класному колективі з метою становлення та розвитку соціально активної, національно свідомої особистості гімназиста .
Зусилля співпраці й співтворчості допомогли становленню й самовдосконаленню особистості, усвідомленню нею своїх потреб та інтересів.
Гуманістичний характер виховної системи допомагає учням усвідомити свої потреби й потреби оточення й узгоджувати їх.
Клас – активний пропагандист здорового способу життя.
Збільшилась ініціативність, кожен учень може висловити власну точку зору на ту чи іншу проблему.
Підвищилася згуртованість класів, розвинулось почуття єдиної команди, сили єдності, принциповості.
Рівень психологічного клімату в класах – високий.
З бажанням і задоволенням беруть участь у відкритих уроках та заходах з усіх предметів.
Особливим досягненням є те, що кожен з учнів може себе виявити й презентувати в тому чи іншому виді діяльності.
Висока якість показників у навчанні 84 - 86%.
Відсутні правопорушники, класи досягли високого рівня вихованості.
Активізувалась участь у трудових десантах, благодійних акціях, волонтерській роботі («Славний наш солдате», «Ліки замість квітів», «Здай кров заради майбутнього», «Допоможіть отримати якісні знання»), акціях милосердя.

Активна і результативна участь класних колективів в різних позакласних та позагімназичних заходах, безперечно, має важливе значення для наших вихованців.

Висновки

Процес виховання є безперервним, і класний керівник зобов’язаний, перебуваючи в постійному творчому пошукові, в тісному контакті, співпраці з батьками, громадою, знаходити все нові, більш удосконалені форми роботи з учнями, що сприятимуть реалізації головної мети вчителя, батьків, суспільства – вихованню цілісної й гармонійної особистості, гідного громадянина держави.

Переконані: від нас залежить ступінь сформованості колективу. Вміння згуртувати навколо себе дітей — великий дар і велика робота. Вміння захопити, повести, відкрити світ — неоціненний скарб справжнього педагога.

Результати роботи показують, що система використовуваних методів виховної взаємодії не тільки формує в учнів високі життєві цінності і сенси, але й забезпечує умови і можливості для безперервного саморозвитку. Кожен з наших попередніх випускників є прикладом успішної самореалізації в житті для сьогоднішніх гімназистів.

«Продовжуючи себе у своїх нащадках, ми творимо час», - писав Василь Сухомлинський. Не рветься зв’язок поколінь, тепліє на серці від думки, що моя праця не була марною. Майбутнє за нашими дітьми. Вони набагато досконаліші та мудріші за нас, бо мають доступ до інформації, проте їм так бракує ще справжнього життєвого морального досвіду. То ж допоможімо їм у навчально-виховному процесі, любімо їх незалежно від досягнень чи недоліків! Бо вони – сучасні діти, особистості, індивідуальності... Бо вони – діти нашої держави, її майбутнє.

Список використаних джерел

Бех У. Особистісно орієнтоване виховання: шляхи реалізації. – К.: Рідна школа, 1999.– № 12, 2000. – № 1.
Гончарова-Горянська М. Соціальна компетентність і поняття, зміст, шляхи формування в дослідженнях зарубіжних авторів. – К.: Рідна Школа, 2004. – № 8-9.
Гузеев В.В. Инновационные идеи в современном образовании

// Школьные технологии. –1997. – №1 – с 3-11.

Державна національна програма «Освіта». Україна ХХІ століття. – Київ: «Райдуга», 1994.
Життєва компетентність особистості: Науково-методичний посібник / За ред. Л.В. Сохань, І.Г. Єрмакова, Г.М. Несен. – К.: Богдана, 2003. – 520 с.
Загальна соціологія. Примуш М.В. § 13.2. Соціалізація особистості: сутність, агенти, етапи. [Електронный документ] (http://textbooks.net.ua/content/view/7228/46/). Перевірено 11.09.2014.
Концепція 12-річної середньої загальноосвітньої школи//Бібліотека журналу «Директор школи». – 2002. – №1.
Концепція національно – патріотичного виховання дітей та молоді. Наказ МОН № 641 від 16.06.15 року.
Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті. – Київ: Освіта України, 2001.
Позакласний час - плюс. Впровадження інтерактивних методів виховання у практичну роботу школи// Бібліотека журналу «Позакласний час». – Київ: 2007 - № 10
Позакласний час - плюс. Сільська школа. Особливості організації виховного процесу// Бібліотека журналу «Позакласний час». – Київ: 2006, №12.
Про основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладах України. Наказ МОН молодьспорт №1243 від 31.10.11 року [Електронный документ] (http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/24565/). Перевірено 11.09.2014.
Регіональна програма впровадження компетентнісно орієнтованого підходу в навчально-виховний процес. – Донецьк: Донецький обласний ІППО, 2004.
Романовська М. Б. Метод проектів у виховному процесі. – Харків: Ранок, 2007.
Сухомлинский В. А. Серце отдаю детям. – К.: Радянська школа, 1988