31 березня о 15:00Вебінар: Викладання хімії в умовах дистанційного навчання

Опис досвіду роботи вчителя інтегрованого курсу "Мистецтво" Чупірчук Г.П.

Про матеріал
Матеріал містить інформацію про роль мистецтва в житті людини. Про різні способи та методи навчення мистецтву. Думки В. Сухомлинського про мистецтво. Роль музики, образотворчого мистецтва , літератури, історії тощо у вивченні інтегрованого курсу "Мистецтво". Використання ТЗН та різноманітної наочності на уроках мистецтва. Місце гри на уроці Мистецтва.
Перегляд файлу

 

Опис системи роботи

Чупірчук Галини Петрівни,

учителя інтегрованого курсу «Мистецтво»,

Токівської  ЗОШ І-ІІІ ступенів

з реалізації проблеми

«Виховання емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва, розвиток художніх інтересів та потреб учнів шляхом впровадження інноваційних методів навчання»

Актуальність досвіду

http://orenda.pl.ua/cache/250x394_85_20120830104133_347_Sukhomlinskijj.jpg

Важливу мету всієї системи виховання я бачив у тому, щоб школа навчила людину жити у світі прекрасного, щоб людина не могла жити без краси, щоб краса світу творила красу в ній самій... Краса – могутній засіб виховання чутливості душі... Краса - це яскраве світло, що освічує світ… Без емоційно-естетичного струменя неможливий повноцінний розумовий розвиток дитини... Краса й жива думка так само органічно поєднані, як сонце і квіти».

…Найважливіше завдання естетичного виховання – навчити дитину бачити в красі навколишнього світу духовне благородство, доброту, сердечність і на основі цього утверджувати прекрасне в собі…

В.О.Сухомлинський

           З упевненістю можна сказати, що кожна дитина народжується з природними творчими задатками, але творчими людьми виростають лише ті, умови виховання яких дозволили розвинути ці здібності вчасно. Багато залежить від того, хто опиниться поруч із дітьми, коли вони робитимуть перші кроки у складний та багатогранний світ мистецтва.

      Світ мистецтва безмежний. Пізнавати його ми будемо не день, не рік, а все життя. Тому, починаючи з дошкільного навчального закладу, педагог покликаний розвивати в дітей художній смак, виховувати важливу для людини якість – любов до мистецтва, до прекрасного. Зорові образи, створені мистецтвом, легко запам’ятовуються й залишаються в пам’яті надовго. Вони збагачують емоційний світ, учать яскравіше сприймати навколишнє життя.

        Як відомо, мистецтво - невід’ємна частина духовної культури людства; завдяки його художньо-образній формі відбувається сильний емоційний вплив на психіку особистості, що сприятиме розвитку її активності, спрямованої на творення краси в навколишньому світі й на внутрішнє самовдосконалення.           Дослідження вчених (Л. С. Виготський, Є. П. Крупник, О. М. Леонтьєв, С. Л. Рубінштейн) переконливо доводять, що, завдяки творам мистецтва, відбувається активізація зорових, слухових та інших рецепторів з наступною зміною фізіолого-біологічних ритмів організму. Катарсична реакція, що є також наслідком впливу художніх образів, гармонізує внутрішній світ людини, сприяє встановленню комфортного стану особистості у відносинах зі своїм «Я».

Витоки творчих сил людини йдуть із дитинства, з того часу, коли творчі прояви часто мимовільні та життєво необхідні. Під поняттям розвитку творчої активності дитини ми розуміємо якісні зміни в пізнавальній діяльності дітей, що відбуваються внаслідок розвитку вмінь та навичок мистецької діяльності.

Як відомо, кожен вид мистецтва має особливі механізми впливу на особистість: музика - гармонію звуків; живопис – лінію, барви, сюжет.

Хореографія, театр, кіно завдяки своїй синкретичності інтегрують кілька видів мистецтва, що сприяє найсильнішому впливу на психічні і фізіологічні процеси в організмі людини.

     Найважливішою умовою розкриття творчої активності дітей є створення загальної атмосфери доброзичливості, свободи, можливості досягти успіху для кожної дитини. Таке завдання вимагає особливої уваги. Під час виконання дітьми завдань їм необхідно надавати допомогу. Слід намагатися організувати спілкування таким чином, щоб кожна дитина могла відкрито радіти результатам як власної, так і спільної творчості.

      Зображувальна діяльність – це специфічне образне пізнання дійсності, сприяє сенсорному вихованню, розвитку наочно-образного мислення.

Навчання зображувальної діяльності сприяє формуванню таких розумових операцій, як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення.

При проведенні занять виникають сприятливі умови для формування таких якостей, як ініціативність, допитливість, розумова активність та самостійність, цікавість.

У процесі зображувальної діяльності створюються сприятливі умови для розвитку естетичного сприймання та емоцій, які поступово переходять в естетичні почуття.

Значення занять зображувальною діяльністю для морального виховання полягає в тому, що в процесі цих занять у дітей виховуються морально-вольові якості: потреба та вміння доводити розпочату справу до кінця, зосереджено та цілеспрямовано займатися, допомагати товаришу, долати труднощі і т. п. Зображувальна діяльність повинна використовуватися для виховання доброти, справедливості, для поглиблення тих благородних почуттів, які у них виникають.

Основним засобом вираження себе вже на ранніх стадіях життя є малювання. Заняття малюванням розвивають дитину в цілому, прилучають її до найголовнішого – процесу творчості. Мобілізуючи розумову діяльність, малювання прискорює процеси розвитку просторового мислення, образного бачення, розвиває розумові здібності, спостережливість дітей, відчуття гармонії.

На заняттях із ліплення емоційні переживання викликає скульптура, хоча вона переважно позбавлена барвистості, зате більше діє формою, лінією, фактурою. Скульптура сприяє розвитку зорового сприйняття, пам’яті, образного мислення. Скульптура, як і інші види зображувальної діяльності, формує естетичний смак, розвиває почуття прекрасного.

Великий естетичний вплив мають твори декоративного мистецтва. Краса вишиваних узорів, візерунки різьби, барвистість народного розпису, філігранна техніка писанкових орнаментів – невичерпні джерела насолоди.

У навчанні слід виділити ті сторони, які б змогли привернути увагу дітей, активізувати мислення. Важливе значення має створення позитивного емоційного тла, пов’язаного з діяльністю. Значною мірою цьому сприяє різноманітність форм попередньої роботи:

  • спостереження і вивчення предметів і явищ навколишньої дійсності;
  • читання художньої літератури;
  • розглядання творів образотворчого мистецтва;
  • цілеспрямований перегляд лялькових спектаклів, прослуховування музичних творів;
  • проведення аналізу дитячих робіт, виконаних на попередніх заняттях;
  • створення перед заняттям і на занятті проблемних ситуацій;
  • підготовка матеріалу до заняття, попереднє обговорення теми, розподіл обов’язків для виконання колективних робіт на ін.

      Благодатно впливає на розвиток дітей використання музичних творів у педагогічному процесі. Музика – бажана гостя на заняттях із зображувальної діяльності. Під час занять музика створює атмосферу емоційної чутливості, гармонійності, які допомагають розвитку творчості.

Серед предметів естетичного циклу музика найбільше стимулює до творчої діяльності, сприяє формуванню пізнавальних та емоційно-мотиваційних функцій, розвитку творчого мислення, здібностей, комунікативності, а також позитивних якостей характеру: систематичності, працьовитості, наполегливості у досягненні мети.

Музика, особливо спів, поліпшує мовлення дітей. Співаючи, діти змушені протяжно вимовляти слова, що формує чітку вимову, сприяє правильному засвоєнню слів. Крім того, слова в пісні підпорядковані певному ритму, що також допомагає вимові важких звуків і складів. Тому музичне виховання є могутнім засобом, який сприяє всебічному і гармонійному розвитку особистості. Рекомендую всім впроваджувати у своїй роботі музичний супровід.

В епоху техногенного поступу більшість педагогів-музикантів підтримали думку про те, що до музики треба ставитися серйозніше. Діти, які постійно співають, мають низький показник внутрішньої агресії. Психологи помітили, що там, де панує гарна музика, а особливо де домінує спів (спів – це інтонація, пропущена через живе серце), дитячі осередки врівноважені, діти мають рівні, стабільні стосунки, є більш чуйними один до одного.

Терапевтичну властивість музики підкреслюють і психологи, стверджуючи, що за допомогою певної мелодії можна спонукати людину до  певного емоційного стану.

        Мистецтво втілює в собі надзвичайно потужну здатність розвивати людину. Вплив творчості на формування особистості, як фактора її соціалізації залежить багато  від вікових особливостей, психічного стану та типу естетичної діяльності людини.

         «Релігія, Мистецтво та Наука – це гілки одного і того ж дерева», - говорив Альберт Ейнштейн. Тож не дивно, що в епоху суцільної комп’ютеризації мандрівники ладні проїхати півсвіту, щоб помилуватися пейзажами Амазонки, не зважаючи на шалений темп життя, не пустують зали музеїв, і посмішка Джоконди не перестає хвилювати, як і багато років тому. Ленінградська симфонія Шостаковича надихає у людей віру в перемогу над злом. Свого часу Ф.М.Достоєвський наголошував на тому, що без зародження позитивного і прекрасного,  людині не можна входити в доросле життя. Вплив естетичного на формування особи значне і різностороннє. Насамперед,  розвивається образне творче мислення , формується художній смак, здатність бачити і відчувати красу.

      Не випадково естетичне виховання посідає важливе місце як серйозний розділ виховного процесу у загальноосвітній школі. Базовий курс «Мистецтво», що, згідно з освітнім стандартом, вводиться у загальноосвітніх навчальних закладах, починаючи з 8-го класу і продовжується у всіх, без винятку, профілях старшої школи (10-11 кл.) набуває значення узагальнюючого щодо вивчення циклу мистецтв у середній школі та художньо-естетичного виховання школярів. Програма орієнтує вчителя на виховання національно свідомої, духовно багатої, зорієнтованої на творчу діяльність особистості, здатної усвідомити себе в суспільстві, створює умови для індивідуального творчого саморозвитку, саморозкриття і самореалізації. Завдання вчителя художньої культури навчити кожного школяра уміти самостійно задовольняти власні естетичні потреби, цінувати прекрасне, використовувати його для формування себе як особистості, розвинути здатність учня розуміти задум митця, формувати свою думку й аргументувати її.

Структурування матеріалу здійснюється на історико-хронологічній (художньо-стильовій) основі, з поділом на дві частини — українську і зарубіжну культуру. Компаративний підхід («Україна — Європа», «Україна — світ») уможливлює посилення виховного потенціалу курсу мистецтво завдяки впровадженню полікультурної складової й одночасного збереження національних пріоритетів. Акцентується увага не на тому, що роз'єднує, а на тому, що об'єднує різні культури. Через ціннісний вплив мистецтва відбувається  діалог культур.

В основі змісту курсу «Мистецтво» покладено принцип «об’єднання видів мистецтва та формування в учнів цілісної художньої картини світу». Автором педагогічної ініціативи є провідний науковий співробітник лабораторії естетичного виховання Інституту проблем виховання АПН України, кандидат педагогічних наук Масол Л.М.

За переконанням автора програми: «Молоді люди, що отримали середню освіту, повинні бути освічені і естетично, це означає, що їх знання в галузі мистецтва, їх уявлення про його роль в житті суспільства, про закономірності його розвитку, а також їх вміння бачити, чути, розуміти великі творіння світової художньої культури, повинні бути не меншими, ніж в області інших наук, що вивчаються в школі».  Естетичне виховання дієве лише при умові таких складових: особи людини, праці, науки, природи, мистецтва.

          природа                      людина

 

                                         Я                       праця

 

                  мистецтво                    наука

Завдяки прилученню до прекрасного на уроках мистецтва, в дитині активізується творчий потенціал. Спілкування з мистецтвом допомагає учням співвідносити ціннісні орієнтири різних епох і народів, переконатися у важливості й справедливості гуманістичних основ життя, відчути міру своєї відповідальності за їх реалізацію в суспільстві, пробуджує потребу у творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні, сприяє вихованню культури міжнаціонального спілкування через вивчення художніх традицій народів різних країн світу.

       Вступне заняття у 8 класі починаємо із читання казки А. Димарва «Людське серце», у якій розповідається про плем'я дерев'яних чоловічків, які не мали сердець, а тому не знали, що таке радість, смуток, любов і співчуття. «Дерев'яних чоловічків не любили ні звірі, ні птахи, ні мурахи, навіть черв'яки і ті їх не любили, бо вони тільки те й робили, що знищували все навколо. Одного разу один з дерев'яних чоловічків попросив професора, щоб той дав йому серце. Відтоді  життя  чоловічка змінилося. Йому не давали спокою то поранений звір, то роздавлений метелик». Після прочитання твору ставлю дітям запитання: яке відношення має казка до вивчення предмета? Чи  можна «бачити» серцем? Підсумовуючи відповіді дітей, бажаю їм, щоб їхні серця ніколи не були «сліпими», бо мистецтво не просто предмет, а цілий світ краси, почуттів, емоцій.

        Відповідно обираю форми роботи на уроці: круглий стіл, заочна мандрівка, вернісаж талантів. З великим задоволенням діти виконують завдання, запропоновані після викладу теоретичного матеріалу у рубриці «Творча майстерня». Наприклад, після вивчення теми «Візуальні мистецтва» створюють ілюстрації до будь-якого літературного твору, пишуть висловлювання на тему: «Архітектура - застигла музика», презентують вироби декоративно – ужиткового мистецтва, виготовлені власноруч. Ці форми роботи дозволяють проводити міжпредметні зв'язки та формувати у дітей творчо - діяльнісні та самоосвітні компетенції.

 Щоб досягти високих результатів у навчанні та вихованні , поглиблюю зміст уроків, роблю їх справжніми уроками мистецтва; більше уваги приділяю практичному застосуванню знань і вмінь учнів; ставлю перед собою завдання не навчити дітей, а дати їм поштовх вчитися естетиці все життя.

З цією метою на уроках  застосовую:

- наочний метод вивчення матеріалу (для розвитку спостережливості, підвищення уваги до досліджуваних питань, отримання естетичної насолоди);

-проблемно-пошуковий (для розвитку самостійного мислення, дослідницьких умінь);

- метод проектів, використовуючи при цьому індивідуальні, групові та фронтальні форми роботи.

 Доцільно також відвідувати краєзнавчий музей, проводити зустрічі з представниками творчих професій.

        Атмосфера творчості, акцентування особистісного, неповторного — передумова для розкриття духовного потенціалу, виховання справжньої творчої індивідуальності.

 З метою творчого розвитку в учнів уяви  проводжу різноманітні бесіди типу: «Яким ви собі уявляєте птаха-зебру?», «Чи можете ви собі уявити асфальтову дорогу не нудного сірого кольору, а у вигляді яскравих різноко­льорових клаптиків?» тощо. Під час таких бесід  з'ясовую, якими учні бачать неіснуючі об'єкти і втілюють свої фантазії за допомогою олівців, фарб, пластиліну, різноко­льорового паперу та інших художніх засобів. Крім бесід, джерелом дитячої творчості мо­жуть бути мрії, сновидіння школярів. Зовнішній ху­дожній прояв внутрішнього світу учня є не тільки засобом розвитку творчих здібностей особистості. Він дає інколи єдину можливість виявити приховані тривоги, занепокоєність, страх дитини перед чимось і запобігти виник­ненню дитячих неврозів. З такими роботами, як правило, потрібно знайомити бать­ків учнів. Це допомагає дорослим краще зро­зуміти власних дітей, а також запобігає сімей­ним конфліктам.

 Крім фантазії та уяви, я приділяю серйозну увагу розвиткові пам'яті учнів. З цією метою  проводжу різно­манітні ігри : Вірю-не вірю, Митці та їх твори, Мистецьке доміно, Живописний годинник, Аукціон художників, Чарівна живописна квітка, Відгадай хто я та багато інших. Але  ігри не повинні займати на уроці багато часу, їх доцільно проводити в період переключення школярів з одного виду практичної діяльності на іншу.

      В своїй роботі впроваджую передовий досвід багатьох вчителів : Л.М.Масол, О.Лобової, Л.Г.Кондратової, Б.В.Асаф’єва, І.О. Полякової,

А.Г. Стельмах, О.В.Нечай.

        Активно займаюся самоосвітою : пройшла курси на педагогічному сайті Едера : «Недискримінаційний підхід у навчанні», «Робота з дітьми з особливими освітніми проблемами», «Онлайн курс для вчителів початкової школи». Беру участь у тренінгах з мистецтва, обласних семінарах, вебінарах, науково-практичних конференціях.

Зареєстрована на освітянських сайтах : «Шкільне життя», «На урок», «Всеосвіта».

   Результатом моєї праці та навчання стали публікації на освітянському сайті «Всеосвіта». За п’ять публікацій на даному проекті отримала Подяку від адміністрації сайту за вагомий внесок у розвиток онлайн бібліотеки методичних матеріалів для вчителів.

         Оскільки на уроках з інтегрованого курсу «мис­тецтво» широкі можливості надаються творчо­му самовираженню учня, то він може самос­тійно вибирати тему, шлях інтерпретації. Заслуговує на увагу методика добору тематики художньої діяльності. Існує правило, відповід­но до якого вчитель зобов'язаний забезпечити у класі розробку привабливих для учнів ідей, розбудити в школярів бажання творчості. Зу­силля вчителя у процесі підготовки уроку ма­ють бути спрямовані на вибір найбільш дійо­вих стимулів шкільних занять.

 Існують різні способи класифікації сти­мулів. Найзручнішою для користування є класифікація залежно від завдань уроку. За такого підходу виділяються чотири групи сти­мулів:

 1)  для зміцнення сенсорної чутливості;

 2)  для розвитку пам'яті, уяви;

 3)для забезпечення ознайомлення учнів із різними художніми матеріалами;

 4)   для   сприяння   оволодінню   художньою технікою.

                Естетичне виховання має сприяти формуванню творчо активної

осо­бистості, здатної повноцінно сприймати прекрасне, гармонійне, досконале в житті, природі, мистецтві, жити та творити за законами краси.

        Теоретичне підґрунтя питання становлять концептуальні положення Закону України «Про освіту»,  Державної національної програми «Освіта» (Україна XXI століття), Концепції національного виховання, Концепції ес­тетичного виховання учнівської молоді в умовах відродження української національної культури, Концепції художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах, а також спадщина видатних укра­їнських і зарубіжних педагогів ХХ-ХХІ ст., праці сучасних дослідників, де розкрито теоретичні засади естетичного виховання в історичному аспекті та з позицій сьогодення (І. Бех, А. Бойко, С. Гончаренко, М. Євтух, Ю. Руденко,

 О. Сухомлинська, Н. Ягненкова ).

        Філософські проблеми естетичного виховання особистості досліджували Ж. Масенко, В. Кудін, Л. Левчук, В. Мазепа, О. Семашко; загальнопедагогічні та психологічні — Н. Берхін, Ю. Крупник, В. Бутенко, Г. Нєжнов .

         Важливим компонентом естетичної культури є естетичний смак, тому успішне вирішення питань його формування має неабияке значення як для особистісного розвитку, так і для зміцнення ролі естетичних цінно­стей як носіїв культурних традицій.

        З погляду сучасної педагогічної теорії та практики питання формуван­ня у школярів естетичних смаків є актуальним і пов'язане з подальшим пошуком шляхів, які б утверджували в житті дітей духовні цінності, зба­гачували їх зміст і функціональну активність. Естетичні смаки за своєю суттю — це інтегрувальні властивості людини, в яких поєднано емоційні й інтелектуальні сили, їх виразником є оцінна та творча діяльність, тобто особистісне відображення прекрасного в дійсності та мистецтві.

Розвинений естетичний смак є тим орієнтиром, який стає у нагоді під час зіткнення дитини з різноманітною інформацією, навчає сприймати її, опановувати спілкування на засадах невербальних форм комунікації за допомогою технічних засобів, допомагає не розгубитися в інформації та сучасних інформаційних технологіях.

         Урок  мистецтва — це, переду­сім, творчий урок, що дуже відрізняється від інших занять. Вчителем мистецтва  працюю не так багато і не маю спеціальної освіти, але працюю із величезним задоволенням , до своїх обов’язків ставлюся відповідально,  намагаюся виробити власний стиль та методику роботи. Творчий про­цес спонукає мене до пошуку нових ідей, нових рішень, нового підходу до певних пи­тань чи проблем. На кожному уроці я ство­рюю ситуацію введення в мистецтво. Спостерігаючи за учнями, зрозуміла, що ігрові й казкові моменти впродовж уроку  допомагають краще досягнути поставленої мети, де не тільки вчитель, а і кожен учень може придумати безліч дидактичних ігор.

Наприклад, «Художник і глядач». Діти постійно постають у різних ролях, стаючи то художниками, то глядачами щодо творів визнаних майстрів або до власних робіт чи робіт однокласників. На уроці зміна цих ролей відбувається постійно.

Школярі полюбляють уроки на розрізнення «добра» та «зла». Є низка конкретних завдань, що побудовані у формі гри, на зразок завдання про розпізнання завдя­ки особливостям декору доброго і злого образу.

         Середовище впливає на формування та роз­виток особистості, яка усвідомлює зміст своєї діяльності, призначення, прагнення жити в гармонії із собою і довкіллям, бути готовою до активного творчого життя та створення матеріальних умов.  Нажаль, у школі немає спеціально обладнаного кабінету для уроків  мистецтва із стаціонарною технікою. Тому виставки дитячих робіт проходять у коридорах, актовій залі, класах. Недостатнє забезпечення різноманітними художніми матеріалами для зображувальної діяльності. Потребує  постійного оновлення наочність. На кожен урок намагаюся знайти твори образотворчого мистецтва, ілюстрації з книг , презентації та ін. Але я вважаю, що потрібно внести доповнення стосовно нашого предмета. Є програми, є підручники, а посібників, плакатів, додаткових матеріалів немає. Основною формою роботи залишається урок. Пропоную вам переглянути розробку уроку мистецтва у 9-му класі на тему «Види та жанри кіномистецтва».

(Конспект додається у Додатку 1).

         Сучасна програма передбачає творчість вчителя. На прикладі цього уроку я показала як ефективно використовувати робочий час, якими технічними засобами можна користуватися і як заохотити школярів створювати свої презентації, висловлювати свої судження, виявляти готовність творити. Обов’язково потрібно знаходити практичне застосування дитячим роботам.

Найголовнішим результатом формування художньо-естетичних смаків у школі є набуття певних знань, умінь та уявлень і загальний духовний розвиток особистості, складовими якого є: творчі здібності, морально-естетичне самовдосконалення, повага до національної культури.

 Мистецтво – особлива форма відображення дійсності, естетичний художній феномен, який передає красу навколишнього світу, внутрішнього світу людини через осмислення фундаментальних категорій:«краса», «гармонія», «ритм», «пропорційність», «довершеність». Особливості опанування мистецтва в школі пов’язані з його  багатогранним впливом на свідомість і підсвідомість людини, її емоційно-почуттєву сферу, художньо-образне мислення і творчі здібності. Мистецтво сприяє художньо-естетичному розвитку людини та стимулює готовність особистості брати участь у різних формах культурного життя суспільства.

Визначення мети навчання мистецтва в основній школі зумовлене основними функціями мистецтва: естетичною, навчально-пізнавальною, духовно-виховною, комунікативною, емоційно-терапевтичною.

Освітній процес в даний час неможливий без використання інформаційних ресурсів, доступ до яких стає необхідною умовою, що забезпечує формування пізнавальної мотивації. Використання інформаційних технологій підвищує зацікавленість учнів предметом навчання, сприяє кращому засвоєнню досліджуваного матеріалу, скорочує втрати часу при проведенні занять. Вчити і вчитися з інтересом і максимальною ефективністю в сучасній школі вже сьогодні можна за допомогою ІКТ та електронних освітніх ресурсів нового покоління.

Практичне значення досвіду полягає у підвищенні ефективності засвоєння інформації за допомогою таких якостей, як динаміка, оперативність, здатність до інтеграції знань незалежно від просторо-часових перепон.

        Значущість досвіду полягає в системному забезпеченні ефективного динамічного опанування школярами шкільного курсу  мистецтва за допомогою електронних засобів навчання.

Провідна ідея досвіду полягає в синтезації набутої традиційної методики викладання предмета й інновацій комп’ютеризованого навчання.

Сьогодні в  освіті відбувається активний пошук нових підходів, форм та методів роботи. Мистецтво відкривається перед дитиною як процес становлення художнього образу через різні форми втілення: літературні, музичні, образотворчі. Урок мистецтва стає не просто уроком засвоєння нових теоретичних  знань, а уроком мистецтва в широкому розумінні слова.

Вчитель  мистецтва повинен ефективно використовувати сучасні технічні засоби навчання, володіти інформаційно-комунікаційними та мультимедійними технологіями. Музичні програвачі, електронні ППЗ, звукові редактори, музичні енциклопедії, конструктори, «караоке» тощо .

Урок  мистецтва буде ефективним, якщо педагог синтезуватиме вербальну, візуальну, звукову та рухову інформацію, поєднуватиме абстрактно-логічні та предметно-образні форми наочності. Якнайкраще ці завдання можна реалізувати за допомогою мультимедійних технологій, що використовуються як під час викладання, так і в позакласній мистецькій діяльності школярів.

Одним із найефективніших засобів підвищення продуктивності навчально-виховного процесу в умовах сьогодення є застосування креативних комп’ютерних технологій, якi забезпечують наступні функції управління навчальною діяльністю:

індивідуальне навчання, зумовлене розбудовою моделі особистості;

проблемне навчання, в якому учень виступає як дослідник;

формування готовності особистості до творчої діяльності, набуття нею емоційно-чуттєвого досвіду.

Впровадження ІКТ забезпечує вирішення завдань всебічного розвитку природних, творчих здібностей учнів, а саме:

фантазії художньої уяви;

асоціативного сприйняття і мислення на основі художнього і музичного матеріалів;

розуміння поняття ритму в природі і мистецтві;

відчуття простору, форми, контрасту, динаміки та інше.

Найбільш доцільним є використання на уроках  мистецтва електронних посібників. Саме вони сприяють моделюванню різноманітних педагогічних ситуацій, оперативності у зміні застарілої навчальної інформації, розбудові моделі навчання особистості з урахуванням особливостей її пізнавальних процесів.

Електронні засоби навчання розвивають абстрактне мислення, оскільки дозволяють одержати узагальнене уявлення про інтегративні об’єкти та явища, пов’язані зі змістом підготовки, формують логічне та образне мислення школяра, бо на екрані подаються не реальні предмети, а символи реальності. Таким чином, за допомогою образу виявляється єдність волі особистості, власного «Я» - творця.

Уроки  мистецтва будую за допомогою інтеграції традиційних та сучасних засобів навчання, виважено й ретельно добираючи методи роботи, пам’ятаючи слова Я. А. Коменського: «…якщо навчання дається дитині важко, то в цьому винні методи, якими їх навчають».

У системі роботи практикую різні типи уроків : уроки вивчення нового матеріалу, комбіновані, нетрадиційні уроки : урок-вікторина, урок-казка, урок-конкурс, урок-подорож, на яких є можливість звільнитися від «схеми» стандартного уроку. Нестандартна типологія уроків допомагає створити позитивну мотивацію навчальної діяльності, що надзвичайно важлива в роботі з школярами.

Щоб активізувати розумову і творчу діяльність учнів , застосовую активні методи і прийоми роботи на уроці такі як:

- метод проектів,

- рольові імітаційні ігри,

- виконавський конкурс,

- асоціативні павутинки та ланцюжки,

- метод моделювання процесу творчості,

- метод порівняння тощо.

Пропоную виконувати завдання художньо-естетичної спрямованості, які передбачають комплексне використання музики, літератури та образотворчого мистецтва.

Навчальний процес проходить за умов постійної активної взаємодії всіх учнів. Це практичні роботи, навчання, взаємонавчання (колективне, групове, у співпраці ).

Велику увагу приділяю впровадженню новітніх технологій навчання. Дбаю про осучаснення уроку. Працюю над створенням мультимедійних проектів та презентацій, відеорядів, слайд-шоу , без яких неможливо уявити сучасний урок мистецтва. Використовую педагогічний програмний засіб освітньої галузі «Естетична культура», «Музичне мистецтво».

Прагну до реалізації навчальної та виховної мети. Приділяю особливу увагу формуванню духовного світу учнів , їх моральності, естетичних уподобань і смаків, розвиваю нахили і обдарування, стимулюю творчу діяльність, стимулюю до естетичної самоосвіти. Своє педагогічне покликання бачу в тому, щоб не тільки вчити мистецтву, а й виховувати ним.

Основними показниками результативності впровадження електронних програмних засобів є підвищення інтересу учнів до  мистецтва, розширення їх світогляду, розвиток мистецької культури, художньо-естетичних смаків, життєвої компетентності школярів, важливим кроком до виховання гармонійної особистості.

Прогнозований результат:

-Підвищення загального рівня професійної майстерності .

-Удосконалення всіх видів педагогічної компетентності: інтелектуальної, комунікативної, дидактичної, методичної.

-Створення дидактичних матеріалів про вплив  мистецтва на духовну сферу школяра.

-Стимулювання  інноваційності, креативності, творчості учнів на уроках  мистецтва.

 

 

1

 

docx
Пов’язані теми
Мистецтво, Інші матеріали
Додано
15 березня 2019
Переглядів
895
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку