Опис методів критичного мислення з прикладами застосування на уроках.

Опис методів критичного мислення з прикладами застосування на уроках.

Уроки математики створюють плідні умови для формування та розвитку критичного мислення.

Здатність структурувати дані (ситуацію), виокремлювати математичні відносини, створювати математичну модель ситуації, аналізувати і перетворювати її, інтерпретувати отримані результати – це все включає у себе технологія розвитку критичного мислення. Іншими словами, критичне мислення учня сприяє адекватному використанню математики для вирішення виникаючих у повсякденному житті проблем.

Формування критичного мислення учнів на уроках відбувається через опанування ними нових знань, умінь та навиків при вивченні математики. Поява позитивного та якісного результату навчання в учнів стимулює вчителів до використання діяльнісних технологій, методів і прийомів роботи з учнями на уроці і в позаурочний час.

Щоб зацікавити учнів роботою на уроці, необхідно подбати про гармонійне поєднання його мотиваційного, змістового та розвивального компонентів. Зміст має привабити дітей чимось незвіданим, сприяти розвивальним дидактичним цілям.

Ситуації колективного учіння дають школяреві можливість співпрацювати в різних групах. Серед інтерактивних технологій кооперативного навчання можна виділити такі інтерактивні вправи:  «Синтез думок», «Спільний проєкт», «Пошук інформації», «Коло ідей».

Робота в  малих групах. Ця форма організації корисна для формування навичок участі в дискусії. Більшості учнів легше висловитися в невеличкій групі, до того ж цей метод дає можливість заощадити час, бо відпадає потреба вислуховувати кожну дитину у великій групі. Заняття в малих групах дає змогу учням набути навичок, необхідних для спілкування та співпраці. Дискусії малими групами стимулюють роботу в команді, розвивають почуття поваги до думки інших.

Акваріум. Ще один варіант кооперативного навчання, що є формою діяльності учнів у малих групах.

Як організувати акваріум? Учитель об'єднує учнів у групи по 4-6 учасників і пропонує їм ознайомитися з завданнями. Одна із груп сідає в центрі класу. Ця група отримує завдання для проведення групової дискусії.

Поки діюча група займає місце в центрі, учитель знайомить решту класу із завданням і нагадує правила дискусії у малих групах. Групі пропонується вголос, упродовж 3-5 хвилин обговорити можливі варіанти розв'язання проблемної ситуації. Учні, які перебувають у зовнішньому колі, слухають, не втручаючись у перебіг обговорення.

По завершенні відведеного для дискусії часу група повертається на свої місця, а учитель ставить класу запитання:

- чи погоджуєтесь ви з думкою групи?

- чи була ця думка достатньо аргументованою, доведеною?

Така бесіда може тривати 2-3 хвилини. Після цього місце в «Аква­ріумі» займає група, котра обговорює наступну ситуацію.

Наприкінці учитель має обговорити з учнями перебіг групової роботи, прокоментувати міру володіння навичками дискусії у малих групах.

«Мозковий штурм» — це ефективний метод колективного обгово­рення, пошук рішень шляхом вільного висловлювання думок усіх учасників і допомагає знаходити кілька рішень з конкретної теми.

Вчитель на уроці називає проблему, яку треба розв'язати, та запро­шує учнів взяти участь в її обговоренні шляхом колективного обдуму­вання — «мозкового штурму», який організовується за такими етапами:

1.               Обрану проблему записують на дошці або на папері, щоб під час
   роботи цей запис був перед очима.

2.               Всі учасники пропонують ідеї щодо розв'язання висунутої проблеми.
3.               Ідеї записують на дошці.

4.               Після того як майже всі ідеї зібрано, їх групують, аналізують,
   розвивають групою.
5.               Вибирають ті ідеї, що, на думку групи, допоможуть вирішенню
   поставленої проблеми.

Під час «мозкового штурму» найбільш ефективними правилами поведінки є такі:

•              намагайтеся зібрати якомога більше ідей щодо вирішення задачі
  або проблеми;
•              слід примусити працювати уяву учнів, не відкидаючи жодної ідеї;
•              можна подавати кілька ідей або розвивати ідеї інших;
•              не можна обговорювати і критикувати ідеї інших, давати їм оцінку.

