5 жовтня о 18:00Вебінар: Використання дитячого фольклору на уроках іноземної мови

Опис системи роботи з реалізації проблеми:"Інноваційні технологіїт а фольклор як засіб морально-етичного виховання школярів:

Про матеріал

Опис системи роботи з реалізації проблеми:"Інноваційні технологіїт а фольклор як засіб морально-етичного виховання школярів: вчити та прививати учнів засобами народної мудрості - фольклору- духовні надбання нашого українського народу. осмислювати духовні цінності українського народу.

Перегляд файлу

Опис системи роботи  з реалізації проблеми

«Інноваційні технології та фольклор – як засіб морально -   етичного виховання школярів»

 

     Ще в глибоку давнину фольклор відігравав важливу виховну роль. У ньому акумулювалась мудрість народу, його багатовіковий досвід, думи і сподівання. Народ – великий художник і педагог, надавав підростаючому поколінню першорядної ваги. Його поетична творчість була і є неписаним підручником з педагогіки.

     Роль морального виховання в розвитку особистості усвідомлювалася  з давніх – давен. Багато хто з видатних педагогів минулого підкреслювали, що підготовка доброзичливої людини не може зводитися тільки до її освіти і розумового і  розвитку. І на перший план у вихованні висували моральне формування особистості.

    Відомий давньоримський філософ Сенека радив: «Навчи спершу добрим правилам моралі, а потім мудрості, бо без перших важко навчитися останній».

    Таким чином, використання засобів народної педагогіки, а саме фольклору, набрало актуальності в наш час і, на мою думку, має велике практичне значення на даному етапі. Завдяки народній педагогіки, учні накопичують певний досвід, закріплюють певні позитивні форми та способи поведінки, які впливають на інтелектуальну, емоційну, практично - діяльнісну сфери особистості дитини. Через усну народну творчість перед очима дітей відкриваються краса навколишнього світу, душа рідного народу.

    Цінні ідеї черпали в народній спадщині видатні українські діячі: Г. Волков, Я. Каменський, С. Русова, В.Сухомлинський та інші, які вважали фольклор – школою добра,  школою формування людської душі.

     Я  впевнена, що особливо актуальним на сьогоднішній день, є звернення до творчої спадщини видатного педагога В.О.Сухомлинського, який вчив використовувати фольклор – як могутню виховну силу, що розкриває перед дитиною народні ідеали. Спираючись на досвід В.О.Сухомлинського, діти легко засвоюють складні моральні істини, розуміють велику виховну та навчальну цінність народної мудрості. На урок, тема якого «Які правила  визначають гармонію людини із собою та найближчим оточенням», учні 5-А класу створили презентацію на тему «Азбука  моральних заповідей» за книгою В.О.Сухомлинського «Як виховати справжню людину» (додаток № 9), в якій висвітлюється  тисячолітній досвід українського народу – духовна праця багатьох віків, яка є надзвичайно цінним культурним надбанням українського народу: пронизаний гуманними й свободолюбними ідеями, він розкриває і підносить все, що є доброго і гарного в людській душі, плекає почуття краси, піддержує національну свідомість та історичну традицію.

    Підкреслюючи значення народних прислів‘їв, видатний педагог К.Д.Ушинський писав: «За змістом наші прислів‘я важливі для навчання тим, що в них , як у дзеркалі, відбилося народне життя з усіма своїми мальовничими особливостями… У них відбилися всі сторони життя народу».

    Урок етики…

   Яким він має бути сьогодні?

   Що може стати першим кроком на шляху до глибокого взаєморозуміння між учителем та учнем?

    Я вважаю, тільки духовна спадщина нашого народу, яка зберігає характерні риси українського виховного ідеалу має підпорядковувати формування національної самосвідомості підростаючого покоління.

     «Той, хто вміє виховати порядну, чесну людину, здавна вважається найкращим майстром на землі», - таку думку стверджує народна мудрість.

     Тому на уроках я використовую народну мудрість – фольклор, який регулює вплив виховного чинника на формування особистості настільки, що врешті-решт визначає навіть долю людини.

     Усе це говорить про те, що народна педагогіка виробила свою унікальну виховну систему.

