21 травня о 18:00Вебінар: Психологічний супровід педагогів, дітей та батьків в умовах віддаленого спілкування та навчання

Опис досвіду роботи вчителя музичного мистецтва в школі

Про матеріал
Опис досвіду роботи вчителя музичного мистецтва в школі на тему «Музично-творча діяльність на уроках музичного мистецтва».
Перегляд файлу

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Опис досвіду роботи

 

 «Музично-творча діяльність на уроках музичного мистецтва»

 

 

 

 

Виконала Черемохова Олена Михайлівна

                                                         вчитель музичного мистецтва

ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 м. Подільська

Одеської області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

Вступ …..........................................................................................................

3

Розділ 1.

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ  НА УРОКАХ МУЗИКИ ………………………………………………................................

 

 

4

 

  1.     Творчий розвиток учнів на уроках музичного мистецтва. ……………………………………………………….…………….

4

 

  1.     Творчі завдання на уроках музики, та їх види …………………..…........................................................................

 

8

Розділ 2.

МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ МУЗИКИ

………………………………………………............................. .12

 

 

  1.        Творча лабораторія вчителя музики (форми, методи, прийоми)……...………………………………...…………………

 

12

Висновки .....................................................................................................

14

Список використаних джерел ....................................................

16

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

    Музика є одним із могутніших засобів виховання, який надає естетичного забарвлення духовному життю людини. Вона вводить людину в світ хвилювання, радісних переживань. Щоб відкрити перед дитиною двері у цей світ, потрібно розвивати в неї здібності, які успішно виявлятимуться в музичній діяльності. Без них не можна прилучити дитину до чудового світу музики, неможливий цілісний розвиток особистості.

  Формування творчої, мислячої особистості - одне з найважливіших завдань сучасної школи. Важлива роль у цьому належить музичному мистецтву. Музика стимулює до творчої діяльності, формує пізнавальні та емоційно-мотиваційні функції, розвиває творче мислення й комунікативність, а також позитивні якості характеру: систематичність, працьовитість, наполегливість у досягненні мети.

       Проблема формування здібностей дітей до творчої музичної діяльності багатогранна й різнопланова, її вивчали психологи  (Б.Ананьев,  Г. Костюк, Л. Виготський, Е. Голубєва, Б. Теплов та інші),   музикознавці (Б. Асафьев,  Л. Баренбойм, В. Медушевський, Є. Назайкінський, Б. Яворський), педагоги (В. Верховинець, Н. Ветлугіна, Д. Кабалевський, М. Леонтович, К. Стеценко та інші). У сучасній вітчизняній музичній педагогіці ці питання розробляються досить активно (О.Лобова, Є. Печерська, О. Ростовський, Л.Масол). Усі науковці погоджуються з тим, що вирішення проблеми музичного розвитку дітей та їх творчих здібностей досягається через активну діяльність і пробудження природної емоційної чутливості.

Об’єктом розгляду в випускній роботі є музично-творча діяльність школярів.

Предметом розгляду став аналіз педагогічних умов здійснення музичного виховання в процесі музично-творчої діяльності учнів.

Мета роботи  - визначити найбільш ефективні для музичного виховання шляхи реалізації творчої діяльності.

 

Завдання:

- розглянути творчий розвиток учнів на уроках музичного мистецтва;

- ознайомитись з творчими завданнями на уроках музики та їх видами;

- дослідити особливості впровадження творчих завдань на уроках музики;

- виявити специфіку здійснення ефективності педагогічного керівництва музичною творчістю  школярів.

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ  НА УРОКАХ МУЗИКИ.

1.1.Творчий розвиток учнів на уроках музичного мистецтва

       Формування музичної культури школярів є головним завданням сучас­ної музичної педагогіки. Учитель має розвинути чутливість і потяг дітей до музики, ввести їх у світ добра й краси, відкрити в музиці животворне джерело людських     почуттів і переживань,   навчити   захоплюватися непов­торністю музичних творів.

    Музика має сприйматися як живе й захоплююче мистецтво, тому та­ким же живим і захоплюючим має бути навчання. Якщо вчитель прихо­дить на урок з бажанням, разом з учнями відчути радість спілкування з музикою, то цим він налаштовує на такий лад і дітей.

     Ефективність музичного навчання і виховання значною мірою зале­жить від особистості вчителя, його світогляду і професійної підготовки, педагогічного таланту і майстерності, багатства інтелекту і душевної чуйності, громадянської позиції.

      На сучасному етапі все більше уваги приділяється пошуку перспективних підходів до вирішення проблеми гуманізації процесу виховання, стимулювання пізнавальної активності учнів, накопиченню досвіду їхньої творчої діяльності. У реалізації цього складного процесу важлива роль належить мистецтву, що допомагає дітям глибше пізнати себе, свій внутрішній світ, спонукає до самовдосконалення.

У майбутньому, на мій погляд, роль художньо-естетичних факторів розвитку особистості має значно зрости. Мистецтво з його чи не наймогутнішою силою емоційного впливу на свідомість і підсвідомість людини має розглядатися не тільки як джерело художнього виховання, формування емоційно-естетичної культури, що є надзвичайно важливим, а також і як універсальний механізм розвитку її творчих здібностей.

     Одним із найважливіших завдань сучасної школи є формування творчої, мислячої особистості. Головною метою школи, як зазначено в Концепції загальної середньої освіти, є створення сприятливих умов для розвитку творчого потенціалу та таких індивідуальних здібностей особистості, які забезпечать їй досягнення життєвого успіху. Тому зараз все більше уваги приділяється питанням творчого розвитку дітей, де головним завданням виступає розвиток їх творчих здібностей засобами мистецтва, зокрема музичного.

          Основна форма організації музичного виховання у школі - урок музики. Серед предметів естетичного циклу саме цей урок стимулює до творчої діяльності, сприяє формуванню пізнавальних та емоційно-мотиваційних функцій, розвитку творчого мислення, здібностей, а також позитивних якостей характеру (систематичності, працьовитості, наполегливості у досягненні мети).

          Музика є мовою серця, найніжніших почуттів, світу емоцій людини. Вона дає поштовх для внутрішнього переживання і уяви. Це внутрішнє відчуття та переживання викликає бажання передавати музику в дії, міміці, жестах, рухах, співі, грі, створювати нові образи. Ось чому елементарними основами музичної освіти повинні володіти всі без винятку, і найперше завдання нашого часу полягає у тому, щоб знайти найефективніші форми і методи розвитку творчих здібностей дітей.

Розвивати творчість – означає виховувати у дітей інтерес до знань, виявляти

їх нахили, самостійність у навчанні. Учень добре вчиться лише тоді, коли він

переживає успіх, хоча б невеликий. Тому головним завданням вчителя я вважаю пробудити чи розвинути в дитині творчість, допомогти учневі знайти себе в житті, за словами Ф.М.Достоєвського: «відкрити в собі людину».

 У розв’язані задач творчого розвитку учнів велику користь приносять сучасні технічні засоби і новітні технології, такі, наприклад, як комп’ютер і засоби мультимедіа. Впровадження технічних засобів в освітню сферу стало особливо актуальною у наші дні.

Вважаю використання ІКТ у сучасній освіті як один із необхідних засобів

професійної діяльності вчителя, тому на уроках музичного мистецтва  я застосовую сучасні інформаційні технології: мультимедійні навчальні програми з музичного мистецтва, ресурси глобальної мережі Інтернет. Застосування ІКТ на уроках музичного мистецтва сприяє всебічному і гармонійному розвитку особистості дитини, насамперед розвитку її творчих здібностей та дозволяє :

● підвищувати продуктивність уроку;

● підвищувати якість рівня використання наочності на уроці;

● об’єктивно та своєчасно проводити контроль та підведення підсумків;

● дозволяє залучити учнів до створення творчих робіт;

● підвищувати пошук інформації з найрізноманітніших джерел;

● розвивати самостійне мислення.

Використання комп’ютера на уроці створює можливості для розвитку зорової пам’яті, фантазії, формування у дітей естетично-гармонійного світосприйняття.

Педагогічний досвід показує, що використання інформаційних технологій на уроках музики сприяє всебічному і гармонійному розвитку особистості дитини, насамперед всебічного розвитку природних, творчих здібностей учнів, а саме: 

- фантазії і художньої уяви;

- асоціативного сприйняття і мислення на основі художнього і музичного матеріалів;

- розуміння поняття ритму в природі і мистецтві;

- відчуття простору, форми, контрасту, динаміки, кольорової палітри.

     Працюючи над розвитком творчих здібностей учнів, на уроках музичного

мистецтва я використовую різні методи, що є актуальними в системі мистецької освіти: метод розповіді та бесіди, метод наочності, ігровий метод, метод порівняння і зіставлення, метод узагальнення, метод забігання наперед і повернення до вивченого матеріалу.

         У своїй роботі застосовую різні форми навчання: індивідуальну роботу,

роботу в групах, колективну роботу, роботу в парах.

       Працюючи за інноваційними технологіями особливу увагу я намагаюсь

приділяти інтерактивному навчанню. Використовую інтерактивні методи

навчання: «Мікрофон», «Ланцюжок», «Мозковий штурм», «Асоціативний

кущ», «Азбука».

       У ході інтерактивного навчання учні вчаться робити вибір, шукати і

аналізувати інформацію, захищати свою точку зору, добирати найбільш

переконливі аргументи. При цьому навчальний процес відбувається за умов

постійної, активної взаємодії всіх учнів, вони обмінюються думками, ідеями,

пропозиціями.

Інтерактивні методи навчання сприяють формуванню навичок і вмінь,

виробленню цінностей, створенню атмосфери співпраці та більш високому

рівню засвоєння матеріалу учнями.

        Урок музики має велику силу впливу на внутрішній і духовний

світ учнів, пробуджує інтерес до музики, необхідність спілкуватися з нею.

Одним із шляхів розвитку творчої особистості учнів, їхньої креативності я

вважаю творчу музичну діяльність, яка має пронизувати усі види музичної

діяльності школярів та є якісним показником творчого самовираження.

         У виконавській діяльності інтенсивно розвиваються музичні творчі здібності учнів, розширюються можливості активного сприймання музики. На кожному уроці я навчаю дітей уважно слухати музику, спостерігати за інтонаційним розвитком музики, інтерпретувати інтонаційно – образний зміст прослуханих творів у процесі колективних обговорень і дискусій, навчаю елементам гри на музичних інструментах, споглядати твори різних видів мистецтв, аналізувати музичні та художні образи, розуміти мову мистецтв, пояснюю що різні види мистецтва тісно пов’язані з життям людини, виховую інтерес до вивчення мистецтва, формую естетичні смаки.

Одним із провідних видів діяльності на уроці музичного мистецтва вважаю вокальну діяльність. Поступово на кожному уроці я розвиваю в учнів музичний слух, музичну пам’ять, почуття ритму, творчу уяву, фантазію, вокально-хорові навички, вміння і знання мистецтва.   Я постійно намагаюся підвищувати свій методичній і теоретичний рівень відвідуючи відкриті уроки колег та сама проводячи відкриті уроки та заходи.

        У школі керую вокальними гуртками «До-мі солька» для 3-4 класів та «Співаночки» для 7-10 класів, основним завданням яких є розвиток особистості засобами музичного мистецтва, як важливою й невід’ємною частиною духовної культури школяра. Учні гуртків виступають на шкільних концертах, виховних заходах, родинних святах.

      Підводячи підсумок хочу зазначити, що мистецтво з його унікальними можливостями цілісного впливу на особистість виступає не тільки джерелом естетичного виховання, а й універсальним засобом творчого розвитку дитини. Викликані ним естетичні почуття мають цілющу перетворювальну силу, бо вони постають у результаті вільної творчої фантазії. Отже, всебічний, повноцінний і грамотний розвиток суспільства можливий лише за умови присутності в його процесах культурно-мистецького аспекту.

1.2. Творчі завдання на уроках музики, та їх види.

         Спрямовувати учнівську творчість можна в різних напрямках – літературному, образотворчому, театрально-драматичному і, що особливо важливо, – музичному.

   Зразком літературних творчих завдань на уроці музики можуть бути: підбір або написання віршів до музики, малюнків, творів-вражень про музику, творів на музично-естетичні теми, створення казок, легенд (учні обов’язково мусять прочитати їх у класі).Наприклад, можна використати наступні завдання: підібрати вірш про природу, написати оповідання про любов українського народу до пісні, написати легенду, казку, де б головними героями були музичні інструменти, музиканти, власне сама музика (вивчений на уроці музичний твір).

   Музичні враження учнів можуть підсилюватися зразками образотворчого мистецтва. Художня діяльність направлена передусім на розвиток асоціативного мислення дитини, пошук ним таких виразних засобів у інших видах мистецтва, які б допомогли усвідомити зміст музичних образів.

Творчими образотворчими завданнями можуть бути:

  • намалювати сюжети музичних творів;
  • виліпити з глини, пластиліну персонажів музичних казок, п’єс, пісень;
  • оформити програму і афішу концертів, музичних спектаклів;
  • створити ескізи костюмів для дійових осіб опер, балетів, мюзиклів, фрагментів декорацій.

Під час знайомства з музичними творами, так чи інакше пов’язаними з картинами природи («Дощик» В. Косенка, «Ранок» із сюїти Е. Гріга «Пер Гюнт», п’єси з циклу «Пори року» П. Чайковського та багатьох інших) можна запропонувати учням підібрати кольори, фон, які б допомогли розкривати стани природи й душі людини, намалювати пейзаж, що відповідає музичному образу. Даючи дітям завдання намалювати картину на тему програмного музичного твору, потрібно звернути їхню увагу на зображення характерних персонажів, пошук виразності колориту, ліній штрихів малюнка, композиції.

       Можна рекомендувати також прийом зображення на аркуші паперу ліній, відповідних характеру мелодії, що звучить, її «злетам» і «падінням», контрасту регістрів, динаміці, темпу, тощо. Причому лінії ці учні можуть також вигадати самостійно.

  Науковими дослідженнями доведено, що весь організм людини реагує на дію музики. Сприймання і розуміння музики полягають у відчутті її голосовими зв’язками, м’язами, рухом, подихом. Рух є основним засобом розвитку відчуття ритму, природної музикальності, уяви, прагнення до самовираження, емоційного відгуку на музику, здатності осмислено, усвідомлено сприймати і виконувати музичні твори, основним способом розвитку діяльності й мислення, тренування нервово-психічних процесів, засобом розвитку соціально-комунікативних навичок, джерелом ні з чим не порівнянної радості для дітей. Тому рух – це найважливіший компонент у музичному вихованні. Наприклад, під час виконання пісні дити імітують  гру на уявних музичних інструментах, а під час слухання музики рухи пальцями (наприклад: під маршову музику – пальці крокують, під  танцювальну –  танцюють в певному ритмі).

        Мотивів для пластичних імпровізацій музика дає безліч, вчителеві ж необхідно з позицій методики визначити: який образ за своїм емоційним ладом доречний для пластичного втілення на даному уроці, чи не перешкодить цій роботі його музичне оточення; як точно і стисло сформулювати завдання для пластичної імпровізаціє даного твору; яку форму – індивідуальну, групову, колективну, імпровізацію «по ланцюжку» – вибрати для конкретного твору.

Творчі завдання на основі ритму – ритмічні імпровізації:

  • «луна»: учень проплескує ритмічний малюнок (РР), а інший – повторює ритмічний рисунок і додає новий;
  • «питання – відповідь»: учень проплескує РР питання, а інший – РР відповідь;
  • ритмізація слів, словосполучень, віршиків, загадок, лічилок, примовок, приказок, тощо;
  •  «ритмічні загадки»: впізнати пісню, вивчену вправу;
  • створення ритмічного супроводу до вивчених пісень, танків, ігор.

Творчі завдання на основі мелодій – мелодичні імпровізації:

  • мелодика слів, словосполучень, віршів… (наприклад, «сильний вітер», «легенький вітерець»; «сонечко сходить», «сонечко заходить»);
  • домислити вступ, закінчення;
  • імпровізований (речитативний) діалог учителя й учнів (відповідь на загадку);
  •  «запитання-відповідь» («Що бажаєш кішечка? – Молочка хоч трішечки!»): відповідь має мати чітке завдання (наприклад, відповідь на одному звуці, на стійких звуках, поступовий рух мелодії догори, вниз, зі збереженням РР, з новим ритмом і т. п.).

 Також можна запропонувати учням подумати над тим, якими інтонаціями – маршовими, пісенними або танцювальними – можна озвучити певний вірш.

«Пісенні» вірші рекомендується виконувати наспівно; «танцювальні» – з характерними для танцю рухами рук, ніг, корпусу, підкреслюючи мовними інтонаціями акценти; «маршові» – з відповідними цьому жанрові призовними інтонаціями, зображаючи кроки на уявних барабанах або «маршируючи» пальцями по столу. Таким чином, уже перші досліди мовних імпровізацій можна зв'язати з вихованням у дітей почуття жанрової приналежності вірша, відчуття його музикальності.

         Вокальні імпровізації можуть бути перехідною ланкою до розучування пісні, коли учні придумують мелодію на заданий текст. Серед найбільш вживаних вокальних імпровізацій є: озвучення імен – творче завдання, що дається учням на початку знайомства. Проспівуючи питання-завдання типу: «Назви своє ім'я. Як тебе звуть? Давай знайомитися. Я – Олена Михайлівна. А ти?» – учитель пропонує відповідати на музичне запитання музичною відповіддю. При цьому потрібно звернути увагу учнів на те, що можна називати-співати повне ім'я (Тетяна) або його короткий варіант (Таня). З перших дослідів озвучення імен слід привчати дітей «співати» своє ім'я як можна виразніше, передавати в звучанні голосу свій характер або свій настрій в даний момент.

    Інструментальні імпровізації пов'язані з використанням найпростіших музичних інструментів. Я в своїй роботі на уроках використовую шумові ударні інструменти з метою створення  ритмічного супроводу п'єс, пісень.

Комплексна музична імпровізація поєднує у собі вокальну, інструментальну, рухову, танцювальну, ігрову, театралізовану діяльність у наступних творчих завданнях: інсценізація, театралізація вокальних творів, пісень-ігор, творів для слухання; колективне створення казок.

   Багато творчих завдань можна поєднати з іграми. В ігровій формі можна проводити як окремі етапи уроку музики, так і весь урок. До кожної теми уроку, окремого виду діяльності можна придумати гру. Для її створення потрібні винахідливість і фантазія. Завдання гри – сприяти активному розвитку музичних здібностей, засвоєнню теоретичного матеріалу. Вона має викликати сильні й тривалі позитивні емоції, бажання навчатися без примусу. Іграм можна вигадати яскраві, образні назви.

Велику допомогу в розвитку психічних процесів  школярів можуть надати інтелектуальні ігри, в тому числі ребуси і кросворди.

Ці форми роботи знайомі учням і дуже їм подобаються, але здебільшого використовуються на шкільних уроках репродуктивно, наприклад для перевірки знань чи узагальнення вивченого. Вважаю доцільним застосовувати ці завдання як евристичні – пропонувати учням самим створювати ребуси, які б віддзеркалювали музичні терміни, поняття і кросворди в яких би містились основні моменти вивченого (наприклад на попередньому уроці).

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ МУЗИКИ.

2.1. Творча лабораторія вчителя музики (форми, методи, прийоми)

            У всі часи праця педагога мала творчий характер, адже основне її призначення – створення, «творення» особистості, розвиток, ствердження людського в людині. Світ, що стрімко змінюється, глобалізація економіки і політики, нові педагогічні технології – все це вимагає нових підходів до змісту освіти і педагогічної праці.

           Практика показує, що кожен вчитель має свій особливий стиль професійної діяльності, а вчитель-творець, дослідник – власну лабораторію. На основі аналізу, переосмислення наявної наукової і методичної інформації він створює свою методику викладання, творчо адаптуючи наявні технології навчання до конкретних обставин, доповнюючи і збагачуючи власними знахідками, власним баченням шляхів вирішення тієї або іншої педагогічної проблеми.

       В творчу лабораторію вчителя музики входять як необхідний компонент особливі методи прийоми та форми діяльності.

          Прийом – це складова частина, елемент методу, його деталь. Кожний метод являє собою певну систему прийомів. Прийом підпорядковується тому завданню, яке виконується даним методом. Метод у певних умовах може стати прийомом і навпаки.

         Вчитель повинен чуйно і виважено підійти до добору методів, спираючись на вікові особливості школярів, загальний і творчий рівень, виходячи з принципів доступності, системності, систематичності і природовідповідності навчання, свідомості і активності учнів у творчій діяльності, індивідуального і особистісного підходу до учнів.

Безперечним є те, що для уроку мистецтва психологічна, технічна, інтелектуальна, професійна підготовка недостатні. Необхідно підготуватися до уроку ще і емоційно.В учнях важливо порушити відчуття ідеї, але для цього необхідні засоби, що впливають не стільки на розум, скільки на відчуття. Акторська майстерність у цьому відношенні володіє багатющими можливостями. Корисним може бути один з відомих в театральній педагогіці прийомів, що отримав назву «Прийом ототожнення», тобто злиття свого «я» з образом, думкою, яку необхідно розкрити у творі, що виконується. Цей прийом припускає не тільки велику попередню роботу над музичним твором (знання епохи, історії створення, художнього і світоглядного контекстів і так далі), але і природнє органічне «проживання» педагогом художнього образу цього твору. Тільки тоді можливе дійсне творче спілкування між дітьми і вчителем.

Для предмету «Музика» спілкування – одне з центральних понять. Це перш за все взаємодія вчителя і учнів, що має особливе емоційно-змістовне забарвлення. Спілкування на уроці музики можна визначити і як спільну творчу діяльність учнів і вчителя, направлену на розкриття життєвого змісту музики, досвіду етичних відносин, закладеного в ній.

Вчитися чути музику учні повинні безперервно впродовж всього уроку: і під час співу, і під час гри на інструментах, і в моменти, що вимагають найбільшої уваги, зосередженості і напруги душевних сил, коли вони виступають в ролі слухача. Уява у дітей,  як правило, яскрава, жива, і «музичні картинки» вони слухають із задоволенням. Щоб не відволікатися, можна запропонувати їм вчитися слухати музику із закритими очима, щоб «побачити» її в своїй уяві.

       Бажання висловити свої думки і відчуття не може з'явитися у школярів, якщо немає інтересу до уроку і до музики взагалі. Вчитель повинен створити атмосферу довіри, доброзичливості – бесіди і дискусії за ініціативою самих дітей виникають на уроках тоді, коли у них прокидається бажання висловитися, коли вони відчувають необхідність спілкування з вчителем.

       Важливо, щоб у творчому музикуванні (співі, грі на інструментах, диригуванні, пластичній і мовній інтонації, роздумі тощо) дитина виражала свій стан, суб'єктивно «проживала» свій настрій в музиці, а не формально виконувала технічне завдання вчителя. Мудрість творчості полягає в тому, що не треба «квапити» відчуття думкою, треба довіритися несвідомій області душі дитини. Поступово накопичуючи і зіставляючи свої враження, музично-слухові уявлення, вона раптово розцвітає в своїх творчих проявах, як раптово розкривається квітка.

Висновки

Музично-творча діяльність школярів  займає важливе місце у всій системі навчально-виховного процесу, так як за ним стоїть не тільки розвиток естетичних якостей людини, але і всієї особистості в цілому: її духовних потреб, моральних ідеалів, особистих і суспільних уявлень, світогляду. Всі ці якості в людині розвиваються під впливом різних факторів.

      Творчість є актуальною потребою дитинства. Створення чогось нового, того що не існувало раніше - це захопливий процес, який стимулює загальний розвиток дитини, є визначним фактором у формуванні особистості. Творчі здібності у дитинстві мають загальний характер, тобто займатися творчістю можуть усі діти, важливо збудити у дитини інтерес до творчості, розсунути рамки їх можливостей.

      Урок музики, як основна форма музично - естетичного виховання  школярів, має більше можливостей для використання методів і різновидів діяльності, що допомагають розвитку творчих здібностей учнів. Але для успішного їх використання вчителю необхідно зважати на деякі моменти:

- мотиваційний момент (творчій діяльності повинне передувати певне стимулювання);

- необхідна підготовка до творчих завдань, з причини того, що вони базуються на попередньому досвіді учнів;

- логічність і драматургічна визначеність застосування;

- самостійність виконання;

- можливість застосування на всіх етапах уроку;

          Вчитель – керівник дитячої творчості. Це вимагає від нього не тільки вичерпного володіння своїм предметом, знаннями з педагогіки і психології, але і креативності, артистизму, прагнення до постійного самовдосконалення, самоосвіти. Він повинен володіти методами, прийомами і формами творчої діяльності, яка неодмінна будуватися на засадах гуманного, особистісно-орієнтованої виховання. Педагогічними умовами інтенсивного розвитку творчих здібностей на уроках музики постають:

- гнучка, відкрита модель музично-естетичної діяльності на уроках музики;

- співтворчість вчителя і учнів;

- демократичний стиль спілкування діалогічного характеру;

- атмосфера успіху;

- опора на творчі технології (методи, прийоми, форми, засоби);

- стимулювання рефлексивної (самоаналіз, саморегуляція, самоконтроль) діяльності учнів.

Поле застосування творчих задач на уроці музики є дуже широким. Важливими об'єднуючими факторами творчої діяльності є самостійність і оригінальність (новизна) створеного, але  вважаю за потрібне наголосити, що цінним в творчій діяльності є саме процес, а не продукт діяльності, тільки у процесі творчості дитина може розвиватися найбільш природно і органічно.

Список використаних джерел: 

  1. Апраксина О. О. Музыка в воспитании творческой личности / А. А. Апраксина. - М.: Музыка, 1975. - 176 с.
  2. Ветлугіна Н. Музичний розвиток дитини. – К.: Музична Україна, 1997. – 94 с.
  3. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте: Психологический очерк: Кн. Для учителя. - 3-е изд. - М.: Просвещение, 1991. - 93 с.
  4. Гумінська О. Інтерактивні методи на уроках музики / О.Гумінська // Завуч. - 2004. - №32. - С. 4-12.
  5. Гумінська О.О. Уроки музики в загальноосвітній школі: Методичний посібник. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2004. - 104 с.
  6. Демчишин М.С. Формування музичного мислення школярів. - К.: Просвіта 1994. - 98 с.
  7. Кабалевський Д.П. Як розповідати дітям про музику. - К.: Вища школа, 1981. - 60 с.
  8. Козленко В. Н. Формування творчої особистості учня / В. Н. Козленко // Рідна школа. - 1999. - № 5. - С. 17-18.
  9. Кукушин В. Ігрові технології на уроках / В.Кукушин // Відкритий урок. - 2006. - №11-12. - С. 3.
  10. Куришев Є.В., Куришева Л.К. Теорія та практика музично-естетичного виховання за системою К.Орфа.- К.: ІСДО , 1994. - 175 с.
  11. Лазаревська О.М., Науменко С.І. Творчість дитини і музичне виховання // Початкова школа. - 1994. - №11. - С. 16-18.
  12. Печерська Е.П. Педагогіка співробітництва на уроках музики / Е.П.Печерська. - К.: Початкова школа, 1998. - 371 с.
  13. Побережна Г.І., Щириця Т.В. Загальна теорія музики: Підручник. - К.: Вища школа, 2004. – 303 с.
  14. Рудницька О. П. Музика і культура особистості: проблеми сучасної педагогічної освіти : навч. посіб. / О. П. Рудницька. - К.: ІЗМН, 1998. - 248 с.
  15. Стецюк К.В. Особливості навчально-виховного процесу в школах з розвитку музично-творчих здібностей // Музичне і театральне мистецтво України у дослідженнях молодих мистецтвознавців: Матеріали Всеукраїнської науково-творчої конференції студентів та аспірантів, 16-17 березня 2004 року / Відп. ред. Г.Я. Ботунова. - Х.: ХДУМ, 2004. - 94 с. - С. 73-75.
  16. Стецюк К.В. Розвиток музично-творчих здібностей як педагогічна проблема // Технологія навчання дорослих: зміст, структура, основні характеристики: Матеріали науково-практичної конференції / Ред. кол.: С.Я. Харченко, Є.М. Хриков, О.І. Кравченко. - Луганськ: Альма-матер, 2005. - С. 34-40.
  17. Теплов Б.М. Психология музыкальных способностей. - М. - Л.: АПН РСФСР, 1947. - 335 с.
  18. Якимчук С. Н. Методика музичного виховання: Навч. посібник для студ. муз.-пед. ф-тів, вищих та серед. навч. закл. мистецтв, вчителів музики навч. закл. різного типу / Рівненський держ. гуманітарний ун-т. Інститут мистецтв. - Рівне, 2003. - 160 с.

 

docx
Додано
25 лютого
Переглядів
184
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку