Опис досвіду роботи на тему "Дидактична гра як засіб особистісно орієнтованого навчання"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Автор:

                                вчитель початкових класів

                                           Александрюк Світлана Василівна

             вища категорія

               Чудейський НВК

                          Сторожинецький район

                    Чернівецька область

 

 

     На сучасному етапі розвитку суспільства перед школою стоїть завдання виховати особистість, яка мислить самостійно, творчо, з активною життєвою позицією, чітким науковим світоглядом. Роль початкової школи у розв'язанні цих питань вирішальна. Для того, щоб забезпечити високу пізнавальну активність дітей та їх позитивне відношення до занять, необхідно створити відповідний мікроклімат, в якому панувала б атмосфера довірливості, зацікавленості та розвитку розумових здібностей дитини. Саме тому є актуальним питання використання ігрової діяльності в навчально-виховному процесі початкової школи, бо вона сприяє розвиткові розумових здібностей учнів, підвищенню якості знань, формуванню активності, самостійності, пізнавального інтересу, волі, характеру.                                                                                         

     У північних народів є простий і мудрий афоризм: «Якщо подарувати людині одну рибину, вона буде ситою один день. Якщо подарувати дві, буде ситою два дні. Якщо навчити ловити рибу — буде ситою все життя». Так і в навчанні: скільки б у школяра не було предметних знань і вмінь, старанності, сумлінності — їх усе одно буде замало для подальшого успішного навчання і роз­витку. Кількість нової інформації, яку мають опану­вати учні, збільшується щороку. Але як уникнути при цьому перевантаження учнів? Цю проблему немож­ливо вирішити за рахунок збільшення кількості годин на вивчення окремих предметів і терміну навчання в школі. Необхідно будувати нову школу: школу діало­гу, школу, яку творять самі діти спільно з учителями. У цьому сенсі є актуальним особистісно орієнтований підхід до навчання.

     Розвитку пізнавальних здібностей та активізації діяль­ності молодших школярів сприяє такий підхід до викла­ду навчального матеріалу, який передбачає об'єднання усіх завдань, запропонованих учителем, єдиним цікавим сюжетом (подорож до осіннього лісу; розповідь чарівників; таємниці острова звуків; чари лісових мешканців, подорож у королівство цифр тощо).

     Важливим у використанні таких сюжетів є те, що вони становлять не лише окремі епізоди уроку, а є наскріз­ними, логічно пов'язаними між собою. Діти стають активними учасниками подій, разом із казковими ге­роями переживають, перемагають злих чарівників, здо­гадуються і, нарешті, розкривають таємницю. Гра пос­тупово та непомітно на уроці переходить у серйозну, плідну роботу.

     Йдучи за програмовими вимогами, я в дохідливій фор­мі доношу до свідомості дитини необхідний теоретич­ний матеріал. Цікаві порівняння і малюнки допомага­ють дітям, бо при цьому спрацьовують різні властивості їхнього сприймання: порівнюючи один предмет (чи по­няття) з іншим, ми краще розуміємо (засвоюємо) його. У народі говорять, що «краще раз побачити, ніж бага­то раз почути»,— тобто зорова пам'ять дієвіша за інші її види. Наприклад, під час вивчення частин мови я ви­користовую цікаві малюнки-будиночки, в яких „ жи­вуть” частини мови, роди, звуки, слова.

     Запам'ятати певну інформацію дітям молодшого шкіль­ного віку легше, якщо вона дається у віршованій формі.

          Складні випадки написання іменників і прикметників дітям легше запам’ятати у вигляді цікавої, певною мірою,  казкової розповіді вчителя.

     На уроках математики діти із задоволенням грають у гру «Естафета», «Футбол».

     На уроках читання використовую гру  «Добавляночки». Я читаю вірш, але без останнього слова. Дітям потрібно підібрати риму. Цікавою є гра «Переплутанка» Пропоную розплутати клубочок , розставивши слова на свої місця , і відновити речення. Є також гра «Пройди лабіринт – прочитай слова» та ін..

     Такий підхід до вивчення допомагає швидко засвоїти те­оретичні міркування.

     Для мене є цінним той аспект гри, що саме вона дає змогу ін­дивідуалізувати роботу на уроці. Цінність гри полягає в тому, що в ігровій діяльності освітня, розвивальна й виховна фун­кція діють у точному взаємозв'язку. Гра як метод навчання організовує, розвиває учнів, розширює їхні пізнавальні мож­ливості, виховує особистість. Особливо важливе місце займає гра та ігрові прийоми в навчальному процесі першокласни­ків, адже становлення і розвиток їхньої навчальної діяль­ності відбувається у період ще слабких довільних процесів: уваги, сприймання, пам'яті тощо. Але гра також потрібна і в 2-4 кл. Деякий програмовий матеріал потребує від ди­тини значних вольових зусиль та багаторазового вико­нання різних варіантів вправ для його засвоєння. Саме тоді гра, запобігаючи перевантаженню психіки дитини, і допомагає реалізувати навчальну мету значно швидше й міцніше, ніж будь-який педагогічний засіб. Гра дає змогу педагогові здійснювати управління розумовими здіб­ностями та розвиток їх; формування цінних рис особис­тостей й і взаємин дітей у доступній і привабливій для них ігровій формі.

     Доцільність використання гри на тих чи інших етапах уроку залежить від рівня, знань, умінь і навичок учнів та від складності завдань, що стоять перед ними. Гра допомагає учням, коли складно, коли є необхідність створити додатковий емоційний фон навчання, допо­магає опосередковано впливати на хід і результати їх­ньої діяльності.

     У результаті використання ігор на уроках навчання гра­моти діти швидко навчилися читати і писати. На уро­ках у 2-4 кл., під час контрольних робіт діти не отримували негативних оцінок, бо міцні знання і навички вони набули у процесі активної пізна­вальної діяльності, важливим стрижнем якої є інтерес. Стійкий пізнавальний інтерес формується під час поєднання емоційного, раціонального та ефек­тивного в навчанні. Тому так важливо серйозне заняття зробити для дітей захоплюючим.             

Ігри на уроках читання

Гра „Незнайко”

     Один учень читає, а інший виправляє допущені помил­ки.

Гра „Вовк і заєць”

     Один учень починає читати текст, другий вступає після того, як перший дійде до крапки й намагається його наз­догнати.

 

Гра „Ми віримо і не віримо”

     Вчитель читає речення з тексту, зробивши помилку у слові. Діти знаходять це речення, говорять: „Ми віримо” або „Ми не віримо” – і читають це речення.

 

Гра „Інтерв’ю”

    Тема інтерв’ю може бути різною, учні – кореспонденти і респонденти. По закінченні часу на обговорення кожна пара представляє результати роботи, обмінюються своїми ідеями та аргументами з усім класом.

Гра „Земля — небо”

     За командою „Земля” — діти нахиляються до книжки і читають текст. За командою „Небо” — піднімають голівки вгору, прибираючи вказівки від тексту. Знову — „Земля” — учні очима знаходять, де вони закінчили читати.

Гра „Дощик”

Діти читають хором:

- накрапає дощ (тихо);

- дощ пускається сильніше (голосніше);

- злива (голосно);

- дощ слабшає (тихіше);

- дощ перестав (читання припиняється).

Гра „Хвилі”

     Ця гра схожа на попередню, але дещо відрізняється. Обираємо ведучого, який задає „тон і темп” гри. Текст читається так, як хвиля прибивається до берега і відхо­дить від нього: тихо — голосніше — голосно — тихіше — тихо — голосніше і т. д.

Гра „Бджілки”

     Напівголосне читання учнями тексту, кожен у своєму темпі.

Гра „Рибки”

     Мовчазне  читання  учнями  тексту,   кожен   —  у своєму темпі, при цьому діти можуть вору­шити губами.

Гра „Губи на замку”

     Те саме мовчазне читання, але вору­шити губами заборонено.

Гра „Засічка — кидок”

     За командою „Кидок” всі діти починають читати напівголосно текст. За командою „Засічка”— зупиняються і олівцем відміча­ють останнє прочитане ними сло­во. Цей самий текст таким же чином читають ще раз (але не більше трьох разів). При повтор­ному читанні діти переконуються, що прочитали більший обсяг — „засічка” поставлена вже далі. Це дово­дить їм необхідність багаторазового читання тексту, бо з кожним разом результати покращуються.

Гра «Відшукай речення за початком».

     Учитель читає речення зупиняється, учні знаходять і дочитують його.

Гра «Знайди помилку».

     Учитель читає вірш, припускаючись помилок, учні уважно слухають і виправляють.

Гра «Сніжинка»

     (Залежно від пори року — «Квіточка», «Листочок») Читає  той  учень,   на  парту  якого   впала  сніжинка (квіточка, листочок).

Гра «Не перерви ланцюжок»

     Діти один за одним читають по одному реченню (мож­на по одному слову, строфі) текст. Усі мають слідкувати, щоб ланцюжок не перервався.

Гра «Хто краще?»

     Конкурсне читання вірша, оповідання. Читання в парах

Гра «Буксир»

     Створюється пара з «сильнішого» учня і «слабшого». «Сильніший» учень веде у читанні, а «слабший» нама­гається досягти темпу читання «сильнішого» учня.

Гра «Луна»

     «Сильніший» учень читає речення, а «слабший» учень читає це речення після прослуховування.

 

 Під час роботи над удосконаленням навичок швид­кого читання дуже подо­бається дітям гра «Котик і Мишка».

     Першою починає читати «Мишка». Коли вона про­читає декілька слів або 1 речення, починає читати «Котик».    Він   нама­гається  наздо­гнати   «Миш­ку». Гра при­пиняється, толи      обидва учні    читають одне й те ж.

Гра «Лото»

     Клас розподіляється на 4 команди. Кожна команда отримує однакові картки. Перша група карток містить прізвища авторів, друга група карток містить назви творів, третя – фрагменти з творів. Завдання для гравців: вибрати з загальної кількості карток ті, що стосуються одного автора. Перемагає команда, яка швидше і правильніше виконає завдання.

Гра «Чарівна лотерея»

Для проведення гри клас ділиться на 4 команди. Кожна команда отримує однакові картки, на яких записані ключові слова з певного твору.

     Завдання для гравців: швидко прочитати слова, визначити назву твору та автора слів. Перемагає команда, яка швидше і правильніше виконає завдання.

бились             поживились
 
розумні       а дурні

(Відповідь: «Дурні бились, а розумні   поживились.»  Слова належать курці.)

Гра «Шифрувальники»

     Для проведення гри клас ділимо на 4 команди. Кожна команда отримує картку з однаковим завданням.     Завдання: у кожному рядку знайти «зайву» літеру. Скласти всі «зайві» літери з кожного рядка і прочитати назву твору. Вказати автора твору. Перемагає та команда, яка швидше і правильніше виконає завдання.

ООООООООЯОООООООООО

ВВВБВВВВВВВВВВВВВВВВВ

ИИИИЛИИИИИИИИИИИИИИ

ДУДДДДДДДДДДДДДДДДДД

ТТТТКТТТТТТТТТТТТТТТТТ

АОООООООООООООООООО

 

 (Відповідь: А.Малишко «Яблука.»)

Ігри на уроках математики

Гра "Злови рибку"

На дошці записи.

7:4                            8:5                      9:6

26 : 8                            30 : 9          49 : 5

45 : 6                            70 : 8          59 : 9

     До дошки виходять троє учнів. Вчитель дає кожному по три паперові "рибки", на зворотній стороні яких записано відповідь одного із виразів. Учень повинен знайти цей вираз. Учні кожного ряду слідкують за одним із стовпчиків і перевіряють правильність виконання ділення з остачею. Учень, який першим правильно знайде три вирази, виграє.

Гра «Засели сусідів»

 У будиночки потрібно вписати потрібні цифри.

Гра «День і ніч».

     «Ніч» — діти закривають очі, вчитель повільно диктує дії ланцюжка одну за одною. «День» — відкривають очі й називають відповідь.

Гра"Прапорець переможця"

     На сходинках розміщуються вирази-приклади. Грає 2 команди. Команда, яка першою підніметься, тобто розв'яже приклади (знайде значення виразів) забере прапорець, тобто виграє.   

Гра "Мовчанка"

     На дошці написано ряд виразів. Учитель вказівкою показує на вираз, учні, обчисливши його, показують значення, або записують.Цю гру можна використати для математичного диктанту. Різновид її-гра "Кращий математик": на плакаті записані числа і знаки. Учитель показує число, знак, а діти на сигнальних картках показують відповідь.

Гра «Естафета»

     Під час цієї гри змагаються три команди (три ряди парт ) – «Розумники», «Плюсики», «Кмітливці». Цю гру  можна проводити на всіх етапах уроку, під час любої теми. Вона розвиває швидкість логічного мислення, командний дух.    

Гра «Футбол»

     Ця гра  найкраще підходить під час вивчення таблиць додавання і віднімання в межах 20, або під час вивчення таблиці множення і ділення. Змагаються 2 команди. Учасник з першої команди перевіряє табличку у учасника з другої команди (на вибір). Якщо той відповідає правильно, то уже ,навпаки, цей перевіряє іншого учасника першої команди. Якщо відповідь неправильна, то забивається «Гол». Виграє та команда, яка забила більше голів.

Гра „Вчитель”

     На уроці математики, під час усної лічби,  проводжу математичний диктант. Після написання дітьми відповідей до диктанту пропоную дітям пограти в гру . Діти обмінюються зошитами, а один учень зачитує правильні відповіді. Всі перевіряють і виправляють помилки  в зошитах. Діти оцінюють роботи.

Гра  «Листоноша»

     Ця гра допоможе дитині запам’ятати блоки таблиці множення. Всього в таблиці 10 блоків. Перший блок – це 10 карток множення на один. Другий блок -10 карток множення на два. І так далі. У цю гру можна грати тоді ж, коли ви проходите відповідний блок таблиці множення.

     Виготовте з паперу десять плоских будиночків. Для прикладу розглянемо гру з блоком множення на два. На дах кожного з них прикріпіть картку з числом, відповідним відповіді на певний приклад, – це буде номер будинку. В якості “листів” будуть використовуватися десять карток з прикладами з даного блоку. Завдання дитини – рознести “листи” по будиночках. Для того щоб дізнатися, в який будинок йде лист, потрібно вирішити приклад. Номер будинку відповідає відповіді прикладу.

 

Гра  «Рибак»

     Змішайте картки з прикладами – це будуть рибки. Візьміть 10 відерець (мисок). До кожного відерця прикріпіть таблички:

     Написи на табличках означають, що “рибки” з відповідями в позначених межах потрібно складати у відповідні відерця.

     Завдання дитини – ловити “рибку” (вирішувати приклади) і складати їх у відповідні відерця. Наприклад, “рибка” з прикладом “5 × 2″ кладеться в відерце з табличкою “0 … 10″.

Ігри на уроках української мови

 

„Закінчи речення”

     Дітям пропонують переписати речення і доповнити їх словом з протилежним значенням.

У лісі ростуть дерева товсті й ....

Річки бувають глибокі й ....

Улітку дні довгі, а взимку ....

     Діти оцінюють свою роботу , враховуючи ка­ліграфію.

„Склади речення”

     На дошці написано частини речень. Школярі прочитують спо­чатку ліву, а потім праву частини, з'ясовують, як доповнити ліву частину, щоб вийшло речення.

Гра «Хто? Що?»

     Для гри потрібні сигнальні картки із написом «Хто?» і «Що?».Учитель показує малюнки із зображенням людей, тварин, рослин, предметів, різних речей, а учні піднімають картку.

Гра «Однина – множина»

     Ця проводиться так само як і попередня., але учні використовують сигнальні картки із написами «Однина» чи «Множина»

„Добери слово”

До слів лівого стовпчика добе­ріть слова-ознаки із правого стовп­чика.

Хлоп'ята            футбольний

М'яч                   дружна

Сім'я спритні

Здоров'я легка

Пір'їна міцне

 

„Утвори слово”

     Від поданих слів утворіть нові слова з апострофом.

Дерево — дерев'яний;

солома — ... ;

трава — ... ;

горобець — гороб'ята;

голуб — ... ;

ластівка — .... 

„Віднови слово”

     На дошці написані слова з про­пущеними літерами:

лос_, пен_, тін_, пал_то, пал_ма.

     Записати в зошит відновлені слова.

 

 

Гра  «Засели будиночки – роди»

     Для цієї гри виготовляються 3 будиночки з прорізами  –Чоловічий рід, Жіночий рід і Середній рід.  Клас розподіляється на 3 команди (3 ряди). Кожна команда отримує свій будиночок – рід. На столі у вчителя картки із надрукованими словами. Будиночки прикріплені до дошки. Учні по черзі підходять до столу, вибирають картку зі словом і заселяють у будиночок. Перемагає той ряд, який швидше заселить свій будиночок.

 

 

 

 

 

 

 

 Слова: картина, кінь, село, дівчинка, море, хлопчик, поле, небо, книга, дім.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

 

1. Морокішко Є.П., Чепелєв В.І. Математичні ігри // Позакласна робота з арифметики.
2. Савченко О.Я. “Урок в початкових класах” (Київ “Освіта” 1993 р.).
3. Микитинська М.І., Мацько Н.Д. Математичні ігри в 1-3 класах. (Київ 1989 р.)
4. Т.Машков А.М. Математична мозаїка” // Початкова школа – 1994 р. № 6 (Київ “Освіта” – с.33.
5. Сухіна Л.А., Герасимчук Н.М., головна Г.А. Математичний ярмарок. // Початкова школа – 1994 - №1- с.16 (Київ “освіта”.
6. Ульяницька Л.С. Ігрові проблемні ситуації // Початкова школа – 1996 . - № 9. – с. 27 (Київ “Освіта”).
7. Кияниця О.М. Урок математики в 1 класі // Початкова школа – 1996.- № 11 – с. 26. (Київ “Освіта”).
8. Якиляшек В. Уроки математики з елементами гри //Початкова школа – 1997. - № 6 – с. 22 (Київ “Педагогічна думка”).
9. Щербань П. Дидактичні ігри у навчально-виховному процесі // Початкова школа – 1997. - № 9 – с.18 (Київ “Педагогічна думка”).               
10.