      На своїх уроках я ставлю мету: сформувати гармонійно розвинену, освічену, соціально-активну й національно-свідому молоду людину, яка має почуття громадянської відповідальності, високі духовні якості, є носієм кращих надбань національної та світової культур, здатна до самовдосконалення.

      Тому значення морально-етичного виховання, на прикладі українського фольклору, сьогодні  вважаю особливо актуальним.

      Я впевнена, що уроки етики мають не лише освітнє, а головне – виховне значення. Саме етика здатна допомогти дитині розібратися в природі моральних цінностей, які лежать в основі духовності й культури особистості, зрозуміти етичну основу й норми людського спілкування.

       Творчість українського народу формувалась і збагачувалась упродовж багатьох століть. Це усний літопис життя нашого народу, нашої Батьківщини, її історія… Упродовж багатьох віків, ще до появи письменства, народ творив своє геніально просте і величне мистецтво…

        Це казки, билини, прислів‘я, думи та пісні, виникнення яких пов‘язане з трудовими і обрядовими процесами. Вони є найкращими зразками фольклору, мають важливе педагогічне значення; сприяють вихованню національної самосвідомості, гідності, патріотичних почуттів; активізації творчих здібностей, всебічному розвиткові школярів.

        Тому, тільки завдяки ідеям національної філософії, народних ідеалів, традицій, звичаїв і обрядів, морально-етичних цінностей та культурно-історичному досвіді формується національний тип людини.

        Готуючись до уроків етики я намагаюсь підібрати такий матеріал, який був би не тільки пізнавальним, але й регулював виховний потенціал. Тільки розумне, систематичне національне виховання, на мою думку, може подолати почуття меншовартості і сформувати людину – громадянина з національним складом мислення та природнім почуттям гордості, що ти – Українець. Прикладом цього є творчі роботи учнів 6 – А класу на тему «Я вільна людина, тому що …» (додаток  № 1), під час вивчення теми « Як обираємо життєвий шлях».

         Я завжди задаю собі питання: «Як зробити урок цікавим і захоплюючим, як перетворити його на годину естетичної насолоди, хвилюючу мандрівку з учнями в незвідані світи, в таємниці людського серця? Як розширити прагнення учнів до знань?»

           У нинішньому, стрімко мінливому світі молодь повинна мати вміння надавати відповідний контекст новим ідеям і знанням, оцінювати сучасні знахідки, і тільки спираючись на уже існуючи здобутки, вони можуть отримати певний результат. І на допомогу, як завжди, приходить народна педагогіка, яка надає вихованню підростаючого покоління першорядної ваги.

Тому я використовую такі  фольклорні жанри, як приказки та прислів‘я, казка, пісня, проводячи інтегровані уроки в поєднанні з музичним мистецтвом, образотворчим мистецтвом, українською мовою та літературою.       

         Прислів‘я, приказки – це ефективний засіб виховання, якщо уміло з ним поводитися і доречно користуватися. В маленьких за розміром творах дуже багато виховного матеріалу, за допомогою яких я навчаю учнів любити рідний край, прославляти героїзм і стійкість народу у боротьбі за свою землю. Прикладом цього є твір - мініатюра «Вчинок, яким я пишаюсь», учнів 5 класів, при вивченні теми «Як наші вчинки впливають на життя»    (додаток № 2). Прислів‘я і приказки сприяють моральному вихованню, бо підносять такі якості, як чесність, правдивість, відданість у дружбі. Тому, прислів‘я та приказки я використовую як епіграф до уроків, вони є своєрідним резюме бесід на етико-моральні теми. Так відоме прислів‘я «Людина без друзів – що дерево без коріння» стало епіграфом до вивчення нової теми у 5 класі «Із чого починається дружба»  (додаток № 3), бо саме від нього я йду до реалізації поставленої мети: відновити споконвічну шляхетність українського народу, його національну гідність і самостійність, високу моральність і працелюбність.

      Велике, особливе педагогічне значення мають ці маленькі твори, бо прищеплюють любов до праці, до науки. Все це, на мою думку, дає змогу говорити про універсальний характер прислів‘їв та приказок, які зберігають свою виховну функцію як відносно дітей, так і відносно дорослих.

       Казка – улюблений жанр дітвори. Але чи всі знають, що прийшла вона до дітей із світу дорослих, прийшла завдяки яскравій поетичності мови, її милозвучності. Її своєрідність проявляється у яскравому вираженому виховному спрямуванні, відповідності тем, образів, ідей, віковим особливостям дітей.

