Опис педагогічного досвіду: "Використання гри та нестандартних уроків як один з методів підвищення ефективності уроку"

Про матеріал

Опис педагогічного досвіду " Використання гри та нестандартних уроків як один з методів підвищення ефективності уроку". Збільшення розумового навантаження на уроках математики побуджає замислитися над тим, як підтримати у учнів цікавість до вивчаємого матеріалу, їх активність на протязі всього уроку. Тому на своїх уроках я використовую ігрові ситуації та проводжу нестандартні уроки. Захопившись, діти не помічають, що вчаться: пізнають, запам'ятовують нове, орієнтуються в незвичайних ситуаціях, поповнюють запас уявлень, понять, розвивають фантазію. Даже самі пасивні із дітей включаються у гру з великим бажанням, роблячи усе, щоб не підвести товаришів по грі, розкриваються з іншого боку.

Перегляд файлу

Опис досвіду

вчителя математики

Солонської Ірини Анатоліївни

з проблеми

«Використання гри та нестандартних уроків як один з методів підвищення ефективності уроку »

АКТУАЛЬНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВНІСТЬ ДОСВІДУ

Освітні системи в будь-якій країні світу повинні сприяти реалізації основних завдань соціально-економічного та культурного розвитку суспільства. Незадоволення багатьох країн результатами системи шкільної освіти сьогодні призвело до необхідності її реформування. Для цього важливо було розробити стратегічний напрям розвитку загальної середньої освіти на перспективу. Визначення стратегічного напрямку розвитку світових освітніх систем хвилює практично все світове суспільство. Головною є проблема визначення пріоритетів освіти та її реформування.

Серед недоліків сучасної освіти зазначають:

Провідним мотивом навчальної діяльності у 70% учнів є страх отримати погану оцінку, не скласти залік, виявити себе нездібним в очах товаришів, страх перед батьками, вчителями, тощо.
Пізнавальний мотив та мотив самореалізації особистості відзначається лише у 4% учнів.

Криза освіти пов’язана з неможливістю повноцінного засвоєння учнем обсягу інформації, який весь час зростає. Світ розірваний в уяві учня на окремі закони, факти, концепції, цілісної картини при такому навчанні скласти не можна. Цінності змісту освіти видають відірваними від систем життєвих цінностей та настанов учня. Він зобов’язаний вивчати та вважати важливим те, що він сам важливим для себе не визнає, а це, в свою чергу, не дозволяє учневі повноцінно сприймати та засвоювати матеріал.

Щоб мати можливість знайти своє місце в житті, учень сучасної школи повинен володіти певними якостями:

Гнучко адаптуватися у мінливих життєвих ситуаціях;
Самостійно та критично мислити;
Уміти бачити та формувати проблему (в особистому та професійному плані), та знаходити шляхи раціонального її вирішення;
Усвідомити, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані в оточуючий його дійсності;
Бути здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити;
Грамотно працювати з інформацією (вміти збирати необхідний матеріал, аналізувати його, робити необхідні узагальнення, порівняння з аналогічними або альтернативними варіантами розв’язання, встановлювати статистичні закономірності, робити аргументовані висновки, використовувати їх для вирішення нових завдань);
Бути комунікабельним у різних соціальних групах. Уміти працювати в колективі, у різних галузях, різних ситуаціях, легко запобігати та вміти виходити з будь-яких конфліктних ситуацій;
Вміти працювати над розвитком особистого інтелекту, культурного рівня.

Тема мого досвіду «Використання гри та нестандартних уроків при викладанні математики як засіб формування загальної компетентності особистості» актуальна і перспективна, оскільки:

Посилює практичний напрямок змісту шкільного курсу з математики;
Підносить акцент та інтелектуальний розвиток учнів за рахунок частин репродуктивної діяльності;
Ураховує знання, які дістають учні поза школою з різних джерел;
Дозволяє зробити навчання цікавим і продуктивним;
Навчає дитину мислити самостійно, аналізувати, обирати головне, висловлювати і відстоювати власні думки;
Дозволяє формувати загальні компетентності учнів;
Навчає працювати в співпраці при виконанні завдань (учень-учень, учень-вчитель);
Сприяє вмінню оцінювати результати своєї діяльності.

Актуальність опиту полягає також у протиріччі

Між збільшенням розумового навантаження на уроках математики та зниженням інтересу до вивчаємого матеріалу; їх активністю на протязі всього уроку;
Між загальним визнанням сприятливого впливу дидактичної гри та нестандартних ситуацій на розвиток пізнавальної активності та самостійності учнів та відсутністю достатньо глибокого розв’язання в методиці викладання предмету.

НОВИЗНА ДОСВІДУ

Полягає у тому,

Що, мною сконструйовано систему ігор (ігрових ситуацій) та нестандартних уроків для використання на уроках математики з метою формування пізнавального інтересу учнів середнього шкільного віку.
Побудовано етапну методику навчанню математиці в умовах активного засвоєння змісту, одним з компонентів якої є дидактична гра (ігрова ситуація) та нестандартні уроки.
Надані адекватні меті гуманізації прийоми організації роботи з класом, спрямовані на формування емоційної, інтелектуальної сфери особистості дитини.

ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСОБИ, ВИКОРИСТАНІ У ДОСВІДІ

Прийоми використання зовнішніх засобів навчання: цікавість, наочність, технічні засоби навчання (комп’ютер, медіапроектор, Інтернет), нестандартні форми уроку, організаційні форми роботи (робота в парах, групах, тощо).

Дидактичні ігри, коли дії учнів є предмет.

Теоретичне обґрунтування досвіду

Мотивація ігрової діяльності забезпечується її добровільністю, можливостями вибору та елементами змагання, задовільнення потреб, самоствердження, самореалізації.

До структури гри як процесу належать:

Ролі, обрані граючими;
Ігрові дії як засоби реалізації цих ролей;
Ігрове застосування предметів (заміна реальних речей ігровими, умовними);
Реальні відносини між граючими;
Сюжет (зміст) – область дійсності, умовно відтворені у грі.

Гра – це діяльність в умовах ситуацій, спрямованих на відтворення та засвоєння громадського досвіду, в якому складається та вдосконалюється самокерування поведінкою. Більшість ігор відрізняють наступні риси:

Вільна розвиваюча діяльність, яка здійснюється лише за бажанням дитини для її задоволення від самого процесу діяльності, а не тільки від результату (процедурне задоволення);
Творчий, в значній мірі імпровізаційний, активний характер цієї діяльності («область творчості»);
Емоційна приподнятість діяльності, суперництво, конкуренція («емоційна напруга»);
Наявність прямих чи косвених правил, відображаючих зміст гри, логічну та часову послідовність її розвитку.

Як феномен педагогічної культури гра виконує слідуючі важливі функції:

Функція соціалізації. Гра – є засіб включення дитини в систему громадських відносин, засвоєння нею багатств культури.
Функція самореалізації дитини у грі як «полігоні людської практики». Гра дозволяє з одного боку, збудувати та перевірити проект зняття конкретних життєвих труднощів у практиці дитини, з другого – виявити недоліки досвіду.
Комунікативна функція гри ярко малює той факт, що гра – діяльність комунікативна, яка дозволяє дитині увійти до реального контексту складних людських комунікацій.
Діагностична функція гри дає можливість педагогу діагностувати різноманітні прояви дитини (інтелектуальні, творчі, емоційні, тощо). В той самий час гра – «область самовиразу», в якому дитина перевіряє свої сили, можливості вільних дій, самостверджує себе.
Психологічна функція гри полягає в використанні гри як засобу подолання різноманітних труднощів, які з’являються у дитини в поведінці, спілкуванні, навчанні.
Функція корекції – є внесення позитивних змін, доповнень у структуру особистих показників дитини. У грі цей процес проходить цікаво, м’яко.
Розважальна функція гри – одна з основних її функцій.

Педагогічні ігри – достатньо велика група методів та прйомів організації педагогічного процесу. Педагогічна гра має чітко поставлену мету навчання та її педагогічним результатом.

Педагогічні ігри достатньо різноманітні по:

Дидактичним цілям;
Організаційній структурі;
Віковим можливостям їх використання;
Специфіки змісту.

Гра як метод навчання, передачі досвіду старших поколінь молодшим використовувалась з давніх давен. В учбовому процесі школи до недавнього часу використання гри було дуже обмежено. У сучасній школі, яка робить ставку на активізацію та інтесіфікацію учбового процесу, ігрова діяльність використовується у слідуючих випадках:

В якості технологій для освоєння понять, теми, а також розділу учбового предмету;
В якості елементів більш широкої технології;
В якості уроку або його частини (введення, пояснення, закріплення, вправ, контролю);
В якості технологій позакласної роботи (колективні творчі справи).

Результативність дидактичних ігор залежить, по-перше, від систематичного їх використання, по-друге, від цілеспрямованості програми гри в поєднанні із звичайними дидактичними вправами.

Дидактична гра – не самоціль на уроці, а засіб навчання та виховання. Дидактичну гру можна розглядати як вид творчої діяльності учнів у тісному зв’язку з іншими видами учбової роботи.

За К.Д. Ушинським, «створити учбову роботу настільки можливо цікавою для дитини та не перетворити цієї роботи на забаву – одна із важких та найважливіших задач дидактики».

Збільшення розумового навантаження на уроках математики побуджає замислитися над тим, як підтримати у учнів цікавість до вивчаємого матеріалу, їх активність на протязі всього уроку.

Немає мотиву – немає діяльності. Треба вміти правильно грати.

Гра – за ради гри

Пуста витрата часу Методична помилка Розлад дисципліни

На своїх уроках я керуюсь тим, що гра – творчість, гра – труд. У процесі гри у дітей виробляється звичка зосереджуватися, мислити самостійно, розвивається увага, потяг до знань.

Захопившись, діти не помічають, що вчаться: пізнають, запам’ятовують нове, орієнтуються в незвичайних ситуаціях, поповнюють запас уявлень, понять, розвивають фантазію. Даже самі пасивні із дітей включаються у гру з великим бажанням, роблячи усе, щоб не підвести товаришів по грі, розкриваються з іншого боку.

Під час гри діти, як правило, дуже зосереджені, уважні, дисципліновані.

Дидактичні ігри (ігрові ситуації) та нестандартні уроки гарно уживаються з серйозним навчанням. Включення в урок дидактичних ігор та ігрових моментів робить процес навчання цікавим та захоплюючим, визиває у дітей жвавий робочий настрій, полегшує подалання труднощів в засвоєнні учбового матеріалу. Різноманітні ігрові дії, за допомогою яких розв’язується та чи інша розумова задача, підтримує та посилює зацікавленість дітей до предмету. Я розглядаю гру як ричаг розумового розвинення дитини.

Я вважаю за потрібне використовувати всі можливості для того, щоб діти навчалися з цікавістю, щоб більшість учнів відчули та пізнали привабливі сторони математики, її можливості в вдосконаленні розумових здібностей, в подоланні труднощів.

Дидактична гра – це активна діяльність учнів. Головне, чим відрізняється ця діяльність від іншої – це те, що її предмет – сама людська діяльність. Це колективна, целеспрямована діяльність, коли кожен її учасник і вся команда об’єднані розв’язком головної задачі та орієнтують свою поведінку на перемогу.

Структурні елементи гри:

Модель об’єкту учбової діяльності;
Сумісна діяльність учасників гри;
Правила гри;
Прийняття рішень в умовах, які змінюються;
Ефективність рішення, яке приймається

При розробці дидактичних ігор (ігрових моментів) та нестандартних уроків я застосовую такі технології:

Застосуваня ігрових ситуацій на уроках потребує групової роботи. Групова форма навчання застосовується нечасто, потребує особливих організаціонних зусиль, але варта того, так як дає помітний ефект не тільки в навчанні, а і у вихованні.

На своїх уроках я застосовую такі типи ігор:

Ігри-завдання (соціоігрове залучення до діла)
Ігри-розминки (ситуація успіху)
Ігри-вправи (художньо-виконавчий результат)

Ігри – завдання

У ході гри будуються ділові відносини і вчителя з класом, і учнів друг з другом. Кожний в свій час, кожний на своєму місці, кожний після когось, чи перед кимсь. Ці правила допомогають у постановці учбової задачі, розв’язку поблемної ситуації, організації роботи в малих та великих групах. Економічні, продуктивні, працюють на досягнення основних учбових компетентностей.

Ігри – розминки

Доступні для всіх, азартні, смішні, несерйозні. В них домінує механізм діяльного та психологічно-ефективного відпочинку. Допомогають позбавитись від формалістики, скуки та гірких хвилин втомленості та відчаю. Працюють містком від одного виду діяльності до другого, допомогають в дозуванні трудоємкостної роботи, в знятті ситуації очікування, створюють ситуацію успіху, фізичного розвантаження та зняття психологічної напруги.

Ігри – вправи

Підрозуміють художньо-виконавчий результат. Мають велике практичне значення, дозволяють досягти високого темпоритму та значної насиченості уроку. Учасник гри має можливість застосовувати отримані раніше знання і виходить на результат, який є стимулом для індивідуального та загального розвитку і учасника, і спостерігача.

Ігри – завдання

1) «Бачено – небачено» ( ігрова форма проведення термінологічної роботи з любої теми).

Технологія

1.Учні розбиваються на декілька команд по 5-6 чоловік.

2.Вивішується на дошці чи викладується на столі плакат, на якому різним кольором, крупними та мілкими , «вдоль» та «поперек» написано 15-20 слів, фраз. Після деякого часу (1 хв.) плакат вбирається, а команди записують всі слова чи фрази, які запам’ятали.

3.Взаємообмін та звірка.

2) «Чарівна паличка» (Форма проведення опиту по правилам чи по відновленню алгоритму дій).

Технологія

1.Учні сидять на своїх місцях чи стоять перед класом. Це може бути група учнів, обраних по жеребку чи іншим способом.

2.Вчитель починає говорити фразу та передає паличку слідуючому учню. Учень продовжує та передає паличку далі.

3.Паличка передається до тих пір, поки не буде повністю востановлене усе правило чи алгоритм.

4.Паличка може передаватися і в варіанті гри «запитання – відповідь»

3) «Шапка» запитань. (Вид роботи по будь-якому учбовому матеріалу. Вид роботи, який потребує взаємодії дітей друг з другом).

Технологія

1.Учні складають в «шапку» записки з питаннями (питання, які перевіряють знання учбового матеріалу; питання, відповіді на які я сам не знаю, але хотів би узнати; питання по виявленню іншої думки в порівнянні зі своєю).

2.Задум гри: учні становляться у позицію перевіряючого, радника, не знаючого.

3.Учні підходять до «шапки» та виймають запитання. Відповідають.

4.Ведеться обговорення – цікаве, не цікаве запитання (відповідь).

5.Можна поставити умову – виходять тільки 5 учнів, але вони можуть запросити дублера, якщо не зможуть відповісти самі – відповідають через дублера.

4) «Розрізана картка» (Ненав’язливе жеребкування, розподіл до груп)

Технологія

1.Вчитель рорізає картинку чи картку з завданням на 5-6 частин і діти обирають собі частину (карток повинно бути по кількості команд, частини змішуються).

2.Учні у ході переміщень та спілкування знаходять дітей з співпадаючими частинами та об’єднуються для розв’язання проблеми, указаної у картці чи сідають друг поряд з другом для отримання завдання для сумісної діяльності.

5) «План – карта», «Сліпий капітан»

Технологія

1.Вчитель дає учнім план-карту, в якій указаний порядок виконання завдань, дій, при виконуванні яких знайдеться чи відкриється дещо важливе.

2.Такі план-карти діти подалі можуть складати самі.

6) «Друкуюча машинка» (Математичний диктант у групах)

Технологія

1.Вчитель диктує запитання. Діти відповідають та передають далі по черзі лист відповідей по кругу.

2.Взаємообмін листків. Перевірка. Оцінювання. Підведення підсумків. Усунення непорозумінь.

7) «Ключ» (Один із видів шпаргалок)

Технологія

1.На картці дається набір ключових слів (термінів з однієї теми, ключові слова тощо)

2.Учні поєднують, співставляють, добавляють та одержують у результаті продукт цілостний та обгрунтований. Доводять вірність вибору.

8) Всі ділові ігри; «Компетентність», «Учбово-мозковий штурм», «Научно-дослідницька лабораторія»

Ігри-вправи

Загадки (складання загадок на вказану тему, по вказаному типу, алгоритму)
Творчі задачі (за темою уроку дається задача, яка виходить за рамки учбового матеріалу, розв’язується групою)
Сценки з пропусками (Сценка на листку. Вчитель зачитує, а діти возпроізводять дії, які пропущені чи повинні співпадать з темою уроку – числа, терміни, розв’язки, визначення, формулювання теорем, ознак, їх доведення тощо. Одні називаютьїх, інші - записують)
Запам’ятай, повтори (Ряд слів, понять, розбіжностей запам’ятовується та через деякий час відтворюється з записом, чи без нього)
Повтори, доповни, відзначся (Один говорить, інший доповнює, додає дещо цікаве, чого не знає ніхто)
«Так чи не так» (Учні аналізують два продукти протиположних по зображенню, поясненню, опису та визначають «так чи не так». Чи самі створюють два продукти, які пртилежні та можна сказати: «так чи не так») (додаток1)
«Що загублено» (Одна група готує завдання, правила, чи алгоритми, в яких пропущені елементи з теми, чи інші пропуски. Друга група заповнює пропуски та повертає на перевірку)

Плануя свої уроки я керуюсь положенням, встановленим Л.С.Виготським, про те, що орінтуватися потрібно не на вже досягнутий учнем рівень розвитку, а трохи забігати наперед, висуваючи до його мислення вимоги, які перевищують його можливості, тобто не на рівень актуального, а на зону близького розвитку. Я намагаюсь, щоб засвоєння знань та засобів діяльності моїх учнів відбувалося на рівні творчого застосування знань та засобів діяльності. Тому, практично на кожному уроці створюю ігрові ситуації, пропоную розв’язати задачі, в яких від учнів, потребується робити вірний розсуд, розглядати об’єкти з різних сторін, вказувати на їх різні властивості, а також ставити різні питання відносно даного об'єкту.

Приклади ігор-вправ:

1.Хто швидше впише в прямокутники потрібні цифри?

Мал.1

2.Порахуйте:

а) скільки прямокутників на малюнку 2;

б) скільки трикутників в фігурі на малюнку 3.

3. Як розрізати фігуру на чотири рівні частини?

Мал. 2 Мал. 3 Мал. 4

4. 89% всіх учнів класу ходили у туристичний похід, а 78% - на екскурсії. Чи можливе таке? Скільки відсотків учнів класу були і в поході і на екскурсії?

Розв’язування таких задач знайомить учнів з різноманітними засобами міркувань при розв’язках проблем, сприяє поступовому переходу до більш розвинутим формам аналізу та синтезу. Ігрові ситуації я використовую не тільки на початку уроку. Якщо бачу, що діти втомилися, то пропоную їм пограти. Ігри–вправи займають 10-15 хвилин, вони спрямовані на вдосконаленя пізнавальних здібностей учнів, являються гарним засобом для розвитку пізнавальних інтересів, осмислення та закріплення учбового матеріалу, застосування його в нових ситуаціях.

В цьому плані цікаві математичні софізми, в яких майстерно захована помилка.

Я кажу дітям, що легко можу довести, що вірна рівність: 2=5. Вони не вірять.

Я пропоную слідкувати за моїми діями та знайти помилку.

Розглянемо вірну рівність: 14 + 4 – 18 = 35 + 10 – 45.

Використовуя розпридільний закон множення, отримаємо:

2∙(7+2 – 9) = 5∙(7+2 – 9)

Поділив обидві частини на 7+2 – 9, бачимо, що 2 = 5.

Чому так сталося?

Або пропоную загадки-жарти, в кожній з яких криється якийсь підвох.

1.Дві дочері, дві матері, та бабуся з онукою. Скільки усіх? (троє).

2.Брату 13 років, сестрі 6. Скільки років виповниться сестрі, коли брату буде 18? (11).

3.Четверо грали в доміно чотири години. Скільки годин грав кожний з учасників? (4 години).

4.Троє грали у шашки. Всього зіграли три партії. Скільки партій зіграв кожний? (по дві партії)

Ці задачі дозволяють зняти втому учнів, так як з’являється цікавість, азарт, концентрується увага.

Часто в якості ігрової ситуації я використовую вікторини, яки розвивають логічне мислення.(додаток 2)

Як один із різновидів гри я застосовую на своїх уроках математичні кросворди. Причому, як даю свої кросворди по темі, так і пропоную учням самим скласти математичний кросворд (додаток3). Цю роботу діти виконують на протязі тижня. За цей час вони не одноразово підходять до мене зі своїми чернетками, радяться, як краще виконати роботу. Треба сказати, що не кожний учень може виконати таку роботу. Але, хто робить, то це справжня творчість.

При вивченні теми «Координатна площина», як тільки діти розглянули координати точок на площині, я пропоную учням завдання: «малюємо за координатами». Завдання цієї серії я пропоную в різних якостях:

Математичний диктант, в наслідок виконування якого у учнів на координатній площині повинен з’явитися нескладний, але чіткий малюнок.
Творча лабораторна робота, де учню або групі учнів пропонується самим скласти малюнок по точкам та записати координати точок.
Домашнє завдання (самий творчий та самий цікавий вид роботи), в якості якого учні отримують індивідуальні завдання (додаток4). Діти виконують цю роботу на двух аркушах: на одному записуються координати точок, а на другому – відповідь в якості малюнка. Аркушами із завданням учні обмінюються, а аркуш з відповідьдю я показую після завершення роботи.

На своїх уроках я застосовую такі ігри, як: «Математичне лото» ( додаток 5), «Математичне доміно» (додаток 6), «Математична регата» (додаток 7), «Лабіринт» (додаток 8), «Ромашка» (додаток 9), «Альпініст» (додаток 10).

Часто пропоную учням в якості домашньої роботи скласти задачу (по тій чи іншій темі). На уроці ці задачі зачитуються, а учні висловлюють свої думки про переваги та недоліки задач.

Ігрові моменти я застосовую на різних етапах уроку: при перевірці домашнього завдання, в якості усного рахунку, при закріпленні нового матеріалу. А також в уроках різного типу: при узагальненні та систематизації знань і вмінь учнів, при аналізі контрольної роботи, при вивченні нового матеріалу

Приблизно раз у семестр проводжу дидактичну гру на весь урок (іноді – на два).

В якості урока повторення, узагальнення та систематизації загальної компетентності учнів, а також на уроках засвоєння нових знань я проводжу урок-конкурс (додаток ), урок-семінар (додаток), урок-змагання (додаток), урок-практикум (додаток), урок-п’єсу (додаток), гру «Брейн-ринг» (додаток), бизнес-гру (додаток ), урок-гру «Школа детективів», урок-гру «Школа ремонту», урок-вікторину.

Такі уроки допомагають поглибленню, осмисленню та закріпленню учбового матеріалу. Активізація учнів виражається в усних розповідях, питаннях, відповідях, в їх особистих хвилюваннях та судженнях.

З появою нових комп’ютерних технологій застосовувати ігрові ситуації та проведення нестандартних уроків стало більш яскравішим та різноманітним. Я володію комп’ютерними технологіями і тому самостійно готую презентації до уроків, а також заохочую дітей до співпраці.

При проведенні уроків-захистів пропоную учням підготувати захист фігури, закону, означення, властивості, або вцілому всієї теми. Так у кінці року пропоную учням на останній урок узагальнення та систематизації матеріалу за рік підготувати захист за темами курсу. Учні працюють у групах. Захист повинен містити: теорію, усні вправи, письмові завдання з теми.

Нестандартні уроки – це завжди уроки-свята, коли активні всі учні, кожен має можливість проявити себе, клас становиться творчим колективом.

Чудес у педагогиці не буває. Є велика, складна, часом незносно тіжка робота. Чудово, коли діти очікують урок, коли запитують: «Що буде сьогодні на уроці?» І кожний день їх потрібно чимось здивовувати.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПОСЛІДОВНИКАМ ДОСВІДУ

Дайте учню можливість проявити себе та домогтися успіху;
Шукайте нові форми взаємовідносин між вчителем та учнем;
Стимулюйти зацікавленість учнів до вивчення математики.

Додаток 1

«Так чи ні»

Тема: «Чотирикутники»

Квадрат - це паралелограм.
Паралелограм - це квадрат.
Ромб - квадрат.
Квадрат - прямокутник.
Прямокутник - квадрат.
Прямокутник - паралелограм.
Паралелограм з прямим кутом – це прямокутник.
Діагоналі ромба рівні.
Якщо діагоналі чотиркутника перпендикулярні, то він - ромб.
Діагоналі паралелограма - бісектриси його кутів.
Якщо у чотирикугника протилежні сторони рівні, то він - паралелограм.
Якщо діагоналі чотирикутника рівні, то він - прямокутник.
Діагоналі прямокутника - бісектриси його кутів.
Діагоналі ромба - бісектриси його кутів.
Якщо у паралелограмі дві суміжні сторони рівні та перпендикулярні, то він - квадрат.

Доданок 2

Вікторина

Яке натуральне число дорівнює числу літер в його наіменуванні? (три)
Якай знак необхідно поставити між числами 0 та 1, щоб отримати чило, більше за 0, та менше за 1? (Кому)
Які три числа , якщо їх скласти або перемножити, дадуть один і той же результат? (Один, два, три)
Який годинник показує вірний час два рази на добу? (Котрі стоять)
Якщо в 11 годин ночі іде дощ, то чи можлива сонячна погода через 48 годин? (Ні, так як буде ніч)
У кошику 3 ублука. Як поділити їх між трьома хлопцями, щоб одне ублуко залишилось у кошику? (Одному віддати разом із кошиком).
У хлопця стільки ж сестер, як і братів, а у його сестри сестер удвоє менше, чим братів. Скільки у сім’ї братів і сестер? (Чотири брати та три сестри)

Додаток 3 «Кросворд»

Тема: «Чотирикутники»

				5		6

							7

	1

2


			8		9

3


		4

По горизонтали:

1.Четырёхугольник, у которого противоположные стороны параллельны.

2.Четырёхугольник, у которого только две противолежащие стороны параллельны, а две другие – нет.

3.Параллелограмм, у которого все углы прямые.

4.Точка, из которой выходят две стороны четырёхугольника.

По вертикали:

1.Сумма длин всех сторон четырёхугольника.

5.Отрезок, соединяющий противоположные вершины четырёхугольника.

6.Прямоугольник, у которого все стороны равны.

7.Параллелограмм, у которого все стороны равны.

8.Отрезок, соединяющий соседние вершины.

9.Одна из параллельных сторон трапеции.

Додаток № 4 «Малюємо за координатами»

Додаток 4

Тема: Координатна площина

Відмітити точки на координатній площині та послідовно сполучити їх відрізками.

«Метелик»

Координати надала Ліпіліна Олександра, учениця 6-А класу

(3;7), (3;8), (2;8), (0;5), (0,3;5), (0,3;4), (0,2;3), (2;3), (5;7), (7;7), (7;8), (10;8),

(10;7), (12;7), (12;6), (13;6), (13;3), (12;3), (12;1), (11;1), (11;0), (8;-2), (10;-5),

(10;-5), (10,-9), (8;-9), (8;-10), (5;-10), (5;-9), (3;-9), (2;-6), (0,3;-6), (0,3;-8),

(-0,3;-8), (-0,3;-6), (-2;-6), (-3;-9), (-5;-9), (-5;-10), (-8;-10), (-8;-9), (-10;-9),

(-10,-5), (-8;-2), (-11;0), (-11;1), (-12;1), (-12;3), (-13;3), (-13;6), (-12;6), (-12;7),

(-10;7), (-10;8), (-7;8), (-7;7), (-5;7), (-2;3), (-0,2;3), (-0,2;4), (-0,3;4), (-0,3;5),

(-0,3;0), (-2;8), (-3;8), (-3;7)

Додаток 5

Математичне лото

Тема: «Десятковий дріб»

Завдання

0,4 ∙ 2,76 ∙ 2,5

1,5а + 6,5а = 40

0,2 ∙ 1,12 ∙ 5

13,2а – 0,2а

4,3 ∙ 0,024 + 5,7 ∙ 0,024

8,5а – 8,5в,

если а – в = 10

13,56а + 6,44а

1,4а + 1,4в,

если а + в = 20

3,2 ∙ 6,07 + 6,8 ∙ 0,07

Відповіді:

Додаток 6

«Математичне доміно»

Тема: Додатні та від’ємні числа

–15 + 1

– 10

7 – 13

– 12

– 8 + 6

– 10 + 15

– 8

4 – (– 8)

– 15

0 + (–7)

8	– 3 + (–3)

– 11

– 17 – 0

– 3 + 7

– 6

4 – 9

– 2

– 7 – 6

5 – 7

0 + (– 4)

– 7

6 + (– 7)

– 6

0 – (– 8)

– 17

8 – 11

4	– 2 + (–8)

– 5

– 8 – 4

– 13	19 + (– 4)

– 2

0 – 8

– 4

– 3 – 12

– 1	12 + (– 4)

– 10 – 1

– 3

Додаток 7 « Математична регата»

Клас поліляється на команди (можна команда дівчат та команда хлопців). В основі гри – принцип «морського бою». В таблиці зашифровано слово.

Команда робить «постріл»: називає координату. Якщо постріл зроблено в порожню клітинку, треба виконати завдання. Правильна відповідь оцінюється 2 балами. Якщо ж посріл влучив у літеру, команда одержує теж 2 бали і має право на наступний хід.

Крім літер є знаки:

→ - перехід ходу;

↔ - команді задає запитання команда суперників.

Перемагає команда, яка першої назве зашифроване слово.

Якщо слово не назване, то переможцем стає команда, яка набрала більшу кількість балів.

Е Р У Д І Т

1				↔	у
2	↔	↔	к			→
3			→			↔
4		о		↔	б
5		→		т		→
6		о				д

Тема: Множення натуральних чисел

Е 1 – 6∙8∙5 (240)
Е 3 – Розв’язати рівняння

4х = 24 (6)

Е 4 – 8(29 – 29) (0)

Е 5 – 5в∙7∙2 (70в)

Е 6 – Розв’язати рівняння

8х = 0 (0)

Р 1 – 6∙3∙10 (180)

Р 3 – 27(8 – 7) (27)

У 1 – а∙7∙в (7ав)

У 4 – 729∙100 (72900)

У 5 – 12∙5∙10 (600)

У 6 – 340∙20 (6800)

Д 2 – 10∙17∙100 (17000)

Д 3 – 312 (0)

Д 6 – 20∙6∙6 (720)

І 2 – 748∙1 (748)

І 3 – (18 – 17)1 (1)

І 5 – 2х∙6∙0 (0)

І 6 – 7∙3х (21х)

Т 1 – 2∙10∙12 (240)

Т 4 – 4∙3∙5 (60)

Зашифроване слово: ДОБУТОК

Більш цікаво проходить гра, якщо учні самі складають завдання для «математичної регати». Отже складання «математичної регати» може бути домашнім завданням.

Гру в цьому разі можно проводити парами.

Додаток 8 «Лабіринт»

Для проведення гри кожен учень отримує заготовлену картку – лабіринт. Гра починається із вправи, записаної в середені картки. Розв’язок вправи записаний у нижній частині одного із восьми кіл. Завдання у цьому ж колі є наступним для виконання.

Розв’язавши усі завдання, учень складає ланцюжок відповідей.

Гру можна проводити як змагання, так і як самостійну роботу.

Тема: Рівняння

15 → 5 → 0 → розв’язків немає → х – будь-яке → 20 → 1 → - 1 та 1

Додаток 9 «Ромашка»

Для проведення гри потрібно виготовити заготовку у вигляді квітки – ромашки, у центрі якої позначено, що саме перевіряється (тема). Ромашка складається із 15 пелюсток з кишеньками, у які вчитель вкладає картки із завданнями трьох кольорів, що відповідають трьом рівням складності:

І рівень – жовтий колір (5 пелюсток),

ІІ рівень – зелений колір (5 пелюсток),

ІІІ рівень – рожевий колір (5 пелюсток).

Учень за бажанням вибирає пелюстку і, назвавши відповідь, знімає верхню пелюстку і звіряє свою відповідь з правильною.

Тема: Множення і ділення натуральних чисел

І.Множення і ділення

1.Обчислити: 202 ∙ 1 (202)

2.Обчислити: 202 : 1 (202)

3.Обчислити: 48 ∙ 100 (4800)

4.Обчислити: 0 : 82 (0)

5.Обчислити: 12 : 12 (1)

ІІ