«Кластер». Прийом подібний до мозкового штурму, для його застосування потрібно до 5 хв. Він передбачає виокремлення смислових одиниць тексту й графічне оформлення їх у певному порядку у вигляді грона. Кластери допомагають учням у ситуаціях, коли під час письмової роботи запас думок вичерпується. Система кластерів охоплює більшу кількість інформації, ніж ви б могли отримати за звичайної письмової роботи.

Продуктивним прийомом є й обговорення пропонованого проблемного запитання в парах або з використанням прийому «2-4 – всі разом» (до 7-8 хв.). Використовуючи цей прийом, учитель формує запитання та дає учням 1-2 хвилини часу для продумування можливих відповідей або індивідуальних розв’язань. Далі об’єднує учнів у пари і просить їх обговорити свої ідеї один з одним, потім об’єднує учнів у четвірки, де вони обговорюють уже отримані розв’язки та дають відповідь на загал [2].

Робота у великій групі (тобто з усім класом) — навчальний метод, коли вся група обговорює ідеї чи події, що стосуються певної теми.

«Метод ПРЕС» можна запропонувати до будь-якої проблеми за умови дотримання чотирьох етапів:

- висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору

(починаючи зі слів: я вважаю, що...);

- поясніть причину виникнення цієї думки, тобто на чому ґрунтуються

докази (починаючи зі слів: оскільки...);

- наведіть приклади, додаткові аргументи на підтримку вашої позиції,

а також факти, що демонструють ваші докази (...наприклад...);

- узагальніть свою думку (зробіть висновок, починаючи зі слів: Отже,

таким чином...) [1].

«Робота в парах» - технологія сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватися, критичного мислення, вміння переконувати і вести дискусію. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом [11].

«Коло ідей» — учні, сидячи у колі, мають можливість висловити та обґрунтувати свою позицію.

Метод «Займи позицію» допомагає вести обговорення дискусійного питання в класі. Використовую його з метою надання учням можливості висловитися та практикуватися в навичках спілкування.

«Метод проєктів» має велике значення для розвитку життєвої, соціальної, інформаційної, предметної компетентностей учня.

Метод дозволяє:

• перевірити та закріпити на практиці теоретичні знання;

• забезпечити продуктивний зв'язок теорії та практики у процесі навчання;

• набути життєвого досвіду;

• розвивати вміння аналізувати, систематизувати, узагальнювати вивчений матеріал;

• здійснювати організовану пошукову, дослідницьку діяльність на підставі спільної праці учнів;

• навчити учнів самостійно працювати з додатковою літературою;

• вчити вміння самостійно працювати над творчими завданнями;

• підвищувати інтерес учнів до вивчення математики;

• виховувати повагу, вміння працювати в колективі;

• формувати власну життєву позицію.

Сінквейн (Сенкан) – це вірш що складається з п’яти рядків і написаний за певними правилами. Лаконічність цього методу розвиває  здатність резюмувати інформацію, висловлювати стисло думку декількома значущими словами, короткими висловами (як індивідуально, так і в парах).

Класичний сенкан має чітку структуру:

Перший рядок — одне слово: тема, назва, предмет, іменник.

Другий — два слова: ознаки, прикметники чи причастя, що описують тему.

Третій — три слова, що вказують на дію: дієслова, рідше дієприслівники, які належать до іменника сенкану.

Четвертий — це речення з чотирьох слів: може бути також цитатою або крилатою фразою. Пропозиція висловлює тему цього «вірша».

П’ятий — один іменник, синонім до першого рядка, який узагальнює сказане чи вказує на асоціацію.

Аналіз. Аналіз це вихідна розумова операція, з якої починається процес мислення. Для його здійснення потрібно розкласти ідею або об’єкт на складові частини. Наприклад, записуючи тему уроку  Діі з десятковими дробами (5клас), учні,  маючи попередній досвід, аналізують та поділяють цю тему на підтеми:

1.           Додавання десяткових дробів.
2.           Віднімання десяткових дробів.
3.           Множення десяткових дробів.
4.           Ділення десяткових дробів.

Прийом «Інсерт». При читанні тексту проти кожного абзацу учні на полях олівцем розташовують позначки. Учні знають, що позначки повинні бути наступні: «v» – якщо те, що вони читають, відповідає тому, що вони знають; «-» – якщо те, що вони читають, суперечить тому, що вони вже знали, або думали, що знали; «+» – якщо те, що вони читають, є для них новим; «?» – якщо те, що вони читають, незрозуміло, або вони хотіли бо держати докладніші відомості з даного питання. Даний прийом вимагає від учня не звичного пасивного читання, активного і уважного. Він зобов’язує не просто читати, а вчитуватися в текст, відстежувати власне розуміння в процесі читання тексту або сприйняття будь-якої іншої інформації. На практиці учні просто пропускають те, що не зрозуміли. І в даному випадку маркувальний знак «питання» зобов’язує їх бути уважними і відзначати незрозуміле. Під час читання учні формулюють питання для своїх товаришів і знають що їм теж прийдеться відповідати на їхні питання. Отже, така робота сприяє більш кращому засвоєнню теоретичного матеріалу Питання, складені учнями по тій або іншій темі, привчають їх усвідомлювати що знання, одержані на уроці, не кінцеві, що багато чого залишається «за кадром».

Прийом «Асоціативний кущ». Асоціація спонукає до вільного і відкритого мислення. При складанні асоціативного куща учні дотримуються таких правил:

•     Записують в центрі ключове слово чи фразу, виділяють її певним образом.
•     Записують будь-які слова чи фрази, які спадають на думку.
•     Ставлять знаки питання біля частин куща, в яких є невпевненість.
•     Записують всі ідеї, які з’являються.
•     Після заповнення «куща» учні визначають проблеми чи теми, для розгляду яких необхідна додаткова інформація.

 Це педагогічний прийом, який розвиває варіантність мислення, здатність установлювати всебічні зв’язки й відносини досліджуваної теми (поняття, явище, подія). Використовують на початку вивчення теми з метою актуалізації знань та наприкінці – для систематизації знань, на етапах актуалізації і рефлексії, а також під час групової роботи. Приклад використання прийому «Асоціативного куща» на уроці математики в 11 класі під час вивчення теми «Показникова  функція». Ключовим словом «Асоціативного куща» є «Показникова функція».

Учні по черзі заповнюють «гілочки» куща. Потім розкривають зміст.

Рис.2.1. Асоціативний кущ з теми «Показникова функція»

Однією  з характеристик критичного мислення є вміння людини бачити логічні порушення у твердженнях. Тому одним із напрямів розвитку критичного мислення є розвиток логічного (правильного) мислення, яке характеризується визначеністю, несуперечливістю, послідовністю й обґрунтованістю. Для цього використовую наступні методи.

Метод «Концептуальна таблиця» дозволяє систематизувати знання з вивченої теми, наприклад: Складіть таблицю властивостей даних фігур. Заповнюючи таблицю, учні систематизують та узагальнюють знання.

Прийом «Лови помилку». Це універсальний прийом. Він може використовуватися й у роботі із групою, і в індивідуальній роботі. А також на різних етапах уроку: на початку – при розв’язуванні усних вправах або при повторенні у середині уроку – при закріпленні матеріалу, на стадії осмислення наприкінці уроку – при підведенні підсумків, на стадії рефлексії. Учні шукають помилку, краще разом. Вони сперечаються, радяться, а коли приходять до якоїсь думки, вибирають спікера й пропонують свій аргументований варіант відповіді. Приклад використання прийому «Лови помилку» на  уроці  алгебри 7 клас, вчитель записує приклад де  не правильно відкриті  дужки при множенні одночлена на многочлен.

Методики «розірваного ланцюжка», пошуку аналогій, висновків. Приклад використання прийому «Розірваного ланцюжка» це завдання на відповідність, запис формули з пропущеними доданками.

 «Наведи порядок». Наприклад: учням роздаються фігури  різних видів трикутників та записанім на листочках формули площ цих трикутників. Треба навести порядок.

«Ключові терміни». Виписуються на окремі листи слова (фрази) з означень, властивостей, формулювань, які демонструються перед класом в свідомо порушеній послідовності. Після знайомства з текстом учням пропонується відновити порушену послідовність. Такий прийом сприяє розвитку уваги і логічного мислення, спонукає більш уважно вивчати означення, властивості, теореми. Цей метод часто використовую при складанні тестів.

«Математичне доміно». Звичайна картонна картка розділяється на дві частини. В одній записуються завдання, а в іншій відповідь на те завдання, яке записане на іншій кістянці доміно. Використовуються доміно для індивідуальної, групової і колективної роботи.