       Легко замінюючи довгі міркування та повчання, казка стає ефективним засобом виховання найкращих людських рис. Цікаво, що більшість з них не втратила з століттями своєї виховної цінності.

        Крім того, діти самі створюють невеликі казкові сюжети, розповіді, в яких яскраво виражені висока моральність, відповідальність, любов до природи, до всього, що оточує їх.  Прикладом цього є творчі роботи учнів     5 – Б класу на тему «Щирому серцю і чужий біль колька» ( додаток № 4), під час вивчення теми «Що означає бути щасливим».

       На мою думку це трапилося тому, що маленькі перлини народної творчості закріпили тільки найважливіше з досвіду минулих поколінь, те, що має стати і стало нормою громадського і особистого побуту. В цьому її  етична цінність. Треба тільки щоб ми, вчителі, могли цим багатством скористатися.

Діти дуже легко перевтілюються в новостворені казкові образи, легко драматизують уривки казок на уроці. І саме завдяки методу перевтілення можливе швидке опанування таких понять, як «душевна краса», «духовне здоров‘я», «моральні норми», «обов‘язок». Прикладом цього є виховна година в 5-В класі на тему «Зроби добру справу, щоб серце співало»  (додаток № 5).

       Пісня – це один з найбільш поширених жанрів дитячого фольклору. Дитина зустрічається з піснею вже в перші дні свого життя, набагато раніше, ніж сама навчиться говорити і співати. Як доказано наукою, це має позитивний вплив на розвиток мови, музичних і поетичних здібностей дітей. Піснею я навчаю учнів, відчувати любов до рідної землі, до природи. Українці від найдавніших часів оспівували красу, велич рідної землі, матінки – годувальниці шанували свої дерева – символи: червону калину, вербу. Наприклад,  українська народна пісня  «Без верби і калини нема України» звучить на уроці  при вивченні теми « Людина – частина Всесвіту»( 6 клас).

      Усе   життя українців було пов‘язано з природою. «Природа – не храм, а майстерня, і людина в ній працівник», - так назвав свій твір – роздум учень       6 – А класу Мазуренко 0лександр, при вивченні теми « Якими є моральні правила взаємин між людиною та природою».З великою тривогою у серці учень звернув увагу на екологічну проблему нашого рідного краю, людства словами української народної пісні (додаток № 6).

         З великою любов‘ю в піснях оспівувалась українська родина, матір – берегиня нашого роду. Діти з великою любов‘ю та повагою відносяться до української народної пісні і з великим бажанням їх виконують. Все коло життєвих насущних інтересів охоплюється в пісні, зливається з нею, без неї саме життя стає неможливим. Дорогоцінні й справедливі слова й не похвала, а правда про характер українського народу,  про нашу українську сутність. «Без пісні, як без любові, нема життя» - говорить народна мудрість. Прикладом цього є урок у 5 класі на тему «Яке значення для людини має сім‘я» (додаток № 7).

       З давніх – давен українці розглядали рід, родину, сім‘ю як святиню, а виховання дітей – як святий обов‘язок батьків. Завдяки вихованню в родині український народ продовжував себе в дітях, передавав свій національний дух, характер, традиційну родинно – побутову культуру. Знання свого родоводу,  історичних і культурних надбань предків необхідне, на мій погляд, сьогодні не тільки для піднесення національної гідності, а й для використання кращих родинних традицій у сучасному житті.                                                                  Під час проведення інтегрованого уроку з етики та музичного мистецтва за темою «Яке значення має для людини сім‘я»                                                                               учні 5 класів створювали свої родинні деревця, про які з особливим переживанням  у серці презентували  на уроці під звуки української народної пісні  «Моя родина» (додаток № 8).

      Я впевнена, що тільки через фольклор від покоління до покоління передаються світоглядні уявлення, морально-етичні, естетичні, правові погляди українців. У художніх образах українського фольклору розкриваються найкращі риси національного характеру: патріотизм, хоробрість, людяність. Йому властиві життєвість змісту, велика емоційна сила, яскрава образна виразність, соковитий національний колорит.

    Реалізація між предметних зв‘язків етики, музичного мистецтва, образотворчого мистецтва та української мови та літератури дала змогу мені, як вчителю,  звернути увагу учнів на яскраві зразки українського фольклору, на особливості його виконання. Саме на ці особливості я звернула увагу в авторських посібниках.(Л. А. Гончарова. «Сходинки співацької майстерності»: - Прилуки, 2004р.; Л. А. Гончарова.       « Музичне виховання в початкових класах»: – Прилуки, 2007р).

        В сучасній освіті гостро стоїть проблема підготовки учнів до повноцінної життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства.  Тому я впроваджую  в практику роботи інформаційно-комунікативні та інтерактивні технології навчання, що дало мені змогу зацікавити учнів до пошуку різних джерел інформації, розвивати їхні творчі здібності, критичне мислення, вміння аргументовано висловлювати свої думки, судження.

        Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови активної взаємодії всіх учнів у процесі спів навчання та  взаємо навчання, де учні розуміють , що вони роблять і для чого. Основними формами роботи на інтерактивному уроці є групові, у ході яких учні спілкуються. До прийомів  інтерактивного навчання, які я використовую, належать методи: «Акваріум», «Коло ідей», «Мозковий штурм», метод «Прес», «Мікрофон», «Навчаючись – учусь», «Ажурна пилка», «Ток – шоу», «Дискусія», «Навчання в командах досягнень», прийом «Кооперативне навчання», «Метаплан», метод командної підтримки індивідуального навчання, метод «Американської мозаїки», метод групового дослідження. Найчастіше на уроках я застосовую такі прийоми інтерактивного навчання: «Мозковий штурм» (під час актуалізації опорних знань учнів, урок на тему «Людина починається з добра»), «Мікрофон»,  (під час закріплення навчального матеріалу, урок на тему «Людина починається з добра») , «Коло ідей» ( під час закріплення вивченого матеріалу на практиці, урок на тему «Як наші вчинки впливають на життя» (дивитись систему уроків з теми «Візьмімо гарні вчинки собі за правило»)

         Інтерактивні форми роботи сприяють розвитку ініціативи, незалежності, уяви, самодисципліни, співпраці учнів з іншими учнями, вчителем. Вони стимулюють розвиток когнітивних процесів, залучають до активної участі у процесі навчання, заохочують учнів працювати разом, висловлювати свої думки, виражати почуття та використовувати свій досвід, брати на себе відповідальність за навчання та розвивати вміння вчитися.

         Використання ІКТ сприяє тому, що за короткий час учень спроможен засвоїти і переробити великий обсяг інформації. Саме тому, на мою думку, наочне подання інформації має велике значення під час усіх етапів уроку. Реалізацію ідеї здійснюю за такими основними напрямками:

  • Розвиток особистості учня та його адаптації у світовому інформаційному просторі.
  • Формування інформаційної культури учнів, забезпечення їх інформаційних потреб.
  • Інтенсифікація навчання і виховання за рахунок використання ІКТ.

   Використання ІКТ дає можливість формувати мислення учня та розвивати учня-читача. Як результат, це створення презентацій до уроків на  теми: «Яке значення для людини має сім‘я», «Азбука моральних заповідей», «Скарбничка народної мудрості», «Прагнімо вершин добра»  (додаток № 7, № 9).

   Досконале вивчення й розуміння української народної творчості сприяє вихованню у учнів високих моральних якостей, гуманних почуттів, етики поведінки. Але нажаль, в наш стрімкий час, не кожна родина звертається до  невичерпної скарбниці знань - народної мудрості, і це дуже впливає на характер молодого зростаючого покоління. Нажаль, не визначено й психолого - педагогічні умови  ефективності виховання  на традиціях українського фольклору, недостатньо розкриті шляхи і засоби вдосконалення роботи вчителя на основі народних традицій. Тому, я намагаюся на уроках етики розв‘язати дані проблемні питання, формуючи особистості справжніх патріотів незалежної України.

Отже, інноваційні технології та український фольклор – ефективний засіб морально-етичного виховання учнів, джерело його творчих досягнень у царині національного мистецтва.

Недарма народна мудрість говорить : «Той, хто звертаючись до старого здатен відкрити нове, гідний бути вчителем».

 

           

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Пов’язані теми
Етика, 5 клас, Інші матеріали
Додано
20 листопада 2018
Переглядів
413
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку