Опис досвіду "Розвиток пізнавальної активності учнів в позакласній роботі"

КОСТЯНТИНІВСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

ВІДДІЛ ОСВІТИ

МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

ІВАНОПІЛЬСЬКА СПЕЦІАЛІЗОВАНА ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ

Розвиток пізнавальної активності учнів

в позакласній роботі

Оносова Олена Анатоліївна,

учитель інформатики

Іванопільської СШ

І-ІІІ ступенів

Актуальність

Серед усіх дисциплін інформатика займає особливе місце. Це пов'язано не тільки з швидкими темпами розвитку технічних і програмних засобів, але і з особливостями предмета, які зумовлені об'єктивними законами науково-технічного прогресу. Кожні два роки відбувається модернізація апаратних і програмних засобів обчислювальної техніки. Такого розвитку однієї галузі історія науки і техніки ще не знала.

Наш час – це час змін. У сучасному світі потрібні люди, здатні приймати нестандартні рішення, що вміють творчо мислити. На жаль, сучасна масова школа ще зберігає нетворчий підхід до засвоєння знань. Одноманітне, шаблонне повторення одних і тих самих дій убиває інтерес до навчання. Діти позбавляються радості відкриття і поступово можуть втратити здатність до творчості. Одна з основних проблем сучасної освіти низька творча ініціатива учнів. Переважна більшість школярів виявляють повну нездатність до вирішення завдань, що не мають стандартних алгоритмів рішення.

Розвиток дітей за допомогою роботи на комп'ютерах є одним з важливих напрямів сучасної педагогіки. Актуальними стають питання про форми і методи навчання дітей.

Невід'ємною частиною інформаційної культури є знання комп'ютерних технологій і уміння застосовувати їх в своїй діяльності в стандартних, нестандартних творчих ситуаціях. Відстоювання власної думки, розвитку естетичного смаку, розширенню кругозору допомагає позакласна робота.

Актуально в науці все те, що ще не досліджено. Тому в умовах оновлення змісту і структури сучасної освіти проблема розвитку позакласних занять набуває нового звучання і вимагає подальшого осмислення. Зараз нашій країні потрібні люди, здатні приймати нестандартні рішення, що вміють творчо мислити.

Мета дослідження – опис методики розвитку творчих здібностей учнів з використанням методів позашкільної роботи з інформатики.

Предмет дослідження – інформатика та інформаційні технології.

Об'єкт дослідження – організація позашкільної роботи з інформатики.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що відповідні заняття об'єднують учнів з різними інформаційними інтересами і це підвищує їх рівень мотивації і самостійності і, як наслідок, ефективність навчання.

Для досягнення мети та доведення гіпотези дослідження визначилися наступні завдання:

1. Проаналізувати основи творчої діяльності учнів.

2. Підібрати форми, методи і засоби навчання з використанням інформаційних технологій.

3. Розробити заходи з використанням інформаційних технологій.

   Основною метою навчання учнів  з інформатики  і інформаційних технологій є розвиток мислення, пізнавальної активності, інтелектуальних здібностей.

Основна частина.

    Педагогічні дослідження та власний  досвід свідчить, що  діти здебільшого комп’ютер використовують як засіб для розваг: грають в ігри,  слухають музику, дивляться фільми тощо.

    Отже, у такій ситуації вчителям, у першу чергу, необхідно спрямовувати свої зусилля на розвиток творчих здібностей учнів, на  активізацію пізнавальної діяльності, знайомлячи їх з широким спектром  можливостей комп’ютера в освіті, побуті, творчості, естетичному розвитку,  профорієнтації тощо, через виконання певних навчальних проектів (практико-орієнтованих, творчих, інформаційних, ігрових).

   У проектній діяльності дитина найбільш яскраво проявляє свої здібності,  розкриває своє світовідчування, відкриває для себе щось нове. У той же час,  широкі можливості сучасного програмного забезпечення дозволяють підходити  до роботи творчо й нестандартно.

