Опис досвіду роботи «Формування історико-предметних та правових компетентностей учнів засобами інноваційних форм та методів роботи на уроках історії та правознавства»

Про матеріал
  • «Формування історико-предметних та правових компетентностей учнів засобами інноваційних форм та методів роботи на уроках історії та правознавства.»

Опис досвіду роботи

Вчителя історії та правознавства

Бобрової Ольги Сергіївни

Перегляд файлу

Баратівської загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів                                                                  Снігурівської районної ради

Миколаївської області

 

 

 

«Формування історико-предметних та правових компетентностей учнів засобами інноваційних форм та методів роботи на уроках історії та правознавства.»

 

 

 

 

 

Опис досвіду роботи

 

Вчителя історії та правознавства

 

Бобрової Ольги Сергіївни

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Баратівка 2018 н.р

 

Проблемне питання та шляхи його розв’язання

…Якщо ви хочете бути улюбленим вчителем, дбайте про те, щоб вихованцеві було що в вас відкривати… Серця й уми юнацтва можна завоювати в наші дні тим сплавом моральної краси та інтелектуального багатства, який відкриває перед юнацтвом все нові й нові якості людини.

 В. О. Сухомлинський

Я працюю над проблемним питанням: «Формування історико-предметних та правових компетентностей учнів засобами інноваційних форм та методів роботи на уроках історії та правознавства.»

Мета і завдання: визначити функції інноваторських форм та методів на сучасному етапі розвитку методики навчання історії та правознавства; розкрити можливості використання їх як засобу формувавання предметних компетентностей учнів.

 Суспільство висуває нові вимоги перед освітою. Однією з цих вимог є підготовка таких людей, які в майбутньому змлжуть приймати критичні рішення, знаходити свій шлях ву новому оточенні, які достатньо швидко встановлюють нові стосунки в реальності, що швидко змінюється. Активність, самостійність, творчість, здатність адаптуватись – ці риси стають наважливішими на сучасному етапі історичного розвитку. Їх формування потребує нових форм та методів навчання. Перехід від традиційної (предметно орієнтованої) до іноваційної (особисто орієнтованої) парадигми освіти.

 Згідно з сучасними вимогами перед вчителем історії поставлено завдання допомогти учням оволодіти системою компетентносней. Набуття учнями предметних компетентностей в процесі вивчення історії та правознавства безпосередньо залежить від зміни методів та форм навчання.

Предметні (спеціальні) — більш конкретні стосовно двох  перших рівнів, мають детальний опис і можливості формування в рамках навчального предмета (історії). До них належать просторові, хронологічні, інформаційні, логічні,мовленнєві та аксіологічні компетенції.

Класифікація основних історико-предметних компетентностей учнів.

         Хронологічні

         Просторові

         Інформаційні

         Мовленнєві

         Логічні

         Аксіологічні

1. Хронологічна

         передбачає вміння учнів орієнтуватися в історичному часі:

          розглядати суспільні явища в розвитку та в конкретно-історичних умовах певного часу;

         співвідносити історичні події, явища з періодами, орієнтуватися в науковій періодизації історії;

          використовувати періодизацію як спосіб пізнання історичного процесу.

2. Просторова

         передбачає вміння учнів орієнтуватися в історичному просторі:

         співвідносити розвиток історичних явищ і процесів з географічним положенням країн та природними умовами;

         користуючись картою, пояснювати причини і наслідки історичних подій, процесів вітчизняної та всесвітньої історії, основні тенденції  розвитку міжнародних відносин;

         характеризувати, спираючись на карту,

         історичний процес та його регіональні особливості.

 

3.  Мовленнєва

         передбачає вміння учнів будувати усні та письмові висловлювання щодо історичних фактів, історичних постатей та історичної теорії:

         реконструювати образи минулого у словесній формі у вигляді опису, оповідання, образної характеристики;

          викладати історичні поняття, зв’язки і тенденції історичного розвитку застосовуючи пояснення, доведення, міркування, узагальнюючу характеристику.

 

4. Інформаційна

         передбачає вміння учнів працювати з джерелами історичної інформації:

         користуватися довідковою літературою, Інтернетом тощо для самостійного пошуку інформації;

         систематизувати історичну інформацію, складаючи таблиці , схеми, різні типи планів;

         самостійно інтерпретувати зміст історичних джерел;

         виявляти різні точки зору, визнавати і сприймати таку різноманітність;

         критично аналізувати, порівнювати та оцінювати історичні джерела, виявляти тенденційну інформацію й пояснювати її необ’єктивність.

