Опис досвіду роботи:" Компетентнісний підхід до навчання і виховання учнів на уроках біології як засіб творчого зростання якісно нової особистості".

Компетентнісний підхід до навчання

і виховання учнів на уроках біології як засіб творчого зростання якісно нової особистості

 ( з досвіду роботи )

 

 

 

 

 

 

                      Степура Наталія Володимирівна

вчитель біології

КУ «Пологівська гімназія «Основа»

 

 

 

2. Базова модель досвіду

2.1.Тема досвіду :  Компетентнісний підхід до навчання на уроках біології Актуальність  і перспективність досвіду

         У сучасному   житті людині потрібні не лише  самі знання,  як такі,  а  і вміння оперувати ними, застосовувати у практичній діяльності. Знання в нашій голові досить часто лежать, як речі на складі: навалом, без активного викори-стання. Для того,  щоб  оживити  їх - потрібно навчитися відчути свої творчі потенційні  можливості.

          Основними  завданнями  Національної стратегії розвитку освіти в Україні є модернізація  освітньої галузі, що передбачає  випереджальний  безперервний  характер розвитку,  уміння  гнучко реагувати на всі процеси, що відбуваються в Україні та світі. Перебудова навчально-виховного процесу на засадах розвивальної педагогіки, спрямованої на раннє виявлення та найбільш повне розкриття потенціалу (здібностей) у дітей, з урахуванням їх вікових та психологічних особливостей; а також оновлення змісту, форм і методів організації навчально-виховного процесу на засадах особистісної орієнтації, компетентнісного підходу.

         Реалії сьогодення такі, що вимагають від кожної людини великих зусиль для знаходження свого місця у світі. Знання потрібно здобувати постійно, поглиблювати, систематизувати, розширювати, а ті,  що не використовуються, відкидати. Завдання сучасної школи –  готувати учнів до постійних змін, вчити динамічності, мобільності. Учні повинні мати навички критично мислити, використовувати знання для вирішення конкретних завдань; володіти здатністю генерувати нові ідеї, творчо мислити, приймати  нестандартні креативні рішення.

          Уміння швидко адаптуватися до ситуації дає можливість бути комунікабельними, контактними, неупередженими, уникати конфліктних ситуацій. Цілеспрямовано використовуючи власний потенціал учні повинні вміти переробляти інформацію,  що отримана з різних джерел та застосовувати її для самовдосконалення, індивідуального розвитку, життєвого успіху та особистої реалізації. Сучасна  школа перестала бути єдиним джерелом інформації  та освіти. І  важливим  завданням  вчителів сьогодні є  навчити учнів  набувати потрібні знання,  тобто  навчити вчитися впродовж життя, щоб потім конкурувати на ринку праці. Щоб досягнути  поставлених цілей і реалізувати  накресленні завдання  необхідна інтеграція, як провідна тенденція оновлення змісту освіти, що  дає можливість якісно змінити зміст освіти, зокрема, доповнити  той чи інший предмет соціально-філософськими, психолого-економічними,  історичними  знаннями, знаннями історії науки, що взаємозв’язані між собою.

2.        Теоретичні основи

        Як зазначила міністр освіти і науки України Л.Гриневич : «Компетентісне навчання передбачає не тільки інший зміст, а й нові методи навчання». Саме сьогодні відбувається активне переосмислення педагогічних ідей видатних педагогів з точки зору компетентнісного підходу в освіті.  

        Поняття «компетентність» передбачає  оволодіння знаннями й досвідом настільки, що вони дозволяють судити про що-небудь та висловлювати свою думку, бути поінформованим у певній галузі, з певного питання. Розуміння поняття «компетентність» можна розглядати як можливість установлення зв'язків між знаннями й ситуацією, або, в широкому розумінні, як здатність знаходити, виявляти послідовність дій для розв'язання проблеми.  В наш час  бути компетентним – означає мати уміння мобілізувати в окремій конкретній ситуації отримані знання і досвід.   Компетентність одночасно тісно поєднує мобілізацію знань, умінь і поведінкових відносин  націлених на конкретну діяльність за певних умов.

      У педагогічній науці   тлумачення поняття «компетентність» вчені подають по-різному. Своє тлумачення  компетентності пропонує А. Хуторський:  «…оволодіння людиною відповідною компетенцією, що передбачає її особистісне ставлення до неї і предмету діяльності» або ж як «особистісна якість (сукупність якостей) і мінімальний досвід щодо діяльності в заданій сфері», «сукупність особистісних якостей учня (ціннісно-смислових орієн-тацій, знань, умінь, навичок, здібностей), обумовлених досвідом його діяльності в певній соціальній і особистісно-значимій сфері». При цьому автор  наголошує, що компетентність завжди особистісно забарвлена якостями конкретного учня. 

