Опис досвіду роботи учителя хімії Лазірківської ЗОШ І-ІІІ ступенів імені В.О.Підпалого Вакуленко С.А. з проблеми «Формування ключових компетентностей учнів засобами   адаптивної системи навчання хімії»

                                                      «Учитель не той, хто все життя вчить,

                                                           а той, хто все життя вчиться. Я не знаю,

                                                            яким буде світ, коли підростуть мої учні,

                                                          які цілі та цінності будуть актуальними

                                                            тоді, тому намагаюся запалити їх єдиним

                                                    прагненням – прагненням учитися»

                                                                                                                 О.Федько

     Жив собі мудрець, який знав усе. Один з його учнів вирішив довести, що той знав не все. Зажавши у долонях метелика, він спитав: “Скажи, мудрецю, який метелик в мене в руках: живий чи мертвий?” А сам думає: “Якщо скаже живий - я знищу цього метелика, скаже мертвий – відпущу?”. Мудрець  подумав і дав таку відповідь: “Усе в твоїх руках”.
     Якщо перевести цю притчу в площину організації навчально-виховного процесу, в ході якого навчається і виховується особистість, то,  звичайно, все - в руках УЧИТЕЛЯ. Сьогодні молода людина повинна  уміти критично і творчо мислити, бути більш мобільною, інформованою, а отже, і більш мотивованою до самонавчання і саморозвитку. Щоб виховати таку людину, учителю слід сформувати в учня ключові  компетентності, тобто людину, яка не лише володіє певною сумою знань, а й уміє застосовувати набуті знання на практиці, адекватно діяти в певних життєвих ситуаціях, брати на себе відповідальність, успішно вирішувати практичні завдання. Міжнародна спільнота компетентнісний підхід вважає дієвим інструментом поліпшення якості освіти. Так, у доповіді Міжнародної комісії ЮНЕСКО з освіти для XXI століття  було сформульовано чотири принципи, на яких має базуватись освіта: навчитися жити разом, навчитися набувати знання, навчитися працювати, навчитися жити. Ці принципи, по суті, є глобальними компетентностями.       Програма з хімії, розроблена на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти визначає, що основною метою навчання хімії є формування засобами навчального предмета ключових компетентностей учнів, необхідних для соціалізації, творчої самореалізації особистості, розуміння природничо-наукової картини світу, вироблення екологічного стилю мислення і поведінки та виховання громадянина демократичного суспільства.

      Ця мета буде здійснена тоді, коли під час викладання хімії учитель зможе сформувати  основні  ключові компетентності учнів :

•     Інформаційно-пізнавальні
•     Самоосвітні
•     Соціальні
•     Громадянські
•     Комунікативні
•     Полікультурні
•     Здоров’язберігаючі

    Ключові  компетентності – це конкретні життєві знання, вміння, навички, які є необхідними як у професійній діяльності, так і в повсякденному житті будь-якої людини, незважаючи на її стать, вік, переконання, освіту, фах, соціальний статус. Безумовно, що від рівня сформованості компетентностей залежить чи буде людина готовою до вимог життя, чи буде успішною, чи досягне тих вершин, яких спроможна досягти, чи розвинеться як особистість. Якщо в недалекому минулому дітей готували до життя в суспільстві, яке за своєю суттю було схожим на те, в якому жили їхні батьки, то теперішнім дітям доведеться жити у світі, що істотно відрізнятиметься від того, в якому живуть батьки і вихователі. Більше того, кожен, хто здобув освіту, рано чи пізно вступить у відносини конкуренції на ринку праці, і якщо освіта справді конкурентоспроможна, вона має забезпечити переваги тим, хто її здобув.

Тому існує суперечність між потребою суспільства у випускниках школи, які повинні бути компетентними у різноманітних видах діяльності, та реальними результатами освітнього процесу.

     Питання про формування ключових компетентностей учнів на даний час розглядається часто епізодично, бо не існує поки що чітких методик формування в учнів даних  компетентностей. Адже не існує технології, яка б формувала усі групи компетентностей учнів. Цього можна досягти лише шляхом використання цілої системи методик, технологій. Такою системою я вважаю адаптивну систему навчання, так як вона дає можливість поєднувати різні технології і методи навчання,   адаптувати навчальний процес до кожного учня у відповідності із його індивідуальними особливостями.  Саме це я й використовую,   працюючи  на проблемою «Формування ключових компетентностей учнів засобами адаптивної системи навчання хімії»

    Актуальність даної проблеми визначається змінами, що відбуваються в умовах реформування середньої освіти. Зміст та завдання шкільного курсу хімії вимагають нових підходів до організації навчального процесу, спрямованих на розвиток здібностей школярів, формування навичок самостійного наукового пізнання та самореалізації особистості. Тільки індивідуалізація навчання дає можливість створити оптимальні умови для виявлення та розвитку інтересів та здібностей кожного, формування ключових компетентностей. Особливо актуальним в наш час є застосування адаптивної системи навчання в сільській однокомплектній школі, де спостерігається низька наповнюваність класів, а учитель добре знає індивідуальні особливості кожного учня. Доведено, що організаційно-методичне підґрунтя  навчання хімії  полягає у: значній урізноманітненості засобів індивідуальної роботи вчителя з учнями на уроках і в позаурочний час, збільшенні обсягів самостійної роботи учнів при вивченні нового матеріалу, інтенсифікації навчання за рахунок уведення інноваційних технологій; у створенні особливої атмосфери довір´я, співпраці, настрою на навчання, що можливе у зв´язку із специфікою класів сільської однокомплектної школи [8].  Виконання цих завдань  забезпечується використанням адаптивної системи навчання. А іще ця  система навчання цінна тим, що вона дає можливість розумно поєднувати різні форми роботи, що сприяє формуванню усього комплексу основних життєвих компетентностей учнів.
      Новизна проблеми – переосмислення змісту та розробка нових підходів до вивчення хімії в умовах застосування активних методів навчання та самостійної навчальної діяльності учнів.   В умовах традиційного навчання  учитель веде активну роботу, а більшість учнів пасивні . Вони не відчувають відповідальності за результати навчання, їх цікавлять тільки оцінки.  Частка самостійної роботи в умовах традиційного навчання , комбінованого уроку низька, а навчання орієнтується в основному на середнього учня. А як же розвиватися слабшим, сильнішим? Індивідуальна робота на уроці часто зводиться до виконання диференційованих завдань,  які  не завжди складені відповідно до  критеріїв  оцінювання.  Це приводить до того, що не усі учні хочуть і можуть опанувати навчальний матеріал. Багато втрачають  віру в свої сили і перестають готуватися до уроків. Учитель не відчуває задоволення від такого уроку, а для більшості учнів не створюється ситуація успіху, яка є важливим стимулом навчання. Тому основне завдання вчителя сьогодні – пошук і впровадження таких методів навчання і форм роботи, які б розвивали творче і логічне мислення, учили учнів діяти, застосовувати знання, вчили досягати мети, розвивали ініціативу і створювали ситуацію успіху для учня.

     Основна ідея  досвіду – створення таких умов навчання, які б задовольнили освітні потреби кожного учня, підкреслили його індивідуальність, навчили мислити, самостійно здобувати знання, творчо розв’язувати проблеми. Навчання кожного учня  здійснювати  на оптимальному для нього рівні   складності, а цього можна досягти за допомогою диференціації  процесу  навчання  і  зростання   ролі  самостійної роботи кожного. Сім років ця тема є провідною у моїй роботі. Протягом цього часу вона не була сталою, а постійно поповнювалась новими гранями передового педагогічного досвіду  інших вчителів, інтерактивними, інформаційними технологіями, особистим досвідом.  Над уроком працюю з позиції наставника, лідера, який спрямовує роботу на уроці таким чином, щоб кожна дитина відчувала себе зручно і комфортно, була якомога активнішою, виконувала ролі і завдання «до душі», відчувала себе соціально значимою особистістю, невід’ємною і дуже важливою часточкою групи, пари, а від того успішною людиною. Прагну зорієнтувати своїх вихованців на критичне осмислення будь-якої проблеми, своєї ролі в її розв’язанні, власної здатності до індивідуальної чи групової роботи.  Тільки таким чиеном виховується компетентна, конкурентоспроможна особистість.

        Засобом реалізації адаптивної системи навчання є створення  моделі, яка включає в себе  :

• „дидактичний конструктор”  уроків відповідно до мети і типу уроку, застосування якого дає можливість для нормальної (безстресової) адаптації учнів до навчання, використання  форм, методів, методичних прийомів та вправ, які найкраще підходять саме для конкретного уроку, конкретного класу, дитини, які дають можливість творчо реалізувати здібності кожного учня, забезпечити самостійне вивчення теми в доступному для неї інтерактивному режимі з допомогою учителя-фасилітатора;
• індивідуальні консультації для учнів в позаурочний час;
• роботу із обдарованими дітьми (підготовка до олімпіад, робота в МАН);
• позакласну роботу . (Дод. 1)

     Ідеї адаптивної системи навчання (далі АСН) відомі, вона ввібрала в себе різні методики, такі як системи А.Г.Рівіна та В.К. Дьяченко (парне навчання), групова організація навчальної діяльності (О.Г.Ярошенко) та інші. Але в основу своєї роботи я поклала ідеї АСН, автором якої є  педагог-практик А.С.Границька. В основі концепції АСН лежить така модель організації навчального процесу, яка дає змогу збільшити частку  самостійної роботи учнів і навчання стає переважно активною самостійною діяльністю. На уроці учитель спочатку працює з усім класом, а потім, організувавши  самостійну роботу учнів,  працює в індивідуальному режимі, відключаючи за потребою учнів від самостійної роботи [1]. АСН можна представити у вигляді моделі:

   Отже в умовах АСН кожен учень працює на уроці в трьох режимах:

     •    спільно  з учителем (колективна форма);

• індивідуально  з учителем (індивідуальна форма);
• самостійно під керівництвом учителя (групова форма або індивідуальна форма).

      Самостійна робота учня включає всі види навчальної діяльності: читання, письмову роботу, розв'язування вправ, відповіді на запитання, виконання класних і домашніх робіт тощо.

При адаптивній системі :

• навчання носить характер навчально-пізна­вальної діяльності учнів, результатом якої має бути і за­своєння певної суми знань, вмінь та навичок, і зміна якостей (рис) особистості, що набуває свого втілен­ня у діяльності і ціннісних орієнтаціях учня;
• учень перетворюється з об'єкта навчання на суб'єкт навчання, тобто разом з учителем стає співавтором навчального процесу, що передбачає його участь в організації і проведенні навчального заняття, його особисту зацікавленість у досягненні позитивних результатів;
• вчитель на уроці виступає організатором, керівни­ком і помічником учня в процесі навчально-пізна­вальної діяльності, а не основним джерелом знань учня та їх оцінювачем.
• Кожен вид діяльності, як правило, трирівневий  на всіх етапах: одержання нової інформації, її опрацювання та відтворення, контроль і взаємоконтроль. Віддається перевага послідовному оволодінню прийомами самостійної роботи, вмінню одержувати новий досвід навчальної діяльності, опануванню основних способів і прийомів навчальних дій.     

      В АСН закладені дуже великі можливості поєднувати використання різноманітних інноваційних технологій з максимальною віддачею. Це й індивідуалізація навчання, адаптація до індивідуальних особливостей учнів, різні форми інтерактивного навчання як під час роботи учителя з класом, так і під час самостійної роботи. Це й перехід до самоконтролю та взаємоконтролю учнів, диференційоване навчання, проблемне навчання, нестандартні форми уроків, тощо.

      Згідно принципів дидактики людина в процесі навчання проходить шість етапів: повторення базових понять → первинне засвоєння матеріалу → усвідомлення й осмислення навчального матеріалу → закріплення нових знань → застосування знань → перевірка [2]. Відповідно до цих етапів, застосувавши їх до адаптивної системи навчання, я створила для себе так званий „дидактичний конструктор”. Він включає в себе такі типи уроків:

І тип: Первинне засвоєння нового матеріалу. (дод.2)

ІІ тип: Усвідомлення й закріплення нового матеріалу (дод.3)

ІІІ тип: Комплексне застосування вивченого (дод.4)

ІV тип: Узагальнення і контроль знань. (дод.5)

     Розглянемо докладніше можливі варіанти побудови першого  уроку дидактичного конструктора.    На початку уроку заохочую учнів до того, щоб вони самі окреслювали власні цілі. Досвід свідчить, що люди досягають більшого, ніж запланували, за умови, якщо вони самі зможуть формувати мету. Наприклад, при вивченні теми «Карбонатна кислота. Солі карбонатної кислоти, їх поширення в   природі та застосування» учитель разом з учнями складає «Трикутник пізнання», в якому окреслюються завдання уроку:

• Давайте разом визначимо наші завдання. Що ми вивчаємо про речовини?
• Фізичні, хімічні властивості, застосування основних представників.

Вірно. Наші завдання відображає трикутник пізнання:

                                                Склад та ряди солей

Властивості, перетворення                                                                       Роль у природі та

карбонатів та гідроген карбонатів                                                       житті людей

        Крім цього, ми сьогодні з вами будемо не тільки хіміками, а й слідчими особової справи. Ми з’ясуємо̦ чи насправді були причетні солі карбонатної кислоти до смерті великої цариці Єгипту Клеопатри. І, хоча пройшло дуже багато часу, саме сьогодні настав той момент, коли хімія допоможе пролити світло на цю історичну подію.»

    На початку уроку: «Фенол, його склад, будова, властивості» вчитель пропонує:

• Давайте разом  визначимо мету та наші завдання.

Вправа «Що? Які? Як? Де?». «Які вміння розвинути?»

   Учні за ключовими запитаннями формують мету та завдання уроку:

• Дізнатися, що собою являє  фенол?
• Які фізичні та хімічні властивості фенолу ?
• Як його можна добути в лабораторії?
• Де застосовується фенол?
• Як впливає фенол на організм людини?
• Зверніть увагу на девіз уроку, слова російського ученого Б.М.Кедрова: «Будь-яка речовина від найпростішої до найскладнішої має три відмінні, але взаємозв’язані сторони: склад, будова, властивості»
•    Отже, сьогодні на уроці ми повинні розв’язати проблему: як впливають склад та будова фенолу на його властивості?

       Ефективним стимулом для активізації навчальної діяльності є поєднання мотивації навчальної діяльності із визначенням завдань уроку.     

         Робота учителя з класом включає інтелектуальну розминку з метою повторення базових понять, тобто актуалізації опорних знань. Це дуже важливий етап уроку. Пригадайте, що робить учитель на початку уроку фізкультури – проводить розминку, тобто готує м´язи дітей до серйозних випробувань. Точно так же необхідно готувати розум дітей до інтелектуальних навантажень, використовуючи різноманітні форми роботи. На цьому етапі  використовую різноманітні форми роботи: фронтальну бесіду з класом, інтерактивну вправу „Мікрофон”,  «Незакінчене речення», ігрові методи („Хімічний хокей”, „Віриш-не віриш”, „Кросворд навпаки”) чи хімічний диктант із самоперевіркою , вибірковий диктант «Слідство ведуть хіміки»), вправи на розвиток критичного мислення («Спіймай помилку», «Безодня формул», «Сам собі учитель», «Коло ідей») та безліч інших. Цінність такої інтелектуальної розминки ще і в тому, що учитель має змогу провести корекцію знань, тобто виявити помилки і швидко їх виправити шляхом бесіди. Адже виправлена помилка – це  найкращий спосіб осмислити і запам´ятати дану дію.

         Провівши розминку, учитель мотивує подальшу діяльність класу, ставить завдання. Останнім часом мотивації навчання приділяється дуже велика увага, бо без належної мотивації не працює жодна навчальна технологія. Мотивація – це емоційний стан людини, який спонукає її до діяльності.  Вона направлена на те, щоб кожен учень дав відповідь сам собі на запитання : «Навіщо потрібно вчитися?». Необхідність відповіді на це запитання вимагає, щоб учитель створював цілу низку мотивацій: мотивацію до навчання (бажання йти до школи), мотивацію на вивчення предмета, мотивацію на вивчення певної теми, мотивацію на виконання домашніх завдань. На цьому етапі важливий ефект здивування учнів, бо  не здивуєш – не зацікавиш, а отже, і не навчиш. Здивування породжує зацікавленість, а це найкраща мотивація діяльності. Тому намагаюся  створювати мотивацію на кожних етапах уроку. На початку уроку  зацікавлюю  учня , щоб останній зрозумів, навіщо йому потрібні знання та вміння , які йому пропонуються, де  він зможе їх використати. Наприклад, перед вивченням теми «Алкани» знайомлю  учнів із природними джерелами вуглеводнів і галузями їх використання. Адже мотивація навчального матеріалу має спиратися на практичні , бажано відомі учням приклади з навколишнього середовища або будь-які аспекти діяльності людини, відомі історичні факти. Тільки в тому випадку учень відчує, що йому насправді конче потрібно розібратися в матеріалі уроку, зробити знання, які йому пропонує учитель, власними.

     Тому мотивація може приймати дуже різноманітні форми, не втрачаючи свого головного змісту – привернути увагу учня до матеріалу уроку. Використовую  вірші й уривки з оповідань, малюнки та фрагменти фільмів, історії із життя, досліди, цікаві задачі, тощо. Наприклад, приступаючи до вивчення ароматичних вуглеводнів, пропоную учням вправу «Впізнай мене», виконавши яку, учні дізнаються  назву речовини, яку будуть вивчати. А потім підкріплюю інтерес учнів, повідомляючи цікаві факти про цю речовину і спонукаючи  до самостійного визначення завдань уроку.

     При вивченні властивостей фенолу пропоную учням вправу «Безодня формул» , в процесі виконання якої діти визначають, до якого класу сполук відносяться формули запропонованих речовин. І тут стикаються з формулою, які не можуть віднести до жодного з вивчених класів. І знову вчитель зацікавлює клас, повідомляючи історичні факти про дану сполуку. Ефективним прийомом мотивації є прийом «Відстрочена загадка», яку я використовую при вивченні властивостей карбонатів .

     При вивченні властивостей глюкози мотивацією служить демонстрація предметів, які не можуть бути виготовлені без глюкози та проблемний експеримент  . Мотивацію навчальної діяльності здійснюю також з допомогою прийому  «Асоціації» чи «Гронування» де учні записують на заготовках (пелюстки квітки, кольорові геометричні фігурки та інше) асоціації, що виникли стосовно запропонованого поняття. Намагаюсь викликати зацікавленість, схвилювати, спровокувати учнів пригадати те, що вони знають. Мотивації сприяє зачитування уривків із художніх творів чи віршів (додаток 6).

      Найважливішим в АСН є етап засвоєння знань. На цьому етапі я  коротко  викладаю  основні тези  нової теми, націлюю на основне під час подальшої самостійної роботи. Це можна зробити у вигляді міні-лекції проблемно-пошукового характеру, узагальнюючої схеми, які учні повинні потім самостійно „розгорнути”, лабораторного чи демонстраційного експерименту, постановки ряду проблем.

     Самостійна робота учнів на уроці відбувається в групах гетерогенного складу. Група отримує завдання опрацювати текст підручника. Але у кожного члена групи своє завдання відносно цього тексту, яке він виконує, радячись із товаришами. Так, перший учень (найслабший)  складає путівник до статті у вигляді тез; другий (сильніший) також складає путівник, але це система запитань за основним змістом (план). У цих завданнях потрібно використати вміння виділити основне в матеріалі. Третій учень формує систему запитань чи завдань для взаємоперевірки. Четвертий учень (найсильніший) складає опорний конспект у вигляді схем. А можна ще дати завдання дібрати цікаві факти за темою уроку, запропонувавши додаткову літературу, а якщо в групі є дуже творчий учень, запропонувати йому змоделювати проблемну ситуацію до теми, й інші завдання. Загальний час на таке завдання не більше 20 хв. Жорстке обмеження в часі, строго індивідуалізовні завдання не дають можливості  одному учневі користуватися роботою іншого, виключає ситуацію, коли лідер виконує завдання за всіх і сам при цьому звітує.   Наприклад, при вивчення теми «Оцтова килота, її властивості, застосування» в 11 класі (дод. 7) роботу в гетерогенних групах організовую так: спочатку учні протягом перших 3-5 хвилин проглядають увесь матеріал. Потім найсильніший учень вивчає складний матеріал (специфічні властивості), учень з достатнім рівнем – матеріал, який базується на відомих загальних властивостях  неорганічних кислот, слабший учень – вивчає найлегший матеріал - застосування кислоти. Потім навчають один одного того, що опрацювали самостійно. При цьому кожен з членів групи відчуває велику відповідальність за те, щоб правильно і ефективно донести товаришам свою частину вивченого, навчити товаришів. Учитель в цей час  приділяє увагу управлінню, яке здійснюється в процесі обходу всіх учнів. В процесі обходу здійснюється істинне співробітництво вчителя з кожним  учнем. До кожного підійти, допомогти, дати пораду, кожного підбадьорити, похвалити. В цей час  здійснюється заохочення учнів до плідної самостійної роботи. Обійшовши всіх і впевнившись, що всі працюють, потрібно перейти до включеного контролю, в ході якого вчитель визначає  ступінь самостійності учнів, дивиться, як вони допомагають товаришу. Все це, і багато іншого може стати об’єктом оцінки за самостійну роботу.

        Якщо тема уроку складна, викликає труднощі і учні не можуть опанувати матеріал самостійно, тоді на самостійне опрацювання можна виносити незначну частину матеріалу. Наприклад, при вивченні теми «Бензен» учні за допомогою вправи «Мозковий штурм» разом з учителем складають опорну схему хімічних властивостей бензену. А потім самостійно в групах працюють, виконуючи вправу «Навчаючись, учусь» (дод.8). Вони повинні розгорнути опорну схему, написавши рівняння реакцій. Кожен учень пише лише одне рівняння реакції і навчає  інших членів групи, як писати рівняння реакції  даної властивості. Але завдання розподілені також відповідно до рівня підготовки та індивідуальних особливостей учнів.

      Доки учні працюють самостійно в групах, учитель, спостерігаючи за роботою, виключає з неї учнів, у яких виникають труднощі  і працює з ними індивідуально в режимі „відключений контроль”. Таку індивідуальну роботу можна також проводити по-різному (біля дошки, біля стола, за партою учня), за різними завданнями. Я, як правило,  заздалегідь планую собі індивідуальну роботу з учнями.

     На заключному етапі уроку підводяться підсумки самостійної роботи. Це -  складання спільного проекту, чи дискусія, чи захист опорних конспектів.

     Подібно до розглянутого уроку, використовуючи „дидактичний конструктор”, поєднуючи  інтерактивні та інші методи,  можна сформувати модель будь-якого  уроку . Під час вивчення теми учитель може варіювати типи уроків. Наприклад, декілька  уроків присвятити  тільки первинному засвоєнню знань, чи  їх застосуванню, чи закріпленню, чи можна провести усі чотири типи уроків підряд (якщо тема невелика). Можливе поєднання двох типів уроку в один.

     Істотна ознака АСН – організація самостійної роботи. Досвід показує, що найефективніше її можна організувати за допомогою інтерактивних методів навчання, які передбачають взаємодію всіх, хто навчається. Девіз моїх учнів під час інтерактивного навчання: „Я вчу, щоб навчити іншого. А ти вчишся для того, щоб навчити мене. В результаті ми знаємо удвічі більше”. Використовую  такі форми інтерактивного навчання (додаток  8):

• кооперативне (робота в парах, групах, вправи «Навчаючись, вчуся», „Аукціон ідей», „Два-чотири-усі разом”, «Сам собі учитель»);
• колективно-групове (вправи «Мікрофон»,  „Незакінчені речення”, „Мозковий штурм”,  „Спільний проект”);
• ситуативне моделювання (судове слухання, розігрування ситуацій за
• ролями, „Аукціон знань”, „Аукціон задач”, „Хімічний подіум», «Прес-конференція», «Віртуальна екскурсія»)

     Приділяю увагу розвитку критичного мислення учнів, яке вимагає критичного ставлення до інформації, висловлення своєї власної думки. Для цього використовую вправи «Метод Прес» , «Спіймай помилку», «Діаграма Вена», «Лабіринт» (додаток 9).

Ефективну роль дає рефлексія своєї навчальної діяльності самим учнем та самооцінювання, оцінювання в парах, групах, обговорення оцінок.

На мою думку, етап рефлексії ( усвідомлення  дитиною того,  що вона робить, вміння аргументувати  й обґрунтовувати свою діяльність) не менш важливий, ніж мотивація, а в деякій мірі він може служити додатковим стимулом  для навчання. На уроці хімії при великому обсязі теоретичного та практичного матеріалу  розвиток рефлексії дозволяє учням осмислити , як мінімум, три аспекти діяльності:

• практичний («Що я зробив?», «Що є головним результатом?»)
• технологічний («Як я це зробив?»)
• світоглядний («Для чого це я роблю?», «Навіщо це мені потрібно?», «Що буде, якщо я не опаную цього?», «Де я це можу застосувати?»

Для проведення рефлексії використовую вправи:

«Резюме»:

• «Сьогодні на уроці я дізнавя, що …»
• «У майбутньому мені потрібно…»
•  «Що може трапитися, якщо я не знатиму цю тему …»
• «Тепер я зможу застосувати ці знання …»

«Індикатор» (сенсорна складова рефлексії:

• «Підніміть руку ті, у кого результат уроку збігся із поставленою метою»
• «Плесніть у долоні ті, хто задоволений своєю роботою на уроці»
• Тупніть ногою ті, хто не зрозумів і не засвоїв матеріал»

«Три горішки» : назвіть три способи застосування знань і умінь з даної теми»;

«Оціни себе сам»: учні самі собі виставляють прогнозовані оцінки на полях зошита чи на окремому аркуші.

«Урок на замовлення» - на аркушах учні пишуть, над чим іще треба попрацювати на наступному уроці, що вони недостатньо засвоїли чи недостатньо навчилися застосовувати при виконанні вправ.

       На уроці усвідомлення й закріплення нового матеріалу самостійну роботу організую в групах гетерогенного складу. Обирається консультант. Консультантом може бути той учень, який швидше за інших засвоює навчальний матеріал, виявляє відповідальне ставлення до навчання, вміє дохідливо пояснити матеріал, об’єктивний в оцінці знань, здібний , вимогливий до себе. Я намагаюся заздалегідь до уроку-семінару провести бесіду з консультантами, переконатися в тому, що вони добре зрозуміли і навіть майже засвоїли повністю матеріал лекції. Якщо є незрозумілі питання , то ми їх виясняємо. Таким чином, уже перед  заняттям я впевнена у знаннях та розуміння консультантами даної теми. В самій структурі такого уроку-семінару виділяю три частини: коректуючу, навчальну, контролюючу.      Коригуючаюча частина триває 5-6 хвилин. За цей час діти повинні перечитати, повторити матеріал лекції, вияснити з консультантом і між собою незрозумілі положення.

     Навчальна частина триває 20 хвилин. Учні виконують  одні і ті  ж завдань  індивідуально, чи в парах, чи обговорюючи в групах. Але обов’язково передбачається взаємодопомога, пояснення  один одному. Можливий інший варіант проведення навчальної частини семінару. В цій частині уроку консультант повинен опитати членів своєї групи, вияснити рівень знань їх з теми і виставити прогнозовану оцінку в картку консультанта. Члени групи , яких не опитує консультант, в цей час виконують прості практичні завдання по даній темі. Саме тому ця частина семінару зветься навчальною, що діти вчаться засвоювати знання в конкретних ситуаціях. Завдяки тому, що учнів опитує консультант, створюються комфортні умови для пізнавальної діяльності: зникає страх за невдалу відповідь перед учителем і всім класом, відбувається кількаразове прослуховування відповіді товаришів по групі, що дає змогу довчити матеріал.       Картка консультанта має таку форму:

     У контролюючій частині семінару, яка триває 15 хвилин, намагаюсь оцінити майже усіх учнів класу. Як правило , контроль проводжу у вигляді письмової роботи . Або ж застосовую ще одну форму контролю: пропоную консультантам витягти білет , на якому написано лише одне слово:

• “Делегат” – сама група посилає делегата виконувати завдання біля дошки.
• “Вибір” -  учитель вибирає одного учня з групи і , опитуючи, оцінює його знання.
• “Усі” – вся група одержує письмові завдання , диференційовані за рівнями складності.
• “Довіра” – це значить, що я довіряю консультанту і переношу оцінки, виставлені ним у класний журнал.

Після свого контролю збираю картки консультантів і аналізую наслідки колективної діяльності групи. Щоб уникнути завищення балів, необхідно наслідки групової роботи зіставляти з результатами контролю, проведеного вчителем. Таке порівняння показує об’єктивність роботи консультанта.

    Наступний урок – урок комплексного застосування знань.  Метою його  є систематизація і узагальнення знань. Тут добрі наслідки дає робота в групах гомогенного складу ( діти з приблизно однаковим рівнем навчальних можливостей). Утворюю групу сильніших учнів, групу середніх учнів і групу слабших. Консультанта не обираємо. Учні працюють над виконанням вправ і розв’язуванням задач по диференційованих завданнях. Група найсильніших учнів, як правило, обирає завдання високого рівня складності (варіант А). Завдання цього варіанту розраховані на виявлення високої самостійності в навчально-пізнавальній діяльності, перенесенні знань у нові ситуації. Група з середніми здібностями працює над завданнями варіанту В, що базуються на знаннях і опорних уміннях учнів з даної теми. Слабші учні обирають варіант С. Він складається із  завдань репродуктивного характеру на запам’ятовування та  відтворення навчального матеріалу. Діти в групах, виконуючи завдання одного й того ж рівня складності, допомагають один одному, разом вирішують поставлені проблеми. Під час такої роботи якраз і виховується почуття колективізму, взаємодопомоги.

      Цінність таких уроків  полягає в тому, що учні намагаються  самостійно здобувати знання, доходити до істини. Учитель тільки консультує і направляє їх роботу, здійснює включений і відключений контроль.  І це дає непогані результати. Адже ще німецький вчений-педагог А.Дістервег писав:” Поганий учитель подає істину, хороший – вчить її знаходити”. Я думаю, що ці  слова мають стати орієнтиром для кожного вчителя.

      Завершую навчальний блок уроком контролю знань. Як правило, це тестовий контроль знань чи письмова робота за диференційованими завданнями, які не нав’язуються учню, а учень обирає рівень самостійно.  Під час оцінювання використовую Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з хімії. Завдання готую диференційовані, згідно тих же варіантів А, В, С  для кожного учня. Кожне завдання оцінюється певною кількістю балів, тому після виконання їх учень може передбачити свою оцінку. 

       Великою проблемою сьогодні є те, що учні не забезпечені якісними дидактичними матеріалами для проведення самостійної роботи.

Сучасні підручники в більшості  не задовольняють потреб учня. Вони перевантажені теоретичним матеріалом і не дають можливості учителю використовувати індивідуальний підхід, не містять у достатній мірі вправ та завдань для закріплення знань. А цей процес є чи не найважливішим на етапі пізнання. Дуже часто учень не здатен застосувати знання на рівні вміння саме тому, що воно сприйняте, але не осмислене і хоча б первинно не закріплене в пам'яті. Тому я розпочала роботу по створенню міні-підручників. (Міні-підручник додається). Міні-підручник є своєрідним поєднанням робочого зошита з друкованою основою й підручника,  так як у ньому коротко викладені основні теоретичні поняття теми. Він  відображає матеріал даної теми та містить комплекс завдань в межах цієї ж теми.

     Зміст міні-підручника ґрунтується на принципах, які чітко означені в державній програмі: логічності, цілісності, рефлективності, наступності. На початку кожного уроку чітко визначені завдання для учня.  Структура уроку передбачає в обов'язковому порядку інтелектуальну розминку, в ході якої  можна підвести учнів до опрацювання  нового теоретичного матеріалу. Для цього у міні-підручнику вміщено рубрику «Пригадай», яка містить як запитання  на закріплення теоретичних положень  репродуктивного характеру, так і завдання на творче застосування знань («вправи «Так чи ні», «Продовж речення», тестові завдання) .    Викладено коротко теоретичні відомості  матеріалу, який буде опрацьовуватися на уроці. Для полегшення роботи учня вміщено алгоритми розв’язування задач, узагальнюючі таблиці та схеми.

     Завдання на закріплення знань  складені з урахуванням диференціації навчання і розраховані на організацію різноманітних форм роботи (фронтальну, індивідуальну, парну, групову), а також самостійної роботи. На першому етапі формування умінь та навичок доречно організувати роботу в групах гетерогенного складу, що дає можливість сильнішим учням допомагати слабшим.  На етапі закріплення знань учням пропонуються завдання для групової роботи на вибір у групах гомогенного складу (варіант А-завдання вищого рівня, варіант В – достатнього рівня, варіант С – середнього рівня). Надаючи школяреві можливість вибору рівня складності, можливість здійснювати індивідуальну чи колективну пізнавальну , учитель створює умови для розвитку самоосвітньої компетентності, реалізує індивідуальний підхід до учнів.

      Домашні завдання в більшості також диференційовані, передбачають створення навчальних проектів за бажанням учнів, творчі завдання та завдання підвищеної складності.

      Використовуючи дидактичні матеріали кожного конкретного уроку, вчитель може по-різному організувати роботу учнів в залежності від ступеня їхньої підготовки, якісного складу (відсоток "сильних" дітей), рівня володіння школярами загально-навчальними вміннями і навичками, умовами праці , тощо.

          Таким чином, вивчення будь-якої теми згідно АСН та „Дидактичного конструктора” можна побудувати в десятки варіантів. Більшість методів базуються на використанні елементів проблемного навчання. Також я застосовую модульне навчання, інформаційні технології, елементи проектних технологій,  використовую різноманітні моделі, динамічні стенди, програмні педагогічні засоби . Але весь час опираюся на свій „дидактичний конструктор”, який дає можливість пов´язувати ці технологічні ходи. Не кожний урок можна побудувати по схемі структури уроку в АСН. Тому на більшості уроків використовую тільки елементи із АСН.

        Головне — те, що після навчання  всіх починаються два паралельних процеси: перше — самостійна робота учнів і друге — індивідуальна робота вчителя. Може бути й навпаки:  розпочинається з цих паралельних процесів, а закінчується навчанням усіх.

      Зупинюсь іще на деяких аспектах продуктивної навчальної діяльності, які використовую на уроках. Я намагаюся  навчити учнів схематично уявляти нову інформацію, орієнтую їх не на запам'ятовування прослуханого, а на розуміння та аналіз і тільки після цього - запам'ятовування основного, тому обов’язково використовую опорні конспекти при вивчені будь-якої теми.

Пропоную дітям готові схеми-конспекти, за допомогою яких ілюструється навчальний матеріал. Творчі учні  можуть змінювати  опорні конспекти, доповнюючи, покращуючи їх.  Однак, на початковому етапі використання опорних конспектів відбувається на репродуктивному рівні. А уже з 8 класу, засвоївши  способи кодування інформації,  успішно самі складають опори і  використовують їх .

       Велику увагу приділяю розробці і використанню узагальнюючих таблиць, схем , пам’яток  , алгоритмів.  Алгоритм дає можливість дитині  не тільки краще осмислити теоретичний матеріал, а й застосовувати його для виконання конкретних  узагальнюючих завдань .

      Оним із завдань  сучасного вчителя є розвиток у учнів логічного мислення. Важливу роль у цьому відіграє розв’язування задач як розрахункових, так і експерементальних. Вважаю, що уміння розв’язувати задачі є одним із основних показників рівня засвоєння учнями знань з хімії та досягнення мети вчителем. Стараюся не привчати дітей розв’язувати задачі “за зразком”. З цією метою підбираю комбіновані задачі, в яких би поєднувалися різні типи завдань, які розвивають мислення і не дають діяти “за шаблоном”. Практикуємо з учнями розв’язування задач математичними способами, з застосуванням поняття “моль”, з використанням формул. Вчимося з дітьми самостійно створювати задачі, а потім разом ускладнюємо їх умову, добавляємо даних і запитань. Застосовую задачі з екологічним змістом, стараюся пов’язати їх із життям, тобто посилити політехнічну, прикладну  направленість. Пропоную багатоваріантні завдання та завдання із самоперевіркою (кодом).

Сьогодні сучасний урок неможливо уявити без використання інформаційних технологій, а вчителеві все складніше удосконалювати освітній процес без допомоги комп'ютера. Використання ІКТ у викладанні хімії дозволяє інтенсифікувати навчальний процес, використовувати передачу інформації при  допомозі новітніх засобів, а також підвищити якість навчання Урок з використанням інформаційних технологій стає більш цікавим для учня,  а тому більш ефективним для засвоєння знань; при цьому поліпшується рівень унаочнення навчального матеріалу на уроці. Тому використовую педагогічні програмні засоби: «Віртуальна хімічна лабораторія», «Хімія. 9 клас», «Органічна хімія», програмно-методичний комплекс  “Таблиця Менделєєва". Створюю сама мультимедійні презентації до уроків та позакласних заходів і залучаю учнів до цієї роботи. Особливість навчальних учнівських презентацій з хімії полягає в тому, що вони поєднують знання з предмета та навички володіння комп’ютером Сучасна мультимедійна презентація – це один із найперспективніших інструментів, що дозволяє одночасно задіяти графічну, текстову й аудіовізуальну інформацію. Чергування або комбінування тексту, графіки, відео та звукового ряду дозволяє донести інформацію максимально наочно та подати у формі, що легко сприймається учнями.

     Вважаю, що велике значення при викладанні хімії має система оцінювання учнів. Воно повинно бути справедливим, систематичним, стимулювати учнів до самоосвіти . Ще на перших уроках у 7 класі наголошую, що навчатися потрібно не заради оцінок,   тому працюємо під девізом: „Хімія – не заради оцінок, а заради знань, а отже, майбутнього щасливого життя”.

     АСН включає також систематичну позакласну роботу, індивідуальні консультації, підготовку обдарованих дітей до олімпіад, факультативні заняття.  В школі ми створили  шкільну хімічну лігу (ШХЛ), в рамках якої проводимо цікаві заняття хімічного гуртка, інтелектуальні ігри (зустрічі КВК, ігри „Кращий знавець хімії”, «Я люблю хімію») , тематичні ранки «Хімічна ялинка», «Чудеса без чудес», «ЇЇ величність – вода». Така робота сприяє розвитку інтересу в учнів, прививає любов до хімії як науки.

ВИСНОВКИ

Таким чином, АСН сприяє формуванню цілого ряду ключових компетентностей учнів.

Нові функції учня під час самостійної роботи в групі дозволяють йому самому приймати відповідальні рішення, робити вибір, нести відповідальність за свою роботу та роботу товаришів. Це сприяє формуванню соціальної компетентності.

В АСН учень являється суб’єктом навчання, рівноправним учасником процесу. Він вчиться планувати діяльність, ставити мету, аналізувати, проводити рефлексію. Йому доводиться шукати розв’язання проблем, користуючись додатковою літературою, джерелами мережі Інтернет, брати участь у створенні навчальних проектів. Це сприяє формуванню інформаційно-пізнавальної компетентності.

В адаптивній системі навчання перевага віддіється парній та груповій роботі. Учні вчаться вивчати і застосовувати матеріал разом, тому у них формуються уміння спілкуватися, знаходити компроміс, вести дискусію, критикувати і самим сприймати критику. В процесі цього формуються комунікативна,  соціально-трудова компетентності. А раціональне використання ІКТ для навчання на уроках, вдома розвиває інформаційно-комунікаційну компетентність.

Але найбільше значення має адаптивна система навчання хімії для формування самоосвітньої компетентності учня, так як діти вчаться самостійно визначати мету діяльності, здобувати знання з різноманітних джерел і застосовувати їх, переносити в нестандартні умови, набувають навичок самоконтролю та самооцінки.

Вивчення значення хімії для розвитку суспільства, використання історичних фактів, біографічних відомостей про вчених-хіміків, використання міжпредметних зв’язків, висвітлення зв’язку хімії з іншими природничо-науковими та суспільними дисциплінами  сприяє формуванню в учнів полікультурної компетентності.

Формування навичок правильного поводження із хімічними реактивами та речовинами, які використовуються у побуті, техніці, промисловості, вивчення впливу речовин на організм людини, розгляд екологічних проблем сприяє формуванню здоров’язберігаючих компетентностей.

     Запроваджуючи АСН,  я зіткнулася з цілим рядом труднощів і проблем:

• діти спочатку неохоче працювали самостійно;
• запровадження самостійного вивчення матеріалу в групах із розподілом обов´язків потребувало попереднього навчання учнів; довелося поетапно учити дітей складати путівник, опорний конспект, самостійно опрацьовувати матеріал; вчити працювати в колективі;
• важко було забезпечити активність усіх учнів на уроці; ця проблема долається завдяки індивідуальній роботі учителя з дітьми, яка допомагає створювати „ситуацію успіху” навіть для слабших учнів.
• важко було правильно розподілити час на структурні частини уроку;
• виникала проблема із самооцінюванням та взаємооцінюванням учнів.

РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ РОБОТИ

 Але, долаючи труднощі, отримуєш результат. Результатом своєї роботи я вважаю те, що:

• учні стали проявляти більше активності на уроці, у слабких учнів з´явилося позитивне ставлення до уроків хімії, у них  підвищився рівень самооцінки;
• у старшокласників сформувалися в процесі роботи пізнавальні, творчі, комунікативні компетентності; виробився стиль взаємодії „учень-учень”, „учитель-учень”;
• серед моїх учнів щорічно є переможці ІІ етапу і учасники ІІІ етапу Всеукраїнських олімпіад з хімії;
• учні підтверджують результати навчальних досягнень під час участі у ЗНО з хімії.
• Щорічно учні обирають професію, пов’язану з хімією: за останні роки  5 учнів закінчили і 2 являються аспірантами  хіміко-технологічного факультету Київського національного технічного університету «КПІ». Один учень є студентом хімічного факультету Харківського університету . Також учні є студентами університету харчових технологій та університету природокористування та біоресурсів.

Результати участі учнів у Всеукраїнських олімпіадах з хімії

     Але найбільшим своїм досягненням у роботі я вважаю вдячність своїх учнів та їх батьків, а також користь, яку я приношу своєю роботою і дітям, яких навчаю, і суспільству.

ФОРМИ ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ ДОСВІДУ

1. Публікація матеріалів досвіду у всеукраїнських виданнях:

• «Хімія. Шкільний світ» (№ 22-23, 2010 р.). Методичний комплект матеріалів для учителя та дидактичний комплект матеріалів для учнів з теми «Розчини»;
• Журнал «Хімія» видавничої групи «Основа»:   №1(2016 р.) «Упровадження адаптивної системи навчання хімії у загальноосвітніх навчальних закладах» (№1, 2016 р.);  «Методична розробка уроку «Бензен, його склад, властивості» (№ 2 , 2016 р.);  «Методична розробка уроку «Фенол, його склад, властивості» (№ 4 , 2016 р.); 

2. Участь у обласному етапі конкурсу «Учитель року - 2010» у номінації «Хімія»  (лауреат очного етапу)

3. Презентація досвіду під час участі у обласному  семінарі  учителів хімії, керівників методичних об’єднань та методистів райметодкабінетів (Котельва, 2011 р);

4. Проведення відкритого уроку та позакласного заходу під час обласного семінару учителів хімії, керівників методичних об’єднань та методистів рай методкабінетів (С.Лазірки, 2013 р.)

5. Участь м у творчій групі вчителів хімії району, проведення відкритих уроків та позакласних заходів.

6. Участь у обласній дослідницькій групі «проектна і дослідницька діяльність»

Література:

1. Границкая А.С. Научить думать и действовать. – М.: Просвещение, 1991.
2. Зайцева І.І. Реалізація компетентнісного підходу в умовах загальноосвітньої школи. // Хімія. – вид.група Основа. - 2009. - № 5 – с.
3. Охрончук Н.М. Інноваційно-трансформаційний підхід до вивчення нового матеріалу як один із формуючих факторів компетентісної моделі особистості. // Хімія. – вид.група Основа. - 2006. - № 10 – с. 9
4. Подріз Н.М. Сучасні методики викладання хімії в школі// Хімія. – вид. група Основа. - 2013. - № 19 – с. 11.
5. Руських Г. Конструктор адаптивних технологій: від оригінальної системи викладання географії до … // Завуч. – 2007. - №12 – с.3.
6. Шиян Н.І. Дидактичні засади профільного навчання у загальноосвітній школі сільської місцевості. Автореферат на здобуття наукового ступеня  доктора педагогічних наук. – Харків, 2005.
7. Сергєєв І.С., Блінов В.І.. Як реалізувати компетентнісний підхід на уроці й у позаурочній діяльності – Москва. Видавництво «аркто». 2007.
8. Шиян Н.І. Дидактичні засади профільного навчання у загальноосвітній школі сільської місцевості. Автореферат на здобуття наукового ступеня  доктора педагогічних наук. – Харків, 2005.
9. Ярошенко О.Г. Проблеми групової навчальної діяльності школярів: дидактико-методологічний аспект. – К: Станіца, 1999.

ДОДАТКИ

Додаток 1.

   Адаптивна система навчання

Додаток 2. Модель уроку первинного засвоєння нових знань

Додаток 3. Модель уроку усвідомлення й закріплення

              навчального матеріалу

Додаток 4. Модель уроку комплексного застосування знань

Додаток 5. Модель уроку  узагальнення та контролю знань

Додаток 6. Мотивація навчальної діяльності

Урок «Бензен як представник ароматичних вуглеводнів, його склад, будова, властивості».

Вправа «Впізнай мене»

     Серед 18 млн. відомих на сьогоднішній день органічних речовин небагато знайдеться таких, які б вплинули на розвиток органічної хімії сильніше, ніж ця речовина. Отримана вперше у 1828 році, не дивлячись на те, що властивості її були вивчені, вона була постійним головним болем хіміків-органіків протягом 40 років. Спочатку не могли зрозуміти, яка її будова, потім – намагалися пояснити причину властивостей. А сьогодні  похідні цієї речовини надійно ввійшли в наше життя.

(демонстрація ліків, зокрема аспірину, ваніліну, барвників, пластмас, вибухових речовин(малюнок).

  Чи можемо ми обійтися сьогодні без пластмаси, синтетичних волокон, пестицидів? Ні. А з іншого боку, це отруйна речовина, пари якої  діють  на нервову систему, викликають  зміни складу крові й порушують  нормальне кровотворення.  Систематичне вдихання її пари призводить до анемії та лейкемії,  і навіть  може викликати смерть.

    Ну, то що, заслуговує ця незвичайна речовина на те, щоб ми досконало вивчили її будову та властивості?

     А назву цієї речовини ви дізнаєтеся, склавши слово із літер, які ви отримали, виконавши вправу «Впізнай мене». Прочитайте це слово. БЕНЗЕН.

Отже, тема уроку «Бензен як представник ароматичних вуглеводнів, його склад, будова, властивості».

Урок «Фенол. Склад, будова, властивості»

      Упродовж попередніх уроків ми досліджували цілий ряд класів органічних речовин, тому ваші знання з органічної хімії вже чималі. Спробуємо сьогодні максимально використати набуті знання при вивченні іще однієї, дуже важливої і потрібної речовини.

     До того, як лікарі дізналися про існування мікробів, будь-яка рана чи операція могла виявитися смертельною, бо хворим загрожувала смерть від бактеріальної інфекції. У середині 19 ст. Луї Пастер довів, що хвороби викликають мікроскопічні організми, які можна знищити. У 1865 р. шотландський хірург Джозеф Лістер знайшов речовину, яка вбиває мікроби. Це була речовина, про яку сьогодні ми поведемо мову. Ця речовина завдяки своїм протимікробним, дезінфікуючим властивостям врятувала життя мільйонам людей. То чи заслуговує ця речовина того, щоб ми її досконало вивчили?

     А назву цієї речовини та її молекулярну формулу сьогодні ви визначили самі. Зверніть увагу на формулу, яку ви   не змогли віднести до жодного відомого вам класу неорганічних сполук у завданні «Безодня формул» (С₆Н₆О або С₆Н₅ОН).

Урок «Карбонатна кислота. Карбонати»

         Сьогодні я пропоную побути на уроці  не тільки хіміками, а й слідчими особової справи. Ми з’ясуємо,  чи насправді були причетні солі карбонатної кислоти до смерті великої цариці Єгипту Клеопатри. І, хоча, пройшло дуже багато часу, саме сьогодні настав той момент, коли хімія допоможе пролити світло на цю історичну подію.

Що відбулося в ті далекі часи?

 «Один раз під час бенкету Клеопатра заявила, що вип'є  десять мільйонів сестерцій. Вона вийняла з вуха сергу з перлиною, рівної якої не було в усьому світі, і кинула її в чашу з кислим вином  , де та вмить розчинилася. На очах здивованої публіки красуня залпом випила це питво».

   (Уривок із роману Г.Р.  Хаггарда „Клеопатра”)

 Невдовзі після цього Клеопатру знайшли мертвою в її оселі. 

• Який напій випила Клеопатра?
• Що сталося з перлиною?
• Чи став напій причиною смерті великої богині Єгипту?».
• Також ми дізнаємося ,   що поєднує перлину, мармур, вапняк, крейду, яєчну шкарлупу,  панцери найпростіших?

Відповідь на ці запитання  і багато інших ми з’ясуємо в процесі уроку.

Урок «Глюкоза як представник вуглеводів»

     Девіз уроку: «Пізнання пломінь хай не згасне. Досліджуйте, що є прекрасне й велике, що не знав ще світ» (М.В.Ломоносов). Ось і сьогоднішній  урок у нас – це урок-дослідження, на якому ви будете робити для себе маленькі відкриття, а знайомі речовини постануть перед вами в новому світлі та з незвичайного боку. Зверніть увагу на ці предмети: гроно винограду, апельсин, жувальна гумка «Дірол», квашений огірок, глюконат кальцію, кефір (предмети лежать на підносі). Усі вони прямо чи непрямо пов’язані з темою нашого уроку.. В кінці уроку ми визначимо, яке відношення вони мають до предмета нашого вивчення.

• Пригадайте, де ви в органічній хімії зустрічалися з формулою глюкози?
• Так, коли вивчали добування етилового спирту.
• Яка ж молекулярна формула глюкози?
• Так, С₆Н₁₂О_6.  Як ви думаєте, до якого класу сполук вона відноситься?
• Отже, розв’яжемо проблему: до якого класу сполук відноситься глюкоза. (Учні проробляють самостійно експеримент, користуючись інструктивною карю і визначають, що глюкоза  має властивості і альдегідів, і спиртів)
•  

Урок «Ферум. Залізо»

На екран проектуються малюнки : транспортні засоби, танк,  зброя, ложки,  ліки, яблуко, печінка.

Запитання: Що поєднує ці предмети?

• Вони виготовлені із заліза та його сплавів, або містять у своєму складі Ферум.  Хімічний елемент Ферум та проста речовина залізо, утворена цим елементом, буде сьогодні предметом нашого вивчення.

Щоб уявити важливість об’єкта нашого вивчення, послухайте , яку перспективу намалював академік  Ферсман, і уявіть, що б сталося, коли б цей важливий елемент зник із лиця землі: «На вулицях панував би жах руїни: ні рейок, ні вагонів, ні паровозів, ні автомобілів … не було б, навіть каміння перетворилися б на глинисту трухлявину, а рослини почали б марніти й гинути без живильного металу. Руйнування ураганом пройшло би по всій Землі, і загибель людства стала б неминучою. А втім, людина  не дожила б до цього моменту, тому що, втративши три грами заліза у своєму тілі та крові, вона би припинила існувати раніше, ніж трапилися б окреслені події.  Втрата всього (заліза) – п’ять тисячних відсотка від своєї ваги – була би для неї смертю».  Тепер ви розумієте зміст девізу нашого уроку.

     Як бачите, цей елемент та його проста речовина має життєво важливе значення, без нього немислиме сьогодні існування людини. Тому давайте розв’яжемо проблему: «Які ж властивості роблять залізо таким важливим і незамінимим у нашому житті?»

Гімн Залізу.

Не Золото й Срібло

Ми славити будемо,

Коштовне їх сяйво

Без жалю забудем.

Залізу співаєм

Слова величальні,

Метал цей вважаєм

Достойним для слави.

Слався, Залізо,

Метале всесильний,

Без тебе, Залізо,

Прогрес неможливий.

Мечі і мотиги,

В боях перемоги,

В полях ти на ниві,

В морях, на дорогах.

Ядро полум’яне

планети земної,

Носій Оксигену

У тільцях червоних.

Хвала і спасибі

Залізо могутнє,

Ти – вчора і нині,

Й величне майбутнє.

Додаток 7. Фрми організації самостійної роботи учнів на уроці    первинного засвоєння знань

Урок: “Насичені одноосновні карбонові кислоти. Склад, будова, фізичні властивості”.

     Кожний із членів групи опрацьовує свою частину матеріалу (завдання учитель дає відповідно до індивідуальних здібностей дитини), а потім навчає членів групи того, що дізнався сам. По закінченню самостійної роботи складають спільний проект.

Урок «Бензен як представник ароматичних вуглеводнів»

Робота в группах для опрацювання хімічних властивостей бензену.

Учитель ставить завдання перед учнями: розв’язати  проблему: як будова речовини впливає на властивості бензену.

З якої властивості ми починаємо вивчати хімічні властивості?

• Так, з реакції горіння, бо всі органічні речовини згорають або обвуглюються, утворюючи вуглекислий газ і воду

Демонстраційний дослід 3 (відео із віртуальної лабораторії).

• Яким полум’ям горить бензен? Яка ще речовина горіла кіптявим полум’ям.
• Бензен, як і ацетилен, горить кіптявим полум’ям, бо масова частка Карбону велика.

2С₆Н₆ + 15О₂ = 12СО₂ + 6Н₂О

         Ми вже говорили, що бензен не проявляє властивості ненасичених вуглеводнів, не знебарвлює бромну воду, але поскільки енергія та довжина зв’язків є проміжною між довжиною зв’язків у алканах та алкенах, то, виходячи із будови, вони можуть проявляти властивості і алканів, і алкенів. Дійсно, вони, як і алкани, вступають у реакцію заміщення, взаємодіють із галогенами, нітратною кислотою, сульфатною кислотою.  Але, в жорстких умовах (при наявності каталізатора, певної температури), бензен вступає і в реакції приєднання, так як в таких умовах розривається єдина -електронна система.

Вправа «Мозковий штурм»

Складання опорної схеми хімічних властивостей бензену.

                                              + О₂  

                               +Cl₂

                                  (при наявності каталізатора )              реакції заміщення, які відбуваються легко

С₆Н_{6                     + HO-NO2}

                              (при наявності конц. сульф. к-ти)

                                + Cl₂

                                   (При дії ультрафіол. випромін.)

                                                                                              Реакції приєднання, які відбуваються за

                                                  особливих умов

                                + Н₂

                                (при підвищ. тиску, темпер. і катал.)

Вправа «Навчаючи, учусь»

Робота в групах . Розгорнути опорну схему про хімічні властивості бензену (реакції заміщення і реакції приєднання). Кожен учень пише лише одне рівняння реакції і навчає  інших членів групи, як писати рівняння реакції  даної властивості. Працюють під девізом: “Ти навчаєш мене, а я навчаю

 тебе. Разом ми знаємо удвічі більше”  

Додаток 8. Форми та методи інтерактивного навчання.

Вправа «Аукціон ідей».

    Суть її полягає в тому, шо учні, об’єднавшись у групи, висловлюють свої припущення, ідеї щодо розв’язання певної проблеми.  Доводять свою точку зору, дискутують. Потім разом доходять до істини, відкидаючи хибні ідеї.

Наприклад, при вивченні питання про електронну та просторову будову молекули бензену використовується вправа «Аукціон ідей»:

     В групах гетерогенного складу учні  повинні обговорити можливі варіанти   структурної формули бензену і запропонувати свої ідеї.

Можливі варіанти:          СН₂ = СН – С ≡ С – СН = СН₂

                                        СН ≡ С – С ≡ С – СН₂ – СН₃

                                  СН₂ = С =СН – СН= С =СН₂     

 Яка ж із цих формул вірна? Виявляється , жодна з формул не вірна, бо експериментально було доведено, що усі атоми Карбону  у бензені рівноцінні. Яку ж структурну формулу має бензен? (Учні знову шукають відповідь на питання, користуючись підручником приходячи разом до єдиної думки)

Урок «Хімічні властивості фенолу»

Демонстрація

     До розчину фенолу додати 2-3 краплини 10%-го розчину натрій гідроксиду, в який заздалегідь додали краплину фенолфталеїну.

• Чому змінилося забарвлення розчину?
• Фенолфталеїн знебарвлюється тоді, коли проходить реакція нейтралізації, тобто взаємодія лугу з кислотами.

Висновок: фенол проявляє кислотні властивості (тоді як одноатомні спирти не взаємодіють з розчинами лугів). Дійсно, фенол називають ще карболовою кислотою (карболкою)

С₆Н₅ОH + NaOH = С₆Н₅ОNa + H₂O

Проблема:  чому фенол, на відміну від алканолів,  проявляє кислотні властивості? Чому гідроксогрупа по різному поводить себе у спиртах та фенолі?

Вправа «Аукціон ідей»

В групах гомогенного складу учні, користуючись підручником, повинні знайти розв’язання проблеми і висунути свої ідеї. Також написати рівняння реакцій за участю гідроксильної групи фенолу (взаємодія з Na та NaOH)

Урок « Хімічні властивості заліза».

Вправа «Аукціон ідей».

Завдання: на основі знань про загальні хімічні властивості металів скласти опорну схему про хімічні властивості заліза. Користуючись підручником, перевірити свої припущення, познайомитися з особливостями хімічних властивостей заліза.

Учні висловлюють свої припущення, а один учень біля дошки з їх слів складає опорну схему.

І. Взаємодія заліза із простими речовинами:

         ^{+ галогени}                галогеніди феруму

Fe            ^{+ кисень}                           залізна окалина

                 ^{+ сірка}                               ферум(ІІ) сульфід

2. Взаємодія із складними речовинами:

  ^{+ вода   (при темп.)}          Fe₃O₄  (залізна окалина)

Fe            ^{+ кисень + вода}                 Fe(ОН)₃ (процес корозії)          

^{+ к-ти-слабкі окисники}      сіль + Н₂                       

           ^{+ розчин солі} сіль + метал

           _{+ к-ти-сильні окисники}     сіль+ оксид + вода

Робота в групах: записати рівняння реакцій, користуючись опорними схемами та підручником.

«Навчаючи, учусь»

  Такий вид навчальної діяльності надає можливість взяти активну участь у навчанні та передачі своїх знань іншим людям, в цьому випадку своїм однокласникам під час уроку. Спочатку учень ознайомлюється із інформаціє., а потім передає її членам своєї групи. Завдання полягає в тому, щоб не тільки  поділитися своєю інформацією з іншими учнями , а й  самому дізнатися про певну інформацію від них. Коли всі поділилися та отримали інформацію, розповідають  у класі, про що  дізналися від інших. Завдання для учнів повинні бути диференційовані, тобто відповідати їх індивідуальним особливостям. Наприклад, вивчаючи тему «Перші спроби класифікації елементів» кожен учень у групі опрацьовує одну із класифікації. А потім разом складають узагальнюючу таблицю.

«Спільний проект»

     Суть методу полягає в тому, що кожна група учнів самостійно опрацьовує певну частину матеріалу, а потім разом складають єдиний спільний проект. При цьому часто використовується вправа «Мозковий штурм». Наприклад, при вивченні теми «Білки, їх склад, будова, властивості, застосування».

     «Отже, приступаємо до створення спільного проекту. Працювати будемо в парах з програмним забезпеченням „Органічна хімія”, користуємося також підручником та інструктивною карткою.

     Наші пари ми об’єднаємо у групи. Учні, які працюють біля комп’ютерів

 №1-3. утворють групу „Дослідники-теоретики”, вони будуть вносити у наш спільний проект матеріал про будову білків; Учні, які працюють біля комп’ютерів №4-9, утворюють групу „Дослідники-експериментатори”, вони дослідять фізичні та хімічні властивості білків; біля комп’ютера № 10-12 працює група „Працівники біохімічного  подіуму”, які продемонструють нам значення білків у життєдіяльності організмів. Кожну групу я попрошу обрати доповідача і оформлювача проекту. Допоможуть вам у роботі інструктивні картки.

     Отже, відкриваємо програмне забезпечення „Органічна хімія”, відшукаємо „11 клас. Урок „Білки” і приступаємо до опрацювання першої частини проекту „Будова білків”. Користуємося також підручниками . А доповідати і оформляти цю частину проекту будуть „Дослідники- теоретики”

        (Учні самостійно опрацьовують матеріал, потім доповідають і записують короткий опорний конспект на дошці)

«Термінологічний ланцюжок»

     Учитель задає перше запитання, а учень дає відповідь на нього і задає запитання своєму товаришнві. Той, в свою чергу, дає відповідь і зажає запитання іншому учню. Хто не відповів правильно, той втрачає право задавати своє запитання.

«Аукціон задач»

   Учитель або один із дітей  пропонує стартову задачу-акцію. Перший учень розв’язує її і ускладнює умову відповідно до бюлетеня аукціону, за це отримує бали. Інший учень розв’язує дану задачу і також ускладнюпи є умову. Це продовжується доти, доки усі можливі типи задач не будуть розв’язані. Наприклад, «аукціон задач» з теми «Масова частка розчиненої речовини в розчині».

        «Вивчаючи тему, ми з вами навчилися розв’язувати задачі з використанням поняття «масова частка розчиненої речовини». І зараз  ви будете не тільки розв’язувати ці задачі, а й доповнювати їх умови. Я хочу купити в вас  задачу-акцію,  стартова ціна якої  2 бали. Задача-акція вважається проданою  тоді, коли вона доповнена діями, які оцінюються в 2 бали. Ці бали нараховуються у вигляді дивідендів на особистий рахунок учасника аукціону. Доповнювати задачу-акцію діями ви зможете відповідно до бюлетеня аукціону (дод.1). Отже, на аукціон виставляється задача-жарт.

1. Язиката Феська прочитала у  книзі «Смачні страви»  рецепт для засолювання огірків і зараз же розповіла його своїм подругам: «огірки помістити у банку разом із спеціями і залити 20%-им розчином кухонної солі  масою 200 г». Але подруги Феськи, як і сама вона, не знають хімії. Допоможіть господиням вирахувати, яку ж масу кухонної солі та яку масу води треба взяти для приготування даного розчину.

Учитель: Зараховується! Хто ускладнює умову задачі відповідно,  додає собі 2 бали на рахунок  і піднімає ціну задачі-акції? При ускладненні умови задачі користуйтеся бюлетенем  №1.(див. Додаток №1) 2 бали –раз! 2 бали – два!

Учень:  

      2)До 200 г розчину з масовою часткою солі 20% додали  50 г води. Знайти масову частку солі в новому розчині. 

              (Учень розв”язує задачу з доповненням на дошці)

Учитель:  Зараховується! 2 бали  додає на свій рахунок _______________.

А задача коштує тепер 4 бали! Хто більше? Хто ускладнює задачу і піднімає ціну задачі-акції? 4 бали – раз! 4 бали –два!

Учень:

3)До 200 г розчину з масовою часткою солі 20% додали  20 г цієї ж солі. . Знайти масову частку солі в новому розчині. 

            (Учень розв’язує задачу з доповненням на дошці)

Учитель: Зараховується! 2 бали  додає на свій рахунок ________________

А ціна задачі-акції піднялась до 6 балів! 6 балів –раз! Хто дає більше?

Учень: 

4) До 200 г розчину з масовою часткою солі 20% додали  100 г 10%-го розчину цієї ж солі. . Знайти масову частку солі в новому розчині. 

Учитель: Зараховано! Задача коштує тепер 8 балів! 8 балів – раз! Хто ускладнює задачу відповідно до бюлетня?

Учень: 

 5) Із 200 г розчину з масовою часткою солі 20% випарили 50 г води. Знайти масову частку солі в новому розчині.

             (Учень розв'язує доповнення на дошці)

Учитель:  Зараховано! 2 бали одержує __________________, а задача тепер коштує 10 балів! Задача продана!

Бюлетень до аукціону для складання умов задач

Перелік типів задач на масову частку розчиненої речовини та  розведення розчинів.

1. Обчислення маси  розчиненої речовини у розчині з певною масовою часткою.
2. Обчислення масової частки розчиненої речовини у розчині, одержаному при додаванні до вихідного розчину певної маси води.
3. Обчислення масової частки розчиненої речовини у розчині, одержаному при додаванні до вихідного розчину додаткової кількості розчиненої речовини.
4. Обчислення масової частки розчиненої речовини у розчині, одержаному при змішуванні розчинів однієї й тієї ж речовини з відомими масовими частками та масами вихідних розчинів.
5. Обчислення масової частки розчиненої речовини у розчині, одержаному при випарюванні певної маси води із вихідного розчину.

Інтерактивні методи ситуативного моделювання

      Цей метод потребує певної підготовки учнів, тобто випереджального навчання.

«Хімічний подіум» «Значення білків»

     Приступаємо до опрацювання четвертої частини проекту: значення білків у життєдіяльності організмів. І я запрошую вас завітати на хімічний подіум. Побувавши на показі наших моделей, ви повинні доповнити наш проект знаннями про значення білків. Учні, слухаючи виступи «моделей», самостійно занотовують у зошитах функції білків.

Один із учнів із третьої групи складає на дошці частину проекту про значення білків у життєдіяльності організмів.

О, я бачу, до нас уже поспішає шановний кутюр”є.

• Скажіть, будь-ласка, чому присвячений цей подіум?
• Як, ви не знаєте? Сьогодні демонструють себе найважливіші речовини, без яких не існує жоден живий організм – білки. Вони – самі працьовиті речовини в найскладнішій хімічній лабораторії – живому організмі. Та проте, нехай вони самі це продемонструють. Отже, починаємо демонстрацію моделей . Перед вами  білок коллаген.

Коллаген: Я – всюдисущий, неповторний білок, представляю родину білків, яких найбільше в організмі. Так, я виконую структурну функцію, входжу до складу сполучних тканин організму. Але зараз не можу не згадати моїх братів – кератинів, які також виконують структурну функцію, так як із них побудоване навіть волосся, нігті, пір”я. Ми – скрізь! Наприклад, м”язи людини містять 80% білка, селезінка, кров, легені – ще більше, нирки – 72%, мозок – 45%, навіть кістки й зуби містять 14-28% білкової маси. Ось скільки нас!

Кутюр’є: Ну, досить, досить вихвалятися. Я думаю, усі зрозуміли, які функції ви виконуєте. Дякуємо вам.  Просимо на подіум білок, прізвище та ім”я якого – Фермент Каталаза.

Каталаза: Подивіться на мене, я -  найважливіший, і нічого вам слухати хвалька Каталазу. Без мене та моїх братів ферментів не відбулося б багатьох процесів в організмі, так як ми виконуємо каталітичну функцію, являємося біологічними каталізаторами. Що це таке,запитаєте ви? А послухайте легенду, і дізнаєтеся.

      Помирав старий араб. Все його багатство складалося із 17 білих верблюдів. Він зібрав своїх синів і об”явив останню волю: моєму старшому сину, який є опорою сім”ї, я заповідаю половину верблюдів; середньому – третину, а наймолодший син повинен отримати дев”яту частину спадку. Після смерті батька сини почали ділити верблюдів.Але 17 не ділиться ні на 2, ні на 3, ні на 9. Йшов через пустиню старий дервіш, бідний, як усі вчені, він вів чорного облізлого верблюда. До нього й звернулися брати за допомогою. Він віддав їм свого верблюда. Скільки стало верблюдів ? 18. Старший син отримав половину -  9, середній – третину, тобто 6, а менший – дев”яту частину, тобто 2 . 9+6+2=17. А чорний верблюд залишився зайвим. Ось цей верблюд подібний ферменту. Він, як і всі каталізатори, зробив можливим процес, який без нього не відбувся б, а сам залишився без змін. Отже, ми, білки, виконуємо каталітичну функцію – прискорюємо реакцію , а самі залишаємося без змін.

Кутюр”є:  На подіум запрошується білок Міозин.

Міозин: Я та мої брати – це єдина в світі ефективна машина, яка прямо перетворює хімічну енергію в механічну. Це відбувається під час скорочення м”язів, що можливе завдяки нам, скоротливим білкам. Судіть самі: бджола під час польоту здійснює 1000 помахів крилами за 1 сек., м”яз людського ока скорочується за 0,01 сек.. Усі ви добре знаєте про силу удару боксера,  міцність м”язів штангістів, стрибунів. І все це завдяки нам, білкам, які виконують скоротливу функцію.

Імуноглобулін: Я – представник білків, які утворюють в організмі речовини білкової природи – антитіла. Ми виконуємо захисну функцію – захищаємо організм від хвороботворних бактерій, вірусів. Завдяки нам організм має чудову властивість  - виробляти імунітет проти багатьох хвороб.

Кутюр”є: На цьому ми закінчуємо показ наших моделей. Але я ще хочу сказати , що це не повний перелік їх значення. Так, Існує група білків, які називаються гормони. Вони виконують регуляторну функцію – регулюють складні фізіологічні процеси (інсулін). Білок крові гемоглобін виконує транспортну функцію , транспортує кисень до всіх органів. Дякую за увагу.

«Прес-конференція» (вивчення питання про  застосування  фенолу)

Запрошуємо вас на прес-конференцію, присвячену застосуванню фенолу. В ній беруть участь: директор фірми «Полімер», хімік інженер-технолог, історик, лікар,  еколог.  Ну, і як завжди, на прес-конференції присутні всюдисущі журналісти та зацікавлені представники фірм-виробників. 

Репортер: Шановні присутні! Сьогоднішня прес-конференція присвячена фенолу як одній  з важливих речовин хімічної промисловості. Де ж застосовуються феноли, яке вони значення мають? Слово директору  фірми «Полімер»

Директор  фірми «Полімер»: Наша фірма виробляє пластмаси на основі фенол- формальдегідної смоли. Фенолформальдегідна смола одержується в результаті реакції поліконденсації фенолу та формальдегіду. Додаючи  до смоли наповнювачі, отримують різні види пластмас, які  застосовуються у ракето- та машинобудуванні, будівництві, для виготовлення меблів, тощо.

Представник фірми «Полтаваобленерго»: Який матеріал ви можете порекомендувати як електроізоляційний?

Директор фірми «Полімер»: Гетинакс. Це папір, просочений фенолформальдегід-ною смолою та спресований. Багато фірм використовують гетинакс у радіо- та електротехніці.

Представник фірми «Дженерал моторс»: Що б ви запропонували для виготовлення шарикопідшипників, призначених для великих навантажень?

Директор  фірми «Полімер»: Текстоліт - бавовняну тканину, просочену фенол- формальдегідною смолою та спресовану при високій температурі. Він стійкий до великих навантажень . А  для гальмових накладок машин , мотоциклів, стрічок ескалаторів можна порекомендувати волокніт, який досить міцний.

Представник фірми «Інфотел»: Нас цікавлять матеріали для телефонних апаратів.

Директор  фірми «Полімер»: Ми рекомендуємо карболіт – деревне борошно, просочене фенолформальдегідною смолою. З нього виготовляють і телефонні апарати, і контактні плати.

Інженер-технолог-хімік: А я хочу додати, що фенол широко використовують для синтезу  капролактаму – сировини для виготовлення синтетичного волокна нейлон, при  виробництві пестицидів для сільського господарства, барвників та лакофарбних матеріалів, мийних засобів.

Журнал «Охорона здоров’я»: відомо, що раніше фенол називали карболкою і використовували як дезінфікуючий засіб у  медицині. Чи практикується це зараз?

Технолог фірми «Лубнихімфарм»: Так, зараз фенол входить до складу багатьох дезинфікуючих засобів. Також використовується при виготовленні таких препаратів як аспірин, фенолфталеїн, входить до складу крапель для вух та носа, пастилок для горла та інших ліків.

Журналіст газети «ЗОЖ»: але ж фенол є отруйною речовиною. Чи так це? Як впливає  він на організм людини?

Лікар: Так, фенол є отруйною речовиною. Причому він потрапляє в організм людини не тільки при вдиханні фенольних парів, через кишково-шлунковий тракт, а може проникати навіть через шкіру. Він викликає опіки на шкірі, негативно діє на нервову систему, при значних кількостях викликає параліч головного мозку і центрів дихання, що приводить до смерті.

Журнал «Охорона здоров’я»: В мене запитання до історика.  Що ви можете сказати про так звані «фенольні будинки»?

Історик: Так, у 80-х роках минулого століття у Москві було побудовано експериментальні панельні  будинки. В бетон, що використовувався при будівництві, додавали фенолформальдегідну смолу для прискорення тверднення. А міжплиточні щілини заповнили скловатою, просоченою фенолформальдегід-ною смолою. Але вже через незначний час по стінах будинків поповзли тріщини, герметичність швів порушилась і фенольні пари поповзли в середину квартир. Люди, які заселили будинки, отримали проблеми зі здоров’ям: алергії, хвороби очей, нирок, тощо. Причина цього – помилки проектантів та технологів, недосконалість монтажу збірних конструкцій.

Журналіст газети «ЗОЖ»: Дякую за інформацію. В мене запитання до еколога. А які ж допустимі концентрації фенолу є нешкідливими для організму людини?

Еколог: Допустимі концентрації фенолу в повітрі 0,03 мг/м³. Часто фенольні пари появляються в повітрі при користуванні предметами побуту, коли недобросовісні виробники меблів, будівельних матеріалів і навіть дитячих іграшок порушують технологію виробництва і випускають продукцію з недопустимо високим вмістом токсичних речовин, в тому числі й фенолів. Тому якщо ви відчули неприємний запах від недавно придбаних речей, якщо ваше здоров’я після ремонту чи покупки меблів погіршилось, краще провести дослідження на вміст фенолу та інших токсичних речовин.

«Віртуальна» чи «уявна»  екскурсія» (вивчення питання про застосування карбонатів)

Робота в парах:

Учитель: Я хочу відправити вас на екскурсії (уявні). Опрацювати матеріал і повідомити, що дізналися. (Учням роздається матеріал , де описано застосування карбонатів та гідроген карбонатів. Діти в парах повинні опрацювати його і повідомити класу про те, що дізналися)

1 пара – відправляється на екскурсію на дно моря

2 пара – у карстові печери

3 пара – на кухню

4 пара – на будівництво                                             

Екскурсія в печери

     Печери з сивої давнини пов’язані з історією розвитку людства. Ще в кам’яну епоху печери рятували людей від зимової холоднечі. Але і після того, як стародавні люди перестали використовувати печери як житло, печери оточував ореол незвичайного і дивного.

Вапняк, доломіт, мармур, крейда – там, де залягають ці розчинні породи, утворюються карстові печери, що вимиваються водою. У них можна побачити звисаючі з «стелі» і виступаючі знизу  мінеральні нарости – сталактити .

      Дощова вода з вуглекислим газом просочується через склепіння печери, розчиняє в собі вапняк, що міститься в гірській породі, який перетворюється на гідроген карбонат і повільно капає з «стелі». Відбулася реакція:

CaCO₃ + H₂O + CO₂ = Ca ( HCO₃)₂

Потім  гідрогенкарбонат знову перетворюється на вапняк (йде обернена реакція) , який кристалізується заново у вигляді кам’яних «бурульок». Так утворюються сталактити. Зростання вапнякових «бурульок» триває століттями і тисячоліттями.Довжина сталактитів в окремих випадках доходить до декількох метрів. Найвищий у світі сталагміт, знайдений у печері Лас Вільямс (Куба), має висоту 63 метри. (див малюнки)

Екскурсія на будівництво.

    Кальцій карбонат широко використовується у будівництві у вигляді вапняку. Вапняк є природним , екологічно чистим і безпечним для здоров'я будівельним матеріалом. Незважаючи на те , що вапняк досить м'який природний камінь , з нього протягом тисячоліть будували храми і палаци , які дійшли до наших днів.

    Із вапняку добувають матеріали, без яких неможливе будівництво: цемент, гашене і нешашене вапно, що використовується для побілки. Мармур – для оздоблення будівель, для виготовлення скульптур.

Вапняк органічного походження – це ракушняк. Із нього ще в давнину будували храми, найбагатші люди використовували для будівництва осель.

   Без кальцій карбонату у нас і вікна не було б чим засклити, бо у   вигляді крейди його використовується для виробництва віконного скла.

Виробники пластмаси — одні з основних споживачів кальцій карбонату (більше 50 % усього споживання), що використовують його в якості наповнювача і барвни­ка при виробництві труб, сантехніки, кахельної плитки, черепиці, лінолеуму,  тощо. Виробники фарб — як фарбувальний пігмент. Він міститься у шпаклівці та різних герметиках.

Вапняками укріплюють дороги, вапнують кислі ґрунти. Одеські катакомби — це колишні каменоломні, у яких добували ракушняк — вапняк органічного походження.

      Крейду використовують у паперовій і гумовій промисловості як наповнювач, у будівництві під час ремонту приміщень. Також входить до складу зубного порошку, нею роблять записи на класній дошці.

Екскурсія на кухню.

    Натрій гідрогенокарбонат (NаНСО₃), відомий у побуті та в медицині як питна або харчова сода. Без неї ми не приготуємо тістечка, вареників, печива. Вона служить джерелом вуглекислого газу при виробництві газованих напоїв.

А ще  питна сода  здавна оселилась в домашній аптечці. ЇЇ використовують при печії. При зовнішньому застосуванні питна сода нейтралізує дію кислот, що потрапили на шкіру (наприклад, при укусах комарів або опіках кропивою). Нею полощуть горло при ангіні. Содові ванночки (1 столова ложка на 1 літр теплої води) добре розм’ягшують мозолі на руках і ногах. Їх Додамо ще, що сухою питною содою обробляють свіжі опіки – і стане ясно, яка велика користь від цієї поширеної речовини.

Натрій карбонат (Na₂СО₃) —кальцинована сода -  використовується для миття та чищення посуду, входить до складу багатьох мийних засобів.

Без неї навіть мила не можна виготовити.

 А іще у харчовій промисловості натрій карбонат за­реєстрований як харчова добавка Е500 — регулятор кислотності

Екскурсія на дно моря.

      Чи часто доводилося вам милуватися витворами природи – перлами, які утворюються у панцирах молюсків? Їх основна складова частина – це кальцій карбонат. Із кальцій карбонату  утворені черепашки молюсків. Молюски гинуть. А їх черепашки утворюють поклади черепашника. Що використовується у будівництві (відомий під назвою ракушняк)

Додаток 9. Вправи для розвитку критичного мислення.

Вправа «Метод Прес»

     Вправа дає змогу навчитися формулювати і висловлювати своє судження з дискусійного проблемного питання аргументовано, чітко, стисло. Розвиває критичне мислення, вчить доводити свою точку зору. Наприклад:

Урок «Значення окисно-відновних реакцій»

Висловіть  свою точку зору щодо  проблеми: «Окисно-відновні реакції – користь чи шкода?»

 Я вважаю, що окисно-відновні реакції – це користь…

Тому що ….

Наприклад, …

Таким чином, …

А я вважаю, що окисно-відновні реакції – це шкода,

Тому що ….

Наприклад, …

Таким чином, …

Урок «Бензен як представник ароматичних вуглеводнів»

   Підведячи підсумок уроку, вчитель пропонує іще раз підсумувати вивчене: -  Які реакції характерні для бензену і чому? Як це пов’зано із будовою молекули? Проведіть асоціацію, подумавши над запитанням «Що спільного між грейпфрутом,  мулом і бензеном»? Я прошу вас висловити свою думку, використавши вправу «Метод Прес»:                                    

Я думаю, що ……

Наприклад, …

Тому що….

Таким чином, …

Урок «Сполуки Феруму. Значення сполук Феруму та заліза»

    Письменник і вчений пізньої античності Пліній так висловився про роль заліза: «Рудокопи заліза видобувають для людини найкраще й найзлісніше знаряддя. Цим знаряддям прорізаємо ми землю, висаджуючи кущі, оброблюємо плодоносні сади й, обрізуючи дикі виноградні лози, примушуємо їх щоразу омолоджуватися. Цим знаряддям зводимо ми будівлі, руйнуємо камінь і використовуємо залізо на всі подібні потреби. Але тим же самим залізом вчиняємо війни, битви, грабунки й користуємося як зброєю не тільки обличчям до обличчя з ворогом, але й як летючим снарядом, що я вважаю злочинною підступністю людської винахідливості, бо для того, щоб смерть настигла людину, ми зробили її крилатою й надали залізу крила».

    Таким чином, залізо – це речовина війни і миру, то, можливо, його потрібно менше видобувати, то й війн було б на світі менше? Прошу вас висловити  своє відношення до елемента Феруму та простої речовини заліза. А допоможе вам у цьому метод Прес. Отже, проблема «Ферум – це в більшій мірі елемент війни, чи елемент миру?» ».

• Я думаю, що …
• Тому що …
• Наприклад, …
• Таким чином, …

Висновок: Ферум- один з найнеобхідніших  елементів, без нього неможливе існування живих організмів. Без заліза та його сплавів сьогодні ми не уявляємо свого життя. А те, що його вважають елементом війни – це проблема взаємовідносин людей, які треба вирішувати мирним шляхом, тоді і не знадобиться зброя і залізо використовуватиметься тільки в мирних цілях.

Вправа «Діаграма Вена»

   Використовується під час вивчення матеріалу, що вимагає аналізу і порівняння, Наприклад, при вивченні фізичних властивостей металів учитель пропонує скласти учням діаграму Вена.

«А зараз давайте пригадаємо фізичні властивості металів. Які фізичні властивості металів ви знаєте?

Усі метали мають спільні фізичні властивості, але є й відмінні.  Давайте порівняємо фізичні властивості металів різних груп, наприклад,  лужних металів і заліза.

(учні під керівництвом вчителя заповнюють діаграму Вена)

Вправа «Спіймай помилку»

   Вимагає від учня знання матеріалу, логічного мислення, бо тільки тоді учень зможе проаналізувати уже виконане завдання і виправити помилки. Наприклад: Деякі рівняння реакцій написані неправильно. Учень повинен знайти помилки і виправити їх.

Вправа «Лабіринт»

    Дана вправа перекликається із відомими методами «Оціни твердження», «Так чи ні», але вона більш цікава для учнів, так як має в собі елементи дитячої гри. Ця гра може проводитися як самостійна робота з підручником, як вправа для повторення властивостей речовин, і навіть для контролю знань учнів. Шлях по даному лабіринту починається з пункту 1 і закінчується у пункті 9. Якщо учень погоджується із твердженням у прямокутнику, то рухається за стрілкою «так». А не погоджується, по стрілці «ні»

                                     Так                                                              так

                    ні                              ні                            так                         так                         ні

                                           ні                                                              ні

                    так                             ні                           ні                            так                       ні

                                        так                                                         так                                                      

Відповідь:1;4;7;8;5;2;3;6;9.