Виступ на методоб'єднанні

Про матеріал

Матеріал спрямований на популяризацію історії рідного краю, покликаний мотивувати не лише учнів до творчо-пошукової діяльності, а й залучати педагогів.

Перегляд файлу

Використання краєзнавчих матеріалів

при викладанні історії України

 

Історія України – один із складових всього спектра історичних наук, відіграє провідну роль у процесі формування високої історичної свідомості, людської особистості, інтелекту та політичної культури. Слід погодитися з твердженням, що можна не знати тисячі наук і все таки бути освіченою людиною, але не любити та не знати історію може тільки людина нерозвинута розумово.

Вже наші давні пращури гідно оцінювали значення історичного досвіду попередніх поколінь і необхідність його вивчення. Видатному римському оратору Цицерону належить слушний висновок про історію, яка є «великою наставницею життя». А наш безсмертний Кобзар, звертаючись до українців, закликав:

Подивіться лишень добре,

Почитайте знову

Тую славу. Та читайте

Од слова до слова

Не лишайте ані нитки

Ніже тії коми,

Все розберіть… та спитайте

Раді себе: що ми?

Чиї сини? Яких батьків?

Особливо злободенно це звучить в наш час, коли перед освітою постає питання збудити й активізувати історичну пам’ять кожного українця, звеличити героїчні діяння предків, вказати на гідні наслідування зразки патріотизму, героїзму, безоглядної самопожертви в ім’я вольності і свободи рідного народу. Краєзнавча діяльність сприяє вихованню патріотів України – людей високої культури та духовності. У процесі активного підняття історії рідного краю, витоків національної культури в учнів виховуються почуття чуйності, доброти, дбайливе ставлення до історії рідної землі.

Краєзнавство допомагає учням зрозуміти нерозривний зв’язок подій, що відбуваються в нашому краї, з подіями загальнодержавними, всеукраїнськими. Шляхом переосмислення історико-краєзнавчого матеріалу кожний учень визначає своє місце в житті.

Формування в учнів почуття національної свідомості і гідності здійснюється при розкритті трагізму і героїки нашої історії на уроках, спецкурсах,  практичних тематичних заняттях у музеях.

У позааудиторній роботі насамперед використовуються форми, спрямовані на самостійну інтелектуальну діяльність учнів по формуванню національних цінностей. Серед цих найбільше визнання отримують:

  • науково-теоретичні конференції як щорічні традиційні, так і присвячені знаменним історичним датам;
  • творчі історико-етнографічні вечори, яким передує дослідницька робота  з вивчення історії рідного краю та широке використання місцевого краєзнавчого матеріалу при підготовці рефератів, доповідей;
  • зустрічі з активними учасниками історичних подій минулого та суспільно-політичного життя на сучасному етапі;
  • екскурсії в історичні місця;
  • виховні заходи з використанням краєзнавчого матеріалу.

В цілому вся краєзнавча робота ґрунтується на таких основних принципах:

  • цілеспрямованість і активність у вивченні краю;
  • сучасність краєзнавчого матеріалу;
  • дослідницький принцип;
  • науковість, історизм.

Одним із таких творчих надбань є використання в процесі вивчення історії України краєзнавчих матеріалів. Завдяки їм інтерактивні методи отримують додаткове смислове значення і носять більш виражене виховне спрямування. І це невипадково, адже, щоб розуміти події сучасного життя і бачити величні перспективи дальшого розвитку, потрібно знати не лише загальні закономірності історичного процесу, а й конкретні події, які відбувалися в рідному краї. Вивчення місцевого історичного матеріалу збагачує уявлення учнів про епоху, активізує їх розумову діяльність на заняттях і створює кращі можливості для того, щоб вони не тільки зрозуміли, але й відчули особливості життя і побуту.

Звичайно, відомості з історії свого краю розглядаються тільки як допоміжні матеріали, але вони надають можливість ілюструвати і конкретизувати історичні події, зробити знання учнів міцнішими і глибшими.

Значне місце в навчальному процесі відводиться краєзнавчим екскурсіям. Сумщина – одна з яскравих, славних сторінок у літописі Української держави. Численні історичні, архітектурні, природні пам’ятки є красномовними свідками ратної і трудової звитяги багатьох поколінь. І без ознайомлення з ними неможливо сформувати як цілісну картину загальноісторичного процесу, так і вивчати історію рідного краю.

Залежно від вікових і психологічних можливостей пропонується завдання на екскурсію. Наприклад, відповісти під час екскурсії чи після підбиття її підсумків на запитання узагальнюючого характеру.

Вивчення світової історії та історії України слід починати з родини, адже пам’ять про своїх пращурів – не забаганка, а природна потреба триматися свого родоводу, оберігаючи в такий спосіб  сімейні реліквії і традиції та передаючи їх у спадок наступним поколінням.

Історія родоводу вивчається учнями за такими рекомендаціями:

  1. Прізвище, ім’я учня, національність, рік народження, місце народження.
  2. Мої батьки (батько, мати – також її дівоче прізвище, сестри, брати.  Їхня спеціальність. Як допомагають мені навчатися?).
  3. Мої  предки – дідусь, бабуся, прадід, прабаба. Прізвища. Живуть чи померли ?  Де поховані?  Чим займались раніше, які знали народні традиції, ремесла, що про них говорять батьки?  Про які цікаві історичні факти, події, дізнались з їх уст?
  4. Що мені відомо про моїх родичів (їх освіта, умови життя, чим займаються, заняття)? Чи знають український фольклор? Які з народних пісень їм найбільш до вподоби і чому? За що люблять і  поважають своїх предків ? Як доглядають за могилами і пам’ятниками померлих? Кого з них наслідують у своєму житті ? Запишіть до свого родоводу пісні, легенди, приказки, колядки, гаївки, які знають ваші батьки й родичі. Чи збереглися у вашій сім’ї перекази, легенди про визначних представників роду? Яке походження вашого прізвища? Які легенди і перекази з ним пов’язані?

Крім того, проводяться бесіди:

  • “Історія села – історія нашої Батьківщини”;
  • “Роль і місце вивчення історії села (міста) в нашому житті”;
  • “Історія села (міста) в народних переказах”.

В навчальній роботі неможливо обійти увагою історичне краєзнавство, яке є невід’ємним елементом отримання знань з історії,  формування наукового світогляду та виховання почуття патріотизму. Історичне краєзнавство – невід’ємний елемент отримання  знань з історії, формування наукового світогляду та виховання почуття  патріотизму. Використання краєзнавчих матеріалів в процесі навчальної роботи сприяє утвердженню в свідомості молоді необхідності консолідації на основі національної ідеї, вихованню почуття чуйності, доброти, дбайливого ставлення до історії рідної землі. Активний спільний пошук вчителя і учня розвиває особистість і формує патріота своєї Батьківщини, дає можливість на конкретних прикладах ознайомитись з особливостями історичних явищ свого краю,  сприяє формуванню світогляду, допомагає зрозуміти закономірності історичного процесу, нерозривний зв’язок подій, що відбуваються в їхньому краї з подіями загальнодержавними, всеукраїнськими.

У кожну історичну епоху виховують не абстрактну людину,  а представника того чи іншого народу, носія нової національної культури. Це сприяє вихованню патріотів, громадян, здатних до відродження історії України, відновлення її генетичної пам’яті і давніх традицій народу.

Завдяки патріотизму, любові до рідного краю, його історії, подій, що відбулися в рідному селі та місті формується в учнів  почуття любові і поваги до своєї Батьківщини, рідного краю, прагнення  замислитися над змістом життя, показати своє розуміння і ставлення до подій та людей. Шляхом переосмислення історико-краєзнавчого матеріалу кожний учень визначає своє місце в житті.

 

ЛІТЕРАТУРА:

  1.                Історія України. Навчальний посібник. Воронянський О.В. - Х. 2005.
  2.                Історія України. Неупереджений погляд. Петровський В.В., Радченко Л.О., Семененко В.І.- Х. Школа, 2008.
  3.                Історія України. Бойко О.Д. – К.,2009.
  4.                Концепція національного виховання // Рідна школа.-1996-№6
  5.                Науменко О. М. Деякі аспекти підготовки майбутніх учителів до використання засобів ІКТ в навчальній діяльності [Електронний ресурс] / О. М. Науменко // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2007. – №3(4).

 

doc
Додано
2 травня 2018
Переглядів
323
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку