Новокиївська   спеціальна  загальноосвітня  школа-інтернат І-ІІ ступенів

Херсонської  обласної  ради

 

 

Опис власного педагогічного досвіду

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

      У національній доктрині розвитку освіти у ХХІ столітті зазначено: «Головна мета української системи освіти - створити умови для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України...», а Закон України «Про загальну середню освіту» стверджує: «Завданням загальної середньої освіти є формування особистості учня, розвиток його здібностей і обдарувань».

    Нові завдання шкільної освіти в Україні, що спрямовані на гуманізацію та демократизацію всього навчального процесу в школі, визначають нові пріоритети навчання і виховання, потребують формування ініціативної особистості, здатної до раціональної творчої праці. Ми живемо у третьому тисячолітті, у час комп'ютеризації та інтенсивного розвитку всіх галузей науки та виробництва, і глибоко усвідомлюємо незворотність демократичних змін, що відбуваються у суспільстві і освіті зокрема. Тому ми не повинні забувати про те, що сучасні діти не такі, якими були ми, отже, вони потребують від сучасного навчання чогось нового. Те, що було гарним учора, не є актуальним сьогодні.

   Формування пізнавального інтересу - необхідна умова шкільного навчання. Не випадково, інтерес образно порівнюють з каталізатором, який полегшує і прискорює розумові реакції, з ферментом, що дає змогу учням асимілювати основами наук. З перших днів дитини у школі треба вірити в розум дитини, її можливості, в її право здобувати знання з радістю. Розвиток психологічних чинників навчальної успішності, внутрішні функціональні зміни в структурі пізнавальної сфери учня, динаміка інформаційної ваги психічних функцій навчальної успішності школярів залежать від ефективності розвитку їх пізнавальних інтересів.

    Саме виходячи із зазначеного вище, я обрала шлях або проблему, над якою працюю протягом п’яти років: «Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках природничого циклу шляхом впровадження сучасних освітніх технологій».

      Активізація навчальної діяльності – це цілеспрямована педагогічна діяльність щодо стимулювання та підвищення пізнавальної активності школяра. Пізнавальна ( навчальна)  активність  школярів полягає в прагненні вчитися, долаючи труднощі на шляху отримання знань, докладання максимум вольових зусиль та енергії в розумовій діяльності. Пізнавальна діяльність сприяє розвитку інтелектуальної сфери, оволодінню учнями  основами природничо-наукових знань, методами навчального пізнання.

   Реалізацію проблеми здійснюю через навчальну діяльність на уроках, позаурочну діяльність, у виступах на нарадах , педрадах, шляхом самоосвіти.

Актуальність дослідження: потрібно  бути   справжнім вчителем , який  на уроці  вимагає не просто відтворення знань, а їхнього сприйняття на причино - наслідковому  рівні.  Навчати своїх учнів так, «щоб вони досліджували і пізнавали самі предмети, а не тільки пам'ятали чужі спостереження та пояснення.»

      Бути  вчителем, який стимулює і організовує розумову діяльність учнів шляхом порівнянь, зіставлень, протиставлень, знаходження аналогій, інших способів розв'язання проблемних ситуацій для успішної реалізації сучасних навчальних програм.

                                                          Я - Вчитель, Я - Шукач і  Обдаровувач.
                                                                Я - Любов і Відданість, Я - Вчитель  і Учень                 Віра і Терпіння... Вихователь і Вихованець...
                                                                                Ш. О.Амонашвілі 

      Не можна пізнати дитину, не люблячи, не поважаючи її гідності. Тільки та школа має майбутнє, яка поважає в дитині Людину.

       Учительська професія - це людинознавство, постійне проникнення у складний духовний світ людини, яке ніколи не припиняється. Прекрасна риса — повсякчас відкривати в людині нове - говорив видатний педагог В.О.Сухомлинський.

     Сучасні діти не такі, якими були ми, отже, вони потребують від сучасного навчання чогось нового. Те, що було гарним учора, не є актуальним сьогодні.

Завжди  потрібно  вірити в розум дитини, її можливості, в її право здобувати знання з радістю

 

 

 

 

 

         Технологія  досвіду.

    Одне  з важливих завдань вчителя  природничого  циклу я вбачаю в тому, щоб навчити школярів розуміти природу в усій складності взаємозв’язків її складових, виховувати потребу у спілкуванні з природою. Виконання цього завдання пов’язано з добором засобів, які щонайкраще будили б інтерес, спостережливість, емоційні переживання, що є необхідними для виховання почуттів, формування здатності естетично сприймати й оцінювати явища дійсності.

    У процесі викладання особливу увагу приділяю інноваційним технологіям, так як вони мають великий потенціал і високу реалізацію для засвоєння учнями програмованого матеріалу. Використовую такі технології: кооперативне навчання («Мікрофон»,«Ажурна пилка»,«Аналіз ситуацій»,«Коло ідей»),технології  навчання в грі, технології навчання в дискусії  ( «Метод Прес», «Обери позицію», «Дискусія»). Завдяки використанню  прийомів і форм інтерактивного навчання воно стає цікавішим, активнішим, активізує учнів. Ефективними є уроки з інтерактивними методами навчання, які  я часто застосовую. Активізувати опорні знання учнів або закріпити вивчений матеріал дають змогу вправи « Відгадай термін», « Намалюй термін», «Встав пропущене слово»  та інші.

    Використовую проблемне навчання, зокрема створення проблемної ситуації, яка спонукає учнів до самостійності, використання здобутих раніше знань.              

   Використання мною географічних  диктантів дає змогу заощадити час на уроці під час перевірки робіт учнів. В програмі з географії  посилено практичну спрямованість її змісту, тому велике значення приділяю виконанню практичних  робіт.  В  учнів 7-8 класів  є зошити з друкованою основою, що дає можливість зекономити час на уроці . Використовую наочність, що підсилює інтерес учнів  до тих питань, що вивчаються. Це - таблиці, схеми, опорні  конспекти, презентації. Часто використовую роздатковий матеріал, тестові завдання різних рівнів. Для розвитку спостережливості, кмітливості, використовую загадки про природу, кросворди, шаради.

    Принцип активності  в процесі навчання є одним з основних, тому важливо щоб вчитель вмів зацікавити учнів на уроці.

   Беремо участь в природоохоронних акціях, конкурсах, місячниках екології, тижнях  географії, природознавства, фізики  та  хімії  в  побуті..

   В своїй роботі дбаю про те, щоб учні засвоїли обов’язковий   мінімум знань умінь і практичних навичок, передбачених державним стандартом.

   На сьогодні вчитель повинен не розкривати істини, а навчити знаходити їх, має бути організатором  розумової  діяльності ,  а учні повинні самореалізовуватися  у творчості. Виконання цього завдання не можливе без самопізнання особистості, яке здійснюється через рефлексію. Тобто, щоб учні оцінювали самі себе, результати своєї діяльності з урахуванням оцінки іншими, усвідомлення необхідності перебудови способу своєї діяльності залежно від причин певних ускладнень. На рівень активізації пізнавальної діяльності впливає позиція  вчителя, стиль його спілкування з учнями на уроці, успішність та настрій самих учнів, так як і успіхи в навчанні та позитивні емоції підвищують пізнавальну активність.

    У цей час ще при налаштуванні учнів на роботу учитель повинен знайти такі слова, що підбадьорили б їх, викликали бажання спілкуватися. Наприклад:

«Рада зустрічі з вами, підрослими, гарними. Посміхнемося одне одному й разом вирушимо до країни пізнання».

    В своїй роботі, щоб зацікавити учнів, створити позитивний настрій, я застосовую прийом «Дивуй». Урок починаю з цікавого факту, і звичайно ж по темі.

    Проблемні питання я використовую на уроках з метою активізувати пізнавальну діяльність учнів, щоб викликати інтерес до теми, яка буде вивчатися.

    Проблема – це особливе пізнавальне завдання, спосіб якого невідомий учневі і має бути найдений ним у процесі цілеспрямованого пошуку.

   Технологія проблемного навчання передбачає використання навчальних елементів, які є самостійними носіями інформації та логічно доповнюють зміст навчання, сприяють активізації пошукової діяльності учнів через проблемно-діалогічні форми навчання – запитання, гіпотези, проблеми. Проблемні завдання можуть бути різного ступеня складності.

   В особливо важких випадках учитель може допомогти їх виконати, але так, щоб збереглася необхідність творчого мислення учнів.

  Для успішної активізації пізнавальної діяльності вчителеві необхідно добре знати свій предмет та методику його викладання, знати особистісні особливості кожного учня.

    Ступінь пізнавальної активності учнів залежить і від самих школярів, від їхньої вихованості, свідомості, зацікавленості вольових зусиль, оскільки учень є не тільки об’єктом, а й суб’єктом навчального процесу. Якщо в школяра ці якості відсутні, то їх формування також є професійною функцією вчителя. На уроці необхідна  пізнавальна активність учнів, а залежить вона  від вчителя, його вміння активізувати їх. Ступінь активності школярів є  реакцією на методи та прийоми роботи педагога, показником його педагогічної майстерності. Тільки  спів діяльність  учителя та учнів на уроці забезпечує активну навчальну діяльність класу на уроці. Дії вчителя, які спонукають учнів до старанного навчання. Сприяють формуванню позитивного ставлення до  навчальної діяльності та знань, слугують засобами активізації.

  Опрацювавши наукові концепції інтерактивного навчання (О.Пометун,

Л. Пироженко),  проектної технології (К.Баханов, В.Гузєєв, І.Єрмаков , О.Пєхота), особистісно орієнтованого навчання (О.Савченко ,С. Подмазін ), прагну :

- зробити процес навчання простим і поетапним, що приносило б задоволення для учнів і вчителя і компенсувало в певній мірі вплив негативних психологічних і соціальних чинників;

- сформувати в учнів вміння вчитися самостійно;

- створити умови для засвоєння ними базового рівня знань;

- сприяти формуванню особистості на основі природних здібностей кожної дитини , щоб у дорослому віці вона могла займатися улюбленою справою.

    У своїй  роботі  застосовую: проектне навчання, інтерактивні технології, особистісно орієнтоване навчання.

  Для того, щоб така інтеграція принесла бажаний результат , намагаюся вникнути в методику кожної з даних технологій і максимально ефективно використати їх елементи.

   Незважаючи на розмаїття нововведень,основною формою організації навчальної діяльності залишається урок, тому для його реалізації важливим у моїй роботі є :

- організація поглибленого вивчення;

- диференційована робота по виконанню класних і домашніх завдань;

- проведення інтегрованих уроків;

- постановка та знаходження шляхів вирішення проблемних питань;

- використання інноваційних технологій під час проведення різних типів уроків;

- застосування творчих завдань для поглиблення знань;

- дослідницька  робота.

   У підготовці до уроку допомагає чітке використання методики тієї чи іншої технології, суттєвою особливістю якої є чіткий алгоритм, система логічно вмотивованих етапів діяльності, послідовний перехід від одного елемента до іншого.

   Ретельно готуюсь до кожного уроку, продумую хід заняття, добираю ефективні методи та прийоми. Допомагають у цьому інноваційні технології. Сучасна методика нагромадила багатий арсенал прийомів інтерактивного навчання від найпростіших («Робота в парах», «Ротаційні (змінні) трійки», «Карусель», «Мікрофон») до складних («Мозковий штурм», «Мозаїка», «Аналіз ситуації»), а також імітаційні ігри, дискусії, дебати. Використання інтерактивних технологій у моїй роботі – це не самоціль, а засіб створення атмосфери доброзичливості й порозуміння, спосіб зробити дитину розкутою , активувати її впевненість у своїх силах, налаштувати її на успіх,розвивати її здібності. Системність використання названих методичних прийомів (структурування, бесіди, дебати, ситуативні задачі, проблемні питання, ігрові заняття, тренінги, дослідницькі завдання) вимагають самостійності, творчості, пошукової, проективної роботи забезпечує активне, а не репродуктивне вивчення матеріалу.

   Такі заняття розширюють знання тих, кого навчають, з предмета, не збільшуючи їх завантаженості, тому що вони одержують відомості за програмою чи набагато більше вже в стислій переробленій формі й частіше не у вигляді простого переказу, а в ході гри чи імітаційної вправи.

   

 

    Результативність  досвіду.

       Використання інтерактивних технологій у моїй роботі – це не самоціль, а засіб створення атмосфери доброзичливості й порозуміння, спосіб зробити дитину розкутою, активувати її впевненість у своїх силах, налаштувати її на успіх, розвивати її здібності.

   Застосування інноваційних форм роботи сприяє виробленню такого алгоритму:

- по – перше, визначається рівень підготовленості класу до сприйняття тієї чи іншої технології;

- по – друге, проводиться достатня попередня підготовка;

- по – третє, забезпечується послідовність в освоєнні учнями певних прийомів роботи;

- по – четверте, учням надаються інструктивні матеріали.

  Таким чином , застосування інтерактивних технологій допомагає мені розвивати креативні якості особистості учня: фантазію, натхнення, ініціативу, нестандартність, наявність власної точки зору.

  Розуміючи, що саме здатність осмислювати те, що вивчається , виділяти головне, сприяє виробленню вмінь свідомо застосовувати знання на практиці.

      Однією з умов підвищення ефективності вивчення природничих  предметів в сучасній школі є побудова процесу навчання на технологічній основі з урахуванням ідей гуманізації навчання та гуманітаризації освіти. Це гарантує досягнення результатів навчання, спрямованих на «формування освіченої творчої особистості», що передбачено стандартом освіти. Для цього необхідно створити комфортні умови навчання, де кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

   В.Сухомлинський говорив, що школа має бути не коморою знань, а середовищем думки. Тоді предмет, що його викладає вчитель, стає не кінцевою метою його діяльності, а засобом розвитку дитини.

  Дуже важливо на уроках залучати всіх учнів. У цьому допомагають такі методи, як «Коло ідей», «Мікрофон».

  «Коло ідей» — учні, сидячи у колі, мають можливість висловити та обґрунтувати свою позицію. Наприклад, при вивченні теми «Господарство України» у 9-му класі учні висловлюють свою позицію щодо того, які галузі господарства потрібно розвивати в країні. Обов’язково обґрунтовують  свою думку.

    «Мікрофон» -  по черзі викликаю учнів, які імітують «говоріння» у мікрофон. Інші учні не можуть говорити, вигукувати з місця, право говорити належить тільки тому, у кого символічний мікрофон.

     Проводжу роботу в малих групах. Більшість завдань виконуються в малих групах або парах. Ця форма роботи корисна для формування навичок участі у дискусії. Більшості учнів легше висловитися в невеличкій групі, до того ж цей метод дає можливість заощадити час, бо відпадає потреба вислуховувати кожного учня у великій групі. Заняття в малих групах дає змогу учням набути навичок, необхідних для спілкування і співпраці. Дискусії малими групами стимулюють роботу в команді, виховують почуття терпимості й поваги до думки інших.

Активізації  розумової діяльності учнів сприяє  самостійна робота з вивчення певних тем і складання запитань, на які в тексті немає прямої відповіді, що змушує вдумливо читати текст, осмислювати його. Роботу цю урізноманітнюю, наприклад виділяю своєрідні опорні слова, що визначають основний зміст, розкривають суть явища або процесу, а учням пропоную скласти за опорними словами розповідь.

    Особливо велике значення для активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках має навчання їх прийомів роботи з підручником, атласом та контурною картою. На уроках ознайомлюю з усіма видами карт, схемами, додатками. Коли матеріал простий і доступний, використовую самостійну роботу за підручником у парах чи групах, поєднуючи з бесідою.

    Якщо матеріал уроку тісно пов’язаний з попереднім й учні краще підготовлені до його засвоєння, бесіда може мати проблемний характер.

    Для кращого розуміння певних ознак чи явищ використовую метод пошуку аналогій. Це узагальнення певних ознак чи властивостей одних предметів і пошук подібних властивостей інших. Аналогії можуть бути прямими, символічними, фантастичними. Використання аналогій у творчому процесі розвиває логічне мислення, пам’ять, увагу, фантазію дитини.

     Метою інтерактивної вправи є засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку. Після того як учнів об’єдную в групи, проводжу інструктування – розповідаю про мету вправи, чітко даю завдання, вказую час на виконання завдань та запитую, чи все зрозуміло. Намагаюсь надати дітям максимум можливостей для самостійної роботи: навчання в співпраці один з одним. В період презентації результатів вимагаю від учнів чіткої інформації.

    Під час роботи в групах учні  ведуть короткі записи чи  складають таблиці. Учень пише для себе, щоб визначити, запам’ятати, пояснити, обміркувати інформацію або власні ідеї. Виклад думок на папері оцінюю. Кожен учень незалежно від рівня підготовки бере участь у розв’язанні колективної проблеми.

    На уроці після вивчення нової теми пропоную учням скласти різноманітні завдання для іншої групи, а якщо трапляється так, що суперники не можуть відповісти – відповідають самі.

     Інтерактивні методи навчання дають можливість активізувати мислення учнів, залучати учнів до плідної бесіди, мотивувати навчання, показувати різні точки зору, допомагають  ставити свої запитання та формувати власну думку.

  Впровадження інтерактивних методів у практику роботи, разом з тим, пов’язане з певними труднощами і проблемами. Насамперед, найчастіше доводиться стикатися з обмеженістю інформації, яку доводиться додатково готувати до уроку, недосконалістю підручників, і, часто, з байдужістю учнів до вирішення проблем, які стоять на уроці. Основним недоліком групової роботи є різний рівень знань і можливостей учнів, що, в кінцевому результаті, впливає на результативність роботи всієї групи і створює психологічну напругу. Дискусію важко провести у тому випадку, коли учні в недостатній мірі оволоділи фактичним матеріалом по темі і тому не можуть аргументовано довести свою думку

  Підводячи підсумок можна сказати:  тема «Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках природничого  циклу шляхом впровадження сучасних освітніх технологій» є актуальною. Кожен активізує пізнавальну діяльність на свій розсуд, адже творчість вчителя не має меж. Важливо, коли вчитель в своїй роботі використовує різноманітні традиційні й активні форми і  методи активізації пізнавальної діяльності.

 Вибір методів активізації пізнавальної діяльності учнів зумовлюється специфікою змісту навчання, загальними цілями навчання, особливостями розвитку учнів. Часом, відведеним на вивчення навчального матеріалу, наявністю засобів навчання, які має  в своєму розпорядженні вчитель.

  Уміння вибрати з існуючих методів такі, що не просто збагатять учнів знаннями, а готуватимуть їх до активної творчої праці – один з основних критеріїв педагогічної майстерності.

  Я намагаюсь їх використати тому, що можна одержати гарні результати, а саме:

- зростає якість уроків;

- успішне навчання учнів наближає їх до рівня їхніх реальних можливостей, зростає інтерес до навчання;

- більш успішно формуються навички і вміння;

- підвищуються показники рівня вихованості й освіченості учнів;

- за різноманітного використання видів навчальної діяльності учень може виявити свої можливості та здібності, розвивати інтерес.

   Різноманітність форм сучасних уроків, різновиди прийомів та засобів, яскраве унаочнення, вивчення освітніх технологій, позакласна робота, використання знань на практиці. Бажання вчителів та учнів працювати, розвиватися - все це дає змогу розв’язання проблеми «Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках природничого  циклу шляхом впровадження сучасних освітніх технологій.»

  Адже активізація пізнавальної діяльності, розумової активності - запорука міцних знань, умінь та навичок, якими діти можуть керуватися в повсякденному житті.

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

   Кожен з методів навчання має певні переваги і недоліки. Ефективність їх застосування визначається специфікою конкретного процесу навчання. Універсальних рекомендацій щодо складу і застосування методів навчання не існує. Педагог самостійно приймає рішення про використання того чи іншого методу на основі свого власного досвіду, врахування особливостей учнівської аудиторії з метою максимальної ефективності процесу навчання.

   У ході інтерактивного навчання учні вчаться критично мислити, вирішувати складні проблеми на основі аналізу ситуацій і відповідної інформації, приймати продумані рішення, брати участь у дискусіях, спілкуватися з іншими людьми.

Інтерактивні методи відкривають нові можливості для ефективної взаємодії учителя й учнів: учитель стає наставником саморозвитку учня, провідником в інформаційному просторі, а учень в свою чергу, перетворюючись на суб’єкта пізнавальної життєдіяльності протягом уроку, набуває особистісних компетентностей.

   Інтерактивне навчання розвиває в учнів комутативні вміння та навички, забезпечує виховну мету, привчає їх працювати в команді, знімає нервове навантаження.

     Впровадження інтерактивних методів у практику роботи, разом з тим, пов’язане з певними труднощами і проблемами. Насамперед, найчастіше доводиться стикатися з обмеженістю інформації, яку доводиться додатково готувати до уроку, недосконалістю підручників, і, часто, з байдужістю учнів до вирішення проблем, які стоять на уроці. Основним недоліком групової роботи є різний рівень знань і можливостей учнів, що, в кінцевому результаті, впливає на результативність роботи всієї групи і створює психологічну напругу.

          Навчальні заняття для мене та моїх учнів — постійний пошук,  спільна праця, в основі якої довіра та спільне бажання досягнути бажаний результат.