 

5. Аксіологічна

         передбачає вміння учнів формулювати оцінки і версії історичного руху й розвитку:

         порівнювати й оцінювати факти та діяльність історичних осіб з позиції загальнолюдських та національних цінностей, визначати власну позицію щодо суперечливих питань історії;

         виявляти інтереси, потреби, протиріччя в позиціях соціальних груп і окремих осіб та їх роль в історичному процесі, тенденції і напрями історичного розвитку;

         оцінювати різні версії й думки про минулі історичні події, визнаючи, що деякі джерела можуть бути необ’єктивними.

 

У школі сьогодні особлива увага надається формуванню правових компетентностей учнів, адже правова освіта є одним з найважливіших чинників розвитку особистості, становлення громадянського суспільства і демократичної правової держави, умовою формування  правосвідомості громадянина.

  • Аксіологічно-правова - через висловлювання відношення, власної позиції щодо функції права у суспільстві, правомірної та неправомірної поведінки, юридичної відповідальності за правопорушення, визначення чеснот громадянина правової демократичної держави.
  • Логічна - через визначення окремих ознак правових понять, формулювання їх визначення, виділення основних складових правових явищ та фактів, побудову структурно-логічних схем;
  • Юридично-мовленнєва - через характеристику правових явищ (правомірної та неправомірної поведінки), обговорення їх у групі та представлення власної позиції, обґрунтування її,  інсценівки правових ситуацій;
  • Інформаційно-правова - уміння учнів працювати з джерелами юридичної інформації, аналізувати нормативно-правові акти, користуватись довідковою літературою, Інтернетом для самостійного пошуку інформації.
  • Практико-орієнтована - через співставлення власного уявлення про правове явище та витягом з НПА, наведення прикладів, що конкретизують правове положення, застосування теоретичних знань для аналізу ситуативних задач.
  • Реалізувати ці завдання допомагає застосування нових педагогічних технологій з високим компетентністно утворювальним потенціалом, таких як: особистісно зорієнтована методика, інтерактивне ситуаційне навчання, проектний метод, стратегія критичного мислення та ін.

 Формування в учнів основних надпредметних і предметних історичних компетентностей є головним завданням учителя. Насам перед учнів треба зацікавити проблемою,  активізувати мислення учня на уроці, яке спрямоване на подолання якихось проблем, та труднощів.              

 

 

 

 

Науково-методична двяльність

Вважаю, що історія - це колективна жива пам’ять, найцікавіша книга про життя народів нашої планети. Це наука про минуле людського суспільства і його сьогодення, про закономірності розвитку людського життя в конкретних формах та просторово-часових вимірах. Цю думку намагаюсь довести до свідомості учнів на уроках.

Урок не має бути штучним, тому стараюсь, щоб уроки були жваві, насичені, цікаві. Мій головний принцип- творити урок. Постійно винаходити, вимагати і вдосконалюватись - це курс моєї  вчительської діяльності. Продумую кожний урок, особливу увагу звертаю на різноманітні форми роботи.

Працюючи над проблемою, розвиваю в учнів здатність до критичного мислення, яке завдяки його основним функціям аналітичності, асоціативності, логічності, системності, самостійності  вважаю підгрунтям для використання інтерактивних методів. Для цього намагаюсь регулярно на уроці ставити проблемні запитання, на які потрібно відповісти не лише за допомогою  здобутих знань, але й залучити власний життєвий досвід, приклади з       художньої літератури, ЗМІ тощо.

 Під час обговорення на уроках якоїсь проблеми влаштовую диспути, дискусії, усні чи письмові дебати. Ці форми організації навчального процесу дають змогу вислухати різні думки учнів, дійти групового рішення з одночасним тренуванням учасників у відповідних комунікативних вміннях та навичках. Ще одним ефективним методом формування соціальної компетентності на уроках історії,на мою думку, є рольові ігри, моделювання історичних подій і суспільних процесів. Таким чином на уроці стараюся досягти реальної взаємодії та активності всіх  учнів, а вчитель є для них консультантом, координатором. Щоб учень був активним, формую такі уміння:

  • поставити питання до тексту, проаналізувати його;
  • читати, відтворювати засвоєне і робити змістові висновки на основі прочитаного, грамотно скласти план, конспект;
  • вести записи, складати схеми , графіки;
  • робити самооцінку своєї роботи;
  • працювати з різними джерелами інформації;
  • виконувати домашні завдання різними способами;
  • логічно аргументувати свою думку.

 У своїй роботи застосовую комунікативні методи. Під комунікативною компетентністю розуміють здатність встановлювати і підтримувати необхідні контакти з іншими людьми, певну сукупність знань, умінь і навичок , що забезпечують ефективне спілкування. Виділяють два види засобів спілкування: вербальні і невербальні.

 До вербальних відносять:

  • а) продуктивні види діяльності: говоріння і письмо; 
  • б) рецептивні види діяльності: аудирування і читання.  

До невербальних засобів відносять:  

  • а) паралінгвістичні (інтонація, паузація, дихання, дикція, темп, ритмика, тональність, мелодика); 
  • б) екстралінгвістичні (сміх, плач і т.і.);  
  • в) кінесічні (міміка, жести, контакт очей);
  • г) проксемічні (пози, дистанція, рухи тіла).

Володіючи навербальними засобами спілкування, вчитель на уроці може: створювати позитивний тонус спілкування, встановлювати і зберігати контакт, впливати на мовну активність учнів, сприяти запам'ятовуванню мовного матеріалу.  

Комунікативність як категорія методики може бути базою для створення нових методів навчання та інших видів   діяльності. В.Я. Ляудіс , А.М. Матюшкіна , А.Я. Пономарьова виділяють два типи діяльності і відповідно два типи завдань : творчі (продуктивні) і рутинні (репродуктивні), що відображаються в аналізі процесу спілкування . Ситуація, яка потребує виходу за межі стереотипів, установок , ролей, що склалися, завжди передбачає продуктивне спілкування. Репродуктивне, або стандартизоване спілкування передбачає взаємодію "за стандартом", "за сценарієм". Можна говорити також про зовнішнє, поведінкове , оперативно-технічне і індивідуально-значеннєве спілкування . А.Б. Добрович у своїх роботах розрізняє конвенційне , примітивне, маніпулятивне , стандартизоване, ігрове, ділове і духовне спілкування .

Не можу уявити урок без використання писемних. Для підтвердження окремих висновків, положень використовую певний документ, зачитую його, аналізуємо разом з учнями. Учні використовують джерело і після уроку, де панує самостійна робота учнів. Така робота продуктивніша, бо спонукає учнів до творчої розумової діяльності. Крім того, робота над документом може стати початком ще одного виду діяльності - шкільної дискусії, бо оцінка змісту часом буває різною. З методичного погляду така форма продуктивніша, ніж просте коментування тексту. При роботі з першоджерелами діти користуються пам'ятками, які накопичують протягом всього часу навчання.

Досить часто на своїх урока звертаюсь до роботи по групах. Варіанти групової роботи можуть бути такі: "Конференція". Групи розглядають одну проблему, але під різним кутом зору. Тому кожна група представляє певний погляд: економістів, республіканською керівництва, селянства, екологів, соціологів. "Диспут". Цю форму використовую для вивчення учнями протилежних поглядів. Клас поділяється на дві робочі групи та групи експертів. Одна робоча група відстоює позитивну оцінку економічного розвитку, а друга - негативну. Для поліпшення роботи кожну групу можна поділити на підгрупи: сільське господарство, легка промисловість, тощо. Використовую такі варіанти роботи груп:

  • однакові джерела та однакові завдання;
  • різні джерела та однакові завдання;
  • різні джерела та різні завдання.

Для перевірки домашньго завдання, набутих знань на уроці іноді використовую завдання тестового характеру, де можна проконтролювати, як учні розібралися в основних поняттях та аспектах теми та зменшити час перевірки, якщо це потрібно. Це звичайні тести, які можуть бути із декількома варіантами відповідей, з кількох обирається вірна, і тести, де треба або продовжити логічний ланцюг, або виділити сутт'єві ознаки понять.

Часто використовую завдання для визначення зв'язків між явищами і закономірностями. Виконуючи завдання, учні працюють над теоретичним обгрунтуванням явища, складанням його моделі й переходять до моменту узагальнення, висновків, де потрібно висловити своє бачення якогось питання, встановити причинно-наслідкові зв'язки, проаналізувати події про які йшла розмова під час вивчення. Після цього ми переходимо до розглядання ситуації за трьома рівнями: знання (що?) норма (як?), цінності (для чого?), де можна прослідкувати ставлення учнів до проблеми, що вивчається, побачити, які переконання та оцінки вони мають для кожної конкретної ситуації.

Одним з важливих видів роботи на уроці є робота з термінами. На мою думку це поштовх до включення мислення, активної розумової праці. Для досягнення мети використовую такі види завдань:

  • Виписати з параграфа підручника всі нові терміни, пояснити деякі з них при допомозі вже відомих.
  • Підібрати  до  історичного  терміна  однокорінні  та  спорідненні   слова, пояснити їх значення (наприклад : феод -феодал, феодальний лад).
  • Класифікувати терміни (наприклад: терміни з історії культури раннього середньовіччя та епохи Відродження, розподілити за розділами: освіта, наука, література, архітектура, живопис).
  • Доповнення визначення терміну пропущеними словами.
  • Сказати термін за його визначенням.

На уроках правознавства прагну використовувати різні види навчання, але особливу увагу звертаю на ті види, які активізують процес пізнання правових знань, вирішення відповідних виховних і розвиваючих завдань уроку. Це - метод пояснення, бесіда, метод проблемного викладу, метод створення ігрової ситуації, навчальна дискусія , метод вправи, робота з законами. Із перших уроків намагаюсь внести у викладання правознавства елементи новизни, зробити уроки цікавими для учнів, забезпечити їх практичну практичну спрямованість. Складовим моєї системи роботи є :

  • оптимізація змісту роботи;
  • активізація пізнавальної діяльності учнів ;
  • стимулювання самостійної роботи учнів із вивчення додаткової літератури;
  • дослідження окремих питань;
  • формування навичок правомірної поведінки;

Постійно прагненну піднести ефективність уроків, забезпечити високу результативність викладання свого предмета, для цього своїй практиці використовую різні типи уроків, зокрема:

  • урок засвоєння нових знань;
  • урок формування понять умінь та навичок;
  • урок комбінований;
  • урок застосування набутих знань;
  • урок систематизації і узагальнення знань;
  • урок перевірки знань.

На початку уроку обговорюємо з учнями кінцеву мету, тобто  передбачувані результати їхньої роботи. Кожний мій урок з правознавства розпочинається з етапу актуалізації – із завдань, що освіжають у пам’яті учнів наявні в них знання й уявлення з нової теми, спонукають до роздумів та бажання починають вивчати нове. Моя мета  на цьому єтапі – сфокусувати увагу учнів на навчальній проблемі, викликати їхні інтерес до обговорюваних питань теми, мотивувати активну пізнавальні діяльність. Щоб школярі усвідомили свої найближчі цілі навчання оголошую тему та заплановані очікувані результати уроку.

 В основній частині уроку організовую діяльність учнів з опанування, осмислення, нового навчального матеріалу курсу, пошуку відповідей на раніше поставлені питання, розвиток їхніх умінь і навичок, практичного застосування елементів знань, постановки нових питань і пошуку відповідей на них. Учень повинен брати участь у груповій і  дослідницькій роботі, визначати ключові моменти дискусії, формулювати власну позицію з обговорюваних питань. Засвоювання нової інформації та способи діяльності має грунтуватися на розв’язанні певних навчальних проблем, виконанні завдань, що вимагають пізнавальної активності учнів, їхньої дослідницької роботи. Стараюсь дібрати форми і методи роботи, створити умови для творчої, самостійної діяльності, завдяки яким в учнів формується внутрішня мотивація до розв’язання певних проблем, дослідницький підхід до них.

Використовую інноваційні методи, що створюють умови для моделювання навчальних ситуацій, які формують у школярів уміння і навички класифікувати та узагальнювати матеріал, застосовувати порівняння, аналогії, робити висновки, давати відповідні оцінки щодо правомірності дій в життєвих ситуаціях. Обов’язково систематично використовую дидактичний матеріал, нормативні документи юридичну літературу, довідники, періодичну пресу. Вважаю, що практичне спрямування викладання правознавства найбільше забезпечується тоді, коли учні самостійно досліджують певне питання, розв'язують правничі задачі, оцінюють ситуацію з власного життєвого досвіду. З метою глибокого засвоєння програмного матеріалу практикую такі види робіт, як "Знайти помилку", "Яке судження правильне", робота над змістом законів України, Конституції України. З цією метою застосовую вправу "Юридична консультація". Використовую ігрові елементи : "Юридичний футбол", "Морський бій", "Допитливі і кмітливі". Важливе місце відвожу роботі над юридичними поняттями, практикую використання кросвордів, ребусів, постійно залучаючи до їх створення обдарованих дітей.

Для більшого зацікавлення, урізноманітнюю домашні завдання: підготувати відповідь за зразком, сформувати свою теорію, програму щодо певного питання, підготувати повідомлення, скласти юридичну задачу, взяти інтерв'ю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Позакласна робота

Дуже важливим фактором вивчення історії є також позакласна діяльність. Позакласна робота з історії та правознавства допомагає глибше вивчити предмет.

Основні напрямки та форми моєї позакласної роботи:

- шкільні конкурси з історії;

- проведення дискусій, «круглих столів»;

- предметні тижні;

- тематичні лінійки;

- районні, обласні та всеукраїнські конкурси;

- олімпіади;

В своїй позакласній роботі я використовую часто такі форми як усні журнали театралізовані дійства, турніри, змагання, історичні-КВК, конкурси патріотичного спрямування (конкурси гербів, малюнків «Державні символи», конкурс «Я україенець», « Я маю права»).

Під час позакласної роботи я як найвдумливіше реалізую принцип індивідуального підходу до учнів. Адже позаурочні заходи передбачають розвиток індивідуальних здібностей і нахилів, особливо у тих, хто схильний до історії. Здібності, нахили та інтереси учнів виявляю, спостерігаючи на уроках за тим, наскільки швидко й правильно відповідають окремі учні на запитання, що вимагають самостійного аналізу, висновків, узагальнень. Ці спостереження використовую при розподілі між учнями обов'язків у позакласній роботі: для кожного визначаю відповідні його розвитку і нахилам .

Великої індивідуальної роботи вимагає підготовка до кожного позакласного заходу. Адже учасники позакласної роботи мають певні доручення і самостійно працюють над ними. Я, як — організатор заходу консультую їх, надаю допомогу, контролюю стан і якість підготовки. У такій повсякденній індивідуальній роботі з учнями найкраще виявляються їх інтереси, здібності, особливості пам'яті, мислення, волі.

 

Робота з обдарованими дітьми

Обдарована дитина – це дитина, яка вирізняється серед своїх ровесників яскраво вираженими успіхами в досягненні результатів на якісно вищому рівні, що перевершує певний умовний «середній» рівень. При цьому важливо мати на увазі, що йдеться не про окремі, випадкові успіхи, а про систематичні, які взагалі притаманні певній діяльності цієї дитини. А коли результати її діяльності будуть ще оригінальними, то можна говорити і про творчу Обдарованість… В своїй роботі з обдарованими учнями я застосовую такі форми роботи:

- науково-дослідницька робота;

- конкурси («Конституційні права та обов’язки», «Історія державотворчих процесів», « Я маю права», «Лелека» та ін..);

- інтелектуальний марафон (турніри, вікторини, змагання та ін..);

- участь в предметних тижнях (тематичні лінійки, театралізовані дійства, усні журнали та ін..);

- участь в олімпіадах (участь в районному етапі предметних олімпіад).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кабінет історії

Значну роль у процесі викладання історії в гімназії відіграє кабінет

історії, яким я завідую, де зосереджені всі необхідні засоби для

організації повноцінного навчального процесу. Саме в цьому кабінеті

проходять уроки історії та ведеться позакласна діяльність.

Кабінет створювався, обладнувався вдосконалювався мною

протягом трьох років.

Обладнання навчального кабінету:

1. Загальні вимоги:

- наявна нормативна шкільна документація;

- дотримується техніка безпеки і санітарно- гігієнічних норм;

- дотримано естетичні вимоги до оформлення.

2. Вимоги до навчально-методичного забезпечення кабінету:

- укомплектованість навчальним обладнанням;

- наявність комплекту дидактичних матеріалів типових завдань.

3. Забезпеченість умов для успішного виконання учнями вимог до

освітньої підготовки на базі кабінету:

- забезпеченість підручниками, дидактичним матеріалом,

роздатковим матеріалом;

- відкрите і наочне пред’явлення учням зразків прикладів виконання

вимог освітнього стандарту;

- забезпеченість типових завдань;

- стендовий матеріал;

- розклад роботи кабінету;

- індивідуальні плани роботи обдарованих учнів.

У кабінеті представлені:

- національна символіка;

- настінні карти;

- портрети історичних постатей;

- демонстраційні картини і таблиці;

- роздаткова наочна допомога;

- макети;

- тематичні папки .

Кабінет має:

- історичну бібліотеку;

- демонстраційні карти;

- картотеку періодичної літератури.

 

docx
Додано
2 травня 2018
Переглядів
377
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку