Опис педагогічного досвіду на конкурс "Вчитель року"

 

ВІДДІЛ  ОСВІТИ  ПАВЛОГРАДСЬКОЇ  МІСЬКОЇ  РАДИ

 

з теми

«Вдосконалення навчально-виховного процесу на уроках географії засобами міжпредметних зв’язків»

 

 

вчителя географії

Павлоградського міського ліцею

Крупської Наталії Миколаївни

 

м.Павлоград

2013 р.

 

 

Вдосконалення навчально-виховного процесу на уроках географії засобами міжпредметних зв’язків

     Освітні процеси, що відбуваються сьогодні в Україні, свідчать про те, що навчання і виховання молоді виходять на якісно новий рівень, який характеризується високою освіченістю, сприйняттям цілісності природничо-наукової картини світу.

У Державному стандарті загальної географічної освіти зазначається: «Географія – одна з базових шкільних дисциплін, яка об’єднує в собі природничі і суспільні знання». На мій погляд, всі явища, події і факти навколишнього середовища можливо зрозуміти лише володіючи комплексними знаннями з багатьох наук. А ці комплексні знання неможливо одержати не поєднуючи інформацію і наукову теорію природничих і не лише природничих наук.  Вважаю, що кожний предмет треба вивчати в системі, у тісному зв’язку з іншими дисциплінами. З цього приводу Я.Каменський писав: «Усе, що перебуває у взаємозв’язку, має викладатися в такому самому зв’язку». Не думаю, щоб цієї мети можливо було досягти без систематичного пошуку використання різноманітних міжпредметних зв’язків.

Важко назвати інший шкільний предмет, який володів би  таким широким, як географія, діапазоном зв’язків з іншими предметами, мав би таке різноманіття форм та засобів навчання.  Власне все це зумовлює актуальність вибору мною даної проблеми, оскільки міжпредметні зв'язки виступають як засіб, що сприяє вирішенню одного з головних завдань природничої освіти - вихованню у школярів цілісного природничо-наукового світогляду.  Вважаю, що послідовна, систематична реалізація міжпредметних зв'язків у педагогічному процесі значно підсилює його загальну ефективність, а разом із тим позитивно впливає на навчання, всесторонній розвиток учнів. Вона сприяє підвищенню наукового рівня знань учнів, розвиткові логічного мислення та їх творчих здібностей.

На власному досвіді переконалася, що міжпредметні зв’язки виконують ряд функцій:

• Методологічну (системний підхід до пізнання природи і суспільства).
• Освітню (засіб розвитку географічних понять, формуються глибокі знання учнів).
• Розвиваючу (формування учнівських компетенцій, самостійності й інтересу до пізнання природи).
• Виховну ( реалізується комплексний підхід до виховання).
• Конструктивну (вдосконалення змісту навчального матеріалу, методів та форм навчання).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Інноваційна значущість мого досвіду полягає у створені інтегрованого середовища, де чітко визначаються міжпредметні зв’язки з конкретними темами географії, на яких застосовую знання з інших дисциплін.  У процесі вдосконалення навчально-виховного процесу враховую вікові особливості учнів, суб’єктний досвід, що забезпечує  високу результативність навчальних досягнень.

Проблема міжпредметних зв’язків цікавила педагогів з давніх часів. Пропонований мною досвід ґрунтується на теоретичних положеннях дидактичної інтеграції, компетентністно орієнтованій освіті, на засадах особистістно зорієнтованого навчання та комунікативного підходу до географії.

Питання міжпредметних зв’язків не є новим у педагогіці. Ним займалися в Новий час  педагоги-класики Я.Каменський, І. Песталоцці, А. Дістервег, К.Ушинський. Вони підкреслювали необхідність взаємозв’язків між навчальними предметами для відображення цілісної картини природи «в голові учня». Міжпредметні зв’язки  педагоги  розглядали як важливий дидактичний і методичний прийом, за допомогою якого можна підняти рівень викладання шкільних дисциплін, пожвавити навчально-виховний процес, активізувати навчальну діяльність учнів, збагатити їхні знання і вміння. Необхідність міжпредметних зв’язків у навчанні та вихованні доводили за радянських часів -  В. Бернадський, Л. Боголюбов,              Л.Голотяніна, З.Добриніна, І.Рахманова; за часи незалежності України - Р.Арцішевський, В. Корнєєв, Г. Фрейман та інші. На думку цих українських учених, дидактична інтеграція є важливим засобом досягнення єдності знань у всіх формах і типах їхнього вираження та формування інтегративних умінь особистості.

Вивчення наукових праць дає мені підстави зробити висновки, що міжпредметні зв’язки є дидактичними умовами для  вдосконалення  навчально-виховного процесу. Адже вони забезпечують не тільки систему знань учнів, а й розвиток їх пізнавальних здібностей, активності, інтересу, розумових операцій.

У процесі роботи над питанням впровадження міжпредметних зв’язків, розробок уроків  та накопиченням досвіду  мною було проаналізовано матеріал, який учні вивчають у ш  школі та виявлено ряд проблем,  які ускладнюють навчально-виховний процес.

 

 

Проблема	Спосіб подолання
Велике інформаційне перевантаження учнів.	1.Оптимізація навчального матеріалу:     вибір раціональної подачі матеріалу;     наступність у вивченні матеріалу;     використання опорних схем;     письмової фіксації матеріалу.
Навчальний матеріал деяких тем географії випереджає матеріал інших предметів. Втрачається час на пояснення тих чи інших реалій.	1.Використання випереджальних завдань. 2.Проведення інтегрованого уроку. 3. Організація позакласної роботи.

 

 

 

Вікові особливості учнів  не дозволяють запам’ятовувати велику кількість  нових понять та цифр.	За допомогою міжпредметних зв’язків (принцип наочності: малюнки, опорні схеми), учням пояснюється матеріал в доступному вигляді.
Шкільні курси не завжди мають чітко встановлені міжпредметні зв’язки, тому часто дублюється  матеріал під час викладання різних дисциплін.	Інтегруються  навчальні теми з іншими дисциплінами, які співпадають з матеріалом географії, при цьому використовуються міжпредметні ситуації.
Недостатній розвиток загально навчальних навичок учнів.	1.Забезпечується індивідуальний підхід, диференційоване навчання дітей. 2.Поєднуються традиційні та нетрадиційні форми роботи з учнями на уроці і в позакласній роботі.
Зниження інтересу учнів до природничих дисциплін.	1.Залучення учнів до активної пізнавальної діяльності на всіх етапах навчання, використовуючи знання учнів з інших предметів. 2.Поурочне планування міжпредметних зв’язків.
Учні, приходячи на урок з одного предмету, не готові використовувати знання, які отримали на інших уроках.	1.Співробітництво учителя географії з викладачами інших предметів, відвідування уроків та їх спільне планування. 2. Вироблення єдиних педагогічних вимог, єдине трактування загальнонаукових понять. 3.Проведення комплексних форм організації навчально-виховного процесу.
Існує розрив між теоретичними знаннями в галузі природничих наук та відсутнє розуміння їх перспективного застосування.	1.Використання на уроках демонстраційних засобів: слайдів, картин, анімацій, відеозаписів. 2.Проведення географічної екскурсії.

           Технологія  вдосконалення навчально-виховного процесу засобами міжпредметних зв’язків досить складна.

В своїй практиці я виділила кілька етапів:

 

    Вважаю, що необхідними умовами впровадження міжпредметних зв’язків у педагогічний процес є:

• досконале знання вчителем географії не тільки програмного матеріалу свого предмету, а й матеріалу інших дисциплін, що вивчаються паралельно;
• обізнаність із календарними планами різних предметів;
• творчий зв’язок з іншими вчителями-предметниками, які викладають у даному класі;
• застосування різноманітних форм і методів організації навчально-виховного процесу, прийомів активізації розумової діяльності учнів тощо.

Хочу відзначити, що при підготовці до проведення уроку і складання міжпредметного завдання, я постійно збагачуюсь новими, часто невідомими знаннями з інших предметів.

При використанні міжпредметних зв’язків на  моїх уроках діяльність учнів складається з таких етапів:

            

Тому суть моєї роботи полягає не лише в здійснені міжпредметних зв’язків на уроках, а й в організації міжпредметних семінарів, екскурсій, предметних тижнів, учнівських олімпіад тощо. Для цього використовую різноманітні методи навчання та форми організації навчальної діяльності. Під час використання міжпредметних зв’язків здійснюю не просто контроль навчальних досягнень учнів, а й вивчаю здібності і нахили учнів, діагностую їх діяльність та розвиток. Це новий технологічний підхід, який значно складніший від звичайного, традиційного, але необхідний у сучасних умовах.

Для досягнення основної мети активно використовую такі сучасні педагогічні технології:

І. Технологія програмованого навчання. Цю технологію спрямовую на формування прийомів навчальної роботи і викладаю у вигляді правил, зразків, алгоритмів, планів описів і характеристик географічних об’єктів (Додаток 1).