       «Саме в компетентнісному підході  ( наголошує  В. Сєрікова )  відображено зміст освіти, що не зводиться до знаннєво-орієнтованого компонента,  а перед-бачає набуття цілісного досвіду вирішення життєвих проблем, виконання клю-чових функцій, соціальних ролей». Своє розуміння компетентності розкриває Н.Бібік,  вважаючи,  що компетентність представляє освітні результати, які досягаються не лише засобами змісту освіти, але й соціальної взаємодії; як у міжособистісному, так і в культурному контексті. О.Пометун розкриває поняття компетентності через «спеціально структуровані (організовані) набори знань, умінь, навичок і ставлень, що набуваються у процесі навчання та як результативно-діяльнісну характеристику освіти».

 

Формування ключових компетентностей на уроках біології

          Сьогоднішня школа - це завтрашнє суспільство.  Завдання сучасної школи сформувати  високоосвічену, суспільно активну, творчу, конкурентоспроможну особистість, яка не тільки багато знає, а й використовує знання як життєвий інструмент; особистість, яка не тільки виконує команди, а й генерує нові ідеї, приймає нестандартні рішення; особистість, яка вміє критично мислити, володіє комунікативними здібностями, використовує свій потенціал для самореалізації, відповідно ставиться до життя. Основою  для набуття такої компетентності є власна активна діяльність учня і вчителя.

          З власного досвіду можу зазначити, що оптимально та вдало обрані при-йоми, форми та засоби навчання сприяють  розв’язуванню практично орієнто-ваних завдань;  аналізу життєвих ситуацій;  використанню наочності; проведен-ню учнівського дослідження;  виконанню проектів, розв’язуванню проблемних завдань,  застосуванню технології розвитку критичного мислення. Застосування   компетентнісного підходу  на разі створює умови для формування,  перш за все, внутрішньої  мотивації  навчання. А  чинниками, які позитивно впливають на формування мотивації, на мою думку,  є:

• практична спрямованість мети уроку;
• використання в процесі навчання набутого життєвого досвіду самих  учнів,  їхніх повсякденних спостережень, власного досвіду практичної діяльності;
• зв’язок навчального матеріалу з  явищами,  які відбуваються в повсяк-денному житті ;
• уміння застосовувати  результати навчання  на  практиці.

На  формування ключових компетентностей учнів впливають в значній мірі і педагогічні працівники. Саме від їхньої  предметно-методичної, психологічної, інформаційно-комунікаційної, загальнонаукової, загально-культурної  компетентностей  і  залежить професійна та життєтворча ком-петентність учня.  Базова компетентність учителя полягає в умінні  органі-зувати заняття,  створити доброзичливе, розвиваюче середовище, в якому стає реальною можливість досягнення освітніх результатів учня, які  сформуються  як ключові компетенції.  Важливо, щоб учитель зумів так  організувати навчання,  щоб воно стимулювало інтерес, бажання разом думати і диску-тувати, ставити оригінальні питання та оцінювати нестандартні ситуації, проявляти незалежне креативне мислення, формулювати ідеї, висловлювати різноманітні точки зору.  Учитель повинен відчувати, що його щоденна робота, знання, майстерність необхідні учням. Усвідомлення такої необхідності стимулює мене  до виконання педагогічного обов’язку якнайкраще. Тому головним своїм завданням я  вбачаю  пробудження  інтересу учнів до оволодіння знаннями, бо інтерес – це рушійна сила пізнання та навчання. Але лише особистісних якостей учителя для розвитку інтересу в учнів до навчання на уроці недостатньо.  Слід  створити  і нові умови для продуктивного на-вчання,  в результаті якого учні,  набувають  ключових життєвих та про-фесійних компетентностей. Вивчаючи  передовий педагогічний досвід, опра-цьовуючи науково-методичну літературу,  інформаційні джерела мережі Internet з питання формування ключових компетентностей учня,  на основі власного педагогічного досвіду, свою діяльність спрямовую  на розвиток особистості,  формуючи  в учнів такі ключові компетентності,  як: інфор-маційні, соціальні, комунікативні, саморозвитку і самоосвіти, здоров’язберігаючі.

          Біологія – наука багатогранна. Під час  викладання використовується  великий  обсяг різноманітної інформації. А застосування комп’ютерної техніки допомагає зробити цей процес особливо ефективним, оскільки дозволяє дуже швидко опрацювати  інформацію і представити її у вигляді відеоматеріалів, малюнків, фотознімків, таблиць, схем, діаграм, презентацій, тощо. Ось тому на кожному  уроці  звертаю особливу увагу на формування інформаційної компетентності.  Учням я наголошую про те, що для вирішення певних завдань потрібне вміння знайти необхідну інформацію,  опрацювати  та  застосувати її.  І не тільки на уроці,  а  і впродовж всього життя:  воно таке ж важливе, як і процес споживання їжі у їхньому житті. Привчаючи учнів до пошуку цікавої, нової інформації я спонукаю їх до креативності у підході висвітлення питань.

             Такий вид діяльності  сприяє краще опрацьовувати й переосмислювати новий пізнавальний матеріал,  дає можливість дізнаватися більше, розвивати  інтелект та проявляти свої знання в певних життєвих, а також професійних ситуаціях. Крім того, чим більше учні читають пізнавально-наукової інформації, тим більший  їх словниковий запас, тим швидше вони міркують та активніше засвоюють навчальний матеріал. Проявляючи зацікавленість до всього, над чим вони працюють,  учні, відповідно, мають більш високий рівень навчальних досягнень.

 Формування комунікативної компетентності

                Важливою складовою ключових компетентностей є  формування комунікативної компетентності,  постільки  вона сприяє формуванню в учнів вміння співпраці в колективі (команді,  малій групі),  розвиває комунікативну  культуру міжособистісних взаємин. Учні оволодівають  здатністю приймати спільні рішення, набувають моральних  орієнтирів.

Формування соціальної компетентності

             Зміни, що відбуваються сьогодні  в суспільстві, економіці, проми-словості, міжнаціональних відносинах впливають  на  формування соціальної компетентності учня. Бурхливий розвиток науки і техніки, використання інформаційно-комунікаційних технологій у всіх сферах людської діяльності, міграційні процеси в суспільстві вимагають формування в учнів не тільки набору певних знань, умінь і навичок, а й соціальної компетентності -  здатності приймати власні рішення й прагнути до розуміння своїх потреб і мети; підтримувати соціальну єдність з суспільством, уміти визначати особисту роль у соціумі;  мати ціннісні орієнтири та саморегуляцію; розвивати культуру міжособистісних взаємин.

Формування компетентності саморозвитку

              Предмет  біологія сприяє формуванню наукового світогляду, інтелектуальному розвиткові учнів, формує  в них загальнолюдську та екологічну культуру.  Проте,  аналізуючи  навчальну практику, слід зазначити , що більшість учнів не вміють у процесі навчання самостійно вирішити найважливіші структурні елементи знання, встановити причинно-наслідкові зв’язки між ними. Тому одним із актуальних напрямків вдосконалення навчально-виховного процесу є пошук   таких інтелектуальних засобів, методів навчання, які  забезпечать  системність знань, їх міцність і саморозвиток особистості. Тому  компетентність саморозвитку  іще називають особистісною компетентністю, бо в процесі взаємодії один з одним, учень - викладач, учень - група учнів – більшість з них починає розуміти свої сильні та слабкі сторони. Це  дає можливість  самооцінити  свою діяльність, набуті знання, уміння і  навички та вміння їх застосовувати для виконання завдань різної складності, завдань на логічне мислення,  вирішувати  проблемні ситуації.

               Вчитель, формуючи компетентність саморозвитку, впливає на динамічність знань, на  розвиток пізнавальних інтересів і  індивідуальних здібностей та  схильностей, на здатність учнів до рефлексії різними формами навчально-виховного процесу.

 Формування самоосвітньої компетентності

                Реальним об'єктом у сфері даної компетентності виступає сам учень. Він опановує способи діяльності у власних інтересах і можливостях, організації власних прийомів самонавчання. Виховує власну   відповідальність за рівень особистої самоосвітньої діяльності. Навчається   гнучкості застосування знань, умінь и навичок в умовах швидких змін, здатності   до самоаналізу, контролю за своєю діяльністю. Це виражається в його безперервному самопізнанні та  розвитку необхідних сучасній людині особистісних якостей. Створюючи  відповідні умови для самореалізації та  саморозвитку учнів через самоосвіту, насамперед, потрібно визначити  індивідуальні потенційні можливості, інтереси учнів  і запропонувати їм  цікаві, творчі завдання. 

Формування  здоров'язберігаючої  компетентності

             Передбачає уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку;  усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини;  здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя у фізичній, соціальній, психічній і духовній сферах.

У скарбничці вчителя мають бути такі засоби й методики, які, паралельно із навчанням, дають змогу розв’язувати проблеми збереження і зміцнення здоров’я учнів. Професіоналізм учителя полягає в умінні знімати стреси й напругу,  зберігати нервову систему дитини,  емоційно розслаблятися. Якщо на уроці створено оптимальні умови  - гуманізація змісту уроку, ефективні методи і доцільні форми організації навчання, різні способи підтримки учня, комфортне середовище, право вільного вибору - то це сприятиме гарній   адаптації учнів до уроку.

           На своїх уроках систематично використовую методи позитивної психологічної підтримки учня. Здійснюю диференційований підхід до учнів з різними здібностями. Стимулюю рухову активність на уроці. Підтримую  пізнавальний інтерес до вивчення біології.

           Урізноманітнення  видів  діяльності, які  підтримують позитивне ставлення дитини до себе і  надають упевненості у собі, у своїх силах,  створюють  доброзичливе відношення до оточуючих – все це впливає на  мікроклімат на уроці,  а  дружня атмосфера налаштовує на навчання та міжособистісне спілкування.

2.4 Новизна досвіду

          За інноваційним потенціалом Досвід має комбінаторний характер,  що передбачає поєднання традиційних та інноваційних педагогічних технологій, творче впровадження нових форм, методів, способів педагогічної діяльності, спрямованих на формування  біологічних компетентностей.

         Новаційна значущість  мого педагогічного досвіду  простежується  у налагодженій  системі роботи з розвитку пізнавальних здібностей учнів у процесі навчання та виховання.

2.5 Провідна педагогічна ідея досвіду

          Полягає  у: 

     -  виробленні  та використанні  певних інноваційних технологій навчання на  

        уроках біології,  що стимулюють бажання учнів пізнавати нове, розви­вати

        творчі здібності; 

     - формуванні освітнього простору,  що позитивно впливає на мотивацію

        пізнання і створює умови для розвитку  особистості  та  її самореалізації.

3.  Інформаційно-педагогічна модель досвіду

3.1 Мета

         Ми живемо в динамічному суспільстві змін, тому і об’єкт навчання завжди є змінним.  А  от способи оволодіння цими об’єктами необхідно  закласти в шкільні роки. 

         Головна моя мета, як вчителя: активізувати процес навчання на уроках біології  шляхом  впровадження різних форм мотиваційної сфери; оцінити рівень мотивації учнів;  сформувати  інтелектуальну, творчу, цілісну  особистість; розвивати навички самостійної роботи через мотиви навчання і  вміння. У   досягненні цієї мети велику роль відіграють  інтерактивні техно-логії,  де  вчитель частіше виступає в ролі консультанта, модератора,  спря-мовує учнів на активну діяльність. Інтерактивне навчання –  це, насамперед, діалогове навчання,  що  формує  ключові компетентності.

3.2. Завдання

               Завданням сучасної школи  є створення умов для повноцінного ціліс-ного розвитку особистості дитини, її самоорганізації шляхом :

•  задоволення базових потреб дитини в активності, інформації, розвитку її індивідуальності тощо;
• формування  в кожної дитини почуття психологічної захищеності;
• забезпечення  кожній дитині можливості самоутвердитися у найважливіших для неї сферах життєдіяльності, з максимальним розвитком її здібностей та можливостей;
• створення  специфічно емоційного поля взаємовідносин «учитель–учень», «учень–учень»,  «учні–учитель».

                 Для  досягнення  поставлених цілей і реалізації  накреслених завдань  необхідна інтеграція,  як провідна тенденція оновлення змісту освіти, що  дає можливість доповнити  той чи інший предмет соціально-філософськими, психолого-економічними, історичними  знаннями, знаннями історії науки, що взаємозв’язані між собою.

                 Завдання,  які  визначені мною  для досягнення мети :

- формувати  в учнів розуміння і осмислення мети, визначеної спільно з вчителем, готовність виконувати  свідомі дії;

-   розвивати пізнавальні мотиви учнів при вивченні біології, розуміння її соціальної значущості;

-   сприяти якісному засвоєнню навчального матеріалу, використовуючи різноманітні форми, методи та прийоми  мотиваційної діяльності;

- сформувати здатність до самопізнання та самореалізації мотиваційної діяльності;

-  розвивати спостережливість, вміння активізувати пам’ять та увагу, формувати  вміння порівнювати, аналізувати, синтезувати.

3.3 Тривалість роботи над темою досвіду

 Над питанням компетентнісного підходу до навчання на уроках біології  працюю з 2015 року. У своїй роботі я намагаюся навчити учнів  вчитися свідомо, активно здобувати предметні знання, які не нагромаджуються кількісно, а дають змогу зрозуміти перебіг природних явищ і процесів, формують  ціннісні орієнтації учнів у різних сферах життєдіяльності, сприяють адекватній поведінці в навколишньому природному середовищі.

4. Технологія реалізації інноваційної розробки ( досвіду )

            Сучасний урок - це основний механізм засвоєння школярами стандартів освіти та формування рівня, що перевищує ці стандарти.

             За оцінками сучасних психологів, школяр може запам’ятати читаючи очима, - 10%  інформації, слухаючи – 26%, розглядаючи -30%, слухаючи і розглядаючи-50%, обговорюючи – 70%, представляючи особистий досвід -80%, у спільній діяльності з обговоренням -90%, навчаючи інших – 95%.

             Сучасний урок позбавлений категоричності і авторитарності з боку вчителя. Учневі надається  можливість пізнати себе в процесі навчання. Педагог має формувати  особистий інтерес  до теми таким чином, щоб учень  самостіно  міг поставити собі мету навчання. Активна участь учня у процесі навчання спрямує його на свідомий та критичний підхід до розуміння нової інформації. Для цілеспрямованого розвитку критичного мислення учня, у процесі навчання та формуванні компетентностей, використовую  відомий критичний метод Сократа та мистецтво задавати питання І. Канта.

             При формуванні ключових освітніх компетентностей спираюся  на  наукові та практичні дослідження О. Пометун  у    використанні інтерактивних технологій. Умовами їх використання є: створення психологічного клімату на уроці, наявність соціальних навичок, уміння учнів спілкуватися, бажання вчителя спілкуватися з учнями  «на рівних».

               Готуючись  до кожного уроку, ретельно продумую хід заняття, добира-ючи ефективні методи та прийоми. На допомогу приходять сучасні новітні технології у навчанні і вихованні.

               Працюючи над визначеною проблемною темою, впроваджуючи  її у власний педагогічний досвід  - переконалася  в тому, що комбінація і поєднання пояснювально-ілюстративних прийомів  та сучасних, інноваційних   під супро-водом учителя,  навчає учнів саме здобувати (а не отримувати!) необхідні знання, вміння, навички.

                Технологія, яка формує ключові компетентності,  це -  технологія критичного мислення, що представляє собою систему прийомів,  спрямованих на уміння висловлювати власні думки, формувати власну точку зору, розв’язу-вати проблеми, уміння працювати в групі та  будувати конструктивні відносини з іншими дітьми.

Для формування критичного мислення учнів при вивченні біології є такі чинники розвитку :

• Час.  Для збору інформації за заданою проблемою учні повинні

мати достатньо часу і для її обробки, і для вибору оптимального способу презентації свого рішення. Така робота з розвитку критичного мислення може вестись  перед уроком,  на уроці  і після нього й передбачати постійний пошук, розумове напруження школярів.

• Очікування ідей. Усвідомлення учнями того, що від них очікується

висловлення своїх думок, гіпотез, ідей у будь-якій різноманітній формі і необмеженому діапазоні.

•      Спілкування.   Маючи можливість для обміну думками, учні  розу-міють  свою значущість і свій внесок у розв'язання проблеми.
•      Цінування думок інших. Учні повинні навчитись слухати  і цінува-ти думки інших. При цьому вони мають усвідомлювати, що для знаходження оптимального розв'язання проблеми дуже важливо вислухати всі думки заці-кавлених людей, щоб мати можливість остаточно сформулювати власну думку з проблеми, яка може бути скоригована «колективною мудрістю» - як результат уроку чи відповідь на проблемне питання.

              Важко уявити сьогодні сучасний урок без використання проектів. Проектна діяльність сприяє розкриттю можливостей та  здібностей учня, усвідомленню, оцінці особистісних ресурсів. Учень намагається оволодіти потрібною інформацією, знаннями. Саме проектна діяльність вимагає від  учня по-новому подивитися на свої вміння.  З’являються нові проблеми, які треба нестандартно розв’язати, проявити  значні вольові зусилля та високий рівень самореалізаціі. Результатом роботи є  якісні зміни в психологічній структурі особистості.

             Надаючи  змогу учневі осягнути внутрішню логіку предмета, ретельно добираю  навчальний  матеріал за принципом життєвої доцільності й функціональності,  активізую   роль самостійного навчання.

           Для успішної реальної діяльності сьогодні недостатньо знань і вмінь, необхідні ще віра в себе, у свої сили, здатність ухвалювати рішення, жити й працювати в колективі й зосереджувати свої зусилля на конкретних завданнях, виявляти проблему, формулювати припущення й вести самостійний чи спільний пошук способів її розв’язання, брати на себе відповідальність за результати дій і вчинків. Опанувавши тему,  учні вміють пояснювати явища в живій природі, використовуючи наукове мислення; самостійно чи в групі досліджувати живу природу,  аналізувати й визначати проблеми довкілля; оці-нювати значення біології для сталого розвитку. Учні мають власне ставлення та  відповідальність за ощадне використання природних ресурсів, екологічний стан у місцевій громаді, в Україні та світі; виявляють готовність до вирішення проблем, пов’язаних зі станом довкілля.

          Змістовою  лінією крізь теми проходить питання  екологічної безпеки та сталого  розвитку. Вони  націлюють  на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля й розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Розглядаючи  питання   змістової лінії «Здоров’я і безпека» виховую учнів   духовними, емоційно, соціально та фізично повноцінними членами суспільства, які здатні дотримуватися здорового способу життя й формувати безпечне життєве середовище.

                Компетентнісний підхід до навчання і виховання  учнів на уроках біології, використання  інноваційних  технологій  дають  такі  конкретні позитивні результати: учні краще  розуміють і засвоюють матеріал,  вчаться  аналізувати, синтезувати, оцінювати і застосовувати у практичній діяльності. Зростає рівень пізнавальної активності учнів, а головним джерелом мотивації навчання стає інтерес самих учнів до біологічної науки.

                На мою думку, використання на уроках інтерактивів створює необ-хідні умови для розвитку творчого потенціалу учнів, за яких учень сам відкриває, здобуває й конструює знання та власну компетентність у різних галузях життя. Учень має можливість самореалізовуватися, самовдоскона-люватися й, що надзвичайно важливо, самостверджуватися. Адже його знання, практичні навички, уміння, комунікативні здібності спираються на особисті зусилля. Учень не просто розв’язує поставлену перед ним проблему, а долає труднощі, що виникають у процесі роботи, шукає шляхи розв’язання, вислов-лює свою власну думку та відстоює її, робить висновки, розвиває  пізнавальну діяльність, виходить на вищі форми співробітництва.

            У навчальному  процесі змінилася і моя вчительська  роль, я  виступаю як рівноправний партнер учнів, виконую організаційні та консультаційні функ-ції.  Залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів практикую проведення  нетрадиційних уроків: урок-конференція, урок-семінар.

      Та все ж  урок є урок,  і,  розробляючи свої уроки,  я, перш за все,  дотриму-юся правила,  що  кожен учень  має одержати обов’язковий мінімум знань, передбачений програмою. Тому особливе значення я приділяю на уроках роботі з підручником, джерелами додаткової літератури, проведенню лабораторних робіт за інструкціями.  Створюю ситуації по формуванню вміння спостерігати, фіксувати отримані результати  і на їхній підставі робити висновки. Інтерактив-не навчання, елементи якого я теж   використовую , спрямовує роботу учня на зв'язок навчання з повсякденним життям, грамотне користування біологічними знаннями.

У своїй роботі використовую  такі форми проведення уроків:

• уроки практичної діяльності: урок-експеримент ( Біологія 8 клас. Тема : Сприйняття світла, кольору, простору. Лабораторні до-слідження: визначення акомодації ока; виявлення сліпої плями на сітківці ока; розвитку втоми при статичному і динамічному наван-таженні; впливу ритму і навантаження на розвиток втоми (додаток 6).
•  урок дослідження об’єкта ( Біологія 6 клас. Амеба, інфузорія - одноклітинні тварини (середовища існування,   процеси життєдіяль-ності, будова, роль у природі)  (додаток 1).
• урок конструювання понять (правил, закономірностей, гіпотез – Біологія 9 клас - Закономірності успадкування ознак; закони Г. Менделя;  чинники еволюції );
• уроки креативного типу: урок-діалог ( Біологія 9 клас – «Спадкові захворювання людини. Генетичне консультування» - обговорення питань, які турбують сучасних учнів( чому багато сучасних подружніх парне мають дітей, чому поширюється сурогатне материнство,  вади розвитку дитини, чому виникають відхилення від нормального розвитку, де отримати генетичну консультацію…)
• урок захисту творчих робіт ( «Метод проектів»:  «Рухова активність - основа фізичного здоров’я»– Біологія 8 клас ; «Природа місце-вості, де я живу» - 9 клас.  «Мобіломанія та мікроеволюція популяції Нomo sapiens « « Комп’ютероманія та мікроеволюція популяції Нomo sapiens», «  Хімічний склад їжі та мікроеволюція популяції Нomo sapiens», «Що буде з Нomo sapiens? Еволюція людини триває!»  - Біологія 11клас )

          Захищаючи власні проекти –– учні, які відвідують заняття хореографією,  наводять на власних прикладах, які групи м’язів у них працюють, як це впливає на поставу,  яке навантаження на опорно-рухову систему; учні які відвідують спортивні секції – вказують на особливості своїх навантажень і розвитку групи м’язів. У кожному окремо взятому випадку наскрізною лінією проходить розуміння фізичного здоров’я людини.

•  урок роботи в групах: результат роботи групи - ситуація успіху, якої можна досягти  можна досягти тільки тоді, коли не лише вчитель, а й сама дитина визначає цей результат як успіх. Реалізація ситуації успіху відкриває великі можливості учня, нові обрії перед учнями і вчителями, дає стимули до подальшої діяльності.

(додаток 4 )

Наприклад,  вивчаючи тему «Тканини людини» ( Біологія 8 клас )  - необхідно розглянути мікроскопічну будову тканини, порівняти з малюнком – фотографією, обговорити побачене;  виявити особливості будови тканини- використовуючи додаткові джерела інформації і сформувавши понятійний апарат – занести дані до таблиці.).

• урок-проект направлений на  розвиток пізнавальної діяльності учнів, уміння самостійно конструювати свої знання й орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення.

Даний вид уроку орієнтує на самостійну роботу учнів - індивідуальну, групову, парну, яку учні виконують протягом певного часу. Цей метод органічно поєдную з груповим підходом до навчання. Він включає в себе сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за своєю суттю. Використовувати метод проектів найбільш доцільним  вважаю на уроках узагальнення і систематизації знань після вивчення певної теми. Але цьому повинна передувати  значна підготовча робота. Виділяємо групи, які будуть працювати над певним проектом,  розподіляємо завдання у мікрогрупах.

Наприклад :  Біологія 7 клас «Тварини-будівельники», «Майстерність маску-вання», «Турбота про потомство» - коли учні створюють проекти, як про добре відомих тварин,   так  і про маловідомих, добирають вражаючі факти, ілюстра-ції, відео. Детальна розробка проблеми  завершується реальним результатом, який учням необхідно представити відповідно оформленим).

            Так, під час вивчення теми «Профілактика захворювань дихальної системи»  (Біологія, 8 клас ) розглядаємо таке питання : найпоширенішими на всіх континентах є хвороби органів дихання – незалежно від віку і статі. Як запобігти захворюванням органів дихальної системи? Учні пропонують відповіді: «дотримуватися особистих правил гігієни», «уникати місць скуп-чення людей під час епідемій», «робити вакцинації»,  «загартовуватися, бути фізично активним». 

            Для заохочення активності  учнів на уроці пропоную їм  взяти ініціативу у свої руки, наприклад,  змоделювати  процес мислення ( «чому настає фізична втома м’язів?»  чи то «етапи зсідання крові» - Біологія 8 клас) та підтримую учнів, демонструючи, як можна мислити критично, формулюючи  ідеї обереж-ного, обґрунтованого мислення; заохочую поважати різні точки зору, пропоную  ставити під сумнів висновки та знання як свої власні, так і інших.

 Для повного осмислення нової інформації пропоную співставити  нову інформацію з власними знаннями. Наприклад: захисна функція лейкоцитів забезпечується їх здатністю до фагоцитозу. Пригадайте спосіб живлення Амеби Протей.( Біологія 8 клас. Тема:  Формені елементи крові ).

          Обмін думками надає можливість розширити не тільки мовний простір, а  й знайомство з іншими точками зору та формує особисте ставлення до нових знань. У своїй педагогічній практиці використовую  технології колективно – групового навчання: «Мозковий штурм», «Мікрофон».

 Для того, що в учнів завжди було бажання до самовдосконалення, а навчання радісним - використовую технології педагогіки співробітництва, створення ситуації успіху, рівневої диференціації навчання, ігрові технології, проблемного навчання.

 На кожному етапі уроку актуальними є інноваційні форми навчання:

• на організаційному етапі  - психологічне налаштування ( «до початку Нового року залишилося…днів»  , чи то « у вашому класі сьогодні така творча атмосфера..що можна творити дива»..та інші)
• етап актуалізації опорних знань  - слайд-шоу з проблемними питаннями, ланцюжок – термінів ( розвивають самодостатність, впевненість, логічне мислення)  ( додаток 2 )
• етап вивчення нового матеріалу -  міні-тренінги ( виробляється  позитивний досвід ставлення до себе, оточуючих та світу взагалі), групова робота (стимулює  учнів до внутрішньої пізнавальної активності, саморозвитку);рольові ігри (формування  навиків  активно-позитивного спілкування) ( додаток 5 )
• етап  закріплення матеріалу  - складання таблиць, діаграм, схем, (формує творчий підхід, виявляє рівень засвоєння матеріалу), моделювання за заданими параметрами (демонструє глибину знань, підкреслює індивідуальність);
•  етап рефлексії - короткі висловлювання, незакінчені речення (забезпечують зворотній зв'язок між усіма учасниками процесу, прогнозування  наслідків діяльності, формування  самооцінки, виявлення  очікування), сигнали (повідомляють про реальний стан справ).

      Використовуючи новітні технології, я як вчитель,  маю  змогу розв’язувати ряд проблем: розвивати критичне мислення школярів, навчити бачити власні помилки або логічні порушення у твердженнях інших учнів, вміти аргументувати свою позицію. Все це сприяє розвитку творчого, критичного мислення. Для того, щоб урок був сучасним , ефективним  – він повинен бути живим, швидким , на якому всім цікаво вчитися, на якому так організована робота, що жоден учень не залишиться без роботи і уваги, всі працюють, добре розібрались і засвоїли матеріал уроку, виконали кілька видів роботи, всі чи майже всі отримали оцінку. Тому слід  вдосконалювати, урізноманітнювати методи навчання, шукати засоби, які сприятимуть  засвоєнню знань - бо це вимога часу, і від цих компонентів залежить ефективність уроку.

    На уроці я намагаюся максимально залучити учнів до самостійного опрацювання матеріалу: заповнити таблицю, скласти схему, робота з картками.

 Такі види роботи потребують різного рівня творчості . А індивідуальні  можливості кожної дитини враховуються у диференціації завдань. Добираючи посильні завдання і поступово їх ускладнюючи  можна досягти розвитку розумових здібностей, умінь і навичок . Дитина повинна відчувати радість від навчання і вдосконалення свого росту.

 Розвитку критичного мислення сприяє застосування активних та інтерак­тивних технологій навчання. На таких уроках діти вільно висловлюють свої думки, почувають себе впевнено, є активними учасниками процесу. Такі умови  дозволяють виховати особистість підготовленою до майбутнього , здатною самостійно приймати рішення, вирішувати проблеми.

4. Результативність досвіду

        Опрацювавши  інформаційні джерела, Інтернет –ресурси  з питання формування ключових компетентностей  та на основі власного педагогічного досвіду, прийшла до висновку, що саме набуття життєво важливих компетентностей  надає можливість  учню-випускнику здатність орієнтуватись у сучасному суспільстві, інформаційному просторі, швидкоплинному розвиткові ринку праці,  у подальшому здобутті освіти. 

Даний досвід був представлений на засіданні кафедри вчителів природничих наук гімназії, засідання РМО, схвалений методичною радою гімназії .

    Свій професіоналізм, свої знання я доношу і до своїх колег – вчителів- біологів . Протягом п’яти років я очолювала творчу групу вчителів біології Пологівського району. На даний час є керівником районного методичного об’єднання вчителів біології та екології.    З метою обміном досвідом  з  даної теми провела для вчителів  району семінар – практикум  учителів біології          « Використання інтерактивних технологій на уроках біології з  метою розвитку пізнавальної активності учнів».  Неодноразово брала участь у районних  науково – практичних конференціях . Розробила методичні рекомендації для вчителів біології: « Лабораторні заняття – інструмент для формування умінь і навичок». За час своєї роботи мала шість класів з поглибленим вивченням біології

          Результатом моєї роботи є досягнення учнів на учнівських олімпіадах ,які посідали призові місця на обласному етапі .

     Життєвий і професійних успіх людини залежить від її здатності адаптуватися до змін, які  відбуваються у суспільстві через вміння оволодівати,  гнучко застосовувати набуті знання, уміння, власний та суспільний досвід.   І в цьому повинен йому допомогти компетентний педагог, який має високий рівень педагогічної майстерності . Універсальних рекомендацій  застосування методів навчання не існує. Педагог самостійно приймає рішення про використання того чи іншого методу на основі свого власного досвіду, враховуючи  особливості  учнівської аудиторії з метою максимальної ефективності процесу навчання. Інтерактивні методи відкривають нові можливості для ефективної взаємодії учителя й учнів . Учитель стає провідником в інформаційному просторі, а учень в свою чергу, перетворюючись на суб’єкта пізнавальної життєдіяльності протягом уроку, набуває особистісних компетентностей;  розвиває в учнів комутативні вміння та навички, забезпечує виховну мету, привчає їх працювати в команді, знімає нервове навантаження. Підтвердженням ефективності впровадження досвіду  є стійка динаміка якості знань учнів та є  аргументом  доцільності  використання інтерактивних методів для формування компетентної особистості