Яким способом зацікавити учнів точними науками та інформаційними технологіями зокрема? Я бачу лише один вихід із такої ситуації – створити на занятті дружню, цікаву,  ігрову обстановку, в якій учень зможе пройти весь шлях вивчення предмета: від засвоєння основних понять до свідомого використання знань на практиці і створення творчих проектів.

Учні звикли до одноманітного процесу: учитель розповідає, записує на дошці. На практиці я переконалась, що традиційне заняття у комп’ютерному класі малоефективне.

Щоб добитися високих результатів, на практиці дію так:

• Більшу кількість урочного часу (дозволену санітарними нормами) витрачаю на роботу учнів з ПК. Учні менше говорять – більше часу працюють за комп’ютером.
• Складаю задачі і проблеми, максимально наближені до життя, а на занятті за допомогою комп’ютера розв’язуємо їх.
• Організовую невеликі змагання.
• На заняттях всіма можливими способами (за допомогою ПК) активізую зорову, слухову та рухову види пам’яті.
• Під час занятть даю не тільки конкретні знання, але й способи самостійного здобування інформації та методи розв’язання проблеми.
• Навчаю учнів поетапно розв’язувати поставлені перед ними завдання. 

  Тому форма проведення занятть складається з наступних частин:
1. теоретична;

2.ознайомлення з новою комп’ютерною програмою, демонстрації   її роботи.

  Намагаюсь знаходити і використовувати на заняттях навчальні програми, які містять ігрові елементи, що розвивають уважність або реакцію учнів.

   Підсумовуючи вище сказане зазначу, що використання методу проекту  на гурткових заняттях сприяє глибокому усвідомленню, засвоєнню базових  знань учнів, розвитку їх творчих, комунікативних, організаторських здібностей,  здібностей працювати в групах, навиків самоконтролю, практичної діяльності.

Одним зі шляхів розв'язання проблеми підвищення пізнавальної активності та розвитку креативних здібностей у процесі набування знань є застосування в навчальному процесі творчих ігор і вправ.

Саме така робота сприяє глибокому засвоєнню знань, розвитку пізнавальних інтересів.

Робота у групах не дає можливості розгубитися слабшим, кожний починає вірити у свої власні сили.

За словами Я. Коменського, «учитель - помічник природи, а не її володар, її будівничий, а не реформатор», тому він сам вибирає форми, методи та прийоми, які сприяють розвитку природних нахилів учнів.

Головною метою розвиваючого навчання є формування активного, самостійного творчого мислення учня і на цій основі поступового переходу в самостійне навчання.

Головне завдання розвиваючого навчання - це формування особистості з:

•              гнучким розумом;
•              розвиненими потребами до подальшого пізнання та самостійних дій;
•              певними навичками та творчими здібностями.

Розвиваюче навчання – основа формування творчої особистості, а в подальшому – креативної, яка має внутрішні передумови, що забезпечують її творчу активність, тобто не стимульовану зовнішніми факторами. Модель розвиваючого навчання розрахована на вдосконалення розумових процесів з урахуванням можливостей кожної дитини.

В своїй роботі я працюю саме над розвитком логічного мислення учнів, творчих здібностей, умінням критично мислити. Всі ці завдання я реалізую шляхом використання елементів розвиваючого навчання на заняттях.

Інноваційні методи сприяють більш високому рівню засвоєння матеріалу учнями. Під час проведення нестандартних занятть спостерігається велика зацікавленість дітей, вони активні, збуджені, працюють із задоволенням. Досвід роботи показує, що для поліпшення розуміння, закріплення та відтворення інформації доцільно проводити такі заняття як: змагання; вікторина, гра та ін.

Другий напрямок реалізації творчої потреби дитини в умовах позашкільного навчання – це ігрова діяльність. У грі розвивається уява, утверджуються образи фантазії, виниклі ідеї, створюються продукти діяльності, які є для дитини емоційно привабливими. Важливість гри у тому, що вона надає дитині можливість помріяти, проявити уяву, дає свободу самовияву і творчості. Доречно систематично проводити ігри з використанням інтерактивних технологій.

Саме впровадження під час занятть розвиваючих ігор може сприяти розвитку пізнавальної активності учнів.

Інформатичні розвиваючі ігри, ребуси, логічні завдання дають можливість розвивати пізнавальні здібності, розвивати мислення, просторову уяву, фантазію, пам’ять, увагу дітей, допомагає дитині оволодіти вмінням аналізувати, порівнювати, узагальнювати, проявляти кмітливість і винахідливість.

    Для цілеспрямованого і постійного розвитку творчих можливостей дітей необхідно, щоб організаційні методи,  форми та засоби навчання відповідали цілям і задачам навчально–творчої діяльності.

Творчі здібності, як і інші здібності людини, вимагають постійного тренування. Завдання вчителя – збудити здібності своїх учнів, виховувати в них сміливість думки і впевненість у тому, що вони виконують кожну практичну роботу, у тому числі і творчого характеру.

   Головне завдання – зацікавити учнів, дати можливість самостіно творити, а це приведе до захоплення предметом, а в подальшому до глибоких і свідомих знань.
      Навчання за допомогою комп’ютера дає більш ширші можливості передачі інформації. Будь-яке навчання пов’язано із сприйняттям, аналізом та накопиченням інформації діє ефективніше. Як відомо людина взмозі сприймати звукову і чуттєву інформацію. Кожна людина надає перевагу одному з видів сприйняття. Наочність, можливість побачити відіграє велику роль у зацікавленості й розумінні матеріалу. Тому традиційні плакати, роздаткові картки можуть бути замінені яскравою комп’ютерною графікою і навіть рухомими динамічними моделями процесів, що розглядаються. Якщо учень працює з програмою індивідуально, що підкреслюється ще й чуттєвий аспект отримання інформації.

 Зацікавленість і доступність подачі матеріалу значно підвищують можливість учня у вивченні інформатики. Цікаво, що на підвищений інтерес  учнів  до комп’ютера має вплив і проблема "батьків та дітей”. Оскільки певна частина батьків не володіють комп’ютерною грамотністю і відносяться до комп’ютерів з зацікавленою обмеженістю, то діти через обізнаність у комп’ютерній техніці отримують можливість довести свою "дорослість”. Одночасно інтерес і зацікавлення комп’ютерами, як правило, заохочується і самими батьками.

  Діти  повинні оволодіти навичками роботи за комп’ютером, ознайомитися з його можливостями, розвинути логічне мислення, навчитися використовувати комп’ютер для складання текстів, малюнків, розвивати творчі здібності. Здібність учнів розвивається в процесі діяльності, тому будую заняття так, щоб урахувати здібності учнів, бо непосильні завдання можуть дати негативний результат. Вважаю необхідним врахувати поступовий і цілеспрямований розвиток творчих здібностей і розвиток мислення дитини.

    Виклад матеріалу починається з повідомлення теми та завдань заняття. Важливо викликати інтерес до теми, показати необхідність її вивчення. На першому етапі здійснюю активізацію мислення учнів і готую до сприйняття нового матеріалу. Для цього проводжу «хвилинки - розминки»  (використовую завдання на розвиток пам’яті, уваги, а також логічні, математичні та лінгвістичні завдання.  На другому етапі заняття намагаюся чітко й доступно пояснити матеріал, ставлю перед учнями нове завдання або проблемну ситуацію, розв’язання якої здійснюється колективно, скористатися при цьому бажано образним і наочно-дійовим способами подання матеріалу. Далі відбувається організація індивідуальної роботи учнів за комп’ютером. Особливу увагу приділяю постановці навчального завдання, здійснюю контроль і координацію роботи учнів, за необхідністю консультую учнів з найбільш складних питань. З метою забезпечення ефективної роботи використовую різнорівневі індивідуальні картки-завдання. Це дозволяє організовано перейти до завершального четвертого етапу – підбиття підсумків, оцінювання роботи дітей.  

Основна увага спрямована на розвиток практичних навичок роботи за комп’ютером, а також на розвиток логічного мислення, зв’язного мовлення, уміння аналізувати і узагальнювати, що зміцнює зв’язки між інформатикою та іншими предметами.

 Умовою успіху в розвитку критичного мислення є висока пізнавальна активність учнів. Навчальний матеріал стає предметом активних розумових і практичних дій. Тому кожне заняття будую так, щоб підтримувати у дітей стійкий інтерес, навчальну активність, бажання творити і пізнавати. Застосовую ігрові технології, проблемне навчання, комунікативні технології, метод проектів, інтерактивні методи навчання. Великий вплив на розумовий розвиток мають логічні ігри. Маніпулюючи з різноманітними варіантами зображень, використовуючи алгоритм розгадування, учень не лише краще запам’ятовує терміни, а й розвиває логічне мислення та винахідливість.

Під час навчання використовую різноманітні форми занять. Однією з найпоширеніших та найефективнішою формою є ігрова, при цьому враховую особливості учнів  та мету кожного конкретного курсу занять. У виборі ігор звертаю увагу на наукове обґрунтування навчальної програми, відповідність особливостям світосприйняття, морального та фізичного розвитку учнів  на різних етапах, їхнім потребам, інтересам, уподобанням.

  Створено сприятливі умови для розвитку різноманітних форм роботи з інформатики та інформаційних технологій. Найбільшу зацікавленість у дітей викликають заняття ігрового і конкурсного характеру. Наприклад: „Конкурс комп’ютерних малюнків”, гра „Розумники і розумниці”, гра „Що? Де? Коли?”, конкурс кросвордів, ребусів, тощо.

    Інформатика і інформаційні технології відкривають  для дітей  перспективи для самонавчання в напрямку, що її цікавить. Сучасні журнали на доступному рівні дають інформацію про новинки в апаратній частині комп’ютера і в програмному забезпеченні, полиці магазинів рясніють літературою, що навчає роботі з популярними програмними продуктами.

Учні  самі керують  швидкістю подачі інформації і за можливостями програми, її обсягом і глибиною. А дотики до клавіатури створюють відчуття причетності до інформації, що з’являється на моніторі.

До того ж, залежно від матеріалу, який вивчається, комп’ютер дає змогу перетворити заняття або його частину на захоплюючу гру, що значно підвищує інтерес до предмета. Відчуття гри знімає напругу і нервозність в учнів,  які надто критично оцінюють свої  можливості  у колективі. Комп’ютер і гра сприяють покращенню взаємовідносин між дітьми.

 Методи, які використовуються під час навчання  – креативного характеру, які забезпечують учням можливість створення власних освітніх продуктів.

Найвживанішими з них є наступні:

•              Метод «Мозкового штурму», основною задачею якого є зібрання та розгляд якомога більшої кількості ідей в результаті обговорення учнями проблеми.
•              Евристичні методи – це система евристичних правил діяльності педагога і діяльності учня, які розроблені з врахуванням принципів педагогічного управління з метою розвитку інтуїтивних процедур діяльності учнів у розв’язанні творчих задач.

Окрім іншого,  практикується застосування методу проектів. Використовувати готові програмні системи, електронні таблиці і системи комунікацій може кожний, проте здобуті навички роботи з програмним забезпеченням слід спрямовувати на розвиток інтелекту дитини, на її вміння думати. Метод проектів передбачає розв’язування деякої проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого, інтегрування знань, умінь із різних галузей науки, техніки, технології, творчих галузей. Цей метод дає можливість навчатися програмувати на реальних прикладах. Девіз методу: «Навчатися під час роботи». Побачити в дії готовий продукт, програму, а потім зрозуміти теоретичні принципи, покладені в основу.

Підготовка і реалізація проекту може включати такі етапи:

• Перший етап: - мотиваційно-орієнтовний (визначення мети, мотиву, визначення основної проблеми, задум проекту, методи дослідження).

• Другий етап – конструктивний (методи здійснення проекту, складання орієнтованого плану, розподіл обов’язків між виконавцями роботи, оформлення проекту).

• Третій етап – презентаційний (захист, презентація проекту).

• Четвертий етап – експертиза проекту (визначення чи досягнуто мети).

• Завершальний етап – оцінювально-рефлексивний (самооцінка учнями власної діяльності).

   Нові інформаційні технології навчання (НІТН) враховують: обов’язкове володіння навичками роботи з комп’ютером усіх учасників навчально-виховного процесу як інструментом повсякденної діяльності; побудову відкритої системи освіти, що забезпечує кожній особистості власну траєкторію розвитку.

   Основною метою НІТН є забезпечення учнів до повноцінної життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства. Отже, навіть короткий аналіз дає можливість зробити висновок про необхідність більш глибокого вивчення даної сучасної технології викладачем. НІТН надають викладачеві певну базу та методологію вибору змісту, методів і засобів навчання в реальному освітньому процесі з урахуванням спектра вже наявних освітніх технологій, соціального замовлення та його особистої творчої індивідуальності.

Висновок.

 Підсумовуючи, можна сказати, що використання інформаційних технологій – життєва необхідність сьогодення. Віддаючи перевагу сучасним технологіям навчання, можна зазначити, що це: ефективний, цікавий спосіб навчання, активна участь у роботі, а не стандартне зазубрювання відповідей на питання, можливість досягти більшого результату з найменшою затратою часу, краще сприйняття і запам’ятовування інформації, можливість вільно висловлювати власну думку, розвиток самовпевненості, демократизація навчального процессу.

     Інформатика і інформаційні технології  мають багато можливостей для розвитку творчого інтелекту дітей. Проектне навчання заохочує і посилює активність з боку учнів, тому що воно особистісно зорієнтоване, використовує множину дидактичних підходів – навчання в справі, незалежні заняття, спільне навчання, мозковий штурм, рольова гра, евристичне і проблемне навчання, дискусія, командне навчання; сприяє самомотивації навчання, що означає зростання інтересу й захопленості роботою в процесі її виконання; дозволяє вчитися на власному досвіді та досвіді інших не на словах, а в конкретній справі; приносять задоволення дітям уже через те, що в остаточному підсумку вони мають продукт власної діяльності.

Використання на заняттях творчих завдань  дозволяє не лише підвищити рівень знань дітей за рахунок активізації їх навчально-пізнавальної діяльності, а й сприяє розвитку їх творчих здібностей. Можливість та доцільність використання творчих завдань підтверджується педагогічною практикою. Правильний підбір та методика постановки таких завдань надає заняттю природності та досконалості. Звідси виходить, що діяльність учнів під час розв'язування творчих завдань є творчою і, звичайно ж, сприяє розвитку їх творчих здібностей. Якщо  учень опанує різні методи розв'язку творчих завдань, то це неодмінно допоможе йому при навчанні, адже опановані прийоми і методи можна застосовувати до різних наук.

Позаурочна та самостійна робота має значні можливості для організації пізнавальної активності учнів, яка сприяє розвитку їх творчих здібностей. На цих заняттях можна здійснювати постановку та розв'язання будь-якого типу творчих завдань та виконувати інші роботи творчого характеру. Зрозуміло, що всі навички, які сформуються в учня під час самостійної роботи, знання, які він здобуде, творчі здібності, які він розвине, допоможуть йому під час навчання.

Набуті учнем навички і розвинуті здібності на практичних  роботах  знадобляться  при виконанні практичних  робіт з різних дисциплін.