ІІ. Технологія формування навчальної діяльності учнів. На початку уроку ставлю перед учнями певні навчальні задачі (на дошці, плакаті, мультимедійній дошці), які вирішуються на різних етапах уроку. По завершенню уроку, згідно з цими задачами, проводжу перевірку засвоєння  знань учнями за допомогою тестів  (Додаток 2).

ІІІ. Технологія диференційованого навчання. При її застосуванні учнів класу поділяю на умовні групи з урахуванням типологічних особливостей школярів. При формуванні груп враховую особистісне відношення учнів до навчання, ступінь навченості, інтерес до вивчення предмету. Створюю різнорівневий дидактичний матеріал, що відрізняється за змістом, обсягом, складністю, методами і прийомами виконання завдань, а також діагностикою результатів

навчання (Додаток 3).

 

 

IV. Технологія навчально-ігрової діяльності.  Мій досвід роботи доводить, що застосування ігор з дидактичною метою дозволяє долати певні труднощі під час

О   оволодіння учнями навчального матеріалу, активізувати їх пізнавальну діяльність.

     Учні «проживають» ситуацію, набувають життєвого досвіду (Додаток 4).

V. Технологія комунікативно-діалогової бесіди. У темах кожного курсу чимало проблем, питань для організації навчального диспуту. І це вимагає від мене творчого підходу до організації навчального процесу, спонукає до оволодіння прийомами евристичної бесіди та умінь вести дискусію з класом (Додаток 5).

VІ. Технологія проектної діяльності. Насамперед це дослідницька діяльність учнів, найчастіше на основі краєзнавчої роботи. Використовую цю технологію, щоб розвивати пізнавальну діяльність учнів, уміння самостійно формувати  знання та орієнтуватися в інформаційному просторі (Додаток 6).

 VІІ. Технологія застосування графічних сигналів. Вважаю, що схематична наочність є засобом відображення причинно-наслідкових зв’язків у навчальному

матеріалі, узагальнення та систематизації знань (Додаток 7).

VІІІ.  Технологія перспективно-випереджаючого навчання в географії.  Щоб активізувати навчальну діяльність учнів високого рівня навчання, задаю додатковий або ускладнений матеріал, зміст якого виходить за рамки навчальної програми (Додаток 8).

 ІХ. Технологія розвиваючого навчання. В основі технології лежить діяльнісний підхід. Для організації повноцінної самостійної навчальної діяльності школярів ставлю перед ними завдання, яке вони повинні виконати (Додаток 9).

Х. Технологія проблемного навчання. На своїх уроках впроваджую метод проблемного навчання. Для цього висуваю проблемне завдання, пов’язане із порушенням  відомих дітям причинно-наслідкових зв’язків із метою формування нових (Додаток 10).

ХІ. Технологія сугестивного навчання.  На уроках залучаю в навчальний процес емоційно-почуттєву сферу учнів,  використовуючи  елементи аутотренінгу. Щоб створити особливу психологічно-інформаційну атмосферу, для ефективного впливу на емоції та почуття дітей, з метою організації навчальної діяльності без примусу, використовую поезію, музику, живопис (Додаток 11).

ХІІ. Комп’ютерні технології навчання. Ці технології дозволяють мені значно активізувати пізнавальну діяльність учнів. Вважаю, що кожен вчитель повинен володіти ними на високому рівні і вміти їх ефективно використовувати як на уроках, так і в позаурочний час.  Адже завдяки комп’ютеру вчитель звільняється від дуже нудної процедури контролю якості знань учнів шляхом перевірки великої кількості письмових робіт. Вивільняється час для творчої діяльності (Додаток 12).

В цілому, виходячи з загальних засад методики викладання географії, я використовую комп’ютер з метою:

 

 

 

       

Для учнів пропоную такі завдання:

                    

 

ХІІІ. Технологія інтерактивного навчання. Суть даної технології розумію так: учить не тільки вчитель, але й учні вчать одне одного. На практиці переконалася,

що навчати з успіхом  можуть й учні. І тому деякі функції вчителя іноді передаю учням, забезпечуючи необхідну допомогу і контроль. Як приклад це може бути

робота в малих групах або в парах (Додаток 13).

Таким чином, у  моїй професійній діяльності завжди є простір для пошуку педагогічної творчості і вже не на рівні традиційної методики, а на технологічному рівні.

Я вважаю, що використання міжпредметних зв'язків на уроках географії у вигляді дидактичного матеріалу практично має безмежні можливості. Вправи, побудовані на прикладах текстів різного змісту і стилю, викликають великий інтерес в учнів, активізують їхню увагу, пробуджують емоції, вносять в урок елементи новизни й цікавості. Залучення до вивчення географії матеріалу з інших предметів сприяє поглибленню знань школярів, розширює їх світогляд.

Наслідуючи мене,  учні також створюють тестові завдання різного типу, підбирають вправи для фізкультхвилинки, шукають відеоматеріали до теми. На уроках та під час проведення позакласних заходів використовую когнітивні завдання, створені власноруч та учнями (кросворди, ребуси, вікторини, ігри тощо).

Предметний тиждень географії – важлива традиція, але це не просто тиждень, а й ярмарок ідей і міжпредметних проектів з історії, географії, біології, екології, музики, хімії, інформатики.  Під час проведення заходів я зацікавлюю та захоплюю учнів, тим самим готую їх до використання знань з географії  в реальному житті, оскільки створюється

 

велика кількість ситуацій. Також традиційним в нашому ліцеї є проведення Дня Європи, де учні середніх та старших  класів презентують візитки країн Європи, співають національні пісні, показують фрагменти театральних вистав. Це свято - результат спільної роботи методичних об’єднань іноземного профілю, філологічного та суспільно-природничого (Додаток 14).

  Одним з методів розвитку міжпредметних зв’язків  є спільний з учителем інформатики учнівський проект та кваліфікаційна робота з предметів «Інформатика» та «Географія». В Павлоградському міському ліцеї вивченню інформатики надається пріоритетне значення. Випускники ліцею починають вивчати інформатику з другого класу, а на момент закінчення - абсолютно вільно орієнтуються в інформаційному просторі. Тому одним із видів діагностики учнівських досягнень є обов’язкове виконання учнями кваліфікаційної роботи.

Робота з інформатики та  предмету «Географія» - ще один стимул до пізнавальної діяльності учнів і, на мою думку, вищий щабель міжпредметних зв’язків. Вибір учнями навчального предмету для виконання роботи здійснюється самостійно, але з кожним роком все більше учнів зупиняє свій вибір на предметі «Географія». Тому за роки плідної співпраці з учнями в мене сформувалося своє бачення структури виконання учнівських науково-дослідницьких робіт, що склалося на основі передового педагогічного та власного досвіду (Додаток 15).

     У рамках позакласної роботи я працюю  з обдарованими учнями над підготовкою до Всеукраїнської олімпіади з географії та  Міжнародного інтерактивного природничого конкурсу «Колосок». Серед учнів, з якими я працюю, є призери ІІ та ІІІ етапів  олімпіад з географії та економіки. Учень  11-го класу був учасником  ІV туру олімпіади у складі команди від Дніпропетровської області. Один учень став призером обласного етапу конкурсу-захисту науково дослідницьких робіт учнів МАН.

У повсякденній роботі використовую досвід кращих вчителів України та області.  Постійно цікавлюся ППД  вчителя географії Соколовської Т.В. Лозуватської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 імені Т.Г.Шевченка («Підвищення пізнавальної діяльності учнів на уроках географії шляхом впровадження інноваційних технологій»). Ділюся своїм досвідом із вчителями, зокрема використовуючи технології Web-2.0 (адреса мого блогу http://natalia13071974.blogspot.com/).  Я систематично надаю власні розробки для друку в професійному журналі «Географія» та на сайт  «Учительський Журнал он-лайн».

 

№ з/п	Назва матеріалу	Категорія	Назва періодичного видання	Дата публікації
1	Населення України	Відкритий урок	ВГ «Основа» ж-л «Географія»	Вересень 2008 (№18)
2	Українські вечорниці	Позакласний захід	ВГ «Основа» ж-л «Класному керівнику»	Липень 2011 (№7)
3	Навчальна практика з географії	Досвід роботи	ВГ «Основа» ж-л «Географія»	Травень 2011 (№10)

 

4	Вечір знайомства «Здоров’я наших дітей»	Досвід роботи	ВГ «Основа» ж-л «Виховна робота в школі»	Жовтень 2012 (№10)
5	Узагальнюючий урок з теми «Південна Америка»	Досвід роботи	Учительський журнал Оn-line (http://www.teacherjournal.com.ua/shkola/geografiya/11459-uzagalnyuyuchij-urok-z-temi-pvdenna-amerika.html)	Січень 2013
6	Сценарій екологічної агітбригади	Досвід роботи	Учительський журнал Оn-line (http://www.teacherjournal.com.ua/shkola/vixovna-robota-v-shkoli/11380-sczenarij-ekologicheskoj-agitbrigady.html)	Січень 2013
7	Великі географічні відкриття	Досвід роботи	ВГ «Основа» ж-л «Географія»	Серпень 2013 (№15-16)

 

Велику увагу приділяю самоосвіті, приймаю активну участь у педагогічних семінарах та конференціях в ліцеї та на рівні міста («Використання ІКТ на уроках географії», «Апробація електронних підручників», «Організація навчальної практики з географії»). Входжу до складу творчої групи методичного об’єднання вчителів географії міста, керівник «Школи молодого спеціаліста».

Приймаю участь у науково-педагогічному проекті «Обласна електронна школа «Школа відкрита для всіх»» - створення інформаційного освітнього ресурсу для забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітей з особливими потребами. Отримала подяку за участь у обласному педагогічному ярмарку «Педагогічні здобутки освітян Дніпропетровщини – 2011». У 2012-2013 н.р. прийняла участь у Всеукраїнському конкурсі «Класний керівник року». Оформила роботу з теми  «Використання проектних технологій у виховному процесі як засіб формування ключових компетенцій у самовизначенні та самореалізації особистості учня навчального закладу».

В результаті впровадження ціленаправлених  міжпредметних зв’язків, мої учні мають такі досягнення:

• формується учень,  який уміє застосовувати в конкретному спілкуванні знання з географії, активно використовує набутий досвід в інших освітніх галузях та спроможний ефективно взаємодіяти з природою (Додаток 16).
• підкріплюється та зростає мотивація до вивчення географії, підвищується рівень навчальних досягнень учнів

 

 

 

Результативність участі  учнів в олімпіадах

 

        

 

 

• учень вдало використовує систему знань у своїй діяльності

• підвищується рівень творчої навчальної діяльності учнів, розвивається особиста активність, пізнавальна та інтелектуальна ініціатива

 

 

• на даному етапі учні ліцею активно приймають участь у програмі соціального партнерства ДТЕК «Енергоефективна школа». Експеримент полягає у залученні учнів до практичних кроків зі збереження енергоресурсів за рахунок дбайливого їх використання. На цьому етапі учні вчаться, використовуючи міжпредметні знання, створювати комікси (Додаток 17).

 

• активне використання системи міжпредметної інтеграції сприяє формуванню сталого розвитку учня.  Над реалізацією цієї задачі активно працює весь колектив ліцею, який являється флагманом освіти України та приймає участь у пілотному проекті Всеукраїнського рівня «Освіта для сталого розвитку». Для цього в ліцеї активно впроваджується «наскрізне навчання», де на уроках

розглядаються питання екологічного, економічного та соціального змісту. В результаті цього учні створюють постери на тему «Бережливе ставлення до природних ресурсів» (Додаток 18).

    Отже, розширене та поглиблене використання міжпредметних зв’язків є, як я вважаю, обов’язковою органічною частиною навчально-виховного процесу. Завдяки встановленню міжпредметних зв’язків істина, яка вивчається, стає для учнів конкретнішою й зрозумілішою, а набуті знання – глибшими й міцнішими, ціліснішими й дієвішими. Це полегшує вивчення навколишнього світу, викликає інтерес до науки. Я готую учнів до використання знань з географії в реальному житті. І це є головна ідея мого навчального процесу.

 

 

 

Література:

 

1. Бібко Л.П. Міжпредметні зв’язки на уроках географії в десятому класі // Географія. - 2007. - № 2.

 

2. Бреднеева НА. Междисциплинарная интеграция в системе организации учебно-познавательной деятельности в вузе // Педагогические науки. - 2008. - № 4.

 

3.  Бут А. Робота в групах на уроках географії// Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2006. – №20.
4. Воронина В.М. Реализация межпредметных связей в преподавании географии // Образовательный портал «Учеба».

 

5. Гайворонська Н.В. Художнє слово на уроках – запорука успіху вивчення географії//Географія. – 2005. - №13-14

 

6. Герус Л. Інтерактивні технології навчання// Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2005. – №33.
7. Гурьев А.И. Межпредметные связи - теория и практика// Образо­вательный портал «Учеба».

 

8.  Корнєєв В.П. Технології в навчанні географії – Харків: Вид. група Основа”, 2004. 
9. Укладач С.В. Географія в легендах//Географія.-2005. - №13-14.

 

10.          Федорак М.І. Міжпредметні зв’язки шкільної географії. - К.: Рад. школа, 1972.